Рефлексії мистецтвознавців на прикладі проєкту
онлайн-архіву виставок Галереї ЛНАМ
Анотація. На прикладі конкретного проєкту онлайн-архіву виставок галереї ЛНАМ у статті дослі- джено проблематику сучасної арт-критики в умовах діджиталізації мистецького процесу.
Об’єктом дослідження є галерея ЛНАМ та її репре- зентація в онлайн середовищі. Також проаналізовано веб-сторінки закладів вищої освіти України, виявлено особливості функціонування виставкового простору та специфіку відображення результатів його діяльності в режимі онлайн.
Наукова новизна. У статті подано аналіз присутності у віртуальному середовищі мистецьких інституцій, проаналізовано формати онлайн-архівів, наголошено на проблемах, пов’язаних зі сприйняття мистецького контенту онлайн. Подано аналіз специфіки відобра- ження контенту мистецького спрямування на веб-сто- рінках закладів вищої освіти, проаналізовано основні форми репрезентації такого контенту. Наголошено на проблематиці вивчення особливостей художньої комунікації в мережі Інтернет, зокрема в контексті сприйняття контенту, форм та способів подачі, що в сучасних реаліях залишається маловивченим в укра- їнському дискурсі.
Створення у 2015 році виставкового простору у Львівській національній академії мистецтв, який став осередком для демонстрації мистецьких пошуків та експериментів молоді позитивно сприяло не лише якості навчального процесу, але й стимулювало
студентів до позанавчальних творчих пошуків. У статті подано аналіз проєктів, що відбулись на базі вистав- кового простору галереї ЛНАМ протягом 5 років його динамічної діяльності (2015-2019 рр.). Закцентовано увагу на основних функціях виставкового простору в межах закладу вищої освіти, серед яких: демонстрація творчих дебютів здобувачів, промоція досягнень у місь- кому середовищі, верифікація унікальності мистець- кого висловлювання, ретрансляція актуальних тем та фіксація визнання фаховості здобутків молодих митців.
Наголошено на важливості мистецтвознавчої оцінки проєктів, що реалізуються, як важливої складової реалізації вказаних функцій.
Результати. Запропоновано формат створення онлайн архіву виставкових проєктів простору, що має на меті здійснити промоцію професійного мистецтва молодої генерації львівської школи на всеукраїнському рівні, сприяти розширенню аудиторії споживачів культурного продукту простору. Визначено структуру (основні та допоміжні елементи контенту) відображення інфор- мації на сайті та проаналізовано основні форми та методи популяризації запропонованого проєкту серед широких кіл аудиторій.
Ключові слова: онлайн архів, арт-критика, рефлексії, ЗВО, веб-сайт, відгуки мистецтвознавців, контент, га- лерея ЛНАМ, Український культурний фонд.
П
остановка проблеми. Сьогодні в Україні функціонує порівняно невелика кількість галерей, діяльність яких викликає інтерес у фахової спільноти, що спостерігає за динамі- кою таких виставкових просторів. Однак ча- сто виникає потреба повторно переосмислити певну подію мистецького життя, що відбулася раніше. В такому випадку формат каталогу ви- ставок є найбільш зручним інструментом сво- єрідного нагадування про конкретний проєкт чи творчі практики того чи іншого художника.Інтенсивна віртуалізація повсякденного життя зумовила перенесення архівних матеріалів у онлайн простір, що дозволяє охопити значно більшу аудиторію та забезпечити постійний доступ до інформації. Відповідно для арт-про- сторів дедалі важливішою стає їх «присутність»
онлайн та створення якісних мультимедій- них збірок. Серед показових прикладів таких онлайн архівів мистецьких інституцій слід відзначити наступні: Національний художній УДК 004.7:7.06.071.1
Юрій Новачинський
аспірант ЛНАМ, начальник відділу видавництва та інформації ЛНАМ https:// orcid.org/0000-0003-0665-2416 Анна Єфімова
кандидат мистецтвознавства,
викладача кафедри менеджменту мистецтва, пров. фахівець з виставкової діяльності відділу видавництва та інформації ЛНАМ
https://orcid.org/0000-0001-6452-9497
музей України, арт-центр Павла Гудімова «Я Галерея», категорії новин на порталі про сучас- не мистецтво України «Мітец» (за художника- ми та інституціями) та ін.
Звичайно, найціннішим досвідом для будь-якого глядача є знайомство з оригіналь- ним твором мистецтва, проте відвідати всі галереї практично неможливо. Натомість, сприйняття творів художників із різних країн світу, що представлені у вільному доступі в мережі Інтернет, з одного боку, не завжди доз- воляє оцінити реальний розмір, колір, фактуру творчої роботи, з іншого боку – дає можливість сформувати загальну картину сучасних тен- денцій у галузі мистецької освіти в міжнарод- ному контексті, виявити нові техніки та арт- матеріали, проаналізувати та, якщо необхідно, скоригувати власну педагогічно-мистецьку ді- яльність. [9]
Відтак, у контексті пропонованого проєкту онлайн-архіву виставок, комунікація здійсню- ватиметься не безпосередньо митцем чи гру- пою митців, які втілювали проєкт, а від імені інституції, що зумовлює необхідність відмежу- вання менеджменту галереї від ідеї проекту та об’єктивний виклад даних, що подаються для рецензування. Найпростішим методом є збере- ження оригінальних текстів учасників вистав- ки та їх доповнення виключно біографічними даними та візуальним матеріалом. Відпові- дальністю галереї є забезпечення мультиме- дійності представлених даних, що створить необхідні умови для проведення оцінювання в онлайн режимі. У результаті запуску онлайн версії каталогу, його заплановано доповнити рефлексіями та рецензіями (не менше п’ят- десяти) від митців, лідерів суспільної думки, мистецтвознавців, фахівців з публічних ко- мунікацій та інших зацікавлених осіб. Водно- час така експертиза конкретного виставкового проєкту в онлайн режимі може стати доволі складним завданням для мистецтвознавців.
Особливості проведення такої оцінки, визна- чення її переваг та уникнення помилок, що виникатимуть у процесі, є маловисвітленою темою в науковому дискурсі і заслуговує уваги в сучасних реаліях.
Аналіз досліджень і публікацій. За останнє десятиріччя суттєво змінилися склад, структу- ра та характер взаємовідносин суб’єктів сис-
теми художньої комунікації, тому важливою проблемою сучасних досліджень є питання особливостей художньої комунікації в Інтер- нет-середовищі, яке залишається мало вивче- ним українськими дослідниками.[5, с. 96] Вже існує чимало досліджень, що звертаються до діджиталізації сучасної культури, однак усі вони лише частково розкривають проблему репрезентації сучасних практик мистецтва в он-лайн-просторі. Зокрема, А. Шелестова до- сліджує офіційний веб-сайту ЗВО як ключовий компонент ін¬формаційно-комунікаційного середовища на основі виявлення та вивчення нових вимог до наповнення веб-сайтів вишів [11]. Також існує значна кількість досліджень, орієнтована на вивчення взаємодії сучасної комунікацій¬ної сфери зі сферою культури та мистецтва. Зокрема, це питання висвітлено у працях В. Бореєва, А. Коваленко, О. Берегової, Л. Лазаревої та ін. [8,с.41]. Натомість, у фоку- сі дослідження Михайльчука В.В. філософ- сько-кульутрологічний аналіз інноваційних інтерактивних форм роботи сучасної мистець- кої галереї в контексті світоглядно-стильових особливостей актуального мистецтва та специ- фіки його функціонування в Україні. [7, с.272].
Відтак, зауважимо, що матеріли цих авторів стали важливими для розробки основних по- зицій поставленої проблеми, проте, можемо стверджувати, що в українському дискурсі не знаходимо комплесного дослідження щодо специфіки онлайн-репрезентацій дільяності галерей та експертної оцінки арт-проєктів, що і визначає актуальність даної теми, особливо з огляду на стрімку діджиталізацію усіх сфер суспільного життя.
Виклад основного матеріалу. Мистецька освіта, сутність якої, на думку академіка І. Зя- зюна, полягає у поєднанні інтелекту і почут- тів, в сучасних умовах має бути складовою естетичного розвитку особистості, разом з формуванням творчості та культури методо- логічного мислення, стимулюванням пізна- вальної й творчої активності у різних видах життєдіяльності людини. [4] Створення у 2015 році виставкового простору у Львівській наці- ональній академії мистецтв, який став осеред- ком для демонстрації мистецьких пошуків та експериментів молоді позитивно вплинуло не лише на підвищення якості навчального
процесу, але й стимулювало студентів до по- занавчальних творчих пошуків. Вироблення індивідуальної авторської манери молодого митця вимагає практики та апробації резуль- татів. Відтак, публічна демонстрації його роз- думів, рефлексій та світосприйняття, виражена у творчості є одним з важливих інструментів досягнення мети.
Сучасна художня галерея, що є складним культурним і соціальним організмом, який достатньо чутливо реагує на всі напрями куль- турного життя країни, мусить володіти коло- сальною систематизованою інформацією щодо світових культурних процесів та напрямів ак- туального мистецтва. [7, с.281]. Специфіка гале- реї ЛНАМ зумовлює ще більш гострі рефлексії від студентів та випускників навчального за- кладу, які, однак часто не реалізуються через недостатньо вмотивованість молодих митців для підготовки заявки чи потенційні фінансові або технічні ризики, які можуть виникати при реалізації задуманого.
Однак за п’ять років діяльності у галереї Львівської національної академії мистецтв було реалізовано близько ста арт-проєктів най- різноманітнішого характеру. Серед них збірні виставки, що репрезентували діяльність усіх освітніх програм ЛНАМ, персональні проєк- ти студентів та випускників; колективні моло- діжні, концептуальні творчі проєкти; виставки, що демонстрували зріз діяльності окремих кафедр; а також спільні, міжвузівські проєкти всеукраїнського та міжнародного рівня. Окрім виставок тут відбуваються й інші мистецькі ак- ції: перформанси, музичні концерти, поетичні вечори, театральні вистави, кінопокази, лекції, презентації, конференції, фешн-шоу тощо. Ак- тивна виставкова діяльність відіграє важливу роль у формуванні позитивного іміджу ЗВО, популяризує його на регіональному, всеукра- їнському та міжнародному рівнях. Із кожним роком тут реалізовуються проєкти, все більше орієнтовані на комунікацію, відкритий діалог, вихід у незвичні формати та залучення нових кіл аудиторій. За час діяльності галереї свої перші персональні виставки реалізували ряд молодих митців, які опісля розвинули свої ідеї в межах інших просторів та проєктів. Це Тарас Попович, Петро Грицюк, Ксенія Жижій, Назар Симотюк, Андрій Савчук, Ян Левша, Микола
Курилюк, Руслан Лучко, Марина Наумчук, Ар- тур Солецький, Анна Варшавська, Надія Собко та інші.
Підготовка до виставки часто є новим досві- дом для учасників, адже вони зустрічаються з великою кількістю перепон для демонстрації своїх робіт у форматі персонального проєкту.
Процес творення та підготовки першої у своїй художній діяльності виставки часто може ніве- лювати для митця важливість мистецтвознав- чої оцінки його доробку. Публічна апробація своєї творчості виступає стресовим моментом у кар’єрі молодого художника та він часто не акцентує свою увагу на зауваженнях, які мо- жуть виникати від фахівців опісля відкриття виставки або обмежує своє сприйняття лише перцепцією зворотнього зв’язку від митців-пе- дагогів чи мистецтвознавців, яким раніше вже демонстрував твори та в той же час недооці- нює рефлексії зовнішніх фахівців галузі.
Водночас, в сучасних реаліях львівського мистецького середовища, критичні висловлю- вання та поради щодо творчості на відкриттях арт-проєктів не є надто поширеним явищем. З одного боку це пов’язано зі специфікою діяль- ності галереї Львівської національної академії мистецтв. Щорічно Художньою радою затвер- джуються не більше 12 виставок з 30-40 заявок.
Отже, відбір вже зрілих та завершених апліка- ційних форм на етапі затвердження відкидає слабші ідеї, однак заявник не отримує критич- них зауважень до заявки. Згідно умов відбору, учасник подає не лише опис задуму та фотома- теріал, але й тривимірну візуалізацію задума- ного в межах арт-простору. Сам факт реалізації виставкового проєкту розглядається спільно- тою як визнання його якості Художньою радою ЛНАМ, куди входять завідувачі кафедр, керів- ництво Академії та працівники галереї.
Найвірнішим індикатором мистецької яко- сті освітнього процесу є «плоди», – насамперед, навчально-творчі роботи учнів, що сукупно з творами митців-педагогів ілюструють ті чи інші художні позиції [12, с.319]. Галерейний простір, який репрезентує діяльність студен- тів та випускників Львівської національної академії мистецтв не лише демонструє ці здо- бутки, але виконує і ряд інших функцій. Серед них: промоція досягнень молодої генерації художників у міському середовищі, верифіка-
ція унікальності мистецького висловлювання, ретрансляція актуальних тем та фіксація ви- знання фаховості здобутків молодих митців.
Наявність мистецтвознавчої оцінки проєктів, що реалізуються є важливою складовою ко- мунікації навчального закладу, який позиціо- нує себе як лідера на ринку мистецької освіти в Україні. Раніше практика відображення цих напрацювань найчастіше проявлялась у ви- данні каталогів чи друкованих часописів (для прикладу журнал «Мистецький ужинок» 2008 року Львівської національної академії мис- тецтв містить детальний аналіз представлених дипломних робіт). [6]
Сайти навчальних закладів, що здійснюють підготовку митців мають свої особливості. Згід- но даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти підготовку митців здійснюють більше 35 навчальних закладів України. Про- вівши аналіз офіційних веб-сторінок закладів вищої освіти України можна виокремити на- ступні спільні ознаки: 1) найбільш цілісним є відображення інформації щодо результатів навчання та висвітлення навчальної та позана- вчальної активностей на сторінках спеціалізо- ваних мистецьких закладів, серед яких: Націо- нальна академія образотворчого мистецтва та архітектури, Львівська національна академія мистецтв, Харківська державна академія дизай- ну, Закарпатська академія мистецтв, Київська національна академія декоративно-прикладно- го мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.
Це зумовлено розумінням особливостей репре- зентації навчального процесу і результатів нав- чання студентів мистецьких спеціальностей, а також важливість цих спеціальностей у струк- турі закладів вищої освіти; 2) необхідність вну- трішнього контролю за якістю візуальних ма- теріалів та наявністю супровідних даних щодо авторства, керівників проєкту тощо, що є оче- видною прогалиною у більшості закладів та по- требує вирішення, адже ігнорування важливих для мистецтвознавців даних перетворює твори мистецтва на фотофони та нівелює внесок мит- ця та колективу педагогів; 3) на веб-сторінках повністю відсутні критичні статті чи публікації, що стосуються проблематики освітнього про- цесу, а поодинокі матеріали у фахових видан- нях закладів є недостатніми для формування дискусійного середовища.[8,с.42]
Можемо стверджувати, що офіційний веб- сайт є ключовим компонентом інформацій- но-комунікаційного середовища Львівської національної академії мистецтв. Оновлений у 2016 році, він поступово наповнюється різно- манітним контентом, що стосується не лише навчального процесу, але і демонструє здо- бутки викладачів, студентів тощо. Його допов- нення мистецтвознавчими рефлексіями щодо проєктів, що відбуваються у стінах ЛНАМ є закономірним розвитком комунікаційної полі- тики академії.
Зазначимо, що інформаційна діяльність може здійснюватися за допомогою багатьох інструментів, заходів і засобів, а саме: інфор- мування про ЗВО через ЗМІ (радіо, телебачен- ня, друковані, електронні та інтернет-ЗМІ);
розробка та тиражування інформаційно-ре- кламних проспектів, запрошень до навчання;
проведення днів відкритих дверей; організація роботи із профорієнтування; залучення мож- ливостей соціальних мереж; просування та постійне оновлення офіційного веб-сайту ЗВО;
рекомендації друзів, знайомих; збірники для абітурієнтів; інтернет-портали на зразок оsvita.
com.ua, перелік ЗВО на офіційному вебсайті Міністерства освіти та науки України чи на порталі vstup.info. З усіх перелічених способів інформування найоптимальнішим вважається офіційний веб-сайт ЗВО. Радіо- й телереклама, дні відкритих дверей, друковані оголошення або запрошення не в змозі забезпечити стале та якомога ширше охоплення потенційної ау- диторії, оскільки сучасна молодь здебільшого користується Інтернет-ресурсами. Щодо соці- альних мереж, тут є ризик надання неточної інформації. Цей інструмент підходить більше для міжособистісного неформального спілку- вання та збору необхідної інформації, вражень від тих, хто вже став студентом ЗВО. [11, с.44]
В рамках проєкту «Комунікаційна кампанія галереї ЛНАМ», поданого на конкурс Україн- ського культурного фонду у січні 2020 року від Львівської національної академії мистецтв передбачається реалізація розширеної версії онлайн каталогу за результатами п’ятиріч- ної діяльності арт-простору. У процесі роботи над проєктом, було прийнято рішення відмо- витись від ідеї онлайн-версії, яка буде повні- стю дублювати друкований варіант. Основ-
ною метою стало створення в межах існуючої онлайн платформи ЛНАМ місця для рефлек- сій мистецтвознавців, дизайнерів, художників, випускників ЛНАМ та фахівців з публічних комунікацій. «Подолати вакуум критики», змо- тивувати усіх учасників культурного життя до рефлексій, залучити позаакадемічну спільноту не лише до відвідування заходів, що відбува- ються у стінах галереї Львівської національної академії мистецтв, але й до їх оцінки з позиції свого професійного досвіду – це основні інфор- маційні повідомлення, які заплановано вико- ристовувати для написання таких рефлексій.
Враховуючи технічні можливості офіційного сайту ЛНАМ https://lnam.edu.ua/ та переваги, які надає віртуальний простір, було вирішено закцентувати на наступних цілях проєкту:
1. Здійснити промоцію професійного мис- тецтва молодої генерації львівської школи на всеукраїнському рівні в межах віртуального каталогу.
2. Формування нових аудиторій галереї ЛНАМ як потужного та динамічного мистець- кого осередку на мапі Львова і України за умо- ви забезпечення вільного доступну до резуль- татів на офіційних веб-платформах.
3. Реалізація у вільному доступі інтерактив- ної он-лайн-версії каталогу, розміщеної на офі- ційному сайті ЛНАМ, яка міститиме розшире- ні фотозвіти усіх проєктів, фотографії творчих робіт, що виконані опісля реалізації виставко- вого проєкту, фахові огляди мистецтвознавців та фахівців галузі, біографічні дані та контак- тну інформацію щодо митців.
4. Проведення онлайн презентацій каталогу та його онлайн версії.
5. Підвищення рівня обізнаності суспіль- ства щодо актуальних культурно-мистецьких процесів та залучення нових аудиторій спожи- вачів культурного продукту до простору гале- реї ЛНАМ шляхом різноманітних онлайн-ак- тивностей на мистецьку тематику.
Визначившись з онлайн форматом презен- тації рецензій проєктів, що відбулись, важли- вим став вибір експертів, які будуть залучені до цього процесу. «Зважаючи на своєрідну специ- фіку мистецької галереї, ця інституція перебу- ває в полі зору різних суспільно-гуманітарних наук – історії, економіки, соціології, культуро- логії, мистецтвознавства тощо» [3,с.122]. Різно-
манітність подій, що відбувались у стінах гале- реї ЛНАМ, зумовлює необхідність доповнення мистецтвознавців іншими фахівцями з дотич- них галузей. Мистецькі дебюти молоді мають важливе значення для відомих галеристів, які в змозі оцінити не лише якість виконання ро- біт, але й їх затребуваність в реаліях україн- ського арт-середовища, а комплексні проєкти, що демонструють розробку авторської мето- дики навчання в першу чергу мають отрима- ти оцінку від фахівців-педагогів. Промоційні проєкти, до яких можна віднести колективні виставки як зрізи актуального стану Академії можуть, окрім оцінки мистецтвознавців, до- повнюватись рефлексіями випускників та фа- хівців з публічних комунікацій. Таким чином плануємо забезпечити широкий діапазон ду- мок щодо діяльності простору, вийти за межі академічного середовища та отримати змогу крізь призму галереї продемонструвати ак- туальний стан та основні тенденції розвитку Академії в цілому.
Очікуваним результатом має стати створен- ня онлайн-ретроспективи проєктів, що відбу- лись за період 2015-2019 років, яка міститиме не лише узагальнену інформацію про вистав- ку у вигляді біографічних даних митця, опису проєкту, що відбувся, та детального фотозвіту.
Передбачається доповнення контентом, що створювався засобами масової інформації у ви- гляді відеосюжетів з експозицією виставки, що дозволить пригадати його та сформувати більш цілісне сприйняття. Окрім того, важливими є досягнення митців опісля реалізації виставки.
Враховуючи специфіку простору репрезентації молодих митців, які за п’ять років діяльності мали змогу значно розширити діапазон мис- тецьких практик, що використовують у творчос- ті, додатково вважаємо за необхідне розміщен- ня фотоконтенту, що відображатиме їх творчі роботи окрім тих, що були представлені на ви- ставці. Таке доповненням є доречним лише для персональних проєктів. Окрім того, архів буде містити активні посилання на соціальні мережі чи акаунти, які можна використовувати як фор- му для зв’язку з митцем, так і для більш пов- нішого вивчення його творчості чи її онлайн репрезентації. При відборі цього контенту адмі- ністратори сайту виконуватимуть роль фільтру, що відповідає за якість та об’єктивність інфор-
мації, повноту даних, їх структурованість тощо.
Висновки. Охарактеризований вище проєкт запланований до реалізації у 2020 році в рамках заходів до 5-річчя галереї ЛНАМ, як експери- ментального простору для студентів та випус- кників Львівської національної академії мис- тецтв та є вкрай актуальним в сучасних умовах інтенсивної діджиталізації суспільного життя.
Окрім того, цей онлайн-архів є важливою скла- довою комплексного грантового проєкту, по- даного на конкурс в Український культурний фонд в межах програми «Мережі й аудиторії».
Його повноцінна реалізація є стратегічно важ- ливою для розвитку як самого арт-простору, так і ЗВО в цілому. Наявність мистецтвознав- чої оцінки проектів, що відбуваються у галереї ЛНАМ є також актуальною для усіх стейкхол- дерів: викладачів, адміністрації, організаторів та авторів виставок. Започаткування практики не лише фіксації подій, що відбувались, у фор- маті онлайн архіву, але й рефлексій на проєкт сприятиме зростанню зацікавленості до діяль- ності простору, публічному обговоренню мис- тецьких висловлювань та формуванню діалогу поміж художником та мистецтвознавцем.
1. Бариш-Тищенко І. А., Кушнарьова М. Б., Грищен- ко О. А., Гончаренко Н. К., Вдовенко О. В., Дем’ян В. В Аналіз стану і тенденцій розвитку образот- ворчого (візуального) мистецтва, фотомистецтва та галерейної справи в Україні. Українські куль- турні дослідження. 2012. URL: http://culturalstudies.
in.ua/2012-10.php (дата звернення 25.04.2019) 2. Вишеславський Г. Нові ініціативи у художньому житті Львова наприкінці ХХ століття. Fine Art. 2008.
№ 2. С. 42-45.
3. Домащук Х. Арт-галерея як предмет суспіль- но-гуманітарного знання. Вісник Львівської націо- нальної академії мистецтв. 2017. Вип. 32. С. 121-129.
4. Значення естетичних знань для мистецької освіти в Україні. Освіта.UA: веб-сайт. URL: https://
osvita.ua/vnz/reports/culture/11247/ (дата звернення:
20.03.2019)
5. Лазарєва Л. Моделі художньої комунікації у су- часному інформаційному просторі. Вісник Харків- ської державної академії дизайну і мистецтв. №1, 2011: Веб-сайт. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/
soc_gum/Vdakk/2011_2/29.pdf (дата звернення 4.06.2019).
6. Мистецький ужинок: інформаційний щорічник Львівської національної академії мистецтв / гол.
редактор: А. Бокотей, відп. секретар: Р. Яців. 2009.
№ 1. С.
7. Михальчук В. Інтерактивні форми діяль- ності художньої галереї в Україні в контексті contemporary art. Актуальні проблеми історії, тео- рії та практики художньої культури. 2014. Вип. 33.
С. 272-282 : Веб-сайт. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/
apitphk_2014_33_35 (дата звернення 28.07.2019) 8. Новачинський Ю. Спеціалізовані онлайн-плат- форми в контексті розвитку мистецького процесу в цифрову добу. Художня культура. Актуальні пробле- ми: веб-сайт. URL: http://hudkult.mari.kiev.ua/article/
view/186124/187082 (дата звернення: 18.12.19).
9. Сліпіч Ю. Форми міжнародної співпраці мис- тецьких навчальних закладів. Педагогічний альма- нах. 2016. Вип. 32. С. 143-149: веб-сайт. URL: http://
nbuv.gov.ua/UJRN/pedalm_2016_32_25 (дата звер- нення: 10.11.2019)
10. Художня критика і українські арт-критики.
KyivGallery: веб-сайт. URL: https://kyiv.gallery/statii/
hudozhnia-krytyka-i-ukrainski-art-krytyky (дата звер- нення 30.11.2019)
11. Шелестова А. Веб-сайт ВНЗ як ключовий компо- нент інформаційно-комунікаційного середовища:
формування контету. Науково-технічна інформація.
2015. №4. С.43-49: Веб-сайт. URL: http://nbuv.gov.ua/
UJRN/NTI_2015_4_10 (дата звернення: 10.04.19).
12. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ – середини ХХ ст. : структурування, методоло- гія, художні позиції. Львів : Українські технології, 2005. 528 с., іл.
References
1. Barish-Tishenko, І. А., Kushnareva, М. B. Аnaliz stanu i tendency rozvitku obrazotvorchogo(vizualnogo) mistectva, fotomistectva ta galereinoi spravi v Ukraine [The Analysis of the state and trends in the development of fine (visual) art, photography and gallery art in Ukraine]. Web-site.URL: http://
culturalstudies.in.ua/2012-10.php (access date:
18.12.2019) [In Ukrainian]
2. Vysheslavskyi, H. (2008). Novi initsiatyvy u khudozhnomu zhytti Lvova naprykintsi KhKh stolittia. [New initiatives in the artistic life of Lviv at the end of the twentieth century.] Fine Art. 2, 42-45.
[In Ukrainian]
3. Domashchuk, Kh. (2017). Art-halereia yak predmet suspilno-humanitarnoho znannia. [Art gallery as
a subject of social and humanitarian knowledge]
Visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv. 32, 121-129. [In Ukrainian]
4. Znachennia estetychnykh znan dlia mystetskoi osvity v Ukraini. [Osvita.UA: web-site]. URL: https://
osvita.ua/vnz/reports/culture/11247/ (access date:
20.03.2019) [In Ukrainian]
5. Lazarieva, L. (2011). Modeli khudozhnoi komunikatsii u suchasnomu informatsiinomu prostori [Models of artistic communication in the modern information space]. Visnyk KhDADM. 1, web- site. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/
Vdakk/2011_2/29.pdf (access date: 4.06.2019) [In Ukrainian]
6. Mystetskyi uzhynok: informatsiinyi shchorichnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv [Art Harvest: Information Yearbook of the Lviv National Academy of Arts] (2009). (Eds: A.Bokotei, vidp.
sekretar: R.Yatsiv). 1. [In Ukrainian]
7. Mykhalchuk, V. (2014). Interaktyvni formy diialnosti khudozhnoi halerei v Ukraini v konteksti contemporary art [Interactive forms of art gallery activity in Ukraine in the context of contemporary art]. Aktualni problemy istorii, teorii ta praktyky khudozhnoi kultury. 33, 272-282 : Web-site. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/apitphk_2014_33_35 (access date: 28.07.2019)
8. Novachynskyi, Yu. Spetsializovani onlain-platformy v konteksti rozvytku mystetskoho protsesu v tsyfrovu dobu. [ Online Social Art Platforms Within the Context of Evolution of Art Process in Ukraine in the Digital age: An Attempt of Classification]. Khudozhnia kultura. Aktualni problemy: web-site.URL: http://
hudkult.mari.kiev.ua/article/view/186124/187082 (access date: 18.12.2019) [In Ukrainian]
9. Slipich, Yu. (2016). Formy mizhnarodnoi spivpratsi mystetskykh navchalnykh zakladiv [Forms of international cooperation of artistic institutions]
Pedahohichnyi almanakh. 32, 143-149. Web-site. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedalm_2016_32_25(access date: 10.11.2019) [In Ukrainian]
10. Khudozhnia krytyka i ukrainski art-krytyky [Art criticism and Ukrainian art critics]. KyivGallery:
web-site. URL: https://kyiv.gallery/statii/hudozhnia- krytyka-i-ukrainski-art-krytyky (access date:
30.11.2019) [In Ukrainian]
11. Shelestova A. M. Veb-sait VNZ yak kliuchovyi komponent infor¬matsiino-komunikatsiinoho seredovyshcha: formuvannia kontentu.[University website as a key component of the information and
communication environment: content formation].
URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/
cgiirbis_64.exe?C-21COM=2&I21DBN=UJRN&P21D BN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_
file_name=PDF/NTI_2015_4_10.pdf (access date:
05.09.2019) [In Ukrainian]
12. Shmahalo, R. (2005). Mystetska osvita v Ukraini seredyny ХІХ-seredyny ХХ st.:strukturuvannia, metodolohiia, khudozhni pozytsii. [The Art education in the Ukraine in the middle of the XIX-middle of the XX century: structuring, methodology, artistic positions]. Lviv: Ukrainski tekhnolohii, 528, il. [In Ukrainian]
ANNOTATION
Novachynkyi Y., Yefimova A. Reflections of art critics on the example of the project of the online archive of exhibitions of the Gallery LNAA.
The problems of modern art criticism in the conditions of digitalization of the artistic process are investigated in the article on the example of a specific project of the online archive of exhibitions of the Gallery LNAA.
The object of research is the Gallery LNAA and its online representation. The web pages of higher education institutions of Ukraine, the functions of the exhibition space, the methods of displaying the results of exhibitions are also analyzed. Scientific novelty. The article analyzes the presence of art institutions in the virtual environment, analyzes the formats of online archives, emphasizes the problems associated with the perception of art content online. An analysis of the specifics of displaying artistic content on the web pages of higher education institutions is presented, the main forms of content representation are analyzed. Emphasis is placed on the study of the peculiarities of artistic communication on the Internet, in particular in the context of perception of content, forms and methods of presentation, which in modern realities remains little studied in the Ukrainian discourse. The creation of an exhibition space in 2015 at the Lviv National Academy of Arts, which became a center for the demonstration of artistic pursuits and experiments of young people, positively contributed not only to the quality of the educational process, but also stimulated
students to extracurricular creative pursuits.
The article presents an analysis of projects that took place on the basis of the exhibition space of the Gallery LNAA during 5 years of its dynamic activity (2015-2019). Emphasis is placed on the main functions of the exhibition space within the higher education institution, including:
demonstration of applicants; achievements, promotion of achievements to the wider audience, verification of the uniqueness of artistic expression, retransmission of current topics and recognition of professional achievements of young artists. Emphasis is placed on the importance of art evaluation of implemented projects as an important component of the implementation of these functions.
The Results. The format of creating an online archive of exhibition projects of the space is proposed, which aims to promote the professional
art of the young generation of Lviv school at the national level, to expand the audience of consumers of cultural products of the space. The structure (main and auxiliary elements of the content) of displaying information on the site is determined and the main forms of popularization of the proposed project and fundraising for its implementation are analyzed.
Keywords: online archive, art criticism, reflections, institution of higher education, website, reviews of art critics, content, Gallery LNAA, Ukrainian Cultural Foundation.
