Нарахування податку в кінці року (на основі загальної суми обороту) Форми прямого бюджетного фінансування
Гарантована державою закупівля продукції за
встановленими
мінімальними цінами Схема доповнення загальної тарифної
ставки
Схема з фіксованою компенсаційною ставкою
Включення ПДВ до складу комплексного
податку Оподаткування за
пониженою ставкою засобів виробництва Застосування дотаційних
схем (відповідно до площ угідь, наявного поголів’я)
Субсидування певних
видів витрат фермерів Режим акумулювання сум ПДВ
Спецрежими ПДВ
пільгового спрямування
практика звільнення від сплати ПДВ, а також застосу- вання пониженої ставки податку на засоби виробниц- тва, що використовуються для сільськогосподарського виробництва.
В усіх країнах ЄС невеликі та середні за розміром господарства можуть застосовувати режим сплати по- датку, згідно з підсумками року, виходячи із загальної суми обороту (для них характерним є ведення простої бухгалтерії, при цьому податок підлягає сплаті в кінці року на основі підсумкової суми продажів та купівель).
Основна суть зазначеного режиму направлена на спрощення податкових відносин, надання можливості сільськогосподарським товаровиробникам максималь- но сконцентруватися на головному своєму завданні
— виробництві якісної продукції, не відволікаючись (щомісячно або щоквартально) на розрахунках та сплаті податку.
У країнах ЄС широкого розповсюдження набув режим сплати ПДВ за якого етап сільськогосподарсь- кого виробництва позбавлений сплати ПДВ до бюд- жету, а сільськогосподарські підприємства, що здійснили перехід на спец режим, отримують мож- ливість нарахування та сплати даного податку до бюд- жету за ставкою, відмінною від стандартної — фіксо- ваною ставкою (flate rate), розрахунок якої здійснює кожна країна беручи за основу національні рахунки.
Отже, основну мету зазначеного режиму можна виз- начити, як досягнення покриття сум сплаченого та на- рахованого податку, тобто фактично сума сплати по- датку до бюджету дорівнює нулю.
Проте, тут важливим постає питання правильності та точності розрахунку компенсаційних процентних норм для запобігання перекомпенсації та перетворен- ня зазначеного режиму на субсидування сільського господарства. Таким чином, фактично податок на додану вартість став невід’ємною структурною час- тиною в побудові єдиної політики ЄС в галузі сільсько- господарського виробництва. Компенсаційна ставка податку може різнитися не лише в окремих країнах, але й в межах однієї країни, у розрізі галузей сільсько- господарського виробництва.
Зазначимо, що найбільшого поширення, так зва- на, система загальної тарифної ставки набула в трьох країнах: Франції, Нідерландах та Німеччині. Різниця в пропорції фермерів в системі загальної тарифної став- ки ПДВ свідчить, що німецькі фермери мають відпо- відний економічний інтерес за ставкою в 9 % порівня- но з 7 %-ою пільговою ставкою, що застосовується в звичайній системі [2, с. 14].
Оподаткування фермерів в Англії та Данії здійснюється на загальних підставах поряд з платника- ми інших категорій. Тобто, в цих країнах оподаткуван- ня ПДВ в галузі сільськогосподарського виробництва відзначається ефективним характером. Зауважимо, що у Великобританії ставка ПДВ на продукцію сільсько- господарського виробництва становить 0 % та ферме-
ри мають можливість отримання компенсації податку з бюджету у відповідно встановлений термін.
У Білорусі застосовується спеціальний режим справляння ПДВ в галузі сільськогосподарського ви- робництва основна мета якого — підтримка розвитку агропромислового комплексу. Сільськогосподарські підприємства не зобов’язані сплачувати ПДВ на реалі- зовану сільськогосподарську продукцію: ПДВ лише розраховується й залишається на підприємстві за умо- ви подальшого використання тільки на розвиток ви- робництва. Крім того, ставка податку зменшена у два рази — з 18% до 9% [4, с. 4]. Проте на несільськогос- подарську продукцію ПДВ нараховувався за ставкою 18% (починаючи з 01.01.2010 р. ставка дорівнює 20%).
Підсумовуючи вищезазначене зауважуємо, що в Білорусі сплата ПДВ сільськогосподарськими това- ровиробниками характеризується пільговим характе- ром в частині реалізації ними сільськогосподарської продукції, що розраховується за ставкою ПДВ в 9 %, з подальшим правом використання таких сум на роз- виток виробництва.
Описаний вище пільговим режим справляння ПДВ щодо сільськогосподарських товаровиробників в певній мірі є схожим до практики його застосування в Україні.
Суттєва відмінність полягає у застосуванні пониженої став- ки податку. Крім того, в цій країні сільськогосподарські підприємства, для спрощення податкових процедур, ма- ють можливість перейти на сплату ЄСП (до складу якого ПДВ не входить, на відміну від досвіду Росії).
Цікавим є досвід Росії щодо особливостей фун- кціонування ПДВ в сільському господарстві. З огля- ду на це, ми вважаємо за потрібне більш детальніше зупинитися на розгляді цього питання.
У Росії оподаткування сільськогосподарських то- варовиробників характеризується певними особливос- тями, суть яких зводиться до спрощення податкових про- цедур щодо цієї категорії платників. На противагу україн- ським особливостям, що притаманні податковій системі в частині функціонування спеціальних режимів справ- ляння ПДВ в галузі сільського господарства, у Росії ПДВ включено до складу єдиного сільськогосподарського податку. Податковою базою є грошове вираження до- ходів, зменшених на суму видатків. ЄСП вираховується як відповідна податковій ставці відсоткова частка подат- кової бази (податкова ставка дорівнює 6 %) [5, с. 92].
Якщо частково застосувати практику сплати ЄСП в Росії до українських платників ФСП, зокрема в час- тині звільнення платників ФСП від сплати ПДВ, це, на нашу думку, може призвести до наступних наслідків:
— втрати можливості покриття сум податкового кредиту сільськогосподарськими виробниками, що, в свою чергу, суперечить економічній суті даного податку;
— позбавить можливості застосування практи- ки щодо спрямування сум цього податку, що зали- шаються у розпорядженні сільськогосподарських то- варовиробників, внаслідок застосування специфічних
О. Т. Прокопчук
механізмів справляння ПДВ, на виробничі цілі сільсько- господарських підприємств.
Ми схиляємося до думки, що застосування рос- ійського досвіду в Україні, в частині включення ПДВ до складу ФСП, є не зовсім доцільним. З цього приводу, ми вважаємо за потрібне, звернути увагу на те, що ці податки мають різну економічну природу і таке їх об-
’єднання просто неможливе та некоректне. ПДВ харак- теризується специфічним механізмом, за якого обчис- лення податку здійснюється не шляхом безпосередньо оподаткування доданої вартості, а поетапно через інші показники (що дозволяє використовувати різні методи обрахунку податку, а також застосовуючи їх комбінацію регулювати величину його надходжень). Враховуючи ви- щезазначене, дана податкова форма не може бути вклю- ченою до складу будь-якого комплексного податку, ос- кільки має специфічну базу нарахування та механізм сплати, що відповідним чином відобразиться на розподілі навантаження на платників.
Підсумовуючи, зазначаємо, що всюди оподатку- вання сільського господарства найбільш поширеною формою універсального акцизу — ПДВ, характери- зується пільговим характером.
Висновки. За результатами проведеного аналізу європейської практики справляння ПДВ з фермерів обґрунтовано висновок щодо її спрямованості на спро- щення податкових процедур та нівелювання негативно- го впливу на діяльність економічних суб’єктів. Разом з тим, відмічено різноманітність варіантів справляння ПДВ у країнах пострадянського простору: від режиму аку- муляції сум податку у розпорядженні товаровиробників (Білорусь) до включення податку до складу комплекс- ного сільськогосподарського податку (Росія).
Європейська практика державної фінансової підтримки не передбачає суттєвої ролі податкового меха- нізму — оподаткування використовується за призначен- ням, для виконання фінансових та регулюючих завдань.
Спеціальні режими та порядки оподаткування (в тому числі справляння ПДВ) застосовуються, в основному, з метою спрощення податкових відносин для врахування специф- іки фермерської діяльності, а не для поліпшення фінансо- вого забезпечення суб’єктів аграрного бізнесу. За резуль- татами узагальнення механізмів справляння ПДВ у сільському господарстві європейських країн відмічена суттєва їх варіативність — від застосування практики аку- муляції сум ПДВ у Білорусі, до включення ПДВ до скла- ду комплексного сільськогосподарського податку у Росії.
Література
1. Due J.F. The choice between a Value-Added Tax and a Retail Sales Tax // Report of Proceedings of the Thirty-Seventh Tax Conference, November 18-20, 1985, Toronto: Canadian Tax Foundation, 1986. — P. 23 —30.
2. A. Tait.Value Added Tax: International Practice and Problems, 1988, 228 р. 3. Держава — податки — бізнес: (Із світового досвіду фіскального регулюван-
ня ринкової економіки) : монографія / В. М. Сутормі- на, В. М. Федосов, В. Л. Андрущенко. — К. : Либідь, 1992. — 328 с. 4. Дем’яненко М. Я. Проблеми ПДВ в агропромисловому виробництві / М. Я. Дем’яненко //
Фінанси України. — 2006. — № 10. — С. 3 — 8.
5. Тулуш Л. Д. Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС / Л. Д. Тулуш // Економічний вісник Донбасу. — 2010.
— № 2. — С. 90 — 95.
Прокопчук О. Т. Європейський досвід функ- ціонування ПДВ у галузі сільськогосподарського виробництва
У статті розглянуто особливості європейської практики справляння ПДВ у сільському господарстві, а також здійснено аналіз особливих режимів справ- ляння зазначеної податкової форми і, на цій основі, розроблено пропозиції щодо можливостей адаптування зарубіжної практики справляння ПДВ із фермерів до вітчизняної системи оподаткування.
Ключові слова: ПДВ, спеціальні режими, фіксо- вані компенсаційні відсоткові норми, понижена став- ка, спрощені режими оподаткування, фінансова підтримка.
Прокопчук Е. Т. Европейский опыт функци- онирования НДС в отрасли сельскохозяйствен- ного производства
В статье рассмотрены особенности европейской практики производства НДС в сельском хозяйстве, а также осуществлен анализ особенных режимов произ- водства данной налоговой формы и, на этой основе, раз- работан предложению относительно возможностей адап- тирования зарубежной практики производства НДС из фермеров к отечественной системе налогообложения.
Ключевые слова: НДС, специальные режимы, фиксированные компенсационные процентные нормы, сниженная ставка, упрощенные режимы налогообло- жения, финансовая поддержка.
Prokopchuk O. Т. European experience of functioning of VAT is in industry of agricultural production
The features of European practice of production of VAT are considered in agriculture, and also the analysis of the special modes of production of this tax form is carried out and, on this basis, worked out to suggestion in relation to possibilities of adaptation of foreign practice of production of VAT from farmers to the home system of taxation.
Key words: VAT, dedicaded modes, fixed compensative percentages, mionectic rate, simplified modes of taxation, sponsorship.
Стаття надійшла до редакції 10.04.2011 Прийнято до друку 26.08.2011
Постановка проблеми. Починаючи із середини XX ст., науково-технічний прогрес став об’єктом чис- ленних досліджень — як каталізатор технологічних зру- шень та чинник економічного зростання, а пізніше, за умови стрімкого розгортання глобалізаційних процесів та посилення нестабільності світової економіки — як визначальний фактор економічного розвитку.
Упровадження інновацій у виробництво та в со- ціально-економічну сферу здійснює вирішальний вплив на рівень економічного розвитку. Формується іннова- ційна модель економічного розвитку, в якій на перше місце, за значенням, виходить людський потенціал та сума накопиченого знання.
Водночас потреба в пом’якшенні суперечностей глобалізованої економіки обумовлює необхідність кон- структивної взаємодії суб’єктів світового господар- ства в межах інтегративної моделі конкурентної пове- дінки, зокрема, за допомогою запровадження спільних цілей сталого розвитку.
Необоротний характер переходу суспільства до інноваційно-глобалізаційної стадії обумовлює доцільність подальшої розбудови поняття сталого роз- витку в глобальному масштабі в контексті „сталого інноваційного розвитку”, через додання до економіч- ної, соціальної, екологічної складових, четвертої — інноваційної компоненти. Оновлена концепція сталого інноваційного розвитку має бути закладена в основу інноваційних конкурентних стратегій суб’єктів світо- вого господарства, а також організацій всіх типів.
Аналіз останніх досліджень. Теоретичні заса- ди впливу науково-технічного прогресу на показники економічного зростання викладені в роботах Ф. Агій- она, Дж. Гросмана, Е. Денісона, Дж. Міда, П. Роме- ра, Р. Солоу, Е. Хелпмана, Й. Шумпетера.
Особливості інноваційного розвитку в умовах глобалізації знаходяться в центрі досліджень українсь- ких та російських фахівців М. Бажала, В. Геєця, Л. Гохберга, О. Динкіна, Л. Ємельяненко, В. Онікієн- ко, Н. Іванової, В. Кушліна, О. Кузика, І. Макаренка, Ю. Макогона, Л. Федулової, Ю. Яковця.
Моделювання процесів сталого розвитку в контексті глобалізації світової економіки здійснює колектив Інсти- туту прикладного системного аналізу НТУУ „КПІ” та НАН України під керівництвом академіка М. Згуровського за проектом „Глобальне моделювання процесів сталого роз- витку в контексті безпеки населення земної кулі” [1].
Метою дослідження є обґрунтування доцільності включення до складових сталого розвитку інновацій- ної компоненти за допомогою встановлення залежності
між значеннями світових індексів інноваційного роз- витку, та індексів сталого розвитку для країн світу.
Дослідження ґрунтується на матеріалах аналітич- них доповідей Міжнародної бізнес — школи INSEAD (Швейцарія), консалтингової агенції Вoston Consulting Group (США), міжнародної дослідницької структури EFD — Global Consulting Network, Європейської Комісії, та виконано із застосуванням статистичного, аналітичного, системного методів.
Виклад основного матеріалу. Глобалізація світової економіки як закономірний і необоротний про- цес характеризується, з одного боку, конкуренцією, що наростає та має тенденцію до загострення, з іншо- го боку — міжнародною інтеграцією та кооперацією.
Водночас інновації, ефект яких багаторазово підси- люється інтеграційними процесами, креативними фор- мами взаємодії та співпраці на всіх рівнях господарю- вання, перетворились на універсальний двигун сус- пільного розвитку, рушійну силу глобалізації, джерело якісного перетворення сутності та змісту конкуренції.
Набуває актуальності дослідження якісно нових харак- теристик та властивостей конкуренції, які виникають при переході суспільства до глобалізаційно — інноваційної (постіндустріальної) стадії розвитку.
Сформувалось розуміння інноваційної конку- ренції, як нової форми (нового типу) конкурентних відносин, що набуває всеосяжного характеру в умо- вах глобалізації світового господарства. Провідними характеристиками інноваційної конкуренції є:
— інноваційна детермінованість складових кон- курентного процесу;
— набуття конкуренцією глобального характеру;
— „інституційно оформлений” характер конку- рентної взаємодії;
— змагання як неконфліктна форма конкурент- них відносин;
— інтегративна модель конкурентної поведінки;
— наявність у суб’єктів конкурентних відносин спільних цілей.
Саме наявність спільних цілей економічних суб’єктів визначає можливості запровадження інтег- ративної моделі конкурентної поведінки в умовах інно- ваційного розвитку економічної системи.
Визнання критичного загострення глобальних проблем людства в останній чверті ХХ ст., поряд із обґрунтуванням нової ролі людського (інтелектуаль- ного) капіталу та інноваційних факторів економічного зростання в теоріях ендогенного НТП обумовило:
— перехід від концепції стійкого зростання до УДК 330.341.1:316.32
І. В. Тараненко, кандидат економічних наук, докторант Донецького національного університету