РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ
2.5. Метод математичного розрахунку і обчислення об’ємів коронок зубів та
для молярів:
(2.1) для премолярів:
(2.2) для різців:
для ікол:
Рис. 2.5. Схематичне зображення коронки різця із вхідними розмірами.
(2.3)
(2.4)
Рис. 2.6. Схематичне зображення коронки ікла із вхідними розмірами.
Рис. 2.7. Схематичне зображення коронки премоляра із вхідними розмірами.
Рис. 4 Схематичне зображення коронки моляра із вхідними розмірами
Рис. 2.8 Схематичне зображення коронки моляра із вхідними розмірами.
2.5.1. Визначення наближених об’ємів дефектів твердих тканин для кожної групи зубів. Для визначення об’ємів дефектів твердих тканин зуба для кожної групи зубів були використані адекватні геометричні моделі. Із використанням побудованих моделей були проведені математичні розрахунки для обчислення об’ємів дефектів твердих тканин зубів на основі їхніх лінійних розмірів l, l1, l2, w, w1, w2; h, h1, h2 (табл. 2.1) і отриманих нами розрахункових формул.
Таблиця 2.1 Геометричні моделі різних видів порожнин із розрахунковими формулами
Формула Геометрична модель
( )
1
1 2
8
= +
molar
V lw h h еліптичний циліндр з
усередненою висотою
( )( )
2
1 2 1 2 1 2
1
= 4 + +
molar
V l l d d h h 5-кутна призма з усередненою
висотою
Продовження таблиці 2.1.
( )( )( )
3
1 2 1 2 1 2
1
=8 + + +
molar
V l l w w h h 4-кутна призма з усередненими
параметрами
4 1
= 6
molar
V lwh 4-кутна піраміда
( )
5
1 2
8
= +
molar
V lw h h призма з круговим сектором в
основі і усередненою висотою
( ) ( )
1
1 2 1 2
1
= 4 + +
premolar
V l l w h h трапецієвидна призма з
усередненою висотою
( )( )
2
1 2 1 2
1
= 4 + +
premolar
V l w w h h паралелепіпед з усередненими
шириною і висотою
( )( )( )
3
1 2 1 2 1 2
1
=8 + + +
premolar
V l l w w h h паралелепіпед з усередненими
параметрами
1
12
=
canine
V lwh конус
1 1
= 6
incisor
V lhw 3-кутна піраміда
2 2
= 3
incisor
V lwh 5-кутна призма з усередненою
висотою
( )
( )
3 2 2 2 2
1 2 1 1 1 2 1 2 2 2
48
= + + +
molar
V w w l h l l h h l h половина зрізаного конуса з усередненою висотою
( )
4
1 2
1
= 4 +
incisor
V wh l l 3-кутна призма з усередненою
висотою
Побудова моделей та необхідні числові розрахунки проводилися на кафедрі диференціальних рівнянь і прикладної математики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника доцентом В. В. Мазуренком.
За допомогою мікрометра та парадонтального зонда ми проводили заміри вхідних лінійних розмірів зуба, далі ці дані заносили в електронний Excel- калькулятор і отримували розрахований об’єм. Лінійні розміри потрібно вимірювати відповідно до рекомендацій, що відображаються на геометричних моделях (зокрема там, де це показано у взаємно перпендикулярних напрямах).
Інакше, слід очікувати збільшення відносної похибки обчислень (рис. 2.5-2.8, табл. 2.1).
2.6. Метод фізичного розрахунку і обчислення об’ємів коронок зубів та об’ємів дефектів твердих тканин для кожної групи зубів
Для визначення достовірності результатів ми проводили порівняльний аналіз об’ємів коронок зубів Vc, знайдених запропонованим нами підходом (на основі геометричної моделі) та об’ємів тих самих коронок зубів V, визначених за допомогою відомої фізичної формули (на основі реальної гіпсової моделі):
(2.5) де V – об’єм, ρ – густина (густина гіпсу складає 2,3 г/см3), m – маса гіпсової моделі зуба.
Ми зважували гіпсові моделі клінічних коронок зубів і проводили розрахунок об’єму V за формулою (2.5). Зважування коронок проводили за допомогою аналітичних ваг Radwag AS 220/с, які призначені для точного зважування в лабораторних умовах (ваги внесені до Держреєстру України).
2.7. Методи статистичної обробки отриманих результатів
Статистичну перевірку гіпотез проводили з використанням χ2-критерію.
Для оцінки розроблених нами систематизацій дефектів було сформовано 3 групи експертів. Першу групу (3 експерти) склали лікарі-стоматологи із досвідом роботи до 2 років. Другу групу (3 експерти) склали лікарі-стоматологи з досвідом роботи до 10 років, третю групу (3 експерти) склали лікарі- стоматологи з досвідом роботи більше 10 років. Цими групами експертів проведено обстеження 20 пацієнтів з приясенними дефектами зубів із групи 3.
Критерієм включення пацієнтів до дослідження була наявність приясенних дефектів зубів на одному чи кількох зубах різної етіології виникнення, окрім клиновидних дефектів. Для оцінки систематизації LOV/DD 20 пацієнтам групи 3 із різноманітними дефектами твердих тканин зубів ми до лікування зняли подвійні відбитки та відлили моделі. Ці моделі були оцінені тими ж 3 групами експертів окремо за параметром LOV та DD. Результати оцінки заносилися в спеціально розроблену карту (див. Додаток Д).
У результаті діагностування, що провели групи експертів, ми отримали дані, відображені в додатку Е. Оцінка достовірності різниці в результатах вимірювань експертних груп проводилася за χ2-критерієм.
Для оцінки рівня досягнення завдань способу діагностики і систематизації дефектів твердих тканин зубів була розроблена анкета опитування (додаток Ж). Експерти для оцінки використовували шкалу від 1 до 10 (високий рівень отримував високий бал).
Отримані результати в ході виконання дисертаційного дослідження піддавали статистичній обробці методом варіаційної статистики (середнє арифметичне, стандартна похибка, середньоквадратичне відхилення, довірчий інтервал) на персональному комп’ютері при застосуванні пакету статистичних програм «Microsoft Excel – 2015» і «Statistica – 8,0». Достовірність усіх отриманих результатів визначалася на рівні р ≤ 0,05.
Дослідження проведені на кафедрі соціальної медицини та громадського здоров’я (зав. кафедри д.мед.н, професор Децик О. З.).
Матеріали розділу опубліковані в наступних працях:
1. Бульбук ОІ, Гринішак ЕБ, Бульбук ОВ, винахідники; Івано- Франківський національний медичний університет, патентовласник. Спосіб визначення об'єму дефектів твердих тканин зубів. Патент України на корисну модель № 51592. 2010 лип. 26. [216].
2. Бульбук ОВ, Бульбук ОІ Спосіб визначення об'єму дефектів твердих тканин зубів. Міжнародн. наук. конференції студ. і молод. вчених
«Молодь медицині майбутнього» Одеса 22-23 квітня (2010):234 [217].
3. Бульбук ОІ, Бульбук ОВ Визначення об'єму дефектів твердих тканин фронтальних зубів. Матеріали ХІV Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених Тернопіль13-15 квітня (2010):181 [218].
РОЗДІЛ 3
РЕЗУЛЬТАТИ ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ДЕФЕКТАМИ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ
3.1. Загальна характеристика обстежених пацієнтів
Відповідно до поставленої мети та сформованих завдань дослідження нами було проведено ряд клінічних досліджень.
Клінічне обстеження проводилося на базі кафедри стоматології післядипломної освіти ННІПО ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України та Центру стоматології «Університетської клініки» ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» в 2014-2018 рр. Загалом було обстежено 304 пацієнти років для встановлення етіології, поширеності дефектів твердих тканин зубів, ускладнень, що виникають при такій патології.
На першому етапі дослідження з обстежених 304 пацієнтів 80 пацієнтів, які мали скарги на раніше виготовлені реставраціїї, були залучені до груп обстеження. Усі пацієнти були проінформовані про мету обстеження та лікування і дали свою згоду на подальше обстеження.
Групи пацієнтів були розподілені таким чином: першу групу склали 40 пацієнтів, в яких згідно з традиційними показаннями і протоколами лікування показано виготовляти пряму реставрацію; другу групу склали 40 пацієнтів, в яких згідно з традиційними показаннями і протоколами лікування показано виготовляти непряму реставрацію. Усі використані при обстеженні хворих методики описані в розділі 2.
Згідно з рекомендаціями ВООЗ усіх обстежених поділили на вікові групи 20-24, 25-29, 30-34, 35-44 та 45-54 роки. Найбільше було обстежено пацієнтів у віці 35-44 років – (46,3±5,6) % (37 осіб), а найменше – у групі 45-54 років – (3,8±2,1) % (3 особи). Розподіл осіб за іншими віковими групами мав наступний характер: 20-24 роки – (10,0±3,4) % (8 осіб), 25-29 років – (15,0±4,0) % (12 осіб), 30-34 роки – (25,0±4,8) % (20 осіб) (рис. 3.1).
0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50
10
15
25
46,3
3,8
Рис. 3.1. Віковий розподіл серед обстежених.
Гендерний розподіл пацієнтів: нами було обстежено 36 чоловіків (45,0±5,6) % та 44 жінки (55,0±5,6) % (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Співвідношення чоловіків та жінок серед обстежених (в%).
Серед обстежених нами пацієнтів більшість є жителями міста – 62 (77,5±4,7) %, а менша частина – проживає в сільській місцевості 18 (22,5±4,7) % (рис. 3.3).
%
вік
77,5%
22,5%
Жителі міста Жителі села
Рис. 3.3. Співвідношення обстежених пацієнтів, які проживають у місті чи селі.
Оцінюючи етіологічний чинник виникнення дефектів твердих тканин зубів в обстежених, ми встановили, що у всіх пацієнтів причиною виникнення порожнин є каріозний процес.
При порівнянні термінів звернень після проведеного раніше лікування оглянутих нами пацієнтів у часовому проміжку, то вони відбувалися в таких часовових періодах: (21,3±4,6) % (17) – ускладнення виникали в короткі терміни – до 6 місяців; (32,5±5,2) % (26) – ускладнення спостерігалися до 1-річного терміну користування реставрацією, (22,5±4,7) % (18) – ускладнення спостерігалися до 2-річного терміну користування реставрацією, (23,8±4,8) % (19) – ускладнення спостерігалися до 3-річного терміну користування реставрацією (рис. 3.4).
Рис. 3.4. Кількісна характеристика звернень пацієнтів, залежно від терміну після раніше проведеного лікування.
%
терміни
Таким чином, критерії включення пацієнтів у групи обстеження та їхня загальна характеристика виключає додаткові впливи на стан зубо-щелепової системи та виникнення ускладнюючих факторів, які б спотворили результати дослідження.
3.2. Характеристика ускладнень, що виникають після стоматологічного лікування дефектів твердих тканин зубів
Незважаючи на успіхи у використанні реставраційних матеріалів і постійне удосконалення методик прямої та непрямої реставрації, кількість незадовільних результатів ще є значною. Оскільки при виконанні реставрацій лікарі-стоматологи допускають помилки на різних етапах лікування, проблема вдосконалення методів реставрації твердих тканин зубів посідає одне з провідних місць серед актуальних проблем сучасної стоматології.
Пацієнти І та ІІ групи дослідження звертались до нас із скаргами на раніше виготовлені реставрації. Клінічну оцінку реставрацій проводили за методикою USPHS. Причому, у всіх досліджуваних груп були пацієнти, яким ці реставрації потребували заміни (з оцінкою Charlie (C)).
Усім пацієнтам І групи були виготовлені раніше прямі реставрації.
Результати клінічної оцінки ускладень, що виникли після лікування пацієнтів першої групи досліджуваних, були наступними і представлені на рис 3.5.
Невідповідність анатомічної форми (AF) відмічали у 6 випадках (15,0±5,6%): спостерігається значна втрата реставраційного матеріалу з оголенням дентину чи матеріалу прокладки, що є показом до заміни реставрації. Порушення крайової адаптація (MA) спостерігали при дослідженні 11 реставрацій (27,5±7,1%): легко вводиться інструмент у тріщину, через яку видно оголений дентин і матеріал прокладки, або реставрація рухома чи відсутня, що є показом до її заміни.
Оцінка реставрацій у першій групі за критерієм шорсткість поверхні (SR) показала, що у 8 (20,0±6,3) % випадках поверхня реставрації глибоко пориста.
На ній нерівні заглиблення, які не належать до анатомічних утворень, поверхню
не можна поправити фінішним обробленням, поверхня зламана або є її розшарування, що є показом до її заміни.
Наявність крайового забарвлення (MD) – у 9 реставраціях (22,5±6,6) % зміни кольору простягаються в напрямку пульпи, що є показом до її заміни.
Оцінивши відповідність кольору (CM) реставрацій, відмітили, що невідповідність кольору і прозорості за допустимими межами у 6 випадках (15,0±5,6) %. Останні потребували заміни.
Оцінка реставрацій у першій групі за критерієм – дискомфорт/ чутливість (OF) виявила, що у 8 (20,0±6,3) % реставрованих зубах пацієнти відмічають занадто сильну чутливість або дискомфорт, що є показом до заміни реставрації.
Оцінка реставрацій у першій групі, згідно з критерієм наявності вторинного карієсу (SC), виявила, що в 14 (35,0±7,5) % випадках були ознаки вторинного карієсу.
Рис. 3.5. Розподіл ускладнень у хворих першої групи.
Примітка: MA – крайова адаптація; SR – шорсткість поверхні; MD – крайове забарвлення; CM – відповідність кольору; OF – дискомфорт/
чутливість; AF – анатомічна форма; SC – наявність вторинного карієсу.
Другу групу склали 40 пацієнтів, в яких згідно з традиційними показаннями і протоколами лікування показано виготовляти непряму реставрацію. 2 пацієнтам (5,0±3,4) % ІІ групи були виготовлені раніше непрямі
%
види ускладнень
реставрації, а 38 (95,0±3,4) % були виготовлені раніше прямі реставрації (рис.
3.6).
5%
95%
Пряма реставрація Непряма реставрація
Рис. 3.6. Розподіл пацієнтів другої групи відповідно до проведеного методу лікування.
Результати клінічної оцінки ускладнень, що виникли після лікування пацієнтів другої групи досліджуваних, були наступними і представлені на рисунку 3.7.
У цій групі ми розділили ускладнення, які спостерігали, на дві підгрупи:
ускладнення при виготовленні непрямих реставрацій та ускладнення при виготовленні прямих реставрацій. Підгрупа пацієнтів, в яких виявлені ускладнення при виготовленні непрямих реставрацій, склала 2 пацієнти: 1 (50 %) із них звернувся зі скаргою на порушення фіксації (розцементування) реставрації, а ще 1 (50 %) пацієнт звернувся зі скаргою на скол частинки непрямої реставрації. Безумовно, надто мала вибірка пацієнтів була нерепрезентативною і не дала нам об’єктивної інформації про ускладнення при лікуванні непрямими реставраціями.
Підгрупа пацієнтів, в яких виявлені ускладнення при виготовленні прямих реставрацій, склала 38 пацієнтів. Невідповідність анатомічної форми (AF) відмічена в 15 (39,5±7,9) % випадках. Із них у 10 (26,3±7,1) % випадках ми спостерігали значну втрату реставраційного матеріалу (дефект реставрації), що є показом до заміни реставрації. А в 5 (13,2±5,5) % випадках виявлено порушення анатомічної форми зубів при моделюванні прямої реставрації:
сплощення або відсутність горбів, скіс ріжучих країв, відсутність оклюзійних контактів на реставрації (таким чином лікарі проводили «профілактику»
ускладнень).
У 15 (39,5±7,9) % випадках ми спостерігали відсутність (випадіння пломб) реставрації, причому, з анамнезу нам відомо про неодноразові втрати цих реставрацій.
У пацієнтів другої групи ми спостерігали тріщини та переломи зубів.
Згідно з класифікацією AAЕ (Американської асоціації ендодонтів) ми спостерігали 4 (10,5±5,0) % випадки перелому горбка «Fractured Cusp», коли є повний або частковий перелом горбка, що починається на коронці, прямує до його шийки, закінчується в ясенній щілині або глибше (ІІ група за ААЕ).
Прогноз для таких зубів сприятливий і подальша тактика лікування залежала від глибини приясенного руйнування.
Ми спостерігали 2 (5,3±3,6) % випадки перелому зуба «Cracked Tooth», коли є неповний перелом зуба, що охоплює один або два крайових гребеня, починається на коронці, проникає в дентин в напрямку кореня зуба (ІІІ група за ААЕ). Прогноз для таких зубів сумнівний і залежав від глибини тріщини в корені.
У 2 (5,3±3,6) % випадках ми спостерігали повний перелом зуба «Split Tooth», коли перелом починається на коронці і розділяє зуб на дві частинки в напрямку кореня (ІV група за ААЕ). Прогноз для таких зубів був несприятливий, і такі зуби підлягали видаленню.
0,00 5,00 10,00 15,00 20,00 25,00 30,00 35,00 40,00
Порушення анатомічної
форми
Втрата реставрації
Перелом горба Перелом зуба Повний перелом зуба
39,47 39,47
10,52
5,26 5,26
Рис. 3.7. Розподіл ускладнень у пацієнтів другої групи, яким виготовляли пряму реставрацію.
Таким чином, можна підсумувати, що результати дослідження пацієнтів у першій групі висвітлюють нам низку ускладнень, більшість яких виникли внаслідок помилок, що здійснюються лікарями на різних етапах лікування:
неправильний вибір кольору, погана ізоляція порожнини від ротової рідини, а також недостатня кінцева обробка реставрації і т.п.. Унаслідок цих ускладнень частина реставрацій потребували заміни. Ми можемо стверджувати, що лікування дефектів твердих тканин методом прямої реставрації є складним і має свої особливості. Багато незадовільних результатів та ускладнень відбувається через помилки лікарів, що допущені на різних етапах лікування.
Водночас прогноз для таких зубів сприятливий, ці ускладнення не приводять до втрати зубів чи інших факторів, що ускладнюють подальше стоматологічне лікування.
Аналіз проведеного раніше лікування пацієнтів другої групи, в яких згідно з традиційними показаннями і протоколами лікування показано виготовляти непряму реставрацію, оголює величезну проблему вибору методу лікування в таких клінічних ситуаціях. Адже тільки в 5 % випадків ми спостерігали правильний вибір лікування – непряму реставрацію.
Проаналізувавши результати дослідження ускладнень в другій групі, нами
види ускладнень
%
відмічено, що в 39,5 % пацієнтів спостерігалася невідповідність анатомічної форми зуба через дефекти пломби чи неправильне моделювання реставрації. У 39,5 % випадках – відсутність (випадіння пломб) реставрації. Але найгірший прогноз лікування стосувався різних типів переломів зубів, причому в 5,3 % випадках ми спостерігали повний перелом зуба «Split Tooth», що призвів до втрати цих зубів. Таким чином, проведені нами дослідження, дозволяють константувати, що помилки на етапі вибору методу лікування дефектів твердих тканин зубів призводять до клінічних ситуацій із несприятливим прогнозом для таких зубів аж до їхньої втрати.
3.3. Поширеність і характеристика дефектів твердих тканин зубів у пацієнтів, які проживають на Прикарпатті
Для вивчення поширеності дефектів твердих тканин зубів нами було обстежено 304 особи та виявлено 1312 дефектів. Розподіл дефектів, залежно від групової приналежності зубів, представлений на рис. 3.8.
Рис. 3.8. Розподіл дефектів, залежно від групової приналежності зубів.
Найперше нами була проаналізована групова приналежність зубів та встановлено, що найбільша кількість дефектів виявлена в жувальній групі зубів, при цьому не спостерігається значної залежності між зубами верхньої та нижньої щелеп. На молярах виявлено 511 дефектів твердих тканин, що
становило (38,9±1,3) %, премолярах – 390 дефектів, що склало (29,7±1,3) %. Ікла вражаються значно рідше, нами виявлено 72 дефекти, це склало (5,5±0,6) %. На різцях 339 дефектів – (25,8±1,2) %.
Для оцінки частоти утворення різних видів дефектів, при виборі методу лікування яких можуть виникати різні думки, нами було проведене дослідження дефектів твердих тканин різних груп зубів, залежно від топографії та розміру порожнин. Ми не враховували надто малі за розміром порожнини, в яких є чіткі показання до лікування дефектів твердих тканин зубів за допомогою прямої реставрації. Також ми не враховували великі дефекти, в яких є чіткі показання до лікування їх штифтовими конструкціями.
Для різців ми розглядали такі види порожнин (рис 3.9):
1-а – порожнини зі збереженням емалі на вестибулярній поверхні та руйнуванням не більше 1/3 ширини в медіо-дистальному напрямку; 1-b – порожнини зі збереженням емалі на вестибулярній поверхні та руйнуванням від 1/3 до 1/2 ширини в медіо-дистальному напрямку.
2 – порожнини з руйнуванням емалі на вестибулярній поверхні не більше 1/3 ширини різального краю в медіо-дистальному напрямку;
3 – порожнини з руйнуванням емалі на вестибулярній поверхні до 1/2 ширини різального краю в медіо-дистальному напрямку;
4 – порожнини з порушенням кута коронки чи різального краю не більше 1/3 ширини в медіо-дистальному напрямку;
5 – однобічні порожнини з руйнуванням різальної поверхні коронки зуба до ½ ширини в медіо-дистальному напрямку;
6 – однобічні великі порожнини з руйнуванням різального краю на ½ і більше ширини коронки зуба в медіо-дистальному напрямку; двобічні порожнини з руйнуванням різального краю;
7 – стертість чи руйнування різального краю на 1/3 висоти коронки;
8 – стертість чи руйнування різального краю на 1/2 висоти коронки;
9 – стертість чи руйнування різального краю на 2/3 висоти коронки.
Рис 3.9. Види порожнин в різцях.
При аналізі дефектів різців було визначено їх відсотковий розподіл залежно від типу порожнин. Результати представлені у вигляді діаграми (рис. 3.10).
0 5 10 15 20 25 30
1 2 3 4 5 6 7 8 9
23,9 21
15
10 8,6
7,1
9,1
3,8 2,4
%
Види дефектів
Рис. 3.10. Структура розподілу дефектів у різцях.
Відповідно до отриманих результатів найбільшу кількість дефектів склали порожнини на контактній поверхні різців. Виявлено 81 дефект 1-го типу, що становить (23,9±2,3) %, 2-го типу – 68 дефектів (20,1±2,2) % та 3-го
типу – 51 (15,0±1,9) %. Меншу кількість склали дефекти 4-го типу – 34 дефекти (10,0±1,6) %, 5-го типу – 29 (8,6±1,5) %, 6-го типу – 24 (7,1±1,4) %, 7-го типу – 31 (9,1±1,6) %, 8-го типу – 13 (3,8±1,0) %, 9-го типу – 8 (2,4±0,8) %.
Дла ікол характерні такі види порожнин (рис. 3.11):
1 – порожнини зі збереженням емалі на вестибулярній поверхні та руйнуванням не більше 1/3 ширини коронки зуба в медіо-дистальному напрямку;
2 – порожнини з руйнуванням емалі на вестибулярній поверхні не більше 1/3 ширини коронки зуба в медіо-дистальному напрямку;
3 – порожнини з руйнуванням емалі на вестибулярній поверхні до 1/2 ширини коронки зуба в медіо-дистальному напрямку;
4 – порожнини, що локалізуються в сліпій ямці ікла.
Рис 3.11. Види порожнин в іклах.
При огляді різних видів дефектів в іклах нами виявлено 27 порожнин 1-го
типу (37,5±5,7) %, 23 – 2-го типу (31,9±5,5) %, 8 – 3-го типу (11,1±3,7) %, 14 – 4-го типу (19,4±4,7) %. Розподіл дефектів ікол, залежно від топографії та
розміру порожнин, представлений на рис. 3.12.
0,00 5,00 10,00 15,00 20,00 25,00 30,00 35,00 40,00
I II III IV
37,50
31,90
11,00
19,50
Види дефектів
%
Рис. 3.12. Структура розподілу дефектів на іклах.
Типи порожнин, які нами досліджувалися, у премолярах (рис. 3.13):
1 – порожнина на оклюзійній поверхні в межах плащового та навколопульпового дентину, «О»;
2 – порожнина на дистальній або медіальній контактній поверхні в межах плащового та навколопульпового дентину, «OM», «OD»;
3 – порожнина, що охоплює оклюзійну, мезіальну та дистальну контактну поверхні в межах плащового та навколопульпового дентину, «MOD»;
4 – порожнина зі значним руйнуванням, при якій спостерігається втрата одного горба коронки зуба.
Рис 3.13. Види порожнин у премолярах.
При аналізі дефектів премолярів було визначено їхній відсотковий розподіл, залежно від типу порожнин. Результати представлені у вигляді діаграми (рис. 3.14).
0,00 5,00 10,00 15,00 20,00 25,00 30,00 35,00 40,00 45,00
O OM (OD) MOD Руйнування
горба 40,80
29,00
23,80
6,40
Види дефектів
%
Рис 3.14. Структура розподілу дефектів у премолярах.
В оглянутих пацієнтів з ураженням твердих тканин премолярів ми спостерігали 159 дефектів типу «О» (40,8±2,5) %, 113 – типу «OM», «OD»
(29,0±2,3) %, 93 – типу «MOD» (23,8±2,2) % та в 25 випадках спостерігалися дефекти 4-го типу з ураження горбка (6,4±1,2) %.
Для аналізу поширеності дефектів твердих тканин зубів групи молярів нами розглядались такі види порожнин (рис. 3.15):
1 – порожнина на оклюзійній поверхні в межах плащового та навколопульпового дентину, «О»;
2 – порожнина на дистальній або медіальній контактній поверхні в межах плащового та навколопульпового дентину, «OM», «OD»;
3 – порожнина, що захоплює оклюзійну, мезіальну та дистальну контактну поверхні в межах плащового та навколопульпового дентину,
«MOD»;
4 – порожнина із значним руйнуванням, при якій спостерігається втрата одного горбка коронки зуба.
Рис 3.15. Види порожнин у молярах.
При аналізі дефектів молярів було визначено їхній відсотковий розподіл, залежно від типу порожнин. Результати представлені у вигляді діаграми (рис.
3.16).
Рис 3.16. Структура розподілу дефектів молярів.
При обстеженні дефектів молярів нами діагностовано 221 порожнину типу «О» (43,2±2,2) %, 130 – типу «OM», «OD» (25,4±1,9) %, 79 – типу «MOD»
(15,5±1,6) % та в 81 випадках спостерігалися порожнини 4-го типу з ураженням одного з горбків (15,9±1,6) %.
При аналізі проведеного раніше лікування пацієнтів другої групи, в яких згідно з традиційними показаннями і протоколами лікування показано виготовляти непряму реставрацію, тільки у 5 % випадків ми спостерігали правильний вибір лікування – непряму реставрацію. Проаналізувавши результати дослідження ускладнень у другій групі, ми відмітили, що в 39,5 % пацієнтів спостерігалася невідповідність анатомічної форми зуба через дефекти пломби чи неправильне моделювання реставрації. У 39,5 % випадках – відсутність (випадіння пломб) реставрації. Але найгірший прогноз лікування стосувався різних типів переломів зубів, причому в 5,3 % випадках ми спостерігали повний перелом зуба «Split Tooth», що призвів до втрати цих зубів. Таким чином, проведені нами дослідження дозволяють константувати, що помилки на етапі вибору методу лікування дефектів твердих тканин зубів призводять до клінічних ситуацій із несприятливим прогнозом для таких зубів аж до їхньої втрати.
Встановлено, що найбільша кількість дефектів виявлена в жувальній групі зубів: на молярах виявлено 511 дефектів твердих тканин, що становило (38,9±1,3) %, премолярах – 390 дефектів, що склало (29,7±1,3) %, на різцях виявлено 339 дефектів – (25,8±1,2) %. Ікла уражаються значно рідше, нами виявлено 72 дефекти, це склало (5,5±0,6) %. Проведені нами дослідження дозволили систематизувати види дефектів для всіх груп зубів та оцінити розповсюдженість різних видів дефектів твердих тканин у досліджуваних пацієнтів, які проживають на Прикарпатті.
Матеріали розділу опубліковані в наступних працях:
1. Бульбук ОВ, Рожко ММ, Бульбук ОІ (2018) Спосіб діагностики і систематизації дефектів твердих тканин зубів. Галицький лікарський вісник 25(4):04-07 [219].
2. Бульбук ОВ, Рожко ММ, Бульбук ОІ Вибір методу ортопедичного лікування дефектів твердих тканин зубів. Матеріали міжнародн. наук.-практ.
конференції з дентальної імплантології «Стоматологія- вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку» Івано-Франківськ 23-24 вересня (2010):71-72 [220].
3. Бульбук ОВ, Бульбук ОІ Використання мікропротезування у стоматологічних клініках м. Івано-Франківська. Матеріали 6 Міжнар. стомат.
конф. студентів і молодих вчених «Актуальні питання науково-практичної стоматології» Ужгород 20-22 квітня (2017):54-56[221].
РОЗДІЛ 4
РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЕФЕКТІВ ТВЕРДИХ ТКАНИН РІЗНИХ ГРУП ЗУБІВ
Базуючись на аналітичних механіко-математичних моделях, були створені методики визначення індексу руйнування оклюзійної поверхні зуба (ІРОПЗ) [146] із подальшою рекомендацією до застосування одного з чотирьох основних видів конструкцій (пломба, вкладка, штучна коронка, штифтова конструкція), призначених для клінічного відновлення зруйнованої коронки зуба, залежно від можливих значень цього індексу. ІРОПЗ жодним чином не враховує глибину руйнування твердих тканин зуба, відтак запропонована [147]
дещо вдосконалена методика, котра, окрім ІРОПЗ, ураховує додатковий індекс глибини руйнування коронки зуба (ІГРКЗ) і дає рекомендації до застосування того чи іншого методу відновлення на основі двовимірної діагностичної шкали.
На наш погляд, досліджувані в попередніх роботах аналітичні механіко- математичні моделі системи «зуб-пломба» є дещо спрощеними і не враховують низку важливих чинників. Насамперед маємо на увазі нехтування величини об’єму дефектів твердих тканин зуба, а в числових розрахунках нехтування стисливістю пломби та неврахування ефектів Пуассона для тканин зуба, що спотворює показники напружено-деформованого стану і не дозволяє оцінити можливість навантаження системи «зуб-пломба» розтягуючими напруженнями.
Такі спрощення можуть суттєво вплинути на адекватний вибір методу відновлення коронки зуба. Отже, у нашій роботі викладено результати досліджень, які спрямовані на вдосконалення методик аналітичної оцінки параметрів напружено-деформованого стану системи «зуб-пломба» або «зуб- вкладка». При побудові її розрахункової моделі реалізовувалась ідея про те, що ця модель не є універсальною, а орієнтована на вирішення конкретного завдання; при цьому в ході дослідження вона дозволить одержати аналітичні результати, придатні для зручного використання в стоматології.