• Nenhum resultado encontrado

2 (477) ДИСЕРТАЦІЯ ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА: ЇЇ ІСТОРИЧНА РОЛЬ ТА ЕТНІЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ Спеціальність – 031 Релігієзнавство 03 – Гуманітарні науки Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Дисертація містить результати власних досліджень

N/A
N/A
Protected

Academic year: 2023

Share "2 (477) ДИСЕРТАЦІЯ ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА: ЇЇ ІСТОРИЧНА РОЛЬ ТА ЕТНІЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ Спеціальність – 031 Релігієзнавство 03 – Гуманітарні науки Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Дисертація містить результати власних досліджень"

Copied!
277
0
0

Texto

The dissertation is devoted to the complex of theoretical and practical analysis of the historical role and ethnic identification of the Pochayiv Lavra in modern Ukrainian society. We carried out the analysis of the semantic impulses of self-identification of the Pochayiv monastery in the period of jurisdiction. The thesis examines narrative models of the Pochayiv Lavra identification in the conditions of religious and church policy of the Second Commonwealth and totalitarian regimes.

Our study aims to analyze the determinants of ethnic identification of the Pochayiv Lavra at the present time (1991 - the beginning of the XXI century). We examined the genesis and main ideological principles of the modern geopolitical doctrine. Russian world", as well as their implementation by the monks of Pochayiv Lavra in the public space of Ukrainian society.

A trend analysis of the ethnic identification of the Pochayiv Lavra during the period when Ukrainian Orthodoxy gained autocephalous status was conducted. The object of the research is the ideological concepts, narratives, ideologues of its ethnic identification in the context of the institutional and jurisdictional transformations of the end of the 16th century - the beginning of the 21st century.

Історіографія та джерельна база дослідження

За його підрахунками, їх частка в загальному переліку найменувань друкованої продукції Почаївського монастиря становила 42 %, але за кількістю видань латинським шрифтом вони були в кілька разів менші за церковнослов’янські кириличні друки [143, c .

Теоретико-методологічні засади дослідження

Так, 1 грудня 2011 року УПЦ (КП), УГКЦ та УПЦ (МП) у Києво-Могилянській академії у присутності провідних українських інтелектуалів та моральні авторитети [382].

Обставини заснування та екзистенція Почаївського монастиря кінця ХVІ –

Як свідчить документ «Інвентар Почаївського монастиря — з описом його рухомого і нерухомого майна — від 17 вересня 1736 року», незаперечним підтвердженням цього слугував напис на звороті ікони: «Неофіт, митрополит грецький. подарував цю статую Пресвятій Матері пані Анні Гойській у 1559 р.» [138]. Як зазначено в цьому документі, шляхтянка закріплювала «навіки» 10 угідь орної землі, лісу та сіножаті, 10 крон литовських грошей на рік, 6 селянських сімей на дарованій землі в управління та десяту частину всіх врожаїв свого маєтку. у Почаєві [155, ca «Apologia peregrinationy do Kraiow Wschodnych» («Апологія подорожі в східні краї», Львів, 1628) Смотрицького, а також виступи радикально налаштованих представників війська Запорізького проти можливого компромісу вірних. Православної та Єдиної Церков унеможливили прийняття відповідних рішень.

Самоідентифікація Почаївського монастиря в добу юрисдикційного

Ці відомості дають підстави припускати, що перехід Почаївського монастиря до унії відбувся у 1712 чи 1713 р., тобто напередодні відвідування його унійним єпископом [313, c. Так, відомо, що за життя він пожертвував цьому релігійному центру 2 млн. 244 тис. польських злотих [155, c. У цих урочистостях взяли участь «понад 100 тис. мирян і до 1 тис. греко-католицького і католицького духовенства з численними процесіями з найвіддаленіших куточків західних земель України» [6, c.

Чинники та наслідки трансформації ідентифікації Почаївського монастиря в

У цьому контексті перехід Почаївського монастиря з-під юрисдикції цього храму до Російської православної церкви, одним із показників чого стало польське повстання 1830-1831 рр., активно підтримане його насельниками [152, c. Важливий документ, який проливає світло на подальшу долю Почаївського монастиря, містить багатотомне видання «Повного зібрання законів Російської імперії» (ПСЗРІ) під назвою «Про найменування Почаївського Успенського монастиря, переданого на с. Православне служіння, Лавра» та був опублікований 14 жовтня 1833 р. Зокрема, фахівці вбачають його професійні спроби свідомо поєднати візантійські, барокові та класицистичні форми оформлення у конструктивно-стильових особливостях каплиці, зведеної на честь 900-річчя. хрещення Русі (1898) [313, с.

Так, з ініціативи архієпископа Волинського і Житомирського Модеста (Стрельбицького) напередодні святкування 100-річчя входження Волині до Російської імперії, а саме 15 травня 1893 р., була прийнята заява єпископа с. Промовистим у цьому контексті став Волинь і Житомир Модест Стрельбицький; з 1892 р. — архієпископ), намісник Почаївської Лаври «про прийом у Волинську паству» 1889 р. У цьому контексті особливо актуальною є діяльність предстоятеля Почаївської філії РПЦ архімандрита Віталія, який, зважаючи на щоденну тематику. розмов із селянами в Почаївській лаврі було недостатньо, «здійснювали єпархії, хресні ходи від 100 верств і більше, повчаючи людей міст і сіл» [41, c.

Вияви ідентифікації Почаївської Лаври в умовах релігійно-церковної політики

Його практична реалізація почалася на Волинських єпархіальних зборах 3–10 жовтня 1921 р., які провів єпископ Діонісій (Валединський) у Почаївській Лаврі. Що ж до насельників Почаївської лаври, які безпосередньо брали участь у Волинській єпархіальній нараді 3 і 10 жовтня 1921 р., вони, хоч і були відверто проросійськи налаштовані, не змогли ефективно відреагувати на її хід. Одним із яскравих проявів консолідації української православної спільноти, спрямованої проти проросійської діяльності помісної церковної ієрархії, стала подія 10 вересня 1933 р., що відбулася в Почаївській лаврі.

Проте з приєднанням західноукраїнських земель до УРСР, яке відбулося восени 1939 р. і в якому одним із напрямів релігійно-церковного життя була українізація православ’я, відбулося загальне втручання влади Радянська система в її перебігу [247, c. Адже в окреслений цими науковцями третій період 1943-1944 рр. відбулося посилення тиску окупаційної влади на релігійні інституції з метою використання та експлуатації соціально-економічного потенціалу України [88, c . Одним із документів, що визначив нове ставлення радянської влади до Церкви та її інституцій, була Постанова Верховної Ради УРСР № 1000. 2137-546с «Про питання про православну церкву і монастирі» від 22 серпня 1945 р.

Так, відповідно до постанови с від 29 травня 1946 р. православні монастирі мали завдання здавати державі щорічно 130 кг зерна і 535 кг картоплі з кожного гектара орної землі. Постановою Ради Міністрів УРСР № 1160 «Про оподаткування доходів підприємств єпархіального управління, а також доходів монастирів» запроваджувалися «підвищені ставки податку на земельні ділянки, що перебувають у користуванні монастирів», тобто. знову запровадив скасований 1945р

Почаївська лавра в контексті конфлікту ідентичностей у сучасному

Етнічна ідентифікація Почаївської лаври в умовах утвердження її ченцями

Ідентифікаційна система координат Почаївської лаври крізь призму збройної

Величний собор на 1,5 тисячі віруючих і поле на 50 тисяч паломників, які щороку заповнюються у святкові дні, покликані створити атмосферу національної єдності. Офіційно він розпочався 16 червня 2016 року, коли Верховна Рада України ухвалила Постанову № 1422-VIII «Про звернення Верховної Ради України до Святішого Варфоломія, Архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського Патріарха про надання автокефалії Православній Церкві в Україні» [280]. Священний Синод Константинопольського Патріархату прийняв історичне рішення відкликати грамоту Патріарха Діонісія IV, згідно з якою Вселенський Патріархат надавав Московському Патріархату право висвячувати митрополитів Київських, а Київську Митрополію повертав Вселенському Патріарху. . [331, c.

15 грудня 2018 року відбувся об’єднавчий собор УПЦ КП, УАПЦ та частини УПЦ (МП), який констатував існування Православної Церкви в Україні.

Referências

Documentos relacionados

Найт [5, 2] і в редагованому робочому варіанті формулювання розглядає інтернаціоналізацію як цілеспрямований процес інтеграції міжнародного, міжкультурного або глобального вимірів у