• Nenhum resultado encontrado

O Vaticano e o conflito ucraniano

N/A
N/A
Protected

Academic year: 2021

Share "O Vaticano e o conflito ucraniano"

Copied!
8
0
0

Texto

(1)

Impresso

Especial

991216797-8/2007 - DR/PR Associação de São

Basílio Magno

Remetente - Return to:

Cx. P 02- 84400-000 Prudentópolis - PR - BRASIL

П рудентополіс, 01-го - 15-го ли п н я 2016 Б. року P rudentópolis, 01 a 15 de ju lh o de 2016

O Vaticano e o conflito ucraniano

O V aticano p reten d e d esem p en h ar um p apel d ip lo m ático e p o lítico no co n flito u craniano. P ie tro P aro lin é o secretário de e stad o d a S an ta Sé. P a ro ­ lin v eio à U c râ n ia p a ra d istrib u ir ajuda. P elo c a m in h o , reu n iu -se com o p resi­ d e n te P etro P o ro sh en k o , com qu em d isc u tiu a im p lem e n ta ç ã o do aco rd o de M insk , e co n ced eu u m a en trev ista ex c lu siv a à euronew s.

E u ro n e w s: O sen h o r v eio à U crân ia p a ra d istrib u ir aju d a e a p o ia r a p o p u la ­ ç ã o qu e sofre com o conflito. Q u al é a su a p o sição relativ am en te a esta g u e rra ? C o n se g u e v islu m b ra r u m a so lu ção p o lítica?

P ietro P a ro lin : A S an ta Sé rep o u sa so b re os p rin cípios e os v alo res que d ev em serv ir de b ase às relações entre p aíses, en tre as n açõ es n a co m u n id ad e intern acio n al, q ue são os p rin cíp io s da L ei, os v alo res d a L ei Internacio n al. N e ste caso está em c a u sa o resp eito p e la leg a lid a d e in tern acio n al no territó ­ rio e nas fro n teiras d a U crânia.

E u ro n e w s: In clu in d o a C rim e ia ? P ietro Parolin: C om certeza, com certeza! O a c o rd o de M in sk d ev e ria ser a ch ave, p o rq ue é a b ase d este frágil cessar-fo g o , m as ain d a n ão foi c o m p le ­ tam e n te im plem en tado.

E uronew s: P e n sa que a U crân ia tam b ém d e v e ria d a r algun s p asso s?

P ietro Parolin: C ertam ente! A té o p a p a F ra n cisc o tem refe rid o rep e tid a ­ m en te o aco rd o de M in sk co m o a p lata ­

fo rm a inicial p a ra se p o d e r avançar. E uronew s: P e n sa que é m ais difícil a lc a n ç ar um aco rd o h o n esto entre as partes porque estes países são p e rtu rb a ­ dos p ela co rrupção?

P ietro Parolin: Q u and o m e en c o n ­ trei com d esalo jado s pensei co m o é im p o rtan te que quem d irige os d estinos d a h u m an id ad e e as suas lid eranças p o líticas p ossam o lh ar p a ra as p essoas nos olhos e verem co m o essas p essoas tam b ém choram , co m o nós vim os, v erem qu e essas pesso as sofrem e

ficarem em o cio n ad as com este so fri­ m ento. A c o rru p ção é co m o u m a p arede que não d e ix a u m a p e sso a v e r para além dos seus próprios in teresses e que ex istem ou tras pessoas.

A po sição d a Ig reja C ató lica é clara: ab ram as portas aos n ecessitad o s, q u e r sejam refug iad os que fogem das gu erras q u e r sejam m ig ran tes económ i- cos.

P ietro Parolin: E stam os c o n scie n ­ tes qu e a E u ro p a e stá a e n fre n ta r um d esafio sem p reced en tes que e stá a

a fe tar n e g ativ am en te a sua n a tu re za e coesão. É ev idente que a q u estão da in teg ração é assustadora. O fen ô m en o d a im ig ração e stá a a v a n ça r tão d e p re s­ sa que não h á tem p o p a ra a assim ilação. E ssa é a razão p e la qual é n ecessário um grande esfo rço cultural que nos po ssa a ju d a r a v iv erm o s todos ju n to s, de fo rm a a e v ita r que as diferen ças se tornem fo ntes de co n flito e de c o n tra s­ te. A ntes dev eriam tran sfo rm ar-se em op o rtu n id ad es p a ra m elh o rarm o s m u tu ­ am ente.

Obama e NATO apoiam integridade territorial da Ucrânia

O P resid en te dos E stad o s U nidos, B a ra c k O bam a, e o secretário-g eral da N A TO , A nd ers F o g h R asm u ssen , d iscu tiram h o je a p o ssib ilid ad e de refo rço d a d efesa c o le tiv a d a A lian ça A tlân tic a e d estacaram o ap o io à in teg rid ad e territo rial d a U crânia.

"A p o io a sua p etição sob re m e d i­ das ad icion ais p a ra o refo rço d a n o ssa d e fe sa co letiv a, in clu in d o os plano s de d e fe sa atu alizado s e m ais d esen v o lv i­ dos, ex ercício s m ilitares refo rçad o s e d e stacam en to s ap ro p riad o s", afirm o u R asm u ssen , em co m u n icad o , após u m a reu n ião com B a ra ck O b am a, d u ran te a v isita do P resid en te n o rte-am erican o ao q uartel-g en eral d a NATO.

PU B

R a sm u sse n ag ra d e c eu a O b am a o co m p ro m isso dos E stad o s U n id o s p ara com a A lian ç a A tlân tic a e d eclaro u que

o v ín cu lo tra n sa tlân tico en tre a "A m éri­ ca do norte e a E u ro p a " é o "fu n d a m en ­ to d a segurança" em am bas as regiões.

O secretário -g eral d a N A TO tam b ém sub lin h o u as p o sições dos E stad os U nidos, com sanções e sp ec ífi­ cas, em resp o sta às "ações m ilitares irresp o n sáv eis e ilegais d a R ú ssia na U crânia".

"O no sso c o m p ro m isso n a d efesa dos nossos aliad os é in q u eb ran táv el, e, ao m esm o tem po , m an tem o -n o s firm es no ap o io à so b eran ia e in teg rid ad e terri­ torial d a U crân ia", afirm o u ain d a o líd e r d a NATO.

N a m esm a linha, reco rd o u q u e a A lian ç a A tlân tic a vai in te n sific a r a c o o p eração m ilita r com a U c râ n ia no sentido de a ju d a r o país a m o d ern iza r as F o rças A rm adas.

N o m esm o co m u n icad o , R asm us- sen a firm a ig u alm en te que d u ran te a

p rep a ra çã o d a C im eira d a A lian ça A tlân tica, que vai se rea liz a r no País de G ales, em setem bro, vai ser rev ista a "viabilidade" d a relação d a org an ização com a R ú ssia e qu e vai ser p riv ileg iad o o refo rço d a c o o p eração entre os aliad o s p a ra um fo rta le c im e n to da d e fe sa com um e do v ín cu lo tra n sa tlâ n ­

tico.

"A N A TO é u m a fo rça p a ra a paz, m as é in co m p aráv el m ilitarm en te", disse R asm u ssen , su b lin h an d o que a A lian ç a A tlân tic a não vai "procu rar o co nfronto ", m as que tam bém não vai rec u a r se fo r desafiada.

(2)

Редакційне

Editorial

Матеріальна й духовна убогість

Pobreza material e pobreza espiritual

Світ нині занепокоєний великою загрозливою економічною кризою, яка ставить під сумнів чи людина зможе покращати свою майбутність у світі згідно зі сподіваннями, які людство плекало досі у своїх змаганнях покращувати ж иття всіх на цій землі. Крім великих проблем, які нині занепокюють людство, як біднота мільйонів людей у світі, зріст злочинності, наркотрафик, різні невилічимі слабості, маргиналізація, яка, побіч і помимо добробуту декої частини людей, приносить занепокоєння для всіх, так для багатих як і для бідноти. М атеріальна біднота зростає в багатьох країнах, економічна криза може принести для світу в скорому часі незносну убогість, головно в деяких країнах світу. Але світ переживає не лише економічну кризу, де, помимо таких великих багатств землі, не мають конечного для ж иття мільйони людей, і це кличе до неба й вимагає, щоб за всяку ціну звернути на це увагу й подумати, щоб усі мали принаймні необхідні рівні кондиції гідного життя. Людство переживає також і велику духовну кризу й убогість, де велика частина людства проживає без ніякої оріентації, без внутрішнього усвідомлення про свою вартість, не зацікавлена у вищих ідеалах життя, проживає без охоти жити й без якоїсь духовної енергії. І серед такої убогости людина сама себе погрибає, закопує свої найкращі сили, упокорює себе, бойкотує свою власну гідність, красу й шляхетність свого життя. Матріальну убогість стараються розв’язати світові лідери різними зустрічами, економічними організаціями, стараючись рятувати від цілковитого затоплення економію яка стала серіозною загрозою для майбутності людства. Щодо духовної убогості, її стараються подолати різні духовні лідери, виховничі організації, велика частина преси, всякі інструменти виховання і зросту свідомості про людську гідність кожної особи й різні зусилля багатьох, які занепокоєні духовною кризою людства й журяться про духовний і моральний зріст людства. М іж різними інструментами тих зусиль про духовний зріст, знаходимо конференції, зібрання, письма, літературні твори, часописи й стільки інших джерел інтелектуального й духовного розвитку людини. Література завсіди була й дальше є важливим фактором оцінювання людської гідності, бо вона найбільше здібна пробудити духа й освідомити людину про самооцінення своєї гідності. А належне оцінювання людини означає розвиток, який розбуджує в ній її головні прикмети створіння розумного й морального, призводить до як рефлекції, до здобування правдивого знання, до відкритості для ближнього, вишколу духовного, до зрозуміння найважливіших проблем життя, до оцінення правдивої краси, моральності, релігійності, духовних вартостей людини, культу особистої гордості як людини обдарованої безмежними можливостями інтелектуально й духовно зростати. М ожемо порівняти дійсність людського ж иття з будовою дому. Цегла, цемент та інші матеріали вживані в будові дому можуть означати добра матеріальні. Але, щоб будова могла бути здійснена, потрібно організації, плану праці, потрібно когось, що розуміє штуку будівництва й що вміє будувати. Це були би ті духовні вартості людини, які повинні бути покладені в практику, щоб будова суспільства й добробуту людства могла здійснитися. В такому значенні конечно є не лише журитися про розв’язання економічних проблем, але людство мусить старатися зрозуміти ту кризу духовну, інтелектуальну й морлальну яка стоїть загрозою у нинішньому світі. Для того помічними середниками є добра література, преса, студії, різні знаряддя які нам подає релігія, оцінення духовних, моральних і релігійних сил та можливостей в людині. Нічого не допоможуть однобічні зусилля світових лідерів щоб рятувати економію від краху, коли не увійде в програму розвитку й дискусій духовна й моральна криза, в якій людство все більше затоплюється, без релігії і без етики, людина далі буде вовком для іншої людини. Коли не буде в ній віри в Бога, коли вона не буде приймати релігійних вартостей і моральних принципів-засад, які є конечні, незаступимі для гідного життя людини й цілого суспільства, надармо будуть трудитися будівничі добробуту у світі. В цій будові необхідна присутність Бога та Його мудрість. О. Тарсикій Залуцький, ЧСВВ

O m undo vive hoje um m om ento de grande preocupação com a crise econô­ m ica que vem am eaçando o futuro da hum anidade e a continuação da vida hum ana no m undo conform e os m oldes que vinham sendo adotados pelas socie­ dades até hoje. A lém dos graves proble­ m as que vinham preocupando a socieda­ de nestes últim os tem pos, com o a m isé­ ria de m ilhões de seres hum anos, a crim inalidade, o narcotráfico, diversos tipos de doenças, a m arginalização, que apesar do bem -estar econôm ico de um a parte da sociedade, vem trazendo tran s­ tornos para todos, para os ricos e pobres. A pobreza m aterial avança. A crise econôm ica atual pode trazer num futuro próxim o níveis insuportáveis de pobreza em m uitos paises.

M as não há só a pobreza m aterial de m ilhões de seres hum anos, que clam a ao céu e a todo custo deve ser erradicada, para que todos tenham condições dignas de vida. H á tam bém a pobreza interior, um tipo de pobreza em que as pessoas estão desorientadas, desorganizadas interiorm ente, desinteressadas por ideais superiores na vida, vivendo num m undo de inércia espiritual. C om este tipo de pobreza, a pessoa frauda a si m esm a, suas m elhores potencialidades, hum ilha­ -se a si m esm a, boicota a beleza e a nobreza da sua vida.

A pobreza m aterial vem sendo enfrentada pelos líderes m undiais e por diversas organizações financeiras, tentando salvar do naufrágio a econom ia que tornou-se um a am eaça séria para o futuro da hum anidade. Q uanto a pobreza espiritual, esta vem sendo enfrentada pelos lideres religiosos, pelas organiza­ ções educativas, pela im prensa, por diversos instrum entos de form ação e crescim ento pessoal e por outras forças preocupadas com a valorização e o progresso espiritual e m oral da hum ani­ dade. E ntre tantos instrum entos de form ação da pessoa hum ana intelectual e espiritual, consta a atividade literária, jorn alística e tantas outras fontes de desenvolvim ento intelectual e espiritual hum ano..

A literatura é um im portantíssim o fator de hum anização. E hum anizar im plica o progresso que desenvolve no hom em traços essenciais do seu ser racional e m oral, com o o exercício de reflexão, a aquisição do saber, a abertura ao próxim o, o afinam ento das em oções, senso para com os problem as da vida, senso da beleza, da m oralidade, da religiosidade, noção da com plexividade do hum ano, cultivo do orgulho de ser alguém dotado de infinitas possibilida­ des de crescer intelectual e espiritual­ mente.

Podem os com parar a realidade da vida hum ana com um a construção. Os tijolos, o cim ento e outro m aterial usado na construção seriam os bens m aterias. M as para que a construção possa ser realizada, há necessidade de um a organi­

zação, um plano e um trabalho de alguém que conhece a arte de construir e sabe por que construir. Este segundo item seriam as riquezas espirituais do hom em que devem ser colocadas em prática para que a construção da vida e do bem -estar hum ano possam concreti­ zar-se.

N este sentido, urge a necessidade não apenas de resolver a crise econôm i­ ca, m as a hum anidade precisa resolver a grande crise intelectual e m oral que se abate sobre o m undo de hoje. Para isso tem os a literatura, a im prensa, a refle­ xão, o estudo, todos os recursos que nos oferece a religião, a valorização e a vivência das potencialidades espirituais, religiosas e m orais do homem.

D e nada adiantarão os esforços dos lideres m undiais para salvar a econom ia da sua decadência, se não entrar na pauta das discussões o sério problem a da crise espiritual e m oral na qual a hum anidade afunda-se sem pra mais. Sem a religião e a ética, o hom em continuará sendo lobo para o seu próxim o se for privado da fé em D eus, da crença em valores religio­ sos e princípios m orais que são um a necessidade incondicional para um a vida digna do hom em e de toda a socie­ dade humana.

E X P E D I E N T E

“P R A C I A”

Jornal Ucraíno-Católico Publicado no Brasil Registro no INPI - N° 2509881 Український Католицький Двотижневик у Бразилії Передплата на 2016 Рік: R$50,00 Інші Краї: U$65.00 Амер. Доларів

Depósitos: BANCO ITAÚ

Ag. 3823 conta 16753-5

Banco HSBC

Ag. 0382 conta 000288-1

Direção e Administração: Rua Cândido de Abreu, 1579

Centro - Caixa Postal 02 CEP: 84400-000 Prudentópolis - PR Fone: (42) 3446-1396 / 3446-2087 E-mail: graficaprudentopolis@gmail.com www.graficaprudentopolis.com.br Proprietário:

Grafica Prudentópolis Ltda. CNPJ 09583969/0001-07

Redator Chefe: Pe. Tarcísio Zaluski, OSBM

Corretores Ortográficos: Pe. Atanásio Kupicki, OSBM

(3)

Стор. 03 Праця, Прудентополіс, 01-го - 15-го липня 2016 Б. року - Число 13

Євангельське Читання

Нед 9а- Мт 14, 22 - 34

У то й час, Ісу с спонукав сво їх учнів увій ти до човна й п ереп ли сти на то й б ік раніш е від нього, ти м часом я к він відп ускав народ. І к о л и відпустив народ, піш ов н а гору п о м о ли ти ся н а сам оті. Я к звеч оріл о, він був сам один. Ч о вен у ж е був посеред м о р я і й о го ки дали хви лі, бо в іте р був супротивний. У ч ет в е р тій с т о р о ж і ноч і (Ісус) п рийш ов до них, сту п аю ч и по м орю . У чн і, п обачивш и, щ о він іде по м орю , зж ах н у л и сь. “Т о п ри ви д!” - заговор и л и й закр и ч ал и з переляку. Т а Ісус т іє ї ж м и ті м овив до них: “ З а с п о к о й т е с я - це я, не с т р а х а й т е с я !” А ж т у т П е т р о о звавсь до н ього й каж е: “Господи, ко л и це ти, п овели м ені підійти водою до т е б е !” “ П ідій ди !” - сказав Ісус. І вийш ов П е тр о з човна, почав іти по воді і підійш ов до Ісуса; але, п обачивш и, щ о в іте р сильний, зл якався, почав п о то п ати й крикнув: “Господи, р я ту й м е н е !” Ісу с ж е при тьм ом п р о стягн у в р у ку , вхопив й ого і м овив до нього: “М ало в ір е, ч о го за су м н івався ?” І я к увійш ли до човна, в іте р ущ ух. І тоді ті, щ о були в човні, вк ло н и л и ся й ом у до ніг, каж у ч и : “Т и істи н н о - С ин Б о ж и й ! ” І п ерепливш и п ри б ули в зем л ю ген езар етську. Ісус, від хвилі к о л и вийш ов проп овідувати Є ван гел ію народові, посвяч ував свій час для ап остол ів і для народу, але н ай б іл ьш е часу п освяч у вав для пр и ставан н я зі своїм Н еб есн и м О тцем. В ж е я к у ч и тел ь і зай м аю чи сь проповіддю , В ін іш ов н а сам о ту м оли ти ся. Б е з суніву, щ о не тіл ь к и к о л и ап осто л и знали а ч ас т о й бачи ли я к він м оли вся, але м оли вся п остійно, почавш и від Н азар ету , в у кр и то м у ж и т т і а ж до о стан н ьо ї хвилини сво го ж и т тя . Ц е природно, щ о к о го л ю б и м о з ти м п р и стаєм о й для н ього знаходим о час. А л ю б ов Ісу с а до Н еб есн ого О тц я б ул а б езм еж н а, б езгран и ч а й том у він був в п остій н ій м оли товн ій злуц і зі сво їм О тцем Б о го м . Ц е, щ о т у т єван гел и ст зазн ач у є, щ о “п іш ов н а гор у м о л и т и с я ”, це не одинокий р а з в ін це роб ив, але це був й о го зви ч ай б ути н а м оли тви щ оденно, завсіди. Ц е п оступ уван н я Ісу са т а й о го н авчан н я в к азу є, щ о м о ли тва це не о б о в ’язо к , не закон , не приказ, але це виплив л ю б о ви до Б о га . Б у л о би дивно п ри м уш у вати дитину й ти р о зм о вл я ти з б а ть к о м -м а тір ’ю. Ц е природне й л ю б ов це н ай кр ащ и й зако н , щ о б м оли ти ся. Х т о не л ю б и ть ко го сь, не буде з н им ро зм о вл яти . А х то л ю б и ть, то го л ю б ов п ровади ть до розм ови , до приставання. В с як а м о ли тва повинна б у ти в и яво м н аш о ї лю б о ви до Б о га , до М а те р і Б о ж о ї і до святи х до я к и х м олим ося. К о р а б е л ь з ап о стол ам и опи н и вся серед р озб у р х ан и х хвиль. Ц е об раз н аш о го л ю д сько го ж и т тя . Н ем о ж л и во п ер еп ли сти м о р е ц ього ж и т т я не стрін увш и по д орозі б агато р азів бурі, к л о п о тів, сум нівів, терпінь. В а ж н е не є о ч ік у в ати від Б о г а л аск и , щ об не було бурі в н аш ом у ж и т т і, ва ж н е є о ч ік у в ати йо го приходу до нас т а к я к Ісу с п рийш ов до апостолів. А він м о ж е п рийти в р ізн и х видах, н е завсіди т а к я к ми сподієм ося. Н ав іть у виді ч огось, щ о м и со б і й н е уявл яєм о, я к Ісус при й ш ов у так о м у виді, щ о ап остоли дум али, щ о це прим ара. В аж н е є вм іти в н аш их застан о вах і м о ли твах зосеред и ти ся і від кри вати в я к и х видах Б о г до н ас приходив і приходить. П е т р о настр аш и вся хви л і і почав п о то п ати , але вм ів звер н у ти ся до Ісу са по ряту н о к. Я к ч ас т о за м іс ть зв е р т ат и с я до Б о г а п р о сяч и рятун к у , попадаєм о в р озп уку , в зневіру, н ар ік аєм о або ш у к а єм о п о тіх и й п ор яту н к у в р ізн и х зем ськи х справах, в зневірі. Б о г н ік о л и н ас н е о п у сти ть, в яки й сь спосіб п о р яту є, х о ч м о ж е н е т а к я к м и хо ч ем о або сп одієм ося, але н авіть к о л и в к л о п о та х виглядає, щ о Б о г д алеко від н ас, він б л и зько й п р о стягає сво ю руку. А л е тр е б а вхоп и ти ся за ту р у к у Б о ж у й тр и м ати ся її н авіть ко л и би п ри й ш л ося вм ерти. О динокий сп осіб гідно тер п іти а н а в іть і вм и р ати це тр и м ати ся Б о ж о ї руки.

N ° 13 - Pracia, Prudentópolis, 01 a 15 de julho de 2016 - Pg 03

D esd e o m o m en to que Jesus co m eço u a su a v id a p ú b lic a p a ra o an ú n cio do E v an g elh o , ele d e d ic a v a o seu tem p o à c o n v iv ê n c ia com seus d iscíp u lo s e à p reg ação do R ein o ao povo. M as u m a g ran d e parte de seu tem p o e ra reserv ad a à oração. A o lad o d a preg ação d a B o a N o va, Jesus tin h a o c o stu m e de p ro cu ra r a so lidão p a ra en co n tro s íntim os com seu Pai E terno. E não h á dú vida, q ue desde N azaré, n a v id a p riv ada, depo is n a v id a p ú b lic a e até o fim d a sua v id a n a terra, a o ração e ra o seu m o m en to m ais querido. E isso é n atural, p o rq u e g ostam os de e sta r ju n to e sem p re ach am os tem p o p a ra o e n co n tro com quem am am os. E o a m o r de Jesu s p a ra co m o seu Pai E tern o e ra infinito, sem lim ites e p o r isso ele v iv ia n a co n tin u a u n ião com seu Pai. O ev a n g elista diz n este ev a n g elh o qu e ele “ su b iu a m o n ta n h a p a ra o rar n a so lid ã o ”. Isso n ão seria u m a das poucas vezes que ele tin h a este co stu m e, m as era o seu co stu m e c o n tín u o de fic a r un id o ao seu Pai E terno. E ste ex e m p lo de Jesus nos diz q ue a o ração n ão d ev e ser u m a lei, o b rigação, m as sim , u m a n ecessid ad e do a m o r que tem os para com D eus. Isso é n atural e o a m o r d ev e ser o ú n ico m an d am en to p a ra rezar. D ificilm en te alguém vai q u e re r c o n v e rsa r com alg u ém que não am a, a nã o ser po r algum in teresse que não seja am or. O a m o r im p ele p a ra c o n v e rsa r e p a ra fic a r ju ntas pesso as q ue se am am . A n o ssa oracão sem p re d eve ser a ex p ressão do no sso a m o r p a ra com D eus, p a ra com a M ãe de D eus e santos p a ra os q uais reco rrrem o s nas nossas oracões.

A b arca co m os apó sto lo s “e ra ag itad a pelas o n d a s ”. Isso é u m a im agem da n o ssa v id a hum ana. Im p o ssív el atra v essa r o m a r d e sta v id a sem ter que en fren tar o ndas e m uitas vezes até tem p estad es, pro b lem as, dúv idas, sofrim entos. O im p o rtan te, d u ran te essas tem p estad es d a vida, não é e sp era r e q u e re r que D eus acalm e a tem p estad e, m as e sp era r m ais p ela p rese n ç a de D eu s n a n o ssa viagem . E le sem p re vem ao n o sso e n co n tro co m o v eio ao e n co n tro dos discíp ulos. M as D eus nem sem p re c h eg a co m o g o staríam os, ele p o d e ap aresen tar-se de diversas m an eiras, até alg u m as vezes nos p o d e p a re c e r um fantasm a. O im p o rtan te é sab er co n cen trar-se n a o ração e n a m ed itação p a ra d e sco b rir em q ue fo rm a D eus ch eg a até nós.

P ed ro tev e m ed o e co m e ç o u a afundar, m as, em apuros, dirig e-e a Jesus p ed in d o socorro. A c o n tece m uitas vezes q ue nos m om entos de d ificu ld ad es, ao invés de p e d ir so corro a D eus, caim o s em d esespero, a nossa fé fic a abalada, reclam am o s e até tentam os p ro cu ra r aju d a em coisas terren as, esq u ec e n d o -se da p rese n ç a de D eus sem pre p ro n to para nos e ste n d e r a sua m ão. D eus n u n c a nos ab an d o n a, de alg u m a m an eia nos salv ará das d ificu ld ad es, ain d a que nem sem pre d a m an e ira co m o esp eram o s e co m o go staríam os, m as de u m a m an eira que ele ach a m elhor. D eus sem p re e stá p ro n to p a ra e ste n d e r a sua m ão e v ir ao n o sso encontro. M as p recisam os e ste n d e r a n o ssa m ão e ir ao e n co n tro d a d ele e seg u rá-la firm e, ap e sa r das d ificu ld ad es, so frim en to s e m uitas vezes até a p esar d a m orte.

Ú n ic a m an e ira de so frer d ig n am en te e de m o rrer co m d ig n id ad e, é seg u rar firm e a m ão que D eus sem p re nos estende.

P. T arcísio Z alu sk i, O S B M

Francês detido na Ucrânia preparava atentados

durante o Euro 2016 (serviços secretos ucranianos)

U m fran cês, d etid o no final de m aio n a fro n te ira d a U c râ n ia com a Polôn ia, p rep a ra v a u m a série de atentado s d u ran te o C a m p e o n ato E u ro p eu de futebol, afirm o u o ch efe dos serviços de se g u ran ça d a U crânia.

O jo v e m francês, de 25 anos, foi d etid o n a posse de m ais de 100 kg de e x p lo ­ sivos no d ia 21 de m aio.

S egu n d o V asily G ry tsak , ch efe dos serviços de seg u ran ça u cranianos, o su speito co n ta c to u com g rupos arm ad o s ileg ais no leste d a U c râ n ia com o o b je ti­ vo de c o m p ra r arm as e explo sivos. N o in terro g ató rio teria falad o neg ativ am en te d a a ção do g o v ern o francês, d a im ig ração em m assa, d a glo b alização e d a p ro p a ­ g ação do Islã.

D esc o n h e ce n d o os serviços d a p olícia, o sujeito, o rig in ário d a reg ião de L o ren a, no n o rd este de F ran ça, e sta ria p rep aran d o 15 atentados antes e d u ran te o E u ro 2 016, q u e in ic ia ria n aq u ela sexta-feira.

A lé m dos m ais de 100 kg de T N T, foram enco n trad o s no v eícu lo três lança- -rock ets, m etralh ad o ras, m u n ições pesad as e c erca de u m a c e n ten a de d etonado - res.

N a b u sca realizad a à c a sa do jo v e m , n a França, em N an t-le-P etit, u m a ald eia de 80 h abitantes, a p o líc ia en co n tro u u m a T -shirt (cam iseta) de um grupo de extrem a-direita.

(4)

РОЗДУМУВАННЯ НА РІЗНІ ТЕМИ ЖИТТЯ

О. Елевтерій Дмитрів, ЧСВВ

JUBILEU DE 80 ANOS DE VIDA

ПОДРУЖНЄ ЖИТТЯ, І ЙОГО ТРИВАЛІСТЬ

К оли молодята чи старш і особи закохаю ться м іж собою, а опісля з’єднаються церковним шлюбом, вступаю ть в тайну подружжя. Б еруть на себе відповідальність перед Богом: «Б утьте плідні й множ теся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі« (Б у т 1,28). Творець дав їм власть, продовжувати існування людства, щоб число збільш алося тут на землі й святих у небі. Ціль подружжя - це дітородження і взаємна любов. Б ог, через супруж ж я також об’являє найглибше таїнство П ресвятої Тройці: один Б ог в трьох особах. К ож не християнське подружжя складається з батька, матері й дітей, творячи трикутник, що також є символом П ресвятої Тройці. П одруж ж я є на те, щоб чоловік і ж інка становили єдність і перебували в взаємні любові, злучені з лю бов'ю Бож ою . П одруж ж я - це повне й невідкличне віддання, щ о збагачує взаємно любов м іж подругами без жодної втрати ідентичності кожного. Та взаємна злука основується на любові Ісуса Христа до своєї Церкви, яка скріплює основи супруж ж я до співзлуки з Богом. Всім відомо, що подружжя - це установа Б ож а, а не людська. Перш і закони щодо подружжя були передані Богом в Старому Завіті через М ойсея, в Новому Завіті, через Ісуса Христа. Ісус Христос освятив подружжя, коли взяв участь на весіллю в Кані Галілейській. Ісус Христос зазначив: «Творець від початку створив їх чоловіком і жінкою , і мовив: Тому покине чоловік батька й матір, і пристане до своєї жінки, і будуть вони обидвоє одним тілом, так щ о вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отж е, Б о г злучив, людина хай не розлучає« (М т 19, 4-6). П одруж ж я є святе тайною нерозлучною. Її може розлучити тільки смерть. Б о г покликає до цієї тайни чоловіка й ж інку на те, щоб вони родили дітей, в першій мірі, для нього. Б о г дає ж иття, і його підтримує до часу. Б атьки стаю ть тільки Б ож им знарядям. Б атьки маю ть святий обов’язок виховати своїх дітей для Б ога й його царства. А діти маю ть бути корисними для самої родини, для Церкви, громади до якої належ ать і також м аю ть становити добрих громадян держави. Все це здійсниться тоді, коли існуватимуть добрі подружжя, бо родина - це найголовніша клітина людства, з неї виходить покоління або на добро або на зло. Доки світ втіш атиметься добрими християнськими родинами буде існувати мир, добро й взаємна любов усіх і Б о г буде прославлений зі створенням людини та його закони будуть заховані. Тайна подружжя - це одна з найбільше зневажена й знецінена. Не можна покликатися на давні часи, що колись було інакше. Часи не міняю ться лише люди в часі міняються. Певно, що колись могла бути менше зневажена, бо й людей на світі було менше, але коли поглянути в давню історію, завсіди можна знайти зневаги ш остої і дев’ятої заповідей Божих: Йоанові Христителеві Ірод відтяв голову через Іродіяду, що була ж інкою його брата Филипа, Йоан говорив до нього: « Не м ожна її тобі мати«. З а те, що обороняв подружжя, потвердив це свєю смертю. Генрік VIII - 1527 року вдався до Папи, щоб йому позволив покинути першу ж інку Катерину Араґом, і взяти другу, Анну Болина. Папа не дозволив. Генрік так сильно обурився проти Папи, що відрікся К атолицької Церкви й заснував Англіканську, потягаю чи за собою майже цілу Англійську державу. Все ж таки Папа не дозволив, і не дав звільнення, а став в обороні подружжя. Сьогоднішні модерні засоби повідомляння стаю ть головно перепоною до сталого подружжя. Телевізійні новелі, порнографічні ф ільми, неморальні ревісти, щоденні пекучі статі по газетах засіваю ть неморальність, той злобний кукіль серед молоді й це навіть сильно ділає навіть і на старших людей. Нападом на подружжя, модерні комунікації всіма силами хочуть розбити, ослабити, подружжя на те, щоб могти вільно жити. Самі держави, через свої закони допомагають до розкладу подружжя. П озволяю ть на розірвання шлюбу, на аборти, на цивільні шлюби мужчин і ж інок м іж собою. Н а такі ш люби Ц ерква не позволяє, бо вони є проти законів Бож их. Святий Апостол Павло до своїх вірних Корінтян пише відносно тих, щ о не поводяться після законів Божих: «Чи ж не знаєте, що неправедні царства Б ож ого не успадкують? Не обманюйте себе! Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розглуздані, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, ані п’яниці, ані злоріки, ані грабіжники - царства Б ож ого не успадкують« ( І Кор.6, 9-10). Сучасна молодь легковаж ить Б ож им и законами. Добрі хлопці й дівчата, які з Б огом числяться і не піддаються злим впливам, заклю чаю ть супруж ж я після християнських вимог. А легкодухи, які Б ога не бояться, і людей не встидаються, сходяться ж ити разом, переводячи експеримент, і ж ию ть поза Церквою, а про церковний шлюб навіть не хочуть думати. Деякі опісля повертаю ться, і полагоджують свій стан перед церквою, інші не ладнають блуду й не беруть шлюбу. Скільки добрих подруг залишили по собі приклади пережитих понад півсотки років ш любної присяги. Неодні тяж кі подружжі трудності й терпіння пережили, однак, перед Богом і людьми не зломили присяги. Від таких родин діти отримували добре релігійне виховання і не було такої розгнузданости як сьогодні. В нинішних часах навіть добрим батькам є тяж ко дітей опанувати. А щ о сказати про тих батьків «втікачів«, чи вони будуть мати мораль і власть залишити по собі добрих дітей? К аж е одна пословиця: «Добрі діти плетуть своїм батькам вінець з квітів, знова лихі діти плетуть батькам кінець«.

N o d ia 2 0 d e abril d este ano c o m p leto u -se o A n iv e rsá rio de 80 anos de vid a d a sen h o ra E stefâ n ia K upitski K au cz, v iú v a d e H ip ó lito K au cz e irm ã do p adre A ta n á sio K upitski, O S B M .

A festa d e co m em o ra ç ã o foi rea liz a d a aos 3 0 de abril em Volta G rande, M u n ic íp io d e R io N egrin ho, SC co m a c eleb ração d a S anta M issa em A ç ã o de G raças n a ig re ja de N o ssa S en h o ra de L o urdes, com a p rese n ç a dos filhos, genros, n etos, paren tes e co nvid ad os. A L itu rg ia foi c e le b ra d a pelos p a d re s: Pe A n to n io K u p itsk i,S C J, so b rin h o e a filh ad o d a an iv ersarian te, q u e v eio e sp e c ia l­ m en te d e B arreto s, SP, Pe A irto n , p á ro co d e R io N egrin ho, o P e S érgio Ivant- chu k, O S B M d a p a ró q u ia u c ra n ian a d e M afra. A h o m en ag em , m u ito e m o c io ­ nante, foi feita p e la so b rin h a \n e ta Jo sia n e d e 8 anos, filh a d a so b rin h a M arin a K o lb eck

A p ó s a M issa a todos os con v id ad o s foi serv id o o alm o ço no p av ilh ão da igreja. E n tre os p resen tes estiveram : o p refeito de R io N eg rinh o, sua E xcia. A lc i­ des G ro sco p e sua e sp o sa M arisa; de T im b ó a h isto ria d o ra E lisab eth G u elm er e seu e sp o so Valter; de São B en to os rad ialistas C h em in e Juraci e, m u ito s outros. A festa foi an im a d a p e la b a n d in h a de um g rupo de m ú sicos convidados.

À s 15 horas foi d istrib u íd o o b o lo festiv o co m o can to em ucran ian o “ M n ó h a ia L ita ” e P arabéns à a n iv ersarian te e a festa co n tin u o u até a tarde.

N ossos p arab éns à se n h o ra E stefânia! Q u e D eus e N o ssa S enh ora a ab en çô e co m abun d an tes graças e lhe d ê a in d a M uito s A n o s de v id a n a felicid ad e en tre os filh os, netos, b isn eto s e seus m u itos am igos.

X

(5)

Стор. 05 Праця, Прудентополіс, 01-го - 15-го липня 2016 Б. року - Число 13 Т руднощ і, терпіння, при кр о щ і, стр ах и , п обою ван н я за завтр іш н ій день і багато та к о го подібного щ оденно заход и ть до домів родин, п р о д и р ається до душ осіб, с тр а ш и ть гром ади й зан еп о ко ю є н е т іл ь к и п оодинокі особи, але ц іле суспілство. І, н а ж а л ь , с к іл ь к и то лю дей д аю ть ся п ер ем о гти тим страхам , сп у ск аю ть р у ки , п іддаю ться їм і зр а ж а ю т ь с я в б о р о тьб і за сво є к р а щ е завтра. Ц е с т а є т ь с я з лю дьм и с л аб о ї в о л і й м ал о ї віри. А п роти вн о, лю ди си л ьн о ї вол і, підтрим увані вір о ю і Б о ж о ю л а ск о ю н е д аю ться п ерем огти. В к о ж н ій труднощ і, перед лю диною вибір: або дозволи ти , щ об тр уд н ість п ерем огла, п о то п тал а й знищ и ла н аш у надію на к р ащ е, або б о роти ся і с тати перем ож цям и. Н а стін і одної п еру кар н і (barbearia) i м аб у ть по інш их м ісц ях дорогі ч и тач і в ж е бачи л и ц ікави й образ: ве л и к а ч ап л я сх оп и л а ж а б у й давай її п роко вту вати . Ч а с ти н а ж а б и в ж е в го р л і ч ап лі, а ч асти н а щ е свобідна. Й ж а б а п р о стягн у л а с в о ї передні л аб и (руки) та схоп и ла чап л ю за го р л о та давай її душ ити. П ід м ал ю н ко м с т о їт ь напис: “ Щ е н е м ертви й х то щ е б о р еться (não e stá m o rto q u em p e le ia)” . Г арний об раз оптим ізм у! З а м іс т ь піддатися стр ах о ві й зн ео х о ти ти ся т а к азати , щ о все п роп ало, багато к р а щ е є зм агати ся до кінця, ви к о р и сто ву в ати к о ж н и й п ро м ен ь надії і не д озволи ти , щ об го р л о ч ап л і (труднощ ів) нас п р о ко в тн у л о і закін чи л о з всяки м и наш им и надіями. Д о р о ги й ч и тач у , одне з двох: або ти п ер ем о ж еш і по д ол аєш труднощ і, я к і то б і п е р е ст у п а ю ть дорогу або во н и те б е подолаю ть! Ц е за л е ж и ть від тебе. Б у д еш слаб кий, боязливий, п ол о х л и ви й - трудн ощ і п од ол аю ть теб е й будеш ж а л у в а ти , щ о ти п рограв боротьб у. А будеш м ат и віру в Б о г а й в т в о ї здібнощ і та си л и й з вір о ю і відвагою зм агати м еш ся до б о р о тьб и з різн и м и труднощ ам и - п ерем ож еш . Є лю ди, як і, ви глядає, в ж е народи ли ся п ерем ож ен і. Д л я них все трудне й н ем ож ливе. Щ е не посадили дерева й н е п осіял и зерн а а в ж е к а ж у т ь , щ о воно н ічого н е вродить. Щ е н е взя л и л ік ар с тв а , а го во р я ть, щ о воно н ічого не пом ож е. Щ е не п у сти л и ся в дорогу, а в ж е зм учені. Ж а л ь так и х лю дей, бо вони в тр а ти л и свою гідність і свід ом ість своїх си л і здібнощ ів до б о р о тьб и й до перем оги. А л е є лю ди вр о д ж ен і до б ор о тьб и й до перем оги. В они не піддаю ться труднощ ам , н е з в а ж а ю т ь н а погоду ч и негоду, не д и вл яться ч и інш і їх аплодую ть ч и ви см іваю ть, во н и б о р яться, бо зн аю ть, щ о п ер ем ога за л е ж и т ь та к и від них а не від за о х о ти ч и зн ео х о ти я к а п ри ход и ть від інш их. Т аки м був святи й П авло, як и й сам про себ е сказав, щ о м о ж е інш і зн ем агаю ть в б о ротьб і, зн ео х о ч у ю ться, але “я не зн ем агаю ” . Д о р о ги й ч и тачу, ти н е н ародився на ц ей світ, щ о б вм ерти перем ож еним . Б о г п о кл и кав те б е т у т в ц ьо м у ч асі, в ц ій к р аїн і де ж и в еш , в тій родині й гром аді до я к о ї н ал еж и ш і в я к ій п рац ю єш , щ об п ерем агати , щ об п о к азати перед світо м , щ о ти сильніш и й я к будьяка тру д н ість і щ о ти не сам , з тоб о ю Б о ж а сила, я к з дитиною , я к а в ч и ть ся щ о сь н о вого йде разо м п ідтри м ка б а т ь к а -м а т е р і-у ч и т е л я . З а п а м ’ятай м о, м и н ік о л и н е сам і в н аш и х зм аганнях. З нам и завсіди є п ідтри м ка Б о ж а . І н авіть к о л и сповидно то б і ви глядає, щ о п рограв б ор отьб у , це н е о зн ач ає про граш і, бо виглядало, щ о Ісус п рограв ф ар и с е я м і воро гам правди. А л е те “п рограв“ л и ш е виглядало. В ін не програв. В ін став вел и ки м п ерем о ж ц ем , най б ільш и м у іст о р ії перем ож ц ем .

ДЛЯ СТАРШ ИХ І М ОЛОДШ ИХ НА

РОЗДУМ У

О. Тарсикій Залуцький, ЧСВВ

Дозволити, щоб терпіння і

труднощі нас знеохотили?

N ° 13 - Pracia, Prudentópolis, 01 a 15 de julho de 2016 - Pg 05

Uma palavra amiga para refletir

Pe. Tarcisio Zaluski, OSBM

23 perguntas e 23 respostas

Propomos para refletir 23 perguntas e 23 respostas da Madre Tereza de Calcutá. Alguém preocupou-se em recolher, as breves frases-respostas que Madre Tereza dava ao ser interrogada em diversas ocasiões. A cada resposta acrescentamos um nosso breve comentário.

1. Qual é o dia mais belo que podemos viver? - Hoje. O ontem já não é nosso e o amanhã ainda não é nosso. Viva o dia de hoje, pois estás vivendo neste momento o dia mais belo da tua vida.

2. Qual é a coisa mais fácil de se fazer? - Equivocar-se, errar. Todos nós erramos. Mas nem todos corrigem seus erros. Errar é fácil, é humano mas permanecer no erro é um desastre.

3. Qual é o maior obstáculo para progredir? - O medo. O medo é o grande muro que impede ultrapassar o nosso quotidiano e ir em frente, é a rede que não permite voar nas alturas.

4. Qual é o maior erro que costumamos cometer? - Abadonar-se. Abandonar-se espiritual, material e corporalmente leva a pessoa a não sentir a beleza da vida.

5. Qual é a raíz de todos os males? - O Egoismo. Pensar apenas em si e lutar somen­ te para o seu bem pessoal é esquecer-se da nossa dignidade e nobreza como imagens de Deus.

6. Qual é a mais bela distração? - O trabalho. Para os preguiçosos o trabalho mata e para os lutadores o trabalho diverte. O cansaço do corpo faz o espírito descansar.

7. Qual é a pior derrota? - O desânimo. É gostoso experimentar o gosto da vitória. Para consegui-la precisamos lutar sem nunca desânimar.

8. Quais são os melhores professores? - As crianças. Elas nos ensinam com sua simplicidade e espontaneidade, nelas não há nada de artificial e enganoso.

9. Qual é a primeira necessidade? - Comunicar-se. Somos irmãos e irmãs da grande família humana. Imagine uma família onde não há comunicação entre irmãos e irmãs!

10. Que é que nos faz mais felizes? - Ser úteis aos demais. Por menor que seja o favor que se faz a alguém, a recompensa será uma grande felicidade

11. Qual é o maior mistério? - A morte. Um mistério que todos teremos que enfren­ tar e ninguém pode dizer aos outros como é que se morre.

12. Qual é o pior defeito? Mau humor. Para o mau humorado até virtude é escuro e as mais belas e sinceras ações do próximo o ofendem.

13. Qual é a pessoa mais perigosa? - A mentirosa. O mentiroso não merece nenhu­ ma confiança, ele é um traiçoeiro.

14. Qual é o pior sentimento? - O rancor. O rancor poucas vezes fere aquele contra quem é dirigido mas fere mil vezes quem o alimenta no seu coração.

15. Qual é o melhor presente? - O perdão. É um presente que enriquece aos que o oferecem e alegra aos que são perdoados.

16. O que é mais imprescindível? - O lar. Só quem não tem lar pode explicar o que significa a sua falta.

17. Qual é a rota mais segura? - O caminho reto. Caminho reto é a verdade, a since­ ridade.

18. Qual é a melhor sensação? - Paz interior. A certeza de estar em paz com Deus, com o próximo e com todo o mundo, alegra o coração, dá paz à alma e descanso ao espírito e ao corpo.

19. Qual é o abrigo mais seguro? - O otimismo. Precisamos saber encontrar um bem até nas dores mais dolorosas e adversidades mais negras.

20. Qual é a maior satisfação? - O dever cumprido. O melhor sono vem depois de termos cumprido todos os deveres do dia.

21. Qual é a força mais potente do mundo? - A fé. Pessoas de fé já aceitaram cons­ cientemente e com alegria até mais detestada tragédia da vida, a morte, porque crêem na vida eterna.

22. Quais são as pessoas mais importantes? - Os pais. Deles depende muitíssimo o futuro dos filhos.

23. Qual é a coisa mais bela de todas? - O amor. O mais belo sentimento dos que estão no ceu é saber que são amados por Deus e por todos e amar tudo e a todos.

(6)

"Боротимемося за звільнення кожного українця"

-Порошенко

З в іл ьн ен н я у к раїн ськи х гром адян із полон у б ой ови ків нині є одним із го л овн и х завдань, заявив прези ден т П е тр о П орош ен ко. "М и будем о б о р о ти ся за поверн ен н я к о ж н о го українця. Н е за л е ж н о від того, це п о лковни к, рядовий чи во л о н тер, чи цивільний", - запевнив україн ськи й лідер під час зу с тр іч і зі звільненим напередодні п о л ко вн и ком З б р о й н и х сил Іваном Б ез'язи ко ви м .

В УГКЦ вважають, що давній ворог польського і

українського народів прагне сьогодні роз’ятрити

рани минулого

О тец ь і Г лава У к р а їн с ь к о ї Г р ек о -К ат о л и ц ь к о ї Ц ер кв и Б л аж ен н іш и й С в ятосл ав т а єп и ско п и У Г К Ц у П ольщ і: влад и ка Є вген (П опович), А р х и єп и ско п і М и тр о п о л и т П ер ем и ш льсько -В ар ш ав ськи й , влади ка В олодим ир (Ю щ ак), Є п и скоп В роц л авсько -Г д ан ськи й - напередодні річниці В о л и н сько ї тр агед ії зв е р т аю ть с я до вірн и х т а всіх лю дей доб рої в о л і з п роханням п ро м о ли тву за ж е р т в п о л ьськ о -у к р аїн ськ о го проти стоян н я. « М а й ж е 3 0 ро ків, - м о ви ть ся у Звер н ен н і ієр ар х ів У Г К Ц , - лю ди доброї в о л і з о б о х н аш их народів х о ч у ть д о сту к ати ся до сердець у сіх п о л яків та українців, щ о б від кр и ти їх до п рощ ен н я і прим ирення. С ьогодніш ній м ом ен т у пол іти чн ій іст о р ії П о л ьщ і і Є вропи ви д ається о соб ли во н есп ри ятли ви й для тих, х то не ідеал ізу є сво го м инулого. Д авн ій во р о г п о л ьськ о го і у кр аїн сько го народів, щ о м о ж е п ан у вати над нам и ли ш е розд іл яю чи нас, п рагне р о з ’я тр и ти рани м и н улого, сп р о во ку в ати нови й в и т о к нап руги і н ен ави сті м іж н ам и т а зруй н увати н аш е сп ільн е євр о п ей ське м ай бутн є». «С ам е то м у в цей С вяти й р ік Б о ж о г о м и ло серд я п рагнем о, щ об, за сл овам и свято го П апи Івана П ав л а ІІ, м илосердн е «прощ ення, отр и м ан е і дароване, було ти м л ік у вал ьн и м б альзам ом », к о т р и й м о ж е о зд орови ти наш у істори чн у п ам ’я т ь т а заго їти ран и м и н улого», - за к л и к а ю т ь о тц і Ц еркви. Ієр а р х и Ц ер к в и нагадую ть, щ о у кр аїн сь к і діячі зап роп он ували встан о в и ти спільн ий день п ам ‘я т і за ж е р тв а м и н аш ого м и н улого і віри в н еп о вто рен н я зл а і п р о сять, щ о б у неділю , 10 липня, під ч ас вш ануванн я ж е р т в В о л и н ськ о ї трагед ії 1943 р о к у відп рави ти панахиду за всіх, х то п р о тяго м с то л іть загинув вн асл ід о к п о л ьс ьк о -у к р а їн с ьк о г о проти стоян н я. «Х ай правда п ро Б о ж и й об раз, я к о го не м о ж е зн и щ и ти н а й тя ж ч и й гріх, дає си лу к о ж н о м у християн и н у п ер ем агати н ен ави сть у собі. Х ай надія на Б о ж е м илосерд я сп он укає всіх до н аслідування Ч о л о вік о л ю б ц я » , - п о б а ж а л и Г лава т а єп и скоп и У Г К Ц . Д еп ар там ен т ін ф о р м а ц ії У Г К Ц

Необхідно докладати душпастирських зусиль, щоб

виховувати себе і своїх вірних у дусі милосердя», -

владика Богдан (Дзюрах)

В останній день 4 4 -ї З у с т р іч і С ек р етар ів Є п и скоп ськи х К о н ф ер ен ц ій Є вропи основна у вага б ул а п ри свяч ен а пи тан н ю сол ід арн ості м іж Є п и скоп ськи м и К о н ф ерен ц іям и . У р а м к ах представлен н я ц ієї тем и учасники зу с тр іч і засл у х ал и ви ступ и ч о ти р ьо х С екр етар ів, серед я к и х був і п ред ставн и к У Г К Ц , владика Б о гд ан (Д зю рах). У сво єм у сл о ві вл ад и ка Б о гд ан зауваж и в: «М іж л ю д сь к а солід арн ість бере свій п о ч ат о к у Б о ж ій сол ід ар н ості з лю диною . Б о г н іко л и не є байдуж им до долі сво їх дітей, В ін б ачи ть їх н ю нуж ду, ч у є їхн є волан н я про пом іч, ви ход и ть їм н а зу стр іч , п р о стя гаю ч и свою р ятівн у руку. З азн авш и т а к о ї сол ід арн ості т а вір н о ї л ю б о ві з боку Б о г а , лю дина с та є здатною ви яв л яти сп ів ч у ття і м илосерд я до інш их». С е к р е т ар Синоду навів п риклади Б о ж о ї т а л ю д сько ї солідарн ості, яку україн ськи й народ і Ц ер к в а в У к р а їн і відчували й надалі відчуваю ть. В ін вислови в подяку п ред ставн и кам Є п и ско п ськи х К о н ф ер ен ц ій Є вропи за їх н ю тр и в алу сол ід ар н ість із У Г К Ц т а з у країн ськи м народом , а зо к р е м а за «надзвичайний вияв солід арн о сті», яки м с т а л а благодійна зб ірка, проведена н а за к л и к С вятіш ого О тц я Ф ран ц и ска для підтри м ки п о стр аж д ал и х від війни в У країні. В ід т а к вл ад и ка Б о гд ан п оділився роздум ам и щ одо то го , як, н а його дум ку, м о ж н а б уло б п л е к а ти і п о гл и б лю вати сол ід ар н ість м іж Є п и скоп ськи м и К о н ф ер ен ц ія м и Є вропи. П ередусім , в в а ж а є єп ископ, «необхідно докладати д у ш п асти р ськи х зу си л ь, щ о б д ол ати б ай д уж ість і ви хову вати себ е т а своїх вірн и х в дусі х р и сти я н ськ о ї л ю б о ві і м илосердя». «Н аступ н и м важ л и в и м ел ем ен то м є п огли блен н я взаєм н о го пізнання. О бм ін ін ф о р м ац ією , дум кам и і п ереж и ван н ям и дає зм огу к р ащ е п ізн ати духовний с та н євр о п ей сько го су сп іл ьств а, обстави н и , в я к и х ж и в у ть і дію ть к а то л и к и різн и х країн , сусп ільн о-п ол іти чн и й к о н т ек ст , щ о нем инуче вп л и ває н а м ісію Ц ер к в и в певній країні. У с я ц я ін ф ор м ац ія, поєднана із щ и р о ю від кр и тістю і зд атн істю сл у х ати інш ого, дає зм огу ви ро б и ти спільн и й ц ерковн и й погляд н а актуал ьн у си ту ац ію в Є вропі та с ф о р м у л ю в ат и сп ільн і відповіді н а п р об л ем и і ви кли ки , я к і п о с та ю т ь перед К а т о л и ц ь к о ю Ц ер кв о ю н а старо м у кон ти н ен ті», - ск азав вл ад и ка Б огдан. Д о та к и х ви к ли к ів С е к р е т ар Синоду зар ахував п роблем и, п ов’язан і з м іграц ією , а т а к о ж наслідки к ом ун істи чн ого тер о р у , в полоні я к о го п ер еб у в ал а зн ачн а ч асти н а європ ей ськи х к р а їн а ж до 1989 року. Н а п ерекон ан н я п р ед ставн и ка У Г К Ц , К а т о л и ц ь к а Ц е р к в а з її м оральним авто р и тето м м о гл а б і повин на за п о ч атк у вати й о ч о л и ти цей процес очи щ ен н я від згаданих н аслідків, п рим ирення і поєднання, від я к о го за л еж ат и м е м ай б утн є п о страд ян ськи х к р а їн і ц іл о ї Європи. Б о інакш е, « якщ о діагн оз н е буде п оставл ен о і ран и м и н улого не будуть зцілені, недуга, від я к о ї м и п о терп аєм о , п ереки н е сво ї м ет а ст ази н а інш і частини ко н ти н ен ту; я к щ о Ц е р к в а не стан е «польови м го сп італем », то настане р и зи к, щ о п о л е війни п о ш и р ю в ати м еться щ о р азу б ільш е і з н епередбачувани м и н аслідкам и сп ерш у в ум ах і серц ях лю дей, а в ід т а к - на тер ен ах євр о п ей ськ о го кон тиненту». Н асам кін ец ь С е к р е т ар Синоду Є пископів У Г К Ц згадав п ро Ф атім у, звідки м ай ж е с то ро ків том у П р е с в я та Б огор од и ц я с к ер у вал а свій м атер и н ськи й погляд н а Схід Є вропи , зак л и к аю ч и лю дей до навернення о со б и сто го т а до м оли тви за н авернення т іє ї країни, я к а «сіє страж д ан н я і с м ер ть н а н аш ом у євро п ей сько м у кон тиненті». Н асту п н а зу с тр іч С ек р етар ів Є п и ско п ськи х К о н ф ер ен ц ій Є вропи буде проведен а в червн і 2 0 1 7 р о к у в Рум унії. Д еп артам ен т ін ф о р м ац ії У Г К Ц

МЕЛ ГІБСОН ЗНЯВ ФІЛЬМ ПРО РЕАЛЬНУ

ЛЮДИНУ ВІРИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ

Н о в а ам ер и кан ська в ій сько в а драм а, як у зняв вол од ар О ск ар а і « З о л о т о г о Г лобуса» М ел Гібсон, р о зп о вість п ро те, щ о в ір а лю дини си л ьн іш а від б у д ь-яко ї зброї. Ф ільм H ack saw R id g e (в наш ом у п р о к а ті « З м іркуван ь совісті») засн ован и й н а р еальн и х подіях і розп овід ає п ро вій ськ о в о сл у ж б о в ц я СШ А, я к и й єдиний під час Д р у го ї світо в о ї війни перебу вав н а л ін ії ф р о н т у без б уд ь-яко ї зброї. Й о го зб р о єю б ул а й ого віра. А двентист сьом ого дня Д есм онд Д осс ч ер ез сво ї рел ігій н і п ерекон ан н я відм овився б рати в р у ки зб ро ю і с л у ж и в м едиком . В ін став п ерш им «відм овником со вісті», н агор о д ж ен и м м едаллю пош ани - ви щ о ю вій сько в о ю н агород ою СШ А , я к а д а єт ьс я за ви н ятко ву х о р о б р іс ть і відвагу. У сво єм у н овом у ф іл ь м і М ел Г ібсон х о тів п о казати , щ о єдиною зб роєю , я к а п о тр іб н а на п о л і бою , є м оли тва. У битві за О кінаву б еззбройний кап р ал Д есм онд Д о сс під багатогодинним м ін ом етним і к у л ем етн и м о б стр іл о м поодинці вр яту вав 7 5 поран ен и х ам ериканців, переправивш и їх в тил. З а м іс т ь зб р о ї у н ьо го б у л а м олитва. З а сво ю видатну х о р о б р іс ть і р іш у ч іст ь він був нагоро д ж ен и й М едаллю П ош ан и і став си м волом 7 7 -ї с тр іл ец ь к о ї дивізії, в я к ій сл у ж и в з 1942 по 1946 рік. Й о го см іл и вість і в ір а ви к л и к ал и захоп л ен н я у ком андування і солдатів, х о ч а сп о чатку він піддавався серй о зн ій к р и ти ц і за відм ову взяти в р у к и зброю . Ф акти ч н о Д о сс вр яту вав ж и т т я б агатьом , х то сп о чатку к р и ти к у вав його. Одним зі сц ен ари стів ф іл ь м у H ack saw R id g e став автор сценарію гу ч н ого о скар он о сн ого ф іл ьм у « Х ор о б ре серце» Рендалл У о лл ес. Г оловну р о л ь ви конав Е ндрю Г ар ф ілд , відомий наш им глядачам за р о л л ю лю дини- -п авука у ф іл ь м і « Н ова лю дина-павук». П р ем 'єр а ф іл ьм у в СШ А від б удеться 4 листо п ад а 20 1 6 року. Д ж ер ел о: C N L

Referências

Documentos relacionados

в Україні діє Положення про управління ризиками, пов’язаними з наданням державних гарантій, і розподіл таких ризиків між державою, кредиторами та

Мета дослідження - вивчити рівень адаптованості студентів І та II курсу до навчальної діяльності шляхом оптимізації їх фізичного виховання, а також розробити практичні

79 – 82]: вивчення ринку і прогноз його розвитку, аналіз кон’юнктури, ємності і структури ринку, вивчення смаків і вподобань споживачів, аналіз діяльності та

У той самий час цей метод дозволяє оцінити ефективність з точки зору економічної результативності і не надає можливостей оцінити управління проектною командою як

Окрім того, на таких судах не було адвокатів (умоцованих), оскільки обидві сторони конфлікту від початку повністю покладалися на про- фесіоналізм і порядність

З іншого боку підтверджують зазначене та засвід- чують низьку обізнаність учителів у новітніх мето- диках і технологіях формування процесу навчання

Аналіз показників середніх значень первинного дослідження вказує на те, що діти І і ІІ групи за роз- витком рухових умінь і фізичних якостей не готові до

Для дослідження критичного стану і виявлення основних причин виникнення кризових явищ на підприємствах з газопостачання та газифікації західного регіону