Ром ан Ш уст (м.Львів)
Запровадження австрійської монети у Галичині в останній чверті XVIII ст.
Друга половина XVIII ст. була тр агіч ним періодом в історії ш ляхетської Речі П о
сполитої. Внаслідок перш ого поділу цієї, к о лись найм огутніш ої у Ц ентрально-С хідній Європі, держави, яки й здійснили у 1772 р.
монархи А встрії, Росії та Пруссії, її тер и то
рія значно зм енш илася. П ерш а з них - А в
стрія, посилаю чись на т. зв. історичні права угорських королів до галицьких та в о л и н ських земель, коріння яки х сягали X II- XIII ст., захопила значну частин у південних та південно-східних воєводств Речі П оспо
литої: м айж е ціле Руське воєводство, а та
кож частини П одільського, Волинського та Белзького. З цих земель, які були ін ко рп о
ровані до володінь австрійських Габсбур- гів, маніф естом ім ператриці М арії Терезії (1740-1780) від 11 вересня 1772 р. п р оголо
ш увалось створен ня нового коронного краю - К оролівства Галичини та Лодомерії з к н я зівствам и О свєн цим ськи м та Заторським.
Столицею нової австрійської провінц ії було проголош ено місто Львів. У 1774-1849 pp.
Ж етон із зображ еннями Марії Терезії та її сина- співправителя Йосифа II, випущ ена у 1773 р.
з нагоди приєднання Галичини до Австрії.
Австрія, Карл VI, (1711 - 1740), талер, срібло, 1739 р.
А встрія, М арія Терезія, (1740 - 1780) 10 крейцарів, срібло, 1764 р.
Австрія, Марія Терезія, (1740 - 1780) 20 крейцарів, срібло, 1764 р.
до новоствореного К оролівства входила та
кож Буковина. Н а м ом ент створення площа К оролівства Галичини та Лодомерії склада
ла 83 тис. км2, а кількість населення стано
вила бл. З млн. 650 тис. осіб. Ще раніше, у 1769-1770 pp. австрійські Габсбурги анексу
вали Спіш ське староство, а також Підгалля та Н овий Сонч.
В результаті третього поділу Речі По
сполитої, внаслідок якого ця держава пере
стала існувати, до А встрії відійш ли польські зем лі аж до річок П іліци, Вісли та Бугу. За
гальна площ а цих новоприєднаних терито
рій складала 47630 км2, на якій проживало 1 млн. 200 тис. осіб.
Відразу ж після захоплення Галичини австрійським и військам и ту т було запрова
дж ено австрійську монету, яка стала закон
ним і об о в'язко ви м засобом обігу. З 1772 р.
всі урядові установи при веденні фінансо
вої докум ентації вж и вали виклю чно назви австрійських грош ових одиниць - гульден (флорин, злотий ринський, ринський і т. п.)
42 ЛЬВІВСЬКІ НУМІЗМАТИЧНІ ЗАПИСКИ №6-7
ш
Австрія, М арія Терезія, (1740 - 1780), 7 крейцарів, срібло, 1763р.
V
Австрія, Марія Терезія, (1740 - 1780), 17 крейцарів, срібло, 1752 р. № 8743, № 8744.
та крейцер (цент). О днак аж до середини XIX ст. польська м онета спорадично в и к о ристовувалася як локальний засіб обігу на території Галичини. Це стало м ож ливим з а вдяки тому, що впродовж тривалого часу австрійська і польська м онета карбувала
ся за однаковою - конвенційною монетною стопою і паралельно перебувала на грош о
вому ринку Галичини.
З 1753 р. в австрійських м онетарн ях з кельнської м арки чистого срібла (233,8 г) карбували монети на суму 10 талерів (20 гульденів по 60 крейцерів кожен). За ц і
єю ж стопою у 1766-1786 pp. польські м он ет
ні двори карбували коронн і талери та пів- талери. Застосування однакової м онетної стопи сприяло встановленню паралельн о
го курсу австрійської та польської валю ти.
На ринку курс австрійського гульдена від повідав 4 польським злотим, польський зл о тий дорівню вав 15 австрійським крейцерам , а польський гріш кош тував 0,5 австрійсько
го крейцера. П ісля п ри єднан ня Галичини до австрійської держ ави цей курс австрійської та польської валю т був закріплени й о ф іц ій но і ріш ення про це було опубліковано у м а
ніфесті ім ператриці М арії Терезії від 14 січ
ня 1775 p., переклад якого подаємо нижче.
Н агальні ф інансові проблем и австрій ського уряду змусили зап ровадити в обіг паперові грош ові знаки - білети віденсько
го міського банку («W inner Stadt-Banco-
Zettel»), які населення називало банкоцет- лями. їх ном інал позначався у рейнських гульденах (rheinische G ulden), які у доку
ментах, як правило, фігурують як злоті ринські або флорини. їх н я вартість відп о
відала вартості монет, які ем ітувалися від
повідно до засад конвеції, укладеної з Б а
варією у 1753 р. У актових джерелах часто зустрічаю ться вж и вані скорочення на п о значення цієї валю ти - «КМ» або «СМ»
(Convenz-m iinze). П ерш а емісія цих папе
рови х грош ей була ви кли кан а необхідністю покрити борги держ ави, а її обсяг сягав зн а
чної, я к на той час, суми 12 млн. ринських гульденів. Віденські банкоцетлі впродовж 1759-1811 pp. друкувалися різн им и н ом іна
лами - від 1 до 1000 гульденів. П ерш а емісія банкоцетлів, датована 01. 11. 1759 p., скла
далася з трьох номіналів: 5, 10 та 20 гульде
нів; наступна 01. 07. 1762 р. - з 5 номіналів:
5, 10, 25, 100 гульденів; емісія 01. 07. 1771 р.
- з 7 номіналів: 5, 10, 25, 50, 100, 500, 1000 гульденів. За панування Й осиф а II (1780- 1790) було здійснено 1 емісію банкоцетлів:
01. 11. 1784 р. (5, 10, 25, 50, 100, 500, 1000
h . - о.
'ЩШ
Королівство Угорщина, Марія Терезія, (1740 - 1780), полтура (1 1/2 крейцера), мідь, 1763 р. згідно
із розпорядж енням австрійського уряду прирівнювалася до 3 польських грошів.
/ J ( > N .
( щ . formt ) {^^ii;c-R>TOKXchj j
4 ) . CO(0 /е/и ф crtrw J
Silu'u Onilh'ii
1
> ---- - ’W
Австрія. Ф ранц II (1792-1835), 10 гульденів, 1800 p., т.зв. “банкоцетль”.
гульденів). Н аступні ш ироком асш табні в и пуски датую ться правлінн ям Ф ранца II (І) (1792-1835). Н а території Галичини п ап ер о ві грош ові знаки було зап ровадж ено в обіг у 1785 р. Аж до військово-ф інансових п о трясінь, яки х зазнала А встрія під час воєн з наполеонівською Ф ранцією , банкоцетлі не мали примусового курсу і аж іо при їх о б м і
ні на повновартісну м онету не перевищ ува
ло 2 % . Однак, всезростаю ча потреба уряду у грош ах привела до надм ірного зростан ня обсягів емісії, що потягнуло знецінення ав-
Австрія, М арія Терезія, (1740 - 1780) 1 крейцер, мідь, 1763 р.
Австрія, Йосиф II, (1740 - 1780)
Уг крейцера, мідь, 1775 р.
Австрія, М арія Терезія, (1740 - 1780) V4 крейцера, мідь, 1777 р.
Австрія, Марія Терезія, (1740 - 1780), 1 шилінг, мідь, 1774 р. (монету карбували на монетному дворі
в Смольнику (нині Словаччина) для галицьких земель).
А встрія, М арія Терезія, (1740 - 1780), 30 крейцерів, срібло, 1770 р.
Австрія, М арія Терезія, (1740 - 1780), 30 крейцарів, срібло, 1775 р. (монета відкарбована у Відні для но- воприєднаних земель Галичини, дорівнювала 60 ко
лиш нім польським грошам, або ж двом злотим).
стрійських паперових грош ей. Так, у 1811 р.
злотий рин ський срібною монетою кошту
вав 8 злотих рин ських банкоцетлям и.
Впродовж другої половини XVIII ст. ав
стрійський уряд проводячи політику цен
тралізац ії багатонаціональної держави Габ- сбургів, нам агався здійснити уніфікацію регіональних систем і зам ін ити грошові одиниці окрем их коронн их країв єдиною австрійською монетою. Для того, щоб міс
цеве населення звикло до нових монетно- грош ових одиниць уряд нерідко вдавався до емісії монет, я к і м али риси, характерні для двох м онетних систем. Так, у 1774 р. на м онетном у дворі у С м ольнику (нині - Рес
публіка Словаччина) ви готовляли мідні ши
лінги, на яки х вміщ ено герб Королівства Га
личини та Лодомерії. У наступном у році на віденськом у м онетном у дворі розпочалася емісія монет ном інальною вартістю 15 та ЗО крейцерів, які за вартістю прирівнювались до одно і двозлотових польських монет.
Тривала вона вп родовж 1775-1777 pp. Пер
ші з них карбувалися за наступною монет
ною стопою: 96 ш тук з віденської марки чи
стого срібла (280,668 г), а 30-ти крейцерівок виготовляли відповідно 48 з цієї ж вагової одиниці дорогоцінного металу. Вміщення на аверсі цих монет погруддя імператриці М арії Терезії, а також позначення номіна
44 ЛЬВІВСЬКІ НУМІЗМАТИЧНІ ЗАПИСКИ №6-7
лу в австрійських крейцерах мало полегш и
ти адаптацію місцевого населення до нової грошової системи.
На аверсі срібних монет галицьких ем і
сій номіналом 15 крейцерів вміщ ено погруд
дя імператриці, під яки м - позначення м о нетної стопи «XCVI EX M ARCA PURA VIEN (nense)» (з віденської м арки чистого срібла 96 монет). Н а м онетах вартістю ЗО к р ей церів ці показники вдвічі більші. Н авколо погруддя - титулатура володарки: М(агіа) THERESIA D(ei) G (ratia) R (om anorum ) I(mperator) HUNGARIAE BOHEMIAE GALICIAE LODOM ERIAE REG(ina).
На реверсі обох ном іналів цієї емісії вміщено ініціали ф ункціонерів віденського монетного двору, які відповідали за її р еал і
зацію - літери «І.С. - F.A.». Це м інцм айстер монетарні Й осиф Август фон Кронберг та її вар дайн Ф ранц Айхерау. Н а цій же стороні
вміщ ено герб К оролівства Галичини та Л о
домерії, я к и й підтрим ую ть два щ итотрим ачі - грифи. Гербовий щ ит поділено на три поля з гербам и Галичини (три корони), Лодомерії (два ш ахові пояси) та герб О свєнцим сько- Заторського князівства (зображ ен ня орла).
В центрі - н акладний австрійський гербовий щ иток. Під гербовим щ итом вміщ ено п озн а
чення ном інальної вартості монет. Тут же бачимо кругове заверш ення легенди ім пера
триц і М арії Терезії: «A RCHID (ux) AUS(triae) D UX O SW (enam enis) ZAT(oriensis) 1775».
Після заверш ення зап ровад ж енн я ав стрійської коронної м онети на території Галичини, карбован а для цього коронного краю срібна та мідна м онета була вилучена з обігу ш ляхом її викупу. В подальш ом у ав стрійська влада не ем ітувала регіональної м онети для королівства Галичини та Лодо
мерії.
Повідомлення губернатора Галичини Генріха графа фон Ауерсперга про запрова
дження на території королівства Галичини та Лодомерії австрійської монети.
Всім, ком у належ ить і кож ном у зокрем а, вірнослухняним наш им гром адянам і підда
ним, без різниці до якого стану чи уряду в о ни належать, котрі прож и ваю ть у наш их ді- дичних К оролівствах Галичини і Лодомерії, а також у О свєнцім ськом у та Заторськом у князівствах, які постійно перебуваю ть під Нашою Ц ісарсько-К оролівською і М онар
шою ласкою, а також запевняю чи їм свою доброту, найласкавіш е ниніш нім універса
лом повідом ляєм о наступне. К оролівсько- Польська срібна м онета, згідно з найвищ им Нашим р о зп о р яд ж ен н ям від дня 14 січ
ня ниніш нього року, з врахуванням своєї справжньої вн утріш н ьої вартості на повно- вартісну Н аш у Ц ісарсько-К оролівську м о нету повинна обміню ватися. О днак для н а
шого народу цей обмін інколи є невигідним, бо за польські двозлотівки чи цілі злотівки, які досі не маю ть встановленого справед
ливого курсу, щ онайвищ е по 15 крейцерів за кож ний польський злотий сплачують, як це звичайно бувало раніш е. Та й при веден
ні рахунків через це нерідко трапляю ться труднощ і.
Тому, для запобігання, наскільки це м ож ливо, цих труднощ ів, з м атеринським піклуванн ям та для загального полегш ення, постановили М и, карбувати під ш тем пеля
ми Галичини, відповідно до повновартісної Н аш ої валю ти, два Гатунки срібної монети, а саме: двозлотівки польські по ЗО кр. та зл о тівки по 15 кр. Зображ ення ш темпелів цих монет, виконаних на міді, подаємо кож ному до відомості.
Як М и, у найвищ ом у Н аш ом у вищ ена- веденому універсалі, що стосується монети, ви разно зволили висловитися, щ об ж одна м онета, крім вищ е переліченої, в Галичині та Л одомерії обігу не мала. А якій монеті д о зволили М и обіг, то про неї слід виразно ого
лосити, тобто: про двозлотівки, що ЗО к р ей церів і злотківки польські, що 15 крейцерів вартую ть. А також , щ об польська законна срібна наш а м онета та інш а постороння, що силою Н аш ого універсалу від дня 14 січня ниніш нього (1775 р.-Р.Ш.), згідно із затв ер дженою у ньом у справедливою вартістю , в обігу була і від кож ного прийм ати її безпе
реш кодно.
У цьом у ж бо найласкавіш а Н аш а ви ко нується воля і помисли. Дано у Л ьвові дня 25 липня року 1775.
L.S. (місце печатки)
Генріх граф ф он Ауерсперг.
УНІВЕРСАЛ
Про редукцію монети, що здійснюється у Королівствах Галичини та Лодомерії згідно з Найвищим рішенням.
М и М арія Терезія з Бож ої ласки Р и м ська ім ператриця вдова, королева Угор
ська, Чеська, Далмації, Х орватії, Славонії, Галичини та Лодомерії; ерцгерцогиня А в
стрії; герцогиня Бургундії, Ш тирії, Каринтії і Крайни; велика герцогиня Семигороддя;
м аркграф иня М оравії, герцогиня Брабан- ту, Лімбургу, Лю ксембургу та Гельдерну, Ві- ттембергу, Верхньої та Н и ж н ьо ї Сілезії, М і
лану, М антуї, П арм и, П ’яченци, Гвасталії, О свєнцим у і Затору; герцогиня Ш вабська, граф иня Габсбургу, Ф ландрії, Тиролю, Ганау, Кібургу, Гьорцу, і Градиська, м аркграф иня Св. Римської Імперії, Бургау, Верхнього та Н иж нього Ляузніцу, граф иня Намуру, пані м аркграф ства С лавонії та М ехлєн, Л отар и н гії та Барі княги ня, Велика герцогиня Тоска
ни etc, etc, etc.
Всім і кож ном у зокрем а, вірним Н аш им підданим і гром адянам , без різн иці стану, що прож иваю ть у Н аш их К оролівствах Га
личини та Лодомерії, засвідчуєм о Н аш у К о
ролівську ласку і баж аю чи всякого добра, повідомляємо, що у вищ езгаданих новопо- вернених Н аш их дідичних (спадкових-Р.Ш .) Королівствах, безпосередньо перед їх п о вер ненням, під час безладу в краї, ф ал ьш уван ня і зловж иванн я при виготовленні грош ей надто пош ирилися, що привело до ш кідли
вих наслідків. Від тих часів при визначенні курсу різних монет, нім ецьких і угорських Наш их Д ідичних Держ ав та інш их сусідніх Держав, понад 6 % вищ е в ціні та курсі стали оціню валися червоні злоті, як наш ого к ар бування так і чужі, що привело до того, що у великих сумах різні Гатунки повновартісної монети золотої та срібної з Н аш ої Д ерж ави за кордон вивозять.
Через це, з М атеринською (до краю опі
кою), зло, що я к внутріш ньому так і закор
донному лихварству відкриває дорогу та потаємно вкрадається у вищ езгадані К оро
лівства Н аш і Дідичні, а в них від нього кож
ний гром адянин дедалі значніш их зазнає втрат, даною Н айвищ ою монетною уставою щ иро прагнемо попередити. Також прагнемо щ одо мідної, срібної та золотої монети най- ласкавіш е постановляєм о і повною довірою встановлю ємо курс з врахуванням нинішніх обставин. П ро що наказуємо і хочемо
по перше: Від дня оголош ення ниніш нього універсалу, від 1-го березня ниніш нього року, всі ін озем ні мідні гроші, що ма
ють різні назви, від нині і назавж ди з обігу маю ть бути вилучені і скасовані. Натомість Н аш і власні Ц ісарсько-К оролівські мідні грош і наступних чотирьох Гатунків мати
м уть наступни й курс, а саме: півтораки, тоб
то ш ести пфенігові м онети по 3 польських гроші; цілі крейцери по 2 польські гроші;
півкрейцери по польськом у грош у і нарешті ш еляги або 3 польські денарії, щ о на монет
ном у дворі для Н аш их К оролівств Галичини та Лодомерії спеціально карбую ться. Одно
часно вваж аєм о, що через вилучення з обі
гу інозем ної польської м ідної монети, на
ші вірні і слухняні піддані, а особливо убогі люди, в руках яки х більш а частина її пере
буває, м ож уть бути відчутно скривджені.
Тому, з материнською до краю добротою, обм іркували М и спосіб полегш ення їхнього становищ а і найласкавіш е наказуєм о оголо
сити.
По друге: Ті, котрі маю ть інозем ні мідні монети, повинні їх з Н аш их Д ідичних Дер
ж ав безпереш кодно вивезти або ж до най
ближ чого Ц ісарсько-К оролівського Цир
кулярного чи П овітового Уряду доставити, де вони без найм енш ої втрати будуть обмі
ню ватися на Н аш у Ц ісарську і Королівську м ідну монету. Д ля цього обм іну чи вивезен
ня за кордон встановлю єм о ш еститиж невий терм ін від дня оголош ення даного Універса
лу, про дотри м ан н я якого суворо застеріга
ємо. І щ об вп родовж цього часу кожний, хто м ає на руках мідні інозем ні грош і, тим чи інш им способом віддалив їх себе, тому що після заверш ення ш еститиж невого терміну, якщ о у когось буде знайдено збережені, всу
переч Н аш ій Н айласкавш ій волі, іноземні мідні м онети, то вони будуть конфісковані, а крім цього власник цих інозем них мідних монет буде покарани й ш траф ом у розмірі суми цих монет. О дночасно, під карою кон
46 ЛЬВІВСЬКІ НУМІЗМАТИЧНІ ЗАПИСКИ №6-7
фіскації і сплати подвійної суми штрафу, від дня ниніш нього оголош ення, забороняєм о ввозити до Н аш их Королівств Галичини та Лодомерії будь-яку інозем ну м ідну монету.
Через це наказуємо.
По третє: Щоб наш і прикордонні м итні уряди на завезення інозем ної мідної м онети звертали належ ну увагу. Я кщ о подорож ую чі під час опи туванн я, про володіння цим и мідними м онетам и щ иро зізнавалися, то їм при поверненні їх повернути. Я кщ о ж хтось з хитрістю і потаєм но вищ езгадані грош і спробує через кордон перевезти, то тих з а тримувати, ці грош і їм забрати і зо б о в’язати їх сплатити подвійну грош ову кару. Якщ о після встановленого Н ам и терміну, всупе
реч Н аш ому Н айви щ ом у наказові, на те
риторії краю будуть виявлені інозем ні м ід ні монети, я к ті щ о віддавна перебували в обігу, так і недавно хитро і підступно зав е
зені, то наказуємо, щ об половина виявленої і конфіскованої суми міді в м онетах згідно з оцінкою їх вартості, а також встановленої подвійної кари, віддавалась особі, як а пові
домила про уряд їх власника та затрим ала його. Друга ж половина повинна належ ати Нашому Скарбові.
По четверте: Далі хочемо і найласкаві- ше наказуємо, щ об подібним способом, як всі іноземні мідні м онети, які знаходились на території Н аш их К оролівств Галичини та Лодомерії в часи безладу перед їх вклю ченням до Н аш ої Д ерж ави, ф альш иві срібні монети, відкарбовані ш тем пелям и К оролів
ства П ольського, а саме двозлотівки або від
повідно до віденського курсу 30-ти крейце- рівки, а також злотківки чи 15 крейцерівки і півзлотки або ІУг крейцера, нареш ті чверть- злотівки або 3 3Л крейцера, були негайно в и лучені з обігу без всякого курсу. Робимо це через те, що найслухняніш е донесено Нам, що ці ф альш иві грош і карбован і з п огано
го срібла зі значним дом іш ком міді. Вони швидко втрачаю ть зовніш ню білизну і ста
ють червоним и, так щ о найпростіш а лю ди
на може їх розпізнати. В більш ості свій курс вони вже давніш е втратили і м али бути в и лученими. Тому для Н аш их підданих ш ко
да від вилучення цих монет не повинн а бути значною Для більш ого полегш ення згаданих підданих Наших.
По п ’яте. Н айласкавіш е цим способом дозволяємо щ об впродовж восьм ити ж нево-
го терміну, розпочавш и від дня оголош ен
ня, кож ном у власникові цих ф альш ивих грош ей було м ож на безпереш кодно від себе і за меж і держ ави їх віддалити. Якщ о б для того у них не було змоги, то до найближ чої каси Н аш ого циркулярного уряду слід пода
ти ці польські м онети для їх оцінки, ви х о дячи з вм істу в них чистого срібла. У ц ь о му випадку М и ласкаво встановлю єм о, щ об кожному, хто ф альш иві польські м онети до будь-якої з вказаних кас доставить, на о сн о ві поданого кви ту підтвердж еного касовим урядником 40% або дві п ’яти х поданої су
ми, у срібних чи золотих грош ах згідно з встановленим курсом віддати. Реш ту суми, за пропозицією Н аш ого крайового пробі- рера, обрахувавш и у віденських м арках ч и стого срібла, наказуєм о передати до Н аш ого Скарбу. О соби, які передали у вищ евказані каси циркулів польські монети, у тр и м ісяч ний терм ін повинні отрим ати визначені їм старостам и циркулів грош і в готівці. Коли М и
По-ш осте: Н айласкавіш е розд у м у ва
ли, щ о особам, котрі маю ть одну ш туку чи незначну суму монет, важ ко було б діста
ватися до циркулярних кас, які знаходять
ся на відстані декількох миль, Н аш а Н ай в и ща Воля полягає в тому, щ об особи, в чиїх руках знаходиться незначна кількість ви лу
ченої ниніш нім У ніверсалом мідної монети, вдавалися до м ісцевої (дом ініальної - Р.Ш.) зверхності і під р озпи ску її віддавали, а та в свою чергу поштою відсилатиме ці м оне
ти до найближ чої циркулярної каси. П іс
ля проведення обм іну належ ить поверну
ти отрим ан і кош ти до м ісцевої зверхності і розділити їх згідно з представленим и влас
никам и квитам и (розпискам и - Р.Ш.). При чом у все має відбуватися так, щ об власн и
ки м онет не зазнали щ онайм енш ої шкоди. А щ об край зараз і на м айбутнє звільни ти від ф альш ивої м онети, а також щ об Н аш их в і
рни х підданих оберегти від обм ану і втрат, Хочемо.
По сьоме: Щоб впродовж при значен о
го восьм итиж невого терм іну всі ф ал ьш и ві грош і у будь-кого на обш ирній території Королівств Н аш их Галичини та Лодомерії були виявлені і без поблаж ливості відібрані і конфісковані. А хто б відваж ився пор уш и ти цей Н аш універсал, а саме: ф альш иві гр о
ші на землі Н аш их дідичних країв завозити,
крім конфіскації цих грош ей має сплатити подвійну кару, якщ о ж він не в зм озі ви ко нати цього, то залеж но від суми завезених грошей піддати його без поблаж ливості ті
лесним покаранням .
У цьому випадку, з отриманих від кон
фіскації та внаслідок покарання грошей, по
ловину слід віддати особам котрі повідомили і затримали порушника, а друга половина має належати Наш ому Скарбові. Що стосується
По восьме: інш их законних польських королівських монет срібних Гатунків, щ о к ар буються під час ниніш нього правління після
1766 p., то їх для більшої підтримки вексель
ної торгівлі безпереш кодно Н айласкавіш е до
зволяємо завозити. А що ця польська срібна королівська монета, зокрем а - 8 добрих гро
ші або двозлотівки польські, 4 добрих гроші або один злотий польський, 2 добрих грошів- ки або півзлоток польський, а наприкінці до брий гріш або сім і пів польських гроші, при детальному вивченні виявилися не цілком ретельними, а особливо щодо дотрим ання вагових норм є полегшеними. Через це ці ч о тири Гатунки польської срібної монети, якщ о б їх оцінити відповідно до їхньої назви, п ри несли б Н аш им підданим ш кідливі наслідки.
Коли б їх згідно з цим курсом стали обміню вати на Н аш у срібну м онету конвенційної ваги, то це б привело до вивезення Н аш ої м о
нети за кордон. А через це Королівства Н а
ші Галичина та Лодомерія ніколи власною повноцінною срібною монетою не були б за
безпечені. Для цього М и, щ о уникнути над
звичайно ш кідливого для наш их підданих обміну та вивезення повновартісної монети, ті часто згадувані чотири Гатунки королів
ської польської срібної монети згідно Наш ої м онетарної ординації наказуємо якнай точні
ше оцінити і постановляєм о виділити ї х з за
гального переліку,
По дев’яте: Хочемо для того і том у су
воро наказуємо, щ об від дня оголош ення цієї Н аш ої устави, яка стосується грош ей, у скарбових касах Н аш их дідичних К оро
лівств Галичини та Лодомерії, а також у звичайній торгівлі, часто згадувані чотири Гатунки П ольської королівської срібної м о нети прийм ались в ж одном у р азі не вище, лише по наступній ціні прийм ались. Курс цих монет наступний: добрі восьм игрош ів- ки або польські двозлотівки - по злотом у і
28 польських грош і або 29 ринських крейце
рів; добрі чоти ригрош івки або польські зло- тківки - по 29 польських грош і або 14 і пів крейцера. Добрі двогрош івки або поль
ські півзлотки - по 14 польських гроші або 7 ринських крейцерів; на заверш ення до
брий польський гріш або 7 і пів польського грош а - по 7 польських грош ів або три і пів рим ських крейцери. Далі хочемо
По десяте: Щ об поряд із вищ езгаданими ін озем ни м и срібним и м онетам и, російські царські рублі, карбован і перед теперішнім пануванням , м али курс по 7 польських зло
тих або по 1 злотом у ринськом у і 40 крей
церів. Для нових рублів, карбованих за ни
ніш нього панування, дозволям о курс по 6 польських злотих або по золотому рин
ськом у і 30 крейцерів; також Голландським А льберта і криж овим талерам по 8 злотих і 8 польських грош ів або по два золотих і 4 крейцери ринських; і нареш ті для Електор- ських, С аксонських, Б аварських і інших по
дібних талерів, к арб ован их згідно з конвен
цією, по 8 польських злотих або 2 золотих ринських, для півталерів по 4 польських грош і або по золотом у ринськом у курс у звичай ном у повсякден ном у обігу дозво
ляєм о і в Н аш их скарбових касах прийма
ти зо б о в ’язуємо. У зв ’язк у з тим, що Наше найвищ е р о зп о р яд ж ен н я має на меті, щоб всі згадані, я к королівсько-польські, так і інші інозем ні грош і, щ о м али справедли
вий курс, Н аш край овий п робірер повинен пильно перевірити їх вагу та вартість мета
лу, щ о в них м іститься. Це засвідчить, що М и дозволяєм о обіг інозем них срібних мо
нет лиш е до того часу, поки в том у чи іншо
му ґатунку м онет не ви яви ться зменшення вм істу дорогоцінного металу. Тоді для попе
редж ення Н аш ої та Н аш их підданих шкоди слід негайно провести переоцінку цих мо
нет або й зовсім ви лучити їх з обігу.
По одинадцяте. Що стосується Наших власних срібних монет, то вони в Наших ні
мецьких і угорських дідичних краях, а також в Н аш их Королівствах Галичини та Лодомерії матимуть наступний курс. Так, Наші цілі та
лери, карбовані згідно з конвенційною монет
ною стопою, по вісім польських злотих або по два золотих ринських. А пів талери, тобто зло- тківки, по чотири польських злотих або по зо
лотому ринському, такі ж чвертки або півзло-
48 ЛЬВІВСЬКІ НУМІЗМАТИЧНІ ЗАПИСКИ №6-7
тівки по два польських злотих або тридцять ринських крейцерів. Далі Наші нідерландські корони або крижові талери матимуть курс по вісім польських злотих і 24 польських гроші, тобто два золотих ринських і 12 крейцерів; а півкорони чи крижові півталери відповідно по 4 злотих і 12 польських гроші або 1 золо
тий ринський і 6 крейцерів. Потім всі Наші карбовані згідно з конвенційною стопою так звані цілі головки по злотому і 10 польських гроші або 20 ринських крейцерів; півголовки по 20 польських гроші або 10 ринських крей
церів; всі нові і старі зібенценери, які в Наш их дідичних краях мають встановлений курс по злотому і 4 польських гроші або 17 ринських крейцерів; сюдмаки по 14 польських грошів або 7 ринських крейцерів; на кінець всі давні та нові цісарсько-королівські гроші по 6 поль
ських грошів або 3 ринських крейцери. Потім По дванадцяте. Н айласкавіш е суворо наказуємо щ об ж одні давніш і Гатунки поль
ських монет карбован их до 1766 p., крім тих які в ниніш ньом у наш ом у м онетном у уні
версалі вищ е ви разно згадані і маю ть в ста
новлений курс обігу, під карою конф іскації в публічному обігу і торгівлі участі не б р а
ли, а Н аш і скарбові каси їх не при йм али і не видавали. Собі ж найласкавіш е застері
гаємо, що якщ о б невдовзі або згодом, крім тих вище згаданих Гатунків срібних монет, дозволили М и обіг інш их Н аш их чи чуж их срібних монет і вваж али б це за корисну річ, то на той час Н айвищ ою Н аш ою Волею з а вжди Універсалом будемо доносити про це до кожного і оголош увати їх курс та в а р тість. Робимо це щ об кож ний з Н аш их в і
рних і слухняних підданих не зазнав зб и т
ків, і щ об незнан ня справедливого курсу срібної монети не ш кодило торгівлі, а сп р и яло і пом нож увало її. Для цього
По тринадцяте: К ож ном у купцеві зі всіх інш их країн Н айласкавіш е д о зво л яє
мо свою валю ту у будь-яких срібних чи з о лотих Гатунках, крім ф альш ивих чотирьох Гатунків польських срібних монет, які згід
но з параграф ам и 3-7 під карою конф іскації та подвійного ш траф у заборонено за в о зи ти. Всі інозем ні срібні та мідні м онети згід
но з потребою і вподобан ням и без застере
жень м ож на не тільки завози ти чи тим же способом знову вивозити, чи теж Н аш им цісарсько-королівським м онетним урядам
і крайовим п робірерам я к пагам ент на о б мін здавати. А щ об кож ний тим останнім способом з користю для себе ш видко міг позбутися цих різним и способам и набутих Гатунків срібних монет, ласкаво при зн ач ає
мо у Н аш ом у місті Л ьвові власного к р ай о вого п роб ірера і створю єм о кантор для о б міну різних Гатунків монет. Він же повинен різні монети, які потрапляю ть до нього, піс
ля переплавки і визначення вм істу чистого дорогоцінного м еталу у партіях золотих чи срібних монет , котрі маю ть встановлений однаковий курс, якнай ш ви дш е оцінити в го тівці згідно з нині встановленою , доки інша не буде встановлена, вартістю тобто: кож на віденська м арка чистого срібла по 23 зо л о тих і ЗО крейцерів ринських.
Що стосується золотих монет, щ о п о ш и рю ю ться у Н аш их дідичних К оролівствах Га
личини і Лодомерії, а у інш их Н аш их дідич
них краях та інш их сусідніх держ авах маю ть незвичний курс і надто завищ ену вартість, звідки випливаю ть ш кідливі наслідки, що вже м айж е всі Н аш і власні ретельно відкар- бовані і інші, що їм відповідаю ть інозем ні срібні м онети, обміню ю ться і з значною для наш их слухняних підданих шкодою та п ере
ш кодами для крайової торгівлі, за кордони Н аш ої держ ави вивозяться. Хочемо зап о бігти ш кідливом у обміну та ви возу срібної м онети і утрим ати курс та вартість двох пе
редніх м еталів (золота та срібла - Р.Ш.) в Н а
ш их К оролівствах Галичини та Лодомерії, як це є згідно засадам и м онетної справи у інш их Н аш их дідичних нім ецьких та у гор
ських краях і з монетою європейських дер
ж ав у більш ості випадків порівню ється та узгодж ується, з Н айвищ ого Н аш ого пом и с
лу ласкаво постановляєм о.
По чотирнадцяте: Що від дня оголо
ш ення ниніш нього У ніверсалу і доти аж не настануть інш і обставини, і доти аж не буде виданий Н аш найласкавіш ий наказ, зо л о то не вище, тільки згідно з наступною о ц ін кою, як у звичай ній торгівлі, так і в Н аш их скарбових касах слід прийм ати і видавати, а саме: Н аш цісарсько-королівський нідер
ландський цілий соверен д’ор по 50 злотих і 20 грош ів польських або 12 золотих і 40 р и н ських крейцерів; пів такого соверен д’ора по 25 злотих і 10 польських грош ів або 6 зо л о тих і 20 ринських крейцерів; Н аш і цісарсько-
королівські червоні золоті крем ніцькі, п о тім ф лорентійські, дж ільяти і венеціанські цехіни по 17 злотих і 6 грош ів польських або 4 золоті і 18 ринських крейцерів; реш та Н а
ших цісарсько-королівських, а також інш их рівних з ним и за внутріш ньою оцінкою к ар бованих: електорських, баварських, герцог
ських зальцбурзьких червоних золотих по 17 злотих і 2 польських грош і або 4 золоті і 16 ринських крейцерів. Н а кінець обручко- ві голландські та інш і ординарні червоні з о лоті по 16 злотих і 28 польських грош і або 4 золоті і 14 ринських крейцери.
По п ’ятнадцяте: Д ля надійніш ого заб ез
печення від неваж ни х (недійсних золотих монет - Р.Ш.) або обрізан их злісним и лю дь
ми або тих, щ о впродовж тривалого часу перебували в обігу і внаслідок цього в тр а
тили частину своєї ваги і м ож уть принести шкоду для вірно послуш них Н аш их підда
них найласкавіш е і суворо наказуєм о, щ об ті розпорядж енн я, які звичай но застосову
ються у всіх дідичних Н аш их краях, за п р о вадити і в дідичних К оролівствах Галичини та Лодомерії. Тому найласкавіш е і суворо наказуємо, щ оби якщ о в червоном у зо л о то
му лиш е одного грана у вазі бракувало, він вваж ався важ ним ; інакш е якщ о б червоний злотий з приданим граном ваги не трим ав, такі червоні золоті в обігу не повинні бути, і ніхто ним и ані сплачувати, ані їх ви дава
ти, ані їх прийм ати не повинен. А щ об вірні і слухняні піддані Н аш і, я к і маю ть на руках ці неваж ні червоні золоті, м али змогу їх п о збутися і не зазнати ш коди через їх пош ко
дж ення або обтяж ливе лихварство. Тому По ш істнадцяте: К ож ному найласка
віше дозволяєм о, щ об такі неваж ні ч ер во ні золоті, до Н аш их цісарсько-королівських циркульних чи інш их скарбових кас, або з а мість контрибуцій і м итни х або інш их д а
нин, чи лиш е для здійснення обміну, к о ж ний безпереш кодно міг принести і віддати.
Всіх урядників кас найласкавіш е н аказує
мо повідом ити, щ об вони з ви рахуванн ям половини ринського крей цера або одного польського грош а від кож ного монетного золотого ринського; а 4 ринських кр ей ц е
ри або 8 польських грош і від браку в монеті кож ного грана ваги побирали; а такі н еваж ні червоні золоті у партіях, або при сп ла
тах побирали, чи також на інш у золоту чи
срібну монету, щ о перебуває в обігу безпе
реш кодно обм іню вали, а також в присут
ності особи, я к а д остави ла або сплачує ці часто згадувані червоні золоті щ об ці уряд
ники розти н али я к непридатні до обігу. На кінець.
По сімнадцяте: Для більш ого полегшен
ня і підтрим ки торгівлі будь-який примус і регламентацію щодо ви везен н я грошей в Н аш их дідичних К оролівствах Галичини і Лодомерії скасовую чи, якнайласкавіш е до
зволяєм о, щ об наш і слухняні вірнопіддані і кож н ий до сплати построн ного (податку -Р.Ш.) не тільки чуж і, а також Н аш і влас
ні золоті, срібні та мідні м онети без різни
ці ви користовував, їх же згідно з потребою і баж ан ням без переш коди міг вивозити до всіх інозем них країн, з тим лиш е застере
ж енням , щ о кож н ий хто хоче ви возити або пересилати чуж і або Н аш і грош і, під карою конфіскації, має вірно повідом ити Наших крайових пробірерів, а при їх відсутності Н аш і найближ чі повітові, циркулярні або м итні уряди для опечатування грош ової су
ми з позначенням Гатунків монет, країни і м ісця куди передбачається переслати гро
ші і зо б о в ’язан и й отрим ати від них безко
ш товний дозвіл. Ч ерез це найласкавіш е до
зволили М и щ об ті,щ о до Н аш их дідичних К оролівств Галичини та Лодомерії як Наші власні так і інш их держ ав заво зять золото чи срібні м онети, без різн иці на кордонних м итни х ком орах або стан ціях без жодної за це нагороди вірно повідом или, тому що згідно з цим Н аш им Н айви щ и м наказом як
що вони таєм но завезені чи також шляхом ви п и туван н я Н аш их м итни х прикордонних урядн иків ви явлені м онети мусять бути не
одм інно конфісковані.
У цьом у всьом у таким є Н аш е Бажан
ня і суворий Н аказ щ об кож н ий остерігався уникаю чи власної ш коди. В цьом у сповня
ється Н аш а воля і помисли.
Дано у Н аш ом у Ц ісарсько-К оролів
ськом у столичном у місті Л ьвові дня 14 січ
ня 1775 року.
М АРІЯ ТЕРЕЗІЯ (місце печатки)
Генріх Граф де АУЕРСПЕРГ За власним наказом
Її Ц ісарсько-К оролівської М илості.
Єжи Войцєх де Бекхен.
50 ЛЬВІВСЬКІ НУМІЗМАТИЧНІ ЗАПИСКИ №6-7
ТАБЛИЦЯ КУРСІВ.
Н иж че специф ікація золота, Гатунки срібної та мідної м онети згідно з Н ай ви щим Ц ісарсько-К оролівським Універсалом від дня 14 січня 1775 р. в дідичних К оро
лівствах Галичини та Лодомерії на м айб ут
нє аж до подальш ого р о зпоряд ж енн я, що стосується я к Ц ісарсько-К оролівських кас, а також загальної торгівлі від дня 1 б ер ез
ня ниніш нього року починаю чи курс маю ть мати наступний:
Гатунки золота Ринські Польські
золоті крейцери злоті гроші Ц ісарсько-К оролівський н ідерландський цілий
соверен д’ор по 12 40 50 2 0
Ц ісарсько-К оролівський п івсоверен д’ор по 6 2 0 25 10
Ц ісарсько-К оролівські кр ем н іц ькі Ч ервоні золоті по 4 18 17 6
Флорентійські Д ж ільятті по 4 18 17 6
Венеціанські Ц ехіни по 4 18 17 6
Інші Ц ісарсько-К оролівські Ч ервоні Золоті по 4 16 17 2
Потім п рави льн ої ваги і вн у тріш н ьої оц ін ки подібно карбован і 4 16 17 2
Баварські Ч ервоні Золоті по 4 16 17 2
Тут же кн язівські Зальц бурзькі Ч ервоні Золоті по 4 16 17 2
Обручкові Голландські та інш і орд ин арн і Ч ервоні Золоті по 4 14 16 28 Гатунки срібла
Ц ісарсько-К оролівські, Е лекторські Баварські, С аксонські
і всі інш і талери биті згідно з кон вен ц ій н и м курсом по 2 8
Такі ж пів талери або цілі Золоті Р инські по 1 4
Такі ж чверткові або пів золоті Р инські по 30 2
Ц ісарсько-К оролівські Н ідерландські Або з корон ам и
крижові талери по 2 12 8 24
Таких же пів талерів ш тука по 1 6 4 12
Ц ісарсько-королівські і інш і ко н вен ц ій н і коп івки по 20 1 10
Такі ж півкоп івки по 10 20
Всі інші зібен ци н ери , я к і в Ц ісарсько-К оролівських дідичних
краях маю ть Курс по 17 1 4
Всі такі сю дмаки по 7 14
Всі старі і нові грош і по 3 6
Королівські польські срібні грош і
Законні від 1766 р. і потім биті 8 добри х грош і або п ольські
2 злотівки по 29 1 28
Також 4 добрих грош і або п ольськи й злоти й по 14Уі 29
Також 2 добрих грош і або п івзлоток п ольськи й по 7 14
Також 1 добри й гріш або чверть злотого по ЗУі 7
Далі Гатунки чуж ого срібла
Старі Ц арсько-Р осій ські Рублі биті перед теперіш нім
пануванням по 1 45 7
Далі Рублі биті під час теперіш нього П ан уван н я по 1 30 6
Голландські А льберта або кри ж ові Талери по 2 4 8 8
Цісарсько-Королівські мідні монети
Ц ісарсько-К оролівські п івтораки по ІУг 3
Далі цілі крейц ери 1 2
Далі пів крейц ери у2 1
Далі для Галичини і Л одомерії биті Ш еляги Г - Уа У2
