ПРИГАДАЙМО. У яких с ерах діяльності користу ться науковим о іці но діловим і пу ліцисти ним стилями мовлення
387. А. Визна те у яких стилях мовлення доре но в ити ко не з наведених ре ень. О рунту те сво думку.
Öе легко зрозу іти. Öе легко втя ити.
Б. Яке з виділених слів недоре но в ивати в о іці но діловому и науковому сти лі А яке допустиме в усіх стилях
В. Зро іть висновок про те яку лексику відносять до стилісти но за арвленої та про осо ливості її в ивання в мовленні.
Ãðóïè
лексики Зі стилістичного погляду лексику сучасної української мови поділяють на:
стилістично не тральну, яку вживають в усіх стилях мов лення яблуня ходити далеко
стилістично забарвлену, яку співвідносять з одним чи кіль- кома (але не з усіма) стилями мовлення кумекати легітим ни . За допомогою стилістично забарвлених слів творимо пев- ний колорит мовлення, досягаємо експресивності висловлення.
Види стилістично забарвленої лексики Вид лексики Стилі у яких ереважно
вжива о слова Приклади
Книжна
Суспільно-
політична Публіцистичний,
оôіційно-діловий арламентар демокра тія загальнодер авни Оôіційно-
ділова Оôіційно-діловий,
публіцистичний інструкція ініціювати Наукова Науковий доданок молекула ри
слівник
Розмовна Розмовний, художній дітлахи кандибати À
Ðозмовні
ñëîâà Розмовні слова можуть мати різне е о і не забарвлення (по- зитивне, негативне, урочисто-піднесене, знижене, пестливе, жартівливе, грубе то о). НАПРИКЛАД:íþíèòè (негативне).
иноніми Поширеними в мові є стилістичні синоні и, о характери- зуються належністю до певних стилів мовлення та різним емоційно-експресивним забарвленням. НАПРИКЛАД:
говорити балакати базікати глаголити (нейтральне) (розмовне) (розмовне,
негативне) (урочисте) Оцінні
ñëîâà Для вираження позитивних чи негативних оцінок, почуттів, емоцій, ставлення мовця до предмета служить о інна лек- сика. НАПРИКЛАД:славнозвісни красуня делікатес блис кучи грубіян здоровило міцни горі ок.
Розмовна лексика неприпустима в оôіційно-діловому й науковому стилях.
А слова, о створюють специôіку оôіційно-ділового чи наукового стилю, не повинні ôігурувати в розмовному мовленні.
388. І. Згрупу те запи іть слова зале но від стилісти ного за арвлення:
1) суспільно-політична лексика 2) оôіційно-ділова лексика 3) наукова лексика
4) розмовна лексика
Сьогодення, наказ, зубрити, косинус, демократія, рюмсати, постановити, самовідданість, громадськість, азот, ратиôікація , напівпровідник, преôікс.
ІІ. о еріть до розмовних слів стилісти но не тральні синоніми.
* Ðати ікàція – затвердження верховним органом державної влади міжнарод- ного договору.
389. І.Про ита те текст і розгляньте іл страці . Яким ином на ва у думку ці два д ерела доповн ть одне одного Над якими питаннями спонука ть замислитися
КУДИ ПЛИВЕ Ì СТО
У Х Х столітті про катастроôічні наслідки глобального потепління е й не чули, вважаючи його початком райського життя для землян.
Тоді мріяли про різні способи поліп ення клімату.
Один зарозумілий учений, наприклад, запропонував розтопити льоди, посипавши чорним пилом арктичну кригу, адже темний колір доб ре притягує сонячну енергію. Понад 100 років тому не зважали на те, о рівень води підви иться. Навпаки, сподівалися, о на узбережжі Пів- нічного Льодовитого океану стане значно тепліше. Тоді, мовляв, людство не знатиме біди, сіятиме на Півночі пшеницю та садитиме картоплю.
Світ
Зверніть увагу!
Ðекуненко Ðічка
Зараз науковці далекі від думки влаштувати з доброго дива новий Усесвітній потоп. х тривожить загроза танення крижаної шапки Зем- лі. Тож найвидатніші уми планети розробляють свої проекти, як цього уникнути. По-перше, пропонують вивести на космічну орбіту величезні дзеркала, о відбиватимуть надлишки сонячної енергії, по-друге, роз- пилювати в атмосôері хімічні речовини, які б не пропускали частину сонячних променів, по-третє, вивести рослини з листям, о відбивало б сонячне проміння.
Поки вчені роблять свою справу, вправні архітектори обміркову- ють, як ми житимемо, коли вся поверхня Землі опиниться під водою.
За прогнозами, протягом ХХ століття рівень Світового океану підні- меться на 20–90 см
Не одавно зодчі запропонували надцікавий проект плавучих міст- островів, о нагадують велетенські лілії. Такі міста триматимуться на воді, як поплавки, і вмі атимуть до 50 тисяч мешканців. иття міс- тян забезпечать екологічно чисті види енергії – вітру, сонця, припливів і відпливів З осібника .
ІІ. Викона те завдання до тексту.
. Визна те тему основну думку тексту.
. З ясу те яки вид які види кни ної лексики перева а перева а ть у тек сті суспільно політи на о іці но ділова и наукова. Наведіть приклади.
. Зна діть оцінні слова сполу ення та поясніть їхн роль у тексті.
. Поясніть лекси не зна ення двох виділених слів. Чи вони синонімі ними З яко мето в тексті використано о идва слова
. Визна те стиль мовлення тексту. Аргументу те сво відповідь.
390. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Як ви розумі те слова . ете: Природа дина кни ка ко на сторінка якої сповнена гли окого змісту
391. І. Завер іть п ять поданих ре ень на ви ір так що вони ули співзву ні з о іці но діловим стилем мовлення. Утворені ре ення запи іть.
1. сподівався (-лася) почути від вас 2. Ìи просили б вас 3. Ìені здається, о 4. Ìені шкода, але 5. Ìені не подобається, о ви 6. Вибачте, але я мушу 7. Вважаємо за необхідне нагадати вам 8. е раз дякую та висловлюю надію 9. Вибачте, я не цілком упевнений (-а) ІІ. Змодел те усно ситуаці ділового спілкування у які уло мо на використати одне з ва их ре ень.
392. І. Про ита те тексти визна те стиль мовлення ко ного з них. Ука іть стиліс ти но за арвлені слова сполу ення слів . Чим відрізня ться ці слова
1. Дуб звичайний – однодомна рослина родини букових. Дерево 20–
50 м заввишки, із широкою неправильною кроною. Ìолоді гілки зе- ленувато-бурі або червонуваті, голі або ледве опушені. Кора на стов- бурі й багаторічних гілках темно-сіра. Листки короткочерешкові, перистолопатеві, біля основи – з вушками. Öвіте протягом квітня – травня плодоносить у вересні–жовтні. Утворює чисті насадження або росте в суміші з іншими породами майже по всій території Укра- їни З довідника .
. Стаття 1 . оловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися й засновувати сім’ю. Вони користуються однаковими правами одо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
люб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, о одружуються.
Сім’я є природним й основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства й держави Загальна декларація рав людини .
ІІ. характеризу те мовленн ві ситуації у яких мо е ути використано наведену ін ормаці .
393. Визна те з яким стилем мовлення співвідносне ко не ре ення. Зна діть слова які нада ть ре енням емоці но експресивного за арвлення.
1. Двометровий здоровило Грицько був, як то кажуть, у гарячому купаний: слово йому скажи він уже заводиться Неста ко .
2. Перемогу в протистоянні з «Портсмутом», який за підсумками чемпіонату не лише вилетів із Прем’єр-ліги, а й збанкрутів, забезпечив точний удар зі штраôного Дідьє Дрогба З газети .
два – чотири – усі разом
ситуація
394. Уявіть що ви громадськи акти віст. Підготу те усни виступ ре ень перед громадо щодо лагоустро населеного пункту. Викори ста те кілька з наведених опорних понять
оцінну лексику.
облаштування парків, алей, набережних
благоустрій прибудинкових територій
велосипед як екологічно чистий вид транспорту
сприятливі умови для життєдіяльності людей з інвалідністю
395. І. З ясу те з якими стилями мовлення пов язано використання синонімів.
Ìайбутній – прийдешній розуміти – метикувати байдужість – інди- ôерентність зустріч – рандеву гарний – ôайний владар – господар учи- ти – зубрячити привітний – люб’язний.
ІІ. О еріть одну пару синонімів і складіть з ко ним словом по одному ре енн письмово . 396. озта у те слова в порядку наростання додаткового емоці ного відтінку а о зна ення.
1. Радість, тріумô, торжество. 2. Розум, тямучість, мудрість.
397. Ви еріть стилісти но доцільне слово.
1. Ìер міста розпорядився оін ормувати возвістити громадськість про проект забудови. 2. огляди думоньки мовознавця мали великий вплив на розвиток стилістики. 3. Поняття тексту в мовознавстві (òëóìà- чать товкмачать по-різному. 4. к на зло, саме на канікулах мій план- шет перестав ункціонувати рацювати . 5. Діти раділи сонечку й прислухалися до звичного ординарного , але такого рідного шуму річки.
398. Відредагу те ре ення та запи іть правильно. У яких ре еннях помилки пов я зано з у иванням за вих слів
1. Учора ми здійснили посадку картоплі. 2. е в глибокій юності він почав писати музику, й ось тільки тепер на його голову звалилася слава.
3. Безпритульні тварини не можуть опікуватися самі собою, тому вони є джерелом інôекції. 4. Даринка і Ліда полюбляють здійснювати візит одна до одної в гості. 5. Зустріч із Ìартою не належала до тих речей, о його радували. 6. Переможниця естаôети кількома словами резюмувала те, о відчувала. 7. Необхідно реалістично й без ілюзій оцінити наші економічні шанси. 8 Князі не бажали зрозуміти, о об’єднати їхні війська в єдине військо конче необхідно.