Педагогіка, психологія та медико-біологічні
82
Анотації:
Розглянуто функціональний стан нервової системи спортсменів. У дослідженні приймало участь 95 спортсменів у віці 21-27 років (з них 41 чоловік та 54 жінки). Ви-користано кількісні і якісні оцінки рівня психофізіологічного стану. Виявлено рівень психофізіоло-гічного стану спортсменів – «ви-сокий», «середній», «низький». Встановлено, що тривалість спортивного стажу обумовлює ре-зультативність показників функці-ональний стан нервової системи спортсменів. Зазначено, що рі-вень функціонального стану нер-вової системи обумовлює успіш-ність діяльності спортсмена.
Турчина Н.И. Функциональное состояние нервной системы спортсменов игровых видов спорта. Рассмотрено функциональ-ное состояние нервной системы спортсме-нов. В исследовании принимало участие 95 спортсменов в возрасте 21-27 лет (из них 41 мужчина и 54 женщины). Использованы количественные и качественные оценки уровня психофизиологического состояния. Выявлен уровень психофизиологического состояния спортсменов – «высокий», «сред-ний», «низкий». Установлено, что продолжи-тельность спортивного стажа обуславливает результативность показателей функциональ-ного состояния нервной системы спортсме-нов. Указано, что уровень функционального состояния нервной системы обуславливает успешность деятельности спортсмена.
Turchina N.I. Functional state of the ner-vous system of sportsmen of playing types of sport. The functional state of the nervous system of sportsmen is consid-ered. In research 95 sportsmen took part in the age of 21-27 years (from them there is a 41 men and 54 women). The quantita-tive and high-quality estimations of level of the psychophysiological state are used. The level of the psychophysiological state of sportsmen is educed - “high”, “middle”, “subzero”. It is set that duration of sport-ing experience stipulates effectiveness of indexes of the functional state of the ner-vous system of sportsmen. It is indicated that the level of the functional state of the nervous system stipulates success of ac-tivity of sportsman.
Ключові слова:
функціональний стан, нервова система, спортсмени, ігрові види спорту.
функциональное состояние, нервная сис
-тема, спортсмены, игровые виды спорта. functional states, nervous system, sportsmen, playing sports.
-Функціональний стан нервової системи
спортсменів ігрових видів спорту
Турчина Н.І.
Національний авіаційний університет України
Вступ.1
Індивідуально – типологічні властивості вищої нервової діяльності (ВНД) є основа у формуванні сенсомоторних, вегетативних та психічних функцій організму людини в умовах навчальної, професійної та спортивної діяльності [12, 14, 16, 20, 21].
Останнім часом спостерігається підвищення ін
-тересу до проблеми діагностики психофізіологічного стану як невід’ємної частини системи контролю за функціональним станом спортсмена [1, 2, 18].
В системі медико – біологічного контролю вико
-ристовується велика кількість інформативних тестів [1, 3]. Виявлення та обґрунтування найбільш інфор
-мативних тестів, методів контролю та їх метрологіч
-ного забезпечення є актуальними і потребують удо
-сконалення. При виборі тестів та критеріїв оцінки психофізіологічних станів спортсменів необхідно враховувати фізіологічні та психологічні особливос
-ті індивідуальних відмінностей, які знаходяться як в основі розвитку рухових якостей, так і при досягненні високих спортивних результатів [2, 7, 10].
Впровадження методик вивчення стану психофізі
-ологічних функцій спортсменів має велике значення для оцінки психофізіологічних процесів на рівні ор
-ганізму як цілого. Важливість цієї проблеми підкрес
-люється багатьма дослідниками [1, 4, 5]. Тому метою дослідження була розробка системи контролю стану психофізіологічних функцій із використанням кіль
-кісно – я-кісної оцінки рівнів функціонального стану нервової системи (ФСНС) спортсменів, які спеціалі
-зуються в спортивних іграх.
Робота виконана за планом НДР Національного авіаційного університету України.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою роботи було вивчення функціонального
стану нервової системи спортсменів ігрових видів
© Турчина Н.І. , 2010
спорту, з використанням кількісної і якісної оцінки рівня психофізіологічного стану.
Методи й організація досліджень. Об’єктом до
-слідження було 95 спортсменів різних ігрових видів спорту високої кваліфікації, вік яких становив 21-27 років, з них 41 чоловік та 54 жінки. Всі вони займа
-ються спортивними іграми (футбол, хокей на траві, гандбол) і за рівнем кваліфікації були розподілені на три групи: кандидати в майстри спорту (КМС) – 26 осіб, майстри спорту (МС) – 57, майстри спорту між
-народного класу (МСМК) – 12.
Визначення індивідуально – типологічних власти
-востей вищої нервової діяльності та сенсомоторних функцій спортсмена забезпечувалося використанням комп’ютерної системи «Діагност-1», яка є авторською розробкою М.В.Макаренка та В.С. Лизогуба [17].
Дослідження зорово-моторних реакцій різного сту
-пеня складності розпочиналося з визначення латентного періоду простої зорово-моторної реакції (ЛП ПЗМР). Об
-стежуваний повинен був при появі на екрані будь-якого подразника швидко натискати праву кнопку на пульті досліджуваного. Латентний період зорово-моторної ре
-акції вибору двох з трьох подразників (ЛП РВ2-3) відріз
-нявся від попереднього тим, що обстежуваний повинен був при появі на екрані геометричної фігури “квадрат” швидко натискати на праву кнопку правою рукою. В разі появи на екрані “кола” він повинен натиснути ліву кноп
-ку лівою рукою, інші подразники вважались гальмівни
-ми і на них не слід натискати кнопки.
Дослідження властивостей основних нервових про
-цесів включає характеристики максимальної швидкості переробки інформації з диференціювання позитивних і гальмівних подразників – рівень ФРНП (ФРНП) і за
-гального числа пред’явлених і перероблених сигналів за фіксований час роботи – СНП (СНП).
проблеми фізичного виховання і спорту № 10 / 2010
83
допущені обстежуваним під час виконання всього дозованого навантаження. Вважалось, що чим мен
-ший відсоток помилок за весь період пред’явлення навантаження, тим вищій ступінь СНП (працездат
-ності головного мозку).
Стан основних психічних функцій: сприйнят
-тя, уваги, мислення, пам’яті оцінювався за допомо
-гою комп’ютерної методики [6]. Розумова діяльність моделювалася 2 видами комбінаторних тестів на комп’ютері. На екран дисплея подавався чотиризнач
-ний ряд випадково виникаючих однозначних цифр (від 0 до 9). В задачу досліджуваного входило підра
-хунок переставлень цифр, які стоять поряд для упо
-рядкування, послідовності чисел в порядку зростання (перший алгоритм) або спадання (другий алгоритм). Після підрахунку обстежуваний натискав на клавішу, яка відповідає кількості мінімальних перестановок цифр, необхідних для упорядкування чотиризначного ряду на дисплеї в порядку зростання або в порядку спадання. Темп появи цифр при модулюванні розумо
-вої діяльності вільний, нова задача з’являлася після відповіді досліджуваного. Тривалість кожного з тестів 2 хвилини. Реєструвався час, правильність рішення кожної тестової задачі, кількість помилок.
Тести розумової діяльності, на переробку зорової інформації, складають частину системи психофізіоло
-гічної діагностики працездатності наведені в моногра
-фії [6]. За результатами експериментальних моделей розраховувалися психофізіологічні показники розу
-мової працездатності: коефіцієнт варіації середнього часу рішення тестового завдання, обсяг довільної ува
-ги, коефіцієнт операційного мислення.
Функція пам’яті вивчалася за допомогою тесту на визначення обсягу короткострокової пам’яті. По ви
-значенню кількості вірно відновлених двохзначних цифр з 12, які були пред’явлені піддослідному на екрані дисплея на протязі 30 секунд, визначався обсяг короткострокової пам’яті у відсотках.
Ефективність уваги оцінювалася за кількістю по
-милок задач.
Вивчали сприйняття часу за допомогою модифі
-кованого тесту Ф.Халберга «індивідуальна хвилина» ( помилка сприйняття часового інтервалу за різницею відхилення від заданого часу).
Статистичну обробку матеріалу здійснювали методом середніх величин за статистичної програ
-ми STATISTICA 6.0 та програмного забезпечення Microsoft Exсel 2000.
Результати досліджень та їх обговорення.
На основі математичної обробки експерименталь
-них да-них було проведено градація значень психофі
-зіологічних показниківхi на наступні функціональні
класи з урахуванням величини середньоквадратично
-го відхилення (δ) від середньо-го арифметично-го X . Отримані результати вищезазначених психофі
-зіологічних тестів дали змогу оцінити індивідуаль
-ний рівень стану нейродинамічних функцій кожного спортсмена.
Аналогами наших досліджень є дослідження ла
-тентних періодів простої і складної сенсомоторних реакцій та сили нервових процесів, які представлені у даних Макаренка М. В. [17]. Для умов спортивної діяльності даний підхід розроблено Коробейніковим Г.В. [2,6,7,8,9].
Результати розподілу за рівнем функціонально
-го стану нервової системи в окремих статевих групах свідчить, що серед жінок з високим рівнем було 10%, з середнім – 60% та з низьким – 30%. В групі чоловіків – 37% мали високий, 59% – середній та 7% – низький рі
-вень функціонального стану нервової системи. Аналіз результатів досліджень показує, що приблизно рівна кількість осіб з середнім рівнем ФСНС спостерігається як у групі жінок, так і у групі чоловіків. Тоді коли кіль
-кість чоловіків з високим рівнем перевищує кіль-кість жінок більш чим у 3,5 рази. І навпаки, осіб з низькими показниками функціонального стану нервової системи було більше серед спортсменів – жінок (рис. 1).
Для детального аналізу змін рівня функціональ
-ного стану нервової системи, які пов’язані з зростом спортивної майстерності провели розподіл того ж А Б Рис. 1. Результати розподілу спортсменів за рівнем функціонального стану нервової системи:
А – жінки, Б – чоловіки.
30% 10%
60%
Високий рівень ФСНС
Середній рівень ФСНС
Низький рівень ФСНС
59%
7%
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
84
контингенту обстежуваних за показниками індексу функціонального стану нервової системи на високий, середній та низький рівні.
Дослідження функціонального стану нервової системи у гравців різної кваліфікації показали, що серед кандидатів в майстри спорту з середнім рівнем функціонального стану нервової системи було 69%, з низьким – 31%. Жоден спортсмен цієї спортивної ква
-ліфікації не був віднесений до групи з високим рівнем функціонального стану нервової системи (рис. 2).
Серед майстрів спорту з високим рівнем 28% осіб, з середнім – 58%, з низьким – 14%.
Серед майстрів спорту міжнародного класу 25% обстежуваних віднесені до групи з високим рівнем функціонального стану нервової системи, з середнім – 50%, з низьким – 25%. Отримані дані збігаються з результатами Родіонова А. В. та Кашина А.П., які та
-кож за допомогою оціночних шкал визначили “серед
-ні” межі результатів психофізіологічного тестування у 50 % спортсменів[19].
Отримані нами дані підтверджують результати ав
-торів, які досліджували взаємозв’язок індивідуально – типологічних властивостей ВНД з рівнем спор
-тивної майстерності і прийшли до висновку, що висо
-кий рівень спортивної кваліфікації характеризується і
високим рівнем розвитку типологічних властивостей нервової системи [5, 10, 11, 15].
Проведення досліджень показало, що наявність у високо кваліфікованих спортсменів високого рівня ФСНС має важливе значення для досягнення макси
-мальних результатів у обраному виді спорту. Особи з високими характеристиками ФСНС краще володі
-ють технічними навичками, якісно вирішу-ють так
-тичні ігрові завдання, досягають кращих спортивних результатів. Залежність, яка існує між спортивною кваліфікацією та стажем занять спортом підтверджує можливості засобів фізичної культури та спорту для підвищення рівня ФСНС. Тому у групах МС та МСМК було значно більше осіб з високим рівнем ФСНС, ніж у групі КМС.
Такі результати та подібну їх, інтерпретацію мож
-на зустріти у роботах авторів, які працювали з спортс
-менами інших видів спорту [10, 11].
Отже, індивідуально – типологічні властивості ВНД, нейродинамічні та психічні функції, які обу
-мовлюють функціональний стан нервової системи складають психофізіологічну основу спортивної ді
-яльності. Кваліфікація спортсмена знаходиться в за
-лежності від рівня ФСНС. Отримані дані можуть бути використані для оптимізації тренувального процесу,
Рис. 2. Результати розподілу спортсменів за рівнем функціонального стану нервової системи в залежності від спортивної майстерності.
КМС МС
31%
69%
МСМК
14%
28%
58%
25% 25%
50%
Високий рівень ФСНС
Середній рівень ФСНС
проблеми фізичного виховання і спорту № 10 / 2010
85
спортивного відбору, а також оцінки функціонально
-го стану спортсмена при проведенні оперативно-го та етапного контролю.
Висновки.
Застосування диференційних шкал для оцінки психофізіологічних особливостей вищої нервової ді
-яльності спортсменів, дозволить виявити рівні функ
-ціонального стану нервової системи спортсменів ігро
-вих видів спорту.
Тривалість спортивного стажу обумовлює резуль
-тативність показників ФСНС.
Рівень функціонального стану нервової системи обумовлює успішність діяльності спортсмена. Висо
-кому рівню ФСНС відповідає високий рівень спор
-тивної майстерності. Спортсмени з низьким рівнем ФСНС мають нижчу спортивну кваліфікацію.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку передбачають провести аналіз динаміки структури функціонального стану спортсменів у різ
-них умовах тренувального процесу.
Література:
Бундзен П.В., Психофизиологическое состояние спортсме
-1.
нов – тенденции методологии оценки и коррекции / П.В.Бундзен, Я.В.Голуб // Тр. Юбилейн. конф.”Физическая культура и спорт в условиях современных соціально – экономических преобразо
-ваний в России”.– М.:ВНИИФК.- 2003.–С. 308-310.
Дрюков В.О. Психофізіологічна діагностика у спорті вищих до
-2.
сягнень / В.О.Дрюков, Г.В.Коробейніков, Ю.О.Павленко // Ме
-тод. рек. для тренерів, спортсменів, співробітників комплексних наук. груп. – К.: Наук. Світ.- 2004. – 29 с.
Иванов В.В. Комплексный контроль в подготовке спортсменов / 3.
В.В.Иванов.–М.:Физкультура и спорт,1987.– С.228 – 233. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология / Е.П.Ильин.– 4.
СПб.: Питер.- 2001.–464 с.
Коган А.Б.Функциональное состояние человека – оператора 5.
Оценка и прогноз. / А.Б.Коган, Б.М.Владимирский //Проблемы космической биологии. – 1988. –Т. 58, – 212с.
Коробейников Г.В. Психофизиологические механизмы умствен
-6.
ной деятельности человека / Г.В. Коробейников.– К.:Український фітосоціологічний центр- 2002.–123 с.
Коробейніков Г.В. Психофізіологічне забезпечення діагностики 7.
функціонального стану висококваліфікованих спортсменів / Г.В.Коробейніков, С.М.Бітко, Л.Д.Сакаль, І.В. Кулініч // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту: Зб. наук. праць, №1. – К.: Наук. світ, 2003.– С. 53 – 60.
Коробейніков Г.В. Особливості формування психофізіологічної 8.
організації у спортсменів високого класу/ Г.В.Коробейніков, Л.Д.Коняєва, Г.В.Россоха, К.А.Вернідуб, В.Ю. Дрожжин //
Актуальні проблеми фізичної культури і спорту: Зб. наук. праць, №3. – К.: Наук. світ, 2003.– С. 53 – 60.
Коробейніков Г.В. Особливості функціональних станів нервової 9.
системи у спортсменок – гандболісток високої кваліфікації / Г.В.Коробейніков, Л.Д. Коняева, Г.В.Россоха // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків: ХДАДМ(ХХПІ), 2004. – № 24. – С. 22 – 31. Лизогуб В.С. Формування сили нервових процесів у онтогенезі 10.
людини / В.С. Лизогуб // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – 1999. – №5. – С. 65-68.
Лизогуб В.С. Зв’язок спортивної кваліфікації з індивідуально – 11.
типологічними властивостями нервової системи / В.С.Лизогуб, О.П.Безкопильний // Матер. всеукр. наук- практ. конф. присвя
-чена 55- річчю факультету фізичної культури ЧНУ ім.. Б. Хмель
-ницького ”Фізичне виховання і спорт у сучасних умовах”. – Чер
-каси, Черкаський НУ, 2004. – С.168 –173.
Лоскутова Т.Д. Оценка функционального состояния ЦНС чело
-12.
века по параметрам простой двигательной реакции / Т.Д. Лоску
-това // Физиол. журнал СССР. – 1975. – Т. 61, №1. – С. 3-12. Макаренко Н.В. Основы профессионального психофизиологи
-13.
ческого отбора / Н.В.Макаренко, Б.А. Пухов, Н.В. Кольченко. – К.: Наук. Думка.- 1987. – 244 с.
Макаренко Н.В. Психофизиологические функции человека и 14.
операторский труд / Н.В. Макаренко.- Киев.: Наук. Думка.- 1991.- 216 с.
Макаренко Н.В. Психофизиологические функции человека и 15.
операторский труд / Н.В.Макаренко. – Киев: Наукова думка.- 1991. – 216 с.
Макаренко М.В. Стан психофізіологічних функцій у курсантів 16.
із різною успішністю льотного навчання / М.В. Макаренко // Фізіологічний журнал.–1995.– Т. 41, №5 – 6.–С. 3 – 11. Макаренко Н.В. Методика проведення обстежень та оцінки 17.
індивідуальних нейродинамічних властивостей вищої нервової діяльності людини / Н.В. Макаренко //Фізіологічний журнал. – 1999.–Т.45,№4.– С.125 – 131.
Николаева Н.П. Контроль функционального состояния спортсме
-18.
на психофизиологическими методами / Н.П. Николаева, М.М. Полевщиков, В.В. Роженцов // Тр. Юбилейн. конф.”Физическая культура и спорт в условиях современных соціально – эконо
-мических преобразований в России”.– М.:ВНИИФК.– 2003.– С.265–266.
Родионов А.В. Психодиагностика спортивных спосібностей / 19.
А.В. Родионов.– М.: Физкультура и спорт.– 1973.– 214 с. Токарева Л.А. Зависимость уровня «спортивной успеваемости» 20.
от уровня психофизиологических функций и их коррекция / Л.А. Токарева // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків: ХХПІ.– 1998. – № 6. – С. 18 – 22.
Yoshimura I. An experimental consideration of the fatigue estimation 21.
on working posture / I. Yoshimura, H. Yoshifuji, K. Mori // Japanese Jornal of Physilogical Anthropology.: 1997.– V. 2(3).– Р. 23-30.
