ÇÀÑÒÎÑÓÂÀÍÍß ØÈÍ-ÊÀÏ ÄËß Ë²ÊÓÂÀÍÍß ÏÀÒÎËÎò×Íί ÑÒÅÐÒÎÑÒ² ÒÂÅÐÄÈÕ ÒÊÀÍÈÍ ÇÓÁ²Â, ÏΪÄÍÀÍί Ç ÄÅÔÅÊÒÀÌÈ ÇÓÁÍÈÕ ÐßIJ ÒÀ ÇÓÁÎ-ÙÅËÅÏÍÈÌÈ ÄÅÔÎÐÌÀÖ²ßÌÈ
Андрішак П.І.
Науковий керівник – асист. С.В. Петришин
Медичний коледж ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра ортопедичної стоматології
м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: Petrys1999@mail.ua
Актуальність теми: у зв’язку з поширенням патологічної стертості та широким застосуванням оклюзійних шин у сучасній стоматології та великою кількістю спірних рекомендацій про види оклюзійних шин, строки та ефективність їх використання в пацієнтів з оклюзійними порушеннями жувального апарату аналіз результатів лікування хворих з патологічною стертістю зубів оклюзійними шинами на підготовчому етапі є актуальним.
Мета: розробити та застосувати новий спосіб виготовлення набору шин-кап для лікування та профілактики різних форм патологічної стертості зубів, поєднаної з дефектами зубних рядів та зубощелепними деформаціями, яке дасть можливість попередити значні розлади у зубощелепній системі.
Матеріали і методи: для запланованого дослідження пацієнтові 48 років, з генералізованою, змішаною формою патологічної стертості твердих тканин зубів ІІ ступеня, із зниженням висоти прикусу на 4 мм був виготовлений набір шин — кап. В зуботехнічний лабораторії для виготовлення шин-кап застосували вакуумний формувальний апарат “Ultra – FormVacuumForm- er”.
Результати дослідження: при патологічній стертості твердих тканин зубів саме послідовне застосування набору шин-кап із прозорих пластин матеріалу ErcodentErcodur (Німмечина) із заданою товщиною від 1,0 до 5,0 мм дозволяє попередити подальше стирання зубів, нормалізувати оклюзійні співвідношення щелеп.
Висновки: існуючі лабораторні умови та технічне забезпечення дозволяють виготовляти набір шин-капдля ортопедичного лікування та профілактики хворих із патологічною стертістю твердих тканин зубів, поєднаної із зубощелепними деформаціями та дефектами зубних рядів.
ÎÑÎÁËÈÂÎÑÒ² ÏÅÐÅÁ²ÃÓ ÏÎËÎÃ²Â Ó Â²ÊÎÂÈÕ ÏÅÐØÎÐÎÄß×ÈÕ Бабій С.О.
Науковий керівник – асист. О.М. Жукуляк
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра акушерства та гінекології ім. І.Д.Ланового м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: sofi ababij665@gmail.com
Актуальність. В акушерській практиці за останні 20 років невпинно зростає кількість вікових першородячих жінок, які завагітніли вперше у віці старше 35 років. У цієї категорії жінок помітно високий рівень гінекологічної та екстрагенітальної па- тології. Найбільш частими ускладненнями вагітності та пологів, що зумовлені змінами вікових особливостей організму жінки, являються: невиношування вагітності, плацентарна дисфункція, дистрес плоду під час вагітності та пологів, аномалії пологової діяльності, пологовий травматизм та кровотечі у III та післяпологовому періодах. За даними літератури, при вивченні акушерсь- ко-гінекологічного анамнезу вагітних старшого репродуктивного віку, було виявлено, що майже кожна друга жінка мала гінеко- логічні захворювання: запальні процеси (59,6%), безпліддя (23,5%), доброякісні пухлини статевих органів (12,3%), порушення менструального циклу (4,2%), позаматкова вагітність (1,9%).
Метою нашого дослідження було вивчення наступних ускладнень у вікових першородячих: аномалії пологової діяльності, пологовий травматизм та дистрес плода.
Матеріали і методи. Нами проведено аналіз даних журналів запису пологів у стаціонарі та історій пологів, які відбулись у Івано-Франківському міському клінічному перинатальному центрі протягом 2015-2017 рр. За обраний проміжок часу у закладі розроджено 6820 жінок (2015 рік- 2368, 2016 рік- 2349, 2017 рік- 2103). Із них віком 35 років і старше - 954 пацієнтки, що стано- вить 14% від загальної кількості пологів.
Результати дозволили нам науково обгрунтувати необхідність удосконалення існуючих діагностичних та лікувально-про- філактичних заходів.
Висновок: Рання діагностика та диференційоване лікування у вагітних групи ризику має вплив на всі патогенетичні ланки розвитку гіпоксії та синдрому затримки росту плода, нормалізує функцію імунітету, обмін білків і гормонів та сприяє зниженню частоти даних ускладнень в III триместрі вагітності та пологах.
ÏÐÎÄÓÊÒÈ, ßʲ ÂÁÈÂÀÞÒÜ ÍÀÑ ÏβËÜÍÎ, ÍÅÏÎ̲ÒÍÎ ² ÍÀ²ÒÜ ÏÐȪÌÍÎ Басараб М.І.
Наукові керівники: викл. С.Й. Матіяш, викл. Ю.В. Карабін
Івано-Франківський базовий медичний коледж, циклові комісії природничо-наукових і загальноосвітніх, гу- манітарних та соціально-економічних дисциплін
м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: ifbmc@mc.if.ua
Актуальність. Життя – це багатство, яке дається кожному з нас батьками. І, звичайно, хочеться, щоб воно було красивим і щасливим. А це, можливо, лише за умови міцного здоров′я, одним із складників якого є правильне раціональне харчування.
Українці відрізняються від решти світової спільноти лише одним: ми мало знаємо, що їмо і чим лікуємося. Сьогодні в Україні є чимало моментів, які насторожують лікарів, зокрема, катастрофічно збільшилася кількість патологій імунної системи.
Причиною цього є не лише погана екологія, а й безконтрольне вживання ліків та вагомі зміни складу продуктів харчування.
Виходячи з раціону сучасної людини, сьогодні могилу столовим прибором може вирити кожен, навіть той, хто їсть не дуже багато. І справа тут уже не в кількості їжі, а в її якості.
Мета роботи. Спрогнозувати та ще раз нагадати, що здоров’я людини залежить від впливу на нього продуктів харчування;
розширити наші знання про небезпечні продукти та харчові добавки, проаналізувати їхній вплив на організм людини; розвивати і зміцнювати в наших студентів повагу до традицій і звичаїв української кухні.
Методи дослідження. Нами проведено анонімне опитування серед студентів І та ІІ курсів. В опитуванні взяли участь 490 респондентів. Студентам було запропоновано 25 питань для анкетування, які були сформовані в два блоки:
1. Чи дотримуєтесь Ви режиму харчування?
2. Перелік продуктів і, зокрема, які з них негативно впливають на стан здоров′я,
і яким продуктам та напиткам надаєте перевагу й вживаєте найчастіше? Ми ознайомились і проаналізували меню в нашій їдальні та буфеті. Поцікавились асортиментом продуктів у магазинах навпроти коледжу, куди часто навідуються наші студенти.
Проведена статистична обробка анкет.
Отримані результати. Більша кількість наших студентів усвідомлюють, що якість продуктів харчування сильно впливає на здоров′я людини – 67%; не дотримуються режиму харчування – 65%; не снідають перед тим, як ідуть на заняття – 22%;
часто вживають солодощі – 55%; вживають найчастіше ковбаси, майонез, продукти швидкого приготування – 61%; позитивно ставляться до фаст-фуду і вживають його часто та проявляють слабкість та байдужість до його споживання – 81%; для 53%
немає значення походження продуктів харчування; 50% не звертають уваги на склад продуктів при їх придбанні.
Напрошується, на жаль, невеселий висновок, що більша кількість наших студентів байдуже відносяться до свого здоров′я. На основі проведеного аналізу нами були розроблені рекомендації і пропозиції щодо раціонального харчування студентів.
ÑÓ×ÀÑÍÀ ÌÎËÎÄÜ ² ÇÀÕÂÎÐÞÂÀÍÍß, ÙÎ ÏÅÐÅÄÀÞÒÜÑß ÑÒÀÒÅÂÈÌ ØËßÕÎÌ Баюла У.Д.
Науковий керівник – викл. Г.С. Гвоздецька
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра акушерства і гінекології імені професора І.Д.Ланового м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: ubajula@bk.ru
Метою роботи є визначення рівня інформування молодих людей про методи контрацепції, як засіб запобігання від захворювань, що передаються статевим шляхом.
Матеріал і методи дослідження: було проведено анкетування молодих людей студентів коледжів м. Івано-Франківська від 16 до 21 року.
Результати дослідження: Аналіз анкетування показав, що значна частина студентів (25%) зазначили, що 16 – це вік статевого дебюту: саме в цьому віці вони почати статеве життя.
Респонденти диференціюють захворювання, що передаються статевим шляхом, самостійно називаючи такі захворювання, як ВІЛ, сифіліс (100%) ; герпес (25%); гонорея (97%); хламідіоз (8%).
Знають про методи контрацепції 100% студентів, про презервативи 100%, в тому числі як про засіб запобігання від захворювань, що передаються статевим шляхом. Користуються засобами контрацепції 42% (постійно – 35%, непостійно – 7%), не користуються 25%, а 33% статевим життям не живуть.
На питання чи хворіли захворюваннями, що передаються статевим шляхом, негативно відповіли всі – 100%. Що, можливо, пояснюється або незнанням про свою хворобу, або умисним приховуванням даних, незважаючи на анонімність анкети.
Висновок. Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що студенти достатньо поінформовані з питань захворювань, які передаються статевим шляхом. Бар’єрний метод контрацепції – це найбільш поширений і доступний засіб попередження захворювань, які передаються статевим шляхом.
ÍÅÄÎÑÈÏÀÍÍß. ² ×ÈÌ ÖÅ ÇÀÃÐÎÆÓª?
Бонцюнь Р.В.
Науковий керівник – викл М.М. Тачинська Івано-Франківський базовий медичний коледж,
циклова комісія терапевтичних дисциплін м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: ifbmc@mc.if.ua
Актуальність. Темі здорового сну на теренах України приділяють надзвичайно мало уваги. Тому пересічна людина до кінця не усвідомлює про негативний вплив на організм систематичного недосипання. Виходячи з вище наведених фактів можна впевнено заявити про актуальність вибраної мною теми. Адже йдеться про здоров’я майбутнього покоління, яке періодично спить менше 8 годин на добу.
Мета і завдання. Дослідити відсоток людей, які регулярно недосипають. Дослідити причини і вплив недосипання на організм людини. Донести до студентів і старшокласників інформацію про шкідливість недосипання.
Методи дослідження:
1) анкетування;
2) статистична обробка зібраної інформації;
3) експеримент (оцінювалася зміна кількісних та якісних показників різних вправ після 8-ми і 4-ох годинного сну);
4) порівняння даних експерименту.
Отримані результати. Опираючись на зібрану інформацію, вдалося провести просвітницько-профілактичну роботу зі студентами і старшо-класниками шкіл міста, під час якої вони отримали інформацію, яка в майбутньому допоможе їм вберегтися від проблеми недосипання.
Висновки. Дослідження довели, що проблема недосипання міцно вкорінилася в теперішніх реаліях. І в перспективі нам, як медикам, доведеться мати справу з психо-неврологічними порушеннями та соматичними хворобами пов’язаними з недбалим ставленням до сну.
ÌÅÄÈÊÎ-ÑÎÖ²ÎËÎò×ÍÅ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß Ð²ÂÍß ÎÁ²ÇÍÀÍÎÑÒ² ÌÅÄÈ×ÍÈÕ ÑÅÑÒÅÐ Ç ÏÐÎÁËÅÌÈ ÌÅËÀÍÎÌÈ ØʲÐÈ
Буткевич К.О., Круковська І.М.
КВНЗ «Житомирський медичний інститут» ЖОР
м. Житомир, Україна, e-mail: katerinabutkevic@gmail.com, irakrukovska@icloud.com
Актуальність проблеми. На сьогоднішній день це одна з найбільш злоякісних пухлин людини, що виникає в будь-якому віці, нерідко у молодих людей. Захворюваність на меланому швидко росте протягом останніх декількох десятиліть і складає до 10,0% від всіх злоякісних пухлин шкіри. Меланома - слово грецьке, а біда світова.
Мета дослідження: Визначити рівень обізнаності студентів КВНЗ «Житомирського інституту медсестринства» ЖОР та практикуючих медичних сестер щодо проблеми меланоми.
Матеріали та методи: Щоб досягти мети, ми використовували медико-соціологічний метод - анкетування, в якому взяло участь 142 особи. Серед них були студенти спеціальності 223 «Медсестринство», а саме 57 осіб освітнього ступеня молодший спеціаліст, 20 студентів освітнього ступеня бакалавр, 20 студентів освітнього ступеня магістр та практикуючих медичних сестер ЛПЗ Житомирської області 45 осіб. Віковий діапазон опитуваних медичних сестер коливався в межах 18-59 років включно, середній вік респондентів склав 25,1±1,2 років.
Результати: Загалом опитувані суб’єктивно оцінили свої знання щодо проблеми меланоми досить низько. Серед них не було жодного, хто б визнав свої знання досконалими. Більшість респондентів вказали, що мають загальне уявлення про меланому – 50 осіб (35,2%±4,0%). Найнижче свої знання оцінили 23 особи (16,2%±3,1%), які відповіли, що мають недостатній рівень знань з даної проблеми. Ще 45 осіб (31,7%±3,9%) вказали, що знання достатні для професійної діяльності. З них найбільшу частку тих, хто вказали дану відповідь склали практикуючі медсестри 3,5%±1,6%, найменшу студенти освітнього ступеня молодший спеціаліст 2,7%±1,4%. Бакалаври та магістри за цим показником зайняли проміжну позицію. Мають рівень знань достатній для особистої профілактики 24 особи (16,9%±3,2%). Стосовно об’єктивної оцінки рівня знань респондентів, щодо клінічних ознак меланоми опитані виділили наступні: збільшення розміру невуса (33,3%), зміна кольору родимки (31,7%), біль і набряк в ділянці невуса (14,1%), кровоточивість (12,0%) та асиметрію (8,9%). Опитані зазначили, що фототип шкіри пливає на можливе виник- нення меланоми (44,0%). Медичні сестри суб’єктивно зависили власний рівень знань з проблеми меланоми, так, суб’єктивно частка достатніх знань для професійної діяльності за даними опитування становила 32,0%±7,8%, у той час, як при об’єктивізації відсоток правильних відповідей складав лише 28,4%±5,0%.
Висновки: Базуючись на отриманих даних, більшість опитуваних студентів та практикуючих медичних сестер ознайомлені з проблемою меланоми, але недостатньо знають її клінічні прояви.
Для поліпшення рівня знань є необхідність розробки нами спецкурсу, котрий буде базуватись на ролі медичної сестри в про- філактиці раку шкіри.
ËÈÑÒβ ÍÅÌÀÒÎÄÈ – ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÍÅÁÅÇÏÅÊÀ ÐÅòÎÍÓ Волос Я.В.
Науковий керівник – викл. Л.Б. Олеськів
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Кафедра патологічної анатомії та судової медицини
м. Львів, Україна, e-mail: liliya.volos@gmail.com
Актуальність теми. За низької вихідної зараженості нематоди тривалий час можуть залишатися непоміченими, і тільки при високій їх чисельності з’являються візуальні ознаки ураження рослин. Зважаючи на мікроскопічні розміри і прихований спосіб існування, головною проблемою залишається вдосконалення моніторингу паразитичних нематод для своєчасного виявлення, локалізації і запобігання подальшому розселенню.
Мета дослідження. Встановлення структурних особливостей листових нематод і вдосконалення методів їх виявлення на підставі застосування флуоресцентного дослідження гістологічних препаратів.
Матеріал і методи дослідження. В медичному університеті в гістологічній лабораторії було проведене дослідження зе- леного листя для встановлення причини дефектів листків і зміни зовнішнього їх вигляду. В ході проведеного морфологічного дослідження були використані методики забарвлення акридиновим оранжевим. Акридиновий оранжевий є метахроматичним барвником, при обробці ним препаратів виникає червона і зелена флуоресценція різних клітинних структур. Гістологічне вив- чення мікропрепаратів фітонематодів зелених листків здійснювалося за допомогою світлового мікроскопа.
Результати дослідження та їх обговорення. При дослідженні нематод встановлено, що їх присутність на зелених листках можна визначити за сріблястими слідами слизу. Мікроскопічне дослідження дозволило виявити нематоди, які стали причиною захворювання зеленого листя кущів. При мікроскопії тіло нематод має веретеноподібну форму, на кінцях звужується. У попе- речному перерізі тіло кругле, з білатеральною симетрією. Між шкірно-м’язовим мішком і внутрішніми органами тіла розта- шована первинна порожнина тіла - псевдоцель, що відрізняється від вторинної (целому) відсутністю епітеліальної вистилки.
Травна система фітонематод схожа на трубку, наскрізна. У ротовій порожнині фітонематод розташований стилет – колючий і со- сучий орган, яким нематода проколює тканини рослин. При зараженні фітонематодами листки ставали зморшкуваті, викривлені
та потворні. У разі, коли нематоди живуть та живляться у середині тканин стебел і листків, вони викликають різні за ступенем пошкодження та знебарвлення уражених частин рослин. Ряд видів стеблових нематод Ditylenchus викликають руйнування та побуріння серцевини стебел у багатьох рослин, у середині яких вони живуть та живляться. Листкові плями та рани дуже харак- терні для видів роду Афеленхоідес, що проникають у середину та руйнують паренхіму листків.
Висновки. В результаті проведеного дослідження вдосконалено методи виявлення і діагностування фітонематод, що допо- може фахівцям-біологам і аграріям розробити план протинематодних заходів для покращення екологічної ситуації в регіоні.
²ÌÓÍÎËÎò×ÍÈÉ ÑÒÀÒÓÑ ËÞÄÈÍÈ ßÊ Â²ÄÎÁÐÀÆÅÍÍß ÊÀвÎÒÈÏÓ Глушко Ю., Павлюк О.Д.
Науковий керівник – викл. О.Д. Павлюк
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра медичної біології і медичної генетики
м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: cytogeneticlab17@gmail.com
Актуальність дослідження стану імунної системи населення зумовлено негативною демографічною ситуацією, зростанням загальних показників захворюваності і смертності. Імуногенетичний чинник є важливою складовою здоров´я людини.
Мета роботи – оцінити роль спадкового чинника у формуванні імуногенетичного статусу організму людини.
Матеріал і методи. Об’єктом дослідження були 400 метафазних пластинок лімфоцитів периферійної крові 20-ти людей віком 30-40 років (10 чол і 10 ж) із репродуктивними розладами (досліджувана група) та 200 метафаз 10-ти здорових осіб (контрольна група) з бази генетичної лабораторії кафедри медичної біології і медичної генетики. Каріотипи було отримано цитогенетичним методом за методичними рекомендаціями, затвердженими МОЗ України. Досліджено асоціативну здатність акроцентричних хромосом (ААХ), за якою можна передбачити імуногенетичний статус людини.
Отримані результати. При вивченні ААХ асоціацій між акроцентричними хромосомами двох груп встановлено вищі по- казники порівняно з такими у контрольної групи здорових осіб в середньому на 20 %. Достовірних гендерних відмінностей не встановлено. З віком людини ці показники мали тенденцію до збільшення.
Проаналізовано по 20 метафазних пластинок хромосом, від кожної досліджу-ваної особи. При цьому враховано належність акроцентричних хромосом до D (великі акроцентричні) та G (малі акроцентричні) груп. В результаті дослід-ження було виявлено, що асоціативна здатність акроцентричних хромосом у досліджуваної групи осіб у 50 разів вища ніж у контрольній. ААХ з двома хромосомами у досліджуваної групи у 6 разів вища ніж у контральної. ААХ з трьома хромосомами у досліджуваної групи у 50 разів вища ніж у контральної. ААХ з чотирма і п´ятьма хромосомами у контрольної групи виявлено не було. У досліджуваної групи ААХ з чотирма і п´ятьма хромосомами серед чоло-віків і жінок становили 2 % від загальної кількості асоціацій. Частота асоційо-ваних хромосом груп D і G у досліджуваної групи у 7 разів вища ніж у контрольній.
Висновки. Встановлено зростання частоти ААХ у людей із репродуктивними розладами. Ці дані можуть слугувати маркером відносної недостатності імунної системи в осіб із репродуктивними розладами та дозволяють передбачити зниження її реактивності, що перешкоджає елімінації клітин з порушеним генетичним апаратом та потребує раннього призначення адекватного лікування.
ÌÅÄÈ×ÍÀ ÆÓÂÀËÜÍÀ ÃÓÌÊÀ, ßÊ ÀËÜÒÅÐÍÀÒÈÂÀ ÏÅÐÎÐÀËÜÍÈÌ Ë²ÊÀÐÑÜÊÈÌ ÔÎÐÌÀÌ ÒÀ ÏÐÎÁËÅÌÀ ¯¯ ÇÀÑÒÎÑÓÂÀÍÍß Â ÓÊÐÀ¯Í²
Градович О.
Науковий керівник – асист. Л.М. Гаврищук
Медичний коледж при ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра організації та економіки фармації і технології ліків м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: oleg.if.@gmail.com
Актуальність: Проблемою сучасних пероральних лікарських форм (ЛФ) є те що всі вони мають певні складності у застосуванні. По-перше це не завше приємні органолептичні властивості (запах і смак), по-друге, якщо мова іде про застосування твердих ЛФ – це необхідність запивання водою, що не завше є зручним, а, також, невід’ємність акту ковтання, що може стати проблемним для людей, які мають проблеми з ковтанням ліків і, особливо, для дітей.
Методи і матеріали дослідження: логічний, системний та бібліографічний.
Результати дослідження: Медична жувальна гумка представляє з себе інноваційну тверду ЛФ для перорального застосування, в склад якої може бути введена величезна кількість найрізноманітніших активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ).
Медична жувальна гумка має досить широкий спектр переваг:
- можливість застосування з метою отримання як місцевого, так і резорбтивного ефекту;
- не потребує запивання водою;
- приємні органолептичні властивості, що дозволяє досягнути кращого комплайєнсу з пацієнтом;
- не потребує ковтання;
- менш виражені побічні ефекти в порівнянні з іншими ЛФ для перорального застосування;
- легке застосування та довготривале зберігання.
Проте, як і люба інша ЛФ, не обходиться і без недоліків, а саме:
- проблематичність виготовлення у зв’язку з відсутністю в фармацевтичному виробництві необхідних технологій;
- терапевтична невизначеність, так як біодоступність ЛФ залежить індивідуально від пацієнта.
Жувальна медична гумка має широке застосування за кордоном та містить статті в Європейські та Американській фармакопеях. Проте, на Україні, дана ЛФ є малопоширеною, більше того, велика частина населення ніколи, навіть, не чула про існування такої ЛФ. Пояснити це можна тим, що в Україні відсутня нормативна база, яка б контролювала виготовлення медичної жувальної гумки. Окрім того фармацевтичні заводи не готові до виготовлення такої продукції, хоча вона володіє безліччю методів приготування, а саме: плавлення, заморожування, подрібнення, таблетування та пресування.
Висновки: Медична жувальна гумка є перспективною ЛФ, в тому числі, і на українському ринку, яка може з часом витіснити інші ЛФ для перорального застосування. Проте вона потребує додаткових біофармацевтичних досліджень та випробувань і, саме головне, формування відповідної нормативної бази, без чого не може існувати жодна інша ЛФ.
ϲÇÍÀÉ, ÙÎ ª, ² ÏÅÐÅÄÁÀ×, ÙÎ ÁÓÄÅ (ÌÅͲÍÃÎÊÎÊÎÂÀ ²ÍÔÅÊÖ²ß) Грицак Я.Я., Кріль Т.І.
Наукові керівники: викл. Л.М. Облогіна, викл. О.М. Фесуненко Івано-Франківський базовий медичний коледж,
циклові комісії природничо-наукових дисциплін та педіатрії, м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: ifbmc@mc.if.ua
Актуальність. Менінгококова інфекція – антропонозне захворювання є важливою проблемою в системі охорони здоров’я, що пов’язана з високим рівнем захворюваності та летальності, яка сягає близько 10%-20%, до 40% при менінгококцемії, а у разі фульмінантної форми – 80%-100%. Зважаючи на це, ВООЗ віднесла цю інфекцію до особливо небезпечних.
Мета:
- вивчення статистичних даних щодо поширеності захворювання в Україні та в області за 2014-2017 р.р.
- прогнозування щодо поширеності захворювання на найближче десятиріччя у економічно розвинених країнах світу, країнах, що входять до «менінгококового поясу», з урахуванням епідемічних спалахів кожних 10 -15 років тривалістю 4-6 років та зимово - весняну сезонність;
- спостереження клінічних проявів захворювання, аналіз вікових категорій, можливе визначення епіданамнезу у пацієнтів обласної клінічної інфекційної лікарні за період від червня 2016 р. по квітень 2017 р. з фотодокументуванням.
Результати. Новонароджені захищені трансплацентарним імунітетом. Проте, ми спостерігали за трьома хворими з діагнозом: Менінгококова інфекція, змішана форма (Марія Г. – 8 міс., Мілана К. – 9 міс. та Андріана Г. – 1р. 6міс.). Можна здогадуватись, що, так звана, «палка любов» – надмірні поцілунки, широкі контакти з дорослими спричинили «зустріч» цих діток з джерелом інфекції. Частіше хворіють діти молодші 5 років, а ми курували дев’ятирічного Ярослава І. з генералізованою формою менінгококової інфекції. Молоді особи (15-25 р.) частіше відвідують місця великого скупчення людей, де поєднуються безліч чинників ризику соціального та природного походження, що знижує як загальний імунітет, так і місцеву реактивність слизової носа, носоглотки. Прикладом такої вікової категорії був Віталій К. – 16 р. з діагнозом: Менінгококцемія.
Резонансним не тільки в місті, але й в області та Україні, став летальний випадок
15-річного юнака Арсена Т. у березні 2017 р. від блискавичної форми менінгококової інфекції з ураженням внутрішніх органів та масивними крововиливами у наднирники.
Висновки. Отже, в Україні та області показники захворюваності на дану інфекцію серед населення залишаються достатньо високими, хворіють особи різних вікових категорій. Тому середній медичний працівник повинен: володіти навиками санітарно – освітньої роботи серед населення, знати основні клінічні ознаки інфекції і, при найменшій підозрі її проявів, рекомендувати звертатись до спеціаліста.
ÏÐÎÁËÅÌÀ ÔÀËÜÑÈÔ²ÊÀÖ²¯ ˲ÊÀÐÑÜÊÈÕ ÇÀÑÎÁ²Â ÒÀ ØËßÕÈ ¯¯ ÂÈвØÅÍÍß Дійчук Х.М., Довбенюк К.В.
Науковий керівник – к.фарм.н., доц. У.Б. Сікорин
Медичний коледж, ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра фармації
м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: dowbeniuk@ukr.net
Торгівля фальсифікованими ліками набула сьогодні міжнародних масштабів і має місце як у країнах що розвиваються, так і в високорозвинених країнах. Підрахувати точну кількість фальсифікованої продукції на ринку України неможливо, оскільки на такі перевірки зараз діє мораторій. Проте, до 2013 року статистика свідчила, що частка фальсифікованих ліків складала 2%
від загальної кількості. Зменшення контролю з боку уповноважених органів активно сприяє зростанню цього показника, тому експерти стверджують, що за останні роки ця цифра може становити близько 20-30%.
Мета та завдання роботи: ознайомитися із проблемою фальсифікації ліків в Україні; визначити основні чинники, які сприяють зростанню частки фальсифікатів на фармацевтичному ринку; запропонувати основні заходи для попередження появи фальсифікатів в аптеках та методи їх виявлення.
Матеріали і методи: чинна законодавча документація, звіти Держлікслужби, наукові статті у професійних фармацевтичних виданнях.
Результати дослідження. На зростання кількості фальсифікованої продукції на фармацевтичному ринку впливать багато чинників: обмеження функцій Держлікслужби щодо планових перевірок; потрапляння закордонних контрабандних партій лікарських засобів на фармацевтичний ринок України; збільшення кількості інтернет-аптек (за даними ВООЗ 50% лікарських засобів із номенклатури інтернет-аптек є фальсифікованими); махінації приватних підприємців, які задля мінімізації матеріальних втрат вдаються до повторного перепаковування протермінованих препаратів; наявність безліцензійних фармацевтичних підприємств; недостатній рівень вхідного контролю якості лікарских засобів, які надходять у роздрібні мережі.
Для боротьби із фальсифікованими лікарськими засобами потрібен комплексний підхід та взаємна співпраця уповноважених органів МОЗ, фіскальної служби, судової системи, оптових та роздрібних мереж. Для попередження та виявлення неякісних препаратів потрібно: запровадити систему жорстких санкцій; посилити ступінь кримінальної відповідальності; у разі порушення позбавляти підприємство ліцензії; посилити внутрішньоаптечний контроль; розробляти та впроваджувати в роботу портативні міні-лабораторії чи мобільні спектрофотометри, з можливістю виконання експрес-аналізу ліків безпосередньо в аптеці; інформувати суб’єктів ринку як діяти у разі виявлення фальсифікату.
Висновок. Проблема фальсифікації лікарських засобів в Україні є дуже поширеною, так як нормативно-правова база не є досконалою та державні закони виконуються не в повній мірі.