Chronic ethanol poisoning leads to disturbances in the central nervous system, increases the risk of cardiovascular diseases and infectious diseases. Thus, knowledge of the morphology of the major salivary glands in conditions of chronic ethanol intoxication is necessary for doctors with different profiles. The aim of the study was to study the structural organization of mandibular rats in normal and chronic ethanol intoxication.
It was found that under the influence of ethanol there was a significant decrease in lumen diameter in the end sections, which persisted throughout the observation. Changes in mean lumen diameter of the ducts have the opposite tendency and exceed control values by 9-11% up to 30 days. The interaction with the action of ethanol responded by significantly reducing lumen diameter by 12.5% after 5 days.
Morphometric description of the exchange segment of the salivary gland microvasculature of rats under normal conditions and chronic ethanol intoxication. Remodeling of the rat submandibular salivary gland duct system in chronic ethanol intoxication.
СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО СТРУКТУРНУ ОРГАНІЗАЦІЮ СЛИННИХ ЗАЛОЗ В НОРМІ ТА
КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ МОРФОМЕТРИЧНИХ
Загальні принципи структурної організації слинних залоз
Хронічна інтоксикація етанолом – важлива медико- соціальна проблема
Сьогодні рівень споживання алкоголю в Україні є одним із найвищих у світі і становить близько 12-13 літрів абсолютного алкоголю на людину. жителя на рік (за неофіційною статистикою близько 20 літрів).
Вплив хронічної інтоксикації етанолом на органи травної системи
Так, при аналізі непробіотичних штамів на 40-ту добу добровільного алкоголізму мишей порівняно з нормою спостерігалося статистично значуще зниження Escherichia coli, які становили КУО. Для з'ясування динаміки змін шлункової секреції при алкоголізмі щурів протягом 90 днів вчені визначали біохімічні показники шлункового аспірату кожні 30 днів. У 33 % тварин кількість білка в першій половині періоду алкоголізації не змінювалася від контрольних значень, але через 90 діб зросла майже в 5 разів (р<0,001).
Результати показують, що 90-денне навантаження на організм 20% розчином етанолу зменшує кровотік у слизовій оболонці шлунка лише у половини щурів; тривалого використання 20%. При дослідженні впливу різних доз корвітину (10, 20 і 40 мг/кг) на гостре ураження слизової оболонки шлунка у щурів, спричинене 80% етанолом, отримано дані про те, що корвітин підвищує індекс пошкодження слизової оболонки шлунка та рівень перекисного окислення ліпідів у його тканині лише за умов введення в шлунок у дозі 10 мг/кг. Загальне виробництво білка збільшувалося при введенні корвітину в дозах 10 і 20 мг/кг, але знижувалося нижче вихідного рівня у відповідь на дозу препарату 40 мг/кг.
Загальна характеристика дослідження
Для відтворення експериментальної моделі хронічної інтоксикації етанолом 49 щурам вводили внутрішньошлунково 4 рази на добу 12 мг/кг 40 об. Відповідно до етапів формування алкогольної залежності тварин виводили з експерименту передозуванням тіопенталового наркозу на 5, 9, 12 і 30 діб. Процедури з лабораторними тваринами проводились відповідно до положень Європейської конвенції про захист хребетних, які використовуються в експериментальних та інших наукових цілях (Страсбург, 1986 р.); Директиви Ради Європи 86/609/ЄЕС (1986); Закон України № 3447 - IV «Про захист тварин від жорстокого поводження»;
Методи дослідження
З боку венул і вен встановлено, що на 12-ту добу експериментальної моделі хронічного отруєння етанолом їх стінка зберегла цілісність, а просвіт був повністю заповнений форменими елементами крові (рис. 3.31). Формені елементи повністю заповнювали просвіт судин, про що свідчать отримані раніше дані морфометричного дослідження, де товщина стінки судини на 12-ту добу достовірно зросла на 20,1 % порівняно з 9-ю добу експерименту і становила 6,3 % більше значення в контрольній групі (p <0,05). На дев’яту добу експерименту значення зовнішнього діаметра поперечносмугастих проток підщелепних залоз дорівнювало мкм, що не відрізнялося від показників попереднього періоду дослідження та його значень у контрольній групі. (p<0,05).
На тридцяту добу зовнішній діаметр посмугованих каналів становив мкм, що вірогідно не відрізнялося від показників попереднього періоду дослідження та значень контрольної групи (р<0,05). Товщина стінки судин збільшилась на 9,5 % порівняно з дванадцятою добою та була вірогідно меншою на 12 % порівняно з показником у контрольній групі щурів (р<0,05). При кореляційному аналізі метричних показників піднижньощелепних залоз щурів контрольної групи встановлено, що середні значення діаметра зовнішніх кінцевих відділів у переважній більшості мають слабкі зв’язки, за винятком зв’язок. середньої міцності з діаметром просвіту венул на 9 та 30 добу експерименту (r = 0,31 при p < 0,05).
Кореляційні зв’язки зовнішнього діаметра кінцевих відділів на 9 добу були сильними з показниками зовнішнього діаметра на 12 добу (r . = 1,00). Значення діаметра просвіту інтерстиціальних каналів на 5 добу дослідження мали зв'язки середньої сили зі значеннями діаметра зовнішніх інтерстиціальних каналів на 9 (r = 0,54) і 12 ( r = 0,54 ) r = 0,54) доби, а при значеннях діаметра просвіту міжтканинних труб також на 9 і 12 добу і має негативний характер (r = -0,50). Решта морфометричних показників слабо пов’язані зі значенням висоти епітеліоцитів на 5-ту добу, за винятком діаметра просвіту артеріол на 30-ту добу, де спостерігався слабкий зв’язок, близький до середнього, із значенням . коефіцієнта r=-0,27 при p<0, 05 і мав від’ємний характер.
Значення зовнішнього діаметра на 9-ту добу продемонстрували сильну позитивну кореляцію зі значеннями її діаметра на 12-ту добу (r=1,00) і негативну кореляцію середньої міцності з діаметром просвіту вставки. каналів цієї ж групи (r =- 0,40) і на 12-ту добу дослідження (r = -0,40). Ми виявили сильну позитивну кореляцію між значеннями діаметра просвіту інтерстиціальних проток на 9 добу з діаметром просвіту на 12 добу (r = 1,00) і негативну середньо сильну кореляцію зі значеннями діаметр зовнішньої групи (r = -0,40) і на 12 добу досліду (r = -0,40). При порівнянні значень висоти епітеліоцитів на 9 добу виявлено сильну позитивну кореляцію зі значеннями висоти епітеліоцитів інтерстиціальних каналів на 12 добу (r = 1,00) та позитивну кореляцію між середньою силою порівняно зі значеннями діаметра просвіту артеріол на добу. дні 9 і 30 (r = 0,36).
При порівнянні середніх значень зовнішнього діаметра поперечносмугастих каналів на 9 добу хронічної інтоксикації етанолом встановлено сильний позитивний зв’язок з його значенням на 12 добу експерименту (r = 1,00) і середню силу зв’язку. зі значенням діаметра просвіту капілярів навіть на 12 добу (r = 0,38). Висота епітеліоцитів виявила сильну позитивну кореляцію (r = 1,00) з аналогічним показником на 12-ту добу та позитивну залежність середньої сили зі значеннями діаметра просвіту артеріол на 12-ту добу дослідження. . При морфометричному дослідженні поперечно-смугастих каналів встановлено, що на 5-ту добу дії етанолу зовнішній діаметр достовірно не збільшувався, на 12-ту добу він був достовірно меншим за показник у контрольній групі тварин і на добу. 30 індикатор відновився.
З 12-ї доби виявлено достовірне зниження значення внаслідок виснаження секреторного апарату клітин, а на 30-ту добу показник був на 12,27 % нижчим від значення в контрольній групі тварин (рис. 7.3) . При гістологічному дослідженні посмугованих каналів виявлено, що на 5-ту добу спостерігалося локальне розширення міжклітинних проміжків на світлооптичному рівні, на 9-у добу утворення оптично яскравих вакуолей, на 12-ту добу спостерігалося утворення оптично яскравих вакуолей. їх розмір значно збільшився і до 30-х рр. локально виявлена десквамація епітеліоцитів протоки в просвіті протоки. З боку зернистих каналів за морфометричним дослідженням встановлено, що на 9 добу досліду середні значення зовнішнього діаметра були вищими на 7,32 %, а на 12 добу – на 17,85 %. як показники в контрольній групі.
Середні значення діаметра просвіту венул на 5-ту добу досліду зросли на 32,8%, на 12-ту добу достовірно знизилися, а на 30-у добу знову підвищилися та перевищили показники контрольної групи тварин. з 13,2%.
