Method of forming of integral thought and its use in the studies of health bases of initial school students

64

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту ПЕДАГОГІКА

ПСИХОЛОГІЯ

Методика формування цілісного мислення та її використання

у навчанні основам здоров’я учнів початкової школи

Удовенко М.А.

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Анотації:

Мета роботи – експериментальна оцінка ефективності впроваджен-ня методики формуванвпроваджен-ня цілісно-го мислення на уроках «Основи здоров’я». Дослідженням було охоплено дві групи: експеримен-тальна у кількості 327 осіб та контрольна у кількості 351 особа. Визначено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості здоров’язбережувальної компе-тентності учнів початкової школи. Після проведення експерименталь-них уроків учні мали більшу концен-трацію уваги, зацікавленість до вико-нання завдань, підвищення мотивації до вивчення навчального предмету «Основи здоров’я». Виявлено пози-тивну динаміку показників здоров’я та здоров’язбережувальної компе-тентності, що вказує на доцільність впровадження уроків з використан-ням методики формування цілісного мислення в інші предмети навчаль-ного циклу початкової школи.

Удовенко М. А. Методика формирова-ния целостного мышлеформирова-ния и ее исполь-зования в обучении основам здоровья учеников начальной школы. Цель рабо-ты – экспериментальная оценка эффектив-ности внедрения методики формирования целостного мышления на уроках «Основы здоровья». Исследованием были охвачены две группы: экспериментальная в количе-стве 327 лиц и контрольная в количеколиче-стве 351 лицо. Определены компоненты, крите-рии, показатели и уровни сформированности здоровьесберегающей компетентности уче-ников начальной школы. После проведения экспериментальных уроков ученики имели большую концентрацию внимания, заинтере-сованность к выполнению заданий, повыше-ние мотивации к изучению учебного предмета «Основы здоровья». Обнаружена позитивная динамика показателей здоровья и здоровьес-берегающей компетентности, что указывает на целесообразность внедрения уроков с использованием методики формирования целостного мышления в другие предметы учебного цикла начальной школы.

Udovenko M.A. Method of forming of integral thought and its use in the studies of health bases of initial school students. A purpose of work – experimental estimation of eficiency of introduction a method of forming integral thought on lessons of «Health basis». By research were overcame two groups: experimental in amount 327 persons and control – 351. The components, criteria, indexes and levels of formed healthcare competence of initial school students were deined. After the experimental lesson conductions the students had a large concentration of attention, personal interest to implementation of tasks, increase of motivation to the study of the subject of «Health basis». It was found a positive dynamics of health indexes and healthcare competence, which speciies on expedience of introduction of lessons with the use of method of forming integral thought in other subjects of educational cycle of initial school.

Ключові слова:

здоров’я, учні, методика, цілісне, мислення, здоров’язбережувальна, компетентність.

здоровье, ученики, методика, целостное, мышление, здоровьесберегающая, компе

-тентность.

health, students, method, integral, thought, healthcare, competence.

Вступ.1

В сучасних складних економіко-соціальних та еко -логічних умовах важливе значення має збереження, відновлення та розвиток здоров’я людини, особливо дітей та молоді. У зв’язку з цим до змісту шкільної програми введено предмет «Основи здоров’я», який має на меті формувати здоров’язбережувальну ком -петентність учнів. У більшості шкіл застосовується традиційний підхід до його викладання, що не завжди призводить до стовідсоткового бажаного результату.

З метою поліпшення ефективності викла -дання цього предмету, набуття високого рівня здоров’язбережувальної компетентності ми пропо -нуємо використання методики формування цілісного мислення, яка себе добре зарекомендувала при ви -вченні інших шкільних предметів.

Особливості розвитку особистості в навчальній діяльності досліджували Д. Леонтьєв, Б. Ельконін та інші вчені. Ейдетичні методики у навчанні викорис -товували А. Лурія, І. Матюгін та інші. Проблемою систематизації матеріалу у блоковій подачі займався П. Єрдинієв, оперативні схеми дії розроблено П. Галь -періним, розвиток двопівкульного мислення вивчав М. Зденек, опорні образи пам’яті запропоновано В. Вульфом, К. Прибрамом [1, 5, 8].

Проблему компетентності розробляли в таких ас -пектах: як проблему формування цінностей здорового способу життя (С. Закопайло, О. Смакула, Н. Ткачова та інші); як здатності, якості, властивості особистості (Г. Вершловський, Ю. Кулюткін, А. Новиков, О. Пе -тров, В. Сластьонін та інші); як алгоритм вирішен

-© Удовенко М.А., 2012

ня конкретних життєвих задач (І. Єрмаков, Г. Несен, Л. Сохань); як сформовану систему знань, умінь та навичок (В. Адольф, А. Вербицький, М. Кабардов, Н. Кузьміна та інші); як оволодіння компетенцією (А.Хуторський та інші); як здатність діяти на основі знань (С. Шишов, В. Кальней та інші).

На наш погляд, формування здоров’язбережувальної компетентності учнів виявляється в таких аспектах: успішне навчання; психологічний комфорт при спіл -куванні з людьми; наявність цінностей та життєвих цілей, самореалізація особистості; достатнє фізич -не здоров’я; усвідомле-не ведення здорового способу життя; самоконтроль вчинків та поведінки, її рефлек -сія; сформованість самооцінки.

Розробкою уроків з формування цілісного мислен -ня в педагогічній практиці займались такі дослідники як Н. Антоненко, А. Ванцян, Н. Клімова, М. Кулико -ва, І. Курбато-ва, Н. Ломакіна, Л.Мазуріна, Н. Масло -ва, О. Нікіфоро-ва, М. Остапчук, Н. Радченко, Л. Ри -бальченко, Т. Самородова, С. Суворова, О. Сущенко, М. Ульянова та інші [2, 3, 4, 6, 9].

Робота виконана за планом НДР Харківського на -ціонального університету ім. В.Н. Каразіна.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи. Мета роботи – експериментальна оцінка ефектив -ності впровадження методики формування цілісного мислення на уроках «Основи здоров’я».

65

2012

10

-менту складався з аналізу психолого-педагогічної літератури та нормативних документів, розробки ме -тодичного забезпечення предмету та рівнів сформова -ності здоров’язбережувальної компетент-ності учнів початкової школи, визначення показників рівня уваги та показників стресостійкості учнів.

Порівнюючи навчальні досягнення учнів та отримані дані констатувального експеримен -ту, ми можемо говорити про те, що перед почат -ком експерименту учні обох груп сформованості здоров’язбережувальної компетентності не відрізня -лися за своїми показниками.

На формувальному етапі експерименту проводився цикл уроків з «Основ здоров’я» упродовж 2010-2011 н.р. Даний предмет викладався згідно чинної про -грами, використовувався рекомендований підручник, зошит на друкованій основі для учнів. В контрольній групі уроки проводилися за традиційною методикою викладання предмету.

Особливостями уроків з формування цілісного мислення є задіювання образів з попереднього жит -тєвого досвіду дитини для пояснення нового матері -алу, що суттєво полегшує шлях викладання, стиму -лювання каналів сприйняття інформації (візуального, аудіального, кінестетичного). Нами було впроваджено комплекс розвантажувальних хвилинок та пальчико -ву гімнастику, вправи на поновлення функціонування органів зору.

Результати дослідження.

Після проведення дослідження нами було проаналізовано дані щодо сформованості здоров’язбережувальної компетентності та показни -ків здоров’я учнів двох груп контрольної (К) та екс -периментальної (Е).

Особистісний компонент здоров’язбережувальної компенетності було визначено на основі анкетувань, спрямованих виявити характер мотивації до вивчен -ня предмету: позитивна, нейтральна, негативна, а також визначення інтересу до питань здоров’я (стій

-кий, ситуативний, відсутній).

У контрольній групі (К) учнів, які мали мотивацію до вивчення навчального предмету «Основи здоров’я» негативну – 17 %, нейтральну -43% учнів, позитивну мотивацію – 40%. Результати експерименту вказують, що кількість учнів, які мають позитивну мотивацію не змінилася (приріст: 0%), % учнів у групі нейтральної мотивації зменшилася (приріст: -2%), збільшилася в групі негативної мотивації (приріст: +2%).

В експериментальній групі (Е) учнів, мотивація до навчального предмету в школі в цілому негативна – 15%, нейтральна – 26% учнів. Більшість учнів мали позитивну мотивацію – 59%, після проведення форму -вального експерименту кількість учнів в цій групі збіль -шилася до 67 %. В експериментальній групі (Е) учнів, мотивація до навчального предмету «Основи здоров’я» переважно була позитивною, відсоток її збільшився після проведення експериментальних уроків до 68%.

Як вказують результати експерименту, кількість учнів, що проявляли стійкий інтерес на уроці в екс

-периментальній групі (Е) збільшується, в контрольній групі (К) залишається незмінним. Ситуативний інтер -ес проявили більше половини учнів в обох групах.

Після проведення експериментальних уроків 4% учнів мали виявили збільшення інтересу до виконан -ня завдань, що підтверджує ефективність проведеної нами методики.

В контрольній групі (К) кількість учнів, що вияви -ли ситуативний інтерес зменшується, а втрачаючих інтерес та активність збільшується, що може також вказувати на наростаючу втому наприкінці навчаль -ного року, в той час як в експериментальній групі (Е) показники залишаються підвищуються.

Інтелектуальний компонент

здоров’язбережувальної компетентності складався з тематичних оцінювань, самостійних робіт, підсумко -вих тестувань. Учнів контрольної групи (К), які засво -їли знання з навчального предмету «Основи здоров’я» на початковому рівні немає взагалі, на середньому рівні 33% учнів. Більшість учнів засвоювала навчаль -ний предмет на достатньому (33%) та високому рівні (33%), після проведення другого експерименту кіль -кість учнів в двох останніх групах зросла до 70%.

Практичний компонент здоров’язбережувальної компетентності складався з оцінювання вмінь та на -вичок, що характеризують можливості реалізувати отримані знання учнями в їхній практичній діяльнос -ті, оцінювався за допомогою анкетувань учнів. Учнів експериментальної групи (Е), які засвоїли вміння та навички з навчального предмету «Основи здоров’я» на елементарному рівні було 17%, на репродуктивно -му рівні 26% учнів. Більшість учнів засвоювали на -вчальний предмет на творчому рівні (40%), після про -ведення експериментальних уроків кількість таких учнів зросла до 70%.

Учнів контрольної групи (К), які засвоїли вміння з навчального предмету «Основи здоров’я» на елемен -тарному рівні 27%, на репродуктивному рівні – 41% учнів, на творчому рівні – 22%. Після проведення екс -периментальних уроків кількість учнів зросла до 27 % у групі творчого рівня (приріст: +5%), 38% у групі репродуктивного рівня ( +2 %), зменшилася в групі елементарного рівня – 25% (приріст: – -2 %).

Рефлексивний компонент здоров’язбережувальної компетентності було оцінено за допомогою анкету -вань, бесіди з учнями.

Після проведення експерименту рівень сформова -ності здоров’язбережувальної компетент-ності збіль -шився, учнів з високим рівнем (приріст +16), достатнім рівнем (приріст: -14), низьким рівнем (приріст: -2).

В контрольній групі приріст складає високий рі -вень (приріст: +3%), достатній ( приріст: + 0), низький (приріст дорівнюється -3%).

Додатковими показниками, за допомогою яких було досліджено вплив експериментальної методики: анке -тування з ознаками стресового навантаження, працез -датність учнів (психолого-педагогічне спостереження), оцінка рівня уваги (тест «переплутані лінії»).

-66

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту ПЕДАГОГІКА

ПСИХОЛОГІЯ

рушення поведінки, неслухняності, пасивності, мля -вості, тривоги в експериментальній та контрольній групах. Після проведення експериментальних уроків з формування цілісного мислення кількість учнів з високим рівнем стресового навантаження в експери -ментальній групі знижується (приріст: – 7%), в контр -ольній групі – збільшується (приріст:+2%).

Як вказують результати другого експерименту, кількість учнів, що проявляли високу працездатність на уроці в Е збільшується, в К залишається майже не -змінною. На достатньому рівні працездатності про -явили себе більше половини учнів в обох групах.

Після проведення експериментальних уроків 11% учнів мали можливість більшої концентрації уваги та кращого виконання завдань, що підтверджує ефектив -ність проведеної нами методики.

В К кількість учнів, що працюють на уроці на достатньому рівні зменшується, а на низькому рівні збільшується, як і кількість помилок при виконанні навчальних завдань та тестів нашого дослідження,

що може бути обумовлено наростаючою втомою на -прикінці навчального року, в той час як в експеримен -тальній групі показники підвищуються, а кількість помилок в виконаних завданнях стає меншою.

Додатковим впливом проведення занять з викорис -танням технологій цілісного мислення є поліпшення мікроклімату в класі, збільшення дружелюбності, вза -ємоповаги, поліпшує взаємопорозуміння між учнями.

Висновки.

Розробка інноваційних методів навчання є потре -бою сучасної педагогіки, оскільки має дати основи ключових компетенцій вже в перші роки навчання.

Позитивна динаміка показників здоров’я та здоров’язбережувальної компетентності вказує на до -цільність продовження уроків з використанням мето -дики цілісного мислення в інші предмети навчального циклу початкової школи.

В той же час потребують подальшого розвитку за -соби наочності для учнів, методичних посібників, під -ручників, методичних рекомендацій тощо.

Література:

Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки. Х.: Веста: Видавництво 1.

«Ранок», 2007. 176 с.

Гончаренко М.С., Ноосферное образование – ключ к здоровью. 2.

М.: Институт холодинамики, 2011. 124 с.

Здоров’язберігаючі проекти в школі. К.: Шкільний світ, 2011. 3.

128 с.

Ноосферное образование – стратегия здоровья. Сборник 4.

материалов XXVIII Межд. науч.-практ. конф. Севастополь: Изд. Кручинин Л.Ю., 2010. 520 с.

Полякова Н. В., Соловьев А. Г., Новикова И. А. Психофизиоло

-5.

гические особенности младших школьников в динамике обуче

-ния. Бюллетень сибирской медицины. 2010, № 1. С. 13-15. Психогімнастика у початковій школі.

6. Х.: Вид-во «Ранок», 2010. 160 с.

Рибальченко С.Є. Формування культури здоров’я учнів засобами 7.

інноваційних технологій. Модель навчального закладу – Школа сприяння здоров’ю. Х.: Вид.група «Основа», 2010. 143 с. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової школи. Київ: Бог -8.

данова А.М., 2009. 226 с.

Формування навичок здорового способу життя у молодших 9.

школярів в позакласний час. К.: Шкільний світ, 2008. 128 с.

Информация об авторе: Удовенко Марина Анатольевна [email protected] Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина пл. Свободы, 4, г. Харьков, 61077, Украина.

Поступила в редакцию 24.08.2012г.

References

Gin A.O.

1. Prijomi pedagogichnoyi tekhniki [Approaches of pedagogical techniques], Kharkiv, Ranok Publ., 2007, 176 p.

Goncharenko M.S.

2. Noosfernoe obrazovanie – kliuch k zdorov’iu

[Noosphere education – key to health], Moscow, Institution of colddynamics Publ., 2011, 124 p.

Zdorov’iazberigaiuchi proekti v shkoli

3. [Healthcare projects in school], Kiev, School world, 2011, 128 p.

Noosfernoe obrazovanie – kliuch k zdorov’iu

4. [Noosphere education – key to health], Sevastopol, Kruchinin Publ., 2010, 520 p.

Poliakova N.V., Solov’ev A.G., Novikova I.A.

5. Biulleten’ sibirskoj

mediciny [Siberian medicine bulletin], 2010, vol. 1, p. 13-17.

Psikhogimnastika u pochatkovij shkoli

6. [Psychogymnastics in elementary school], Kharkiv, Ranok Publ., 2010, 160 p.

Ribal’chenko S.Ie.

7. Model’ navchal’nogo zakladu – Shkola spriiannia

zdorov’iu [Model of educational establishment – School of contribution to health], Kharkiv, Osnova Publ., 2010, 143 p. Savchenko O.Ia.

8. Vikhovnij potencial pochatkovoyi shkoli [Educational potencial of elementary school], Kiev, Bogdanova Publ., 2009, 226 p.

Formuvannia navichok zdorovogo sposobu zhittia u molodshikh 9.

shkoliariv v pozaklasnij chas [Forming of healthy lifestyle skills of junior schoolchildren in out-of-school time], Kiev, School world Publ., 2008, 128 p.

Information about the author: Udovenko M. A. [email protected] V. N. Karazin Kharkiv National University

Svobody Sq., 4, Kharkiv, 61077, Ukraine.