• Nenhum resultado encontrado

Model of development for innovation potential of enterprise Модель развития инновационного потенциала предприятия

N/A
N/A
Protected

Academic year: 2017

Share "Model of development for innovation potential of enterprise Модель развития инновационного потенциала предприятия"

Copied!
4
0
0

Texto

(1)

22

ЕК

ОНОМІК

А

інноваційні процеси

БІЗНЕС

ІНФОРМ № 8 ’2012

www.business-inform.net Герасимяк н. в.

кандидат економічних наук

іванчУк в. є.

луцьк

Г

оловним чинником економічного зростання й

за-безпечення належного місця вітчизняної економі-ки у світовій економічній системі є ефективне ви-користання інновацій, які перетворюються на вирішаль-ний фактор соціально-економічного розвитку і відігра-ють провідну роль у вирішенні економічних, екологіч-них, соціальних та культурних завдань. У цьому зв’язку особливої актуальності набуває розгляд комплексу пи-тань щодо інноваційної діяльності підприємств і, власне, інноваційного потенціалу як системного показника, що характеризує рівень ефективності управління підприєм-ством у реалізації стратегії інноваційного розвитку.

Теоретичному та методологічному дослідженню питань, пов’язаних з інноваційним потенціалом під-приємства та управління ним, присвятили праці такі зарубіжні та вітчизняні науковці, як В. Александрова, О. Амоша, Р. Акофф, І. Балабанов [1], І. Бузько [2], В. Верба [3], Л. Водачек, В. Гейц, П. Друкер, В. Занько [4], С. Ілляшенко [5], С. Кочетов [6], Н. Краснокутська, О. Кузьмін, Н. Лебедева [7], Л. Майкл [8], О. Сиволов-ська [9], І. Федунов [10], В. Фридлянов [11], Р. Фостер, Й. Шумпетер.

Аналіз опублікованих результатів досліджень цих авторів доводить, що в переважній їх більшості лише декларуються загальні засади управління інноваційним потенціалом підприємства. Варто зауважити, що про-блема розвитку інноваційного потенціалу підприємства, а саме формування моделі його розвитку, потребує по-дальших досліджень.

Мета статті полягає в обґрунтуванні та

побіль-шому розвитку теоретико-методичних підходів до фор-мування моделі інноваційного розвитку підприємства, а також обґрунтуванні конкурентних стратегій.

Поняття «інноваційний потенціал» має широке коло визначень. У багатьох дослідженнях автори концен-трують свої зусилля на розкритті окремих сторін іннова-ційного потенціалу, тому в літературі представлені його специфічні визначення, що слабко співвідносяться між собою. Ми погоджуємося із думкою В. А. Верби, І. В. Нові-кової та С. В. Кочетової та вважаємо, що інноваційний по-тенціал підприємства – це сукупність науково-технічних, технологічних, інфраструктурних, фінансових, правових, соціокультурних та інших можливостей (ресурсів), що за-безпечують створення й реалізацію нововведень.

Сформульоване визначення дає змогу обґрунтува-ти сутність та елеменобґрунтува-ти моделі розвитку інноваційного потенціалу підприємства. На думку Сиволовської О. В.,

процес управління інноваційним розвитком підприєм-ства повинен здійснюватися на трьох рівнях – держави, регіону і підприємства, кожен з яких містить набір цілей, напрямів, функцій [9]. Під моделлю інноваційного роз-витку пропонуємо розуміти особливу система відносин, інститутів та інституцій, які створюють відповідні умо-ви здійснення науково-технічного прогресу в межах і під впливом визначеної державної інноваційної політики.

Заслуговує на увагу підхід до трактування іннова-ційної моделі розвитку, запропонований В. В. Зянько. Він розглядає її як концепцію, в якій визначені пріори-тети та обґрунтовані якісні і кількісні критерії іннова-ційного напряму розвитку підприємства, що покладені в основу його стратегічної інноваційної політики [4].

Готовність організації до сприйняття інновацій визначається рівнем забезпечення відповідними ресур-сами: науковими, технічними, технологічними,

кадро-вими, просторовими тощо (рис. 1).

Стратегії розвитку інноваційного потенціалу піприємства, на думку Федулової І. В., і ми з нею пого д-жуємося, формуються за допомогою таких імперативів, як загальна соціально-економічна місія, інноваційні задачі і рівень факторів інноваційного розвитку [10]. Та-кий підхід дозволить пов’язати фазу, на якій знаходить-ся підприємство, можливості її розвитку і змі ну місії і

завдань його розвитку (рис. 2).

Згідно з даною моделлю видно, що на іннова-ційний потенціал впливають місія, цілі підприємства, а також сильні та слабкі сторони його діяльності. Під інноваційним кліматом пропонуємо розуміти стан зо-внішнього середовища, що впливає на інноваційний потенціал підприємства (ринкові можливості та загро-зи). Інноваційно-адаптаційна стратегія – один із засобів досягнення цілей організації в нових умовах, який від-різняється від інших засобів своєю новизною, передусім для даної організації, для галузі ринку, споживачів або країни в цілому. Оцінку інноваційно-адаптаційного по-тенціалу пропонуємо здійснювати враховуючи наявний інноваційний потенціал підприємства та інноваційний клімат. Стратегію розвитку інноваційного потенціалу пропонуємо формувати виходячи зі стану кризи певно-го виду ресурсу.

У табл. 1 показані основні напрями інноваційного розвитку промислового підприємства у відповідності із типом кризи інноваційного розвитку.

Р

озглянемо детальніше кожен з видів стратегії.

Конкурентна стратегія лідерства за витратами найбільш прийнятна тоді, коли на ринку багато споживачів, які достатньо активно реагують на ціни. Вона спрямована на зниження витрат на всіх етапах та напрямах виробництва і обігу. Її завданням є створення стійкої переваги над конкурентами у витратах. Маючи такі переваги, підприємство може: повести конкурент-ну боротьбу за розширення своєї частки ринку шляхом

УДК 330.341.1

(2)

ЕК

ОНОМіК

А

інноваційні процеси

23

БІЗНЕС

ІНФОРМ № 8 ’2012

www.business-inform.net

Рис. 1. Складові елементи інноваційного потенціалу підприємства

Наукові

Технічні

Технологічні

Кадрові

Просторові

Організаційно-управлінські

Фінансові

Інформаційні

Складові інноваційного потенціалу

Ресурси підприємств

Здатність до своєчасного виявлення актуальних інноваційних проблем

Здатність до висування конкурентоспроможних

ідей у галузі створення нових продуктів

і технологій

Здатність забезпечити ефективне функціонування

підприємства за рахунок найбільш раціонального

використання інвестиційних можливостей

Здатність приймати рішення стосовно

інновацій Здатність забезпечити розроблення і реалізацію

стратегічної програми технічного

та організаційного розвитку підприємства

Наукові розробки лабораторій,

дослідно-винахідницькі роботи, ноу-хау

Особливості виробничого обладнання

Динамічність, методи, технології, наявність прогресивних методів організації виробництва

Кваліфікаційний, демографічний склад, стан плинності, характер виконуваних робіт, здатність адаптуватися до змін

Виробничі площі, характер будівель

Організаційна структура, характер управління, операційні зв’язки, оперативність збору й обробки інформації

Динаміка основних фінансових показників та умов кредитування

Системи забезпечення пошуку інформації з інновацій та обмін досвіду між підрозділами фірми

Запаси предметів праці, що вже придбало підприємство для здійснення

виробничого процесу Матеріальні

продажі товару по цінах конкурентів і нижчих (деше-вих); отримувати високі прибутки, продаючи товар по ринкових цінах, при нижчих від ринкових затратах.

Стратегія широкої диференціації є способом за-воювання конкурентних переваг шляхом розширен-ня споживчих якостей товару понад ті, якими володіє конкурент. Застосування стратегії диференціації стає можливе у міру того, як диференціюються, урізноманіт-нюються запити споживачів, які уже не обмежуються стандартним, хоч і дешевим товаром (послугою). Ре-зультативною стратегія диференціації стає лише тоді, коли виробник, що її застосовує, знаходить шлях бути єдиним, хто пропонує покупцям додаткові риси даного товару, які непросто скопіювати, а покупці масово ба-жають товар з такими додатковими характеристиками.

При цьому витрати по здійсненню диференціації покри-ваються за рахунок збільшення ціни на оновлений і змі-нений товар. Якщо ж покупці не бачать ніякої цінності у додаткових рисах диференційованого товару, щоб його купити замість товару конкурента, або якщо ці додатко-ві риси легко копіюються, стратегія диференціації успі-ху мати не буде.

(3)

од-24

ЕК

ОНОМІК

А

інноваційні процеси

БІЗНЕС

ІНФОРМ № 8 ’2012

www.business-inform.net

Таблиця 1 Стратегії розвитку інноваційного потенціалу підприємства

Вид кризи Напрям розвитку інноваційного

потенціалу

Конкурентні стратегії розвитку

Особливості конку-рентних стратегій

1 2 3 4

1. Криза використання матеріально- просторових ресурсів

Розвиток ресурсної складової в напрямку економії сировини і матеріалів і найкращо-го їх використання на підприємстві, пошук нових видів сировини

Стратегія лідерства за витратами

Стратегія збільшення обсягів продаж 2. Криза використання

трудових ресурсів

Розвиток ресурсної складової в напрямку економії трудових ресурсів і найкращого їх використання на підприємстві, підвищен-ня кваліфікації працівників

3. Криза використання інформаційних ресурсів

Розвиток ресурсної складової в напрямку економії інформаційних ресурсів і най-кращого їх використання на підприємстві, пошук нових шляхів забезпечення під-приємства необхідними інформаційними ресурсами

4. Криза використання фінан-сових ресурсів

Розвиток ресурсної складової в напрямку забезпечення підприємству оптимальної ефективності (прибутковості), забезпе-чення фінансовими ресурсами і найкра-щого їх використання, забезпечення обо-ротними коштами

5. Криза використання наукових ресурсів

Продуктові інновації (нові способи вико-ристання товару, нова продукція на заміну традиційної)

Стратегія широкої диференціації

Стратегія товарної спеціалізації Стратегія споживчої спеціалізації Стратегія диверси-фікації

Рис. 2. Модель процесу формування стратегії розвитку інноваційного потенціалу підприємства

Розроблено на основі [10, 11].

Ринкові можливості та загрози

Стратегія розвитку інноваційного потенціалу підприємства Криза

використання матеріально-просторових

ресурсів розвитку

Інноваційний клімат

Оцінка інноваційно-адаптаційного-потенціалу

Стратегія підприємства

Сильні та слабкі сторони підприємства Місія та цілі

підприємства

Інноваційний потенціал

Криза використання

трудових ресурсів

Криза використання

інформа-ційних ресурсів

Криза використання

фінансових ресурсів

Криза використання

наукових ресурсів

Визначення типу кризи в моделі інноваційного розвитку підприємства

Криза використання

техніко-технологічних

ресурсів

Криза організаційно-управлінських

(4)

ЕК

ОНОМіК

А

інноваційні процеси

25

БІЗНЕС

ІНФОРМ № 8 ’2012

www.business-inform.net

ночасним переконанням споживачів у розумності ціни за таку цінність. Мета даної стратегії полягає в тому, щоб зарекомендувати себе спочатку виробником з низькими витратами й відмінними характеристиками, а пізніше, використовуючи перевагу у витратах, знижувати ціну в порівнянні з аналогічними товарами, що випускаються конкурентами [7].

Сфокусовані стратегії на базі низьких витрат і ши-рокої диверсифікації поєднують в собі риси стратегій, суть яких розкрита вище.

Відповідно до наведеної схеми (див. рис. 2) особа, що приймає рішення на підставі відповідної інформації, що надходить із зовнішнього середовища (стан ринку, дії конкурентів, потреби споживачів тощо), а також вну-трішнього середовища, з урахуванням фази кризи у мо-делі інноваційного розвитку, використовуючи створену методику, обирає напрям інноваційного розвитку під-приємства, зокрема вид конкурентної стратегії.

Т

аким чином вибір напряму інноваційного

роз-витку для підприємства відбувається на засадах відповідності їх певним критеріям, основними з яких слід вважати мету, інноваційний клімат і інновацій-ний потенціал підприємства. Ґрунтуючись на виділених критеріях, можна дослідити еволюційний шлях розвит-ку підприємства, що дозволить виявити той потенціал, який підприємство в змозі ефективно використати і за рахунок якого можливо отримати додатковий прибу-ток. Подальші дослідження проблематики, що актуалі-зується в цій статті, мають бути спрямовані на вдоско-налення системи управління інноваційним потенціалом підприємства та обґрунтування критеріїв ефективності реалізації стратегій розвитку інноваційного потенціалу,

зокрема конкурентних стратегій. 

ЛІТЕРАТУРА

1. Балабанов И. Т. Инновационный менеджмент:

учеб. пособие / И. Т. Балабанов. – СПб. : Питер, 2000.– 432 с.

2. Бузько И. Р. Стратегический потенциал и

формиро-вание приоритетов в развитии предприятий: монография / И. Р. Бузько, И. Е. Дмитренко, О. А. Сущенко. – Алчевск : Изд-во ДГМИ, 2002. – 216 с.

3. Верба В. А. Методичні рекомендації з оцінки

інно-ваційного потенціалу підприємства / В. А. Верба, І. В. Новіко-ва // Проблеми науки. –2003. – № 3. – С. 22 – 31.

4. Зянько В. В. Інноваційне підприємництво в Україні:

проблеми становлення і розвитку : монографія / В. В. Зань-ко. – Вінниця : УНІВЕРСУМ, 2005. – 263 с.

5. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним

розви-тком: проблеми, концепції, методи / С. М. Ілляшенко. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2003. – 278 с.

6. Кочетов С. В. Методы стимулирования

инноваци-онного потенциала предприятия / С. В. Кочетов // Иннова-ции. – 2005. – № 7. – С. 112.

7. Лебедева Н. М. Культура и инновации: к

постанов-ке проблемы / Н. М. Лебедева, Е. Г. Ясин // Форсайт. – № 2 (10), 2009. – С. 16 – 26.

8. Майкл Л. Стремительные инновации / Л. Майкл,

Д. Ворс, Вотсон-Хемфил Кимберли ; пер. с англ. – К. : Com-panion Group, 2006. – 350 с.

9. Сиволовська О. В. Розробка системної моделі

інно-ваційного розвитку промислового підприємства / О. В. Сиво-ловська : дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01 / Українська держ. академія залізничного транспорту. – Х., 2005. – 19 с.

10. Федулова І. В. Аналіз досвіду удосконалення

ін-новаційного процесу/ І.В. Федулова // Наукові праці Наці-онального університету харчових технологій : економіка. – К. : НУХТ, 2007. – № 21. – С. 123 – 129.

11. Фридлянов В. Н. Инновационный потенциал как

фактор развития. Межгосударственное социально-эконо-мическое исследование / В. Н. Фридлянов, Б. К. Лисин // Ин-новации. – 2002. – № 7. – С. 17 – 34.

Закінчення табл. 1

1 2 3 4

6. Криза використання техніко-технологічних ресурсів

Осмислена відмова від інноваційної діяль-ності, поліпшуючі технологічні інновації (модернізація або модифікація техніки і технології)

Стратегія оптимальних витрат

Стратегія зниження витрат

Стратегія оптимізації ланцюга цінностей Стратегія скорочення кількості товарних груп і моделей товарів

7. Криза організаційно-управлінських ресурсів

Організаційні інновації (впровадження нових методів організації виробництва, маркетингу, системи управління, нових фінансових інструментів, нових форм акти-візації персоналу )

Сфокусовані стратегії на базі низьких витрат і широкої диверсифі-кації

Стратегії зливання і поглинання Стратегія виходу на міжнародний ринок Удосконалення або створення нових конкурентних можли-востей

Referências

Documentos relacionados

але конкурентні переваги підприємства починають формуватися далеко від «виходу» – збутової діяльності, у тих процесах, які, на перший погляд, прямо не впливають

Мета дослідження - вивчити рівень адаптованості студентів І та II курсу до навчальної діяльності шляхом оптимізації їх фізичного виховання, а також розробити практичні

Розвиток підприємства означає якісні зміни й оновлення його господарської системи та організацій­ ної структури, підвищення ефективності функціону­ вання на

Нам імпонує підхід, запропонований Л.Коваленко, згідно з яким професійна культура педагога постає як результат сформованості його загальної та духо- вної культури,

Додатково під час проведення аналізу діяльності бан- ку, що здійснює емісію електронних грошей та бере участь у їх обігу, а також при побудові інтегрального

Згідно з оцінками експертів впровадження систем управління матеріальними потоками на промислових підприємствах сприятиме одержанню суттєвого ефекту, а

Цілі статті передбачають: дослідження факторів, які впливають на діяльність кредитних спілок; розроблення моделей впливу цих факторів та оптимальної

Вони повинні виявляти та оцінювати комерційний потенціал інтелектуальної власності, що виникає у результаті науково-дослідної діяльності ВНЗ, академічних і