Банк Активи
(у млн грн) Частка
Брокбізнесбанк 14 957,1 1,14%
Форум 10 026,8 0,76%
Реал 4 412,1 0,34%
Меркурій 1 764,5 0,13%
Даніель 371,8 0,03%
Південкомбанк 5 000,9 0,38%
Автокразбанк 1 338,1 0,10%
Промекономбанк 854,8 0,07%
Західінкомбанк 588,1 0,05%
Старокиївський 413,8 0,03%
Інтербанк 72,9 0,01%
Терра банк 2 906,0 0,22%
Експобанк 2 343,9 0,18%
Єврогазбанк 2 124,7 0,16%
Актив-банк 1 997,6 0,15%
Укр. Фін. Світ 1 598,6 0,12%
Актабанк 1 291,4 0,10%
Фінростбанк 833,5 0,06%
Порто-Франко 605,8 0,05%
Золоті ворота 418,4 0,03%
Грін банк 374,7 0,03%
ВіЕйБі Банк 11 426,2 0,87%
ВБР 5 635,3 0,43%
Міський комерційний банк 3 917,4 0,30%
Укрбізнесбанк 2 390,7 0,18%
БГ Банк 1 300,9 0,10%
Банк Камбіо 695,7 0,05%
Прайм-банк* 533,1 0,04%
Легбанк 396,2 0,03%
Інтеркредитбанк 334,5 0,03%
Аксіома 178,0 0,01%
Меліор 84,8 0,01%
Разом 81 188,5 6,2%
Незважаючи на таку велику кількість бан- ків, переведених у тимчасове адміністрування, їх частка у загальних активах банківської системи не була значною та становила 6,2 %.
У I-му кварталі 2015 р. тенденція суттєво по- гіршилась, оскільки введення тимчасових адміні-
страцій відбулось у банках, активи яких суттєво перевищили активи банків, де запроваджені тим- часові адміністрації впродовж усього 2014 р., а їх частка у загальних активах банківської системи перевищила 10 % (табл. 3).
таблиця 3 Банки, в яких у I-му кварталі 2015р. введено тимчасову адміністрацію [5]
Банк Активи
(у млн грн) Частка
Дельта Банк 55 595,2 4,98
Надра 35877,9 3,1
Імексбанк 9559,3 0,86
Київська Русь 8463,2 0,76
Кредитпромбанк 1135,6 0,1
Стандарт 1158,2 0,1
Омега 766,5 0,07
Укоопспілка 505,5 0,05
Профінбанк 523,6 0,05
Астра банк 170,5 0,02
Разом: 113756,5 10,09
Отже, бачимо, що банківська система упро- довж 2014 р. та на початку 2015 р. зазнала значних втрат, а показники її діяльності в цілому продо- вжують погіршуватися. За таких умов Націо- нальний банк України мав би активно вживати ефективних заходів щодо недопущення подаль- ших втрат у системі, які призводять до появи все більшої кількості проблемних банків та збіль- шення кількості банків у стані ліквідації. Водно- час зазначені процеси призведуть до укрупнення банків та злиття їх із небанківськими фінансови- ми установами, що зумовить розвиток фінансо- вого ринку у формі банківських груп. Тому вже сьогодні особливої уваги із сторони науковців та практиків потребують напрацювання ефек- тивних механізмів організації нагляду за діяль- ністю банків, які є учасниками банківських груп, оскільки при їх банкрутстві аналогічні процеси очікують інших учасників групи – небанківських фінансових установ.
Таким чином у сучасних умовах забезпечен- ня належного нагляду та контролю за діяльністю банківських груп та банків як учасників зазначе- них груп є досить складним завданням і вимагає вирішення низки проблемних питань, зокрема створення цілісної системи нагляду, більш спе- цифічних підходів організації нагляду, прин- ципів його здійснення та, можливо, додаткових інструментів, спрямованих на підвищення його
ефективності.
Значна кількість зазначених проблем по- роджені тим, що вимоги з ідентифікації банків- ських груп вступили в дію ще 2012 р., а організа- ція системи нагляду залишилась без змін. Також не зазнали змін методологія та методика реє- страції, моніторингу, інспектування банківських груп. Таким чином Національний банк України на даний час, можна вважати, залишається «ста- тистом» відносно банківських груп, не володіючи належними інструментами впливу на діяльність учасників фінансового ринку.
Банківський нагляд діяльності банків на ін- дивідуальній основі з боку НБУ за формами здійснення поділяють на вступний, попередній і поточний. На нашу думку, ці ж підходи можна застосувати і до організації нагляду за банків- ськими групами, де доцільним буде наповнення змістовної частини контролів та інструмента- рію щодо їх здійснення з урахуванням того, що основу банківської групи складає материнський банк. Відповідно банківський нагляд саме за бан- ком-учасником групи починається із вступного контролю, який проводиться з метою чіткого та повного визначення вимог для отримання ліцен- зії на проведення банківських операцій і який поділяється на два етапи – державну реєстрацію банку як юридичної особи і надання ліцензії на здійснення банківських операцій. Основна мета
вступного контролю – відбір банків, що відпові- дають установленим вимогам діяльності. Осно- вним інструментарієм вступного контролю є:
аналіз бізнес-планів, перевірка ділової репутації керівників і платоспроможності засновників, оцінка правильності формування статутного капіталу, перевірка наявності відповідної мате- ріально-технічної бази банку, що в сукупності передбачає реєстрацію та ліцензування банків на індивідуальній основі.
У випадку здійснення контролю за банків- ською групою НБУ взаємодіє з уже зареєстрова- ними у встановленому чинним законодавством порядку окремими юридичними особами, вклю- чаючи банк. З огляду на це, функцією НБУ є не реєстрація та ліцензування, а ідентифікація та визнання банківської групи у відповідності до
«Положення про порядок ідентифікації та визна- ння банківських груп», затвердженого Постано- вою Національного банку України від 09.04.2012 р. № 134. Отже, основним завдання НБУ на етапі вступного контролю стає організація ретельного та неупередженого контролю за повнотою іден- тифікації банківської групи.
Завдання щодо ідентифікації та визнання банківських груп на даний час покладено на Де- партамент з реєстраційних питань та ліцензу- вання НБУ, що є, на нашу думку, на даному етапі обґрунтованим та доцільним. Разом з тим, про- блемним в даний час є недосконалість чинного законодавства щодо застосування Національ- ним банком на стадії вступного контролю захо- дів впливу до суб’єктів, що формують банківську групу, тобто, до прийняття рішення про реєстра- цію банківської групи.
Іншою формою банківського нагляду на інди- відуальній основі за банками є попередній контр- оль (документарний нагляд), який здійснюється з метою дотримання ними вимог розумного (з оптимальним ризиком) ведення банківської ді- яльності і включає такі основні функції: контроль додержання банківського законодавства і норма- тивних документів НБУ; заборону або обмежен- ня окремих видів банківської діяльності з боку НБУ; оцінку повноти відрахування до резерву для відшкодування можливих втрат за активни- ми операціями банків; вжиття штрафних санкцій за порушення банками показників економічних нормативів, порядку формування обов’язкових резервів. Зазначені функції виконує Департамент банківського нагляду (пруденційний нагляд) шляхом оцінки та моніторингу фінансової та ста- тистичної звітності банків.
На даний час нагляд діяльності банківських груп здійснюється тими ж інструментами (еко- номічні нормативи, норми обов’язкового резер- вування, показники системи раннього реагу- вання), що і до банків на індивідуальній основі.
Тобто з часу запровадження (2012 р.) нагляду на консолідованій основі за банківськими групами НБУ не розробив окремих прийомів обмеження ризиків банківських груп, які є відмінними від ризиків банків на індивідуальній основі, а систе- ма раннього реагування та упереджувальних за- ходів не виправдовує себе у кризових ситуаціях, за яких банки банкрутують раптово. Водночас не вирішеними залишились питання налагодження комунікаційних шляхів отримання працівника- ми НБУ інформації щодо діяльності інших (не банків) учасників банківської групи, оцінки їх впливу на ранніх стадіях на фінансову стійкість банківської групи в цілому.
Отже, на нашу думку, попередній контроль НБУ за діяльністю банківських груп глибокого реформування, націленого на системний нагляд діяльності учасників банківських груп, який має включати: нові комунікаційні механізми обміну інформацією, оновлену систему раннього реагу- вання та упереджувальних заходів, відмінні еко- номічні нормативи.
Поточний контроль за банками здійснює Департамент інспектування банків шляхом ін- спекційних виїзних перевірок. Що стосується поточного контролю за банківськими групами, то НБУ на даний час не має повноважень щодо інспектування інших (не банків) учасників гру- пи. Це питання може бути вирішене або шляхом внесення відповідних змін до Закону України
«Про Національний банк України» та реорганіза- ції НБУ в частині створення на базі служби бан- ківського нагляду мегарегулятора з відповідними повноваженнями, який і виконувати поточний контроль.
Основною метою наступного контролю є виведення банку із неплатоспроможного стану з мінімальними соціально-економічними втра- тами. На нашу думку, оздоровлення діяльності чи ліквідація учасників банківської групи мало б вирішуватись по кожному учаснику окремо.
У випадку ліквідації учасника групи процедура має завершуватись виключенням його з учасни- ків групи з послідуючою перереєстрацією групи без участі ліквідованого учасника. У випадку лік- відації банку – учасника групи банківська група припинятиме своє існування. Таким чином на четвертому етапі знову виникає питання щодо
повноважень НБУ відносно інших (не банків) учасників банківської групи, а отже, така пробле- ма може вирішуватись за умови створення мега- регулятора усього фінансового ринку з наданням йому відповідних повноважень.
Висновки. Створена Національним банком України та передбачена чинним законодавством система нагляду за банками на індивідуальній основі виявилась не тільки недосконалою, але й малоефективною у протидії внутрішнім та зо- внішнім викликам, що постали у період нестабіль- ної макроекономічної ситуації. Запровадження нагляду на консолідованій основі (ідентифікації, визнання та контролю) за банківськими група-
ми в Україні, на нашу думку, не супроводжувала продумана і послідовна система нагляду за ними, що може додати ще більше негативів для банків- ської та фінансової системи держави, розвиток якої відбувається у напрямі консолідації капі- талів банків та небанківських фінансових уста- нов. Надзвичайно важливим у сучасних умовах є підвищення якості усіх форм, методів нагляду за банками та банківськими групами. Для нала- годження ефективної системи нагляду необхідно вдосконалити його організацію, налагодити ко- мунікаційні шляхи обміну інформацією про всіх учасників групи, удосконалити методологічні та методичні засади нагляду на усіх його етапах.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про банки і банківську ді- яльність» від 07.12.2000 р., №2121-III. [Електро- нний ресурс]. — Режим доступу : http://www.rada.
gov.ua.
2. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р., №679-XIV. [Електро- нний ресурс]. — Режим доступу : http://www.rada.
gov.ua.
3. «Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп», затверджене Постановою Національного банку України від 09.04.2012р. №134.
4. Банківський нагляд: підручник / О. І. Скас- ко, Т. С. Смовженко, М. П. Могильницька та ін. — К.: УБС НБУ, 2011. — 432 с.
5. Офіційний сайт Національного банку України. [Електронний ресурс]. — Режим досту- пу : http ://www.bank.gov.ua.
6. Базель ІІ і Базель ІІІ: у чому різниця? [Елек- тронний ресурс]. — Режим доступу : http://bank- ografo.com.
7. Балянт Г. Сучасні тенденції у сфері банківського регулювання / Г. Балянт. [Електрон- ний ресурс]. — Режим доступу : http://archive.
nbuv.gov.ua /portal/soc_gum/Un_msm/2011_16/
Ukrainska_nauka_16/03balant.pdf.
8. Міщенко В. В. Підвищення ефективності регулювання та нагляду за фінансовим сектором в Україні / В. В. Міщенко // Вісник НБУ. — 2010. —
№ 8. — С. 4–10.
9. Осадчий І. Роль банківського нагляду в ре- структуризаційних процесах / І. Осадчий // Нау- ково-практичний журнал «Фінансовий простір».
2014. — № 4 (16). — С. 194–199.
10. Скаско О. Механізми нагляду та регулю- вання банківського ринку України у посткризо- вий період / О. І. Скаско // Вісник Львівського національного університету імені Івана Фран- ка. Серія економічна. — 2011. — Вип. 46. — С. 418– 425.
JEL CLASSIFICATION: е50
leGal and orGaniZaTional proBleM superVision of BanKinG Groups in uKraine
Mariia p. MohYlnYTsKa
Candidate of Science in Economics, Associate Professor of Lviv Institute of Banking of the University of Banking of the National Bank of Ukraine
christina B. VoroBeTs
Graduate Student of the University of Banking of the National Bank of Ukraine Summary. Indicators and analyzes trends in
the banking system of Ukraine and singled out the main problems of regulation and control of banks and banking groups. Grounded shortcomings of the current legal, methodological and technical
framework to implement consolidated supervision over the activities of banking groups. We consider the organization of banking supervision of banking groups and suggests areas of improvement.
Key words: banking group, bank supervision, prudential standards, the parent bank, the early warning system, supervision on a consolidated basis, non- bank financial institutions.
The banking sector is a constant struggle for sur- vival in the current environment in Ukraine and, un- fortunately, the measures taken by the banks and the regulator to stabilize the situation are not sufficient, and partly ineffective. Results of the banking system in 2014 confirm this: deposits in national currency decreased by 13,3 %, and the outflow of deposits in foreign currency reached 35,8 %, which led to a re- duction of credit activity of banks; number of unprof- itable banks increased 2,6 times against 2013, and the damage got 52 banks or 33 % of the total, compared with 20 banks in 2013. Under these conditions, 2014 was a year of total introduction of temporary admin- istrations in the banks of Ukraine (for the year intro- duced in 32 banks), and the number of such banks is still increasing.
Thus, a problem of reformation and, in some cases, improvement of the existing control system of the National Bank of Ukraine of banks and banking groups are becoming more urgent. Efficient organi- zation of the system will relieve deep and protracted problems of financial market participants.
A significant number of these problems are caused by the fact that requirements to identify banking groups entered into force in 2012, but the organization of supervision remained unchanged. A methodology and methods of registration, monitor- ing and inspection of banking groups also was not changed. Hence, NBU is “statist” regarding banking
groups, not having adequate tools impact on the fi- nancial market participants.
Having analyzed the requirements of the current legal framework we defined next deficiencies and problems of banking supervision:
- the National Bank have not mechanism at the stage entrance control measures to the subjects that form the banking group, that is, before the decision on registration of a banking group;
- a supervision of banking groups performed the same tools (economic norms, norms of compulsory redundancy, early warning system indicators) that the individual banks, despite the risks of banking group is different from the risks of individual bank.
In addition, it is not created new communication mechanisms for sharing information, not updated an early response and proactive measures;
- NBU currently does not have authority to in- spect other (non-banks) group members;
- a rehabilitation or liquidation of members of a banking group would be decided by each separately.
In case of liquidation of group’ member the proce- dure has to finish by exclusion the member and re- registration of the group without liquidated part. In case of liquidation of the bank – banking group will stop to exist.
By the results of the research we have made the following conclusions. The system of banks’ super- vision on an individual basis established by the Na-
tional Bank of Ukraine due to current legislation has turned out not only flawed but also ineffective in combating internal and external challenges that emerged during the unstable macroeconomic situ- ation. Supervision on a consolidated basis (identifi- cation, recognition and control) of banking groups in Ukraine, in our opinion, was not accompanied by sound and consistent supervision of its, that can add even more negative for the domestic banking and fi- nancial system, which is developing in the direction
of capital consolidation of banks and non-bank fi- nancial institutions. In the current conditions it is ex- tremely important to increase the quality of all forms and methods of banks’ and banking groups’ supervi- sion. To establish effective supervision system should to improve its organization, to reestablish commu- nication and sharing information of all members, to improve the methodological and methodical bases of supervision at all stages.
References
1. Zakon Ukrainy Pro Natsionalnyi bank Ukrainy [Law of Ukraine On the National Bank of Ukraine].
Retrieved from http://www.rada.gov.ua.
2. Zakon Ukrainy Pro banky і bankivsku diialnist [Law of Ukraine On Banks and Banking]. Retrieved from http://www.rada.gov.ua.
3. Postanova NBU №134 Polozhennia pro pori- adok identyfikatsii ta vyznannia bankivskykh hrup [Regulations on the identification and recognition of banking groups, approved by the National Bank of Ukraine]. Retrieved from http://www.bank.gov.ua.
4. Skasko O. I., Smovzhenko T. S., Mohylnytska M. P. (2011) Bankivskyi nahliad [Banking Supervi- sion]. K. UBS NBU.
5. Ofitsinyi sait Natsionalnoho banku Ukrainy [The official site of the National Bank of Ukraine].
Retrieved from www.bank.gov.ua.
6. Bazel II i Bazel III: u chomu riznytsia? [Basel II and Basel III: what’s the difference?]. Retrieved from http://bankografo.com/bazel-ii-i-bazel-iii-u-chomu- riznitsya.html.
7. Baliant H. Suchasni tendentsii u sferibankiv’koho rehuliuvannia [Current trends in banking regulation]. Retrieved from nbuv.
gov.ua/portal/soc_gum/Un_msm/2011_16/Ukrain- ska_nauka_16/03balant.pdf.
8. Mishchenko V. V. (2010) Pidvyshchennia efek- tyvnosti rehuliuvannia ta nahliadu za finansovym sektorom v Ukraini [Improving the effectiveness of regulation and supervision of the financial sector in Ukraine]. Visnyk NBU. 8, 4–10.
9. Osadchyj I. (2014) Rol bankivskoho nahliadu v restrukturyzatsiinykh protsesah [The role of banking supervision in restructuring processes]. Finansovyi prostir, 4 (16), 194–199.
10. Skasko O. I. (2011) Mekhanizmy nahliadu ta rehuliuvannia bankivskoho rynku Ukrainy u post- kryzovyj period [The mechanisms of supervision and regulation of the banking market in Ukraine post- crisis period]. Visnyk LNU imeni Ivana Frnka. Stria ekonomichna, 46, 418–425.
уДк 336.77
осоБливості ЗастосуваннЯ статистичниХ модЕлЕй і мЕтодів длЯ оЦінки БанківсЬкоЇ діЯлЬності
надія володимирівна роГожнікова
старший викладач кафедри фінансів Черкаського інституту банківської справи УБС НБУ(м. Київ) E-mail: dnv1311@gmail.com
Анотація. В статті розглянуто необ- хідність статистичного оцінювання функціо- нування банків, пропорційності взаємозв’язків, визначення тенденцій їх розвитку з метою інформаційно-аналітичного забезпечення повноцінної інтеграції банківської системи України в міжнародний економічний простір.
Аннотация. В статье рассмотрена необхо- димость статистического оценивания функци- онирования банков, пропорциональности взаи- мосвязей, определение тенденций их развития с целью информационно-аналитического обе- спечения полноценной интеграции банковской системы Украины в международное экономичес- кое пространство.
Ключові слова: банківська система, центральний банк, комерційні банки, статистичний аналіз, пропорційність розподілу, інтенсивність динаміки, банківська діяльність, пасиви, капітал, зобов’язання.
Ключевые слова: банковская система, центральный банк, коммерческие банки, статистический анализ, пропорциональность распределения, интенсивность динамики, банковская деятельность, пассивы, капитал, обязательства.
Постановка проблеми. Сучасний етап роз- витку банківської системи України характери- зується досить швидкими процесами розвитку, внаслідок чого відбувається концентрація бан- ківського капіталу, розширення асортименту фінансових послуг, застосування нових методів і прийомів банківського менеджменту, активно ідуть процеси реструктуризації банківської сис- теми [2, с. 4]. У період фінансово-економічної кризи особливо гостро постає проблема забезпе- чення надійного та стабільного функціонування банківської системи. На сучасному етапі в Укра- їні приділяється недостатньо уваги статистич- ному дослідженню надійності функціонування банків, у порівнянні зі світовою практикою.
Статистичний аналіз банківської діяльності є логічним продовженням банківської справи та необхідною передумовою прийняття обґрунто- ваних управлінських рішень. В банківській сфе- рі такий аналіз відіграє особливо важливу роль, оскільки діяльність банку як фінансового посе- редника заснована на довірі, котра формується в суспільстві за результатами аналізу надійності як окремих кредитних установ, так і банківської системи загалом. Це потребує розроблення адек- ватних методичних підходів до аналізу діяльнос- ті банків, які б сприяли більшій прозорості та
прогнозованості всієї банківської системи. Щоб виконувати взяту на себе місію збереження та примноження суспільного капіталу, банки му- сять постійно підвищувати ефективність діяль- ності та вдосконалювати аналітичний інструмен- тарій, застосовуваний у процесі управління.
За сучасних умов економічного розвитку об’єктивно висуваються нові вимоги до статис- тичної науки і практики для того, щоб статис- тика стала дійовим інструментом ефективного управління. Зростає актуальність комплексного використання статистичних методів у вирішенні завдань управління [10, с. 3]. Успішний розвиток і надійність банківської системи багато у чому залежить від результатів статистичного аналізу в окремих банках, що дозволяє виявляти їхні слаб- кі та сильні сторони, в подальшому визначати конкретні шляхи розв’язання проблем.
Інформація щодо банківської діяльності в Україні відображається в системі показників грошово-банківської статистики та відповідних формах звітності комерційних банків, які врахо- вують національні особливості.
Методологія статистики та її правильне за- стосування у статистичних дослідженнях – за- порука результативності проведених досліджень та ефективності аналітичних висновків. Загаль-
ний принцип статистичної методології – вивчен- ня явищ і процесів не як окремих складових, а як цілісної системи, що має безліч суттєвих взаємозв’язків.
Отже, за умов високої конкуренції та неста- більності фінансових ринків проблеми аналізу та об’єктивної оцінки діяльності установ банків стають усе актуальнішими.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Економіко-статистичному аналізу діяльності бан- ків присвячено ряд наукових праць, зокрема це роботи В. Вітлінського, О. Дзюблюка, О. Заруби, Т. Ковальчука, А. Мороза, А. Пересади, Н. Шуль- ги, О. Барановського, А. Головача, С. Герасименка, А. Єріної, В. Захожай, Р. Моторина та ін.
Вивчення опублікованих за даною пробле- матикою робіт, методологічних концепцій, ме- тодичних підходів та практичних розробок до- зволили зробити висновок про те, що у наукових працях названих науковців досліджуються про- блеми аналізу банківської діяльності без враху- вання сучасних реалій поглиблення фінансової кризи в Україні, на що зроблено акцент у даній статті.
Метою статті є обґрунтування методичних підходів статистичного оцінювання діяльності банків, виявлення закономірностей функціону- вання та тенденцій розвитку банківської системи України.
Обґрунтування отриманих наукових ре- зультатів. Одним із напрямів статистичного дослідження є теорія та практика аналізу про- порційності взаємозв’язків. Основні напрями статистичного аналізу пропорційності визна- чають конкретні завдання, що обумовлюються необхідністю побудови системи статистичного забезпечення управління ресурсами банків.
Для формалізації у процесі побудови моделей пропорційності в узагальненому вигляді умовно приймаємо, що це пропорційність розподілу ре- зультативної (зобов’язань) та факторної (власно- го капіталу банку) ознак.
Модель пропорційності складається з двох показників: частки результативної ознаки (dзк)та частки факторної ознаки (dвк).
Розглянемо пропорційність розподілу паси- вів банківської системи для першої групи банків України на початок 2014 року [8] (табл. 1).
таблиця 1