1. Чи можна деревообробними верстатами замінити електрифікований руч-
• ) ний інструмент?
2. Поясни доцільність використання верстатів на деревообробних підпри
ємствах.
Сучасні знаряддя праці дають можливість виконувати такі роботи, які ра
ніше вважалися лише ручними. Більшість сучасних верстатів (мал. 168) під’єднуються до персонального комп’ютера з відповідним програмним забезпеченням або мають вбудований комп’ютер. Команди комп’ютерних програм дають можливість істотно збільшити якість виконання та про
дуктивність роботи. Учені, конструктори та дизайнери постійно працю
ють над удосконаленням технологічного обладнання. Основна мета цього вдосконалення полягає в подальшому покращенні умов праці робітника й підвищенні її економічних показників. У результаті нові розробки є без
печнішими, продуктивнішими та зручнішими у використанні.
Мал. 168. Деревообробні верстати: а - одноопераційний верстат;
б - комбінований верстат; в - універсальний верстат; г — верстат з програмним управлінням; д - обробний центр
В у м о в а х в и со к о г о рівн я р о з в и тк у уста тк ува н н я реалізація ц ь ого н а
п ря м у п о в ’ язана не тіл ьк и з к о н стр у к ти в н и м у д оск он а л ен н я м о к р ем и х вузлів су ч а сн и х верстатів, але й з р озш и рен н я м їх н ь о го ти п а ж у, п ош у к ом н ов и х п р и н ц и п ови х і к ін ем а ти ч н и х сх е м , п ерегл ядом орга н іза ц ії та у п р а в ління ви р обн и ц твом , у д оск он а л ен н я м те х н о л о гіч н о го п р оц есу. П ідв и щ ен ня ек о н о м іч н и х п ок а зн и к ів ви р обн и ц тва за р а х у н ок в и к ор и ста н н я н ового уста тк ува н н я д ося га єть ся збіл ьш ен н я м їх н ь о ї рен табел ьн ості. Н и ні рен та бельним вва ж а ю ть верстат, щ о в ід р ізн я єть ся в и со к о ю н а д ій н істю і забез
п ечує н ай м ен ш у собів а р тість п р о д у к ц ії заданої я к о сті. У р о з в ’ язуванні ц ієї пробл ем и о собл и ву рол ь відіграє я к іст ь верстатів, і о собл и во їхн я точ н ість . В и сок а техн ол огіч н а т оч н ість верстата д ося га єть ся ра ц іон а л ь
ним п оєднанн ям п р и н ц и п ової сх ем и , к о н ст р у к ц ії вузлів, ви бором м а тер і
алів і т е х н о л о гії ви робн и ц тва. Не остан н ю рол ь у ц ь ом у в ід ігр а ю ть ум ови ек сп л уа та ц ії, техн ічн е обсл уговуван н я і плановий рем он т.
Сьогодні екон ом ічн о виправдані вим оги до точн ості деревообробних вер
статів визначаю ться переваж но термінами їх н ь ої служ би. О собливо ж ор стк і вим оги до точн ості висуваю ть до маш ин тривалої експлуатації. Збільш ення термінів роботи часто м ож е слугувати найвигідніш им сп особом збільш ення обсягів п ром ислової п родукц ії і підвищ ення еф ективності виробництва.
У св о єм у р о зв и тк у д еревообр обн і м аш и ни м ож н а п оділ и ти на чоти ри пок ол ін н я .
Д о перш ого п ок ол ін н я належ ать од н ооп ер ац ій н і верстати з р у ч н о ю або м еха н ізова н ою п одачею за готов ок .
Д о другого п ок ол ін н я належ ать ба гатооп ер ац ій н і м аш и ни , автом ати й л ін ії з р учн и м або м ехан ізован и м керуванням .
Д о т рет ього покоління належ ать верстати-автом ати, обробн і центри й л інії з програм ним управлінням , щ о п рац ю ю ть за ж ор стк и м и програмами.
Д о чет верт ого п ок ол ін н я м ож н а зарахувати автом ати, обр обн і центри, автом ати чн і л ін ії та р об оти зов а н і к ом п л ек си з адаптованим к еруван ням , щ о забезп ечує реагування м аш ини на зм ін у си рови н и , довк іл л я , т е х н іч н о го ста н у й са м остій н е внесення зм ін у п рогр ам у й р еж и м и роботи .
С ьогодн і о сн овн у ч а ст к у д ерев ообр обн ого у ста тк ува н н я стан овл я ть м а ш и н и д р у го го п ок ол ін н я . Існ у є певна к іл ь к ість маш ин третього п о к о л ін ня. М аш ини ч етв ер того п ок ол ін н я п ок и щ о не в и п у ск а ю ть , але вж е є сп роби створ и ти ш тучн и й ін тел ек т і ви к ор и ста ти й ого для р о б о ч и х м а ш ин . Ч етверте п ок ол ін н я - це м аш ини м а й бутн ього.
Сучасний деревообробний центр - це сам окерую ча робоча маш ина, яка органічно взаєм озв’ язана з обчислю вальним п ри строєм , щ о працю є в реаль
ній м ірі часу й перетворю є сигнали інф ормації в сигнали управління. Це перетворення дає такі переваги: м ож л и вість виконання складних ру х ів за рахун ок управління переміщ енням у просторі, щ о дозволяє автоматизувати процес програмування із застосуванням обчислю вального пристрою .
Для п ри кла ду м ож н а навести різьблен н я деревини, я к е завж ди вва ж а л ося р у ч н о ю п рац ею . Однак в остан н і д еся ти р іч ч я з ’ я вил и ся верстати , я кі в и к он у ю ть значний о бся г р об іт з в и со к о ю я к іс т ю . Т акі верстати н ази ва
ю ть ф резерн о-гравірувал ьни м и (мал. 169). В они м о ж у т ь обр обл я ти від о д н ієї д о ч о т и р ь о х од н а к ови х за готов ок од н очасн о. Т обто верстат має д ек іл ьк а ш п и н дел ів (вал, на я к о м у к р іп и ть ся ін стр у м ен т), у я к и х закріп-
Основитехніки, технологійі проектування
Основитехніки, технологійі проектування
Загальний Чотиришпиндельний Фрезерно-гравірувальний вигляд фрезерно-гравірувальний верстат у роботі
верстат
Мал. 169. Фрезерно-гравірувальні верстати для різьблення деревини
лено од н ак ови й ін стр у м ен т, щ о п ра ц ю є за од н а к овою п р огр а м ою . Д еякі м одел і верстатів м о ж у т ь ви к он ува ти ф резерування на о б ’ єм н и х виробах, н априклад точен и х.
Н е ом и н ул и н овац ії і випалю вання та випилю вання з ф анери. П ерш им к р о к о м у п ідви щ ен н і п р о д у к ти в н о сті праці стали л о бзи к о в і верстати (мал. 170, а ). Р обота на та к ом у верстаті д озв ол я є набагато ш ви дш е в и к о н увати вип и лю ван н я деталей з фанери р ізн ої товщ и н и . В ерстат, по суті, сп р ости в сам п роц ес вип и лю ван н я: м у ск у л ь н у си л у зам ін ен о електричн им д ви гун ом , п и л оч к у р озм іщ е н о п ерп ен ди к ул я р н о до л и ста ф анери. Т о ч н ість вип и лю ван н я зал еж и ть від к ва л іф ік а ц ії робітн и ка .
Б іл ьш точн и м и та п р од ук ти вн и м и верстатам и є л азерно-гравірувал ьн і (мал. 170, б). Н а н и х обр обл я ю ть ф анеру, деревин у, ш к ір у , ткани н и тощ о.
Т акі верстати за керуван н я м п рограм и в и к о н у ю т ь точн е вирізуван н я д е талей бу д ь -я к о ї к он ф ігу р а ц ії та оздоблен н я випалю ванням .
В и кор и ста н н я л азерни х верстатів та верстатів з п рограм н и м уп р а вл ін ням (чи сл ови м п рограм н и м управл ін н ям - Ч П У ) д озв ол я є р озм істи ти к он ту р и за готов ок та к и м ч и н ом , щ о ста ю ть м ін ім ал ьн им и від х од и в и р о б н ицтва. А д ж е , в и к о р и ст о в у ю ч и к о м п ’ ю тер , м ож н а заздалегідь зм оделю ва- ти оп ти м ал ьн е розташ уван н я за готов ок , р озр оби ти к о н стр у к ц ії ви р обів з
Мал. 170. Сучасні технології випилювання та випалювання
малою кількістю деталей та з такою формою, що дозволить зекономити конструкційні матеріали. Зауважимо, що вимоги до конструкційних ма
теріалів зростуть, адже неможливо наперед передбачити різноманітні вади фанери або деревини.
Таким чином, використання сучасних технологій дає можливість гово
рити про виробництво предметів з мінімальними відходами або про майже безвідходне виробництво. Розв’язуючи проблеми безвідходності вироб
ництва, слід мати на увазі дві сторони єдиного процесу. Перша - це найбільш раціональне використання конструкційних матеріалів і, як на
слідок, зменшення утворення відходів. Друга — розширення використан
ня відходів, що утворюються. Ці шляхи не виключають, а взаємно доповнюють один одного. Наприклад, стружка на деревообробному під
приємстві може бути перероблена в деревинні стружкові плити — ДСП.
Поняття безвідходних технологій дещо умовне, оскільки повної безвід
ходності досягти практично неможливо. Правильніше говорити про мало- відходні технології. При цьому мається на увазі можливість створення технологічних систем, вплив яких на природу не перевищуватиме її від- новлювального потенціалу. У лісовій і деревообробній промисловості комплексне використання сировини передбачає максимальний вихід про
дукції з кожного кубічного метра деревини.
Також слід згадати енергетичну складову технологічного процесу.
Кожне нове покоління верстатів та технологічних ліній має менше енер
госпоживання, ніж попереднє. Це досягається завдяки оптимізації загаль
них принципів виробництва, збільшенню продуктивності праці за тих самих показників спожитої енергії тощо.
Рентабельність, числове програмне управління, безвідходна (маловід- ходна) технологія.
Безвідходне виробництво - умовна назва господарської діяльності, у ході якої практично не утворюються шкідливі відходи.
М аловідходне виробництво - процес, у результаті якого шкідливі викиди в навколишнє середовище зводяться до мінімуму й не спричиня
ють негативного впливу на навколишнє середовище.
Одноопераційний верстат - верстат, на якому можна виконувати одну технологічну операцію.
Рентабельність - прибутковість підприємства або підприємницької діяльності.
Числове програмне управління (Ч П У ) - комп’ ютеризована систе
ма керування, яка зчитує командні інструкції спеціалізованої мови програмування і керує приводами верстатів та верстатним оснащен-
1. Які характеристики верстатів підвищують прибутковість виробництва?
2. Які особливості кожного з поколінь деревообробних машин?
3. Назви приклади заміни ручної праці сучасними комп’ютеризованими верстатами.
Основитехніки,технологійі проектування
Основитехніки, технологійі проектування
1. Яке виробництво називають безвідходним?
А у результаті якого шкідливі викиди в навколишнє середовище зводяться до мінімуму
Б у результаті якого шкідливі викиди в навколишнє середовище не спри
чиняють на довкілля негативного впливу
В у результаті якого відходи від переробки використовують для виготов
лення нових конструкційних матеріалів Г усі відповіді правильні
Д правильної відповіді немає
2. Які заходи сприяють забезпеченню використання сировини, не завдаючи при цьому шкоди довкіллю?
А комплексна переробка сировини з використанням усіх її компонентів Б повна переробка всіх відходів, які утворюються в процесі обробки кон
струкційних матеріалів
В оптимальне використання сировини й енергії в технологічному процесі Г усі відповіді правильні
Д правильної відповіді немає
3. Які завдання маловідходної технології виробництва?
А забезпечення комплексної переробки сировини з використанням усіх її компонентів за рахунок впровадження нових технологій
Б створення і випуск нових видів продукції з урахуванням вимог їхнього повторного використання
В переробка відходів виробництва і споживання з метою одержання нового виду продукції
Г усі відповіді правильні Д правильної відповіді немає
4. Яким із зображених інструментів виконують полірування виробів?
5. Який матеріал є основою виробництва плити ОЯВ, зображеної на малюнку?
А ділова деревина Б кора
В подрібнені корені та гілки Г кора та листя
6. На якому зображенні показано конструкційні матеріали, які виготовлено з відходів деревини?
А Б В Г Д