Practical implementation of the concept of "Culture of Health" in the process of physical education teachers.

(1)

проблеми фізичного виховання і спорту № 4 / 2011

35

Практична реалізація поняття „культура здоров’я”

у процесі фізичного виховання студентів педагогічних вузів

Верблюдов І.Б., Кудренко А.І., Шошура Н.Д.

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С.Макаренка Анотації:

Обґрунтовано доцільність і ме-тодику застосування засобів психорегуляції у формуванні внутрішніх психофізіологічних механізмів особистості, які ха-рактеризують поняття „Куль-тура здоров’я”. Висвітлюється можливість застосування поза-навчальних занять з фізичного виховання студентів педагогіч-них вузів для вирішення цієї задачі. У дослідженні брали участь 178 студентів чоловічої та жіночої статі.

Верблюдов И.Б., Кудренко А.И., Шошура Н.Д. Практическая реализация понятия „Культу-ра здоровья” в процессе физического вос-питания студентов педагогических вузов.

Обосновывается целесообразность и методика использования средств психорегуляции в фор-мировании внутренних психо-физиологических механизмов личности, которые характеризуют понятие „Культура здоровья”. Освещается воз-можность использования внеучебных занятий по физвоспитанию студентов педагогических вузов для решения этой задачи. В исследова-нии принимали участие 178 студентов мужско-го и женскомужско-го полов.

Verbludov I.B., Cudrenko A.I., Chochu-ra N.D. PChochu-ractical implementation of the concept of “Culture of Health” in the process of physical education teach-ers. The article explains the usefulness and methodology of the use of therapy in the formation of inner psycho-physiological mechanisms of personality that characterize the concept of “Culture of Health”. Also, the article highlights the use of extra-curricular activities for physical education students of pedagogical univer-sities to address problem. In experiment took part 178 male and female students.

Ключові слова:

студенти, оздоровче трену-вання, фізична підготовле-ність, функціональний стан, аутогенне тренування, само-контроль.

студенты, оздоровительная тренировка, физическая подготовленность, функцио-нальное состояние, аутогенная тренировка, самоконтроль.

students, itness training, physical itness, functional status, autogenic training, self-control.

Вступ.1

Під час навчання в педагогічному вузі, в процесі фізичного виховання студентів для активізації їх по-всякденної діяльності по збереженню та покращен-ню стану власного здоров’я, повинна проводитись цілеспрямована робота по формуванню внутрішніх психофізіологічних механізмів на рівні підсвідомос-ті. Підвищення ефективності цього напрямку діяль-ності багато у чому буде залежати від використання сучасних досліджень в сфері вищої нервової діяль-ності особистості. Ця робота також повинна реально впливати на покращення їх функціонального стану та рівня фізичної підготовленості[7].

В період навчання у вищому педагогічному на-вчальному закладі (ВПНЗ) майбутні вчителі зусил-лями кафедр фізичного виховання повинні набувати практичних навичок компенсаторної діяльності для запобігання негативній дії на стан організму негатив-них факторів оточуючого середовища з метою проти-діяти їм. Така щодобова діяльність студентів, засвоє-на в період засвоє-навчання у ВПНЗ буде використовуватись ними в майбутній професійній діяльності з побічним впливом на масу учнів загальноосвітніх шкіл. У цьо-му полягає соціальна спрямованість впровадження в повсякденний побут студентів ВПНЗ ефективних тренувально-оздоровчих комплексів (ТОК) для само-стійного використання[5].

Але проблемою є те, що, як показує практика фізкультурної роботи зі студентами, вони не набува-ють навичок створення та підтримки довгострокової стійкої мотивації для виконання такого роду роботи. Як показали попередні дослідження, одна із причин полягає в низькому рівні розвитку внутрішніх меха-нізмів особистості, які характеризуються поняттям „Культура здоров’я”. Тому актуальним є знаходжен-ня і обґрунтуванзнаходжен-ня засобів та методів психологічного впливу на студентів в процесі фізичного виховання для формування цих механізмів[6].

Робота виконана за планом НДР кафедри ТМФК інституту фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи. В процесі фізичного виховання у ВПНЗ майбут-ні вчителі набувають практичних навичок щодобо-вої діяльності для запобігання негативній дії на стан здоров’я факторів оточуючого середовища з метою протидіяти їм. Така програма щодобових дій, яка ви-конується самостійно, а також засвоєна до стійких навичок в період навчання у ВПНЗ буде використо-вуватись ними в майбутній професійній діяльності з побічним впливом на масу учнів загальноосвітніх шкіл[7].

Щодобова та щотижнева діяльність студентів для покращення функціонального стану та рівня фізич-ної підготовленості має спільні ознаки із спортивним тренуванням, але за інтенсивністю навантаження та іншими показниками потребує певної регламента-ції. Регламентований тренувальний процес групу-ється у тренувально-оздоровчі комплекси (ТОК). Тренувально-оздоровчий комплекс - це підбір індиві-дуального оптимального варіанту діяльності для само-стійного оздоровчого тренування. В результаті певних вправ та інших щодобових та щотижневих дій ціле-спрямовано формується необхідний гармонічний стан організму, який характеризує поняття „здоров’я”[8,9].

(2)

самовдоско-Педагогіка, психологія та медико-біологічні

36

налення грає осмисленість необхідності, мотивація своєї оздоровчої діяльності та її організація. Але для цього потрібний певний інтелект. Інтелект визнача-ється як психічні та розумові здібності особистості. Природно-біологічною основою інтелекту є певні фізіологічні процеси, які відображають властивості вищої нервової діяльності: лабільність, сила та кон-центрація збудження та гальмування в корі головного мозку, глибина та ширина охоплення одних ділянок при загальмованості інших, здібність до диференці-ювання зовнішніх подразників та диференційованих дій. У нормальному організмі всі ці процеси можуть керуватися і тренуватися [2, 3].

Стосовно до розгляданої сфери – оздоровчого тнування, буде доцільним додати, що у ній інтелект ре-алізується у формуванні адекватної мотивації, у вмін-ні побудувати оптимальний тренувально-оздоровчий комплекс, критично оцінювати оперативні та підсум-кові результати та вносити адекватні корективи.

При цьому психофізичне оздоровлення слід розгля-дати не стільки як процес тільки фізичного тренування, скільки як соціально-педагогічну систему, яка формує осмислене відношення до занять фізичними вправами, певні морально-етичні сприйняття їх, потребу у здоро-вому стилі життя і відносну побудову її змісту і режиму, регулярну активність у використанні науково обґрун-тованих принципів і засобів оздоровлення – у цілому забезпечуючи активність життєвих позицій та осмис-леність своєї особистої значимості та соціальної корис-ності. Все це підпадає під поняття „Культура здоров’я”. Це повинно враховуватись при проведенні повноцінно-го процесу фізичноповноцінно-го виховання у ВПНЗ[3].

Мета дослідження. Дослідити засоби формування внутрішніх психо-фізіологічних механізмів особис-тості в процесі фізичного виховання ВПНЗ, які харак-теризують поняття „Культура здоров’я”.

Завдання дослідження. Обґрунтувати ефективність та методику застосування аутогенного тренування в цьому процесі, як одну із систем психологічного впливу для формування поняття „Культура здоров’я”, а також, можливості розширення в учбовому процесі часу для особистого оздоровчого тренування.

Результати дослідження.

Для вивчення причин, які заважають студен-там ефективно проводити самостійні тренувально-оздоровчі заняття нами було проведено анкетування студентів неспортивної спеціалізації у вищому педа-гогічному навчальному закладі. Усього було проанке-товано 178 студентів чоловічої та жіночої статі.

Серед характерних відповідей щодо питання про причини невиконання щоденних фізичних вправ та інших засобів оздоровлення були названі наступні:

невміння підтримувати високу мотивацію для цього; •

обмаль вільного часу для проведення самостійного •

оздоровчого тренування;

невміння організувати подібні заняття у будь-яких •

умовах за місцем проживання;

різноманіття взаємосуперечливих рекомендацій по •

ефективних оздоровчих засобах; та інше.

•

Проведене анкетування дало нам можливість під-твердити основну проблему, яка полягала в тому, що очікуване у студентів покращення функціонального стану, а також підвищення фізичної підготовленості за період навчання у вузі неможливі без формування у них стійкої мотивації для самостійного виконання потрібних фізичних навантажень у добовому ритмі та тижневому мікроциклі, незнання засобів самостійно-го оздоровчосамостійно-го тренування, а також, невміння орга-нізувати ефективно розклад дня для учбової праці та відпочинку.

Для часткового вирішення цієї проблеми був проведений експеримент. Було сформовано дві гру-пи студентів: експериментальна (Е.гр.) і контрольна (К.гр.). Студенти експериментальної і контрольної груп займалися обов’язковими заняттями з фізично-го виховання за програмою університету, а також, з метою навчання студентів навичкам самостійного оздоровчого тренування їм факультативно викладався курс під назвою „Час оздоровчого тренування”(ЧОТ). Але для експериментальної групи було впроваджено сеанси аутогенного тренування (АТ), чого не роби-лось у контрольній групі. Цей факультатив співпадав з заняттями підвищення спортивної майстерності в інституті фізкультури. Тобто, факультатив мав вигляд звичайних секційних занять. В нашому експерименті це були секційні заняття з гімнастики.

Проведення факультативу (ЧОТ) дало можливість студентам не лише отримати необхідні теоретичні зна-ння, але й практично оволодіти значною частиною за-собів та методів оздоровлення, скласти індивідуальну програму підвищення рівня здоров’я і набути необхід-них практичнеобхід-них умінь та навичок самостійного оздо-ровчого тренування. При цьому, в експериментальній групі він проводився під психологічним впливом у вигляді сеансів аутогенного тренування. Контроль за функціональним станом та рівнем фізичної підготов-леності студентів в обох групах досліджуваних здій-снювався за допомогою розробленого „Щоденника оздоровчого тренування”, в якому було започатковане тестування за державними тестами.

Ключовим моментом в АТ є вміння досягти ста-ну “аутогенного заста-нурення”, в якому образні емоційно змальовані позитивні уявлення впливають на вегетативну не-рвову систему, а через неї формують необхідний світогляд та впливають на інтелект. Основний засіб для цього – ретель-ний підбір формул наміру.

(3)

зкру-проблеми фізичного виховання і спорту № 4 / 2011

37

глені. Очі заплющені, нижня щелепа розслаблена, але не відвисає, так що рот закритий. Язик також розслаблений, його основа здається важкою. Дуже важливо навчити цій активній позі на заняттях АТ, тому що її можна при-йняти практично де завгодно, вдома, на учбових заняттях, на роботі, у транспорті.

Наводимо повну схему курсу аутогенного тренування для психічної релаксації і засвоєння формул наміру (Та-блиця 1).

При проведенні експерименту досліджувалась ефективність запропонованої методики за допомо-гою виконання державних тестів на гнучкість. Як відомо, державна система тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України є осно-вою нормативних вимог до фізичної підготовленості населення і є критерієм фізичного здоров’я, життєді-яльності, здатності до високопродуктивної праці та захисту Батьківщини. Основною метою державних тестів і нормативів оцінки фізичної

підготовленос-ті населення України є стимулювання та подальший розвиток фізичної культури серед усіх груп і категорій населення для забезпечення його здоров’я. Завдання державних тестів і нормативів оцінки фізичної під-готовленості населення України є обов’язковим і для студентів вузів.

Одним з найважливіших видів фізичної активності в ТОК використовується модуль гнучкісно-тонізуючих вправ. Для цього модулю вправ властиве те, що функ-ціональне напруження мускулатури досягається вна-слідок статично-силового (ізометричного) скорочення діючих, і за рахунок сильного розтягу протидіючих м’язів і зв’язок. Цей розтяг досягає максимальної межі, що, в свою чергу, крім впливу на гнучкісні по-казники спричиняє сильне подразнення пропріоре-цепторів у м’язах, сухожиллях і суглобових зв’язках. Утворюється міцна пропріоцептивна аферентація до центральної нервової системи, до кори головного моз-ку. Одночасно ця сильна пропріоцептивна імпульсація

Таблиця 1 Повна схема курсу АТ

№ пп Формула Кількість повторень

1 Я повністю спокійна (спокійний) 1 раз

2 Права рука важка 6 разів

4 Права рука тепла 6 разів

6 Серце б'ється спокійно та рівно 6 разів

8 Дихання спокійне та рівне 6 разів

10 Сонячне сплетіння випромінює тепло 6 разів

12 Лоб приємно прохолодний 6 разів

Формули наміру (Рекомендований набір, який можна гнучко змінювати)

1 Я вольова, працьовита людина 6 разів

2 Я завжди роблю те, що повинна (повинен) робити 6 разів

3 Кожен день я повинна (повинен) активно виконувати тренувально-оздоровчий ком-_плекс 6 разів

4 Я активно будую своє майбутнє , а це майже повністю залежить від мого фізичного _стану 6 разів

(4)

Педагогіка, психологія та медико-біологічні

38

досягає вегетативних центрів у гіпоталамусі, посилю-ючи таким чином діяльність життєвоважливих орга-нів і тонізуючи психофізіологічні процеси організму, тим самим підсилюючи дію аутогенного тренування.

Також важливим положенням цього модулю є ак-тивний вплив на суглоби. Особливо це важливо для збереження здорового стану хребтового стовпа. Це пов’язано з тим, що хребет відіграє ключову роль у збереженні здоров’я. Причиною багатьох захворю-вань є ненормальний стан хребтового стовпа. Хребто-вий стовп є основою скелету, він надає тілу необхідну форму, до хребтового стовпа прикріплюються великі та малі м’язи спини та живота, які утримують тіло у вертикальному положенні. Також хребтовий стовп є основою для утримання усіх життєво важливих орга-нів на своїх місцях. Вони розташовані уздовж хребта і підтримуються ним, протидіючи силі тяжіння. У се-редині хребтового стовпа розташований спинний мо-зок, який є центром, від якого розходяться рухливі та чутливі нерви до всіх частин тіла.

Для покращення гнучкісних показників хребтово-го стовпа в ТОК використовується модуль гнучкісно-тонізуючих вправ. Поряд з гімнастичними вправами, в ньому застосовуються релаксаційні пози з системи йогів.

Динаміка змін показників державних тестів на гнучкість при проведенні експерименту у експери-ментальній та контрольній групах студентів представ-лені у таблиці 2.

Як видно з таблиці, показник з цього тесту у екс-периментальній групі змінився: у чоловіків з 1,56 ± 0,54 до 5,16 ± 1,57 балів (31,07%) при P < 0,05; у жі-нок з 3,85 ± 1,02 до 10,12 ± 2,52 балів (57,35%) при P < 0,05. У контрольній групі явно виражених змін не відбулось.

Висновки.

1. Самостійне виконання цілеспрямованих тренувально-оздоровчих комплексів студента-ми педагогічного вузу є одним із дієвих факторів покращення їх функціонального стану та рівня фізичної підготовленості, як основи для всебічного оздоровлення.

2. Результати анкетування показали виникнення складностей у студентів з підтримкою стійкої мотивації для регулярного самостійного вико-нання тренувально-оздоровчих комплексів, що в певній мірі характеризує відсутність внутрішніх психологічних механізмів, які характеризуються як „Культура здоров’я”.

3. Аналіз результатів експерименту показав ефективність застосування психорегуляції у вигляді самостійних та колективних аутогенних тренувань в процесі фізичного виховання для практичного формування цього поняття.

4. Однією з ефективних форм проведення групової психотерапії, а також збільшення в цілому часу для оздоровчого тренування у тижневому мікроциклі можуть бути факультативні заняття під умовною назвою „Час оздоровчого тренування”.

Подальші дослідження ми пов’язуємо з пошуком оптимальних засобів та методик самостійного оздо-ровчого тренування майбутніх вчителів, шляхів впро-вадження їх у повсякденний побут. Загальна соціаль-на соціаль-направленість досліджень – перспектива побічного впливу у цьому напрямку на їхніх майбутніх учнів.

Література:

Амосов Н.М. Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоровья. Чело

-1.

век и общество / Н.М. Амосов. – Донецк: Сталкер, 2002. – 464 с. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в 2.

контексті Болонського процесу / В. Андрущенко //Вища освіта України. – 2004. - № 1. – C. 5-9 .

Антропова Л.В. Теоретические основы формирования готовно

-3.

сти учителя к педагогической деятельности в адаптивной шко

-ле: [монография] / Л.В. Антропова. – М.: Изд-во «Прометей» МПГУ, 2002. – 244 с.

Бар-Ор О. Двигательная активность и здоровье детей от физио

-4.

логических основ до практического применения / О. Бар-Ор, Т. Роуланд. – К.: Олимп. л-ра, 2009. – 527 с.

Державна програма розвитку фізичної культури і спорту на 5.

2007-2011 роки – К., 2006.

Про затвердження Положення про організацію фізичного ви

-6.

ховання і масового спорту у вищих навчальних закладах: наказ Міністерства освіти і науки України від 11.01.2006 р. №4. Раевский Р.Т. Социальный заказ на физическое воспитание студен

-7.

ческой молодёжи в ХХ1 веке / Р.Т. Раевский, С.М. Канишевский // Теорія і практика фізичного виховання. – 2004. – № 3.- С. 37-42. Хоули Э.Т. Оздоровительный фитнес / Э.Т. Хоули. – К.: Олимп. 8.

л-ра, 2000. – 367 с.

Хоули Э.Т. Руководство инструктора оздоровительного фитнеса 9.

/ Э.Т. Хоули, Б.Д. Френкс. – К.: Олимп. л-ра, 2004. – 376 с. Надійшла до редакції 30.03.2011 р.

Верблюдов Игорь Борисович Кудренко Анатолий Иванович Шошура Наталья Дмитриевна vomospottt@list.ru Таблиця 2 Зміна показника тесту на гнучкість

Стать

Нахил тулуба з положення сидячи (бали)

І тест ІІ тест

К.гр. n= 85 ч. n=125 ж.

Е.гр. n= 84 ч.

n= 122 ж. t P

К.гр. n= 73 ч. n=116 ж.

Е.гр. n= 75 ч.

n= 103 ж. t P

X +s X +s X +s X +s