Проблеми економіки № 1, 2016
удк 330.341.1(477)
естиметологічний Аспект в економічній Безпекології
2016 КозаченКо г. в.
УДК 330.341.1(477)
Козаченко Г. В.
Естиметологічний аспект в економічній безпекології
Розкрито зміст естиметологічного аспекту в економічній безпекології (вимірювання та оцінювання економічної безпеки підприємства). Показано, що становлення оцінної системи в економічній безпекології розпочалося з її алгоритмічного аспекту, в якому закономірності, принципи, логіка й ал -горитми оцінювання відображено у кількох наявних підходах до оцінювання. Проаналізовано зміст, переваги й обмеження найбільш розповсюджених в оцінюванні економічної безпеки підприємства підходів: функціонального (або комплексного), індикаторного й експертного. Показано, що кожен із проаналізованих підходів базується на використанні відповідного інструментарію, жоден із них не визнаний досконалішим порівняно з іншими, підходи не конкурують між собою внаслідок різної інструментальної бази. Розглянуто доцільність використання в оцінюванні економічної безпеки підприємства матричного підходу, який в естиметології економічної безпекології широкого застосування поки не отримав. Надано послідовність формування простих матриць, а для узагальнення часткових оцінок економічної безпеки підприємства, які отримано за сукупністю простих ма -триць, запропоновано використовувати профілювання часткових оцінок, яке дозволяє за результатами наочного розташування квадрантів про -стих матриць отримати уявлення про економічну безпеку підприємства та “вузькі” місця в ній.
Ключові слова: підприємство, економічні безпекологія, естиметологія, оцінна система, підхід, порівняльна характеристика, матриця, профіль. Табл.: 2. Бібл.: 11.
Козаченко Ганна Володимирівна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра фінансів і банківської справи, Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка (пр. Першотравневий, 24, Полтава, 36011, Україна)
E-mail: AVKozachenko@yandex.ru
УДК 330.341.1(477) Козаченко А. В. Эстиметологический аспект в науке
об экономической безопасности
Раскрыто содержание эстиметологического аспекта в науке об экономической безопасности (измерение и оценка экономической безопасности предприятия). Показано, что становление оценочной системы в науке об экономической безопасности началось с ее алго
-ритмического аспекта, в котором закономерности, принципы, ло
-гика и алгоритмы оценки отображены в нескольких существующих подходах к оценке. Проанализированы содержание, преимущества и ограничения наиболее распространенных в оценке экономической безопасности предприятия подходов: функционального (или ком
-плексного), индикаторного и экспертного. Показано, что каждый из проанализированных подходов базируется на использовании соот
-ветствующего инструментария, ни один из них не признан совер
-шенным, подходы не конкурируют между собой из-за разной инстру
-ментальной базы. Рассмотрена целесообразность использования в оценке экономической безопасности предприятия матричного под
-хода, который в эстиметологии в науке об экономической безопас
-ности широкого распространения пока не получил. Представлена последовательность формирования простых матриц, а для обоб
-щения частичных оценок экономической безопасности предприятия, полученных из совокупности простых матриц, предложено использо
-вать профилизацию частных оценок, которая позволяет по резуль
-татам наглядного расположения квадрантов простых матриц по
-лучить представление об экономической безопасности предприятия и «узких» местах в ней.
Ключевые слова: предприятие, наука об экономической безопасно
-сти, эстиметология, оценочная система, подход, сравнительная ха
-рактеристика, матрица, профиль. Табл.: 2. Библ.: 11.
Козаченко Анна Владимировна – доктор экономических наук, про
-фессор, про-фессор, кафедра финансов и банковского дела, Полтав
-ский национальный техниче-ский университет им. Ю. Кондратюка (пр. Первомайский, 24, Полтава, 36011, Украина)
E-mail: AVKozachenko@yandex.ru
UDC 330.341.1(477)
Kozachenko А. V. Esimatological Aspect in the Science of Economic Security
The content of esimological aspects in the science of economic security (measurement and evaluaion of the enterprise economic security) has been disclosed. It is shown that the establishment of the esimaion system in the
science of economic security began with its algorithmic aspects, in which
the laws, principles, logic, esimaion algorithms are relected in several exising approaches to esimaion. There have been analyzed the content, advantages and limitaions of the most common in esimaion of the en
-terprise economic security approaches: funcional (or complex), indicator and expert one. It is shown that each of the analyzed approaches is based on using appropriate instruments, none of them is recognized to be ideal, the approaches do not compete with each other as they use diferent in
-strumentaion. The expediency of applying to the esimaion of economic security the matrix approach, which is not widely spread in the esimatology
in the science of economic security, has been considered. There was shown
the sequence of formaion of simple matrices, and for the generalizaion of parial esimates of the enterprise economic security derived from a set of simple matrices, it is proposed to use the proiling of parial esimates,
which allows on the basis of the results of visual arrangement of quadrants of simple matrices to get an idea of the economic security of the enterprise
and the “botlenecks” in it.
Keywords: enterprise, science economic security, esimatology, evaluaion system, approach, comparaive characterisic, matrix, proile.
Tabl.: 2. Bibl.: 11.
Kozachenko Аnna V. – Doctor of Science (Economics), Professor, Professor,
Department of of Finance and Banking, Poltava Naional Technical Univer
-sity named ater Yu. Kondratyuk (24 Pershotravnevyi Ave., Poltava, 36011,
Ukraine)
Проблеми економіки № 1, 2016 Постановка проблеми. Отримання обґрунтованих
оцінок економічної безпеки підприємства є невід’ємнім елементом його безпекозапезпечувальної діяльності. Такі оцінки є підставою прийняття рішень не лише щодо забез-печення економічної безпеки підприємства, а й можливос-тей розвитку системи економічної безпеки підприємства, визначення необхідних для її функціонування ресурсів, створення та використання резервів системи, оцінювання ефективності системи та діяльності підрозділу підприєм-ства, що об’єктивізує систему .
Оцінювання економічної безпеки підприємства становить зміст естиметологічного аспекту (від англ. Estimate – оцінювати) економічної безпекології. По-ложення теорії оцінки використовуються у дослідженнях об’єктивної та суб’єктивної реальності і не лише у філосо-фії, а й у менеджменті, політології, психології, соціології, економіці тощо; складають концепти концепції метрології, квалітології та кваліметрії. У теорії оцінки розглядаються закономірності, принципи, логіка й алгоритми оцінювання об'єктів і процесів [9].
Дослідження оцінної проблематики, за В. В. Сутуж-ко, передбачає формування оцінної системи (діяльнісний, алгоритмічний і логічний аспекти), створення моделі такої системи (суб'єкт, об'єкт і логіка оцінювання), визначення принципів оцінювання, а також ідентифікацію його резуль-татів [10]. До складу оцінної системи в економічній безпе-кології мають увійти підходи до оцінювання економічної безпеки підприємства та критерії їхнього вибору, а сама система має базуватися на відповідній концепції. Відповід-но, становлення естиметології в економічній безпекології має відбуватися за дедуктивною логікою, яка у прикладно-му контексті означає рух від концептів концепції оцінюван-ня економічної безпеки підприємства до конструктів, що її реалізують. Але становлення естиметології в економічній безпекології відбувається за індуктивною логікою, яка пе-редбачає перехід від часткового знання переважно емпі-ричного характеру до більш загального. Причому йдеться про неповну індукцію, коли знання про частину перено-ситься на ціле. Індукція в оцінюванні в економічній безпе-кології є елімінативною, тобто узагальнюються не довільні, а суттєві ознаки оцінювання.
Індуктивна логіка у становленні естиметології в еко-номічній безпекології виявляється в тому, що спочатку виникли та отримали активний розвиток підходи до оці-нювання економічної безпеки підприємства, які передба-чають виконання певних операцій з її виміру за певними правилами та послідовністю. Тобто становлення оцінної системи в економічній безпекології розпочалося з її алго-ритмічного аспекту. У кількох підходах до оцінювання еко-номічної безпеки підприємства, що наразі активно засто-совуються, відображено закономірності, принципи, логіка й алгоритми оцінювання.
Одним із перших кроків у формуванні естиметологіч-ного аспекту та, відповідно, оцінної системи в економічній безпекології має стати ревізія (від лат. revisio – перегляд) наявних напрацювань у цій галузі, з яких найсуттєвішими є підходи до оцінювання економічної безпеки підприємства. Такі спроби вже є, наприклад, [6]. Проте важливо не лише розкрити зміст підходу, що вже сформувався, оцінити його стан, переваги й обмеження, а й визначити напрями
по-дальшого розвитку, найдоцільніші сфери застосування, а також розглянути можливості формування інших підхо-дів до оцінювання економічної безпеки підприємства.
Метою статті є аналіз наявних підходів до оцінюван-ня економічної безпеки підприємства, можливостей їхньо-го розвитку та появи нових підходів, позначення їхньоїхньо-го місця в естиметології економічної безпекології.
Виклад основного матеріалу. В економічній безпе-кології терміни «оцінка» та «оцінювання» є широко ужива-ними, хоча їхній зміст остаточно не розкритий. Справедли-вим є зауваження В. В. Сутужко, що багато дослідників не розрізняють поняття «оцінювання» (оцінювання як про-цес), «оцінка» (оцінка як результат оцінювання) та «оцінна діяльність» (організація оцінювання) [9]. Це явище безпо-середньо спостерігається й в економічній безпекології.
Оцінка є складною і специфічною формою відобра-ження та пізнання об’єктивної дійсності, результатом оцін-ної діяльності суб’єкта. Оцінка - це визначення об'єктів, за якого виявляється їхнє позитивне або негативне значення для суб'єкта. В оцінках сплавлені воєдино інтереси суб'єкта й інформація про певні властивості, сторони об'єкта [3].
Підхід до оцінювання економічної безпеки підпри-ємства слід розглядати як сукупності дій щодо вимірю-вання економічної безпеки, що виконуються у певній по-слідовності з використанням певних прийомів і методів, базуються на принципах порівняння та відношення. Підхід до оцінювання економічної безпеки підприємства форму-ється на підставі сукупності операцій оцінювання і форма-лізується за допомогою простору цих операцій [5].
Найбільш розповсюдженими в оцінюванні економіч-ної безпеки підприємства є функціональний (або комплек-сний), індикаторний та експертний підходи. Згадуються й інші підходи (ресурсно-функціональний, програмно-ці-льо вий (комплексний), підхід на основі теорії економічних ризиків [6]).
Основою функціонального (або комплексного), ін-дикаторного та експертного підходів до оцінювання еко-номічної безпеки підприємства є квантифікація (введення кількісних характеристик для оцінки складних, якісно ви-значуваних понять, кількісне вираження якісних ознак). Економічна безпека підприємства, незалежно від підходу до її тлумачення (захисний, діяльнісний, ресурсний, гармо-нізаційний) та іманентного атрибуту (стан підприємства, що описується сукупністю параметрів або умов, умова ді-яльності або потреба підприємства тощо) [4], належить до складних, якісно визначуваних понять.
Функціональний та індикаторний підхід до оціню-вання економічної безпеки підприємства передбачають використання сукупності показників діяльності підприєм-ства, значення яких у подальшому або згортаються з метою отримання інтегрального показника, умовно кількісного за характером (функціональний підхід), або порівнюються з певними еталонними значеннями цих показників (інди-каторний підхід).
Функціональний та індикаторний підхід до оціню-вання економічної безпеки використовуються не лише на рівні підприємства, а й економічної безпеки держави.
про-Проблеми економіки № 1, 2016
стота (змісту та використання); можливість використати для визначення комплексних показників одиничні показ-ники, які є традиційними для економіки підприємства, або є у звітності підприємства, або для розрахунку яких є необхідні дані; можливість вибору показників (найчастіше) або їхнього конструювання (значно рідше); можливість ви-користати будь-скільки показників; невисокі вимоги до кваліфікації виконавців оцінювання.
Проте не менш очевидними є й обмеження функці-онального та індикаторного підходів до оцінювання еко-номічної безпеки підприємства. Ці обмеження стосуються не конкретної області оцінювання (економічна безпека), а зумовлені змістом підходів, тобто сукупністю операцій оцінювання.
Якщо переваги функціонального й індикаторного підходів до оцінювання економічної безпеки підприємства є спільними, то обмеження в кожного з підходів свої. Хоча спільним обмеженням є відсутність єдиної методології формування вихідних положень для оцінювання економіч-ної безпеки підприємства:
відсутній єдиний підхід до складу показників,
склад показників слабко обґрунтований, показ-ники не перевіряються на мультиколінеарність, через що сформовані сукупності показників да-леко не завжди можна вважати системою (радше, комплексом), що знижує рівень довіри до оцінок економічної безпеки, унеможливлює аналіз дина-міки загального показника економічної безпеки підприємства та горизонтальний аналіз (порів-няння значень загального показника з показника-ми аналогічних підприємств);
використовуються ретроспективні значення по-
каз ників, внаслідок чого отримувані оцінки еко-номічної безпеки становлять інтерес для аналі-тичної діяльності, але малопридатні для прийнят-тя поточних управлінських рішень (не говорячи вже про стратегічні) та рекомендацій служби (від-ділу) економічної безпеки щодо забезпечення еко-номічної безпеки підприємства;
складно визначити вплив на рівень економічної
безпеки підприємства його якісних характерис-тик, наприклад, репутації підприємства, рівня до-віри до нього контрагентів, лояльності персоналу та ін.
Застосування функціонального підходу до оцінюван-ня економічної безпеки підприємства передбачає виділен-ня низки функціональних складових системи управлінвиділен-ня підприємством, за кожною з яких визначається кількісна оцінка економічної безпеки.
В межах функціонального підходу зрештою роз-раховується інтегральний показник економічної безпеки підприємства. Його значення є результатом нормаліза-ції значень одиничних показників за кожною з вибраних функціональних складових та двох згорток: одиничних по-казників – для отримання комплексного показника за кож-ною функціональкож-ною підсистемою та комплексних показ-ників – для отримання інтегрального показника. До того ж мають бути виконані вимоги до нормалізації значень одиничних показників (зокрема, йдеться про шкалу нор-малізації) та згорток одиничних і комплексних показників
(спосіб згортки). А такі вимоги далеко не завжди пропису-ються. Тобто інтегральний показник економічної безпеки підприємства належить до умовно кількісних показників, оскільки є результатом не безпосереднього виміру, а опе-рацій нормалізації одиничних і згорток одиничних і комп-лексних показників.
Найсуттєвішим обмеженням індикаторного підходу до оцінювання економічної безпеки підприємства є вимо-ги до досконалості методичної бази визначення та постій-ного уточнення значень індикаторів економічної безпеки того чи іншого об’єкта. Власне, проблеми у використанні індикаторного підходу в оцінюванні економічної безпеки відомі, їх описав Б. А. Райзберг [8, с. 363–365].
Функціональний та індикаторний підходи в оціню-ванні економічної безпеки використовуються не лише на рівні підприємства. В Україні з 2007 р. прийнято до вико-ристання Методику розрахунку рівня економічної безпеки України [7] (затверджена наказом Міністерства економі-ки України № 60 від 02.03.2007 р.). Методику побудовано за функціональними складовими (макроекономічна, фі-нансова, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, со-ціальна, продовольча), а інтегральна оцінка економічної безпеки держави є результатом агрегування усіх ознак множини в одну інтегральну оцінку.
В Україні виділено типові макроекономічні індика-тори економічної безпеки країни і встановлено їхні норма-тивні граничні значення. Проте висловлюються обґрунто-вані сумніви щодо придатності цих показників для аналізу будь-яких економічних проблем через незбіг даних офі-ційної статистики з реальним станом економіки, а також неспроможність оцінити стан економічної безпеки (еконо-мічної небезпеки) країни за допомогою пропонованих по-казників.
Отже, функціональному та індикаторному підходам до оцінювання економічної безпеки підприємства властиві як переваги, так і обмеження. При застосуванні цих підхо-дів не зовсім ясно, що ж, власне, оцінюється: стан еконо-мічної безпеки, міра захищеності (підприємства або його діяльності), безпека об’єктів захисту тощо. Обмеження цих підходів значною мірою зумовлені тим, що розвиток естиметологічного напряму в економічній безпекології відбувався за відсутності вирішення дуже важливих пи-тань: природа економічної безпеки, її зв'язок із природою підприємства, врахування людського чинника тощо. При-скорений розвиток оцінного напряму в економічній безпе-кології зумовлений, на наш погляд, оманливою простотою отримання оцінок економічної безпеки підприємства, за-хопленням науковою експансією методів і методик оціню-вання з інших сфер діяльності підприємства (а наукова екс-пансія має свої межі), відсутністю критичного оцінювання її результатів. Проте критична оцінка функціонального й індикаторного підходів в оцінюванні економічної без-пеки підприємства зовсім не означає необхідність відмо-ви від них. Ці підходи ще не відмо-вичерпали свого потенціалу, необхідний їхній подальший розвиток, вектори якого ви-значаються описаними обмеженнями функціонального та індикаторного підходів.
Проблеми економіки № 1, 2016 тому, що є можливість використання оцінних показників.
Як відомо, методи експертного оцінювання використову-ються там, де можливість застосування оцінних показників обмежена, наприклад, в оцінюванні ймовірності реалізації загроз та їхнього впливу на діяльність підприємства або можливих наслідків реалізації загроз. Обмеження мето-дів експертного оцінювання відомі і так само виявляються і в оцінюванні економічної безпеки підприємства.
Причини обмеженого використання експертних ме-тодів в оцінюванні економічної безпеки підприємства вба-чаються такими. По-перше, сьогодні складно знайти до-статню кількість дійсних фахівців із економічної безпеки, адже безпекозабезпечувальна діяльність на вітчизняних підприємствах лише починає здійснюватися. Причому такі експерти повинні бути не лише підготовлені теоретично, а й мати досвід практичної роботи. По-друге, сторонні екс-перти не дуже добре знайомі з економічною безпекою кон-кретного підприємства. Адже стан економічної безпеки, напрями забезпечення та ресурси, що передбачаються для її забезпечення, належать до так званих глибинних питань, з якими керівництво підприємств не квапиться ознайоми-ти сторонніх осіб. Дані про економічну безпеку, наприклад, статистичні або ті, що вказуються у звітах підприємства, відсутні. Деякі ознаки, які можуть використовувати екс-перти, можуть бути спричинені зовсім іншими процесами у діяльності підприємства. Внутрішнім експертам в оці-нюванні економічної безпеки конкретного підприємства притаманний деякий суб’єктивізм, а якщо ці експерти є фахівцями з економічної безпеки відповідного структур-ного підрозділу підприємства, то не можна виключати їхнє прагнення дещо прикрасити результати своєї діяльності.
В оцінюванні економічної безпеки підприємства до-цільно звернути увагу на матричний підхід. Матричний підхід в естиметології економічної безпекології широкого застосування поки ще не отримав. Причини цього вбача-ються у складності підготовки вихідної інформації, зокре-ма якісного опису співвідношення змінних, що зокре-мають ви-користовуватися для оцінок економічної безпеки підпри-ємства, а також у традиційній недовірі до якісних оцінок, які дуже часто страждають суб’єктивністю. Як правило, до кількісних оцінок довіра є більшою, навіть тоді, коли такі оцінки насправді є квазікількісними або умовними, напри-клад, кількість балів або рівень у частках одиниці.
Матричні методи дозволяють системно підходити до аналізу систем, упорядковуючи як складові елементи системи, так і взаємозв'язки між ними. Зв'язки й елементи можуть розглядатися у статиці або динаміці [1, с. 263]. Ма-тричний підхід базується на логічних посилках, висновках та взаємозв’язку використовуваних явищ. Методи матрич-ного підходу слід поділити на формалізовані та неформа-лізовані. Неформалізовані методи матричного підходу не потребують подальшої формалізації даних матриці, мають високу наочність, дозволяють отримати хоча і загальну, але достатньо точну статичну оцінку ситуації з використанням кількох змінних (або чинників), опис яких представлено діапазоном значень кількісних або квазікількісних (напри-клад, бали) показників, або якісним описом значення по-казника (високий, низький).
Чим більше клітинок містить матриця, тим вона складніше та інформативніша. За кількістю клітинок
ма-триці поділяються на чотири групи. Двовимірні мама-триці, що належать до першої групи, дозволяють визначити чо-тири, а трьохвимірні матриці (друга група) – дев’ять осно-вних позицій (квадрантів матриці), до яких потрапляє до-сліджуваний об’єкт або процес. У третій групі перебувають матриці з дванадцяти, у четвертій – із шістнадцяти кліти-нок, а у п'ятій – матриці, що містять більше шістнадцяти клітинок [2, с. 363]. В кожній позиції стан досліджуваного об’єкта різний, такий стан має відповідний опис. Залежно від того, яку позицію посідає досліджуваний об’єкт, нада-ється його характеристика та визначаються можливі век-тори її зміни.
Неформалізовані матриці є доволі зручними і від-носно нескладними у використанні і забезпечують отри-мання швидкого результату без великих витрат часу. Про-те їхнє складання та опис якісних оцінок потребує високої кваліфікації аналітиків. Застосування матричного підходу дає добрі результати, коли процеси важко піддаються мо-делюванню або показники є слабкоформалізованими, або взагалі не підлягають формалізації. Саме цим і пояснюєть-ся широке використання матриць в управлінні, де можли-вості кількісного аналізу обмежені, зокрема у стратегічно-му плануванні та маркетингу. В управлінні підприємством отримали розповсюдження матриці BCG, багатокритері-альні матриці - матриця McKinsey, матриця Shell, матриця Г. Дея, матриця Д. Мониєсона, матриця Мак Нейма, ма-триця Хекса-Меджлафа [2, с. 364–365]. Кожна з названих матриць має своє призначення, наприклад, визначення конкурентної стратегії підприємства, портфеля компанії тощо.
Доволі широке розповсюдження матричного підходу в управлінні зумовило формування певних закономірно-стей у його застосуванні, які можуть знайти застосування й в оцінюванні економічної безпеки підприємства. Таке оці-нювання може мати експресний або прогнозний характер. Експрес-оцінювання економічної безпеки підприємства здійснюється, як правило, за скороченою процедурою.
В оцінюванні економічної безпеки підприємства мо-жуть знайти використання дво- та трьохвимірні матриці, які дозволять отримати якісний опис стану економічної безпеки підприємства.
Проблеми економіки № 1, 2016
Для використання матричного підходу в оцінюванні економічної безпеки підприємства необхідно:
вибрати види матриць. Вибрані матриці повинні
мати єдину кількість клітинок, тобто бути дво-вимірними або трьохдво-вимірними тощо. Різна кіль-кість клітинок у простих матрицях ускладнює уза-гальнення часткових оцінок економічної безпеки; вибрати змінні (або чинники), співвідношення
яких у матрицях дозволяє отримати часткову ха-рактеристику економічної безпеки підприємства; перевірити вибрані змінні (або чинники) на муль-
тиколінеарність (за допомогою аналізу кореляцій-ної матриці чинників). Повна колінеарність змін-них призведе до невизначеності загальної оцінки економічної безпеки підприємства;
дотримуватися єдиної послідовності у формуван-
ні простих матриць і, відповідно, в описі частко-вих оцінок економічної безпеки підприємства у квадрантах простих матриць, що надалі дозво-лить узагальнити часткові оцінки. Наприклад, у квадранті І у всіх матрицях економічна безпека є значною, а у квадранті ІV – найгірша. Можливе й інше розташування квадрантів матриці; вибрати (або розробити) методи узагальнення ре-
зультатів матричного аналізу економічної безпеки підприємства, виконаного з використанням про-стих матриць.
З перерахованих дій щодо використання матричного підходу в оцінюванні економічної безпеки підприємства найскладнішим є вибір змінних (або чинників) простої матриці. Для отримання обґрунтованих оцінок економічної безпеки підприємства такий вибір має здійснюватися з дотриманням деяких вимог:
змінні простої матриці повинні мати опис однако-
вого характеру, тобто мають бути описані або кіль-кісно за допомогою певних показників, або якіль-кісно; співвідношення змінних матриці має дійсно відо-
бражати окремий аспект економічної безпеки під-приємства;
якісний опис часткової оцінки економічної безпе-
ки у квадрантах матриці має бути чітким, не до-пускати багатозначності у трактуванні.
У виборі змінних простої матриці в оцінюванні еко-номічної безпеки підприємства можуть знайти викорис-тання такі методи підготовки управлінської інформації, як матриці SWOT-аналізу, PEST-аналізу та ін.
SWOT-аналіз є одним з найпоширеніших видів ана-лізу у стратегічному управлінні, який, щоправда, визнаєть-ся не всіма дослідниками (акронім SWOT вперше публічно названий К. Ендрюсом у 1963 році в Гарварді на науковій конференції з проблем бізнес-політики; надалі К. Ендрюс показав використання цього виду аналізу у формуванні корпоративної стратегії [11, с. 106]). З того часу з’явилися різноманітні модифікації SWOT-аналізу, внаслідок чого його методика у сучасній літературі викладається по-різному.
Доцільність використання SWOT-аналізу для отри-мування вихідної інформації для форотри-мування простих матриць в оцінюванні економічної безпеки підприємства пояснюється таким:
матричний підхід до оцінювання економічної без-
пеки підприємства потребує великих обсягів ін-формації, яку потрібно збирати, обробляти, аналі-зувати, використовувати, а отже, виникає потреба пошуку методів організації такої роботи;
SWOT-аналіз надає змогу впорядкувати процес
обмірковування всієї наявної інформації з еконо-мічної безпеки підприємства за допомогою вико-ристання різних позицій, думок і переваг. Для використання SWOT-аналізу в отримуванні ви-хідної інформації для формування простих матриць воці-нюванні економічної безпеки підприємства необхідно пев-ним чином змінити акценти у такому аналізі. При засто-суванні SWOT-аналізу в управлінні підприємством його можливості розглядаються у контексті виявлених сильних сторін підприємства, а загрози його діяльності – у контек-сті наявних слабких сторін підприємства. Для використан-ня SWOT-аналізу в отримуванні вихідної інформації для формування простих матриць в оцінюванні економічної безпеки підприємства акцент необхідно зробити на за-грозах діяльності підприємства. Саме вони визначають можливості підприємства в їхньому подоланні (сильні сто-рони підприємства), їхню реалізацію (можливості підпри-ємства) або складності у подоланні загроз (слабкі сторони підприємства), тобто можливості, сильні та слабкі сторони підприємства мають розглядатися у контексті подолання відомих або виявлених загроз економічній безпеці підпри-ємства. Якість вихідної інформації для формування про-стих матриць в оцінюванні економічної безпеки підприєм-ства з використанням SWOT-аналізу безпосередньо зале-жить від знання загроз економічній безпеці підприємства та оцінок імовірності їхньої реалізації.
Для узагальнення часткових оцінок економічної без-пеки підприємства, які отримано за сукупністю простих матриць, найбільш придатні методи візуалізації, напри-клад, профілювання, яке дозволяє за результатами наочно-го розташування квадрантів простих матриць отримати уявлення про економічну безпеку підприємства та «вузь-кі» місця в ній (табл. 1). Чим більше складено простих ма-триць, тим більш повним є уявлення про економічну без-пеку підприємства.
За результатами проведеного аналізу найвідоміших підходів до оцінювання економічної безпеки підприємства сформовано порівняльну таблицю (табл. 2).
Критерії порівняння підходів до оцінювання еконо-мічної безпеки підприємства у табл. 1 не вичерпують усю їхню можливу множину, але надають певне уявлення про переваги й обмеження підходів, які, у свою чергу, певним чином окреслюють вимоги до результативного викорис-тання проаналізованих підходів.
Висновки та перспективи подальших досліджень. У сучасній економічній безпекології існує багато проблем, які розв’язано фрагментарно або не розв’язано зовсім, тоб-то проблемне поле цієї науки є достатньо великим. Одні-єю з таких проблем є системне становлення естиметології в економічній безпекології, у межах якої має здійснюватися оцінювання економічної безпеки підприємства.
Проблеми економіки № 1, 2016 спочатку створюються та отримують розвиток елементи
нижчого рівня оцінної системи. До таких елементів на-лежать підходи до оцінювання економічної безпеки під-приємства, зміст кожного з яких становить сукупність дій щодо вимірювання економічної безпеки, що виконуються у певній послідовності з використанням певних прийомів і методів. Наявність і поширення підходів до оцінювання економічної безпеки підприємства зумовлює необхідність аналізу їхнього змісту, переваг та обмежень. Такий аналіз необхідний тому, що підходи до оцінювання економічної безпеки підприємства, судячи зі всього, будуть відправною точкою становлення естиметології в економічній безпеко-логії (хоча б тому, що такі підходи вже є і активно застосо-вуються).
Кожен із проаналізованих підходів до оцінювання економічної безпеки підприємства (функціональний, інди-каторний, експертний і матричний) базується на викорис-танні відповідного інструментарію, кожному з підходів властиві свої достоїнства й обмеження, але жоден із них не визнаний досконалішим порівняно з іншими. Внаслі-док абсолютно різної інструментальної бази наявні під-ходи до оцінювання економічної безпеки підприємства не конкурують між собою. Можна говорити лише про різний ступінь розробленості підходів та їхнього поширення.
У контексті становлення естиметології в економіч-ній безпекології у подальшому необхідні подальший розви-ток функціонального й індикаторного підходів, які мають безперечні переваги, подальше становлення нових підхо-дів (наприклад, матричного), а також, виходячи з наявності підходів, формування оцінної системи.
Таблиця 1
Профіль оцінок економічної безпеки підприємства
Прості матриці Квадранти (часткові оцінки економічної безпеки підприємства)
І (найвищі оцінки) ІІ ІІІ ІV (найнижчі оцінки)
Проста матриця 1
•
Проста матриця 2
•
….
•
Проста матриця n
•
Таблиця 2
Порівняльний аналіз підходів до оцінювання економічної безпеки підприємства
Критерії Підходи
Функціональний Індикаторний Експертний Матричний
Характер оцінювання ретроспективний ретроспективний
ретроспективний
Поточний
Перспективний
ретроспективний
Поточний
Перспективний
достовірність оцінок низька Середня Середня висока
трудомісткість оцінювання висока Середня висока Середня
вимоги до кваліфікації
користувачів Середня Середня високі високі
лІТЕРАТУРА
1. Бачевський Б. Є. Потенціал і розвиток підприємства : навч. посібник / Б. Є. Бачевський, і. в. Заблодська, о. о. решет-няк. – київ : цул, 2009. – 400 с.
2. грант р. Современный стратегический анализ / р. грант ; [пер с англ. под ред. в. н. Фунтова]. – 5-е изд. – СПб. : Питер, 2008. – 560 с. (Серия «классика мБа»).
3. иванова в. Ф. мировоззренческая оценка и научный поиск / в. Ф. иванова // вестник московского университета. Се-рия 7 «Философия». – 1981. – № 1. – С. 24–31.
4. ілляшенко о. в. экономическая безопасность пред-приятия: содержание понятия / о. в. ілляшенко // l’Assocтatтon 1901 «SEPIkE». – 2015. – № 11. – С. 162–168.
5. козаченко г. в. оцінювання економічної безпеки під-приємства: аналіз основних підходів / г. в. козаченко, Ю. С. По- горелов // в кн.: менеджмент безпеки держави, регіону, під-приємства: проблеми і виклики сьогодення : монографія; [за заг. ред. З. Б. живко, і. г. Бабець]. – львів : ліга-Прес, 2015. – С. 238–251.
6. комплекс методичних підходів щодо оцінювання еко-номічної безпеки підприємства [електронний ресурс]. – режим доступу : http://helpiks.org/3-21875.html
7. методика розрахунку рівня економічної безпеки укра-їни : затверджена наказом міністерства економіки украукра-їни від 02.03.2007 № 60 [електронний ресурс]. – режим доступу : http:// www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=97980&cat_ id=38738
Проблеми економіки № 1, 2016
9. Сутужко в. в. общенаучные аспекты теории оценки / в. в. Сутужко // вестник волгоградского государственного уни-верситета. Серия 7 «Философия. Социология и социальные тех-нологии». – 2009. – № 1. – С. 42–46.
10. Сутужко в. в. Феномен оценки: философское осмысление : монография / в. в. Сутужко. – Саратов : марк, 2010. – 400 с.
11. Andrews kenneth R. The Concept of Corporate Strategy / k. R. Andrews. – 5th ed. – Boston, mA : Irwin, 1992.
REFERENCES
Andrews, k. R. The Concept of Corporate StrategyBoston, mA: Irwin, 1992.
Bachevskyi, B. ye., Zablodska, I. V., and Reshetniak, O. O. Po-tentsial i rozvytok pidpryiemstva [Potential and development com-pany]. kyiv: TsUl, 2009.
Grant, R. Sovremennyy strategicheskiy analiz [modern strate-gic analysis]. St. Petersburg: Piter, 2008.
Illyashenko, O. V. “Ekonomicheskaya bezopasnost predpri-yatiya: soderzhaniye ponyatiya“ [Economic security: content of the concept]. L’AssocTatTon 1901 «SEPIKE», no. 11 (2015): 162-168.
Ivanova, V. F. “mirovozzrencheskaya otsenka i nauchnyy poisk“ [Worldview assessment and scientiic research]. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriia 7 «Filosoiya», no. 1 (1981): 24-31.
“kompleks metodychnykh pidkhodiv shchodo otsiniuvan-nia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva“ [The complex meth-odological approaches to the assessment of economic security]. http://helpiks.org/3-21875.html
kozachenko, H. V., and Pohorelov, yu. S. “Otsiniuvannia eko-nomichnoi bezpeky pidpryiemstva: analiz osnovnykh pidkhodiv“ [Evaluation of economic security: Analysis of basic approaches]. In
Menedzhment bezpeky derzhavy, rehionu, pidpryiemstva: problemy i vyklyky syohodennia, 238-251. lviv: liha-Pres, 2015.
[legal Act of Ukraine] (2007). http://www.me.gov.ua/con-trol/uk/publish/article?art_id=97980&cat_id=38738
Rayzberg, B. A. Gosudarstvennoye upravleniye ekonomiches-kimi i sotsialnymi protsessami [State management of economic and social processes]. moscow: Finansy, 2010.
Sutuzhko, V. V. Fenomen otsenki: ilosofskoye osmysleniye
[Phenomenon of evaluation: philosophical understanding]. Sara-tov: mark, 2010.
