Ways of creation of environment of healthy image of life in higher educational establishments of III-IV levels of accreditation

13

2012

05

Шляхи створення середовища здорового способу життя у вищих

навчальних закладах III-IV рівня акредитації

Харківський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі

Анотації:

Досліджуються питання створен-ня середовища здорового спо-собу життя у вищих навчальних закладах. В експерименті при-йняли участь 436 студентів. Ана-лізується стан здоров’я студентів в кількісному і діагностичному аспектах. Розглядаються основні складові здоров’я, їх суб’єктивний і об’єктивний характер. Визна-чається зміст таких компонентів здоров’я, як духовний, фізичний, психічний і соціальний. Орієнту-ючись на документи, що регла-ментують фізичне виховання у вищому навчальному закладі, досліджується роль різноманіт-них навчальрізноманіт-них, позааудиторрізноманіт-них і самостійних форм та шляхи під-вищення якості їх організації. Ви-словлюється думка про необхід-ність включення кожного студента в усвідомлену навчальну діяль-ність із застосуванням особистіс-но орієнтоваособистіс-ного, аксіологічособистіс-ного та акмеологічного підходів.

Болтенкова О.Н. Пути создания сре-ды здорового образа жизни в высших учебных заведениях III-IV уровня аккре-дитации. Исследуются вопросы создания среды здорового образа жизни в высших учебных заведениях. В эксперименте приняли участие 436 студентов. Анали-зируется состояние здоровья студентов в количественном и диагностическом аспектах. Рассматриваются основные со-ставляющие здоровья, их субъективный и объективный характер. Определяется содержание таких компонентов здоровья, как духовный, физический, психический и социальный. Руководствуясь документа-ми, которые регламентируют физическое воспитание в высшем учебном заведении, исследуется роль разнообразных учебных, внеаудиторных и самостоятельных форм и пути повышения качества их организации. Высказывается мысль про необходимость включения каждого студента в осознанную учебную деятельность на основе личност-но ориентированличност-ного, аксиологического и акмеологического подходов.

Boltenkova O.N. Ways of creation of environment of healthy image of life in higher educational establishments of III-IV levels of accreditation. In the article the questions of healthy creation environment of a healthy image of life in higher educational institutions are investigated. 436 students took part in an experiment. The condition of students’ health in quantitative and diagnostic aspects is analyzed. The basic components of health, their subjective and objective character are examined. The contents of such components of health, as spiritual, physical, mental and social is deined. Were guided the documents, which regulate physical education in a higher educational institution, the role various educational, extra curriculum activities both independent forms and way of increase of quality of their organization is investigated. The idea of necessity of inclusion of each student in conscientions educational activity on a basis student-oriented, axiological and acmeological approaches is expressol.

Ключові слова:

здоров’я, спосіб, життя, серед

-овище, компоненти, здоров’я, форми, фізичне, виховання.

здоровье, способ, жизнь, среда, компонен

-ты, здоровье, формы, физическое, воспи

-тание.

health, method, life, environment, components, health, forms, physical, education.

Вступ.1

Питання незадовільного стану здоров’я більшої частини населення країни неодноразово висвітлювались в засобах масової інформації. Так ще у 1997 році в щорічній доповіді про стан здоров’я на Україні [4] відзначалось, що більша частина працездатного населення держави (73,5% чоловіків і 77,7% жінок) відносяться до зони незадовільного рівня здоров’я. Однозначним свідченням погіршення стану здоров’я є зменшення середньої тривалості життя (127 місце у світі займають чоловіки 102 місце-жінки). Одним із важливих шляхів вирішення цієї проблеми є створення в країні середовища здорового способу життя. Перші спроби наукового обґрунтування здорового способу життя і впливу зовнішнього середовища на організм людини належать Гіппократу. На думку Г.М. Соловйова [7] не знайдеться ні одного філософа, який би не торкався фактору здоров’я і побуту людини. Накопичена протягом багатьох віків мудрість свідчить, що людство завжди цінило здоров’я, заохочувало міцність духу і помірність у споживанні тілесних задоволень. В казках, міфах, легендах багатьох народів відзначаються сильні, сміливі, витривалі, працелюбні люди і з негативного боку розглядаються п’яниці, ледарі та ін. Проблема формування здорового способу життя особливо у молодого покоління стає пріоритетним напрямком розвитку освітньої системи у вищих навчальних закладах.

Здоровий спосіб життя уявляє собою діалектичну єдність суб’єктивних і об’єктивних факторів. Матері

-© Болтєнкова О.М., 2012

альною основою способу життя є об’єктивні складо

-ві: соціально-економічні та екологічні фактори серед

-овища. Суб’єктивна складова поєднує всю сукупність типових видів життєдіяльності індивіда, соціальної групи, суспільства в цілому. До таких складових А.Л. Васильїв [1] відносить: працю, що приносить задо

-волення, наявність життєвої мети, рухову активність, дотримання режиму дня, раціональне харчування, від

-мовлення від шкідливих звичок тощо. В останній час, враховуючи негативну тенденцію погіршення стану здоров’я учнівської молоді, мова йде про створення в країні середовища здорового способу життя в цілому і в кожному окремому навчальному закладі в частко

-вості. З наукової точки зору спосіб життя це певне від

-ношення і засіб використання суб’єктом об’єктивних умов життя, які залежать від відповідного середови

-ща. На думку Гребняка Н.П. та ін. [2] здоровий спосіб життя - це система мислення, поведінки і стиль жит

-тя, спрямовані на збереження та укріплення здоров’я, забезпечення нормального росту і розвитку високого рівня працездатності, профілактику захворювань.

Розглядаючи здоров’я людини як багатокомпо

-нентну модель, необхідно зупинитися на визначенні, яке наведено ВОЗ (1968), в якому „здоров’я” - це стан повного фізичного, духовного і соціального благопо

-луччя, а не тільки відсутність хвороб або дефектів. На

-уковці досліджують чотири основні складові здоров’я за компонентами.

Духовний компонент здоров’я визначає його осо

-14

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту ПЕДАГОГІКА

ПСИХОЛОГІЯ

зуються моральною орієнтацією особистості, її мента

-літетом по відношенню до себе, природи і суспільству. Фізичний компонент характеризується рівнем фі

-зичного розвитку, ступенем саморегуляції органів і систем, наявністю резервних можливостей організму.

Психічний компонент визначається рівнем розви

-тку психічних процесів, ступенем регуляції особис

-тою діяльністю, емоційно-вольовою сферою.

Соціальний компонент характеризується ступенем соціальної адаптації людини в суспільстві, наявністю передумов для всебічної і довготривалої активності в соціумі.

Орієнтуючись на зазначене вище ми будемо до

-сліджувати яким чином реалізуються всі чотири ком

-понента в життєдіяльності студентів Харківського інституту фінансів і які шляхи обрати для реалізації цих компонентів в житті кожного студента.

Дослідження виконано за планом НДР Харківсько

-го інституту фінансів.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи. Мета дослідження - визначити та обґрунтувати шляхи створення середовища здорового способу жит

-тя у вищому навчальному закладі. Основні завдання дослідження:

- визначити основні причини відхилень в стані здоров’я студентів;

- систематизувати провідні компоненти середови

-ща здорового способу життя;

- конкретизувати шляхи і заходи по впровадженню здорового способу життя в життєдіяльність студентів вищих навчальних закладів.

Результати дослідження.

На першому етапі нашого дослідження було про

-ведено вивчення документів по кількості захворювань студентів інституту протягом 2008-2010 років і осно

-вні діагнози цих захворювань. Кількість захворювань протягом двох років по місяцям змінювалась. Так найбільша кількість хворих студентів була виявлена у жовтні-листопаді і лютому-березні. За діагностикою хвороби розташувались таким чином: органи дихання (до 45%), серцево-судинна система (до 22%),кістково-м’язова та опорно-рухова система (до17%), сечо-статтеві органи (до 15%), нервова система (до11%), травми, отруєння, хвороби шкіри (до 8%).

Враховуючи те, що важливішим засобом профілак

-тики більшості захворювань є оптимальна рухова ак

-тивність, серед студентів ( всього 436 чоловік) було про

-ведено анкетування з головним питанням „Що заважає Вам регулярно займатися фізичною культурою? Серед відповідей були визначені такі причини: багато часу відводиться на навчальні заняття і підготовку до них, недостатній рівень спортивної матеріально-технічної бази, часті хвороби, інертність у цьому напрямку дру

-зів, немає спортивних здібностей, лінощі тощо. Отримавши такі показники працівники кафедри фізичного виховання вирішили перебудувати власну діяльність з основною метою - створити середовище здорового способу життя і залучити в нього кожного студента незалежно від стану здоров’я і фізичної під

-готовленості. Під час планування цієї роботи кафедра

фізичного виховання керувалась наказом МОН Укра

-їни №4 від 11 січня 2006р. „Про затвердження Поло

-ження про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах” [Про затвер

-дження Положення про організацію фізичного вихо

-вання і масового спорту у вищих навчальних закла

-дах: Наказ МОН України від 11.01.2006р.№4. – http:// zakon 1/rada.gov.ua]. Згідно з цим положенням було визначено три основні форми фізичного виховання: навчальні заняття для студентів різних медичних груп; контрольні заходи з перевірки рівня фізичної підго

-товленості; фізкультурно-масові і спортивні заходи у позанавчальний час; самостійні заняття фізичною культурою в режимі дня кожного студента. Окрім за

-значених форм було запропоновано використання те

-оретичних навчальних занять з розкриттям питань по організації і дотримання здорового способу життя, а також агітаційно-пропагандистських заходів з розкрит

-тям кращих зразків вітчизняного і закордонного досві

-ду залучення студентської молоді до активної рухової і загартовуючої діяльності. Окремою, і дуже важливою формою фізичного виховання у вищих навчальних за

-кладах, є навчальна секція для студентів, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи.

Враховуючи духовну і психологічну складові здоров’я, особливу увагу в справі створення серед

-овища здорового способу життя в інституті, було звернуто на мотиваційний аспект. Мотивацію слід розрізнювати як внутрішню так і зовнішню - по від

-ношенню до друзів, родичів, людини взагалі. Актив

-ний інтерес до занять фізичною культурою і спортом формується в результаті внутрішньої мотивації, коли зовнішні мотиви і цілі відповідають можливостям за

-ймаючихся. Поява таких мотиваційних спрямувань дозволяє студенту включитися у процес пізнання і формування (за Л.І. Лубишевою [5]) „індивідуальної філософії здоров’я”. Мотивація до активної участі студентів інституту в процесі фізичного виховання в цілому й фізкультурно-масових і спортивних заходів в частковості, здійснювалася шляхом вибору студента

-ми різноманітних видів рухової активності (спортивні ігри, аеробіка, ритмічна гімнастика, елементи одно

-борств тощо).

Важливим компонентом складових здоров’я є освітній, який останнім часом визначають як „фіз

-культурна освіта”. Серед розмаїття основних видів знань, за допомогою яких здійснюється фізкультурна освіта, нами виділено такі блоки:

- активна пропаганда по впровадженню здорового способу життя в життєдіяльність кожного студента і суспільства в цілому;

- про цілеспрямоване застосування різноманітних навчальних та позааудіторних занять з фізичної куль

-тури для всебічного фізичного розвитку;

- про використання оздоровчих сил і факторів при

-роди на зміцнення організму людини з урахуванням її стану здоров’я і фізичної підготовленості;

- про вплив спадковості на індивідуальний інте

-15

2012

05

- про вплив спадковості на здоров’я та індивіду

-альний фізичний розвиток;

- профілактика шкідливих звичок як важлива умо

-ва індивідуального здоров’я і здоров’я суспільст-ва в цілому.

Необхідно звернути увагу на те, що саме освітній компонент знаходиться в основі навчання, прище

-плення і формування у студентів основних принципів, форм і засобів здорового способу життя.

Фізична складова здоров’я передбачає формуван

-ня рухових умінь і навичок з таких розділів програми як: легка атлетика, гімнастика, волейбол, плавання тощо. Без озброєння студентів системою використан

-ня основних засобів наведених розділів програми, які є проекцією певних видів спорту, неможлива реаліза

-ція цієї складової здоров’я для кожного студента. Це пов’язано з тим, що кожен вид спорту є провідним у формуванні основних рухових здібностей (швидко

-сті, сили, витривало-сті, гнучко-сті, координації рухів тощо) без належного розвитку яких про гармонійний фізичний розвиток мова не йде. Якість вирішення питань формування фізичного здоров’я залежить від включення в цю діяльність кожного студента на рівні самоусвідомленості, самооцінки, самоконтролю. Для під час навчальних занять студенти здійснюють вимі

-рювання власних результатів в різних видах фізичних вправ, оцінюють свій стан здоров’я після певних на

-вантажень, складають власні програми індивідуаль

-ного фізич-ного розвитку і вдосконалення.

Реалізація, зазначених вище, духовного, психічного і фізичного компонентів дозволить якісно реалізувати соціальний компонент, який передбачає підвищення рівня відповідальності кожного студента не тільки за власне здоров’я а і за здоров’я суспільства в цілому.

Другим етапом нашого дослідження було під

-ведення перших підсумків в створенні середовища здорового способу життя. Перших тому, що за такий

короткий термін значних позитивних результатів до

-сягти важко. Аналіз реалізації зазначених чотирьох компонентів здорового способу життя свідчить, що кількість пропусків навчальних занять із-за хвороб зменшилась на 12%, рівень виконання контрольних нормативів і рухових тестів в середньому підвищився на 10%, кількість студентів, що приймають участь у різноманітних фізкультурно-масових і спортивних за

-ходів збільшилась на 18%. Це тільки перші результати нашого дослідження, яке буде тривати до 2012 року, але вже вони свідчать про позитивні наслідки заходів кафедри фізичного виховання по створенню серед

-овища здорового способу життя в інституті. Висновки.

1. Результати нашого дослідження підтверджують погляди сучасних фахівців в галузі фізичної культу

-ри і спорту [3, 6] про те, що створення середовища здорового способу життя дозволить підвищити рівень здоров’я учнівської молоді.

2. Одне з провідних місць у формуванні здо

-рового способу життя студентів займає потребово-мотиваційна сфера, яка є спонукаючим фактором в залученні їх до основних форм фізичного виховання.

3. Тільки реалізація всіх компонентів здоров’я (ду

-ховного, фізичного, психічного, соціального) дозво

-лить створити середовище здорового способу життя. 4. Рівень фізичної підготовленості студентів зале

-жить від включеності кожного з них в активну на

-вчальну діяльність і здійснення постійного самокон

-тролю за її якістю.

Ця робота не вичерпує всіх проблем удосконалення фізичного виховання студентів вищих навчальних за

-кладів 3-4 рівнів акредитації. В подальших досліджен

-нях ми будемо розглядати шляхи впровадження в про

-цес фізичного виховання особистісно орієнтований, аксіологічний і акмеологічний підходи з метою ураху

-вання індивідуальних можливостей кожного студента.

Література:

Васильев А.Л. Россия в ХХІ веке. Качество жизни и стандарти

-1.

зации. – М.: РИА „Стандарты и качество”, – 2003. – 440 с. Парадигма формирования здорового образа жизни / Н.П. 2.

Гребняк, В.П. Гребняк //Вестник гигиены и эпидемиологии: Соціальна медицина, медична екологія. – 2000. – Т.4, №2. – C.22-25.

Гунько П.М. Ставлення студентської молоді з різним рівнем 3.

фізичної підготовленості до фізкультурно-оздоровчої діяльності //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2009. – № 6. – С. 51–56. Здоров’я населення України та діяльність лікувально-4.

профілактичних закладів системи охорони здоров’я (Щорічна доповідь, 1997). – К., 1998. – 386 с.

Лубышева Л.И. Концепция формирования физической культуры 5.

человека. – М.: ГЦОЛИФК, 1992. – 120 с.

Павлова И.В. Совершенствование валеологического образова

-6.

ния студентов физкультурного вуза: автореф. канд. дис. – Омск, 1999. – 20 с.

Соловьёв Г.М., Прокопенко Т.И. Центры здоровья как 7.

организационно-педагогический фактор и условие формирова

-ния здорового образа жизни студентов //Теория и практика фи

-зической культуры. – 1999. – № 4. – С. 21–25.

Информация об авторе: Болтенкова Ольга Николаевна

konowalenko2011@mail.ru Харьковский институт финансов Плетневский пер. 5, г.Харьков, 61000, Украина.

Поступила в редакцию 12.05.2012г.

References:

Vasil'ev A.L.

1. Rossiia v KHKHI veke. Kachestvo zhizni i

standart-izacii [Quality of life and standardization], Moscow, Standards and

quality, 2003, 440 p. Grebniak N.P., Grebniak V.P.

2. Vestnik gigieny i epidemiologii [An

-nouncer of hygiene and epidemiology], 2000, T.4, vol.2, pp. 22-25. Gun’ko P.M.

3. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni

problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychol

-ogy, medical-biological problems of physical training and sports], 2009, vol.6, pp. 51–56.

Zdorov’ia naselennia Ukrayini ta diial’nist’ likuval’no-proilaktich-4.

nikh zakladiv sistemi okhoroni zdorov’ia [A health of population of

Ukraine and activity of medioprophylactic establishments of the sys

-tem of health protection ], Kiev, 1998, 386 p. Lubysheva L.I.

5. Koncepciia formirovaniia izicheskoj kul’tury

che-loveka [Conception of forming of physical culture of a man], Mos

-cow, SIPC Publ., 1992, 120 p. Pavlova I.V.

6. Sovershenstvovanie valeologicheskogo obrazovaniia

studentov izkul’turnogo vuza [Perfection of valeological education of

students of athletic higher institut], Cand. Diss., Omsk, 1999, 20 p. Solov’ev G.M., Prokopenko T.I.

7. Teoriia i praktika fizicheskoj

kul’tury [Theory and practice of physical culture], 1999, vol.4,

pp. 21–25.

Information about the author: Boltenkova O.N.

konowalenko2011@mail.ru Kharkov Institute of Finances Pletnevskiy side-street 5, Kharkov, 61000, Ukraine.