ORCID ID: 0000-0002-9908-5790
Таблиця 1 HEART Score для пацієнтів із загруднинним болем
Показник Бал
H History/Анемнез *
Викликають слабку підозру 0
Середній ступінь настороженості 1
Високий ступінь настороженості 2
E ECG / Електрокардіограма
Норма 0
Немає відхилення сегмента ST, блокада ЛНПГ, гіпертрофія ЛШ, порушення реполяризації (дігоксин);
1
Виражене відхилення сегмента ST 2
А Age/Вік
<45 0
45-64 1
≥65 2
R Risk factors/Фактори ризику**
Відсутні 0
1 - 2 фактори ризику 1
≥3 факторів ризику або атеросклероз в анамнезі 2 Т Initial troponin/ Рівень тро-
поніну
≤ норми 0
1-3 x норми 1
>3 x норми 2
Примітки. *Біль у грудях, що здавлює, іррадіація в щелепу / ліве плече / руку, тривалість 5-15 хв, причина: фізичне навантаження, холод, стрес, нудота / блювання, позитивна реакція на нітрати упродовж декількох хвилин, підтвердження симптомів пацієнтом. Низький ризик: добре локалізований біль, не пов'язаний з фізичним навантаженням, відсутність підвищеного потовиділення, немає блювоти / нудоти, посилюється при пальпації.
** Фактори ризику: АГ, гіперхолестеринемія, ЦД, ожиріння (ІМТ >30 кг/м2), куріння (зараз або ≤ 3 міс.
тому), сімейний анамнез (батько або рідний брат/сестра молодше 65 років з ССЗ), що передують: ІМ, ЧКВ/АКШ, ТІА/ГРМК, захворювання периферичних артерій).
Обґрунтування дослідження. Серйозну проблему сьогодення становить інфекційна нестабільність в Україні через СOVID-19, але серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною смертності громадян країни.
Судячи із статистичних відомостей, приблизно 40%
звернень до кардіолога у час пандемії – це хворі з порушеннями ритму та провідності
(фібриляцією/тріпотінням передсердь) з різними ускладненнями: гострим коронарним синдромом (ГКС), інфарктом міокарда (ІМ), інсультом та іншими.
У цей період вірусного навантаження на країну спостерігається збільшення виникнення та прогресування серцевої недостатності втричі та збільшення ризику інфаркту міокарда, зростання
ризику загальної смертності – вдвічі від серцево судинної патології. Саме тому сьогодні є надзвичайно важливим надання своєчасної долікарської та лікарської допомоги із правильним скеруванням пацієнтів із серцевою патологію у відповідні відділення для надання кваліфікаційної допомоги; у цьому може значно полегшити роботу для лікарів шкала HЕART.
Мета дослідження. Провести диференціацію хворих із загрудинним больовим синдромом, що потенційно могли бути зараженим COVID-19 з низьким, середнім та високим ризиком виникнення
«великої побічної серцевої події» (Major Adverse Cardiac Event (MACE)) протягом 6 тижнів, таких як загальна смертність, ІМ, потреба в коронарній реваскуляризації чи аортокоронарному шунтуванні та смерть.
Матеріали та методи. Нами було проведено диференціацію 50 випадків звернень у відділення екстреної допомоги, що мали симптом вираженого загрудинного больового синдрому неясного генезу.
Серед пацієнтів переважали чоловіки, віком від 20 до 70 років (середній вік 49,02 ± 1,73 роки). Усім пацієнтам проводили підрахунок балів за шкалою HEART (анамнез, вік, фактори ризику (куріння, ожиріння, сімейний анамнез, гіперхолестеринемія, АГ, ЦД, захворювання периферичних артерій), дані ЕКГ, рівень тропоніну І), а також запитували, чи вони не хворіють у даний момент вірусною інфекцією та про можливий контакт із потенційними хворими на COVID-19.
Результати дослідження. Під час обстежен- ня пацієнтів ми виявили різні фактори ризику, а саме:
зареєстрували 32% хворих, які мали стаж куріння більше 5-ти років, обтяжений сімейний анамнез ви- явили в 30% обстежених. Найбільш частим фактором ризику серед досліджених пацієнтів склала саме ар- теріальна гіпертензія – 54% хворих мали коливання артеріального тиску. ЦД ІІ типу був відмічений у 34%, гіперхолистеринемія – 36%, ожиріння – 20%, захворювання переферійних судин – 18% пацієнтів.
Серед обстежених хворих БЛНПГ, БПНПГ, ГЛШ на ЕКГ спостерігалася у 42% хворих; елевація сегменту ST (2-3 мм), депресія сегменту ST, пору- шення процесів реполяризації – 58% хворих. Підви- щені рівні тропоніну І (1-3 рази вище норми) у 48%
хворих, і >3 x норм – 8% хворих.
Під час підрахунку балів за шкалою HEART нами було виявлено 20% осіб із низьким ризиком розвитку MACE (2,4±0,12 бали), 44% – проміжний ризик (5,18±0,16 бали), із високим ризиком – 36%
(7,83±0,26 бали).
5 пацієнтів, окрім загрунинного болю, відмічали підвищення температури тіла до 37,6 ˚С протягом 3-х днів, загальну слабість, відчуття нестачі повітря. За даними ЕКГ порушення процесів репор- ляризації, обтяжений сімейний анамнез. За даними рентгенографій органів грудної клітки – норма. Кіль- кість балів за шкалою HEART у них 1,2±0,2 бали.
Швидкий тест на COVID-19 дав позитивний резуль- тат. Троє хворих були скеровані на амбулаторне ліку- вання, двоє – на стаціонарне лікування.
Пацієнти із низьким ризиком MACE не по- требували госпіталізації і спеціальних обстежень.
Загрудинний біль у них супроводжував фізичне та психоемоційне напруження, захворювання опорно- рухового апарату, вегето-судинну дисфункцію.
Обговорення результатів. Дана шкала є ак- туальною, простою у використанні для ідентифікації хворих із загрудинним болем. ЇЇ можна застосовувати не тільки для стаціонарних пацієнтів, але й при поліклінічному прийомі та в амбулаторіях сімейної медицини.
Результати нашої роботи підтверджуються й іншими дослідженням в інших клініках світу та Європи [3, 6].
Висновки. Прогнозування результатів у хво- рих із загруднинним болем та хворих із гострим ін- фарктом міокарда, які звертаються в екстрену медич- ну допомогу, визначаються за допомогою шкали HEART. Значна кількість хворих, що мають проміжний або високий ризик розвитку MACE, по- винні негайно госпіталізовуватися до стаціонару.
References:
1. Belialov F. Prognosis and scores in cardiology. M:
MEDpress-inform, 2018; P.300. (in Russ).
2. Vakaliuk IP, Serediuk NM, Denina RV, Baryla HH, Churpii IK, Yaniv OV. Zastosuvannia prohnostychnykh shkal u suchasnii kardiolohichnii praktytsi (chastyna 1). Art of Medicine. 1(13) 2020.
P.180-193.
3. Vizir VA, Sadomov AS, Nasonenko OV. Otsinka sertsevo-sudynnoho ryzyku v cholovikiv iz hipertonichnoiu khvoroboiu na tli androhennoho defitsytu. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny. 2018; 1:61-67.
4. Naqvi SHR, Abbas T, Tun HN, Naqvi AA, Zaffar Z, et al. Diagnostic accuracy of TIMI versus GRACE score for prediction of death in patients presenting with Acute Non-ST Elevation Myocardial Infarction (NSTEMI). J Cardiol Cardiovasc Med. 2019; 4:001- 005. https://doi.org/10.29328/journal.jccm.1001032.
5. Shekera OH, Kukharchuk KhM. Rannia otsinka rozvytku kardiovaskuliarnoi patolohii u bezsymptomnykh patsiientiv iz subklinichnym hipotyreozom. Semeinaia medytsyna. 2018; 2(76):41- 44.
6. Van Den Berg P, Body R. The HEART score for early rule out of acute coronary syndromes in the emergency department: a systematic review and metaanalysis. Eur Heart J Acute Cardiovasc Care, 2018; 7:111-119.
7. Yashchenko OB, Khimion LV, Danyliuk SV, Sytiuk TO. Ctabilna ishemichna khvoroba sertsia. Semeinaia medytsyna. 2018; 4(78):5-15.
УДК 616-071+616.12-009.7+616.127-005.8
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ШКАЛЫ HEART ДЛЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ ЗАГРУДИННОЙ БОЛИ У
БОЛЬНЫХ С ПОДОЗРЕНИЕМ НА ОСТРЫЙ ИНФАРКТ МИОКАРДА
О.И. Готюр
Ивано-Франковский национальный медицинский уни- верситет, кафедра внутренней медицины №2 и медсестринства, г. Ивано-Франковск, Украина, ORCID ID: 0000-0001-9687-0112,
e-mail: Oksanahotiur@gmail.com
Резюме. Цель исследования. Провести дифференциацию больных с загрудынным болевым синдромом, что потенциально могли бы быть зара- женными COVID-19 с низким, средним и высоким риском возникновения «большого побочного сердеч- ного события».
Материалы и методы. Нами было проведе- но дифференциацию 50 случаев обращений пациен- тов в отделение экстренной помощи, что имели симп- том боль за грудиной. Среди пациентов было 5 по- тенциально больных COVID-19. Преобладали муж- чины в возрасте от 20 до 70 лет (средний возраст 49,02 ± 1,73 года). Всем пациентам проводили под- счет баллов по шкале HEART (анамнез, возраст, фак- торы риска (курение, ожирение, семейный анамнез, гиперхолестеринемия, АГ, СД, заболевания перифе- рических артерий), данные ЭКГ, уровень тропонина I).
Результаты исследования. При подсчете баллов по шкале HEART нами было выявлено 20%
лиц с низким риском развития MACE (2,4 ± 0,12 бал- ла), 44% – промежуточный риск (5,18 ± 0,16 балла), с высоким риском – 36% (7,83 ± 0,26 балла).
Среди 5-ти потенциально больных COVID-19 имели жалобы на боль за грудиной и элевацию сег- мента ST на ЭКГ, после проведения PLR-тестов име- ли низкие уровни тропонина I и подтверждение виру- са COVID-19 с последующей госпитализацией в ин- фекционную больницу.
Пациенты с низким риском MACE не нужда- лись в госпитализации и специальных обследованиях.
Боль за грудиной в них сопровождал физическое и психоэмоциональное напряжение, заболевания опор- но-двигательного аппарата, вегето-сосудистой дис- функции.
Выводы. Прогнозирование результатов у больных с загрудинной болью у больных с острым инфарктом миокарда, обращающихся в экстренную медицинскую помощь, определяются с помощью шкалы HEART. Значительное количество больных, имеющих промежуточный или высокий риск разви- тия MACE, должны немедленно госпитализироваться в стационар.
Ключевые слова: шкала HEART, сердечно- сосудистый риск.
UDC 616-071+616.12-009.7+616.127-005.8 THE USE OF THE HEART SCORE FOR DIFFERENTIATION OF CHEST PAIN IN PATIENTS WITH ACUTE MYOCARDIAL
INFARCTION O.I. Hotiur
Ivano-Frankivsk National Medical University,
Department of Internal Medicine No2 and Nursing, Ivano-Frankivsk, Ukraine,
ORCID ID: 0000-0001-9687-0112, e-mail: Oksanahotiur@gmail.com
Abstract. During the quarantine, the public health of Ukraine decreased significantly. Constant stress caused by the possibility of СOVID-19 infection risk has caused the flare-up of chronic conditions.
At the moment of the epidemics, it is important to differentiate patients with chest pain quickly, while it may hide COVID-19 as well as other pathology. So, it is relevant to use different scales to evaluate risks for dis- eases at the moment (diagnostics) or in the future (prog- nosis).
Exactly to divide the patients into groups with low, intermediate, and high risk, many evidence-based studies presented the HEART score, as a practical, as well as available tool for any intensive care physician. It is based on the calculation of risk level for Major Ad- verse Cardiac Event (MACE) for 6 weeks, such as gen- eral mortality rate, MI, or coronary revascularization.
Aim of the study. To differentiate patients with chest pain that could be potentially infected with COVID- 19 and had low, intermediate, and high risk of Major Adverse Cardiac Event (MACE) during 6 weeks, such as general mortality rate, MI, need in coronary revasculari- zation or coronary artery bypass surgery, and death.
Materials and methods. We differentiated 50 cases of admissions to the intensive care unit with the symptoms of expressed chest pain of unknown origin.
Among patients, there were 5 potentially COVID-19 patients. 20-70-year-old males (average age was 49.02 ± 1.73 years old) prevailed. All patients had been calculated points according to the HEART score (anamnesis, age, risk factors (smoking, obesity, family history, hypercho- lesterolemia, AH, DM, peripheral arterial disease), data of ECG, troponin І), as well as they were questioned if they had been suffering from a viral infection and about any possible contact with potential COVID-19 patients.
Results of the study. While calculating points according to the HEART score, we found 20% of people with low risk of MACE (2.4±0.12 points), 44% with intermediate risk (5.18±0.16 points), and 36% with high risk (7.83±0.26 points).
Among 5 potential patients with COVID-19, who had complaints on chest pain and ST elevation on the ECG, got low troponin І levels after performed PCR and confirmed COVID-19 with further hospitalization to an infectious disease hospital.
The patients with low MACE risk did not need hospitalization and special examinations. Their chest pain was accompanied with physical and psychoemotional stress, musculoskeletal disorders and dysautonomia.
Conclusions. Prediction of results for patients with chest pain or with acute myocardial infarction, who applied for emergency medical care, is performed with the help of the HEART score. A significant number of
patients, who have an intermediate or high risk of MACE, have to be hospitalized immediately.
Keywords: HEART score, cardiovascular risk.
Стаття надійшла в редакцію 03.09.2020 р.
DOI: 10.21802/artm.2020.3.15.48.
УДК 616.33/.342-002.44-005.1-072.1-089
ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГОСТРІ ВИРАЗКОВІ КРОВОТЕЧІ
Ф.В. Гринчук1, І.І. Дутка1, В.В. Максимʼюк1, А.В. Ушаков2
1
ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», кафедра хірургії № 1,
2
ОКУ «Чернівецька обласна клінічна лікарня», м. Чернівці, Україна,
ORCID ID: 0000-0002-7482-442X, e-mail: fedir_grynchuk@ukr.net, ORCID ID: 0000-0002-7642-5932, e-mail: dutkamed@ukr.net, ORCID ID: 0000-0002-2228-9840, e-mail: maxsurg@ukr.net,
ORCID ID: 0000-0002-0141-8228, e-mail: av.ushakov.77@gmail.com
Резюме. Вдосконалення тактики лікування хворих на гострі виразкові кровотечі (ГВК) наразі зали- шається актуальною проблемою. Це зумовлено високою частотою розвитку рецидивів ГВК і летальністю.
Метою роботи було попереднє оцінювання ефективності напрацьованої тактики лікування хворих на ГВК.
Матеріали та методи. 113 хворих на виразкову хворобу, ускладнену ГВК. У 58 (51,33%) хворих вияв- лена виразка ДПК, у 44 (38,94%) – шлунка, у 11 (9,73%) – множинні виразки. У 21 (18,58%) хворих протягом первинної ФЕГДС виявлений клас Forrest I (Ia – 12, Ib – 9), у 92 (81,42%) – клас Forrest ІI (ІIa – 13, ІIb – 34, ІIс – 45). Лікування хворих проводили з використанням напрацьованого алгоритму.
Результати. Основою вибору тактики є розроблена прогностична шкала, що передбачає попередній і основний етапи прогнозування. Виділяємо дві групи ризику рецидиву ГВК – низький і високий. За класу Forrest ІІ хворим, попередньо віднесеним до групи високого ризику, виконуємо превентивний ендоскопічний гемостаз.
Після оцінювання за основною шкалою хворим із високим ризиком проводимо контрольну ФЕГДС, за необ- хідності – ендоскопічний гемостаз. У таких хворих медикаментозний комплекс доповнюємо регуляторами оки- сних і протеолітичних реакцій, гепато- і нефропротекторами. З використанням такої тактики нами проліковано 26 хворих (14 – з високим ризиком). У жодному випадку не виникла рецидивна кровотеча.
Висновки. Застосування розробленого алгоритму, що заснований на виділенні груп високого і низько- го ризику розвитку рецидивів кровотеч, дозволяє визначати тактику лікування хворих і коректувати медика- ментозний комплекс. Клінічна апробація алгоритму свідчить про його ефективність і доцільність наступного широкого впровадження в практику.
Ключові слова: виразкова хвороба, виразкові кровотечі, тактика лікування.
Вступ. Вдосконалення тактики лікування хворих на гострі виразкові кровотечі (ГВК) наразі залишається актуальною проблемою. Незважаючи на постійне вдосконалення лікувальних настанов, ле- тальність за ГВК становить 10-15% [1-13]. За виник- нення рецидивів ГВК, частоту яких оцінюють на рівні 10-30%, летальність сягає 30-50% [1,3,8,12]. Це свід- чить про необхідність вдосконалення тактики ліку- вання такої патології.
Обґрунтування дослідження. Відомі наста- нови з лікування ГВК містять низку суперечностей.
Зокрема, контраверсійними залишаються погляди на інформативність прогностичних шкал [2,12,13], неоднозначно оцінюють показання до виконання превентивного ендоскопічного гемостазу за стигмат Forrest II [1,10,12,13], проведення ранньої контроль- ної фіброезофагогастродуоденоскопії (ФЕГДС)
[5,7,10,12,13], суттєво відрізняються рекомендації щодо методів ендоскопічного гемостазу (ЕГ) [3,7,9,12].
Мета роботи. Провести попереднє оцінювання ефективності напрацьованої тактики лікування хворих на ГВК.
Матеріали та методи. 113 хворих на вираз- кову хворобу, ускладнену ГВК, серед яких було 80 (70,8%) чоловіків і 33 (29, 2%) жінки. У 58 (51,33%) хворих виявлена виразка ДПК, у 44 (38,94%) – шлун- ка, у 11 (9,73%) – множинні виразки. У 21 (18,58%) хворих протягом первинної фіброезофагогастродуо- деноскопії (ФЕГДС) виявлений клас Forrest I (Ia – 12, Ib – 9), у 92 (81,42%) – клас Forrest ІI (ІIa – 13, ІIb – 34, ІIс – 45).
Лікування хворих проводили з використан- ням напрацьованого алгоритму (рис.1).
Рис.1. Запропонований алгоритм лікування хворих на гострі виразкові кровотечі.
Результати дослідження. Основою вибору тактики є створена нами прогностична шкала, що передбачає попередній і основний етапи прогно- зування. У шкалу для попереднього етапу ми внесли суто клінічні (клас коморбідної патології [14] особли- вості виразкового анамнезу: температура тіла, за- стосування гемостатичної терапії на догоспітальному етапі, частота пульсу, пульсовий тиск) та ендо- скопічні критерії (клас кровотечі за Forrest). Для опи- су стигмат Forrest ІІ пропонуємо застосовувати ро- зроблений нами метод обʼєктивізації і доповнювати індексом Н – нестабільний, за наявності відповідної ознаки [15]. З урахуванням того, що використання методу є наразі недоступним для широкого кола лікарів, ми пропонуємо базовий (традиційні дефініції [16]) і розширений варіанти шкали. Згідно зі шкалою виділяємо дві групи ризику рецидиву ГВК – низький і високий.
Вважаємо за потрібне якомога раніше вико- нувати первинну ФЕГДС. ЕГ вважаємо безумовно необхідним у всіх випадках активної кровотечі. У випадках класу Forrest ІІ всім хворим, віднесеним до групи високого ризику, виконуємо превентивний ЕГ.
У хворих із стигматами Forrest І, IIa, IIb, з ви- соким ризиком рецидивів для ЕГ використовуємо суміш рідкого желатину з епінефрином 1:20. За стиг- мат Forrest ІІс застосовуємо аплікаційний гемостаз із попереднім обдуванням стінки органу охолодженим до -900С повітрям за напрацьованою методикою.
Хворим із стигматами Forrest ІІ з низьким ризиком рецидиву превентивний гемостаз не проводимо.
Надалі оцінюємо ризик рецидиву за основ- ною шкалою, яка, окрім означених, містить дані ла- бораторних обстежень (загальна кількість лейкоцитів,
загальний білок, креатинін, протромбіновий індекс, час рекальцифікації плазми, тест на наявність фібри- ногену В, фібриназа, антитромбін ІІІ, глутатіон відновлений, співвідношення неферментаційної та ферментаційної фібинолітичної активності плазми, протеолітична активність плазми за азоколагеном, рівень окиснення нейтральних білків плазми, співвідношення вмісту дієнових конюгатів та ке- тодієнів, поліморфізм 5G4 і G43A гена PAI-1).
Підставою для включення таких критеріїв став аналіз даних, отриманих обстеженням хворих.
Оскільки визначення частини представлених показників є поки що недоступним у повсякденній практиці, нами напрацьовано два варіанти основної прогностичної шкали – базовий і розширений. У ба- зову шкалу відібрані рутинні критерії, а розширена – доповнена рештою.
У хворих групи високого ризику рецидиву щойно після оцінювання проводимо ранню кон- трольну ФЕГДС, протягом якої уточнюємо ризик із урахуванням ендоскопічних стигмат. У разі підтвер- дження високого ризику повторно виконуємо ЕГ.
Якщо впродовж первинної ФЕГДС був використаний інʼєкційний ЕГ за розробленим методом, застосуємо інший. Якщо ж була застосована стандартна суміш для інʼєкції, використовуємо запропоновану нами суміш, чи інший метод, зокрема, аплікаційний. По- требу проведення наступних контрольних ФЕГДС визначаємо індивідуально, з урахуванням клінічних проявів, результатів лабораторних досліджень. Кон- трольну ФЕГДС перед випискою із стаціонару вико- нуємо всім хворим.
У комплекс замісної терапії включаємо кри- сталоїдні (0,9% NaCl, розчин Рінгера) та колоїдні
(Волютенз) кровозамінники та компоненти крові. З гемостатичною метою призначаємо препарати Дици- нон, Сангера, Вікасол. З урахуванням виявлених нами особливостей функційного стану печінки, нирок, механізмів фібринолізу, протеолізу, редокс-реакцій, у хворих з високим ризиком рецидиву ГВК стандарт- ний медикаментозний комплекс доповнюємо відповідними засобами. Це, зокрема, інгібітори про- теолізу, окисних реакцій та антиоксиданти, гепато- і нефропротектори. Перевагу надаємо препаратам комплексної дії (Даларгін, Лодиксем, Аргініну Глу- тамат, L-лізин, Тіотріазолін).
Обговорення результатів. З використанням такої тактики нами проліковано 26 хворих, серед яких було 17 (65,38%) чоловіків і 9 (34,62%) жінок. У 14 (53,85%) хворих виявлена виразка ДПК, у 12 (46,15%) – шлунка. У 7 (26,92%) хворих протягом первинної ФЕГДС виявлений клас Forrest I (Ia – 4, Ib – 3), у 19 (73,08%) – клас Forrest ІI (ІIa – 5, ІIb – 12, ІIс – 9). У 14 хворих виявлений високий ризик рецидиву ГВК. Будь-яких ускладнень після використання напрацьованих методів ЕГ не спостерігали. У жодно- му випадку не виникла рецидивна кровотеча. Це свідчить про ефективність запропонованої тактики і перспективність її наступного впровадження.
Висновки:
1. Застосування розробленого алгоритму, що заснований на виділенні груп високого і низького ризику розвитку рецидивів кровотеч, дозволяє визна- чати тактику лікування хворих і коректувати медика- ментозний комплекс.
2. Напрацьована двоетапна прогностична шкала дозволяє обґрунтовано виділяти групи ризику виникнення рецидивів на етапі ендоскопічного об- стеження і уточнювати ризик після проведення лабо- раторних обстежень.
3. Клінічна апробація алгоритму свідчить про його ефективність і доцільність наступного широкого впровадження в практику.
References:
1. Tarasconi A, Coccolini F, Biffl WL, Tomasoni M, Ansaloni L, Picetti E, et al. Perforated and bleeding peptic ulcer: WSES guidelines. World J Emerg Surg.
2020; 15:3. doi: 10.1186/s13017-019-0283-9.
2. Barkun AN, Almadi M, Kuipers EJ, Laine L, Sung J, Tse F, et al. Management of Nonvariceal Upper Gas- trointestinal Bleeding: Guideline Recommendations From the International Consensus Group. Ann Intern Med [Internet]. 2019. doi: 10.7326/M19-1795. Avail- able from: https://annals.org/aim/ fullarticle/275 3604/management-nonvariceal-upper-gastrointestinal- bleeding-guideline-recommendations-from-
international-consensus
3. Fomin PD, Usenko OIu, Bereznytskyi YaS, editors.
Nevidkladna khirurhiia orhaniv cherevnoi porozh- nyny (standarty orhanizatsii ta profesiino oriientovani alhorytmy nadannia khirurhichnoi dopomohy) [Emer- gency abdominal surgery (standards of organization and professionally oriented algorithms for surgical care)]. Kyiv: Biblioteka Zdorovʼia Ukrainy; 2018.
P.354. (in Ukrainian).
4. Nagashima K, Tominaga K, Fukushi K, Kanamori A, Sasai T, Hiraishi H. Recent trends in the occurrence of bleeding gastric and duodenal ulcers under the Jap- anese evidence-based clinical practice guideline for peptic ulcer disease. JGH Open. 2018; 2(6):255-61.
doi: 10.1002/jgh3.12078.
5. Sung JJ, Chiu PW, Chan FKL, Lau JY, Goh KL, Ho LH, et al. Asia-Pacific working group consensus on non-variceal upper gastrointestinal bleeding: an up- date 2018. Gut. 2018; 67(10):1757-768. doi:
10.1136/gutjnl-2018-316276.
6. Karstensen JG, Ebigbo A, Aabakken L, Dinis-Ribeiro M, Gralnek I, Le Moine O, et al. Nonvariceal upper gastrointestinal hemorrhage: European Society of Gastr-intestinal Endoscopy (ESGE) Cascade Guide- line. Endosc Int Open. 2018; 6(10):E1256-263. doi:
10.1055/a-0677-2084.
7. García-Iglesiasa P, Botarguesb JM, Caballéc FF, Sánchezd CV, Calvoa XC, Benedia EB, et al. Man- agement of non variceal upper gastrointestinal bleed- ing: Position paper statement of the Catalan Society of Gastroenterology. Gastroenterología y Hepatología (English Edition). 2017; 40(5):363-74. doi:
10.1016/j.gastre.2016.11.011
8. Fujishiro M, Iguchi M, Kakushima N, Kato M, Sakata Y, Hoteya S, et al. Guidelines for endoscopic man- agement of non-variceal upper gastrointestinal bleed- ing. Dig Endosc. 2016; 28(4):363-78. doi:
10.1111/den.12639.
9. Jafar W, Jafar AJN, Sharma A. Upper gastrointestinal haemorrhage: an update. Frontline Gastroenterol.
2016; 7(1):32-40. doi: 10.1136/flgastro-2014-100492.
10. Satoh K, Yoshino J, Akamatsu T, Itoh T, Kato M, Kamada T, et al. Evidence-based clinical practice guidelines for peptic ulcer disease 2015. J Gastroen- terol. 2016; 51(3):177-94. doi: 10.1007/s00535-016- 1166-4.
11. National Institute for Health and Care Excellence.
Acute upper gastrointestinal bleeding in over 16s:
management (CG141). Clinical guideline, 2012. Last updated: August 2016. [Internet] 2016. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/cg141 12. Gralnek IM, Dumonceau JM, Kuipers EJ, Lanas A,
Sanders DS, Kurien M, et al. Diagnosis and manage- ment of nonvariceal upper gastrointestinal hemor- rhage: European Society of Gastrointestinal Endosco- py (ESGE) Guideline. Endoscopy. 2015; 47(10):a1- 46. doi: 10.1055/s-0034-1393172.
13. Laine L, Jensen DM. Management of patients with ulcer bleeding. Am J Gastroenterol. 2012;
107(3):345-60. doi: 10.1038/ajg.2011.480.
14. Grynchuk FV. Nova shkala dlia otsiniuvannia ko- morbidnosti v nevidkladnii abdominalnii khirurhii [New scale for comorbidity assessment in emergency abdominal surgery]. Art of Medicine. 2018; 4(8):55-7.
(in Ukrainian).
15. Grynchuk FV, Dutka II, Besaha RM, Davydenko IS, Ushakov AV. Obgrtuvannia metodu otsiniuvannia nadiinosti hemostazu u khvorykh na vyrazkovi krovotechi [Justification of the method for assessing the reliability of hemostasis in patients with ulcerative bleeding]. Klinichna i eksperymentalna patolohiia.
2020; 19(1):58-63. doi: https://doi.org/10.24061 /1727-4338.XIX.1.71.2020.9 (in Ukrainian).
16. Wirtz HJK, Fuchs KH, Schaube H. Endos- kopieabhangiges. Therapiekonzept bei der gastroduo- denalen ulkusblutung. Fortschr. Med. 1984;
102(20):567-70.
УДК 616.33/.342-002.44-005.1-072.1-089
ТАКТИКА ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С ОСТРЫМИ ЯЗВЕННЫМИ КРОВОТЕЧЕНИЯМИ Ф.В. Гринчук1, И.И. Дутка1, В.В. Максимюк1, А.В. Ушаков2
1ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», кафедра хирургии № 1,
2ОКУ «Черновицкая областная клиническая больница»,
г. Черновцы, Украина,
ORCID ID: 0000-0002-7482-442X, e-mail: fedir_grynchuk@ukr.net, ORCID ID: 0000-0002-7642-5932, e-mail: dutkamed@ukr.net,
ORCID ID: 0000-0002-2228-9840, e-mail: maxsurg@ukr.net,
ORCID ID: 0000-0002-0141-8228, e-mail: av.ushakov.77@gmail.com
Резюме. Совершенствование тактики лече- ния больных острыми язвенными кровотечениями (ОЯК) остается актуальной проблемой. Это обуслов- лено высокой частотой развития рецидивов ОЯК и летальностью.
Целью работы была предварительная оцен- ка эффективности разработанной тактики лечения больных с ОЯК.
Материалы и методы. 113 больных с язвен- ной болезнью, осложненной ОЯК. У 58 (51,33%) больных выявлена язва ДПК, у 44 (38,94%) – желуд- ка, у 11 (9,73%) – множественные язвы. У 21 (18,58%) больных при первичной ФЭГДС обнаружен класс Forrest I (Ia – 12 Ib – 9), в 92 (81,42%) – класс Forrest II (IIa – 13 IIb – 34, IIс – 45). Лечение больных прово- дили с использованием разработанного алгоритма.
Результаты. Основой выбора тактики явля- ется разработанная прогностическая шкала, преду- сматривающая предварительный и основной этапы прогнозирования. Выделяем две группы риска реци- дива ОЯК – низкий и высокий. При классе Forrest II больным, предварительно отнесенным к группе вы- сокого риска, выполняем превентивный эндоскопи- ческий гемостаз. После оценки по основной шкале больным с высоким риском проводим контрольную ФЭГДС, при необходимости – эндоскопический ге- мостаз. У таких больных медикаментозный комплекс дополняем регуляторами окислительных и протеоли- тических реакций, гепато- и нефропротекторами. С использованием такой тактики пролечено 26 больных (14 – с высоким риском). Ни в одном случае не воз- никло рецидивное кровотечение.
Выводы. Применение разработанного алго- ритма, который основан на выделении групп высоко- го и низкого риска развития рецидивов кровотечений, позволяет определять тактику лечения больных и корректировать медикаментозный комплекс. Клини- ческая апробация алгоритма свидетельствует о его эффективности и целесообразности последующего широкого внедрения в практику.
Ключевые слова: язвенная болезнь, язвен- ные кровотечения, тактика лечения.
UDC 616.33/.342-002.44-005.1-072.1-089
TREATMENT TACTICS OF PATIENTS WITH ACUTE ULCERATIVE BLEEDING F.V. Grynchuk1, І.І. Dutka1, V.V. Maksimiuk1, A.V. Ushakov2
1Higher State Educational Establishment of Ukraine
“Bukovinian State Medical University”, Department of Surgery № 1,
2RH «Chernivtsi Regional Hospital»
Chernivtsi City, Ukraine,
ORCID ID: 0000-0002-7482-442X, e-mail: fedir_grynchuk@ukr.net, ORCID ID: 0000-0002-7642-5932, e-mail: dutkamed@ukr.net,
ORCID ID: 0000-0002-2228-9840, e-mail: maxsurg@ukr.net,
ORCID ID: 0000-0002-0141-8228, e-mail: av.ushakov.77@gmail.com
Abstract. Improving the treatment tactics of pa- tients with acute ulcerative bleeding (AUB) is a topical problem. This is due to the high frequency of recurrent AUB and mortality.
The aim of the work has been a prior assess- ment of the effectiveness of well-established tactics for treating patients with AUB.
Materials and methods. 113 patients with ul- cerous disease complicated by AUB. 58 (51.33%) pa- tients had a duodenum ulcer, 44 (38.94%) had a stomach ulcer, and 11 (9.73%) had multiple ulcers. There was a Forrest I class (Ia – 12, Ib – 9) in 21 (18.58%) patients during primary EGDS, and 92 patients (81.42%) had a Forrest II class (IIa – 13, IIb – 34, IIc – 45). Patients have been treated by a well-developed algorithm.
Results. The basis of the chosen tactics was de- veloped by us a prognostic scale which provides prelimi- nary and basic stages of forecasting. The preliminary stage scale contains clinical (comorbid pathology class, features of ulcerative anamnesis, body temperature, use of hemostatic therapy at the pre-hospital stage, pulse rate, pulse pressure), and endoscopic criteria (Forrest class).
The two risk groups for recurrent AUB have been distin- guished. The low and high one. If there is a Forrest II class, preventive endoscopic hemostasis should be per- formed to patients with a high risk. If there are patients with Forrest І, IIa, IIb stigmata, and who are at high risk, the injections of a mixture of gelatin liquid with epineph-