Г. Ю. Кравцов
УДК 94(477):355.019.2:050(73)ПРОБЛЕМА ЯДЕРНОГО РОЗЗБРОЄННЯ УКРАЇНИ
В ПЕРІОДИЦІ США
У статті досліджується ставлення провідних періодичних видань США до проблеми ядерного роззброєння України. Виявляються загальні законо-мірності, притаманні публікаціям у ЗМІ США, присвяченим згаданій проблема тиці. Також порівнюється інформація, викладена в американській періодиці: як із офіційною позицією України та США, так і зі ставленням до проблеми провідних американських науковців.
Ключові слова: Україна, США, ядерне роззброєння, періодика.
В статье исследуется отношение ведущих периодических изданий США к проблеме ядерного разоружения Украины. Определяются общие законом ерности, присущие публикациям в СМИ США, посвященным упо-минаемой проблематике. Также сравнивается информация, изложенная в американской периодике: как с официальной позицией Украины и США, так и с отношением к проблеме ведущих американских ученых.
Ключевые слова: Украина, США, ядерное разоружение, периодика.
The article examines the attitude of the leading U.S. periodical on the prob-lem of the nuclear disarmament of Ukraine. There are revealed general regulari ties typical for the publications in the U.S. media devoted to the prob-lems that is mentioned. Also, there is a comparison of the information contained in the American periodicals with the official position of Ukraine and the Unite d States and with a leading American scientist’s attitude to the problem.
Keywords: Ukraine, USA, nuclear disarmament, periodical.
Розпад СРСР створив імовірність того, що ядерний клуб розшириться за рахунок трьох нових членів — України, Білорусі та Казахстану. Протя-гом першої половини 1990-х рр. проблема гарантії виконання підписаних між США та СРСР угод про скорочення ядерного арсеналу та недопущен-ня прецеденту порушеннедопущен-ня Договору про нерозповсюдженнедопущен-ня ядерної зброї справляла значний вплив на розвиток міжнародних відносин. В Україні дис-кусії з приводу доцільності без’ядерного статусу отримали значний суспіль-но-політичний резонанс.
закономір-ності, притаманні публікаціям в американських ЗМІ щодо цього питання. Особливого значення ця робота набуває в контексті тенденції до розширен-ня міждисциплінарних досліджень, оскільки створює можливість викорис-товувати результати фахівцям з інших гуманітарних наук.
Ядерне роззброєння або денуклеалізація України завжди викликала знач-ний інтерес дослідників, проте основна маса праць з цієї тематики не ви-світлювала повною мірою, як воно розглядалося в періодиці США. З іншо-го боку, слід визнати певний внесок науковців, які зверталися до цьоіншо-го пи-тання в контексті власних досліджень.
Є. Камінський та А. Дашкевич у монографії «Політика США щодо Ук-раїни» [2] багато додали до розробки згаданої проблематики. Р. Офіцинський є автором ґрунтовного дослідження «Політичний розвиток незалежної Ук-раїни (1991–2004) в аспекті європейської ідентичності (на матеріалах періо-дики Заходу)» [4]. Деякі аспекти відносин між США і Україною досліджу-вали Б. І. Канцелярук [3], В. М. Чумак [7]. Особливо виділяється робота М. С. Покася, який ґрунтовно дослідив американську історіографію ядер-ного роззброєння України [5].
Окремо згадаємо праці, в яких вивчається віддзеркалення конкретних подій історії України в іноземних ЗМІ. Серед них особливо цінна робота, автор якої — О. Бойко: «Зовнішньополітичний образ України та чинники його формування в друкованих англомовних ЗМІ в умовах трансформації суспільства» [1]. У контексті міждисциплінарного підходу слід звернути ува-гу на роботу, автор якої — Н. Чабан [6].
Також потрібно згадати про внесок американських дослідників. З. Бжезинський і Ш. Гарнетт [14] торкалися проблематики роззброєн-ня України в загальних працях, де висвітлювали політику США в глобаль-ному вимірі.
Військові аспекти денуклеалізації України вивчав М. де Вінг [13]. Нерозповсюдження ядерної зброї з території країн, що утворилися піс-ля розпаду СРСР, досліджували В. Поттер [32], В. Кінкейд, П. Глінн [15]. Проблеми зовнішньої та внутрішньої політики України вивчали Ш. Гар-нетт, О. Мотиль [29], П. ван Хам [40].
універ-ситету імені Джона Гопкінса, директор проекту з відносин між Заходом і Сходом при Раді з міжнародних справ М. Мандельбаум [21] обґрунтовував потребу зберегти ядерний арсенал України через агресивну зовнішню по-літику Росії, його підтримував професор Д. Мершеймер [26]. Жорстко кри-тикували політику української влади директор центру радянських і східно-європейських досліджень університету штату Пенсильванія В. Аспатурян [8], професор Дартмутського коледжу Т. Ніколс [30].
Мета нашого дослідження — проаналізувати проблему ядерного роззбро-єння України в світлі періодики США. Для виконання цієї мети поставле-но низку завдань:
1) дослідити публікації в провідних періодичних виданнях США з по-гляду ставлення їхніх авторів до ядерного роззброєння України;
2) виявити загальні закономірності, притаманні публікаціям у американ-ських ЗМІ;
3) порівняти інформацію, подану в американських виданнях, з офіцій-ною позицією США та України;
4) порівняти дані американської періодики з позицією провідних амери -канських науковців.
Позиція, підтримана на сторінках «International Herald Tribune», харак-терна тією чи іншою мірою і для інших американських видань. А. Коувелл, підсумувавши черговий саміт НАТО, відзначив, що він завершився прямим попередженням СРСР та його республік про недопущення дестабілізації на-вколо радянського ядерного арсеналу. Особливо Коувелл наголошував на позиції канцлера Німеччини Г. Коля, за якою виведення ядерної зброї з-під контролю Москви створить вибухонебезпечну ситуацію [12]. Причини не-довіри до українського керівництва можна зрозуміти, ознайомившись із по-глядами колишнього міністра оборони США Макнамари. Він був переко-наний, що, незважаючи на низьку ймовірність конфліктів з використанням ядерної зброї, навряд чи хтось із її власників добровільно роззброїться [21]. Особливо питання про майбутнє радянського ядерного арсеналу загос-трилося після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Сві-тову та американську громадськість, а отже, й пресу, ця ситуація непокоїла, адже на території України після розвалу СРСР залишилося понад 1600 стра-тегічних ядерних ракет, а, враховуючи тактичні заряди, загальна кількість ядерного арсеналу налічувала до 4000 одиниць. Дослідник Р. Офіцинський називав завдання ліквідувати український ядерний арсенал безпрецедентним для світової практики, оскільки попередній випадок відмови від подібної зброї стосувався Південноафриканської Республіки, арсенал якої не перевищував кількох десятків зарядів [4, c. 126]. Стаття П. Тайлера виразно демонструє, що Вашингтон хотів вести попередню політику перемовин з ядерного роз-зброєння передусім із центральним керівництвом, а не з республіками ко-лишнього СРСР. Після втрати політичного впливу Горбачова його місце зай-няв Єльцин. Наводячи його заяву про те, що після декларування без’ядер-ного статусу Україна безумовно має передати свій ядерний арсенал Росії, Тай-лер одночасно згадував позицію представника України в Організації Об’єд-наних Націй Г. Удовенка, згідно з якою українське керівництво підтверджує прагнення набути без’ядерного статусу. Незважаючи на це, Тайлер виявляв стурбованість, стверджуючи, що авторитет центральної влади (Москви) в се-редовищі української владної еліти знижується, тому зростає тенденціїя, ко-ли Україна хоче контролювати ядерний потенціал, розміщений на її терито-рії. Викликало застереження в автора й те, що приклад України могли наслі-дувати інші колишні республіки СРСР [38].
зга-дувалося. Наводився також звіт заступника державного секретаря з міжна-родної безпеки Р. Бартолом’ю, за яким США планували надати 400 млн. до-ларів допомоги новим республікам для утилізації ядерного арсеналу. При тому з цієї суми Україна мала отримати лише 10 мільйонів, тобто 2,5% [5, c. 44]. Вашингтон також мав наміри фінансувати спеціальну програму за-безпечення радянських учених, задіяних в ядерній галузі, щоб після скоро-чення ядерного арсеналу вони не потрапили до держав, ворожих США. Пе-реговори щодо впровадження цієї програми, до якої підключились і науков-ці з України, державний секретар Д. Бейкер мав провести з президентом Ро-сії, вкотре проігнорувавши українську сторону [17].
Проблема відносин між Україною і Росією заважала Києву реалізову-вати взяті на себе зобов’язання скоротити ядерний арсенал. У березні 1992 р. Президент Кравчук заявив, що Україна тимчасово припиняє вивозити так-тичні ядерні заряди до Росії, оскільки немає гарантій, що там їх буде зни-щено. США і Росія відреагували дуже швидко, погрожуючи Україні згор-танням фінансової допомоги (США) та припиненням постачання енерго-ресурсів (Росія). Вони домоглися того, що вже через місяць поставки від-новились [5, c. 53]. Американська преса не могла проігнорувати таку по-дію, але, на відміну від офіційного Вашингтона, в статті у «New York Ti-mes» вказувалося, що Україна потребує гарантій безпеки через знищення свого ядерного арсеналу [48]. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що бачення денуклеалізації України в періодиці США не відтворює сто-відсотково позиції Білого дому, а це вказує на плюралізм думок в амери-канських виданнях.
Аналізуючи вплив російського фактору на відносини між Києвом і Ва-шингтоном, можна згадати промову З. Бжезинського, яку він виголосив на церемонії нагородження премією ім. Антоновича. Колишній радник кіль-кох президентів США зазначив, що відразу після проголошення незалеж-ності України «деякі люди в Америці» дотримувалися думки, що США ма-ють робити якийсь вибір між Україною та Росією [20]. Отже, у Вашингто-ні пріоритетним був російський напрям зовВашингто-нішньої політики, а не укра-їнський.
С. Грінхауз вказував на тиск США на Україну в продажу урану [16]. Публікації в «New York Times» засвідчували, що Україна може прийня-ти рішення зберегприйня-ти ядерну зброю. Спочатку в липні 1993 р. вийшла досить нейтральна стаття, у якій наводилася заява Кравчука щодо проголошення ядерного арсеналу України її власністю, проте це пояснювалося тим, що во-на хоче контролювати його знищення. Також во-наводилося запевнення укра-їнського президента в тому, що його держава прагне залишитися неядерною [46]. Але вже у жовтні в новій статті вказується, що Україна може залиши-ти свій арсенал і стазалиши-ти третьою за потужністю ядерною державою світу [47]. Такі тенденції простежувались і в інших виданнях. Найбільшою гостротою відзначалися статті В. Поттера. Він вказував на те, що Сполученим Шта-там у відносинах з Україною слід використовувати курс «батога і пряника», акцентуючи на першому [33]. Оскільки Поттер — не звичайний журналіст, а директор Центру російських і євразійських досліджень Монтерейського інституту, його позиція частково демонструє ставлення до питання амери-канської академічної науки. Ще критичнішим до України був Т. Ніколс, який прямо звинувачував її керівництво в ядерному націоналізмі й загрозі між-народній стабільності [30].
Про офіційну позицію Вашингтона щодо українського роззброєння мож-на судити з заяв Б. Клінтомож-на [41] та Д. Буша [42]. Принципової різниці між ними не було, а суть зводилася до того, що США вітали послідовний курс України на здобуття статусу неядерної держави. Обидва американські по-літичні лідери сходилися на тому, що найнадійніша гарантія безпеки Украї-ни полягала в її якнайшвидшій інтеграції у світову демократизацію та еко-номічну співпрацю.
Позиція українського керівництва не була однозначною, оскільки, хоча президент Кравчук обстоював курс України на роззброєння, не всі україн-ські політики беззастережно його підтримали. Враховуючи це, слід заува-жити, що позицію Києва найкраще ілюструвала заява міністра оборони Кос-тянтина Морозова. Він, зокрема, говорив, що ядерна зброя — це не тільки важлива національна власність, але й джерело значних фінансових витрат, причому функціонування ядерного арсеналу в Україні потребує існування ядерної індустрії, крім того, в ядерній програмі Україна опинилася б залеж-ною від російських технологій [22].
Підсумовуючи результати дослідження, можна зробити такі висновки: 1) публікації в періодичних видання США відзначаються плюраліс-тичністю думок щодо ядерного роззброєння України, причому співісну-вали протилежні погляди: від різкої критики й звинувачень у ядерному націоналізмі до позитивного ставлення і пропозицій зберегти ядерний ар-сенал;
2) участь у дискусіях стосовно денуклеалізації України провідних аме-риканських науковців надавала публікаціям у амеаме-риканських періодичних виданнях додаткової ваги;
3) інформація, викладена в періодиці США, відповідала офіційній по-зиції Вашингтона лише частково, трапляється як підтримка дій уряду США, так і різка їх критика;
4) у низці видань розміщувалися заяви з офіційною позицією пред-ставників України, але під час їх коментування переважало критичне став-лення;
5) позиція американської академічної науки та погляди авторів статей у періодиці США єдині в плюралістичності підходу до проблематики питан-ня, тому, порівнюючи дані американської періодики з позицією провідних американських науковців ми можемо спостерігати широку різноманітність думок,
1. Бойко О. Образ України та чинники його формування в англомовних ЗМІ в умовах трансформації суспільства: автореф. дис. ... канд. пол. наук / Бойко О. — К., 2001. — 22 с. 2. Камінський Є. Політика США щодо України / Є. Камінський, А. Дашкевич. — К. : Політична думка, 1998. — 547 с.
3. Канцелярук Б. І. Сучасні виміри політичної стратегії США щодо України в умо-вах постбіполярного світу: дис. ... док. політ. наук / Канцелярук Борис Іванович. — К., 1995. — 200 с.
4. Офіцинський Р. Політичний розвиток незалежної України (1991–2004) в аспекті європейської ідентичності (на матеріалах періодики Заходу) / Офіцинський Р. — К. : Інст. іст. України НАН України — Ужгород, 2005. — 468 с.
5. Покась М. С. Концептуальна еволюція політики США в питанні денуклеариза-ції України (1991–1997 рр.): дис. ... канд. іст. наук / Покась Михайло Сергійович. — Оде-са, 2001. — 158 арк.
6. Чабан Н. Образ України у вербальному втіленні (на матеріалах публікацій газе-ти «The New York Times»: автореф. дис. ... канд. філ. наук / Чабан Н. — К., 1999. — 13 с. 7. Чумак В. М. Ядерна Стратегія США: від перевершення до нерозповсюдження / Чумак В. М.— К. : НІСД, 1999. — 302 с.
8. Aspaturian V. V. Farwell to Soviet Foreign Policy / V. V. Aspaturian // Problems of Com-munism. — 1991. — November — December. — P. 58–59.
9. Churcht G. Russia’s Claims / G. Churcht // Time. — 1992. — February 16. — P. 30–31. 10. Churcht G. Soviet Nukes on the Loose / G. Churcht // Time. — 1991. — De cember 16. — P. 40–41.
11. Clines F. X. Kiev Rowdy as It Awaits Bush / F. X. Clines // Herald Tribune. — August 1. — 1991. — P. 2.
12. Cowell A. NATO Summit Meeting Ends With Warning to Soviet Republics Over Nuc-lear Arms : [Електронний ресурс] / A. Cowell // New York Times. — 1991. — 9 Novem-ber : Режим доступу: http://www.nytimes.com/1991/11/09/world/nato-summit-meeting-ends-with-warning-to-soviet-republics-over-nuclear-arms.html.
13. De Wing M. J. The Ukrainian nuclear Arsenal. Problems of Command, Control and Maintenance / De Wing M. J. — Columbus : Monterey Institute of International Studies, pro-gram for Nonproliferation Studies, Working Paper. — № 3. — 1993. — 100 p.
14. Garnett S. Keystone in the arch / Garnett S. — Washington : D. C., 1997. — 326 p. 15. Glynn P. Pandora’s Box: Arms Races, Arms Control / Glynn P. — New York : Ran-dom House, 1990. — 326 p.
16. Greenhouse S. 4 Republics to Curb Uranium Sales to U. S. : [Електронний ресурс] / S. Greenhouse // New York Times. — 1992. — 20 October : Режим доступу : http://www. nytimes.com/1992/10/20/business/4-republics-to-curb-uranium-sales-to-us.html
17. Friedman T. L. Fears of Weapons. Project’s Aim Is to Keep Nuclear Experts From Selling Knowledge / T. L. Friedman // New York Times. — 1992. — 8 February. — A. 1.
18. Hoffmann D. «Soviet Union as we’we» known it is gone, baker says / D. Hoffmann // Washington Post. — 1991. — December 9.
19. Horvitz F. P. Gorbachev Arouses Concern in US / F. P. Horvitz // International Herald Tribune. — 1991. — June10. — P. 1.
21. Kaysen C. Nuclear Weapons After the Cold War / C. Kaysen, R. Macnamara, D. Rat-hjens // Foreign Affairs. — 1991. — № 3. — P. 51.
22. Klymenko B. Ukraine’s military Doctrine and Black Sea Fleet high on defence mi-nister’s agenda / B. Klymenko // Ukrainian Weekly. — November 1. — P. 4.
23. Lough J. The Paper Gorbachev Signed Won’t Save The Union / J. Lough // Interna-tional Herald Tribune. — 1991. — 11–12 March. — P. 6.
24. Luers W. H. Harmonizing U.S. and European interests / W. H. Luers // Western Ap-proaches to Eastern Europe / Ed. I. J. Lederer. — New York : Council on Foreign Relations Press. — 1992. — P. 103.
25. Mandelbaum M. Lessons of the Next Nuclear War / M. Mandelbaum // Foreign Af-fairs. — 1995. — № 2. — P. 41– 46.
26. Mearsheimer J. The case for a Ukrainian nuclear deterrent / J. Mearsheimer // Fo re-ign Affairs. — 1993. — № 3. — P. 37– 41.
27. Meyer S. M. Hyping the Soviet Nuclear Peril / S. M. Meyer // New York times. — 1991. — December 12.
28. Miller S. The case against a Ukrainian nuclear deterrent / S. Miller // Foreign Affa-irs. — 1993. — № 3. — P. 41– 46.
29. Motyl A. Dilemmas of Independence. Ukraine after totalitarianism / Motyl A. — New York : Council on Foreign Relations Press, 1993. — 218 p.
30. Nickols T. Nationalism and Nukes / T. Nickols // Christian Science Monitor. — 1992. — 1 December.
31. Popaduk R. U.S. — Ukrainian Relations: The Beginning Steps / R. Popaduk // The Ukrainian Quarterly. — 1997. — № 1–2. — P. 5–14.
32. Potter W. Nuclear Profiles of the Soviet Successor’s States / Potter W., Cohen E., Kay-kov E. — Monterey : Monterey Institute of International Studies, 1993. — 144 p.
33. Potter W. Ukraine’s nuclear trigger / W. Potter // New York Times. — 1992. —No-vember 10.
34. Potter W. «Nationalism and Nukes» in Ukraine / W. Potter // Christian Science Mo-nitor. — 1992. — December 11.
35. Sheider D. Russia, Ukraine stalemated in arms talks / D. Sheider // Christian Scien-ce Monitor. — 1992. — March 8.
36. Smith R. J. U.S. and Soviets Take on the Arcane to Unsnag Arms Treaty / R. J. Smith // International Herald Tribune. — 1991. — 2 July. — P. 2.
37. Szporluk R. Ukraine’s independence and the new social covenant / R. Szporluk // Uk-rainian Weekly. — 1992. — August 23.
38. Tyler P. E. Soviet Turmoil; Gorbachev and Yeltsin Move To Secure Nuclear Weapons / P. E. Tyler // New York Times. — 1991. — 28 August : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.nytimes.com/1991/08/29/world/soviet-turmoil-gorbachev-and-yeltsin-move-to-secure-nuclear-weapons.html
39. Unger L. Manifesto for an independent Ukraine / L. Unger // International Herald Tri-bune. — 1991. — June 8–9. — P. 6.
40. Van Ham P. Ukraine, Russia and European security: Implications for western policy / P. van Ham // Challiot paper. — 1994. — № 3. — 61 p.
42. Campaign’92: President George Bush on the record for Ukrainian Americans // Uk-rainian Weekly. — November 1. — P. 3.
43. Cooperative Denuclearization: from pledges to deeds / Allison G., Carter A., Miller S., Zelikow P. — New York : Harvard University, 1993. — 294 p.
44. Gorbachev, Citing Yugoslavia, Vows to Fight Soviet Division // International Herald Tribune. — July 6–7. — 1991. — P. 3.
45. 4 New republics Provide Details On Dismantling Ex-Soviet Arsenal // New York Ti-mes. — 1992. — February 7. — A. 9.
46. Ukraine Leader Backs Move For Ownership of Atom Arms : [Електронний ресурс] // New York Times. — 8 July. — 1993 : Режим доступу: http://www.nytimes. com/1993/07/08/world/ukraine-leader-backs-move-for-ownership-of-atom-arms.html
47. Ukraine Now Says It May Keep Nuclear Weapons : [Електронний ресурс] // New York Times. — 1993. — 20 October : Режим доступу: http://www.nytimes.com/ 1993/10/20/world/ukraine-now-says-it-may-keep-nuclear-weapons.html
48. Ukraine Says It Will Remove Tactical Atomic Arms by July : [Електронний ресурс] // New York Times. — 1992. — 15 March : Режим доступу: http://www.nytimes.com/ 1992/03/15/world/ says-it-will-remove-tactical-atomic-arms-by-july.htm
С. М. Ховрич
УДК 94(477-41)«1986–2012»УРОКИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ В КОНТЕКСТІ
ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ НА МЕЖІ ХХ–ХХІ ст.:
РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ
Проаналізовано окремі аспекти ядерної безпеки сучасного світу на тлі наслідків аварії на ЧАЕС 1986 р. Зроблено відповідні висновки та реко-мендації.
Ключові слова: Чорнобильська аварія, ядерна безпека, електростанція, джерела енергії, Японія.
Проанализированы отдельные аспекты ядерной безопасности совре-менного мира на фоне последствий аварии на ЧАЭС в 1986 г. Сделаны со-ответствующие выводы и рекомендации.
Ключевые слова: Чернобыльская авария, ядерная безопасность, электро -станция, источники энергии, Япония.
The separate aspects of nuclear safety of the modern world are analysed on a background the consequences of failure on CHAES in 1986. The proper conclusions and recommendations are done.
