Клінічні детермінанти маніфестації коронавірусної хвороби (COVID-19)

(1)

TO HELP CLINICIANS

Для кореспонденції: Ковальова Ольга Миколаївна, д.м.н., професор кафедри загальної практики — сімейної медицини та внутрішніх хвороб, Харківський національний медичний універ- ситет, пр. Науки, 4, м. Харків, 61022, Україна; e-mail: prokov@gmail.com

For correspondence: O.M. Kovalyova, MD, PhD, Professor at the Department of General Practice-Family Medicine and Internal Diseases, Kharkiv National Medical University, Nauky аve., 4, Kharkiv, 61022, Ukraine; e-mail: prokov@gmail.com

УДК 616.98:578.834.1Covid19]-036 DOI: https://doi.org/10.22141/2224-1485.14.5.2021.245241

Ковальова О.М.

Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

Клінічні детермінанти маніфестації коронавірусної хвороби (COVID-19)

Резюме. Подано огляд сучасних публікацій, присвячених визначенню факторів, що впливають на інфікування, клінічний перебіг та наслідки коронавірусної хвороби (COVID-19). Наведено статистичні дані щодо частоти підвищеного артеріального тиску та несприятливих клінічних проявів вірусного захворювання в різних популяціях. Показано провідну роль ангіотензинперетво- рюючого ферменту 2 як функціонального клітинного рецептора для коронавірусу та його участь у формуванні множинних системних проявів COVID-19. Подається механізм пошкоджуючих ефектів тютюнопаління при вірусній пневмонії. Відповідно до літературних даних висвітлено взаємозв’язок між метаболічними порушеннями при ожирінні та ризиком тяжкого перебігу ко- ронавірусної хвороби. З патофізіологічних позицій надається пояснення виникнення загрозливих ускладнень у хворих на нову коронавірусну інфекцію за наявності цукрового діабету — масивне ураження легень, гострий респіраторний дистрес-синдром, протромботичний стан, венозний та артеріальний тромбоз.

Ключові слова: коронавірусна хвороба (COVID-19); артеріальна гіпертензія; ожиріння; цукровий діабет; тютюнопаління

Вступ

Упродовж свого існування людство зустріча- ється із загрозами здоров’ю та життю внаслідок різних причин, серед яких найнебезпечніши- ми є патогенні фактори біологічного походжен- ня. У ХХІ столітті виникли спалахи інфекційної хвороби, викликаної коронавірусом, що спри- чинило епідемії SARS (Severe Acute Respiratory Syndrome — тяжкий гострий респіраторний син- дром) 2002–2004 рр. у Китаї та MERS (Middle East Respiratory Syndrome) 2012 р. у Саудівській Аравії.

З 2019 року по наш час продовжується спалах ін- фекційної хвороби, що з’явилася вперше в Китаї (м. Ухань) у грудні 2019 р. і була викликана збуд- ником нового коронавірусу SARS-CoV-2 (Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus-2), а саме захворювання отримало назву COVID-19 (CO — corona — корона, VI — virus — вірус, D — disease — захворювання). Експертами Всесвітньої організа- ції охорони здоров’я за масштабністю медичних, економічних, соціальних викликів COVID-19 ви- знано пандемією.

Клінічні форми коронавірусної хвороби

Клінічний досвід свідчить, що коронавірусна хвороба дуже гетерогенна за проявами, включає асимптоматичні, а також легкої, середньої тяжкості й загрозливі форми і навіть смерть. У клінічних на- становах Національного інституту охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги Великої Бри- танії (NICE) «Лікування довгострокових наслідків COVID-19» застосовуються такі клінічні визна- чення для первинного захворювання та тривалої COVID-19 залежно від часу, коли вони виникли та протягом якого зберігаються: гостра COVID-19 — ознаки та симптоми захворювання зберігаються до 4 тижнів; тривала симптоматична COVID-19 — озна- ки та симптоми зберігаються від 4 до 12 тижнів [6].

Симптоми COVID-19 різноманітні з наявністю провідних синдромів, але можлива варіативність пе- ребігу коронавірусної інфекції. В публікації 2020 р.

подано клінічну характеристику 20 133 пацієнтів з Англії, Шотландії, Уельсу, які були госпіталізовані до стаціонару з приводу COVID-19 [8]. Досліджен-

(2)

ня було заплановано як проспективне обсерваційне когортне спостереження з використанням протоко- лу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ISARIC WHO Clinical Characterisation Protocol). Встанов- лено, що загальними симптомами хвороби були:

кашель (68,9 %; 12 896/18 730), лихоманка (71,6 %;

12 499/17 452) та задишка (71,2 %; 12 107/16 999).

Автори дослідження відзначають також іншій клас- тер симптомів: м’язово-скелетний (міалгія, біль у су- глобах, слабкість); кишковий (абдомінальний біль, блювання, діарея), дуже рідко — слизово-шкірний.

Під час госпіталізації 25 % хворих скаржились на кишкові симптоми, здебільшого у поєднанні з рес- піраторними симптомами, тільки 4 % хворих мали кишкові симптоми. Але потрібно пам’ятати, що у деяких хворих відсутні прояви захворювання, але при цьому тест на новий коронавірус є позитивним.

Так, проведене в березні 2020 р. у Нью-Йорку тес- тування 141 495 осіб показало, що 47 326 осіб (33 %) мають позитивний тест на COVID-19, але більшість з них були асимптоматичні [21].

Для коронавірусної хвороби характерні усклад- нення, які визначають клінічний перебіг та на- слідки, що можуть завершитися фатально. Серед ускладнень виділяють такі: пневмонія (75 %), го- стрий респіраторний дистрес-синдром (15 %), ура- ження серця (7–17 %), ушкодження печінки (19 %), протромботична коагулопатія (10–25 %), гостра ниркова недостатність (9 %), неврологічні усклад- нення (8 %), шок (6 %) [29].

При вивченні клінічного перебігу коронаві- русної хвороби в 12 клініках Нью-Йорка, Лонг- Айленда (з 1 березня 2020 р. по 4 квітня 2020 р.) було встановлено, що серед госпіталізованих пацієнтів (середній вік — 68 років, 33,5 % — жінки) 14,2 % лі- кувались в палатах інтенсивної терапії, 12,2 % отри- мували інвазивну механічну вентиляцію, 3,2 % були підключені до ниркової замісної терапії та 21 % хво- рих померли [20].

У подальшому, на підставі накопичення досві- ду ведення хворих, була запропонована концепція

так званого постковідного синдрому, це відлуння коронавірусної хвороби у проявах патологічного стану — ознаки та симптоми розвиваються під час або після інфекційного захворювання, що відпові- дає COVID-19, але збудник не виявляється, збері- гаються понад 12 тижнів і не пояснюються альтер- нативним діагнозом [6]. В англомовних медіа також з’явився термін «long-haulers», що перекладаєьтся як «довговози» чи «далекобійники».

Ризик розвитку тяжкості симптомів у гострій стадії та періоді реконвалесценції, постковідних проявів залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, його преморбідного стану, наявності су- путньої патології, особливо якщо це коморбідність захворювань з ураженням серцево-судинної та рес- піраторної систем, метаболічними порушеннями, ознаками ниркової, печінкової недостатності. До чинників, які можуть істотно обтяжувати корона- вірусну хворобу, належать також такі, що не мо- дифікуються, — вік та стать пацієнта. До фактора, що модифікується, належить тютюнопаління, яке суттєво впливає на клінічній перебіг та наслідки ві- русної інфекції. Перелік факторів, що визначають інфікування, клінічний перебіг та наслідки корона- вірусної хвороби, подано на рис. 1.

Артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця

та клінічний перебіг коронавірусної хвороби

З метою вивчення впливу артеріальної гіпертен- зії на наслідки коронавірусної хвороби аналізували зв’язок смертності від COVID-19 та наявність під- вищеного артеріального тиску. Епідеміологічна група з реагування на надзвичайну ситуацію з но- вою коронавірусною пневмонією опублікувала ана- ліз великої вибірки з Китаю; загальний коефіцієнт летальності становив 2,3 % (1023 із 44 672 підтвер- джених випадків) проти 6,0 % у пацієнтів з артері- альною гіпертензією [26]. На підставі аналізу 12 243 госпіталізованих хворих на COVID 19, проведеного

Рисунок 1. Ключові детермінанти інфікування, клінічного перебігу та наслідків коронавірусної хвороби

(3)

експертами англійського та ірландського товариств з гіпертензії, встановлено, що артеріальна гіпертен- зія асоціюється з достовірним підвищенням смерт- ності (р < 0,001; без поправки на вік) [4]. Разом з тим інше епідеміологічне дослідження у Великій Британії, що охоплювало понад 17 млн осіб, не на- дало доказів, що артеріальний тиск вище 140/90 мм рт.ст. асоціюється зі смертністю від СOVID-19 (Hazard Ratio (HR) 0,95, 95% confidence interval (CI) 0,89–1,01), але після запровадження більш чутливих статистичних методів встановлено помірний ризик підвищеного артеріального тиску [9]. У дослідженні OpenSAFELY, що охопило понад 17 млн мешканців Великої Британії, наявність артеріальної гіпертензії після поправки на вік й інші супутні фактори асо- ціювалася з підвищенням внутрішньогоспітальної смертності від COVID-19 на 7 % [30]. Несприят- ливим для захворюваності та прогнозу COVID-19 є поєднання артеріальної гіпертензіїї з ішемічною хворобою серця. В Китаї та Італії коморбідність ар- теріальної гіпертензіїї з ішемічною хворобою серця була предиктором загрозливих наслідків серед хво- рих стаціонару.

Одне з пояснень несприятливого впливу сер- цево-судинних захворювань на клінічний перебіг COVID-19 лежить у площині нещодавно встанов- лених наукових знахідок, що вірус SARS-CoV-2 ви- користовує для проникнення в клітину рецептор ангіотензинперетворюючого ферменту 2 (АПФ-2).

Відомо, що ренін-ангіотензинова система (РАС) ві- діграє ключову роль в регуляції артеріального тис- ку, електролітного балансу. Класичний каскад РАС представлено ангіотензином I (АI), який завдяки АПФ трансформується в ангіотензин ІІ (АІІ). Через ангіотензиновий рецептор І (АТІ) АІІ реалізує такі ефекти як вазоконстрикція, затримка рідини та на- трію, гіпертрофія кардіоміоцитів, фіброз міокарді- альної та судинної стінки, гіперплазія фібробластів, цитотоксичний вплив на міокард.

Встановлено, що в системі РАС існує «некла- сичний» каскад із залученням іншого ангіотен- зинперетворюючого ферменту 2, який через гек- тапептид ангіотензин-1–7 завдяки зв’язуванню з Мas-рецептором протидіє сигнальному шляху та запобігає ушкоджуючим ефектам АПФ/АІІ/

АТІ-системи і таким чином здійснює протилеж- ні ефекти — вазодилатацію, підсилює натрійурез.

АПФ та АПФ-2 регулюють гомеостаз артеріаль- ного тиску завдяки підтримці балансу між АІІ та ангіотензином-1–7 [7]. Подальші наукові дослі- дження довели, що АПФ-2 відіграє роль функціо- нального клітинного рецептора як для SARS-CoV, так і SARS-CoV-2. Визначено, що вірус SARS-CoV-2 використовує для проникнення в клітину рецеп- тор АПФ-2. Після того, як вірус зв’язується з по- заклітинним доменом АПФ, він разом із АПФ-2 потрапляє всередину клітини, інтерналізується, збільшується його кількість, при цьому активність АПФ-2 знижується, посилюється ушкоджуючий

ефект АІІ. Кількість вірусу в клітинах різних ор- ганів та тканин зумовлена рівнем експресії на них рецепторів АПФ-2 і мембранозв’язаної серинової протеази. Втрата клітинами АПФ-2 — головний потужний чинник клінічних проявів COVID-19, тому що рецептори АПФ-2 знаходяться на пнев- моцитах альвеол, що обумовлює при інфікуванні масивне ураження легенів. Встановлено також, що рецептор АПФ-2 експресується на ендотеліоцитах, які вистилають судини багатьох органів. При моде- люванні тканин з використанням рідинної форми АПФ-2 було доведено, що SARS-CoV-2 може без- посередньо інфікувати ендотеліоцити кровонос- них судин людини in vitro, внаслідок чого корона- вірусна інфекція характеризується специфічним вірусним ураженням ендотелію судин [17].

Внаслідок того, що АПФ-2 залучено до пато- генезу багатьох серцево-судинних захворювань, саме коморбідність цих хворих з SARS-CoV-2- інфекцією потребує зараховувати їх до категорії дуже високого ризику із значно більшими по- казниками смертності порівняно з особами без кардіоваскулярної патології. Взаємодія АПФ-2 з коронавірусом розглядається як важливий меха- нізм розвитку множинних патогенних системних ускладнень COVID-19. На найбільший ризик нега- тивних наслідків наражаються пацієнти похилого та старечого віку з артеріальною гіпертензією, іше- мічною хворобою серця. Особливо небезпечним є поєднання цих захворюваень з таким поведінко- вим фактором, як тютюнопаління [2]. Загалом тю- тюнопаління асоціюється з ризиком інфекційних захворювань, що отримали навіть назву «нікотин- індуковані хвороби» [12]. Паління нікотину в пер- шу чергу здійснює ушкоджуючий ефект на тканини легень, тому ці люди дуже вразливі до захворювань респіраторної системи. Значна кількість спостере- жень свідчить про більш тяжкий перебіг захворю- вання, несприятливий прогноз у курців при інфек- ційній патології. Так, при пневмонії, обумовленій грипом, активні курці нікотину в 7 разів частіше були схильні до смерті порівняно з хворими, які не палили [5]. Одним із пояснень таких спостережень є можливість нікотину пригнічувати імунну від- повідь на інфекцію, що призводить до вразливості пацієнтів до патогену з формуванням несприятли- вої клінічної картини та фатальних наслідків [19].

Особливо небезпечними для цієї категорії людей є інфекційні хвороби вірусного генезу, що доведено при порівнянні ураження респіраторного тракту вірусною інфекцією у курців та некурців з дока- зом ризику тютюнопаління при інфікуванні віру- сом грипу [14]. Хворі з коронавірусною інфекцією також демонструють негативний ефект паління сигарет стосовно клінічних проявів захворюван- ня. При аналізі епідемії MERS з’явилися публіка- ції, що хворі — курці нікотину мали значно вищу смертність, ніж хворі без анамнезу паління [1]. У публікаціях 2020 року розглянутий взаємозв’язок

(4)

між курінням нікотину та клінічною картиною COVID-19. Встановлено, що курці порівняно з не- курцями мали більш високу схильність не тільки до захворюваності, але й до фатальних наслідків. Клі- нічний перебіг характеризувався ускладненнями, що потребувало лікування в палатах інтенсивної терапії, підключення до штучної вентиляції леге- нів [16, 28].

Дуже важливим науковим фактом було встанов- лення у курців сигарет більшої експресії АПФ-2 в легенях порівняно з некурцями. Ці дані розгляда- ються з позицій пояснення більшої схильності кур- ців до інфікування вірусом SARS-CoV-2 та більш тяжкого перебігу захворювання, що потребує спеці- альних методів лікування.

На підставі клінічного досвіду в умовах пандемії COVID-19 було зроблено висновки стосовно арте- ріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця з мно- жинними потенційними механізмами, що визнача- ють внесок у прогноз та наслідки вірусної інфекції.

Поряд з серцево-судинними захворюваннями до компонентів поліморбідного стану, що негативно впливають на перебіг коронавірусної хвороби, від- носять також метаболічні порушення у вигляді ожи- ріння та цукрового діабету.

Метаболічні порушення та ризик тяжкого перебігу коронавірусної хвороби

Ожиріння ідентифікується як значний чинник захворюваності та смертності від багатьох захворю- вань. Епідеміологічний феномен ожиріння робить значний внесок у розвиток ускладнень, які різнома- нітні та стосуються практично всіх систем: серцево- судинної (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушення ритму серця, серцева недостат- ність, тромбоемболія легеневої артерії, передчасна смерть); дихальної (синдром нічного апное, брон- хіальна астма, синдром Піквіка); кістково-м’язової (гіперурикемія, подагра, деформуючий артроз);

нервової (дисциркуляторна енцефалопатія, інсульт) та інших. Безумовно, ці ускладнення є несприятли- вим фоном для захворюваності та прогнозу при ін- фекційних процесах.

Значна кількість публікацій надає дані стосов- но асоціації ожиріння та тяжкого перебігу коро- навірусної хвороби. В клініці Нью-Йорка (США) хворі на COVID-19 молодше 60 років з індексом маси тіла (ІМТ) від 30 до 34 кг/м² та > 35 кг/м² в 1,8 та 3,6 раза частіше були переведені у відділення інтенсивної терапії, ніж пацієнти з ІМТ < 30 кг/м² [15]. Згідно з даними з Франції, ризик штучної вен- тиляції легень у пацієнтів з ІМТ > 35 кг/м² в 7 ра- зів перевищував ризик у пацієнтів з ІМТ < 25 кг/м² [23]. Значну загрозу являє ожиріння з акумуляцією різних патологічних станів у осіб старших вікових груп із серцево-судинними та легеневими захво- рюваннями, в яких зменшується кардіореспіратор- ний резерв, — все це в цілому пригнічує захисну

систему організму при системному запаленні [22]

Наявність ожиріння певною мірою пояснює тяж- кий перебіг коронавірусної хвороби у деяких осіб молодого віку, як своєрідний зсув ускладнень, які здебільшого реєструються в старших вікових гру- пах хворих, до молодшого віку [13].

Існують множинні механізми, які визначають негативний вплив ожиріння на схильність до ін- фікування, захворюваність, а найголовніше — до тяжкого перебігу коронавірусної хвороби. Мета- болічний феномен ожиріння є тригером серцево- судинних хвороб та асоційованих станів. Ожирін- ня запускає каскад патофізіологічних процесів:

запальних, метаболічних, атерогенних, нирко- вих, протромботичних, які формують плацдарм для розвитку артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, серцевої недо- статності, інсульту, раптової смерті, ниркової не- достатності. Надмірна жирова маса тіла обумовлює несприятливі зміни легеневої вентиляції, фіброзні зміни в тканинах.

Особливо загрозливим є вісцеральне ожирін- ня, або абдомінальний тип ожиріння, що характе- ризується найбільшою агрегацією гормональних, метаболічних та прозапальних чинників. Абдо- мінальне ожиріння зокрема, а також ожиріння в цілому має велике патогенетичне значення в розвитку порушень діяльності багатьох систем організму. Зниження протективного кардіореспі- раторного резерву є одним із головних факторів тяжкої COVID-19, що проявляється зменшенням фракції викиду лівого шлуночка серця, показни- ків об’єму легень, сатурації з подальшою гіпоксе- мією всіх органів. В цих умовах відбувається кар- діоренальний стрес із критичним погіршенням функції серця та нирок. Надзвичайну патогенну роль при коронавірусній інфекції відіграє імунна дизрегуляція через те, що адипоцити є джерелом прозапальних цитокінів, які беруть участь у не- специфічному системному запаленні та прогресу- ванні COVID-19 [22].

Відомо, що ожиріння є обов’язковим компонен- том кластера метаболічних порушень, які мають стійке поєднання патогенетичних складових, серед яких виділяють інсулінорезистентність, гіперінсу- лінемію, дисліпідемію. Поєднання метаболічних порушень отримало назву «метаболічний синдром»

з відповідними класифікаційними характеристика- ми. У подальші роки до класичних критеріїв були зараховані артеріальна гіпертензія, цукровий діабет.

У хворих на цукровий діабет при наявності ожирін- ня відбувається поглиблення інсулінорезистент- ності та зниження функції β-клітин підшлункової залози, що призводить до обмеження метаболічної відповіді на імунні чинники, тому потребує збіль- шення дози інсуліну при вірусній інфекції. Важли- вим фактором, що сприяє погіршенню глікемічно- го контролю у хворих на цукровий діабет в умовах коронавірусної хвороби, є метод лікування цитокі-

(5)

нового шторму із застосуванням кортикостероїдів, а саме дексаметозону або антивірусних препаратів.

Відомо, що кортикостероїди індукують гіпергліке- мію внаслідок підвищення постпрандіального рівня глюкози, інсулінорезистентності, дисфукції пан- креатичних β-клітин [27].

Отримано дані, що при інфікуванні коронаві- русом у хворих на цукровий діабет розвивається загрозливий клінічний сценарій, що було вста- новлено ще при попередній епідемії SARS. Так, відзначається, що гіперглікемія та анамнез цукро- вого діабету 1-го та 2-го типу були незалежними предикторами захворюваності та смертності хво- рих при інфікуванні SARS [31]. Хворі, які були інфіковані SARS-CoV-2, за наявності цукрового діабету та недостатнього глікемічного контролю потрапляли до категорії осіб з високим ризиком госпіталізації та тяжкого перебігу коронавірусної хвороби [32].

Когортне дослідження з Англії показало асоціа- цію несприятливого прогнозу від COVID-19 з наяв- ністю цукрового діабету 1-го та 2-го типу, високого рівня глікованого гемоглобіну, зниження функції нирок та анамнезу серцево-судинних подій — ін- фаркту міокарда, інсульту, серцевої недостатності [11]. Встановлено механізми, відповідальні за тяж- кі прояви перебігу COVID-19 у пацієнтів з цукро- вим діабетом. Привертає увагу спостереження, що COVID-19 може безпосередньо знижувати функ- цію β-клітин підшлункової залози через взаємодію з АПФ-2. Дослідження вказують на вищий рівень АПФ-2 у здорових чоловіків та чоловіків, хворих на цукровий діабет та захворювання нирок, порівня- но з жінками [18]. У хворих на цукровий діабет 1-го типу за наявності мікросудинних та макросудин- них ускладнень збільшений рівень циркулюючого АПФ-2 [24].

При інфікуванні коронавірусом втрачається рівновага між синтезом та елімінацією форм ак- тивного кисню, завантажуються надлишки вільних радикалів, знижується антиоксидантний захист, що призводить до гострого ушкодження легенів, розвитку респіраторного дистрес-синдрому, а в по- дальшому — до формування фіброзу тканин леге- нів. Оксидативний стрес та вірусна активація РАС внаслідок підвищення експресії АІІ призводять до ендотеліальної дисфункції, значної гіперглікемії, підвищення рівня фібриногену та D-димеру, що формує протромботичний фон і є індикатором не- сприятливого прогнозу у хворих на пневмонію вна- слідок коронавірусу [25]. Дослідження попередніх років показали, що навіть за відсутності запальних процесів для цукрового діабету характерною клініч- ною ознакою є підвищений тромбоемболічний ри- зик. В популяційному когортному обстеженні у хво- рих на цукровий діабет знайдено достовірно більшу кількість венозного тромбозу та тромбоемболії легеневої артерії, ніж у осіб з нормальними показ- никами рівня глюкози крові [3]. У багатьох хворих

на цукровий діабет під час гострої фази COVID-19 розвивається тромботичний стан, який може спри- чинити тромбоемболію легеневої артерії, утворення внутрішньосерцевих тромбів і є додатковим факто- ром загострення ішемічної хвороби серця у вигля- ді атеротромбозу з подальшим розвитком інфаркту міокарда.

Загалом накопичений досвід свідчить, що клю- човими клінічними детермінантами коронавірус- ної хвороби, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, є вік, стать, хвороби органів дихання, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, ожиріння. В повідомленні з США є дані стосовно госпіталізації хворих із COVID-19 в період з 1 по 30 березня 2020 року. Серед 1482 госпіталізованих хворих 74,5 % були віком старше 50 років та 54,4 % були чоловіки [10]. Найбільш частими захворюван- нями, встановленими у госпіталізованих хворих, є гіпертензія (49,7 %), oжиріння (48,3 %), хронічні захворювання легенів (34,6 %), цукровий діабет (28,3 %) та серцево-судинні хвороби (27,8 %). Се- ред хворих віком 18–49 років ожиріння було най- більш частим патологічним станом, за ним були хронічні хвороби легенів (бронхіальна астма) та цукровий діабет. У хворих віком 50–64 роки пере- важало ожиріння, потім артеріальна гіпертензія та цукровий діабет. У хворих старше 65 років най- більш частим захворюванням була артеріальна гі- пертензія, далі йшли серцево-судинні хвороби та цукровий діабет.

На підставі огляду сучасного досвіду спосте- реження за хворими в умовах пандемії COVID-19 можливо зробити висновок, що при інфікуванні коронавірусом на найбільший ризик негатив- них наслідків наражаються пацієнти похилого та старечого віку з ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою, інфекцією дихальних шляхів, ожирінням, цукровим діабетом, що не- обхідно брати до уваги при менеджменті таких пацієнтів.

Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікав- леності при підготовці даної статті.

Список літератури

1. Bleibtreu A., Bertine M., Bertin C. et al. Focus on Middle East respiratory syndrome coronavirus (MERS-CoV). Medecine et Maladies Infectieuses. 2020. 50(3). 243-251.

2. Chen T., Wu D., Chen H. et al. Clinical characteristics of 113 deceased patients with coronavirus disease 2019: retrospective study. Br. Med. J. 2020. 368. m1091. doi: 10.1136/bmj.m1091.

3. Chung W.S., Lin L., Kao C.H. Diabetes increases the risk of deep-vein thrombosis and pulmonary embolism. A population- based cohort study. Thromb. Haemost. 2015. 114. 812-818. doi:

10.1160/TH14-10-0868.

4. Clark C., Sinead T. J., McDonagh S.T.J. et al. COVID-19 and hypertension: risks and management. A scientific statement on behalf of the British and Irish Hypertension Society. Jour-

(6)

nal of Human Hypertension. 2021. 35. 304-307; https://doi.

org/10.1038/s41371-020-00451-x

5. Сörtük M., Acat M., Yazici. et al. Retrospective review of epidemic viral pneumonia cases in Turkey: A multicenter study.

Experimental and Therapeutic Medicine. 2017. 13(4). 1431- 1437.

6. COVID-19 rapid guideline: managing the long-term effects of COVID-19. NICE guideline. Published: 18 December 2020.

Available at: www.nice.org.uk/guidance/ng188

7. Crowley S.D., Coffman T.M. Recent advances involving the renin-angiotensin system. Exp. Cell. Res. 2012. 318. 1049-1056.

8. Docherty A.B., Harrison E.M., Green C.A. et al; ISAR- IC4C investigators. Features of 20133 UK patients in hospital with COVID-19 using the ISARIC WHO Сlinical Characterisation Protocol: prospective observational cohort study. BMJ. 2020. 369.

m1985. doi:10.1136/bmj.m198.

9. Factors associated with COVID-19-related hospital death in the linked electronic health records of 17 million adult NHS pa- tients. medRxiv. 020. https://doi.org/10.1101/2020.05.06.20092 99910.

10. Garg S., Kim L., Whitaker M. et al. Hospitalization rates and characteristics of patients hospitalized with laboratory- confirmed coronavirus disease 2019 — COVID-NET, 14 States, March 1–30, 2020. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 2020.

69(15). 458-464. doi:10.15585/mmwr.mm6915e3.

11. Holman N. et al. Risk factors for COVID-19-related mor- tality in people with type 1 and type 2 diabetes in England: a po- pulation-based cohort study. Lancet Diabetes Endocrinol. 2020.

8. 823-833. doi: 10.1016/S2213-8587(20)30271-0.

12. Jiang C., Chen Q., Xie M. Smoking increases the risk of infectious diseases: A narrative review. Tobacco Induced Diseases.

2020. 18. 60.

13. Kass D.A., Duggal P., Cingolani O. Obesity could shift severe COVID-19 disease to younger ages. Lancet. 2020 May 16. 395(10236).1544-1545. https://doi.org/10.1016/S0140- 6736(20)31024-2 (accessed 12 May 2020).

14. Lawrence H., Hunter A., Murray R. et al. Cigarette smo- king and the occurrence of influenza -systematic review. Journal of Infection. 2019. 79(5). 401-406.

15. Lighter J., Phillips M., Hochman S. et al. Obesity in pa- tients younger than 60 years is a risk factor for COVID-19 hospi- tal admission. Clin. Infect. Dis. 2020. doi: 10.1093/cid/ciaa415.

https://academic.oup.com/cid/advance-article/doi/10.1093/

cid/ciaa415/5818333 [published online April 9, 2020]

16. Liu L., Shan H., Lei C.L. et al. Clinical characteristics of coronavirus disease 2019 in China. New England Journal of Medicine. 2020. 382(18). 1708-1720.

17. Monteil V., Prado P., Hagelkrüys A. et al. Inhibition of SARS-CoV-2 infections in engineered human tissues using clini- cal-grade soluble human ACE2. Cell. 2020; https://www.cell.com/

pbassets/products/coronavirus/CELL_CELL-D-20-00739.pdf (accessed April 17, 2020). published online in press.

18. Patel S.K., Velkoska E., Burrell L.M. Emerging markers in cardiovascular disease: where does angiotensin-converting en- zyme 2 fit in? Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. 2013 Aug. 40(8).

551-9. doi: 10.1111/1440-1681.12069.

19. Qiu F., Liang C. L., Liu H. et al. Impacts of cigarette smoking on immune responsiveness: Up and down or upside down?

Oncotarget. 2017. 8(1). 268-284.

20. Richardson S., Hirsch J.S., Narasimhan M. et al. The Northwell COVID-19 Research Consortium. Presenting charac- teristics, comorbidities, and outcomes among 5700 patients hospi- talized with COVID-19 in the New York City area. JAMA. 2020.

323(20). 2052-2059. doi: 10.1001/jama.2020.6775.

21. Rosenberg E.S., Dufort E.M., Blog D.S. et al. New York State Coronavirus 2019 Response Team. COVID-19 testing, epi- demic features, hospital outcomes, and household prevalence, New York state-march 2020. Clin. Infect. Dis. 2020; doi: 10.1093/cid/

ciaa549. May 8.

22. Sattar N., McInnes I.B., McMurray J.V. Obesity a risk factor for severe covid-19 infection: multiple potential mecha- nisms. Circulation. 2020. 22/4/20; https://www.ahajournals.org/

doi/abs/10.1161/CIRCULATIONAHA.120.047659

23. Simonnet A., Chetboun M., Poissy J. et al. Lille Inten- sive Care COVID-19 and Obesity Study Group. High prevalence of obesity in severe acute respiratory syndrome coronavirus-2 (SARS-CoV-2) requiring invasive mechanical ventilation [pub- lished online April 9, 2020]. Obesity (Silver Spring). doi: 10.1002/

oby.22831.https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/

oby.22831

24. Soro-Paavonen A., Gordin D., Forsblom C. et al. Circu- lating ACE2 activity is increased in patients with type 1 diabetes and vascular complications. J. Hypertens. 2012 Feb. 30(2). 375- 83. doi: 10.1097/HJH.0b013e32834f04b6.

25. Tang N., Li D., Wang X. et al. Abnormal coagulation pa- rameters are associated with poor prognosis in patients with novel coronavirus pneumonia. J. Thromb. Haemost. 2020. 18. 844-847.

doi: 10.1111/jth.14768.

26. The Novel Coronavirus Pneumonia Emergency Response Epidemiology. The epidemiological characteristics of an outbreak of 2019 novel coronavirus diseases (COVID-19) — China, 2020.

China CDC Weekly. 2020. 2. 113-122.

27. The RECOVERY Collaborative Group Dexamethasone in hospitalized patients with Covid-19 — preliminary report. N. Engl.

J. Med. 2020; doi: 10.1056/NEJMoa2021436.

28. Vardavas C. I., Nikitara K. COVID-19 and smoking:

A systematic review of the evidence. Tobacco Induced Disease.

2020. 18. 20.

29. Wiersinga W.J., Rhodes A., Cheng A.C. et al. Pathophy- siology, transmission, diagnosis, and treatment of coronavirus disease 2019 (COVID-19): a review. JAMA. 2020. 324. 782-787.

30. Williamson E., Walker A.J., Bhaskaran K.J. et al.

Open SAFELY: factors associated with COVID-19-rela- ted hospital death in the linked electronic health records of 17 million adult NHS patients. medRxiv. 2020. https://doi.

org/10.1101/2020.05.06.20092999

31. Yang J. K. et al. Plasma glucose levels and diabetes are independent predictors for mortality and morbidity in patients with SARS. Diabet. Med. 2006. 23. 623-628. doi: 10.1111/j.1464- 5491.2006.01861.x.

32. Zhu L. et al. Association of blood glucose control and outcomes in patients with COVID-19 and pre-existing type 2 diabetes. Cell Metab. 2020. 31. 1068-1077. doi: 10.1016/j.

cmet.2020.04.021.

Отримано/Received 20.09.2021 Рецензовано/Revised 01.10.2021 Прийнято до друку/Accepted 08.10.2021

(7)

O.M. Kovalyova

Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine

Clinical determinants of coronavirus disease COVID-19 manifestation

Abstract. The article presents the review of modern publica- tions on the assessment of the factors which have impact on susceptibility, clinical course and outcomes of COVID-19 infection. Statistical data on rate of increased blood pressure and adverse clinical signs of infection disease in different popula- tions are shown. The important role of angiotensin-converting enzyme 2 as functional cellular receptor for coronavirus and its participation in multiple systemic manifestations of COVID-19 are presented. The mechanisms of damage effects of cigarette smoking in virus pneumonia have been described. According

to literature data, the relationship between metabolic disorders related to obesity and risk of severe coronavirus course is em- phasized. From a pathophysiological point of view, an explana- tion is given for the occurrence of threatening complications in patients with a new coronavirus infection in the presence of diabetes mellitus — massive lung damage, acute respiratory distress syndrome, prothrombotic condition, venous and arterial thrombosis.

Keywords: coronavirus disease COVID-19; arterial hypertension; obesity; diabetes mellitus; cigarette smoking