Для визначення особливостей клінічного перебігу, лікування та наслідків НП у осіб із супутніми хронічними захворюваннями було проведено проспективне дослідження 438 пацієнтів, що лікувались із приводу НП в умовах пульмонологічного відділення МКЛ №1 м. Вінниці з січня по червень 2012 року.
Серед них чоловіків було 214 (48,9%), жінок – 224 (51,1%). Середній вік хворих склав 56,1±17,9 років (табл.2.2). Третина пацієнтів були особами похилого віку.
Таблиця 2.2
Клініко-демографічна характеристика пацієнтів із негоспітальною пневмонією (n=438)
Показник абс. %
Середній вік, роки 56,1±17,9
Чоловіки 213 48,6
Жінки 225 51,4
Особи, молодші 65 років 287 65,5
Особи 65 років та старші 151 34,5
Студенти 8 1,8
Особи, які праціювали 178 40,6
Безробітні 41 9,4
Пенсіонери 211 48,2
Куріння більше 10 п/років 162 37,0
Хворі з професійними шкідливостями 44 10,0
Важкість негоспітальної пневмонії 3 група
4 група
399 39
91,1 8,9
За професійним статусом найбільшою була частка осіб, які втратили працездатність за віком або через хронічне захворювання, їх була майже половина, що зумовлено метою дослідження – виявити особливості перебігу НП у
осіб із хронічними супутніми захворюваннями, які можуть стати причиною втрати працездатності. Осіб, які працювали, обстежено 178 (40,6%). Невеликою була частка безробітних та тих, хто навчається у середніх та вищих закладах освіти.
На контакт із професійними шкідливостями вказувала незначна кількість хворих – 44 (10,0%). Переважно це був пил, хімічні речовини, висока температура на робочому місці, переохолодження або значні коливання температури зовнішнього середовища протягом робочого дня.
Анамнез куріння більше 10 пачко/років визначався трохи більше ніж у третини пацієнтів.
Більшість хворих мали НП середньої важкості, яка відповідала 3 клінічній групі - 399 (91,1%) осіб і лише 39 (8,9%) пацієнтів мали важкий перебіг НП 4 клінічної групи.
Хворі, які не мали хронічних супутніх захворювань і були госпіталізовані з приводу НП, увійшли в групу порівняння (ГП) – 79 (18,0%) осіб.
Хронічна супутня патологія спостерігалась у 359 (82,0%) пацієнтів. Майже половина хворих мали ураження хронічними захворюваннями двох та більше систем органів (Табл. 2.3).
Хронічні захворювання можуть різним чином впливати на стан пацієнта, вони можуть бути контрольованими, не спричиняючи йому суттєвого дискомфорту. Хворий може втратити контроль над хронічним захворюванням через різноманітні чинники, одним з яких може бути НП. У найважчому випадку втрата контролю над хронічним захворюванням може призвести до виникнення функціональної недостатності системи органів, що стає небезпечним для життя пацієнта, погіршує перебіг НП та потребує значних зусиль для досягнення стабілізації стану.
Враховуючи вище зазначене, всі хронічні захворювання у пацієнтів з НП були оцінені у відповідності до контрольованості. Хворих було розподілено на три групи: з контрольованим станом (ГК) – 115 осіб, неконтрольованим станом
(ГН) – 120 осіб, та з функціональною недостатністю або ускладненнями хронічного захворювання (ГУ) – 124 особи.
Таблиця 2.3.
Структура супутніх хронічних захворювань у пацієнтів із негоспітальною пневмонією (n=438)
Супутні захворювання Абс %
Серцево-судинної системи 308 70,3
Органів дихання 143 32,6
Органів травлення 77 17,6
Ендокринної системи 49 11,2
Ожиріння 116 26,5
Сечовидільної системи 45 10,3
Нервової системи 28 6,4
Онкологічні захворювання 14 3,2
Наркотична та алкогольна залежність 3 0,7
Загальна кількість пацієнтів з супутніми захворюваннями
359 82,0
Кількість супутніх захворювань Враження однієї системи
Враження 2-х та більше систем
143 216
32,6 49,3
Лідируюче місце серед супутньої патології займали захворювання серцево-судинної системи (Табл.2.4).
Левову частку становили ГХ (241 (78,2%) пацієнт) та ІХС (239 (77,6%) пацієнтів), які поєднувались майже у 60% хворих. Застійна СН 1 стадії спостерігалась у 117 (38,0%) пацієнтів, 2 стадії – у 119 (38,6%) хворих.
Фібриляція передсердь також зазвичай поєднувалась з ІХС та/або ГХ і визначалась у 44 (14,3%) пацієнтів.
Для визначення особливостей перебігу НП у осіб із хронічними серцево- судинними захворювання пацієнтів було розподілено відповідно до ступеня контролю на три групи: з контрольованим станом (ГК) – 85 осіб, неконтрольованим станом, що призвів до виникнення серцевої недостатності І-ІІ ФК (ГН) – 103 особи, та з маніфестною декомпенсованою серцево-судинною недостатністю ІІІ-IV ФК (ГД) – 119 осіб.
Пацієнти без серцево-судинних захворювань (131 особа) склали окрему групу для порівняння (ГП) клінічних ознак НП та динамічних змін стану у процесі лікування.
Таблиця 2.4 Структура серцево-судинних захворювань у пацієнтів із
негоспітальною пневмонією (n=308)
Захворювання Абс %
Гіпертонічна хвороба 241 78,2
Ішемічна хвороба серця
Перенесений інфаркт міокарду
239 19
77,6 6,2 Поєднання гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця 182 59,1
Фібриляція передсердь 44 14,3
Хронічна ревматична хвороба серця 9 2,9
Інші 9 2,9
Серцева недостатність 1 стадія (ІІ ФК)
2 стадія (ІІІ-ІV ФК)
222 103 119
72,1 33,4 38,6 Варіанти серцевої недостатності за даними ехокардіографії
Збережена систолічна функція лівого шлуночка (ФВ > 45%) Систолічна дисфункція лівого шлуночка (ФВ ≤45%)
158 94 64
51,3 30,5 20,8 Для визначення особливостей перебігу НП у осіб із хронічними захворюваннями органів дихання, органів травлення, ЦД та ожирінням проведено дослідження за методикою «випадок - контроль».
Хронічні захворювання органів дихання були у фазі загострення та визначались у 143 (32,6%) пацієнтів. Серед них ХОЗЛ спостерігався у 122 (85,3%) хворих, БА – у 21 (14,7%). Вони були включені до основної групи (ОГ). До контрольної групи (КГ) увійшли 129 хворих НП, які відповідали ОГ за віком та за статтю, але не мали хронічних захворювань органів дихання (Табл.2.5).
Переважна більшість пацієнтів обох груп мали хронічні захворювання з ураженням інших систем органів, структура яких була майже однаковою.
Провідне місце в структурі супутньої патології в обох групах займали захворювання серцево-судинної системи – ІХС та ГХ. Декомпенсована СН ускладнювала перебіг цих захворювань у трьох чвертей пацієнтів.
Таблиця 2.5
Характеристика груп пацієнтів для визначення особливостей негоспітальної пневмонії на тлі хронічних захворювань органів дихання
Ознака Основна група
(n=143)
Контрольна група (n=129)
Абс % Абс %
Середній вік, роки 64,0±14,5 64,6±14,3
Чоловіки 78 54,5 59 45,7
Жінки 65 45,5 70 53,3
Хронічні супутні захворювання Гіпертонічна хвороба
ІХС
Фібриляція передсердь Ревматична хвороба серця Серцева недостатність
99 115 19 3 107
69,2 80,4 13,3 2,1 74,8
87 97 21 5 97
67,4 75,2 16,3 3,9 75,2 Пептична виразка
Хронічний холецистит Хронічний панкреатит Цироз печінки
4 20 3 2
2,8 14,0 2,1 1,4
2 17 3 0
1,6 13,2 2,3 0 Хронічна хвороба нирок
Хронічна ниркова недостатність
11 1
7,7 0,7
15 1
11,6 0,8 Цукровий діабет
Ожиріння Гіпотиреоз
16 46 1
11,2 32,2 0,7
19 30 2
14,7 23,3 1,6
Захворювання нервової системи 8 5,6 10 7,8
Онкологічні захворювання 3 2,1 6 4,7
Алергічні захворювання 7 4,9 0 0
Пацієнти, які мали інші супутні захворювання 136 95,1 119 92,2 Більш ніж у третини пацієнтів спостерігались захворювання ендокринної системи та обміну речовин, провідне місце серед яких займало ожиріння.
Захворювання шлунково-кишкового тракту визначались майже у п’ятої частини пацієнтів, серед них домінував хронічний холецистит.
Хронічна хвороба нирок з ознаками ниркової недостатності, онкологічні, алергічні захворювання та ураження нервової системи були наявні у незначної кількості хворих обох груп.
Врахування під час формування груп порівняння не тільки віку та статі пацієнтів, але і їх коморбідності дозволило точніше визначити особливості НП саме на тлі хронічних захворювань органів дихання, виключивши впливи інших патологічних станів.
Оцінку особливостей розвитку та клінічного перебігу НП у осіб із хронічним захворюваннями органів травної системи проведено шляхом порівняння симптомів та динамічних змін НП у 77 пацієнтів із хронічною патологією шлунково-кишкового тракту (ГШКТ) та 74 хворих контрольної групи (КГ) без зазначених хронічних захворювань, які були співставні за віком, статтю та іншою хронічною патологією (табл. 2.6).
Таблиця 2.6 Характеристика груп пацієнтів для визначення особливостей негоспітальної
пневмонії на тлі захворювань шлунково-кишкового тракту
Показник ГШКТ (n=77) КГ(n=74)
Абс % абс %
Чоловіки 38 49,4 37 50,0
Жінки 39 50,6 37 50,0
Середній вік 57,4±17,9 57,6±17,4
Хронічні супутні захворювання Захворювання серцево-судинної системи
Гіпертонічна хвороба
Інфаркт міокарду в анамнезі Інсульт в анамнезі
ІХС
Фібриляція передсердь Серцева недостатність
59 46 1 3 44
9 48
76,6 59,7 1,3 3,9 57,1 11,7 62,3
52 39 1 2 39 11 42
70,3 52,7 1,4 2,8 52,7 14,9 56,8 Захворювання органів дихання
Бронхіальна астма ХОЗЛ
29 1 28
37,7 1,3 36,4
24 3 21
32,5 4,1 28,4
Хронічна хвороба нирок 22 28,6 2 2,7
Ожиріння 12 15,6 21 28,4
Цукровий діабет 5 6,5 5 6,8
Захворювання нервової системи 5 6,5 7 9,5
Злоякісні новоутворення 2 2,6 3 4,2
Хронічні захворювання з ураженням двох та більше систем органів
60 77,9 29 39,2
Найчастіше визначались серцево-судинні захворювання у хворих обох груп, які більш ніж у половини пацієнтів супроводжувались серцевою недостатністю. У третини пацієнтів були також наявні захворювання органів дихання, переважно ХОЗЛ. Ожиріння частіше визначалось у КГ, а хронічна хвороба нирок – у ОГ. Ураження інших органів та систем було наявне у незначної кількості пацієнтів обох груп. Поліморбідність з враженням двох та більше систем органів була притаманна пацієнтам ОГ.
У хворих ГШКТ провідне місце в структурі захворювань органів травлення займав хронічний холецитит, на який страждали дві третини пацієнтів (рис 2.1).
52(67.5%) 13(16.9%)
9(11.7%
4(5.2%3(3.9%3(3.9%2(2.6%1(1.3%)
хронічний холецистит пептична виразка хронічний панкреатит хронічний гастрит
ГЕРХ Цироз печінки хронічний гепатит хронічний коліт
Рис. 2.1. Структура хронічних захворювань органів травлення у хворих із негоспітальною пневмонією.
Майже кожен шостий хворий мав пептичну виразку шлунку або дванадцятипалої кишки. Хронічний панкреатит визначався у 9 (11,7 %) пацієнтів.
Інші захворювання спостерігались в поодиноких випадках.
Для виявлення особливості перебігу НП у хворих ЦД проведенно порівняння ознак та динамічних змін гострого захворювання у 40 пацієнтів із ЦД (ГЦД) та у 40 хворих контрольної групи (КГ) без цього захворювання яка відповідала за віком та статтю ГЦД (табл.2.7).
ЦД 2 типу визначався у всіх 40 пацієнтів ГЦД: легкого перебігу – 15 (37,5
%) осіб, середньої важкості – 18 (45,0 %), важкий – 7 (17,5 %) пацієнтів. Хворі із легким перебігом ЦД контролювали захворювання лише дотриманням дієти. У разі ЦД середньої важкості для базисного лікування ЦД застосовували таблетовані гіпоглікемічні препарати: метформін (10), гліклазід (9), глібенкламід
(3), гликвідон (1), глімепірид (1). Інсулін отримували всі пацієнти з важким перебігом ЦД.
В більшості пацієнтів обох груп найпоширенішими були захворювання серцево-судинної системи, серед яких домінувало поєднання ГХ та ІХС. ГХ, перенесені епізоди гострого порушення мозкового кровообігу та ознаки СН частіше спостерігались в ГЦД, тоді як фібриляція передсердь частіше визначалась в КГ.
Таблиця 2.7 Характеристика груп пацієнтів для визначення особливостей негоспітальної
пневмонії на тлі цукрового діабету
Показник Група
цукрового діабету (n=40)
Контрольна група (n=40)
абс % абс %
Чоловіки 17 42,5 17 42,5
Жінки 23 57,5 23 57,5
Середній вік 65,18±11,39 65,48±11,91
Захворювання серцево-судинної системи Гіпертонічна хвороба
Інфаркт міокарду в анамнезі Інсульт в анамнезі
ІХС
Фібриляція передсердь Серцева недостатність
40 33 4 5 35
3 33
100 82,5 10,0 12,5 87,5 7,5 82,5
37 27 4 1 32
8 27
92,5 67,5 10,0 2,5 80,0 20,0 67,5 Захворювання органів дихання
Бронхіальна астма ХОЗЛ
16 3 13
40,0 7,5 32,5
21 2 19
52,5 5,0 47,5
Захворювання органів травлення 5 12,5 11 27,5
Хронічна хвороба нирок 6 15,0 6 15,0
Захворювання нервової системи 6 15,0 1 2,5
Злоякісні нововутворення 0 0 2 5,0
Захворювання органів дихання виявлялись більш ніж у половини хворих КГ та у 16 (40%)пацієнтів ГЦД. Домінувало серед цих захворювань ХОЗЛ.
Частота ураження хронічними захворюваннями інших систем органів була не значною у пацієнтів обох груп.
Особливості перебігу НП у пацієнтів з ожирінням визначались шляхом порівняння 116 відповідних хворих (ГХО) та співставній з нею за віком та статтю контрольній групі (КГ) зі 116 осіб, які не мали клінічно значимої зайвої маси тіла (табл.2.8). Ожиріння I ступеня визначали у разі ІМТ 30,0 – 34,9, ІІ ступеня – 35,0 – 39,9, ІІІ ступеня ≥ 40.
У пацієнтів ГХО частіше спостерігались хронічні захворювання з ураженням двох та більше систем органів, що свідчить про полімобідність, яка індукується надмірною масою тіла.
Таблиця 2.8 Характеристика груп пацієнтів для визначення особливостей негоспітальної
пневмонії на тлі ожиріння
Показник ГХО
(n=116)
КГ (n=116) Абс % абс %
Чоловіки 51 44,0 51 44,0
Жінки 65 56,0 65 56,0
Середній вік 55,2±14,7 54,9±14,4
Захворювання серцево-судинної системи Гіпертонічна хвороба
Інфаркт міокарду в анамнезі Інсульт в анамнезі
ІХС
Фібриляція передсердь Серцева недостатність
97 81 3 3 68
9 73
83,6 69,8 2,6 2,6 58,6
7,8 62,9
74 70 2 3 58
7 59
63,8 60,3 1,7 2,6 50,0
6,0 50,9 Захворювання органів дихання
Бронхіальна астма ХОЗЛ
46 8 38
39,5 6,8 32,7
30 5 25
25,8 4,3 21,5
Захворювання органів травлення 12 10,3 20 17,2
Хронічна хвороба нирок 11 9,5 8 6,9
Цукровий діабет 19 16,4 8 6,9
Захворювання нервової системи 5 4,3 7 6,0
Злоякісні новоутворення 4 3,4 5 4,3
Супутні захворювання двох та більше систем
органів 100 86,2 46 39,7
В більшості пацієнтів обох груп найпоширенішими були захворювання серцево-судинної системи. Неконтрольована ГХ, ІХС та декомпенсована СН частіше спостерігалась у ГХО.
Захворювання органів дихання, ЦД також частіше визначались у ГХО ніж у хворих КГ.
Хронічна патологія органів травлення визначались у кожного шостого пацієнта КГ та у кожного десятого ГХО. У незначної кількості хворих обох груп спостерігались хронічна хвороба нирок, злоякісні новоутворення та хронічні захворювання нервової системи.