МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ТА БІЗНЕСУ
ЗАТВЕРДЖЕНО на засіданні кафедри економіки та менеджменту, протокол №6 від «29» січня 2018 р.
В.о.зав. кафедри ________________ Комарницька Г.О.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА (ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-
ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ)
І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«СТАТИСТИКА»
галузь знань: 07 Управління та адміністрування спеціальність: 071 Облік і оподаткування
спеціалізація: Бухгалтерський облік, аналіз та аудит
спеціальність: 072 Фінанси, банківська справа та страхування спеціалізація: Фінанси, митна справа та оподаткування спеціальність: 074 Публічне управління та адміністрування
галузь знань: 05 Соціальні та поведінкові науки спеціальність: 051 Економіка
спеціалізація: Інформаційні технології в бізнесі
освітній ступінь: бакалавр форма навчання: денна
Укладач: Капленко Г.В., доцент, к.е.н., доцент
ЛЬВІВ 2018
К А Ф Е Д Р А Е К О Н О М І К И Т А М Е Н Е Д Ж М Е Н Т У
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ
РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ
РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ
РОЗДІЛ 4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ
Науково-дослідна робота студентів є одним із напрямів їх самостійної роботи, важливим чинником підготовки висококваліфікованих спеціалістів.
Загальні засади НДР. Науково-дослідна робота студентів охоплює два взаємозв'язаних аспекти:
а) навчання студентів елементів дослідної діяльності, організації і методики наукової творчості;
б) наукові дослідження, які здійснюють студенти під керівництвом професорсько-викладацького складу.
Зміст і характер науково-дослідної роботи студентів визначаються:
- проблематикою науково-дослідної і науково-методичної діяльності кафедри, факультету;
- тематикою досліджень, що здійснюються кафедрою у творчій співпраці із виробництвом;
- умовами дослідної роботи студентів, наявністю бази дослідження, можливостей доступу до потрібної наукової інформації, наявністю комп'ютерної техніки, наявністю кваліфікованого наукового керівництва.
Науково-дослідна діяльність студентів вищого закладу освіти здійснюється в таких напрямах:
- науково-дослідна робота як невід'ємний елемент навчального процесу, що належить до календарно-тематичних та навчальних планів, навчальних програм і є обов'язковою для всіх студентів;
- науково-дослідна робота, що здійснюється поза навчальним процесом у межах наукового гуртка;
- науково-організаційні заходи (конференції, конкурси, олімпіади тощо).
Приступаючи до вивчення навчальної дисципліни, викладач на перших лекціях ознайомлює студентів зі специфікою методів дослідження науки.
Належно організована науково-дослідна робота студентів у навчальному процесі сприяє поглибленому засвоєнню навчальних дисциплін, виявленню індивідуальності, формуванню власної думки щодо конкретної дисципліни. Залучення студентів до науково-дослідної роботи здійснюється через академічну групу.
Науково-дослідна робота студентів слід спрямовується на розвиток системи інтелектуальних творчих якостей особистості: інтуїції (пряме бачення суті речей без обґрунтування); креативності (творче) мислення (здатність продукувати нові ідеї, гіпотези, способи розв'язання проблемних задач);
творчої уяви (самостійне створення нових образів, які реалізуються в оригінальних результатах діяльності); дивергентності мислення (здатність запропонувати декілька підходів до розв'язання задачі та міняти їх, бачити проблеми, об'єкти в різних ракурсах); оригінальності мислення (своєрідність якостей розуму, способу розумової діяльності); асоціативності мислення (здатність використовувати асоціації, в т. ч. аналогії).
Для науково-дослідної роботи студентів характерною є єдність цілей і напрямів навчальної, наукової і виховної роботи, тісна взаємодія всіх форм і методів роботи, що реалізується в навчальному процесі і в позанавчальний час. Це забезпечує безперервну їх участь у науковій діяльності протягом періоду навчання.
Індивідуальне науково-дослідне завдання є додатковою частиною самостійної роботи студента над навчальною дисципліною «Облік та аналіз державних доходів і зборів».
Мета виконання індивідуального навчально-дослідного завдання – поглиблення теоретичних знань, набутих студентами в процесі вивчення дисципліни, закріплення й поглиблення теоретичного матеріалу та практичних навичок із питань нормативно-правового забезпечення обліку і аналізу державних доходів і зборів в Україні.
Робота над індивідуальним завданням. Індивідуальне навчально-дослідне завдання (далі ІНДЗ) необхідне для систематизації, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань із дисципліни
«Облік та аналіз державних доходів і зборів». ІНДЗ дозволяє студентам опановувати необхідні практичні навички під час вирішення конкретних практичних завдань, розвивати навички самостійної роботи й оволодівати методикою ведення наукових досліджень, пов'язаних із темою ІНДЗ.
Під час виконання ІНДЗ студент повинен продемонструвати свої вміння у сфері науково- дослідної діяльності, вміння здатність творчо й оригінально вирішувати актуальні завдання.
ІНДЗ студенти виконують самостійно протягом вивчення дисципліни «Облік та аналіз державних доходів і зборів» з проведенням консультацій викладачем дисципліни відповідно до графіку навчального процесу.
ІНДЗ припускає зміст наступних елементів наукового дослідження:
- практична значущість;
- комплексний і системний підходи до розв’язання поставленого завдання;
- використання сучасних теоретичних методологій та наукових розробок досліджень за даною темою;
- застосування творчого підходу й відображення власного бачення вирішення поставленого завдання.
Практична значущість полягає в обґрунтуванні реальності її результатів для потреб практики. Під реальністю розуміється робота, що за змістом відповідає наявним проблемам, результати якої можуть використовуватися різними підприємствами, що проводять (займаються) маркетинговою діяльністю, для розв’язування актуальних проблем.
Комплексний і системний підходи використовуються для розкриття теми й полягають у тому, що предмет дослідження має вивчатися всебічно: теоретичні положення, практичні рішення й наробітки, аналіз, шляхи поліпшення й умови реалізації. При цьому необхідно дотримувати взаємозв'язку, послідовності й логічності викладу.
Використання сучасних теоретичних методологій і наукових розробок у дослідженнях за певною темою необхідне для проведення аналізу й обґрунтування засобів поліпшення низки аспектів предмета й об'єкта вивчення. Для цього необхідно використовувати сучасні вітчизняні й закордонні результати досліджень.
Під час вивчення дисципліни «Статистика» студенти виконують одне ІНДЗ.
Незалежно від рівня та етапу економічного розвитку, характеру політичної системи, статистика на протязі довгих років одночасно була необхідним та ефективним інструментом державного управління і наукою, яка досліджує кількісну сторону масових явищ. Виконує різноманітні функції збору, систематизації і аналізу інформації, яка характеризує економічний і соціальний розвиток суспільства, вона завжди грала роль головного поставника фактів для управлінських, науково-дослідницьких та практичних потреб різного роду структур, організацій і населення.
Вивчення статистики є важливою складовою частиною сучасної економічної освіти. Статистика як наука покликана відображати реалії суспільного життя та його проблеми. Статистичні дані характеризують розвиток окремих сторін життя суспільства і є інформаційною базою для прийняття управлінських рішень.
Однією із умов правильного сприйняття і практичного використання статистичної інформації, кваліфікованих висновків і обґрунтованих прогнозів є знання статистичної методології вивчення кількісної сторони соціально-економічних явищ та умов їх застосування в економічному дослідженні.
Оволодіння методами статистичного вимірювання і аналізу складних суспільних явищ – невід’ємний елемент підготовки висококваліфікованих економістів, бухгалтерів і фінансистів
Формування складних ринкових відносин вимагають від фахівців економічних спеціальностей вміння творчо підходити до виконання своїх обов’язків, вірно аналізувати економічну інформацію і приймати виважені, науково обґрунтовані господарсько-управлінські рішення. Тому дуже актуальним стає оволодіння майбутніми фахівцями-економістами досвідом: формування власного погляду щодо різноманітних актуальних проблем, виконання теоретичного і аналітичного дослідження, розробки системи заходів підвищення соціально-економічної ефективності діяльності підприємства.
Одним із найважливіших завдань вузівської підготовки є широке залучення студентів до наукових досліджень. Знання і уміння, необхідні для вироблення навиків науково-дослідної роботи майбутні спеціалісти отримують впродовж всього періоду навчання.
Виконання індивідуального науково-дослідного завдання сприяє поглибленню і закріпленню теоретичних знань, отриманих студентами при прослуховуванні лекційного курсу та самостійному вивченню дисципліни, виробленню навичок аналізу соціально-економічних явищ та процесів.
Самостійне виконання практичних завдань ставить за мету оволодіння основами знань та навичок у питаннях розробки програм статистичних обстежень, обробки і зведення даних; обчислення та інтерпретації статистичних показників; аналізу масивів статистичних даних; визначення факторів, які формують рівень, варіацію і розвиток суспільних явищ та оцінювання сили їхнього впливу;
вимірювання інтенсивності динаміки та щільності зв’язку; аналізу тенденцій розвитку взаємозв'язків секторів ринкової економіки.
РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ
Метою методичних рекомендацій є формування уявлень про структуру, зміст та організацію науково-дослідної роботи студентів з дисципліни «Статистика». В процесі науково-дослідної роботи студент має набути навичок:
- вміти оцінювати актуальність намічених досліджень;
- вміти формувати мету і завдання дослідження;
- вміти виконувати аналітичний огляд літератури з теми науково-дослідної роботи;
- вміти виконувати теоретичні та аналітичні дослідження;
- вміти виступати з доповідями на конференціях з даного курсу.
Для науково-дослідної роботи характерна певна послідовність протягом всього процесу дослідження, що дозволяє планувати та поетапно контролювати її результати. Зміст і послідовність виконання науково-дослідного завдання носять індивідуальний характер і контролюються викладачем, але в цілому рекомендується розподілити і проводити роботу у певній послідовності.
Загальна організаційно-методична характеристика етапів виконання індивідуального науково- дослідного завдання наведена в таблиці 1.
Таблиця 1. Основні етапи науково-дослідної роботи студентів
Назва етапу Коротка характеристика етапу НДР Результати виконання Форма контролю
І етап (початковий)
Вивчення теоретичного матеріалу з питань початкового етапу наукового дослідження.
Бібліографічний пошук літературних джерел.
Вибір об’єкта дослідження. Формування мети та завдань дослідження. Визначення методології аналізу і прогнозу, систематизація статистичного матеріалу, визначення його повноти, порівнянності, репрезентативності. Написання методичної частини.
Впорядкований список літературних
джерел.
Звіт про результати НДР
Залік
ІІ етап (аналітично-
розрахунковий)
Завершення теоретичного дослідження. Розробка плану практичного дослідження. Обробка статистичних даних, розрахунок необхідних показників. Узагальнення результатів аналізу.
Виконання аналітичного дослідження.
Звіт про результати НДР.
Залік
ІІІ етап (заключний)
Завершення дослідження. Письмове та графічне оформлення отриманих результатів НДР.
Розробка та обґрунтування основних висновків.
Звіт про результати
НДР. Залік
2.1. Етапи виконання студентами індивідуального науково-дослідного завдання
2.1.1.Початковий етап НДР (І етап)
Метою початкового етапу науково-дослідної роботи є набуття навичок обґрунтування теми наукового дослідження. На І етапі студент вирішує такі завдання:
- ознайомлення із завданнями та вимогами НДР з дисципліни «Статистика»;
- вибір об’єкта дослідження – соціально-економічне явище чи процес та статистичні дані, які його характеризують і необхідні для виконання розрахункової частини НДР;
- інформаційний пошук, ознайомлення зі спеціальною літературою, обробка результатів інформаційного пошуку;
- планування наукового дослідження;
- складання списку літератури з обраної теми.
На стадії вибору об’єкту дослідження слід розуміти ту проблему, явище чи процес, який підлягає вивченню, аналізу. Об’єктом дослідження може бути будь-яке явище суспільного життя (наприклад, грошова маса, рівень безробіття тощо).
Студенту надається право вибору об’єкту дослідження враховуючи його здібності та нахили, наукові інтереси, особистий досвід. Сферу дослідження для науково-дослідної роботи з курсу «Статистика»
студент обирає самостійно, виходячи із обраного об’єкта дослідження.
Тема і об’єкт дослідження мають бути погоджені з викладачем (лектором).
Після вибору теми студент повинен виконати обґрунтування теми науково-дослідної роботи, з’ясувати мету та основні завдання наукового дослідження.
Студент виконує обґрунтування теми власного наукового дослідження, яку він обрав для розробки.
Структура обґрунтування теми науково-дослідної роботи складається із таких основних пунктів:
- Вихідні положення. Обґрунтування актуальності обраної теми дослідження.
- Мета науково-дослідної роботи.
- Завдання НДР, які обумовлені метою і її виконання.
- Обґрунтування об’єкту дослідження.
Після доведення актуальності обраної теми студент повинен самостійно сформулювати мету і завдання науково-дослідної роботи з урахуванням обраної теми і особливостей об’єкта дослідження.
Правильне визначення та розуміння мети роботи дасть змогу студенту відокремити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук, систематизацію і аналіз матеріалу, підвищити якість виконаної роботи.
Приклад формулювання мети науково-дослідної роботи: ”Мета даної науково-дослідної роботи – на основі теоретичного та аналітичного досліджень, проведених розрахунків виявити, охарактеризувати та проаналізувати структуру безробіття в розрізі регіонів України (або у Львівській області), динаміку та тенденції розвитку даного явища; виявити взаємозв’язок безробіття з іншими явищами”.
На основі визначеної мети студент повинен розробити перелік завдань, які обумовлені метою її виконання. Поставлені завдання необхідно розв’язати в процесі виконання науково-дослідної роботи.
Джерела інформації, які використовуються при виконанні ІНДЗ:
1) Закони України; Укази Президента України; Положення, Постанови КМУ, інструкції, методичні рекомендації.
2) Спеціальна література з теми дослідження (монографії, підручники, навчальні посібники, тощо).
3) Публікації у періодичних виданнях (журналах, наукових збірниках, тощо).
4) Статистичні щорічники.
5) Нормативна та довідкова інформація, що характеризує об’єкт дослідження.
Для науково-дослідної роботи характерна певна послідовність протягом всього процесу дослідження, що дозволяє планувати та поетапно контролювати її результати.
Основою планування та організації ефективних наукових розробок є складання плану проведення досліджень в межах обраної теми. Такий план являє собою перелік питань, за якими студент буде опрацьовувати та систематизувати весь зібраний матеріал.
На стадії обґрунтування теми науково-дослідної роботи необхідно сформувати список книг (монографій, підручників, навчальних посібників, тощо) та інших видів видань, зміст яких пов’язаний з темою роботи. З цією метою необхідно переглянути всі види літературних джерел, що містять необхідні наукові знання. До основних джерел інформації, з якими доводиться працювати відносять книги, періодичні видання (журнали, наукові збірники); нормативні документи; каталоги, проспекти, звіти про науково-дослідну роботу; рецензії, довідники та енциклопедії, матеріали конференцій і засідань;
вторинні матеріали (реферативні журнали та огляди, бібліографічні каталоги та покажчики). Пошук
необхідних літературних джерел доцільно розпочати зі знайомства з інформаційними виданнями, мета випуску яких полягає в оперативній інформації про публікації.
Вивчення літературних джерел під час виконання науково-дослідної роботи бажано проводити в такій послідовності:
1) виписка бібліографічних даних про джерело, яке опрацьовується;
2) загальне ознайомлення із твором в цілому та швидкий перегляд усього змісту;
3) вибіркове опрацювання вибраної частини твору;
4) виписка матеріалів, що зацікавили, з посиланнями на сторінки, з яких зроблено виписку;
5) критична оцінка записаного, його редагування та використання в звіті про результати НДР.
При вивченні літератури за темою дослідження необхідно прагнути не переписувати книжковий текст, а обмірковувати отриману інформацію, порівнювати, формувати власні думки, висновки та пропозиції.
Робота над літературними джерелами сприяє набуттю навичок самостійної творчості роботи студента.
2.1.2. Аналітично-розрахунковий етап НДР
Метою виконання даного етапу НДР є здійснення накопичення матеріалів для виконання статистичних досліджень.
На другому етапі НДР студент виконує теоретичне дослідження у повному обсязі, а також починає виконувати аналітичне дослідження і розрахункову частину ІНДЗ. В залежності від обраної теми науково-дослідної роботи студент проводить аналіз об’єкту дослідження.
Другий – власне аналітичний – етап роботи включає в себе систематизацію накопичених матеріалів та інформації; обробку отриманих даних і заповнення статистичних таблиць; побудова статистичних графіків; розрахунок статистичних показників відповідно до теми курсу, з якої передбачено виконання ІНДЗ.
У сучасних умовах стохастичність економічних показників, особливо на мікрорівні, значно зростає.
Тому актуальною стає проблема достовірності та порівнянності статистичної інформації. Зокрема, приведення до порівнянної основи вартісних показників у діючих цінах потребує їх перерахунку на основі індексів споживчих цін або дефлятора.
На даному етапі розглядають особливості інформаційного забезпечення вибраного об’єкта дослідження.
Початковим етапом аналізу є описування об’єкта дослідження за допомогою основних узагальнюючих показників. Подальше поглиблення аналізу характеризується деталізацією і конкретизацією системи показників об’єкта.
За допомогою статистичних методів здійснюється вертикальний та горизонтальний аналіз, з допомогою якого описують структуру та розвиток об’єкту в часі. Порівняння цих підходів характеризують структурні зрушення. Особливу увагу слід приділити інтерпретації результатів.
Наприклад, зміна питомої ваги окремої складової у загальному обсязі може відбуватись в результаті як зміни її абсолютного обсягу, так і в результаті зміни обсягів інших складових і т.п.
При виконанні дослідження необхідно врахувати такі зауваження:
- аналізувати не менше семи періодів (сім останніх років) або 12 місяців;
- теорія аналізу (формули, методики, тощо) в тексті наводиться;
- схема аналізу така: вступні речення, необхідні розрахунки, викладення результатів у вигляді статистичної таблиці або графіка, висновки за результатами розрахунків (без вживання слів “висновки” і так далі);
- у таблиці спочатку наводяться показники, які є вихідними даними, а потім показники, які розраховуються і аналізуються.
Вивчення оброблених і розміщених у таблицях цифрових даних потрібно для оцінювання досягнутого рівня показників порівняно з планом, минулими періодами; для встановлення взаємодії показників, виявлення факторів, що впливають на їх зміни і т.д.
За результатами другого етапу НДР студент оформляє звіт. У вступі характеризують зміст даного етапу НДР. У висновках відображають головні положення основної частини звіту.
2.1.3. Заключний етап НДР
На даному етапі варто конкретніше зупинитися на письмовому та графічному оформленні отриманих результатів. За результатами заключного етапу у студента має бути звіт. Крім того студент має представити звіт про виконання ІНДЗ на кафедру та захистити у викладача.
Отже:
1. ІНДЗ ми розглядаємо як навчальний модуль, який виконується самостійно і оцінюється як частка навчального курсу з врахуванням у загальній оцінці за курс. Це надає вагомості даній роботі і робить її зміст вартісним.
2. ІНДЗ визначає зміст, технологію самостійної роботи студента та структурує її.
3. Індивідуалізація роботи студента виключає списування, дублювання видів робіт та сприяє індивідуальній відповідальності за виконану роботу.
4. ІНДЗ містить елемент пошукової, частково науково-дослідної роботи і виступає чинником залучення студента до науково-дослідницької діяльності, яка може бути продовжена через виконання курсової, дипломної, магістерської роботи тощо.
5. Кінцевим завданням виконання студентом науково-дослідної роботи є: аналіз стану та динаміки конкретних явищ або об’єктів дослідження на основі широкого використання статистичних і математично-статистичних методів в оцінці стану, перспектив їх розвитку, побудови прогнозних економіко-статистичних моделей та вироблення конкретних рекомендацій з їх використання, визначення резервів та шляхів розвитку досліджуваного явища або об’єкту.
В процесі виконання ІНДЗ студент повинен показати:
1. Знання основних економічних законів і категорій.
2. Вміння вибрати ключові питання у розвитку об’єкта та методології дослідження.
3. Здатність формувати систему економічних показників, які характеризують розвиток об’єкта дослідження.
4. Володіння методикою статистичного аналізу об’єкта дослідження з використанням основних математико-статистичних методів.
5. Вміння інтерпретувати результати досліджень.
РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ
ІНДЗ має включати наступні розділи:
1. Титульний аркуш, що повинен містити:
- назву вищого навчального закладу;
- назву кафедри;
- назву навчальної дисципліни;
- номер академічної групи;
- номер варіанта;
- дату подання ІНДЗ викладачеві на перевірку – день, місяць, рік.
2. Зміст. Включає назву розділів (параграфів тощо) письмової роботи, які розкривають зміст ІНДЗ. Усі сторінки нумеруються (праворуч угорі), за винятком титульного аркуша (тому нумерацію починають із цифри «2»).
3. Вступ. Розкриває сутність, стан наукового завдання і значення роботи. Тут указується мета й завдання дослідження.
4. Основна частина. Розкриває наукове дослідження й відповідає обраній темі, вступу й висновкам ІНДЗ.
5. Висновки. У висновках указують результати, отримані під час проведення дослідження, пропозиції або рекомендації щодо вирішення поставленого завдання відповідно до результатів дослідження.
6. Список використаних джерел, у яких розміщуються за абеткою прізвища авторів.
Оформлюють у наступному порядку: - нормативно-правові акти; - використана література (у т.ч. періодична); - література іноземними мовами; Інтернет - джерела з обов'язковою вказівкою, яка інформація утримується на цьому сайті (порталі). Не допускається вказівка пошукових сайтів.
7. Додатки. До додатків можуть уключатися різноманітні таблиці, ілюстрації, схеми,
діаграми тощо. У разі їхньої наявності оформлюють наступним чином: після списку літератури
оформлюють окрему сторінку з написом у центрі: «ДОДАТКИ», номер якої є останнім, що
належить до обсягу ІНДЗ. Додатки нумеруються великими літерами (А, Б, В,...), розміщеними
праворуч у верхній частині аркуша.
3.1. Оформлення звіту про НДР
Текст звіту має бути написаним від руки чітким, розбірливим почерком, без виправлень, або виконаним у вигляді комп’ютерного набору, на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). Текст роботи слід писати або друкувати, додержуючись таких полів: верхнє і нижнє – не менше 20 мм, ліве – не менше 25 мм, праве – не менше 10 мм., шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14, інтервал між рядками – 1,5. При виконанні роботи у роздрукованому на комп’ютері вигляді студент додає обов’язково електронний варіант роботи на дискеті або іншому носії. Рукопис текстової частини звіту слід писати чорнилом (пастою) одного кольору (чорний, синій, фіолетовий). Виконання тексту різнокольоровими чорнилами не допускається.
Вступ, основні розділи, висновки і список літератури у визначеній послідовності починаються з нової сторінки. Заголовки розділів розташовують посередині рядка симетрично тексту, пишуться великими літерами, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів і пунктів пишуться малими літерами (крім першої) відступивши від краю тексту 15...17 мм. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів у заголовку не допускається. Крапку в кінці заголовку не ставлять.
Усі заголовки розміщують на одному аркуші з наступним текстом. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу та пункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом – незаповнений рядок.
Усі сторінки повинні мати суцільну нумерацію впродовж усього тексту, починаючи з титульного аркуша. Номер сторінки проставляють у правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють. Ілюстрації й таблиці, що розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінки роботи.
Скорочення слів і словосполучень у роботі виконуються відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.
Таблиці та ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) розміщують безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці та ілюстрації мають бути посилання в роботі. Таблиці та ілюстрації нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць та ілюстрацій, що наводяться в додатках. Номер таблиці або ілюстрації складається з номера завдання і порядкового номера таблиці або ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця до другого завдання, рисунок 3.2 – другий рисунок до третього завдання. Таблиця повинна мати заголовок, який пишуть або друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Таблиці мають бути оформлені згідно вимог та правил.
Графічні зображення даних теж мають назву, яку розміщують під ілюстрацією і позначають словом
“Рисунок___”, наприклад, “Рисунок 3.1. Кількість загальноосвітніх середніх шкіл Львівської області у 2001-2010 рр.”, “Рисунок 3.3. Полігон розподілу сімей за кількістю дітей у Львівській області в 2010 р.”.
Формули та рівняння в звіті розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння залишають не менше одного вільного рядка. Формули і рівняння нумерують порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера завдання і порядкового номера формули або рівняння відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого завдання. Номер формули або рівняння вказується в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, наводять безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Наприклад,
n x n
x x
x x x
n
i i
n
1 2 3 ... 1
(3.1) де хі – індивідуальні значення ознаки окремих одиниць сукупності;
п – кількість одиниць сукупності.
Додатки до звіту оформляють у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.
Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово “Додаток ___” і велика літера, що позначає додаток.
3.2. Загальні вимоги до виконання науково-дослідного завдання
1. Тематика науково-дослідної роботи затверджується викладачем (лектором). Для цього необхідно заздалегідь показати показники, які студент буде використовувати для розрахункової частини.
2. ІНДЗ виконується та подається на кафедру у строки, що встановлюються викладачем (лектором), не пізніше проведення другого проміжного контролю.
3. Титульний лист оформляється згідно додатка 1.
4. Завдання виконуються в порядку вивчення тем з дисципліни «Статистика».
5. В кінці роботи необхідно навести список використаної літератури, вказавши повну назву джерела інформації, місто, видавництво та рік видання, сторінки.
6. Не допускається заміна завдання без дозволу викладача. Студенти можуть користуватися лекційними матеріалами, підручниками і посібниками, законами, постановами, нормативними актами, рекомендаціями та іншими допоміжними матеріалами.
3.3. Вказівки про порядок виконання та оформлення розрахункової частини індивідуальних завдань із дисципліни «Статистика»
1. Студент виконує власний варіант індивідуального завдання Відбір одиниць у досліджувану сукупність здійснюється за допомогою таблиці з погодженням лектора.
2. Завдання повинні виконуватися тільки після вивчення навчального матеріалу за відповідними темами дисципліни «Статистика».
3. Виконання завдань потрібно викласти повністю, з наведенням формул, розрахунків, пояснень і висновків.
4. У всіх випадках, де це можливо, результати розрахунків слід подавати у табличній формі. При цьому необхідно звертати увагу на правильну побудову таблиць. Кожна таблиця повинна мати зрозумілий і чіткий заголовок. У заголовках рядків або стовбців необхідно вказати одиниці виміру тих величин, які наведено у таблиці.
3.4. Рекомендована тематика теоретичних питань для науково-дослідної роботи
1. Практичний аспект застосування загальнонаукових методів статистики.
2. Еволюція та розвиток статистики як науки.
3. Господарський облік як первинна форма статистики.
4. Школа політичної арифметики. Представники та основні досягнення в області статистики.
5. Вільям Петті як основоположник політичної арифметики
6. Державознавство – описова школа статистики. Представники та основні ідеї.
7. Герман Конрінг як один із основоположників описової школи статистики.
8. Чарльз Давенант – послідовник Петті.
9. Готфрід Ахенваль – його заслуги в розвитку школи державознавства.
10. Українські статистики. Їх значення у розвитку статистики як науки.
11. Щербина Ф.А. та його досягнення в статистиці.
12. Значення статистики у наукових дослідженнях та взаємозв’язок із іншими науками.
13. Сучасні погляди на предмет і зміст статистичної науки.
14. Особливості статистичної методології. Метод статистики.
15. Основні категорії статистичної науки.
16. Розрахунок макроекономічних показників у СНР та їх аналіз.
17. Статистичне вивчення ринку праці регіонів України.
18. Статистичне вивчення оплати праці.
19. Основні питання статистичного вивчення рівня життя населення.
20. Порівняльний статистичний аналіз розвитку економіки областей України.
21. Статистичні класифікатори та реєстри – їх використання в статистичних дослідженнях.
22. Валовий внутрішній продукт та методи його розрахунку в СНР.
23. Основні показники економічного розвитку регіонів: джерела, методи розрахунку.
24. Статистичний аналіз прожиткового мінімуму та мінімальноїзаробітної плати.
25. Галузі статистичної науки.
26. Загальна теорія статистики як галузь статистичної науки
27. Основні завдання і принципи організації державної статистики в Україні.
28. Групування і класифікація в дослідженнях економічного розвитку суспільства.
29. Використання методу групування в соціально-економічних дослідженнях на прикладі матеріального рівня життя населення.
30. Зведення і групування матеріалів статистичного спостереження.
31. Сутність і значення статистичних групувань. Види групувань.
32. Основні проблеми, які виникають при побудові групувань.
33. Використання статистичних таблиць для узагальнення результатів статистичного дослідження.
34. Графічне зображення структури і динаміки соціально-економічних явищ.
35. Використання первинного та вторинного групувань в аналізі даних статистичного спостереження.
36. Практичний аспект застосування загальнонаукових методів статистики.
37. Практичний аспект застосування специфічних методів статистики.
38. Статистичні показники, їх система і умови застосування.
39. Використання структурних середніх величин для аналізу соціально-економічних явищ.
40. Теорія і практика використання показників варіації.
41. Використання різних методик розрахунку показників варіації.
42. Роль показників варіації в оцінці достовірності даних проведених досліджень.
43. Методи кореляційно-регресійного аналізу зв’язку показників комерційної діяльності.
44. Вибіркове спостереження як основний метод проведення статистичного дослідження: етапи, властивості, переваги та недоліки.
45. Характеристика основних видів вибіркового спостереження.
46. Статистичні ряди динаміки як відображення розвитку явища в часі.
47. Прогнозування на основі динамічних рядів. Методи прогнозування. Аналіз якості і точності прогнозів.
48. Використання трендових моделей при аналізі та прогнозуванні соціально-економічних явищ.
49. Виявлення та вимірювання сезонних коливань.
50. Екстраполяція рядів динаміки і прогнозування.
51. Статистичні індекси та завдання індексного методу аналізу.
52. Індексний метод аналізу в соціально-економічних дослідженнях.
53. Роль і значення методів групування в статистичних дослідженнях на прикладі транспорту України.
54. Комплексне використання абсолютних і відносних величин в соціально-економічному розвитку України (на прикладі галузі економіки).
55. Рівень життя населення як об’єкт статистичного дослідження.
56. Система статистичних наук і її значення у сучасній науці та господарській практиці.
57. Значення і роль статистичних показників у статистиці.
58. Закон великих чисел і його використання у статистиці.
59. Системний підхід і системний аналіз у статистиці.
60. Історія статистики в Україні.
61. Історія статистики в Росії.
62. Земська статистика.
63. Історія статистики в Західній Європі.
64. Історія статистики в США . 65. Організація статистики в Україні.
66. Державна служба статистики України: структура, функції, основні напрями діяльності.
67. Функціональні органи державної статистики в Україні.
68. Єдині державні реєстри в Україні.
69. Співпраця Державної служби статистики України з МВФ та Світовим банком.
70. Організація і розвиток статистики в Німеччині.
71. Організація і розвиток статистики у Франції.
72. Організація і розвиток статистики в Японії.
73. Організація і розвиток статистики в Угорщині.
74. Організація і розвиток статистики в Швейцарії.
75. Організація і розвиток статистики у Нідерландах.
76. Організація і розвиток статистики в Італії.
77. Організація і розвиток статистики в Іспанії.
78. Організація і розвиток статистики в Канаді.
79. Міжнародні статистичні організації.
80. Основні організаційні форми, види і способи статистичних спостережень.
81. Статистична звітність – основна форма статистичних спостережень.
82. Історія розвитку методу статистичних угрупувань.
83. Метод кластерного аналізу і його значення в сучасній статистиці.
84. Табличний метод у статистиці.
85. Застосування графічного методу в статистиці.
86. Історія розвитку методу середніх величин.
87. Система показників середніх величин та її використання в сучасній статистиці.
88. Метод експертних оцінок у статистиці.
89. Теорія і практика аналітичного вирівнювання рядів динаміки.
90. Прогнозування та інтерполяція рядів динаміки.
91. Історія вибіркового методу.
92. Практика застосування вибіркового методу в статистиці.
93. Історія індексного методу.
94. Індексний метод як інструмент порівняння найважливіших економічних показників.
95. Індексний метод у факторному аналізі господарської діяльності.
96. Статистичні методи і моделі в галузевих економічних науках.
97. Джерела статистики.
98. Застосування абсолютних і відносних показників у статистиці.
99. Балансовий метод у статистиці.
100. Метод порівняння паралельних рядів у статистиці.
101. Історія розвитку кореляційно-регресійного методу.
102. Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз у статистичній практиці.
103. Факторний аналіз дослідження кореляційних зв'язків у сучасній статистиці.
104. Метод рангової кореляції у статистиці.
105. Організація і розвиток статистики в Польщі.
106. Організація і розвиток статистики в Чехії.
107. Організація і розвиток статистики в Румунії.
108. Організація і розвиток статистики в Болгарії.
109. Організація і розвиток статистики в США.
110. Організація і розвиток статистики у Великобританії.
3.5. Індивідуальні завдання з дисципліни «Статистика»
(розрахунково-графічна частина)
Завдання 1
Запропонуйте приклад статистичного спостереження та назвіть: мету спостереження, об’єкт спостереження, одиницю спостереження, одиницю сукупності, розробіть програму спостереження;
передбачте контроль даних спостереження.
Завдання 2
На основі фінансових показників наведіть приклади використання абсолютних та відносних величин.
Наведіть приклади використання відносних величин динаміки, інтенсивності, порівняння, структури.
Завдання 3
Об’єднати дані стовпців «А», «Б» та «В» вихідних даних і утворити ряд розподілу. Ряд розподілу поділити на групи використовуючи формулу Стерджеса. Для ряду розподілу побудувати гістограму, кумуляту, емпіричну функцію розподілу (інтегральний закон розподілу).
Завдання 4
Вважаючи, що в таблиці даних для підсумкового індивідуального завдання наведені прибутки у гривнях від реалізації акцій для трьох комерційних банків за 20…. рік по кожному відділенню, утворити статистичну таблицю.
Завдання 5
Для ряду розподілу, що утворений в завданні 3, знайти середні величини: арифметичну, хронологічну, геометричну, квадратичну; моду та медіану.
Завдання 6
Вважаючи, що в стовпчику «А» підсумкового індивідуального завдання наведені дані про грошові находження в гривнях від реалізації акцій по торгівельних пунктах, а в стовпчику «Б» наведені дані про
