МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ´Я УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
СТУДЕНТСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ТОВАРИСТВО МОЛОДИХ ВЧЕНИХ
ÒÅÇÈ ÄÎÏβÄÅÉ
81-¿ íàóêîâî-ïðàêòè÷íî¿ êîíôåðåíö³¿
ñòóäåíò³â ³ ìîëîäèõ ó÷åíèõ ç ì³æíàðîäíîþ ó÷àñòþ
“Ñó÷àñí³ ïðîáëåìè ìåäèöèíè ³ ôàðìàö³¿ â íàóêîâèõ ðîçðîáêàõ ñòóäåíò³â ³ ìîëîäèõ â÷åíèõ”
29-30 березня 2012 м. Івано-Франківськ
Редакційна колегія:
Проректор з наукової роботи, завідувач кафедри внутрішньої медицини №4 та медсестринства, д.мед.н., професор І.П. Вакалюк
Науковий керівник СНТ та товариства молодих вчених, д.мед.н., професор Н.Г. Вірстюк
Голова товариства молодих вчених – к.мед.н., доцент З.Я. Гурик Голова Ради Студентського наукового товариства - М.Г. Кузюк Заступник Голови Ради СНТ – О.-М. Б. Романюк
Члени Ради СНТ:
© Видавництво Івано-Франківського національного медичного університету, 2012
РОЗВИТОК МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО СТУДЕНТА-МЕДИКА
Швидкість розвитку науки, техніки та інформаційних технологій останнього часу істотно впливає на сучасне суспільство загалом, та молоде покоління зокрема. Поряд з цим міжнародне співробітництво України ставить нові вимоги до формування ринку праці та професійної кваліфікації випускників вищих навчальних закладів, у тому числі й медичних. Відповіддю на такі вимоги є створення єдиного європейського освітнього і наукового простору та єдиних критеріїв і стандартів розвитку освіти. Одним з кро- ків у цьому напрямку стало приєднання України в 2005 році до Болонського процесу, основними цілями якого є формування єдиної системи залікових одиниць, перехід на триступеневу систему підготовки фахівців, створення системи порівнюваних наукових ступенів, поширення мобільності, включаючи стажування студентів та викладачів, і, що найважливіше – підвищення якості освіти.
Програма зовнішньої допомоги Європейського Союзу (ЄС) – TEMPUS – це ще один крок до розвитку вищої освіти в країнах східного сусідства, в тому числі й в Укра- їні. Додаткове фінансування вищих навчальних закладів дає змогу активізувати співп- рацю вишів країн-членів ЄС та країн-партнерів. Реалізація освітніх проектів завдяки програмі TEMPUS сприяє впровадженню основних принципів Болонського процесу та дає змогу розширити рамки освітнього простору.
Модернізація медичної освіти в Україні на сьогоднішній день є необхідною умо- вою формування студента-медика. Протягом декількох останніх років Болонський про- цес активно впроваджується у вищих медичних закладах країни, проте це не єдиний шлях вдосконалення. Ставши переможцем четвертого конкурсу програми TEMPUS Івано-Франківський національний медичний університет разом з Національним медич- ним університетом імені О.О. Богомольця приєднався до реалізації проекту MUMEENA (Modernizing Undergraduate Medical Education in EU Eastern Neighboring Countries), який передбачає модернізацію вищої медичної освіти в Україні, Грузії та Азербайджані.
Шляхами досягнення такого результату є: створення центру професійного вдо- сконалення викладачів, складання навчальних планів з визначених дисциплін, запро- вадження нових методик навчання на основі CBCR (Case–based clinical reasoning), а також – залучення студентів до участі в реалізації проекту. Завдяки такому підходу до модернізації медичної освіти вдасться підвищити якість підготовки майбутніх лікарів на етапі додипломного навчання.
ÀÊÓØÅÐÑÒÂÎ ² òÍÅÊÎËÎòß
СТАН РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЛІ ОЖИРІННЯ У ДІВЧАТ ПУБЕРТАТНОГО ВІКУ НА БУКОВИНІ ЗА ПЕРІОД З 2004Р. ПО 2010Р.
Ожиріння серед дитячого населення росте в усьому світі та вражає дітей, які ви- ховуються в економічно й соціально неблагоприємних сім’ях. Ожиріння є найпошире- нішою проблемою, особливо серед дівчат, крім того цей показник продовжує рости. Ді- вчатка, які мали надлишкову вагу в дитинстві мають більше шансів розвитку ожиріння у підлітковому віці. Дівчата з надлишковою вагою тіла чи ожирінням зазнають ризику розвитку метаболічного синдрому. Метаболічний синдром об’єднує принаймні три з наступних ознак: ожиріння, низький рівень ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВП), гіпертригліцеридемія, гіпертонія, порушення толерантності до глюкози та порушення репродуктивного здоров’я (порушення менструальної функції, синдром полікістозних яєчників). Ми провели статистичний аналіз показників захворюваності на ожиріння та порушення менструальної функції у дівчат пубертатного віку, жительок Чернівецької області, впродовж 2004-2010 рр.
Показник захворюваності на ожиріння у дівчат пубертатного віку за період з 2004 по 2010 рік виріс у 2,4 рази, а показник порушення менструальної функції у цієї ж ка- тегорії дівчаток – у 1,2 рази, що підтверджує тісний взаємозв’язок між даними патоло- гіями. Найвищий пік захворюваності на ожиріння у дівчат Буковини спостерігався у 2008 році і становив 3,9 ‰, а порушення менструальної функції відповідно – 8,3 ‰, що свідчить про складність діагностики даної проблеми, а відповідно, і тактики їх ведення.
Вивчення впливу ожиріння на порушення менструальної функції та зв’язок між ними дозволить розробити правильні патогенетично обґрунтовані підходи до діагностики та лікування даної проблеми.
СТАН ІНФІКУВАННЯ ВАГІТНИХ ПАТОГЕННИМИ ШТАМАМИ СТРЕПТОКОКА ТА МОЛЕКУТАМИ
Інфікування вагітних жінок патогенними штамами стрептококів, мікоплазм, уре- аплазм може бути однією із причин захворюваності та смертності серед жінок та но- вонароджених. Виявлення даних інфекційних агентів допоможе своєчасно розпочати відповідне лікування. Для виявлення патогенної флори у піхві необхідно провести бак- теріоскопічне обстеження вагітних у терміні 35-37 тижнів гестації. Дане дослідження дозволить запобігти інфікуванню плода при народженні. Використання антибіотикоте- рапії є доцільним, оскільки запобігає передачі інфекції до плода та новонародженого.
Встановлено зв′язок між інфікуванням піхви молекутами у жінки та можливою причи- ною передчасних пологів, інфікування та загибелі плоду, захворювань новонароджених (бактеріємії і запалення легень, інфікування спинно-мозкових шляхів). Нами обстежено
100 вагітних жінок. При цьому виконувався забір виділень із цервікального каналу за допомогою стерильної ватної палички та урогенітального зонду. Діагностика проводи- лась на живильних середовищах Columbia- агар, Slidex Strepto Plus B агар та тест систем на виявлення міко- та уреаплазм французької компанії Biomerieux. Патогенні штами стрептококів та молекутів виділено у 51 жінки, зокрема стрептококів групи В у 12 жі- нок (23.5%), уре аплазм у 38 жінок (74.5%) та мікоплазм у 10 жінок (19.6%). Наявність стрептококів групи В визначали також у новонароджених, досліджуючи вміст вушної раковини в першу добу життя. Із 12 інфікованих патогенним стрептококом групи В ва- гітних його наявність виявили у 2 (16.7%) новонароджених. Отже, для профілактики ускладнень вагітності, інфікування плоду та новонароджених, необхідно проводити об- стеження вагітних перед пологами та своєчасну терапію встановленої інфекції.
ДИСФУНКЦІЯ ПЛАЦЕНТИ У ЖІНОК З НЕВИНОШУВАННЯМ
Обстежені 96 вагітних із клінікою загрози невиношування неінфекційного генезу в І триместрі, які склали основну групу. Групу контролю склали 30 жінок із нормальним перебігом гестації. Основна група розділена на дві рівні паритетні підгрупи. Так, 48 жі- нок склали підгрупу з традиційним лікуванням, які отримували комплексну зберігаючу терапію, зокрема, гормональне лікування (дуфастон у дозі 20-40 мг/добу), спазмолітики, седативні, гемостатичні препарати, вітаміни. Іншим 48 жінкам, які увійшли до підгру- пи корекції, поруч із традиційною терапією призначали розроблений нами лікувальний комплекс у складі: екстракт гінкго білоба капсули по 40 мг по 1 капс. тричі на день та ериніт табл. по 10 мг по 1 табл. 3 рази на день. Курс лікування, за винятком дуфастону, складав 10-12 днів і призначався з 6-го - 8-го тижня вагітності.
З групи корекції всі 48 жінок народили в термін. У 6 жінок із групи, що отримувала традиційну корекцію, відбулися самовільні викидні в терміні гестації 14-21 тижнів. Піс- ля термінових пологів проводили патогістологічне дослідження плацент (ПГД). Діагноз дисфункції плаценти виставлявся на основі наявності в тканині посліду потовщення синцитіокапілярних мембран, фіброзу строми ворсин та зменшення кількості термі- нальних ворсин. За результатами ПГД вказаний діагноз було виставлено у 13 вагітних з 48 (27,08±6,41%) з групи корекції і у 27 жінок з 42 (64,29±7,39%) в групі з традиційною терапією невиношування малих термінів (p<0,05). Таким чином, запропонована нами терапія невиношування вірогідно знижує частоту розвитку дисфункції плаценти в піз- ніших термінах вагітності.
РОЛЬ ГРИБІВ РОДУ CANDIDA В РОЗВИТКУ САЛЬПІНГОООФОРИТІВ У ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ
Суттєві екологічні зміни на планеті за останні десятиріччя не могли не вплинути на стан мікроекології та імунореактивності сучасної людини. У цьому полягає одна із глобальних причин росту грибкових захворювань, на які за даними ВООЗ, хворіє кожен
п’ятий мешканець Землі. Вульвовагінальний кандидоз (ВК) - захворювання, що супро- воджується враженням великих і малих соромітних губ, клітора, слизової оболонки піх- ви, а також вагінальної частини шийки матки, збудником якого є дріжджеподібні гриби роду Саndidа. Частота ВК в останні роки зросла у 2 рази і складає 45 % у структурі інфекційної патології нижнього відділу жіночих статевих органів, а тому ця нозологія набуває все більшого соціального і медичного значення. У першу чергу це пов’язано з погіршенням екологічної ситуації та якістю життя населення. Окрім того, свій внесок у проблему вносять нераціональне використання антибіотиків широкого спектру дії, супутня екстрагенітальна патологія, а саме захворювання шлунково-кишкового тракту, ЛОР-органів, сечовивідної системи, інфекційні процеси, тощо. Постійним резервуаром грибів, джерелом реінфекції є кишечник. Відмічається ідентичність штамів грибів із піхви зі штамами грибів з ротової порожнини і кишечника. Метою нашої роботи було визначення ролі грибкової інфекції у розвитку сальпінгооофоритів у дівчат-підлітків.
Матеріал та методи. Вивчення видового складу мікрофлори вагінального ексудату про- ведено в 110 дівчат пубертатного віку, хворих на запальні захворювання органів мало- го таза. У більш ніж половини хворих у пубертатному періоді в етіологічному спектрі переважають асоціативні форми контамінації статевих шляхів аеробною та анаеробною мікрофлорою (49,9 %). При цьому, необхідно відмітити, що з 32 асоціацій мікроорганіз- мів гриби роду зустрічалися в 15 випадках, тобто в кожній другій, що свідчить про ваго- мий вплив грибів роду Candida на розвиток сальпінгооофоритів у підлітковому віці.
ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ РІЗНИХ МЕТОДІВ ОПЕРАТИВНОГО ТА КОНСЕРВАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ПОЗАМАТКОВОЇ ВАГІТНОСТІ
Позаматкова вагітність – це вагітність, при якій імплантація плідного яйця відбу- лася поза порожниною матки.
Досліджувана патологія до цього часу залишається актуальною. Від 6 до 10%
пацієнток поступають у гінекологічний стаціонар з діагнозом “підозра на позаматкову вагітність”. Дана патологія є однією з основних причин внутрішньочеревної кровотечі;
у кожної 4-ї - 5-ї хворої розвивається повторна ПВ; у кожної 5-ї - 6-ї хворої - злуковий процес у малому тазі та черевної порожнини; в 75% жінок після сальпінгоектомії з при- воду ПВ - вторинне непліддя .
Проведено ретроспективне вивчення результатів лікування 224 хворих з позамат- ковою вагітністю за період з 2009 по 2011 рік у гінекологічному відділенні Тернопіль- ської міської клінічної лікарні №2.
Хворим з прогресуючою позаматковою вагітністю, при точній її діагностиці, по- винно бути запропоновано консервативне медикаментозне лікування відповідно до протоколів МОЗ України, що дозволить зберегти репродуктивну фунцію жінки у май- тутньому.
Позитивний результат лікування метотрексату залежить від терміну вагітності.
При розмірі плідного яйця більше 40 мм та прогресуючій вагітності застосування мето- трексату не буде ефективним. Таким хворим показане консервативне видалення плід- ного яйця лапароскопічним доступом.
Геморагічний шок та діагноз переваної позаматкової вагітності вимагає негай но го хірургічного втручання з механічною зупинкою внутрішньочеревної кровотечі.
Іншим, не менш важливим аспектом даної проблеми, є реабілітація хворих, що пе- ренесли оперативне втручання, з урахуванням основної причини виникнення патології, відновне лікування після операцій у жінок із проблемою безпліддя, адекватної медичної та соціальної реабілітації репродуктивної функції.
ВИВЧЕННЯ РІВНЯ ТРОФОБЛАСТИЧНОГО Β1-ГЛІКОПРОТЕЇНУ У ВАГІТНИХ З ОЖИРІННЯМ В ЕМБРІОНАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ГЕСТАЦІЇ
У процесі вагітності в організмі жінки здійснюється низка компенсаторно-при- сто сувальних реакцій, що пов’язано з виношуванням плоду. Незважаючи на те, що в антигенному плані мати та ембріон завжди несумісні, здебільшого імплантація відбува- ється вдало, що дозволяє нормально розвиватися вагітності. Метаболічні зміни у жінок з ожирінням вимагають від організму у разі вагітності додаткових зусиль для адаптацій- них змін. Суттєву роль у відіграє трофобластичний-бета 1-глікопротеїн (ТБГ), як маркер адаптації. На ранніх стадіях розвитку ембріону людини, до виникнення кровотоку через пуповину, велике значення в метаболізмі зародкових тканин є різнонаправлені потоки білків, що забезпечують розвиток ембріону. Оскільки рівень ТБГ виявляється в крові з ранніх термінів, то може бути використаний для оцінки функціонування децидуально- трофобластичного комплексу. Дослідження вмісту білку у сироватці крові вагітних з ожирінням виявили статистично значущу різницю у всіх групах спостереження, у по- рівнянні з контролем, і становило наступні показники: в Іа підгрупі (термін вагітності 5-7 тиж.) - 5350±38,30 нг/мл, Іб (термін вагітності 8-10 тиж.) – 5490,8±37,80 нг/мл. Гі- персекреція специфічного білка, виявлена в групі вагітних з ожирінням, може розгля- датися як компенсаторна реакція, спрямована на підтримання гомеостазу та посилення адаптивних реакцій для збереження вагітності у жінок з ожирінням, оскільки у таких осіб змінюється обмін речовин та функція ендокринних органів.
ЗАМІСНА ГОРМОНАЛЬНА ТЕРАПІЯ: ДИНАМІЧНІ ЗМІНИ ІНДЕКСУ ВАГІНАЛЬНОГО ЗДОРОВЯ ТА КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ МЕНОПАУЗИ
Середня тривалість життя жінок в Україні складає 72,8 років, а фізіологічний діа- пазон менопаузи – від 45 до 52 років (середній вік 48,5 років). При цьому частка, яка припадає на ранню менопаузу (до 45 років) складає 23,1%, тоді як у розвинутих країнах Євросоюзу цей показник не перевищує 10,0%. Естрогенна недостатність, яка обумовле- на фізіологічною чи хірургічною менопаузою, приводить до прискореного старіння жі- ночого організму. Наявність клінічної симптоматики та атрофічного вагініту у обстеже- них жінок свідчить про різкий дефіцит статевих стероїдів. Для визначення залежності виникнення дефіциту статевих гормонів нами було проведено клінічне та лабораторне обстеження 22 жінок в менопаузі та 20 жінок із збереженою менструальною функцією, віком 45,32±2,64 роки. Діагностика урогенітальних порушень базувалася на скаргах,
анамнезі і гінекологічному огляді, при якому визначався ступінь розвитку атрофічного вагініту і цистоуретриту з порушенням контролю сечовипускання. Визначали час появи і характер урогенітальних і сексульних порушень. Встановлено наростання ознак атро- фічного вагініту у жінок основної групи в порівнянні з контрольною групою. Очевид- ним стає необхідність в призначенні патогенетичної терапії, оскільки провідний вплив на розвиток клімактеричних ускладнень належить статевим стероїдам. В якості заміс- ної гормональної терапії нами був запропонований препарат Клімодієн (2 мг естраді- ол валерату + 2 мг дієногесту), який отримували лише пацієнтки основної групи. При комплексному лікуванні з використанням клімодієну відмічалось покращення трофіки слизової піхви, що підтверджувалось збільшенням показників середнього індексу вагі- нального здоров’я та клінічних проявів менопаузи. Застосування замісної гормональної терапії ефективно нормалізує гормональний стан жінки та покращує якість її життя в періоді менопаузи.
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ ЕКТОПІЧНОЇ ВАГІТНОСТІ ЛАПАРОСКОПІЧНИМ ДОСТУПОМ
Однією з найбільш актуальних проблем в гінекології є хірургічне лікування по- заматкової вагітності (ПВ). За останні роки кількість позаматкових вагітностей збіль- шилась в 5 разів. За таких умов особливого значення набуває вчасна діагностика та ефективне лікування ектопічної вагітності, що дозволить провести органозберігаюче ендоскопічне втручання.
Метою нашого дослідження, яке проводилось на базі Прикарпатського центру ре- продукції людини на протязі 2011 року, було проаналізувати ефективність ендохірургіч- ного лікування прогресуючої та перерваної позаматкової вагітності.
Нами проведено ретроспективний аналіз 76 історій жінок , прооперованих ендос- копічно з приводу позаматкової вагітності.
Вік хворих становив 19-38 років. 70 жінок знаходились на обліку в ПЦРЛ з при- воду безпліддя, з них у 48 жінок було первинне безпліддя, у 30 – вторинне.
Під час лапароскопії у 30 жінок виявлено прогресуючу трубну вагітність в ампу- лярній частині, у 11 - прогресуючу трубну вагітність в істмічній частині, у 26 – поза- маткову вагітність, перервану по типу трубного аборту, у 5 – перервану по типу розриву труби, у 2 жінок - вагітність в рудиментарному розі матки, у 2 - вагітність у культі маткової труби.
Тубектомію проведено усім хворих з перерваною трубною вагітністю по типу роз- риву труби, частині хворих з перерваною вагітністю по типу трубного аборту, де були виражені анатомічними зміни маткової труби і хворим з прогресуючою трубною вагіт- ністю великих розмірів. Хворим з прогресуючою трубною вагітністю малих розмірів і з перерваною трубною вагітністю по типу трубного аборту без виражених анатомічних змін маткової труби проведено органозберігаючі операції з наступною післяоперацій- ною реабілітацією.
Отже, своєчасна діагностика ектопічної вагітності дозволяє вчасно провести ор- ганозберігаючі пластичні втручання на маткових трубах у прооперованих жінок, що особливо важливо у жінок з безпліддям.
НОВІ МЕТОДИ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ХРОМОСОМНИХ АНОМАЛІЙ ПЛОДА НА ПРИКАРПАТТІ
Природжені вади розвитку та спадкова патологія відіграють значну роль в струк- турі захворюваності населення України і впливають на рівень перинатальних втрат.
Вважаючи на зростання генетичного вантажу у всьому світі, годі сподіватися на спон- танне поліпшення перинатальних показників. Раннє виявлення аномалій розвитку плода дозволяє попередити народження дітей із невиліковною та несумісною із життям пато- логією та значно знизити перинатальну захворюваність та смертність.
В останньому дeсятиріччі велика кількість робіт присвячена розробці скринінго- вих програм обстеження жінок в ранні терміни вагітності. Вперше на Прикарпатті нами проведено обстеження жінок в І та ІІ триместрах вагітності з використанням комбіно- ваного скринінгу та програми автоматичного розрахунку ризиків синдрому Дауна, три- сомії 18, затримки розвитку плода та дефекту незарощення нервової трубки. Обстежено 29 вагітних жінок в І триместрі (11-13 тижнів) та 21 вагітна в ІІ триместрі вагітності (16- 21 тиждень). Обстеження включало у себе ультразвуковий скринінг, оцінку біохімічних маркерів та комп’ютерний аналіз. Для біохімічного скринінгу визначали концентрацію сироваткових маркерів: в І триместрі - вільної субодиниці β хоріонічного гонадотропіну, плазменного протеїну А, асоційованого з вагітністю, в ІІ триместрі - альфафетопротеї- ну, вільного естріолу та хоріонічного гонадотропіну. Комп’ютерний аналіз проводили після отримання результатів ультразвукового та біохімічного скринінгу з урахуванням бази даних пацієнта, що дозволяє оцінити ступінь ризику хромосомної патології плоду (термін вагітності, вагу вагітної, кількість плодів, наявність екстрагенітальної патології та ін.). Проаналізовано перебіг вагітності, пологів, раннього неонатального періоду у обстежених жінок.
Висновок. Комбінований пренатальний скринінг в І та ІІ триместрах сприяє пра- вильному формуванню групи вагітних з високим ризиком хромосомної патології плода та оптимізації показань до інвазивних методів пренатальної діагностики. Дані, отримані на початковому етапі роботи, свідчать про високу ефективність та перспективу прена- тального обстеження в рамках програми.
ЗНАЧЕННЯ МАРКЕРІВ ЗАПАЛЕННЯ ТА ІМУНОЛОГІЧНОГО СТАНУ У ЖІНОК З ХРОНІЧНИМ САЛЬПІНГООФОРИТОМ.
ПЕРЕД ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНИМ ЗАПЛІДНЕННЯМ
Мета та завдання роботи: оптимізація підготовки до екстракорпорального заплід- нення (ЕКЗ) шляхом визначення маркерів запалення та імунологічних особливостей жінок з хронічним сальпінгоофоритом (ХСО).
Матеріали та методи дослідження: у ході роботи обстежено 24 жінки з ХСО фер- тильного віку (від 27 до 39 років), з тривалістю безпліддя від 2,5 до 15 років. Всі па- цієнтки були розділені на групи, що рандомізовані за тривалістю перебігу ХСО: 1-а гру-
па – тривалість ХСО до 10 років (n=10) та 2-а група – тривалість ХСО більше 10 років (n=14). У контрольну групу (3-я група) увійшло 20 здорових жінок відповідного віку.
Досліджувались маркери запалення (С-реактивний білок (СРБ) й гаптоглобін (ГГ)) та імунологічний стан за допомогою дослідження фагоцитозу, імунограми, циркулюючих імунних комплексів.
Результати дослідження: при вивченні маркерів запалення: СРБ й ГГ, які відно- сяться до білків гострої фази запалення, було встановлено, що рівні їх підвищилися:
СРБ - у пацієнток 1 групи в 3 рази, а 2-ї групи – в 4,7 рази, ГГ - у пацієнток 1 групи в 1,9 рази, а 2-ї групи – в 2,8 рази порівняно з такими у жінок контрольної групи. Ви- явлено незначне зниження кількості Т-лімфоцитів, підвищення рівня нульових клітин та мінімальні значення інтерлікінів, які дещо нижчі за дані у здорової групи, що можна трактувати як показники наявності хронічного процесу. Таким чином наявність змін в імунограмі дає підставу для більш поглибленого вивчення імунного та цитокінового стану пацієнток.
Висновки: у пацієнток з безпліддям на фоні ХСО залежно від тривалості пере- бігу запального процесу підвищення рівня маркерів запалення та незначні порушення в імунограмі дають підставу вважати, що частота безпліддя на фоні ХСО підвищується в залежності від тривалості запального процесу, що обґрунтовує доцільність диференці- йованої підготовки до ЕКЗ.
СОЦІАЛЬНІ ТА МЕДИЧНІ АСПЕКТИ ПРЕМЕНОПАУЗИ
Пременопауза (перехід до менопаузи) - це період підготовки організму до при- пинення менструальної функції, починаючи з появи перших симптомів клімактерію і закінчуючи останньою менструацією. В англомовній літературі розповсюджено таке визначення: пременопауза – це період, який передує перименопаузі, не дуже тривалий, з мінімальними клінічними проявами та практично не потребує гормональної корекції, характеризується вкороченням менструального циклу внаслідок зменшення фолікуляр- ної або недостатності лютеїнової фази циклу. Одна із найбільш очевидних гіпотез – ви- снаження фолікулярного резерву яєчників. Вік настання пременопаузи в значній мірі залежить саме від цього. Значний віковий розмах початку менопаузи (45-55 років) може свідчити про те, що кількість овоцитів та швидкість їх загибелі різноманітна: впродовж репродуктивного періоду відбувається постійне зменшення кількості фолікулів вна- слідок овуляції та атрезії, що виснажує фолікулярний апарат яєчника. До 36-37 років проце си атрезії фолікулів відбувається рівномірно і їх кількість досягає критичного рівня – 25-30 тис. Після 37 років швидкість атрезії фолікулів в яєчниках збільшується вдвічі, що призводить до стрімкого виснаження фолікулярного апарату, який до 50-51 років скла дає не більше однієї тисячі фолікулів.
Ендометрій, як гормонально-залежний орган-мішень, тонко реагує на будь-які зміни гормонального статусу на рівні цілого організму. Збалансований гормональний вплив через цитоплазматичні та ядерні рецептори забезпечує фізіологічні, циклічні пе- ретворення слизової оболонки матки. Гіперпластичні процеси ендометрія розвиваються на фоні абсолютної або відносної гіперестрогенії і дуже рідко – при непорушених гор- мональних співвідношеннях
Враховуючи тривалість розвитку гіперплазії ендометрія та невідповідність почат- ку її розвитку і появи клінічних симптомів, слід зазначити, що початок розвитку завжди припадає на пізній репродуктивний (пременопаузальний) період. Наявність гіперплазії ендометрія у всіх соціальних групах ще раз вказує на необхідність активної диспансери- зації міських та сільських мешканок пременопаузального віку, проте групою підвище- ного ризику доцільно вважати робочих промислових та сільськогосподарських об’єктів віком 40-45 років.
СТАН ГУМОРАЛЬНОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ З ХЛАМІДІЙНО-ВІРУСНИМ ІНФІКУВАННЯМ
При дослідженні імуноглобулінів у пуповинній крові нами отримані наступні ре- зультати. Рівень Ig M у дітей всіх трьох груп коливався від 0,05г/л до 3,7г/л. Його середня концентрація в групі А склала 0,223+0,002 г/л, в групі Б – 0,176+0,002 г/л, а в контроль- ній групі – 0,175+0,003 г/л. Вміст Ig G в пуповинній крові новонароджених коливався від 9,7 г/л до 15,3 г/л, а його середній рівень дорівнював 13,3+2,3 г/л в групі А, 12,5+2,8 г/л в групі Б та 12,4+2,7 г/л в групі порівняння. Ми не встановили достовірної різниці в концентрації імуноглобулінів класів М та G у дітей трьох груп. Але, підвищений вміст Ig M (більше 0,3 г/л) виявлений у 12,0 % інфікованих дітей, а серед неінфікованих – у 4,0
%. В контрольній групі підвищення рівня Ig M в пуповинній крові не зареєстровано.
Не викликає сумніву, що патологія анте- та інтранатального періоду визначає стан дитини при народженні й особливості її адаптації після пологів. Значно частіше у не- мовлят із хламідійною інфекцією відзначені симптоми дезадаптації ЦНС, а також роз- лади функції зовнішнього дихання, набряковий синдром, ознаки морфофункціональної незрілості, симптоми хронічної інтоксикації, сповільнена втрата та відновлення маси тіла.
В наших спостереженнях рівень лейкоцитозу при народженні, як і склад імуно- глобулінів у пуповинній крові, не відповідав інфекційному процесу у немовлят. Однак підвищення рівня ІgM свідчило про антигенну стимуляцію імунної системи плоду, яка відбулась в антенатальний період.
Хламідії були виявлені у 59,6 % новонароджених. Ранній неонатальний період у інфікованих дітей перебігав ускладнено. Маніфестні форми ХІ виявлені у 28,6 % інфі- кованих дітей, неспецифічні прояви перинатального хламідіозу мали місце у 60,70 %, а латентна форма інфекції – у 10,3 %.
Можна стверджувати, що причиною патології новонароджених є інфекційне ура- ження репродуктивної системи, яке змінює гомеостаз матері, впливає на плацентар - ний бар’єр і обумовлює розвиток плацентарної недостатності. Порушення в системі
“мати – плацента – плід” призводять до формуванню перинатальної патології і наро- дження дітей зі зниженими можливостями адаптації через порушення газообмінної, трофічної, бар’єрної та гормонопродукуючої функцій плаценти.
ОСОБЛИВОСТІ ЛІПІДНОГО І ГОРМОНАЛЬНОГО ОБМІНІВ У ХВОРИХ З ФІБРОМІОМОЮ МАТКИ
Гіперпластичні процеси матки (ГППМ) утримують лідерство в структурі гінеко- логічної захворюваності і найчастіше зустрічаються у жінок віком 35-45 років. Тому метою нашої роботи є дослідження ліпідного обміну у жінок з фіброміомою матки без соматичної патології.
Нами обстежено 20 жінок віком 30 - 45 років, які поділялися на 2 групи: 1-ша група (5 жінок) – здорових і 2-га група (15 хворих) - з фіброміомою матки. У всіх жінок визначали в у сироватці крові гормони (фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїні- зуючий гормон (ЛГ), пролактин (ПРЛ), естрадіол (Е2), прогестерон (П)), за допомогою імуноферментного аналізу на біохімічному аналізаторі “Acces 2” (CША) з використан- ням наборів реагентів фірми “DRG” (США), “Хema Medika” (Росія) та ліпіди: холесте- рин, β-ліпопротеїни низької (ЛПНЩ) та високої щільності (ЛПВЩ), тригліцериди за кінетичним методом на біохімічному аналізаторі «Статфакс 19-04».
Встановлено, що у 2 досліджуваній групі мало місце статистично значуще під- вищення середніх рівнів основних показників ліпідного спектру крові в порівнянні з контрольною групою. Так, у підгрупі 2а рівень холестерину становив 5,28±0,65 ммоль/л (контроль – 4,18±0,43 ммоль/л) р<0,0001, тригліцеридів – 1,03 ±0,49 ммоль/л (конт- роль –1,13±0,33 ммоль/л) р<0,0001, ЛПНЩ – 3,78±0,8 ммоль/л (контроль – 2,03±0,44 ммоль/л) р<0,0001, та зниження ЛПВЩ – 0,99±0,38 ммоль/л (контроль – 1,68±0,11 ммоль/л) р<0,0001. Коефіцієнт атерогенності значно перевищував контрольні величини і склав 5,53±1,41 (р<0,0001) (контроль 1,51±0,03).
У жінок з фіброміомою матки відмічається статистично значуще збільшення Е2 і ФСГ в 1-шу фазу менструального циклу (р<0,001) порівняно з контрольною групою, при цьому рівні П і ЛГ незначно відрізняються від норми. У 2-гу фазу менструально- го циклу на фоні гіперестрогенемії наявна відносна прогестеронова недостатність.
Нами встановлена статистично достовірна залежність між рівнями Е2 і ЛПНЩ у І фазу rs=0,96; р<0,001 і ІІ фазу менструального циклу rs=0,97; р<0,001, що свідчить про без- посередню участь останніх у процесах утворення естрогенів, і, як наслідок, приводить до гіперестрогенії, яка і є одним із головних патогенетичних факторів виникнення фі- броміоми матки.
У жінок з фіброміомою спостерігається збільшення Е2 при відносній прогесте- роновій недостатності на фоні гіпер-β-ліпопротеїнемії. При цьому встановлений пози- тивний кореляційний зв’язок між Е2 і ЛПНЩ у різні фази менструального циклу.
ВАГІТНІСТЬ І ОЖИРІННЯ
У жировій тканині і у плаценті відбувається синтез гормону, що називається леп- тин. Також жирова тканина продукує цитокіни: фактор некрозу пухлин-α (ФНП-α), інтерлейкін-6 (ІЛ-6), комплемент С3 і ін.
Встановлений зв’язок між об’ємом вісцеральної жирової тканини, інсулінорезис- тентністю і порушеннями метаболізму.
Отож, жирова тканина є не просто одним з різновидів сполучної тканини, але й джерелом синтезу цілого ряду факторів, що володіють ендокринною, паракринною і аутокринною дією. Це дозволяє повною мірою вважати жирову тканину ще одним ен- докринним органом. В зв’язку з цим важливе значення має вивчення адаптаційних мож- ливостей органів і систем жіночого організму під час вагітності в умовах надмірного приросту маси тіла. Ожиріння у вагітних є важливою проблемою і вимагає підготовки жінки до майбутніх пологів.
У вагітних жінок з ожирінням відмічається лінійна пряма кореляція сильного ступе- ня між масою тіла і показниками лептину, інсуліну, цитокінами ІЛ-6, ФНП-α, що дає мож- ливість прогнозувати у них гестаційних захворювань та патологічного перебігу пологів.
ВИВЧЕННЯ МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНОГО КРОВООБІГУ У ВАГІТНИХ З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ
Одним з найтяжчих ускладнень вагітності є розвиток прееклампсії, важливою ланкою в етіопатогенезі якої є порушення у системі мікроциркуляції, особливо в мат- ко во-плацентарному комплексі. Плацентарна дисфункція супроводжується хронічною утробною гіпоксією плода із порушенням мозкового кровоплину (38%), затримкою його розвитку (45,4%) і є однією з основних причин перинатальної захворюваності і смертності (3,8 - 9,5%). Метою нашої роботи стало вивчення матково-плацентарного кровообігу у вагітних з прееклампсією. Обстежено 60 жінок з прееклампсією середньо- го ступеня тяжкості терміном гестації 24-34 тижнів у віці від 18 до 36 років. Контро лем слугували 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Оцінку показників мат ково- плацентарного кровообігу проводили при УЗД на апараті ALOKA SSD 2000 з засто- суванням пульсуючої доплеровської хвилі. Оцінюючи доплерометричні показники у вагітних з прееклампсією виявлено значне сповільнення швидкості кровоплину в маткових артеріях, в артеріях пуповини та середній мозковій артерії плода (Р<0,05) за даними систоло-діастолічного співвідношення та індексу резистентності, що свідчить про підвищення опору току крові та зниження перфузії плаценти. Вивчаючи показники біофізичного профілю плода, ми встановили, що у вагітних з прееклампсією найчас- тіше мають місце патологічні зміни з боку дихальної та рухової активності плода, а в 46,7±3,7% діагностували асиметричну форму затримки розвитку плода. Отже, прове- дені нами дослідження свідчать про значні зміни в системі мікроциркуляції матково- плацентарного комплексу у вагітних з прееклампсією.
ПЕРЕБІГ ТА НАСЛІДКИ БАГАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З НЕПЛІДДЯМ, ЛІКОВАНИМ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ДОПОМІЖНИХ
РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
За даними літератури, серед вагітностей, які наступили в результаті екстракорпо- рального запліднення (ЕКЗ), 35% є багатоплідними, в яких значно зростає ризик пору- шення гестаційного процесу.
Метою наших досліджень оцінка акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з багатоплідною вагітністю, після допоміжних репродуктивнх технологій.
Для виконання поставленого завдання було проведено клініко-параклінічний ана- ліз амбулаторних карт вагітних та історій пологів 120 жінок з багатоплідною вагіт ністю, з них: І група 40 жінок з тривало лікованимнепліддям, після ЕКЗ, ІІ група – 40 жінок з непліддям на тлі первинної ендокринної дисфункції, де використано етапи комбінова- ної гормональної корекції та контрольовану індукцію овуляції. Зазначені групи пацієн- тів порівнювались між собою та контрольною групою жінок ( 20 осіб), з спонтанною багатоплідною вагітністю.
Найбільш поширеним ускладненням у даного контингенту вагітних була загроза переривання вагітності в І триместрі вагітності, причому значимо частіше ця патологія спостерігалась у жінок з багатоплідною вагітністю (72,5±7,06) %, де використано до- поміжні репродуктивні технологіївідповідно у жінок ІІ групи (31,88±3,68) %. Після 20 тижнів вагітності у даної категорії жінок характерним є значимий відсоток недоношу- ваня вагітності, в основному за рахунок недіагностованої ІЦН, а також плацентарної дисфункції. У вагітних І дослідної групи, ознаки ІЦН діагностувались в 3 рази частіше (27,2% проти 10,4 %), що вимагає оптимізації термінів діагностики та відповідної хі- рургічної корекції.
У ІІІ триместрі вагітності зростає відсоток таких ускладнень як пре еклампсія різ- ного ступеня тяжкості, у тому числі тяжких атипових форм, які переважали в І дослід- ній групі та становили ((17,82±3,81) % проти (13,48±3,62) %), р<0,05.
Результати проведених клініко-статистичних досліджень свідчать про те, що пе- ре біг багатоплідної вагітності супроводжується низкою акушерських ускладнень, по- в’я заних з гормональним навантаженням, плацентарною недостатністю та своєчасно не діагностованою ІЦН.
ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ТА МОРФОЛОГІЧНИХ МАРКЕРІВ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО ІНФІКУВАННЯ
Однією із найбільш актуальних проблем сучасного акушерства є внутрішньо- утробне інфікування плода: ускладнений перебіг вагітності, перинатальні втрати, вро- дже на ін фекція – наслідки даної патології. 60 вагітним з групи ризику щодо внутрішньо- утробної інфекції проведено ультразвукове обстеження та плацентографію. Контрольна група – 30 соматично здорових жінок, вагітність у яких перебігала без ускладнень.
Проведено морфологічне дослідження 30 плацент. При ультразвуковому дослідженні жінок дослідної групи уже в І-му триместрі вагітності виявлено ознаки загрози мимо- вільного викидню: часткове відшарування хоріону, сегментарне потовщення матки, низьке розміщення плідного яйця. В ІІ-й половині вагітності спостерігали гіпоплазію плаценти (30%), її потовщення (16,6%), ознаки передчасного дозрівання (53,7%). Мор- фологічні зміни плаценти при бактеріальній інфекції проявлялись ознаками децидуіту,
хоріоамніоніту, склеротичними змінами, посиленням колагеноутворення та проліфера- тивної активності епітеліоцитів, наслідком останнього було багатоводдя. При перева- жанні вірусного інфікування - спостерігалась проліферація ендотелію судин ворсин з облітерацією їх просвітів та розвитком ішемічних інфарктів; дистрофічні, некротичні процеси - наслідком чого було маловоддя. Проведене співставлення морфологічних та ультразвукових даних показує, що ехографічні ознаки внутрішньоутробного інфіку- вання мають певну морфологічну основу. Виявлення маловоддя, вентрикуломегалії, мікрогастрію,гіпоплазії грудної клітки – націлює на пошук вірусної інфекції, а наяв- ність багатоводдя, макрогастрію, кист судинних сплетень, доліхоцефалічної форми го- лівки плоду - спрямовує на наявність інфікування бактеріального походження.
ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ ІЗ ВІДШАРУВАННЯМ ХОРІОНА У РАННІ ТЕРМІНИ ГЕСТАЦІЇ
Субхоріальні та субамніотичні гематоми сприяють самовільним викидням та за вмерлим вагітностям в І та ІІ триместрах. Висока частота акушерських та пери на - тальних ускладнень при різних формах патології хоріона диктує необхідність глибшого вивчення даної проблеми. У ході роботи обстежено 70 жінок, у яких при ультразву- ковому дослідженні виявлена патологія хоріона у вигляді субхоріальних гематом (29 спостережень) та субамніотичних гематом (41 спостереження). Окрім оцін ки клініко- анамнестичних даних проводилось динамічне ультразвукове дослі дження з викорис- танням ультразвукового апарату Aloca SSD-1700 (Японія). При ультразвуковому до- слідженні оцінювались розміри ембріона (плода), розміщення та особливості будови хоріона (плаценти) у відповідності до терміну вагітності. При оцінці гематом визначався їх характер (субхоріальні, субамніотичні) та розміри. Виявлено, що середній вік вагітних складав 27,6+0,5 років; вік менархе 13,4+0,4 роки; менструальна функція через 29,7+0,4 по 5,4+0,2 днів. Паритет жінок складав від 1 до 4 вагітностей, при цьому звична втрата вагітності відмічалась у 30% спостере жень в терміні 7,1+0,4 тижні. Пологи в анамнезі мали місце у 20% жінок. Із сомати чних захворювань привертала увагу висока частота перенесеного хронічного тонзиліту (47%), захворюваня сечовидільних шляхів (20%), шлунково-кишкового тракту (20%), серцево-судинної системи (13%). Середні терміни виявлення субхоріальних гематом складали 8,3+0,4 тижня, при цьому в динаміці спо- стереження об’єм гематом мав тенденцію до зменшення. В кінці лікування відсутність візуалізації гематом виявлено у 44,8% випадків, в стадії організації – 34,4% гематом, в 4 випадках спостерігався перехід субамніальних гематом в субхоріальні. Середні терміни виявлення субамніотичних гематом складали 12,1+0,5 тижня, при цьому об’єм гематом мав тенденцію до зменшення. В кінці спостереження повне розсмоктування гематом спсторігалось у 39% випадків, в стадії організації – у 43,9%. Порівняльний аналіз уль- тразвукових параметрів показав пізніше виникнення та більші розміри субамніотичних гематом у порівнянні з субхоріальними. Тому визначення найбільш значимих факторів ризику розвитку відшарування хоріона та утворення гематом є необхідним для попе- редження даної патології та розробки опти мальної профілактики ускладнень перебігу вагітності.
ІФЕКЦІЇ СТАТЕВИХ ШЛЯХІВ ЯК ПРИЧИНА НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ М
Частота невиношування вагітності останнім часом не має тенденції до зниження та залишається на рівні 18-20%. Існує багато різних причин, що призводять до мимо- вільного переривання вагітності, важливе місце серед них займають інфекції статевих шляхів.
Найбільш негативний вплив на перебіг вагітності, частоту перинатальної патології мають TORCH-інфекції. Збудники TORCH-інфекції можуть передаватися плоду гема- тогенним шляхом – трансплацентарно (переважно токсоплазмоз, цитомегаловірусна інфекція (CMV), або в період пологів під час проходження дитиною інфікованих поло- гових шляхів (при хламідіозі, CMV, герпетичній інфекції). Хронічна інфекція через не- специфічну дію токсинів і метаболітів може спричинити у плаценті дистрофічні зміни, ураження судин, що призводить до гіпоксії, гіпотрофії, ЗВУР плоду. Крім того, інфекції викликають порушення імунологічних взаємовідносин у системі _= мати-плацента-плід _
= , що, в свою чергу, призводить до репродуктивних втрат: викиднів, завмерлих вагітнос- тей, мертвонароджень.
Метою нашого дослідження було вивчення розповсюдженності інфекцій статевих органів, у жінок з невиношуванням вагітності та аналіз впливу їх на перебіг вагітності.
Нами було обстежено 50 вагітних жінок із загрозою переривання вагітності.
Термін вагітності у групі обстежуваних жінок становив 8-12 тижнів. Були використані наступні методи дослідження: бактеріоскопічне дослідження виділень з піхви, церві- кального каналу та уретри для визначення патогенної та умовно-патогенної флори; іму- нофлюоресцентний метод; культуральний метод; метод імуноферментного аналізу для визначення титрів антитіл.
Серед 50 обстежуваних жінок лише у 10% мікрофлора піхви була представлена лактобактеріями, у решти – 40% відмічено наявність умовно-патогенної флори, що може бути причиною невиношування.
Серед умовно-патогенної флори були виділені такі мікроорганізми: C.trachomatis була визначена у 28 жінок (51%), Ureaplasma urelyticum у 14 (22%) жінок, Myco plasma hominis у 1 (2%) жінки, Herpes simplexs virus у 3 (9%) жінок, CMV у 5 (16%) жінок.
В анамнезі 75% обстежуваних жінок були мимовільні викидні у терміні 8-12 тиж- нів. Найбільш патологічний вплив на перебіг вагітності справляли C.trachomatis (інфі- ковані 51% жінок), Ureaplasma urelyticum (інфіковані 22% жінок). Ми виявили також достатньо високий рівень інфікованості обстежуваних жінок цитомегаловірусом, віру- сом герпесу.
Ми вважаємо, що обстеження на: C.trachomatis, Ureaplasma urelyticum, Mycoplasma hominis, Herpes simplexs virus, CMV є обов’язковим для жінок з мимовільним перери- ванням вагітності в анамнезі.
