Збірник містить статті з проблем археології та стародавньої історії, історії історичної науки, публікації нових матеріалів, насамперед матеріалів археологічних розкопок Пліснеського археологічного комплексу. 31 липня 2016 року пішла з життя легенда української археології – кандидат історичних наук, директор Інституту археології ЛНУ імені Івана Франка, доцент кафедри археології та спеціальних галузей історичних наук цього ж університету, головного наукового співробітника Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» - ФІЛІПЧУКА МИХАЙЛА АНДРІЙОВИЧА, який нещодавно, 19 грудня 2015 року, відзначив свій 60-річний ювілей. Слов’янські лінії оборони гори Пліснес (за результатами розкопок 1990–2015 рр.) // Пам’ятки Тустані в контексті освоєння Карпат у доісторичну добу та в середні віки; проблеми їх збереження та використання: матеріали ІІІ міжнародної наукової конференції, 7–8 квітня 2016 р., м. Львів; Урич / Відп
За сприяння заступника голови ЛОД Ю.В. Підлісний став історико-культурний заповідник «Стародавній Пліснеськ», створений рішенням XXXV сесії VI скликання Львівської обласної ради від 15 вересня 2015 року (1449). . Візьмемо до уваги хоча б те, що археологічний комплекс Плісне знаходиться на шляху такого популярного туристичного маршруту з найвідомішими замками Львівщини, як «Золота підкова Львівщини» – Олеський, Підгорецький та Золочівський (знаходиться по дорозі від Підгорецького замку до Золочівського; до Підгорецького замку - 3 км, до Золочівського - 20 км, до Олеського - 10 км). Филипчук А. Звіт про результати досліджень північної частини Пліснеського археологічного комплексу в 2015 р. // Наук.. архів ЛНУ Інститут археології ім.Л., 2016. datamin) // Формування ранньофеодальних слов’янських народів. .
За даними археологічної бази даних, створеної у 2009-2010 рр., розвиток культового місця Пліснеська розпочався з функціонування жертовних печер (сер. VII ст.), на вершині яких був встановлений «жертовний пояс» (сукупність ритуальних поховань). збудований. Описано місце святилища в структурі старослов'янського городища. Ритуальний центр Пліснеськ – одна з небагатьох відомих сакральних пам’яток у структурі ранньосередньовічних укріплень.
Pagan cult site during the middle - second half 7th - 8th centuries was the underlying basis of the Slavic hillfort of 9th-10th centuries. The article considers the place of Prague monuments of the Dniester and the Prut among synchronic Slavic antiquities. In particular, certain aspects of the question of "mixing" of antiquities of Prague-Korchak and Penkivka types in the lower part of the investigated region are described.
THE ROLE OF SHORT-LIFE RESIDENCE IN THE STUDY OF LIVELIHOOD OF THE RAYKOVETSKA CULTURE POPULATION IN THE PRECARPATIAN REGION UK. On the basis of materials from short-term studies of settlements near the villages of Stilsko, Solonsko, Korostuvata, the author showed the importance of the importance of monuments of this type for understanding the planning structure and economic activity of the upper and middle population. Dniester and the Upper Pryt at the end of the first millennium BC. Key words: Raykovetska culture, life support system, Ukrainian pre-Carpathian region, Upper Dniester, Middle Dniester, Upper Pryt, last quarter of the first millennium BC, short-term settlement, Stilsko, Solonsko, Korostuvata.
Як і раніше, так і зараз близько 90% вівса йде на тваринний жир, лише 10% - на виробництво продуктів харчування. Сенс того звичаю, очевидно, полягає в бажанні, щоб батька не було видно на висоті хліба і в полі» [11, С. Мені вдалося знайти цей звичай у 2013 р. на Буковинській Гуцульщині: «Тож. [хазяїн – В.К.] каже: «Бачиш, я за хлібом. Хліборобські мотиви у ранньовесняному циклі календарних звичаїв та обрядів українців Південно-Західного історико-етнографічного регіону (за матеріалом польових етнографічних експедицій 2007–2013 рр.) // Матеріали до українського народознавства.
The author focused on the study of customs and rituals that took place during plowing and sowing, emphasizing the traditional period from its beginning, both on territory and local peculiarities of the process.
Деструкції об‘єкта № 1
Деструкції об‘єкта № 2
Деструкції об‘єкта № 3
This article describes the key results of the research of the defensive line on the slope of the southwestern part of the "Zamchusko" tract (Plisnesko archaeological complex) in 2009. The author described the discovered destruction of defensive structures, the time of its operation and the dynamics of development.
Верхня частина заповнення об‘єкта № 1
Деструкції об‘єкта № 5
У статті описано основні результати досліджень лінії оборони № 3 Пліснеського археологічного комплексу (насип № 6). Ключові слова: археологічний комплекс Пліснесько, Пліснеськ, оборонні споруди, лінія оборони № 3, вал № 6, слов’янська доба, давньоруська доба. А 1–5 та Б 3–4, поза межами об’єктів, переважно у верхніх шарах (глибина від 0,20 до 0,60 м), виявлено уламки керамічних виробів (денце, бічна стінка, вінця, дно та верхня частини круглих бочок) , виріб невстановленого призначення з чорного металу, а також фрагменти кісток тварин.
А 1 і частково А 2 на глибині від 0,30 до 0,85 м простежено декілька «плям» — своєрідних вугільних пластів, що містять шматки горілого дерева, що тягнуться по краю шахти (див. рис. 6–7). Б 1, де в планіграфічному розрізі після розшарування перевідкладених лесів, майже на вершині ствола (глибина 0,85 м), у сильно насиченому вугіллям шарі перевідкладеного перехідного горизонту вдалося зафіксувати скупчення дрібних і камені середнього розміру. Останній представлений ледь помітним розширенням валу, добре зафіксованим у планіграфічному розрізі та в західній стінці розкопу (діл. Г–Г1) на глибині 0,60–1,10 м від рівня сучасної поверхні. . (квадрат А 4).
Верхні контури заповнення об’єкта No 2 («верхнього», хронологічно більш пізнього житла) простежено з глибини 0,35-0,60 м від рівня сучасної поверхні. А 2-3 його відносно горизонтальна поверхня (у вигляді горілого шару, сильно насиченого вугіллям) зафіксована на рівні 0,90-1,20 м від рівня сучасної поверхні, то в кв. В 3, на глибині 0,60–0,70 м (верхній шар доповнення) виявлено уламки боків, верхів та вінець круглих посудин ХІ ст.
B 3 на глибині 1,40 м (дно споруди) з подібними до вищезгаданих технологічними особливостями (рис. 11-1-4) та пункцією кістки (рис. 12-2). Максимальна довжина печери в напрямку північний захід-південний схід 1,90 м; довжина ідентифікованих сторін 0,60 (північ) і 1,50 м (південь). А 5, на глибині 0,40–0,50 м виявлено боковини посудин, виготовлені з супіску з домішками високого тиску та домішками шорсткості, їх випалювання ще дещо редуковано (IX ст.); дно, борти, дно та верхня частина піщаної маси з домішкою дрібного та середнього піску, які добре піддалися обробці (Х ст.).
Виявлена довжина споруди по лінії північний схід-південний захід становить 1,60 м, ідентифікована східна сторона (з півночі на південь) – 0,70 м.
У статті описано основні результати досліджень лінії оборони № 1 Пліснеського археологічного комплексу (насип № 8). Ключові слова: археологічний комплекс Пліснесько, Пліснеськ, оборонні споруди, лінія оборони № 1, вал № 8, слов’янська доба, давньоруська доба. Максимальна довжина насипу зазначеного шару ґрунту по діагоналі центру пагорба (ділянка В – В 1) становить 6,30–6,35 м, максимальна потужність – 0,60 м.
А 4, на рівні 0,68-0,73 м від сучасної поверхні, серед розкиданих кальцинованих кісток можна було натрапити на уламок людської щелепи, що не піддавалася вогню. Поверх «світлої плями» землі та у верхній її частині, на глибині 0,65-0,68 м (квадрат А 4) виявлено уламки металевих виробів невідомого призначення. Ближче до східної стінки розкопу (ділянка А–А1) на глибині 0,65–0,70 м (стик кв. А 3–4) знаходилась «темна пляма» ґрунту, сильно насиченого деревним вугіллям і кальцинованими кістками. знайдено.
А 4 (фактично нижче насипу кургану) на глибині 0,05–0,06 м від сучасного рівня (0,71 м від рівня сучасної поверхні) простежено у вигляді неправильного овалу, що йде по лінії схід-захід. розширено (param) m). Максимальна довжина цього заглиблення по лінії північ-південь становить 1,35 м, по лінії схід-захід - 0,70 м, а глибина - 0,53 м.
