A historiographical analysis of the problem and substantiated theoretical and practical aspects of the development of professional training of future foreign language teachers in higher education institutions of Ukraine in 1948-2016 were carried out. The essence of the term "professional training of future foreign language teachers" is defined according to its components (training, professional training, professional and pedagogical training, training of future teachers, foreign language teacher). The periodization of the development of the theory and practice of professional training of future foreign language teachers in higher educational institutions of Ukraine is justified.
The factors of formation of the theory and practice of professional training of future foreign language teachers in higher educational institutions of Ukraine are elucidated. The state of development of the chosen problem was analyzed, which confirmed the relevance and feasibility of the research and showed the absence of a comprehensive study that would represent the integral aspect of professional training of future foreign language teachers in higher educational institutions of Ukraine . certain chronological boundaries. Based on the analysis, positive and contradictory trends in the development of the theory and practice of the training of future teachers of foreign languages were identified.
It is revealed that each historical and pedagogical period of formation of theory and practice of professional training of future teachers of foreign languages in higher education institutions of Ukraine developed under the influence of permanent factors and political, economic and socio-cultural variables. Variable factors are: political (features of internal and external state policy, especially educational, certain historical events), economic and socio-cultural (socio-economic progress, financing of higher pedagogical education institutions, general movement of science, the development of the school and pedagogical education system, the priority of external economic relations, which require the personnel potential of persons who speak foreign languages) - condition the formation of variational components of the content of pedagogical education (variables, characteristic of the change in the content of of education, pedagogical ideas, views, concepts. , the principles of its formation), which, in turn, influenced the development of the content of the training of foreign language teachers in the future. Based on the complex analysis, the experience of professional training of future foreign language teachers in higher education institutions was generalized and activated.
Історіографія проблеми дослідження
Вітлін «Розвиток порівняльного методу у викладанні німецької граматики в середніх школах Росії (XVIII-XX ст. Є. Історичні нариси методики навчання іноземних мов на західноукраїнських землях (друга половина XIX — перша пол.). ХХ ст.)) Гончаренка «Організаційно-педагогічні основи навчання іноземних мов у контексті розвитку реального напряму національної освіти (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.)» (2014 р.), в с. Дослідник досліджував практичний аспект впровадження навчання іноземних мов у зміст реальної освіти окресленого періоду, охарактеризував навчальні плани навчання іноземних мов у реальних гімназіях і коледжах, навчально-методичне забезпечення від реальних навчальних закладів підручниками та посібниками [120, с.
Вперше в історико-педагогічній науці підготовка вчителів іноземних мов у педагогічних ВНЗ України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Околович у праці «Підготовка вчителів іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах України (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.)» (2014). Автор виокремив етапи підготовки вчителя іноземної мови у закладах вищої педагогічної освіти. України, обґрунтовано науково-методичні основи змісту підготовки вчителів іноземних мов у педагогічних ВНЗ України, розкрито форми і методи виховної роботи з майбутніми вчителями іноземних мов у другій половині ХХ ст. з - на початку 21 ст.
Ретроспективний та історико-педагогічний аналіз професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови у вищих навчальних закладах 1948-2016 рр.
Методологічні засади дослідження
У філософсько-онтологічній системі культура розглядається як фундаментальний, складний, багатофункціональний і універсальний феномен, що виражає глибину й унікальність людського буття, концентрує в собі всі системи людського буття (соціальну, духовну, логічну, емоційну, моральну); такий спосіб буття людини, який є не вродженим, а тим, що формує принципи діяльності, що створюють штучне середовище людини («другу природу») і формують її як носія надприродних соціокультурних сутнісних сил [204, 204]. стор. 197].
Сутність та змістова характеристика ключових понять дослідження дослідження
Професійна освіта в «Енциклопедії професійної освіти» .. визначається як синонім поняття «професійна освіта», яка є складовою частиною єдиної системи народної освіти» [149, С. 390].
Ґенеза професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов мов
На українських землях Російської імперії ІІ Київська, І Харківська та ІІ Одеська гімназії стали класичними гімназіями з двома давніми мовами, тобто по одній гімназії в кожному університетському місті. Чисельність студентів цих факультетів у 8 університетах Російської імперії на 1 січня 1874 р. становила лише 501 особу – 8% від загальної кількості студентів. Прийом на курси відбувався з 15 серпня до 15 вересня, але у виняткових випадках допускався прийом протягом навчального року, з дозволу окружного наглядача.
Передбачалося, що після закінчення навчання вони продовжуватимуть професійне навчання за кордоном під наглядом і керівництвом одного з іноземних професорів [93, с. 264]. Боголєпов опублікував циркуляр для обговорення педагогічною громадськістю, запрошуючи адміністраторів освітніх округів і представників педагогічних товариств висловитися щодо питання організації педагогічної підготовки вчителів для середніх навчальних закладів [93, с. 265]. Так, після визволення Кам’янця-Подільська (березень 1944 р.) розпочав роботу мовно-літературний факультет університету, у 1945 р. відновили діяльність трирічні курси іноземних мов у Харкові, Києві та Одесі [502, с.
26 червня 1945 року на конференції Організації Об'єднаних Націй (ООН) у Сан-Франциско представники 50 країн світу підписали статут нової міжнародної організації. У розділі здійснено історіографічний аналіз наукової літератури з історії накопичення ідей і знань щодо професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах України в період 1948-2016 рр. обґрунтовано методологію дослідження, розкрито сутність та змістову характеристику ключових понять дослідження. Ретроспективний аналіз літератури дав змогу на стику системного та хронологічного підходів систематизувати досліджувані дослідження у три групи історіографічних праць: праці радянського періоду (кінець 40-х – 80-ті рр. ХХ ст.), присвячені вивченню історії навчання іноземних мов, змісту та методики навчання іноземних мов; твір доби перебудови з нових національно-демократичних позицій (90-ті рр
Професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах в умовах освітніх реформ вищих педагогічних навчальних закладах в умовах освітніх реформ
30 березня 1948 р.), згідно з вказівкою якого 1 жовтня 1948 р. відновив свою діяльність Дніпропетровський педагогічний інститут іноземних мов, було відкрито Київський педагогічний інститут іноземних мов і новий план підготовки вчителів на семирічку та середню школу. шкіл УРСР на 1949-1955 рр. 17 червня У 1948 р. затверджено «Положення про середню чоловічу школу з викладанням ряду предметів іноземною мовою», яке передбачало відкриття спец. школи з поглибленим вивченням іноземних мов. Згодом стан навчання педагогічних кадрів зі знанням іноземної мови визначався наказами Міністерства освіти УРСР No 310/23 від 3 березня 1949 року.
34], та указ «Про організацію шкіл-інтернатів», де іноземна мова повинна вивчатися з 1-го класу, на відміну від звичайних шкіл, де таке навчання запроваджувалося з 3-го класу [300, с. У зв’язку з цим згідно з наказом Міністерства освіти УРСР від 6 жовтня 1956 р. «Про затвердження переліку факультетів і спеціальностей широкого профілю педагогічних інститутів УРСР» було відкрито 20 нових спеціальностей. введено. , у тому числі 8 для підготовки майбутніх учителів іноземної мови широкого профілю: «Українська мова, література, іноземна мова», «Російська мова, література, іноземна мова», «Англійська мова, українська мова, література», «Іноземні мови. Аналіз урядових нормативних актів дає змогу визначити, що визначальним у питанні якісної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у ВПНЗ було рішення «Про поліпшення вивчення іноземних мов» (27 травня 1961 р.), яке передбачало, що « ... знання іноземних мов фахівців різних галузей науки, техніки і культури і широких кіл трудящих нашої країни має велике значення для розвитку міжнародних зв'язків і взаємного обміну культурними, науково-технічними досягненнями [303, с.
На основі цієї постанови 5 серпня 1961 р. Рада Міністрів УРСР прийняла аналогічну постанову «Про поліпшення вивчення іноземних мов у школах і педагогічних навчальних закладах УРСР» [354, с. . . 12-13], яка не тільки офіційно закріпила курс практичного вивчення іноземних мов, а й внесла серйозні зміни в усю систему викладання іноземних мов. У зв’язку з цим у підручниках з іноземних мов, виданих на початку 1960-х років, реалізовувався структурно-функціональний підхід, згідно з яким основні структурні типи речень виділялися як приклади мови, що дозволяло мінімізувати об’єкт навчання та забезпечувати розвиток вільного мовлення та навичок [ 72, стор.
Реорганізація вищих навчальних закладів України у напрямі розвитку іншомовної освіти розвитку іншомовної освіти
Відповідно до наказу Міністерства освіти України № 69 від 9 квітня 1968 р. на базі історико-філологічного факультету було створено два самостійні факультети – історичний та філологічний. Водночас з 1950 р. у Вінницькому, Кіровоградському, Ніжинському та Сталінському педагогічних інститутах розпочато підготовку майбутніх учителів іноземних мов [508, с. На підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 31 серпня 1954 року та згідно з наказом Міністерства освіти УРСР Білоцерківський педагогічний інститут іноземних мов було переведено на ім.
Шевченка у 1965 р. працювало 9 викладачів, з яких 8 не мали вчених звань і обіймали посади старших викладачів [551, арк. На підставі наказу Міністерства освіти УРСР № 10. 92 від 8 травня 1965 року в структурі педагогічних інститутів з'явився новий факультет підготовки вчителів англійської мови.
Організаційно-методичні основи вдосконалення професійної освіти майбутніх учителів іноземних мов у вищих педагогічних освіти майбутніх учителів іноземних мов у вищих педагогічних
1948), «Про заходи щодо підвищення якості підготовки вчителів середніх шкіл» (1956), «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в країні» (1958), «Про поліпшення вивчення іноземних мов» (1961), «Про заходи щодо дальшого розвитку вищої і середньої спеціальної освіти, поліпшення підготовки і використання спеціалістів» (1964) та ін.), які діяльність вищих навчальних закладів та конкретизовано мету та завдання підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Проведене дослідження дало змогу визначити напрями професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов: підготовка вчителя до роботи в семирічній школі (педінституті); підготовка вчителів до роботи в загальноосвітніх школах (педзакладах), пов'язана з формуванням нової концепції розвитку середньої школи: перехід до обов'язкової 8-річної освіти (50-ті - початок 60-х років); перехід до середньої освіти (друга половина 1960-х рр.). Суперечливими тенденціями є: висока ідеологізація (1950-ті роки) та відродження гуманістичної традиції в педагогічній науці (1960-ті роки); цільова установка на теоретичне (1950-ті роки) і практичне (кінець 1960-х років) оволодіння іноземною мовою; підготовка вчителя-предметника та педагога соціального працівника; неузгодженість 4-річного та 5-річного планів підготовки майбутніх учителів іноземних мов, що негативно позначилося на їх підготовці.
Зміст професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов мов
Навчальний план переглянуто з урахуванням особливостей кваліфікації спеціалістів, введених у практику вищої освіти на підставі Рішення Колегії Міністерства вищої та спеціальної освіти УРСР від 8 квітня по 1 вересня 1981 р. як державний. документи, що розкривають вимоги до знань, умінь і навичок випускників ВПНЗ з урахуванням досягнень науки, техніки і культури [298, с. З метою підвищення кваліфікації вчителів іноземних мов на нарадах у серпні 1985 р. Міністерство освіти РРФСР у додатку до листа № 100 від 10.11. 63-М рекомендовані теми: діяльність методичного об’єднання та його роль у підвищенні професіоналізму. уміння та ерудиція вчителя іноземної мови у світлі вимог, визначених основними напрямками реформ; використання вчителем іноземної мови мовних апаратів та інших технічних засобів для активізації процесу формування та розвитку мовної практики. Аналізуючи навчальні плани 1989 року (додаток Е1, Е2, Е3) зі спеціальностей «Російська мова і література та іноземна мова», «Іноземні мови (дві мови)» та «Українська мова і література та іноземна мова», ми зазначимо, що спільною рисою для них є досить велика кількість годин, які відводяться на вивчення дисциплін, пов’язаних з особливостями республіки (щодо історії, культури національної республіки, рідної мови, літератури); завершення циклу загальноосвітніх дисциплін одним курсом.
Розробка теорії та методики професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов досліджуваного періоду
