РОЗДІЛ 3
ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ, ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ ТА СТАН ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ І ВЕГЕТАТИВНОЇ
НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК З МАЛОВОДДЯМ
107 (89,17±2,84) % – в основній. Незареєстрований шлюб мали дві здорові вагітні (6,67±4,55) % та 9 пацієнток з маловоддям (7,50±2,40) %. Одинокими або розлученими на момент обстеження були чотири вагітні (3,33±1,64) % в основній групі.
Аналізуючи рівень освіти досліджуваних жінок встановлено, що в
контрольній групі частка осіб з вищою освітою була дещо більшою ((16 пацієнтів (53,33±9,11) %) відносно кількості обстежених із середньою
спеціальною освітою ((14 жінок (46,67±9,11) %). Серед вагітних з маловоддям явно переважали особи з середньою спеціальною освітою, яких констатовано 76 жінок (63,33±4,40) %, а з вищою – 44 (36,67±4,40) %.
При аналізі професійної діяльності можна побачити практично однаковий розподіл характеру роботи між вагітними контрольної та основної груп (рис 3.1). Так, інтелектуальну зайнятість (розумова праця – лікарі, вчителі, службовці, працівники банків та студенти та ін.) констатовано у майже половини осіб у всіх дослідних групах – 15 здорових жінок (50,00±9,13) % та 55 пацієнтів з маловоддям (45,83±4,55) %. Решта обстежених займались нерозумовою діяльністю (домогосподарки, робітниці).
Всі жінки не мали шкідливих умов праці.
Проводячи порівняння встановлення менструальної функції у обстежуваних вагітних, виявлено, що у більшості осіб з фізіологічним перебігом гестації ((27 пацієнтів (90,00±5,48) %) менструальний цикл встановився одразу, і середній вік початку менструації склав 13,27±0,27 років. В основній групі ці показники становили відповідно 109 жінок (90,83±2,63) % та 13,20±0,19 роки та статистично не відрізнялись від таких в контрольній групі.
Рис. 3.1. Характер зайнятості обстежених жінок.
Серед гінекологічної патології можна побачити значну частку пацієнтів основної групи, які перенесли запальні захворювання репродуктивної системи як верхніх, так і нижніх відділів генітального тракту (табл. 3.2). Так, хронічний аднексит в анамнезі мали в 2,49 більше жінок з маловоддям відносно здорових вагітних (χ2=5,53, р<0,05, OR=3,57, 95%СІ=1,28-9,97).
Також у них констатовано в 1,93 частіше запальні процеси нижніх відділів статевого тракту порівняно з особами із фізіологічною вагітністю (χ2=10,72, р<0,01, OR=4,19, 95%СІ=1,81-9,72). Крім того, у цієї категорії пацієнтів патологія шийки матки (цервіцити, ерозії та ін.) зустрічалась у 1,92 більше рази відносно контролю (OR=2,49, 95%СІ=0,95-6,54). Кожна п’ята вагітна з маловоддям (20,83±3,71) % мала непліддя проти незначної частки таких жінок у контрольній групі (10,00±5,48) %. Операції на органах малого тазу з приводу позаматкової вагітності, кист, апоплексії яйників, непліддя перенесли 18 обстежених (15,00±3,26) % в основній групі, тоді як таких втручань у жодної жінки з фізіологічною гестацією не було (χ2=3,79, р=0,05, OR=11,01, 95%СІ=0,64-188,07).
0 20 40 60 80 100
Контрольна група Основна група
33,33 30,83
16,67 15,00
26,67 30,83
23,33 23,34
розумова зайнятість студенти робітниці домогосподарки
%
Таблиця 3.2 Характер гінекологічної патології обстежених вагітних
Гінекологічна патологія
Основна група, n=120
Контрольна група, n=30
Абс. % Абс. %
Розлади менструального циклу 11 9,17±2,63 1 3,33±3,28
Альгодисменорея 38 31,67±4,25 8 26,67±8,07
Хронічні запальні процеси
придатків матки 50 41,67±4,50° 5 16,67±6,80
Запальні процеси нижніх відділів, всього:
- неспецифічний кольпіт - бактеріальний вагіноз - кандидозний кольпіт
85 25 17 43
70,83±4,15°
20,83±3,71 14,17±3,18°
35,83±4,38
11 4
- 7
36,67±8,80 13,33±6,21
- 23,33±7,72 Патологія шийки матки 46 38,33±4,44٭ 6 20,00±7,30
Непліддя 25 20,83±3,71 3 10,00±5,48
Операції на органах малого тазу 18 15,00±3,26٭ - -
Примітки:
1. ٭ – достовірність різниці щодо контрольної групи (р<0,05);
2. ° – достовірність різниці щодо контрольної групи (р<0,01).
Значне розповсюдження запальних процесів серед вагітних основної групи можна пояснити декількома причинами. За даними нашого дослідження у майже половини таких хворих відмічено ранній початок статевого життя (до 16 років) – у 65 осіб (54,17±4,55) % проти п’яти жінок (16,67±6,80) % в контрольній групі (χ2=12,09, р<0,01, OR=5,91, 95%СІ=2,12- 16,47). При чому три та більше статевих партнерів мали кожна третя пацієнтка з маловоддям ((40 обстежених (33,33±4,30) %) проти чотирьох осіб
без маловоддя ((13,33±6,21) %, χ2=3,72, р=0,05, OR=3,25, 95%СІ=1,06-9,95).
Крім того, незначна частина пацієнтів основної групи використовувала презерватив в якості способу захисту можливого інфікування і то тільки періодично ((17 вагітних (14,17±3,18) %).
Значною поширеністю запальних процесів органів малого тазу, які часто призводять до дисгормональної дисфункції статевих органів, злукових процесів, ми пояснюємо також і більшу кількість випадків непліддя та гінекологічних операцій у даної категорії пацієнтів відносно жінок з фізіологічною вагітністю.
Характерним для більшості обстежених в основній групі були неодноразові періодичні курси протизапальної терапії. Однак, тільки кожна п’ята особа ((25 хворих (20,83±3,71) %) була до даної вагітності обстежена на комплекс TORCH-інфекцій. Це, переважно, пацієнти, які лікувались з приводу непліддя. Решта жінок не обстежувались на дані інфекції навіть через часті запальні процеси та недостатню ефективність їх лікування.
При вивченні репродуктивного анамнезу та особливостей перебігу вагітностей у досліджуваних групах встановлено, що достовірних відмінностей між показниками акушерського анамнезу у обстежених з маловоддям та без маловоддя не було (табл. 3.3). Так, кількість повторно вагітних була незначно більшою порівняно з часткою осіб, які мали першу вагітність, як серед жінок в основній, так і контрольній групі.
Однак, можна побачити підвищену кількість абортів у пацієнтів з маловоддям – 32 хворі (26,67±4,04) % відносно чотирьох здорових вагітних (13,33±6,21) %. З них більшу частину припадало на ранні самовільні викидні – 18 випадків (15,00±3,26) % проти відсутніх таких серед жінок без маловоддя (р<0,01). А частка артифіціальних абортів співпадала в обстежених двох груп – 14 вагітних (11,67±2,93) % в основній групі та п’ять (16,67±6,80) % – в контрольній. Слід зазначити, що серед жінок, які мали штучне переривання вагітності, у п’яти обстежених (4,17±1,82) % основної групи показом до нього
був аборт, що не відбувся, тоді як таких випадків у здорових пацієнтів не було (р<0,05).
Таблиця 3.3 Особливості репродуктивного анамнезу обстежених вагітних жінок
Показник Основна група, n=120 Контрольна група,n=30
Абс. % Абс. %
Вагітні вперше 48 40,00±4,47 13 43,33±9,05
Вагітні повторно, всього:
- дві вагітності;
- три та більше вагітності
72 50 22
60,00±4,47 41,67±4,50 18,33±3,53
17 10 7
56,67±9,05 33,33±8,61 23,34±7,72
Народжують вперше 63 52,50±4,56 15 50,00±9,13
Народжують повторно, всього:
- двоє пологів;
- три та більше пологів
57 49 8
47,50±4,56 40,83±4,49 6,67±2,28
15 11 4
50,00±9,13 36,67±8,80 13,33±6,21 Аборти, всього:
а) самовільні: -один - три та більше
б) артифіціальні:- один - два
32 17 1 11
3
26,67±4,04 14,17±3,18٭
0,83±0,83 9,17±2,63 2,50±1,43
5 - - 5 -
16,67±6,80 - - 16,67±6,80
-
Аборт, що не відбувся 5 4,17±1,82٭ - -
Позаматкова вагітність 3 2,50±1,43 -
Примітка. ٭ – достовірність різниці щодо контрольної групи (р<0,05)
Соматична патологія серед жінок контрольної групи була малозначна, зокрема констатовано два випадки (6,67±4,55) % вегето-судинної дистонії за змішаним типом, один (3,33±3,28) % – варикозного поширення вен нижніх кінцівок І-ІІ ступеня та чотири (13,33±6,21) % – хронічних захворювань
шлунково-кишкового тракту (табл. 3.4). Аналіз екстрагенітальної захворюваності в основній групі вказує на підвищену частоту серед хворих запальних процесів, зокрема сечовидільної системи (пієлонефрити, цистити), глотки (хронічний тонзиліт) та наявність ревматичної патології.
Захворювання серцево-судинної системи були представлені вегето-судинною дистонією та пролапсом мітрального клапану, шлунково-кишкового тракту – хронічним гастритом, панкреатитом, дуоденітом в стадії ремісії.
Таблиця 3.4 Структура екстрагенітальної патології обстежених вагітних
Показник Основна група, n=120 Контрольна група, n=30
Абс. % Абс. %
Патологія серцево-
судинної системи 15 12,15±3,02 2 6,67±4,55
Захворювання
сечовидільної системи 20 16,67±3,40° - -
Хронічний тонзиліт 8 6,67±2,28° - -
Хронічна ревматична хвороба серця, неактивна фаза
1 0,83±0,83 - -
Захворювання шлунково-
кишкового тракту 20 16,67±3,40 4 13,33±6,21
Ендемічний зоб І-ІІ ст. 5 4,17±1,82٭ - -
Варикозне поширення
вен нижніх кінцівок 9 7,50±2,40 1 3,33±3,28
Міопія 2 1,67±1,17 - -
Примітки:
1. ٭ – достовірність різниці щодо контрольної групи (р<0,05);
2. ° – достовірність різниці щодо контрольної групи (р<0,01).
Відмінностей між І та ІІ групами в основній групі обстежених за основними параметрами (вік, соціальний статус, особливості гінекологічної функції, акушерський анамнез екстрагенітальна патологія та ін.) не встановлено, що свідчить про їх раціональний розподіл для адекватної оцінки отриманих результатів.
Таким чином, аналізуючи особливості гінекологічного та акушерського анамнезу відмічено, що для вагітних з маловоддям характерним є часті хронічні запальні процеси органів малого тазу, а також переривання вагітності, як самовільні, так і артифіціальні, що, безперечно, призводить до хронічної персистенції інфекції на прегравідарному етапі.