94
підготовки лікарів, яка існує з минулого століття в незмінному вигляді в усьому світі.
Важливими складовими покращення навчального процесу з внутрішніх хвороб є підготовка якісних підручників з застосуванням європейського досвіду за грантами, комплаєнс «викладач–студент- хворий», ефективна система контролю теоретичної та практичної підготовки та створення університетських клінік.
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК СИРОВАТКОВОГО РІВНЯ НЕСФАТИНУ-1 ТА РИЗИКУ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ У ВІ СНІ У ХВОРИХ НА
ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ З ОЖИРІННЯМ.
Ковальова О.М., Іванченко С.В.
Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна Синдром обструктивного апноє сну (ОАС) є частим коморбідним станом у осіб з ожирінням, що значно пидвищує ризик фатальних серцево-судинних подій та погіршує клінічний перебіг у пацієнтів з кардіоваскулярною, ендокринною, пульмонологічною патологією.
Мета: оцінити взаємозв'язок між ризиком (ОАС) за даними Берлінського опитувальника і ризиком фатальних серцево-судинних подій у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з ожирінням.
Матеріали та методи: обстежено 57 осіб (27 чоловіків та 30 жінок) середнім віком 57,6±3,7 років. Ризик порушень дихання під час сну оцінено за Берлінським опитувальником, серцево-судинний ризик - за шкалою SCORE (Systematic Cоronary Risk Evaluation). Визначено антропометричні характеристики, ліпідний спектр, глюкозу натще, сечову кислоту, креатинін, С-реактивний білок. Для визначення рівнів несфатину-1 використано імуноферментний метод із застосуванням набору реагентів Kono Biotech® Human Nesfatin-1 ELISA Kit.
Результати та обговорення: підвищений ризик ОАС відповідно до критеріїв Берлінського опитувальника було зареєстровано у 9,8%
обстежених. Найбільш (90,0%) типовою була наявність такого компоненту ОАС, як хропіння/зупинка дихання у ві сні. Проведення гендерного аналізу виявило вірогідно вищу частоту присутності цієї скарги у чоловічої популяції - 19,4% проти 5,3% у жінок (p < 0,01), що зумовило більш високий загальний ризик ОАС серед них порівняно з жінками - 11,3% проти 4,4 % (р < 0,05). Як для чоловіків (1,7%) так і для жінок (3,1%) скарги на підвищену денну сонливість виявилися найменш характерними. Щодо вікового аналізу підвищений ризик ОАС зареєстрований у осіб віком старше 40 років: 5,6% проти 1,4% у віці молодше 40 років (p < 0,01). У осіб з високим ризиком ОАС виявлено більш високий рівень загального холестерину - 6,10 ± 0,18 проти 5,53 ±
95
0,09 ммоль/л (p< 0,05) та ліпопротеїнів низької щільності - 4,17 ± 0,19 проти 3,59 ± 0,08 ммоль/л (p = 0,02), що вірогідно супроводжувалось наявністю надмірної маси тіла або ожирінням: індекс маси тіла 31,73 ± 1,19 проти 27,71 ± 0,38 кг/м2 (p < 0,001). У осіб з ОАС визначено статистично значуще нижчий вміст несфатину 1: 5,7±2,8 нг/мл проти 7,05 ± 1,01 нг/мл, (р <0,001).
Пацієнти з високим ризиком ОАС незалежно від статі не відрізнялися за рівнем серцево-судинного ризику за шкалою SCORE.
При виділенні типових поєднань компонентів ОАС не було виявлено самостійного значення хропіння/зупинок дихання уві сні й денної сонливості в формуванні серцево-судинного ризику по SCORE.
Висновки: високий ризик ОАС ймовірно пов'язаний з ознаками метаболічних порушень. У хворих з наявністю синдрома ОАС визначено вірогідно нижчий рівень сироваткового несфатина-1.
ВЛИЯНИЕ ФИКСИРОВАННОЙ КОМБИНАЦИИ
ОЛМЕСАРТАНА И АМЛОДИПИНА НА СУТОЧНЫЙ ПРОФИЛЬ АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ АРТЕРИАЛЬНОЙ
ГИПЕРТЕНЗИЕЙ С АБДОМИНАЛЬНЫМ ОЖИРЕНИЕМ Коваль С.Н., Пенькова М.Ю., Мысниченко О.В., Старченко Т.Г.
ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН Украины», г. Харьков
Цель исследования: изучить влияние фиксированной комбинации олмесартана и амлодипина на суточный профиль артериального давления артериального давления (СМАД) у больных артериальной гипертензией (АГ) в сочетании с абдоминальным ожирением (АО).
Материалы и методы. Обследовано 105 больных АГ с АО в возрасте от 42 до 66 лет (средний возраст - 54,4 (50,2; 67,5) лет) (50 мужчин и 55 женщин). Среди обследованных больных у 76 (72%) человек была выявлена 2 степень АГ, у 29 (28%) - 3 степень; АО I степени выявлено у 72 (69%) больных, АО II степени – у 33(31%). Для оценки особенностей суточного профиля АД и эффективности антигипертензивного лечения проводили СМАД с использованием системы ABPM-04 "MEDITECH" (Венгрия). Все больные АГ с АО получали фиксированную комбинацию препаратов (ФК):
антагонистрецепторовангиотензина ІІ олмесартан и антагонист кальция амлодипин (препарат "Аттенто»", фирмы Berlin-ChemieAG), который назначали однократно утром в суточных дозах 20 мг /5 мг - 40 мг / 10 мг. Обследование проводили до начала лечения и через 6 месяцев.
Результаты: Под влиянием лечения наблюдалось достоверное снижение среднесуточных величин систолического АД (САД) и
