ÄÈÍÀ̲ÊÀ ÇÀÃÀËÜÍί ÒÀ ÏÅÐÂÈÍÍί ÇÀÕÂÎÐÞÂÀÍÎÑÒ² ÍÀ ÕÂÎÐÎÁÈ ÎÐÃÀͲ ÄÈÕÀÍÍß ÇÀ ÄÅÑßÒÈв×ÍÈÉ ÏÅвÎÄ (2007-2016 ðð.)  ̲ÑÒ² ²ÂÀÍÎ-ÔÐÀÍʲÂÑÜÊÓ ÒÀ ÎÁËÀÑÒ²
Волян Х.В., Петришин Н.В.
Науковий керівник – к.мед.н., доц. І.В. Стовбан
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра соціальної медицини, організації охорони здоров’я і медичного правознавства м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: social@ifnmu.edu.ua
Захворювання органів дихання – патологія, яка найчастіше зустрі чається в клінічній практиці, що пояснюється високою чутливістю і доступністю дихальних шляхів (легені мають найбільшу в організмі сумарну площу поверхні 50-100 м, що стикається з довкіллям) до дії пошкоджуючих факторів зовнішнього середовища.
Мета дослідження: провести аналіз динаміки загальної та первинної захворюваності органів дихання в місті Івано- Франківськ та області за десятирічний період (2007-2016 роки).
Матеріали і методи: дані матеріалів річних звітів ф. № 12 «Звіт про кількість зареєстрованих захворювань в районі обслуговування лікувального закладу» за 2007-2016 роки.
Отримані результати: При аналізі рівнів загальної захворюваності хвороб органів дихання в Івано-Франківську та області з 2007 по 2016 роки встановлено чіткий висхідний тренд при таких захворюваннях як гострий ларингіт та трахеїт, алергічний риніт та бронхіальна астма, проте, поширеність захворювань на пневмонію та хронічний бронхіт істотно знизилась.
Хворобливість гострим ларингітом та трахеїтом у 2007 році в Івано-Франківську становила 1302,5‰, а у 2016 році зросла до 2117,2‰ (тобто на 62,5% у показниках наочності).
Загальна захворюваність на алергічний риніт у 2007 році в Івано-Франківській області становила 225,4‰, а у 2016 році 374,8‰ (на 66,3%).
У структурі поширеність хвороб органів дихання важливе місце займають пневмонії. В 2016 році спостерігалося зниження захворюваності пневмоніями у порівнянні з даними за 2007 рік в м. Івано-Франківську на 50,3% або зниженння з 1326,4 до 659,0‰.
Статистичні дані щодо динаміки рівнів первинної захворюваності хвороб органів дихання: гострого ларингіту та трахеїту і бронхіальної астми в м. Івано-Франківську та області за десятирічний період зросли, а інші хвороби демонструють низхідний тренд. Захворюваність на алергічний риніт в м. Івано-Франківськ знизилась з 143,2 до 131,9‰ (на 7,9%), а в Івано-Франківській області зросла з 79,4 до 139,8‰ ( на 76,1%).
Висновок: проведений статистичний аналіз показників захворюваності хвороб органів дихання за 2016 рік у порівнянні з 2007 роком показав продовження зниження захворюваності на пневмонію та хронічний бронхіт. Викликає занепокоєння зростання захворюваності на гострий ларингіт та трахеїт, алергічний риніт та бронхіальну астму.
вÂÅÍÜ ÎÁ²ÇÍÀÍÎÑÒ² ÌÅÄÈ×ÍÈÕ ÑÅÑÒÅÐ ÙÎÄÎ ÏÐÎÁËÅÌÈ ÏÎÇÈÒÈÂÍÎÃÎ ÒÀ ÍÅÃÀÒÈÂÍÎÃÎ ÂÏËÈÂÓ ²ÍÒÅÐÍÅÒÓ ÍÀ ϲÄ˲ÒʲÂ
Гончарук О.Л.
Науковий керівник - І.М. Круковська КВНЗ «Житомирський медичний інститут» ЖОР
Кафедра Сестринська справа
м. Житомир, Україна, e-mail: eg15111996@gmail.com
Актуальність теми: Сучасні інтернет-технології створюють умови для більш раннього включення дітей у процес соціалізації. Але водночас вплив соціальних мереж на особистісний розвиток унаслідок дії інтернет-простору не може бути однозначно кваліфікований як позитивне чи негативне явище. Соціальні мережі є не тільки потужним агентом вторинної соціалізації, але й виграють конкуренцію у соціальних інститутів, які реалізують первинну соціалізацію, тому що цьому сприяє динаміка сучасного життя.
Мета дослідження: Визначити рівень обізнаності студентів щодо позитивних та негативних наслідків впливу інтернету на підлітків.
Матеріали та методи: Для розв’язання поставлених завдань ми використали такі методи дослідження: теоретичні –
метод системного аналізу світової та вітчизняної соціально-педагогічної літератури, аналіз термінологічної системи з метою теоретичного вивчення проблеми впливу соціальних мереж на соціалізацію підлітків; теоретичне узагальнення, синтез і аналіз з метою розкриття основних особливостей процесу соціалізації підлітків та ролі соціальних мереж у цьому процесі; емпіричні – анкетування.
Дослідження проводилось у КВНЗ «Житомирський медичний інститут» ЖОР. В дослідженні приймали участь 90 респондентів.
Результати: Загалом опитуванні оцінили свої знання щодо позитивного та негативного впливу інтернету досить високо. Всі респонденти вказали, що самі досить часто користуються інтернетом – 90 осіб (100%). Більшість опитуваних вказали основні аргументи щодо позитивного та негативного впливу інтернету – 72 особи (80%). Ще 16 осіб (17,8%) використовували більш загальну інформацію без наведення прикладів. Решта 2 особи (2,2%) не змогли висловити свою думку, щодо позитивних та негативних наслідків впливу інтернету. При об’єктивній оцінці рівня залежності опитуваних від інтернету виявилось, що більшість (77%) вважають себе інтернет-залежними. 23% респондентів не вважать себе залежними від впливу глобальної мережі, і можуть легко відмовитись від її використання.
Висновок: Отже, отримані результати свідчать про те, що студенти інституту мають досить високий рівень знань щодо проблеми позитивного та негативного впливу інтернету на підлітків. Стосовно респондентів, які вважать себе інтернет- залежними ми пропонуємо відкрити інші можливості для всебічного саморозвитку, освіти та розширення комунікативних зв’язків.
ÎÑÎÁËÈÂÎÑÒ² ÄÅÌÎÃÐÀÔ²×Íί ÑÈÒÓÀÖ²¯ ²ÂÀÍÎ-ÔÐÀÍʲÂÑÜÊί ÎÁËÀÑÒ² ÇÀ ÐÎÊÈ ÍÅÇÀËÅÆÍÎÑÒ²
Гулей Н.Б., Вельгуш Т.В.
Науковий керівник – к.мед.н., доц. Н.Б. Федорків
ДВНЗ «Івано-франківський національний медичний університет»
Кафедра соціальної медицини організації охорони здоров’я і медичного правознавства м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: social@ifnmu.edu.ua
Актуальність. Сучасна демографічна ситуація як в Україні, так і в Івано-Франківській області, складається під дією трансформації політичної та соціально-економічної систем, становлення України як молодої незалежної держави, нестабільності економіки і зниження життєвого рівня значної частки населення.
Мета дослідження: провести аналіз демографічної ситуації в Івано-Франківській області за роки незалежності.
Матеріали і методи: дані Головного управління статистики в Івано-Франківській області за роки незалежності (1991 – 2017 р.).
Результати дослідження. Чисельність населення області неухильно зменшується впродовж останніх 26 років. Починаючи з 1991 року спостерігається стійка тенденція до зменшення чисельності населення. Так в 1991 році чисельність Івано-Франківців складала 1 423 500 осіб, то вже за перше десятиріччя незалежності їх кількість зменшилась на 42 784 (на 3,01 % у показниках наочності). За наступні десять років тенденція до скорочення чисельності населення області зберігається (2017 р. – 1 379 915 осіб, - 3,10 % по відношенню до 1991 року). Природній приріст населення області залишається низьким (-1,9%). Процеси депопуляції населення спочатку охопили сільську місцевість, а тепер уже й міста. Природній приріст сільського населення став від’ємним з 2000 року (-1,8% проти +1,2% в 1991 році). За роки незалежності позитивного природного приросту серед сільського населення області не спостерігалося. Пік природного скорочення припадає на 2007 рік (-3,9 %). Протягом років незалежності в області спостерігається зниження рівня народжуваності, як у міських поселеннях, так і в сільській місцевості.
Так, у 2016 році число народжень в області порівняно з 1991 роком в абсолютному вимірі зменшилось на 2 323 особи (у міських поселеннях – на 1 178 особи, у сільській місцевості – на 1 145 особи). Загальний коефіцієнт народжуваності знизився з 15,5%
у 1991 році до 10,6% у 2016 році. Тренд смертності населення області за роки незалежності залишається неблагополучним і має хвилеподібний характер. З 1991 по 2007 роки спостерігалося її підвищення з 11,5 % до 13,6 %, що становило 2 690 чоловік.
Після спаду в 2007 році до 11,5% спостерігалося її зростання до 12,8% у 2014 і 2015 роках.
Висновки. За роки незалежності в Івано-Франківській області природній приріст населення залишається низьким, але відтворення населення області в 2,3 рази вище, ніж в Україні: від’ємний природній приріст реєструється з 2000 року і на сьогодні складає -1,8%. Протягом років незалежності в області спостерігається зниження рівня народжуваності, як у міських поселеннях, так і в сільській місцевості. Тренд смертності населення області залишається неблагополучним і має хвилеподібний характер.
ÊÎÌÓͲÊÀÒÈÂÍÀ ÊÎÌÏÅÒÅÍÒͲÑÒÜ ßÊ ÎÄÍÀ ²Ç ÑÊËÀÄÎÂÈÕ ÊÎÌÏÅÒÅÍÒÍÎÃÎ ÔÀÕ²ÂÖß Любчик І.М.
Науковий керівник - к.пед.н. Н.В. Шигонська КВНЗ «Житомирський медичний і нститут» ЖОР
Кафедра «Сестринської справи»
м. Житомир, Україна, e-mail: zhitomir.nursing@gmail.com
Розвиток вищої освіти в Україні, потребує у формування майбутньої медичної сестри, як особистості, яка володіє не лише професійними знаннями, вміннями і навичками, але й здатна до самостійного творчого росту, має розвинені комунікативні здібності, готова сприймати нове, вирішувати проблеми та труднощі, знаходити спільну мову з пацієнтами та їх родичами. Ва- гомою особливістю сучасної освіти є зміна поглядів на суть навчання. Акцент у навчанні зміщується в бік потреби формування у майбутніх медичних сестер комунікативної компетентності, що дозволить якісно і ефективно виконувати свої професійні обов’язки.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати зміст формування комунікативної компетентності у майбутніх медичних сестер.
Методи дослідження: теоретичні, емпіричні.
Завдання: обґрунтувати зміст формування комунікативної компетентності майбутніх медичних сестер.
Комунікативну компетентність фахівця можна охарактеризувати як певний рівень сформованості особистісного та професійного досвіду взаємодії з оточуючими, який потрібний індивіду, щоб у рамках своїх здібностей і соціального статусу
успішно функціонувати у професійному середовищі й суспільстві. Основою розвитку комунікативної компетентності майбутніх медичних сестер є дискурс, який визначається як мовнорозумовий процес, об’єктивований в деякій множині текстів, пов’язаних спільними когнітивними стратегіями породження і розуміння, що мають внутрішню організацію, яка узгоджується з цими стратегіями для передачі й генерування сенсу і декодування інших текстів.
Висновок: таким чином формування комунікативної компетентності майбутніх медичних сестер є однією із складових компетентного фахівця на сучасному ринку праці.
ÂÈÂ×ÅÍÍß ÇÀÄÎÂÎËÅÍÎÑÒ² ÂÈÁÎÐÎÌ ÌÀÉÁÓÒÍÜί ÏÐÎÔÅѲ¯ ÑÒÓÄÅÍÒ²Â-ÌÅÄÈʲ Муховська С.В., Панчук П.В.
Науковий керівник – к.мед.н., доц. І.В. Стовбан
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра соціальної медицини, організації охорони здоров’я і медичного правознавства м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: social@ifnmu.edu.ua
Мета дослідження: вивчити задоволеність студентів Івано-Франківського національного медичного університету (ІФНМУ) вибором майбутньої професії.
Матеріали і методи: дані соціологічного опитування за власною розробленою програмою 300 студентів медичного та сто- матологічного факультетів ІФНМУ.
Отримані результати: В ході дослідження було встановлено, що половина опитаних (53,67±2,88%) обрала професію лікаря, оскільки «це їхнє покликання». Проте, слід зазначити, що 21,67±2,38% студентів вступили до медичного університету, вважа- ючи що «цей варіант був кращим з гірших», а для 12,67±1,92% респондентів вирішальною у виборі майбутньої професії стала настановна думка батьків. На жаль, є й такі (4,33±1,18%), які просто бажали отримати будь-яку вищу освіту, обравши для цього медичну. Позитивно, що абсолютній більшості (76,00±2,47%) студентів подобається навчатися у медичному університеті, проте є й такі (24±2,47%), яким не до вподоби бути в МЕДі. Встановлено, що у половини опитаних (55,3±2,87%) в процесі навчання думка про медицину змінилася у гіршу сторону, і тільки у незначної частини (15,67±2,10%) – у кращу. Викликає тривогу те, що половина студентів-медиків (51,00±2,89%) шкодують про свій вступ до медичного університету, основними причинами чого стали: безпосередньо складний та відповідальний процес навчання у виші (23,33±2,44%), прогнозовано погані умови майбут- нього працевлаштування (20,00±2,31%), а ще є й такі (5,33±1,30%), які просто вирішили, що «медицина це не їхнє». Тішить те, що не зважаючи на попередні, не досить позитивні результати проведеного опитування, більшість студентів (72,33±2,58%) все таки планують пов’язати своє майбутнє з медициною.
Одним з основних запитань дослідження було: «Якщо б у Вас була можливість повернутися в минуле – Ви б вступили до МЕДу?», на яке 72,33±2,58% опитаних студентів-медиків відповіли, що охоче б вступили до медичного університету ще раз!
Висновок. Встановлено, що серед студентів медичного ВУЗу є велика кількість невдоволених та розчарованих обраною про- фесією, попри те, що задоволеність вибором майбутнього фаху є важливим аспектом успішної підготовки професіонала, якщо знехтувати цією проблемою, можемо спостерігати зниження рівня кваліфікації лікарів майбутнього покоління.
². ². ÃÓÄÈÂÎÊ (1932-2017): ÃÐÀͲ ˲ÊÀÐß ÒÀ ÍÀÓÊÎÂÖß Островська К.М.
Науковий керівник - к.мед.н., доц. І.В. Стовбан
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра соціальної медицини, організації охорони здоров’я і медичного правознавства м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: kseniia.ostrovska@gmail.com
Гудивок Іван Іванович – доктор медичних наук, професор, академік Української академії наук, Заслужений лікар України.
Сонячна закарпатська земля, село Лавки Мукачівського району, подарувала його 8 грудня 1932 року.
Іван Іванович – найстарший з трьох дітей селянської сім’ї з юних літ разом із батьком тяжко працював на панських виноградниках графа Шемборна.
Закінчивши середню школу у 1950 році, пропрацювавши один рік вчителем, у 1951 році поступив до Станіславського медінституту (тепер ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»). У 1957 році закінчив з відзнакою ВНЗ і був залишений для науково-педагогічної роботи на кафедрі загальної хірургії.
Працюючи асистентом кафедри у 1964 році Іван Іванович захистив кандидатську дисертацію на тему «Комплексна терапія гострих лактаційних маститів». Здавалось, попереду відкривалась широка дорога в хірургії. Проте, доля розпорядилася так, що саме І.І.Гудивоку запропонували у 1974 році очолити анестезіолого-реанімаційну службу на Прикарпатті. Він безпосередньо причетний до організації 12 перших реанімаційних відділень не лише в обласній клінічній лікарні, пологовому будинку, а і в районах області. Отримавши у 1977 році вчене звання доцента, Іван Іванович очолює курс Анестезіологій та реаніматології. У 1987 році І.І.Гудивок без перебільшення блискуче захищає у військово-медичній академії в Ленінграді (нині Санкт-Петербург) докторську дисертацію на тему: «Інтенсивна терапія при хірургічному лікуванні хворих з ускладненою виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, профілактика і корекція гомеостазу в організмі».
Життя успішного науковця склалося… Проте, лікарська доля підносить чергову несподіванку і виклик! Іван Іванович у 1990 році стає завідувачем кафедри акушерства і гінекології Івано-Франківського медичного університету, котру очолює 18 років поспіль, а з 2007 року він – професор кафедри акушерства і гінекології післядипломної освіти.
Усього за роки своєї роботи як хірург, анестезіолог-реаніматор, акушер-гінеколог зробив понад 10000 операцій, є автором 350 наукових праць, підготував 3 докторів та 15 кандидатів медичних наук.
Що ж допомогло пройти усі ці викрутаси долі та зберегти усмішку, бажання продовжувати і дарувати життя?
Напевно рецептом були 3 великі любові, які Іван Іванович проніс через усе життя: любов до коханої дружини Ярослави Степанівни, любов до рідної землі, яка від його рук щедро дарувала хліб і вино та любов до «пісні – душі українського народу».
ÂÑÅѲÒÍ²É ÄÅÍÜ ÁÎÐÎÒÜÁÈ ÏÐÎÒÈ ÕÎÇË: ÐÅÇÓËÜÒÀÒÈ ÒÀ ϲÄÑÓÌÊÈ Островська К.М.
Наукові керівники: д.мед.н., проф. О.З. Децик, к.мед.н., доц. О.І. Варунків ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра соціальної медицини, організації охорони здоров’я і медичного правознавства Кафедра фтизіатрії і пульмогології з курсом професійних хвороб
м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: ifnmu.edu.ua
Актуальність. Одним із стратегічних завдань сучасної медицини є реальзація програм ранньої випереджувальної діагности- ки, що дозволяє обрати адекватну терапевтичну тактику та профілактувати розвиток незворотніх патологічних змін і фатальних ускладнень. Дана стратегія чітко відповідає концепції «Системи громадського здоров’я «, що розкривається комплексом інстру- ментів, процедур та заходів, які реалізуються для зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення трива- лості життя й заохочення здорового способу життя. Власне для нарощення ранньої діагностики захворювань органів дихання, популяризації здорового способу життя, відмови від шкідливих звичок серед мешканців міста Івано-Франківська зусиллями ДВНЗ»ІФНМУ», обласного фтизіопульмонологічного центру за підтримки мерії міста та департаменту охорони здоров’я об- ласної державної адміністрації 18 листопада 2017 року було проведено захід приурочений до Всесвітнього дня боротьби проти ХОЗЛ (хронічного обструктивного захворювання легень).
Мета. Оцінити дієвість та результати проведення заходу «Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ» серед мешканців міста Івано-Франківська.
Матеріали та методи. Обстежено 389 осіб, яким було проведено анонімне анкетування щодо скарг зі сторони органів дихання та вимирювання SpO2, проведення пікфлоуметрії. За бажання проводили й флюрографію органів грудної клітки.
При виявленні відхилень від норми - проводилося дообстеження: спірографія, рентгенографія органів грудної клітки та інші лабораторно-інструментальні дослідження.
Результати. За даними пікфлоуметрії серед 389 осіб нормальні показники вдалось отримати у 77,9% обстежених. Із когорти осіб із зниженими показниками пікфлоуметрії 37 осіб погодилися пройти дообстеження й комп’ютерну спірографію. Подаль- ший комплексний аналіз скарг, анамнезу, об’єктивної клінічної картини та даних лаборатоно-інструментальних заключень до- зволив у 2 (5,4%) осіб встановити діагноз ХОЗЛ та в 6 (16,2%) - хронічний бронхіт.
Серед 389 випадкових осіб, які погодились взяти участь у заході та добровільно пройти обстеження органів дихання флюрографію було проведено у 54 випадках, причому у 2 осіб було запідозрено туберкульоз, проте, згодом після комплексу дообстеження, підтвердився лише 1 випадок, який нам вдалось виявити на ранньому етапі.
Ще одним цікавим фактом було те, що серед 389 випадкових осіб курці у м.Івано-Франківську складали 32,9%. З ними було проведено бесіди та роздано роз’яснювальний наочний матеріал щодо шкідливасті цієї звички та її шкоди для них та оточую- ючих.
Висновок. Проведення заходу в системі громадського злоров’я до Всесвітнього дня боротьби проти ХОЗЛ потребувало належного рівня співпраці між медичною спільнотою та волонтерськимі організаціями та було дієвим заходом щодо раннього виявлення патології органів дихання.
ÎÖ²ÍÊÀ ÏÎÊÀÇÍÈÊÀ ÑÌÅÐÒÍÎÑÒ² ÍÅÌÎÂËßÒ Â ²ÂÀÍÎ-ÔÐÀÍʲÂÑÜÊ²É ÎÁËÀÑÒ² Савчук І.Р.
Науковий керівник – к.мед.н., доц. І.В. Стовбан
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра соціальної медицини, організації охорони здоров’я і медичного правознавства м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: social@ifnmu.edu.ua
Одним із основних завдань галузі охорони здоров’я є збереження та відновлення здоров’я населення. Охорона материнства і дитинства є важливою складовою, оскільки питання народження здорових дітей — це запорука майбутнього кожної держави.
Показник смертності немовлят є загальновизнаним індикатором здоров’я нації, який свідчить про стан соціально економічного розвитку країни.
Мета дослідження: оцінити рівень смертності немовлят в Івано-Франківській області.
Матеріали і методи: використані дані форми № 21-а «Звіт про медичну допомогу роділлям (породіллям), новонародженим та дітям першого року життя» (2016, 2017) в Івано-Франківській області та показники ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України» (2016).
Отримані результати демонструють відмінності між загальноукраїнськими показниками та показниками Івано-Франківської області. Смертність немовлят на теренах області за 2016 рік незначно нижча, ніж в Україні – 6,6% проти 7,4% відповідно. За 2017 рік показник становить 6,4 на 1000 народжених дітей в Івано-Франківській області.
Смертність немовлят до одного року серед мешканців різних адміністративних одиниць області нерівномірна – найбільш високий показник в 2016 році був в м. Бурштин (15,4%), м. Івано-Франківськ (15,1%) та м. Яремче (12,3%). За 2017 рік на Прикарпатті найвищий показник смертності немовлят в Рогатинському (13,2%), Верховинському (10,8%) районах та м. Івано- Франківськ (10,7%).
Висновок. В Івано-Франківській області показник смертності немовлят тримається на одному рівні з незначною тенденцією до зниження, разом з тим необхідно вивчити причини та впровадити ефективні заходи профілактики у районах області з найбільш високими показниками.