• Nenhum resultado encontrado

Forming of educational motivation of students to direction of preparation «Health of a man» in the process of study of medical and biological disciplines

N/A
N/A
Protected

Academic year: 2017

Share "Forming of educational motivation of students to direction of preparation «Health of a man» in the process of study of medical and biological disciplines"

Copied!
5
0
0

Texto

(1)

12

Формування навчальної мотивації студентів напряму

підготовки «Здоров’я людини» у процесі вивчення дисциплін

медико-біологічного циклу

Бабич Н. Л.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Анотації:

Розглянуто особливості фор-мування навчальної мотивації студентів у процесі вивчення дисциплін медико-біологічного циклу. У дослідженні прийма-ли участь 73 студента. Наве-дено аналіз публікацій щодо визначення категоріального апа-рату досліджуваної проблеми, класифікації навчальних мотивів; мотиваційних технологій на-вчання; співвідношення мотивів навчальної діяльності студентів. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування позитивної навчальної мотивації студентів на прикладі вивчення дисципліни «Анатомія людини з основами спортивної морфології». Рекомендується у процесі вивчен-ня змістовних модулів дисципліни наводити приклади поширених за-хворювань різних систем і органів. Встановлено, що зазначені при-клади дозволяють безпосеред-ньо впливати на формування навчальної мотивації студентів.

Бабич Н. Л. Формирование учебной мотивации студентов по направлению подготовки «Здоровье человека» в процессе изучения дисциплин медико-биологического цикла. Рассмотрены особенности формирования учебной мо-тивации студентов в процессе изучения дисциплин медико-биологического цикла. В исследовании принимали участие 73 студента. Приведен анализ публикаций относительно определения категориаль-ного аппарата исследуемой проблемы, классификации учебных мотивов; мотива-ционных технологий учебы; соотношение мотивов учебной деятельности студентов. Определены и обоснованы педагогические условия формирования позитивной учеб-ной мотивации студентов на примере изу-чения дисциплины «Анатомия человека с основами спортивной морфологии». Реко-мендуется в процессе изучения содержа-тельных модулей дисциплины приводить примеры распространенных заболеваний разных систем и органов. Установлено, что отмеченные примеры позволяют не-посредственно влиять на формирование учебной мотивации студентов.

Babich N.L. Forming of educational motivation of students to direction of preparation «Health of a man» in the process of study of medical and biological disciplines. The features of forming of educational motivation of students are considered in the process of study of disciplines of medical and biological disciplines. 73 students took part in research. The analysis of publications is resulted in relation to determination of category vehicle of the probed problem, classification of educational reasons; motivational technologies of studies; correlation of reasons of educational activity of students. It is certain and grounded pedagogical terms of forming positive educational motivation of students on the example of study of discipline «Anatomy of timber-toe by bases of sporting morphology». It is recommended in the process of study of the rich in content modules of discipline to make examples of widespread diseases of the different systems and organs. It is set that the noted examples allow directly to influence on forming of educational motivation of students. Ключові слова:

навчальний, мотивація, дисциплі

-на, медичний, біологічний, цикл. учебный, мотивация, дисциплина, медицинский, биологический, цикл. - educational, motivation, discipline, medical, biological, cycle.

Вступ. 1

Суб’єктом професійної діяльності фахівців з фізичної реабілітації є людина, яка потребує комплексної реабілітаційно-оздоровчої допомоги із використанням методів і засобів фізичного виховання та спорту. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації реалізується шляхом вивчення дисциплін, розподілених за різними циклами підготовки (цикл медико-біологічних дисциплін, цикл фізкультурно-спортивних дисциплін, цикл дисциплін реабілітаційного спрямування) [3].

Зважаючи на те, що типовими видами діяльності реабілітолога є фізкультурно-оздоровча, рекреаційна, спортивно-виховна та педагогічна, дисципліни медико-біологічного циклу набувають великого значення у процесі професійно-практичної підготовки бакалаврів напряму підготовки 6.010.203 «Здоров’я людини». За структурно-логічною схемою спеціальності «Фізична реабілітація» медико-біологічні дисципліни виступають підґрунтям до вивчення дисциплін професійно-практичного спрямування (теорія і методика фізичного виховання, методи фізичної реабілітації, масаж, фізіотерапія, оздоровчі фітнес-технології, адаптивна фізична культура та ін.).

Одним із критеріїв успішної підготовки спеціалістів високої кваліфікації будь-якої галузі знань є сформованість навчальної мотивації до освоєння нових теоретичних знань та практичних навичок [7]. Тому проблема формування навчальної © Бабич Н. Л., 2012

doi:10.6084/m9.figshare.105436

мотивації студентів перших курсів напряму підготовки «Здоров’я людини» до вивчення дисциплін медико-біологічного циклу є актуальною для теорії та методики професійної освіти.

Робота виконана за планом НДР Полтавського національного технічного університету.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета статті полягає у визначенні особливостей формування навчальної мотивації студентів напряму підготовки «Здоров’я людини» у процесі вивчення дисциплін медико-біологічного циклу.

Методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез узагальнення літературних джерел у розрізі досліджу-ваної проблеми); психодіагностичні (діагностика на-вчальної мотивації студентів за методикою А. А. Реан і В. А. Якуніна).

Організація дослідження: дослідження проводи-лося протягом вересня-жовтня 2012 р. серед студентів першого курсу денної форми навчання напряму підго-товки 6.010203 «Здоров’я людини», галузі знань 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини», які на-вчаються у Полтавському національному технічному університеті (48 студентів) та Полтавському інституті економіки і права (25 студентів).

Результати дослідження.

(2)

У разі зовнішньої мотивації чинники, що регулюють поведінку, не залежать від внутрішнього «я» особис-тості. Внутрішня мотивація сприяє одержанню задо-волення від роботи, викликає інтерес, підвищує само-оцінку особистості [6, 11 та ін.].

Навчальна мотивація є різновидом мотивації, включеної в діяльність навчання і визначається: 1) освітньою системою, освітньою установою, де

здійснюється навчальна діяльність; 2) організацією навчального процесу;

3) особливостями взаємодії педагога та студентів; 4) специфікою навчального предмета [10].

Більшість дослідників єдині в думці, що мотив є одним із найважливіших компонентів діяльності. Од-нак, залишається проблема співвідношення мотиву і цілі.Мотив діяльності науковці пов’язують із образом предмету, який спонукає та направляє на себе [4, 8 та ін.). Мотиви діяльності, як предметний зміст потреб, суб’єктивно відображаються у формі переживань, ба-жань, прагнень до відповідної мети [6].

У психологічному словнику [2] мотив визначаєть-ся як: 1) спонукання до діяльності, пов'язаної із задо-воленням потреб суб'єкта; 2) предметно спрямована активність певної сили; 3) усвідомлена причина, яка лежить в основі вибору дій та вчинків особистості. Формування мотивів пов'язане з впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.

У наукових публікаціях Волошко Л. Б. зазначено, що мотиви навчальної діяльності класифікують:

за спрямованістю – соціальні та пізнавальні; •

за модальністю – позитивні та негативні; •

за локалізацією стимулів поведінки – зовнішні та •

внутрішні;

кретні та процесуальні.

Аналіз педагогічної літератури свідчить, що ефек-тивність навчальної діяльності студентів залежить від співвідношення вказаних типів мотивів у їхній моти-ваційній сфері [1, 3].

Система підготовки бакалаврів галузі знань 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини» перед-бачає вивчення комплексу медико-біологічних дис-циплін, які є базовими для формування професійної компетентності майбутніх фахівців з фізичної реабілі-тації. Цикл медико-біологічних дисциплін забезпечує студентів знаннями про будову людського тіла, осно-вні фізіологічні, біохімічні та біомеханічні процеси організму в нормі та при патології, морфологічні змі-ни й компенсаційно-пристосувальні процеси, які від-буваються під впливом фізичних навантажень.

Узагальнення навчальних планів провідних вузів країни, які здійснюють підготовку бакалаврів за на-прямом «Здоров’я людини» свідчить, що викладання медико-біологічних дисциплін (анатомія людини, фі-зіологія людини, біохімія та біохімія спорту, фізіоло-гія фізичних вправ, основи медичних знань, гігієна, спортивна морфологія, основи патології та ін.) здій-снюється на 1-2 курсах.

Як показують дослідження [5], студенти першого курсу не завжди чітко уявляють роль і місце базових природничих дисциплін у їх майбутній професійній діяльності, а також їх взаємозв’язок з дисциплінами спеціалізації, що, на нашу думку, беззаперечно впли-вають на рівень сформованості їхньої навчальної мо-тивації до вивчення відповідних дисциплін.

Дослідження Волошко Л. Б., проведені серед сту-дентів перших курсів напряму підготовки «Здоров’я

Рис. 1. Розподіл студентів напряму підготовки «Здоров΄я людини» за мотивами навчальної діяльності:

1 − стати висококваліфікованим спеціалістом; 2 − отримати диплом; 3 − успішно продовжити навчання на старших курсах; 4 − успішно навчатися, складати іспити на «відмінно» і «добре»;

5 − постійно отримувати стипендію; 6 − здобути глибокі і міцні знання; 7 − бути постійно готовим до наступних занять; 8 − не відставати у вивченні предметів навчального циклу; 9 − не відставати від однокурсників; 10 − забезпечувати успішність майбутньої професійної діяльності; 11 − виконувати педагогічні вимоги; 12 − домогтися поваги від викладачів; 13 − бути прикладом для однокурсників; 14 − домогтися схвалення батьків та оточуючих людей; 15 − уникнути осуду та покарання за погане навчання;

16 − отримати інтелектуальне задоволення 100

90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

95 90

45 35

65

0 15

1 75

1 1 1

15 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Кількість ст

удентів, %

(3)

12

Рис. 2. Схема формування навчальної мотивації студентів на прикладі дисципліни «Анатомія людини з основами спортивної морфології»

людини» показали, що незадовільний рівень сфор-мованості навчальних мотивів студентів є наслідком недосконалого володіння студентами прийомами осмислення та логічного структурування нових маси-вів інформації; недосконалістю традиційних форм ор-ганізації навчальної діяльності, застосованих методів навчання та контролю; малоефективною організацією самостійної роботи студентів в аудиторний та позаау-диторний час [3].

З метою з’ясування ступеня значимості навчаль-них мотивів для студентів першого курсу напряму підготовки «Здоров’я людини» ми провели діагнос-тичне тестування, суть якого полягала у виборі кож-ним студентом 5-ти найбільш значимих мотивів із за-пропонованого списку. У тестуванні взяло участь 73 студента, серед них жінок – 38 (52 %), чоловіків – 35 (48%). Результати проведеного діагностичного зрізу представлено на рис. 1.

Аналіз отриманих результатів тестування показує, що найбільш значимими мотивами навчальної діяль-ності для студентів першого курсу напряму підготов-ки «Здоров’я людини» виступають наступні: стати висококваліфікованим спеціалістом (95%), отримати

диплом (90%), забезпечувати успішність майбутньої професійної діяльності (75%); здобути глибокі і міц-ні знання (65%). Найменш значимими навчальними мотивами для студентів виступили: бути постійно готовим до наступних занять (0%), відставати від од-нокурсників (1%), домогтися поваги від викладачів (1%), бути прикладом для однокурсників (1%).

Отже, студенти першого курсу орієнтовані, перш за все, на успішну професійну діяльність, яка перед-бачає не лише опанування студентами теоретичних знань та практичних навичок, а й всебічний інтелек-туальний розвиток особистості.

Таким чином, формування навчальної мотивації студентів першого курсу у процесі вивчення дисци-плін медико-біологічного циклу повинно здійснюва-тися з урахуванням ступеня значимості їхніх мотивів навчальної діяльності.

Враховуючи результати теоретичного аналізу про-блеми, власний педагогічний досвід, вважаємо, що формування навчальної мотивації студентів напряму підготовки «Здоров’я людини» у процесі вивчення дисциплін медико-біологічного циклу буде успішним

Мотивуючий вступ

(наведення прикладів конкретної ситуації, виступ із цитатами, питаннями) .

виконання практичних

робіт, озв’язування

ситуаційних задач

проведення рейтингової оцінки знань студентів

застосування заохочуваль-них і штраф-них балів

тощо.

Заст

осув

ання

м

ет

одів і п

рий

ом

ів форм

ув

ання

внутрішньої і з

овнішньої м

отив

ації

Парале

льний ро

звит

ок

внутрішньої т

а з

овнішньої

м

отив

ації

Фізіологія людини; основи патології; біомеханіка; біометрія;

основи медичних знань; теорія і методика фізичного виховання;методи фізичної реабілітації та ін.

Міждисциплінарна інтеграція

Анатомія людини з основами спортивної морфології

Орієнтація навчального матеріалу на практичнийзмістта конкретну професійну діяльність

Досконале знання фахівцем з фізичної реабілітації анатомічної будови людського тіла

та особливостей взаємодії різних органів і систем організму дозволить йому на високому

професійному рівні будувати різні реабілітаційні програми з метою

ефектив-ного відновлення порушених функцій хворого.

Вступна мотивація− активізує навчальну діяльність студентів, сприяє формуванню початкового бажання освоїти навчальний матеріал, викликає інтерес до процесу

навчання.

Заключна мотивація – контроль навчальної діяльності,

інформування студентів про рівень

успішності їхньої діяльності, забез-печення позитивного

зворотного зв’язку. Поточна мотивація − забезпечує опти-мальне педагогічне

спілкування в процесі навчання, сприяє формуван-ню стійкого інтересу

до навчальної діяльності та підтримує цей інтерес на всіх етапах

навчання.

Пое

тап

не форм

ув

ання

нав

чальної м

отив

ації

мотивуюча демонстрація

(таблиці, анатомічні фантоми, електронна презентація , відвідування анатомічного музею тощо)

(4)

Рис. 3. Міжпредметні зв’язки змістовних модулів дисципліни «Анатомія людини з основами спортивної морфології» з дисциплінами професійно-практичної підготовки.

якщо дотримуватися наступних педагогічних умов: здійснення практичної підготовки студентів у малих •

навчальних групах;

орієнтація навчального матеріалу на практичний •

зміст та конкретну професійну діяльність (надання оздоровчо-реабілітаційних послуг);

постійне проведення міждисциплінарних зв’язків з •

професійно-орієнтованими дисциплінами (методи фізичної реабілітації, лікувальна фізична культура, масаж та ін.);

паралельний розвиток внутрішньої та зовнішньої мо-•

тивації шляхом застосування сучасних педагогічних технологій, методів, засобів та прийомів в аспекті впровадження кредитно-трансферної системи; поетапне формування навчальної мотивації студен-•

тів (вступної, поточної і заключної мотивації).

Практичну реалізацію запропонованих педагогіч-них умов у загальному вигляді представлено на при-кладі вивчення навчальної дисципліни «Анатомія лю-дини з основами спортивної морфології» (рис.2).

Навчальна дисципліна «Анатомія людини з осно-вами спортивної морфології» є специфічною дисци-пліною, яка потребує не лише теоретичного «заучу-вання» матеріалу, а й постійного підкріплення його практичними навичками, використовуючи при цьому великий арсенал наочних матеріалів (анатомічних атласів, анатомічних макетів, тематичних плакатів, електронних презентацій, відеофільмів). Тому важ-ливим, на нашу думку, є систематичне застосування педагогічних засобів для підтримки стійкого інтересу до вивчення даної дисципліни. З цією метою ми про-понуємо викладачам під час вивчення кожного

зміс-Остеологія

Міологія

Спланхнологія

Неврологія

Адаптація

Соматометрія

Біохімія

Основифізичної реабілітації

ЛФК Фізіологія людини

Біомеханіка

Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів

Гігієна Валеологія

Основи медичних знань Спортивна метрологія

Теорія та методика фізичного виховання

Фізіологічні основи фізичної культури

Дисципліни природничо -наукової підготовки

Змістовні модулі дисципліни «Анатомія з

основами спортивної морфології»

Дисципліни професійної підготовки

Фізична реабілітація при захворюваннях

серцево-судинної системи

Фізична реабілітація при захворюваннях

нервової системи Фізична реабілітація в

акушерстві та гінекології

Спортивна медицина

Масаж Основи патології

Фізіотерапія Фізична реабілітація

при захворюваннях опорно-рухового

апарату

(5)

12

товного модулю дисципліни проводити прямі зв’язки

із дисциплінами природничо-наукової та професійної підготовки (рис. 2).

У процесі вивчення змістовних модулів дисципліни «Анатомія людини з основами спортивної морфології» доцільно наводити приклади поширених захворювань різних систем і органів (наприклад, тема лекції «М’язи голови і шиї» − зазначаємо, що вправи для м’яза при-зводить до розвитку м’язової кривошиї у дітей і т.д.; тема «Периферичні нерви» − неврити лицевого, про-меневого, ліктьового, сідничного нервів і т.д.). Зазна-чені приклади дозволяють безпосередньо впливати на формування навчальної мотивації студентів.

Таким чином, дотримання принципу мотивацій-ного забезпечення навчальмотивацій-ного процесу, шляхом тримання наведених у статті педагогічних умов, до-зволить сформувати позитивну мотивацію студентів напряму підготовки «Здоров’я людини» до вивчення дисциплін медико-біологічного циклу.

Висновки.

На основі аналізу та узагальнення наукової літе-ратури визначено сутність понять: «зовнішня

мотива-ція», «внутрішня мотивамотива-ція», «навчальна мотивамотива-ція», «мотиви», «навчальні мотиви». З’ясовано, що ефек-тивність навчальної діяльності студентів залежить від співвідношення різних типів мотивів у їхній мотива-ційній сфері. Визначено ступінь значимості мотивів навчальної діяльності для студентів першого курсу напряму підготовки «Здоров’я людини».

Розглянуто педагогічні умови формування успіш-ної навчальуспіш-ної мотивації студентів напряму підготов-ки «Здоров’я людини» у процесі вивчення дисциплін медико-біологічного циклу. Представлено шлях прак-тичної реалізації запропонованих педагогічних умов на прикладі вивчення навчальної дисципліни «Анато-мія людини з основами спортивної морфології».

Перспективи подальшого наукового пошуку по-лягають у розробці методики викладання дисциплін медико-біологічного циклу для студентів напряму підготовки «Здоров’я людини» з використанням ін-новаційних педагогічних методів і прийомів та орі-єнтацією на зміст дисциплін професійно-практичної підготовки.

Література:

Артюшенко А. О. Мотиваційна мобільність як складова 1.

функціональної структури довільного управління руховою діяльністю / А. О. Артюшенко // Педагогіка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фізичного виховання і спорту. − Харків: ХОВНОКУ-ХДАДМ, 2011. − №2. – С.3-7.

Большой психологический словарь / Сост. и общ. ред. Б. Г. Мещеря-2.

ков, В. П. Зинченко. – СПб.: ПРАЙМ – ЕВРОЗНАК, 2003. – 672 с. Волошко Л. Б. Роль медико-біологічних дисциплін у формуванні 3.

професійної компетентності майбутніх фахівців фізичної реабілітації / Л. Б. Волошко // Імідж сучасного педагога. – 2005. – № 3–4. – С. 104-107.

Густяков Н. А. К вопросу о взаимосвязи мотивов и мышления 4.

/ Н. А. Густяков, Б. А. Базыма // Вестник ХГУ.− 1986. − № 287. − С. 18-25.

Жaра Г. І. Пропедевтика валеологічних знань студентів факуль-5.

тету фізичного виховання в курсі «Анатомія людини з основами спортивної морфології» / Г. І. Жара / Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2010. − №1(3). − С. 394-400. Иванников В. А. Психологические механизмы волевой регуляции : 6.

учебное пособие / В. А. Иванников. – СПб : Питер, 2006. – 208 с. Клименко Н. О. Формування мотивів навчально-пізнавальної 7.

діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / Н.О. Клименко. – Луганськ, 2005. − 20 с.

Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность / А. Н

8. .

Леон-тьев. – М. : Политиздат, 1982. – 257 с. Маслоу А.

9. Мотивация и личность [3-е изд.] / А. Маслоу. – СПб.

: Питер, 2010. – 352 с. Піонтковський-Вихватень Б.

10. Психологічні особливості мотивації

навчальної діяльності студентів ВНЗ / Б.

Піонтковський-Вихватень. // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій.

2010, №1. – С. 50-54.

Штифурак В. С. Мотивація спортивної діяльності / В. С. Шти-11.

фарук. – Вінниця. – 2006. – 67 с.

Gordon T. Stewart. Liquid crystals in biology I. Historical, biological 12.

and medical aspects. Liquid Crystals. 2003, vol.30(5), pp. 541-557. doi:10.1080/0267829031000097457

Sigurd W. Hystad, Jarle Eid, Jon C. Laberg, Bjrn H. Johnsen 13.

& Paul T. Bartone. Academic Stress and Health: Exploring the Moderating Role of Personality Hardiness. Scandinavian Journal of Educational Research. 2009, vol.53(5), pp 421-429. doi:10.1080/00313830903180349

Информация об авторе: Бабич Наталия Леонидовна [email protected] Полтавский национальный технический университет

имени Юрия Кондратюка Первомайский проспект, 24, г.Полтава, 36011, Украина Поступила в редакцию 27.10.2012г.

References: Artiushenko A. O.

1. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2011, vol.2, pp. 3-7.

Meshcheriakov B. G., Zinchenko V. P.

2. Bol’shoj psikhologicheskij

slovar’. Sankt Petersburg, PRAYM – EUROSIGN, 2003, 672 p. Voloshko L. B.

3. Imidzh suchasnogo pedagoga [Image of modern teacher], 2005, vol.3–4, pp. 104-107.

Gustiakov N. A., Bazyma B. A.

4. Vestnik KHGU [Announcer KSU],

1986, vol.287, pp. 18-25. Zhara G. I.

5. Pedagogichni nauki: teoriia, istoriia, innovacijni tekhnologiyi [Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies], 2010, vol.1(3), pp. 394-400.

Ivannikov V. A.

6. Psikhologicheskie mekhanizmy volevoj reguliacii [Psychological mechanisms of the volitional adjusting], Sankt Petersburg, Peter, 2006, 208 p.

Klimenko N. O.

7. Formuvannia motiviv navchal’no-piznaval’noyi diial’nosti studentiv vishchikh navchal’nikh zakladiv gumanitarnogo profiliu [Forming of reasons educational-cognitive to activity of students of higher educational establishments of humanitarian type], Cand. Diss., Lugansk, 2005, 20 p.

Leont’ev A. N.

8. Deiatel’nost’, soznanie, lichnost’ [Activity, consciousness, personality], Moscow, Policy Publ., 1982, 257 p. Maslou A.

9. Motivaciia i lichnost’ [Motivation and personality], Sankt Petersburg, Peter, 2010, 352 p.

Piontkovs’kij-Vikhvaten’ B.

10. Visnik Kiyivs’kogo institutu biznesu ta tekhnologij [Announcer of the Kiev institute of business and technologies], 2010, vol.1, pp. 50-54.

Shtifurak V. S.

11. Motivaciia sportivnoyi diial’nosti [Motivation of sporting activity], Vinnytsya, 2006, 67 p.

Gordon T. Stewart. Liquid crystals in biology I. Historical, biological 12.

and medical aspects. Liquid Crystals. 2003, vol.30(5), pp. 541-557.

doi:10.1080/0267829031000097457

Sigurd W. Hystad, Jarle Eid, Jon C. Laberg, Bjrn H. Johnsen 13.

& Paul T. Bartone. Academic Stress and Health: Exploring

the Moderating Role of Personality Hardiness. Scandinavian

Journal of Educational Research. 2009, vol.53(5), pp 421-429. doi:10.1080/00313830903180349

Referências

Documentos relacionados

Este artigo discute o filme Voar é com os pássaros (1971) do diretor norte-americano Robert Altman fazendo uma reflexão sobre as confluências entre as inovações da geração de

The probability of attending school four our group of interest in this region increased by 6.5 percentage points after the expansion of the Bolsa Família program in 2007 and

social assistance. The protection of jobs within some enterprises, cooperatives, forms of economical associations, constitute an efficient social policy, totally different from

Abstract: As in ancient architecture of Greece and Rome there was an interconnection between picturesque and monumental forms of arts, in antique period in the architecture

We also determined the critical strain rate (CSR), understood as the tangent of the inclination angle between the tangent to the crack development curve and the crack development

The iterative methods: Jacobi, Gauss-Seidel and SOR methods were incorporated into the acceleration scheme (Chebyshev extrapolation, Residual smoothing, Accelerated

Ousasse apontar algumas hipóteses para a solução desse problema público a partir do exposto dos autores usados como base para fundamentação teórica, da análise dos dados

[r]