уроках математики, фізики, хімії, адже біографії відомих учених та їх відкриття рідко бувають нудними. Крім того, історії цікавих експериментів, без сумніву, викличуть у дітей неабияке захоплення, позаяк, якщо зробити слухача співучасником історії, то його вмотивованість до навчання стане ще більшою, адже емоційна подача отримує більший відгук дітей, ніж просто теоретичний матеріал.
На ролі і місці сторітелінгу у вивченні історії, географії, ботаніки, біології, фізики акцентувала увагу Сара Брайнт у книзі “Як розповідати історії дітям і декілька історій для розповіді”. Метод використовують для ненав’язливого природного ознайомлення дітей із правилами належної поведінки в оточенні й довкіллі у розважальній формі. Авторка доводить, що розказування різноманітних історій доцільне як під час вивчення предметів гуманітарного, так і природничого циклу [1].
Кожна вдала історія для сторітейлінгу повинна володіти певним набором характеристик, без яких ефективність методу значно знизиться: бути цікавою, але правдоподібною; короткою, але водночас такою, що запам’ятовується; важливо не тільки відбирати необхідні за форматом історії, а й уміти компактно їх викладати, не затягуючи розповідь; містити просту і зрозумілу мораль;
відповідати цільовій аудиторії. Вчителю, застосовуючи сторітелінг, необхідно зважати на його види: культурний, соціальний, міфи та легенди, jump story, сімейний, дружній. Культурний – розповідає про цінності, моральність та вірування; cоціальний – історії з життя відомих людей, що можуть стати прикладом для побудови свого життя); міфи, легенди – відображають культуру й нагадують нам, чого в житті слід уникати аби бути щасливим; jump story – історії про містичних істот, коли неочікуваний кінець змушує здригнутися від страху, долаючи при цьому власні страхи; cімейний – легенди, що зберігають історію наших родин, історії, котрі передаються від покоління до покоління та мають повчальний характер; дружній – історії, що об’єднують друзів, оскільки нагадують про певний досвід, який вони пережили разом.
Учитель разом із учнями може використовувати і цифровий сторітелінг, адже новітні технології мають широкий діапазон застосування у навчальному процесі закладу загальної середньої освіти. Для створення цифрових історій педагог може скористатися такими програмами як, приміром, Closr, ZooBurst, Narrable, Storify, Metta, PowToon, Moovly, Wideo і GoAnimate, Pixton, Chogger і ToonDoo.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що сторителіг є досить ефективним методом урізноманітнення навчального матеріалу та розвитку зв’язного мовлення. Крім того, він допомагає реалізувати індивідуальний підхід та зацікав-ити дітей, розвиває уяву, фантазію і креативність, сприяє налагодженню щирих взаємин між вихованцями та педагогом, а також не потребує витрат і може бути використаний у будь-якому місці та в будь-який час.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, актуальність означеної теми очевидна та визначається потребами сучасного українського освітнього процесу й основними програмними документами щодо реформи загальноосвітньої школи, що зумовлюють пошук шляхів формування й розвитку мовних та мовленнєвих компетентностей.
Дослідження ролі сторітеллінгу свідчить, що варто заохочувати та поширювати цей метод навчання, тому що він допомагає не тільки запам’ятати матеріал, а й збагатити усне мовлення. Основним фактором успішності означеного інструмента є підібрані і вчасно розказані історії. Загалом як формат навчання у закладі загальної середньої освіти сторітелінг має величезну практичну користь, адже це і легке засвоєння матеріалу, і розвиток уяви, подолання страху публічного виступу, налагодження стосунків з іншими учнями. Тож не дивно, що з кожним роком означений освітній інструмент стає все більш популярним.
Зважаючи на зазначене вище, перспективи подальших досліджень убачаємо в розробці методики формування комунікативної компетентності учнів за допомогою цифрової візуалізації сторітелінгу, дослідженні його ефективності на різних етапах навчального процесу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондаренко Н. Storytelling як комунікаційний тренд і всепредметний метод навчання. Молодь і ринок.
2019. № 7 (174). С. 130–135.
2. Гич Г. М. Сторітелінг як інноваційна методика формування мовної компетентності учнів ЗНЗ.
Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського.
Серія “Педагогічні науки”. 2015. № 4 (51). С. 188–191.
3. Карнаухова А. Цифрова візуалізація сторітелінгу як метод формування комунікативної компетентності майбутніх вихователів. Педагогічна освіта.
Психологія. Педагогіка.2021. № 35 (1). С. 78.
4. Консультація “Що таке сторітелінг?”. Всеосвіта:
вебсайт. URL: https://vseosvita.ua/library/konsultacia-so- take-storiteling-492269.html (дата звернення: 06.12.2021).
5. Крутій К., Зданевич Л. Сторітелінг: мистецтво розповідання, або як зацікавити й мотивувати дітей.
Дошкільне виховання. 2017. № 7. С. 2–7.
КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Молодь і ринок №1 (199), 2022
165 Молодь і ринок №1 (199), 2022
6. Метод Storytelling: як зацікавити дітей, розповідаючи історії. На Урок: вебсайт. URL: https://
naurok.com.ua/post/metod-storytelling-yak-zacikaviti- ditey-rozpovidayuchi-istori (дата звернення: 17.11.2021).
7. Паламар С., Науменко М. Сторітелінг у професійній підготовці майбутніх педагогів. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2019.
№ 7. С. 48–55. URL: https://openedu.kubg.edu.ua/journal/
index.php/ (дата звернення: 18.11.2021).
8. Silchuk O. The problem of moral values among the agrarian university students: a role of humanities.
Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2020. №1 (95). C. 299–308
9. Науменко М. С. Сучасні освітні інструменти у формуванні конкурентоспроможного фахівця дошкільної освіти “Освіта ХХІ cтоліття: теорія, практика, перспективи”: матеріали І міжнародної науково- практичної інтернет-конференції. Дидактика: теорія і практика. Київ, 2019. С. 205–207.
10. “Послідовний сторітелінг” (за допомогою ілюстрацій). Всеосвіта: вебсайт. URL: https://
vseosvita.ua/library/poslidovnij-storiteling-za- dopomogou-ilustracij-prijom-kriticnogo-mislenna-pri- vivcenni-temi-vesnani-kviti-478505.html (дата звернення:
06.12.2021).
11. Сторітелінг у навчанні: його переваги для вчителів і учнів. Освіта нова: вебпортал. URL: https://
osvitanova.com.ua/posts/3837-storitelinh-u-navchanni- ioho-perevahy-dlia-vchyteliv-i-uchniv (дата звернення:
05.12.2021).
12. Сабада І. Сторітелінг – ефективний метод навчання та виховання. Genezum: вебсайт. URL: https://
genezum.org/library/storiteling-efektyvnyy-metod- navchannya-ta-vyhovannya (дата звернення: 05.12.2021).
REFERENCES
1. Bondarenko, N. (2019). Storytelling yak komunikatsiinyi trend i vsepredmetnyi metod navchannia [Storytelling as a communication trend and a cross- curricular method of learning]. Youth & market. No. 7 (174).
pp. 130–135. [in Ukrainian].
2. Hych, H. M. (2015). Storitelinh yak innovatsiina metodyka formuvannia movnoi kompetentnosti uchniv ZNZ [Storytelling as an innovative method of forming the language competence of students of secondary schools].
Scientific Bulletin of V.O Sukhomlinsky MNU. Series
“Pedagogical sciences”. No. 4 (51). pp. 188–191. [in Ukrainian].
3. Karnaukhova, A. (2021). Tsyfrova vizualizatsiia storitelinhu yak metod formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh vykhovateliv [Digital visualization of storytelling as a method of forming communicative competence of future educators]. Teacher education. Psychology. Pedagogy. No.35 (1). [in Ukrainian].
4. Konsultatsiia “Shcho take storitelinh?” [Consultation
“What is storytelling?]. Education: website. Available at:
https://vseosvita.ua/library/konsultacia-so-take-storiteling- 492269.html (Accessed 06 Dec. 2021). [in Ukrainian].
5. Krutii, K. & Zdanevych, L. (2017). Storitelinh:
mystetstvo rozpovidannia, abo yak zatsikavyty y motyvuvaty ditei [Storytelling: The Art of Storytelling, or How to Interest and Motivate Children]. Preschool education. No. 7. pp. 2–7. [in Ukrainian].
6. Metod Storytelling: yak zatsikavyty ditei, rozpovidaiuchy istorii [Method of Storytelling: how to interest children by telling stories]. On the Lesson: website.
Available at: https://naurok.com.ua/post/metod- storytelling-yak-zacikaviti-ditey-rozpovidayuchi-istori (Accessed 17 Nov. 2021). [in Ukrainian].
7. Palamar, S. & Naumenko, M. (2019). Storitelinh u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh pedahohiv: suchasni instrument [Storytelling in the professional training of future teachers: modern tools]. Open educational e- environment of a modern university. No. 7. pp. 48–55.
Available at: https://openedu.kubg.edu.ua/journal/
index.php/ (Accessed 18 Nov. 2021). [in Ukrainian].
8. Silchuk, O. (2020).The problem of moral values among the agrarian university students: a role of humanities. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies. No.1 (95). pp. 299–308. [in English].
9. Naumenko, M. S. (2019). Suchasni osvitni instrumenty u formuvanni konkurentospromozhnoho fakhivtsia doshkilnoi osvity “Osvita ХХІ ctolittia: teoriia, praktyka, perspektyvy” [Modern educational tools in the formation of a competitive specialist in preschool education “Education of the XXI century: theory, practice, perspectives”]. Materialy I mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi internet-konferentsii. Dydaktyka: teoriia i praktyka – Proceedings of the I International Scientific- Practical Internet Conference. Didactics: theory and practice. (pp. 205–207). Kyiv. [in Ukrainian].
10. “Poslidovnyi storitelinh” (za dopomohoiu iliustratsii) [“Consecutive storytelling” (with the help of illustrations)]. Education: website. Available at: https://
vseosvita.ua/library/poslidovnij-storiteling-za- dopomogou-ilustracij-prijom-kriticnogo-mislenna-pri- vivcenni-temi-vesnani-kviti-478505.html (Accessed 06 Dec. 2021). [in Ukrainian].
11. Storitelinh u navchanni: yoho perevahy dlia vchyteliv i uchniv [Storytelling in learning: its benefits for teachers and students]. New education: web portal.
Available at: https://osvitanova.com.ua/posts/3837- storitelinh-u-navchanni-ioho-perevahy-dlia-vchyteliv-i- uchniv (Accessed 05 Dec. 2021). [in Ukrainian].
12. Sabada, I. (2021). Storitelinh – efektyvnyi metod navchannia ta vykhovannia [Storytelling is an effective method of teaching and education]. Genezum: vebsait.
Available at: https://genezum.org/library/storiteling- efekt yvn yy-met od-n avchann ya-t a-vyhovann ya (Accessed 05 Dec.2021). [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 21.12.2021
СТОРІТЕЛІНГ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
166
П
остановка проблеми. Розвиток сучасного суспільства, його економіки, політики та культури неможливий без масової комунікації. У наш час громадська комунікація є високотехнологічною та інформаційно насиченою.Невпинна інформаційно-комунікаційна революція збільшує інтенсивність комунікації, сприяє формуванню та динамічному розвитку культурної, соціальної, суспільної, публічної, професійної, а також інших сфер комунікації. Безумовно, що
УДК 378.016,81.33
DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.252192
Алла Моренцова, викладач кафедри англійської мови технічного спрямування №1 факультет лінгвістики, Національний технічний університет України
“Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”
Тетяна Варянко, старший викладач кафедри англійської мови технічного спрямування №1 факультет лінгвістики Національний технічний університет України
“Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”
РОБОТА З МАШИННИМ ПЕРЕКЛАДОМ ЯК СКЛАДОВА ЗМІСТУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ІНОЗЕМНИХ МОВ
У статті розглядаються шляхи розв’язання проблем багатомовного усного та письмового перекладу.
Звертається увага на зміст підготовки майбутніх спеціалістів у галузі іноземних мов. Зазначається, що при підготовці майбутніх спеціалістів до використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності важливо приділяти увагу підготовці до кваліфікованого застосування машинного перекладу. Обґрунтовується, що ефективне використання мовних технологій за умов забезпечення захисту конфіденційної інформації сприяє підвищенню швидкості надання та якості мовних послуг при одночасній економії коштів.
Ключові слова: іноземна мова; NMT-системи; редагування; корекція; навчальна програма.
Літ. 6.
Alla Morentsova, Lecturer of the Technical English Department No.1, Linguistics Department National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky KPI”
Tatiana Varianko, Lecturer of the Technical English Department No.1, Linguistics Department National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky KPI”
WORKING WITH MACHINE TRANSLATION AS A COMPONENT OF THE CONTENT OF THE TRAINING OF LANGUAGE SPECIALISTS
The article deals with solutions to problems of multilingual communication using the capabilities of machine translation. Examples of work with machine translation in organizations and companies are given. The necessity of an active response of educational institutions to transformations that require new skills and qualifications from people is substantiated. Attention is drawn to the content of the training of future specialists in the field of foreign languages. It is noted that some educational institutions are beginning to train specialists in the field of correcting and editing machine translation. The necessity of harmonization of language learning and assessment is confirmed.
The opportunities to improve the use of language technologies in the digital era are indicated.
At the same time, some features of the use of publicly available free online translation services are pointed out. The advent and spread of artificial neural networks provided the emergence of neural machine translation (NMT). It is stated that the functioning of NMT-systems is accompanied by its constant training. This learning occurs by processing huge collections of existing translations into different language pairs. In addition, online translation services reserve the right to dispose of the content at their own discretion. The information stored on the server of the online translator can serve as a source of data for third-party organizations involved, for example, in marketing or espionage. This feature of online translation should be taken into account by both ordinary users and professional translators who use free public services.
It is concluded that translation is a necessary step in the workflow of documentation processing in all the organizations. The use of machine translation provides opportunities to improve the speed and quality of services while achieving significant cost savings. Therefore, the training of future specialists in the use of information and communication technologies, in particular, the qualified use of machine translation, should already be provided for in curricula today. Coordination of the requirements and expectations of students and stakeholders (employers) is a necessary condition for the full development of the higher education system and labor relations.
Keywords: foreign language; NMT-systems; editing; correcting; educational curricula.
© А. Моренцова, Т. Варянко, 2022
ЗМІСТУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ІНОЗЕМНИХ МОВ
167 Молодь і ринок №1 (199), 2022
комунікаційні процеси не обмежуються рамкамимовних колективів. Розв’язанню проблем багатомовної комунікації сприяє використання можливостей машинного перекладу.
Аналіз основних досліджень і публікацій.
Проблеми, пов’язані із перекладом за допомогою сучасних систем машинного перекладу, викликають інтерес широкого загалу як звичайних користувачів, так і науковців та фахівців (Н. Панасенков, В. Котенко, Б. Кірйігітов, І. Кириченко, Н. Сігачова, О. Кузьмін, Є. Карцева, Т. Маргарян, Г. Гурова, Н. Кочеткова, О. Ревіна, Л. Вєтухова, В. Жовтяк, О. Плохих, В. Самусевич, М. Хватов та ін.).
Точку зору, що результати машинного перекладу можуть бути використані для ознайомлення зі змістом за умови, що текст використовується як сигнальна інформація та не вимагає ретельного редагування, поділяють більшість фахівців.
Можна констатувати, що на сьогодні застосування нових успішних розробок у сфері штучного інтелекту допомагає швидко отримувати переклад зі збереженням змісту практично без помилок та з урахуванням стилістики мови. Застосування систем машинного перекладу чимдуж поширюється як серед окремих користувачів, так і серед компаній та організацій. Наприклад, за даними CSA Research, 66 % споживачів у 29 країнах користуються машинним перекладом при покупках в Інтернеті [6]. Як приклад використання систем машинного перекладу організаціями та підприємствами, можна навести Конструкторське бюро “Південне” (Дніпропетровськ) [1]. З метою забезпечення оперативного перекладу за умов розширення міжнародного співробітництва у ДП
“КБ “Південне” було розроблено та запроваджено новий алгоритм реалізації систем машинного перекладу, який базується зокрема, на програмах PROMT, Pragma, PROMT for Trados [1]. Варто звернути увагу, що на підприємстві використовуються корпоративні рішення для зазначених продуктів, а також, що остаточне редагування машинного перекладу здійснюється перекладачами із залученням висококваліфікованих інженерів-фахівців [1]. Можливості безкоштовного використання у підготовці майбутніх фахівців усіх базових можливостей сервісів Google, зокрема, платформ і додатків для вивчення іноземних мов, на думку Л. Черчатої, є перевагою в освітній галузі [3].
Завдяки стрімкому поширенню та зростаючій популярності Інтернету, різновидам інформаційно- комунікаційних послуг, які ним пропонуються, все частіше виникають потреби у багатомовній комунікації. У нагоді стають численні сервіси
онлайн-перекладу, які завжди готові швидко запропонувати досить точний переклад.
Доступність та поширення використання загальнодоступних сервісів онлайн-перекладу, окрім забезпечення можливості цілодобового зручного отримання потрібних перекладів, має деякі особливості, котрі не бажано ігнорувати, передусім коли йдеться про переклади, які можуть містити конфіденційну інформацію.
Становить інтерес дослідження питання, як саме розв’язуються проблеми адекватності та конфіденційності перекладів за умов користування програмами машинного перекладу.
Мета статті. Мета статті полягає у вивченні деяких особливостей досвіду застосування машинного перекладу компаніями та організаціями, зокрема, розглядається небезпека витоку конфіденційних даних у випадку користування загальнодоступними онлайновими сервісами перекладу, а також обґрунтовується необхідність навчання роботи з машинним перекладом фахівців з іноземних мов. При роботі над статтею був використаний комплекс теоретичних методів, зокрема: аналіз, узагальнення та систематизація.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Проблема витоку конфіденційних даних у процесі користування загальнодоступними онлайн- перекладачами є досить новою. Певною мірою це пов’язано із появою та розповсюдженням штучних нейронних мереж, на яких базується нейронний машинний переклад (Neutral Machine Translation, NMT). В активно застосовуваній раніше системі статистичного перекладу (Statistical Machine Translation, SMT) використовувався простий послівний статистичний аналіз, який був поступово модифікований до імовірнісного аналізу стійких словосполучень і фраз. Сучасний нейромережевий переклад (NMT) навчається з урахуванням двомовних корпусів, тобто зібрань текстів певною мовою в письмовій або усній формі в електронному вигляді [2]. Відмінність полягає у тому, що в процесі навчання NMT оперує не окремими фразами та словосполученнями, а цілими реченнями. NMT постійно навчається шляхом опрацювання величезних колекцій уже наявних перекладів на різні мовні пари. Першим, хто запропонував широкому загалу нейромережевий переклад, був сервіс онлайн-перекладу Google Translate, який включив нейронний переклад дев’яти мов між собою у 2016 р. До речі, у Google від 2009 до 2019 р. працював сервіс Translator Toolkit. Цей сервіс надавав змогу отримувати машинний переклад у веб-інтерфейсі. Завдяки цьому був зібраний великий масив даних про переклади та ручні виправлення перекладачів за РОБОТА З МАШИННИМ ПЕРЕКЛАДОМ ЯК СКЛАДОВА
ЗМІСТУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ІНОЗЕМНИХ МОВ