The thesis is devoted to the study of the peculiarities of changes in the hard tooth tissue among children aged 3-6, 6-11 and 8-14 years with registered cases of pre-eruptive caries of dentine and the search for ways to improve it diagnostics and treatment. The purpose of the study: to increase the effectiveness of diagnostics, treatment and prophylaxis of pre-eruptive dental caries of permanent teeth among children of age groups 3-6, 6-11 and 8-14 years on the basis of medical-preventive complex development. To evaluate the effectiveness of the proposed comprehensive approach used for the diagnosis, treatment and prevention of pre-eruptive dentin caries based on retrospective cohort studies.
Clinical monitoring of the pre-eruptive caries focal status among children of different age categories, who were members of the main group, showed the effectiveness of a comprehensive approach used for diagnostics and treatment of. Based on the results of the dental status examination among pediatric population and performed analytical studies, it was found that the prevalence of pre-eruptive form of dental caries in the area of Ivano-Frankivsk region among children of 3-14 years reaches 16,18 . In the printed works with the co-authors, the participation of the applicant is dominant.
СУЧАСНІ ДАНІ ПРО ДІАГНОСТИКУ, ЛІКУВАННЯ ТА
Сучасні уявлення про етіологію, патогенез та поширеність
Sawle R і Andlaw R навіть сформували теорію, суть якої полягає в тому, що різниця між показниками каріозних уражень у двох поколіннях з кроком у десять років пов'язана саме зі збільшенням кількості фтору в продуктах харчування, після чого Вчені адаптували це припущення з показниками поширеності карієсу дентину до стадії прорізування зубів. Так, за даними Sawle R та Andlaw R [157], які аналізували стоматологічний статус дітей 14-16 років, поширеність передеруптивної патології в будові першого і другого моляра сягає 3,6% і 3,1% відповідно. . , у двох незалежних групах дослідження з 740 та 1319 пацієнтами. Поширеність реєстрації патологічного процесу фактично прогресивно зростала з віком і досягла 26% у групі 14-річних пацієнтів, 38% у групі 17-річних пацієнтів і 50% у 20-річних пацієнтів. група. пацієнтів.
У подальших дослідженнях за участю 359 пацієнтів із середнім віком 12,4 року Weerheim [162] виявив, що поширеність передвиразного карієсу є значною. Сучасні дослідження, проведені Вангом та колегами серед дитячого населення Малайзії у 2013 році у віковій групі 3,6-12,5 років, довели, що поширеність патології з точки зору ризику її виявлення у пацієнта становить 0,85%, а по відношенню до зуб - 0,7. Різниця в поширеності патології Wang and Seow and Nik, які показали, що відсоток популяції передеруптивного карієсу може досягати 27,3% по відношенню до людини, полягає, на думку автора, в етнічній відмінності зразки. кожного з проведених досліджень.
Основні дані про діагностику передеруптивної форми карієсу
Thylstrup і Ekstrand [125] показують, що візуальної оцінки прозорості емалі, втрати її блиску, наявності непрозорих слідів і цілісності фісур достатньо для підозри на патологію прихованого карієсу, спричиненого інтракоронковою резорбцією дентину.
Особливості лікувально-профілактичних заходів у дітей із
Спосіб включає застосування гомеопатичних препаратів кальцію, фосфору та фтору (Кальціум карбонікум 100 СН, Кальціум фосфорікум 100 СН, Кальціум фторикум 100 СН) за схемою: Кальціум карбонікум 100 СН 2р/год, Кальціум фосфорікум 2р/год, Кальцій. фосфорикум 100 Хрікум. , Calcium fluoricum 100 CH 1р /т по 6 крихт сублінгвально, протягом 30 років. У віці 4-7 і 14-17 років 1 раз на рік перед прийомом вітаміну D3 і препаратів кальцію приймають всередину препарат «Остебіос». кількість крапель, що відповідає віку дитини, тричі на день за 30 хвилин до їжі або через 1 годину після прийому протягом 14 днів, а потім ще 14 днів у тій же кількості тричі на день за 30 хвилин до їжі. або через годину після прийому в поєднанні з прийомом вітаміну D3 і препаратів кальцію.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
- Програма дослідження
- Загальна характеристика клінічного дослідження
- Методи дослідження
- Методи оцінки параметрів стоматологічного статусу пацієнтів
- Методика діагностики початкового карієсу зубів апаратом
- Рентгенологічні методи дослідження та їх аналіз
- Статистичні методи дослідження
- Методика використання препаратів «Кальциум-Д» та «Флюр-е-
Щоб гарантувати достовірність дослідження, досліджувану групу було скорочено до 150 дітей, у тому числі 50 дітей від 3 до 6 років, 50 дітей від 6 до 11 років і 50 дітей від 8 до 14 років. Дітям основної групи та групи порівняння проводили панорамне рентгенологічне дослідження на апараті Veraviewepocs 3De, діагностику обговорюваної стоматологічної патології на апараті DIAGNOdent після появи рентгенологічно виявлених дефектів дентину та оцінку стану резистентності емалі за допомогою за допомогою тесту TER. Визначення ступеня активності карієсу проводили за відповідними числовими показниками КПВ, кп, КПВ+кп для різних вікових груп: 3-6 років - кп<3 (І ступінь активності - компенсована), кп=3- 6 (ІІ ступінь активності, субкомпенсований), kp>6 (III ступінь активності, декомпенсований), 7-10 років - КПВ+kp<5 (І ступінь активності - компенсований), КПВ+kp=6-8 (II ступінь активності, субкомпенсований), КПВ+кп>6 (ІІІ рівень активності, декомпенсований), 11-14 років - КПВ<5 (І рівень активності - компенсований), КПВ=5-8 (ІІ рівень активності, субкомпенсований). ), КПВ> 8 (ІІІ рівень активності, декомпенсований), 15-16 років - КПВ<7 (І рівень активності - компенсований), КПВ=7-9 (ІІ рівень активності, субкомпенсований), КПВ>9 (ІІІ рівень активності). , декомпенсований).
За допомогою OHI-S визначали рівень гігієни порожнини рота за такими критеріями: 0-0,6 – низький індекс, добра гігієна порожнини рота, середній індекс, задовільна гігієна порожнини рота, високий індекс, незадовільна гігієна порожнини рота; більше 2,6 – індекс високий, гігієна ротової порожнини погана. Реєстрацію стану твердих тканин зубів досліджуваного зразка проводили за допомогою прикладного програмного забезпечення ICDAS та ICCMS™ Epidemiology Tool – вільнодоступного онлайн-методу ведення стоматологічної карти пацієнта з можливістю одночасного використання чотирьох сучасних карієсів. системи оцінки патології (ICDAS, модифікований ICDAS, граничні показники ICDAS та за ВООЗ), зберігати клінічні фотографії уражених ділянок та експортувати дані CSV (рис. 2.1). Ми провели специфічний аналіз рентгенограм зубів за допомогою прикладної програми Logicon Caries Detector версії 5.2 (рис. 2.3).
ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКО-РЕНТГЕНОЛОГІЧНОЇ
Таким чином, первинний розподіл глибини каріозного передеруптивного ураження за шкалою Baleum у підгрупі ІА при рентгенологічній реєстрації представлений таким чином: наявність світла на рентгенограмі в нижній половині об’єму емалі, що поширюється на площа емалево-дентинного контакту - 8 зубів (32%), обмеження поширення світла на рентгенівському знімку до зовнішньої 1/3 товщини дентину - 12 зубів (48%), обмеження поширення світла на рентгенограмі до середини 1/3 товщини дентину - 4 зуби (16%), обмеження поширення світла на рентгенограмі до внутрішньої 1/3 товщини дентину - 1 зуб (4. У дітей). віком 6-11 років, які належали до підгрупи ІІБ з зареєстрованими вогнищами передеруптивного карієсу в ділянці перших премолярів, в області виявлено вихідний рівень структурно-функціональної резистентності емалі на рівні 1-3 балів. 6. зубів (24%), на рівні 4-5 балів - в межах 12 зубів (48%), на рівні 6-10 балів - в межах 7 зубів (28. Доцільність використання методу ортопантомографії у вікових групах 6-11 та 8-14 років, що дає ширші можливості для одночасної діагностики кількох вогнищ патології.
Для контрольованого порівняння ефективності запропонованого лікувально-профілактичного комплексу у дітей 3-14 років з передеруптивною формою карієсу проаналізовано зміни таких досліджуваних показників, як ТЕР-тест, дані лазерно-флуоресцентного аналізу та рентгенологічного дослідження. глибину ураження проводили за окремими одиницями зубного ряду (перші моляри, перші премоляри та другі моляри) у пацієнтів основної групи та груп порівняння А, Б та Б, відповідно до вікової групи 3 -6, 6-р. 11 та 8-14 років. На контрольних термінах через 1 рік після впровадження лікувально-профілактичного комплексу виявлено подібну тенденцію до збільшення кількості зубів (до 11) у ІА підгрупі з рентгенопрозорістю на рентгенограмі нижньої половини емалі. об’єму, при збільшенні площі емалево-дентинного з’єднання (на 12% порівняно з вихідним положенням), зменшення кількості зубів з обмеженням поширення освітлення на рентгенограмі до зовнішньої 1/3 частини товщина дентину (на 12% порівняно з вихідною ситуацією). Спостерігалась загальна тенденція до збільшення кількості зубів із появою патології в середній та внутрішній 1/3 товщини дентину (відповідно на 12,% та 4% порівняно з вихідною ситуацією), а також зменшення кількість зубів із виникненням патології в межах емалево-дентинного зрощення та зовнішньої 1/3 товщини дентину (на 12% та 16% відповідно порівняно з вихідною ситуацією).
Спостерігалася загальна тенденція до зменшення кількості зубів із поширенням патології на емалево-дентинній межі: на 4% за 6 місяців спостереження та на 16% за 12 місяців спостереження. При контрольній діагностиці через рік у ділянці 11 зубів (на 20% порівняно з вихідною ситуацією) спостерігався рівень структурно-функціональної резистентності емалі, відповідний 1-3 балам, на рівні 4-5 балів. балів - в області 12 зубів (на 4% менше в порівнянні з вихідною ситуацією), на рівні 6-10 балів - в області 2 зубів (на 16% менше в порівнянні з вихідною ситуацією). На момент контрольного обстеження через 6 місяців після впровадження запропонованого авторами лікувально-профілактичного комплексу для забезпечення адекватної ендогенної профілактики кількість зубів із високою та середньою структурно-функціональною резистентністю зросла до 9 (на 8 % порівняно з вихідна ситуація) та 12 (на 8 % порівняно з вихідною ситуацією), а кількість зубів із низькими показниками структурно-функціональної резистентності зменшилась на 16 % порівняно з вихідними показниками.
Те, що через 6 місяців спостереження статистичних відмінностей немає, можна пояснити рівнем специфічності застосованого методу, але через 12 місяців зареєстровані зміни вихідних показників вже були статистично обґрунтованими (р<0,05). У підгрупі ІІА в процесі моніторингу через 1 рік спостерігалася зворотна тенденція збільшення кількості зубів з показниками ДІАГНОдент на рівні 30 і більше балів до 11 (на 12% порівняно з вихідною ситуацією) та збільшення кількості зубів з показниками на рівні 21-29 балів до 10 балів, при цьому частка зубів з показниками на рівні 14-20 (на 4% порівняно з вихідною ситуацією) та показників на рівні 0-13 (на 8% порівняно з вихідною ситуацією) впали (рис. 5.11). У ІІV підгрупі через 1 рік підтверджено зворотну тенденцію до збільшення кількості зубів із показниками ДІАГНОдент на рівні 21-29 до 12 (на 4 % більше порівняно з вихідною ситуацією) та зменшення зубів у 21-29 підгрупі. частка зубів з показниками на рівні 0-13 (на 8% порівняно з вихідною ситуацією) (рис. 5.15).
В усіх підгрупах порівняння, незалежно від вікової категорії, в яких протягом 12-місячного періоду спостереження не проводились заходи додаткової ендогенної профілактики, спостерігається збільшення частки зубів із низькими показниками структурно-функціональної резистентності емалі. та кількість зубів, які за інтерпретацією результатів DIAGNOdent потребували мінімально інвазивних втручань та інтенсивних профілактичних заходів. Визначити поширеність передпрорізної форми карієсу дентину постійних зубів у дітей 3-6, 6-11 та 8-14 років на підставі огляду зубів. В усіх підгрупах порівняння, незалежно від вікової категорії, в яких протягом 12-місячного періоду спостереження не проводились заходи додаткової ендогенної профілактики, спостерігається збільшення частки зубів із низькими показниками структурно-функціональної резистентності емалі та кількість зубів, які, згідно з інтерпретацією результатів DIAGNOdent, потребують мінімально інвазивних процедур та інтенсивних профілактичних заходів.
У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального науково-практичного завдання дитячої терапевтичної стоматології – підвищення ефективності діагностики, лікування та профілактики передпрорізної форми карієсу дентину постійних зубів у дітей віком від 3 до 6 років. , 6-11 та 8-14 років на основі розвитку лікувально-профілактичного комплексу. Виявлення вогнищ передеруптивного карієсу в структурі твердих тканин ми рекомендуємо за допомогою таких рентгенологічних методів дослідження: у віковій групі 3-6 років - за допомогою спрямованої періапікальної рентгенографії, у вікових групах 6 років -11 та 8-14 років - за допомогою ортопантомографії з урахуванням поширеності каріозної та некаріозної патології, можливості одночасної реєстрації кількох уражень, можливого ризику впливу цих патологій у період змінної прикусу та особливістю підвищеного ризику їх виникнення у дітей, які проживають у Карпатському регіоні, як жителів території з високим рівнем антропогенного забруднення та нестачею багатьох важливих мінеральних елементів.