ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ
2.6. Зоряне небо
Зоряне небо вночі має вигляд півкулі. Небесні світила відцалені від Землі на значні відстані, тому здається, що вони знаходяться на вну
трішній поверхні цієї півкулі, яка називається н е б е с н о ю с ф е - р о ю . Вона має довільний радіус, і центр її знаходиться в довільній точці, наприклад, у точці спостереження.
РОЗДІЛ
2.Орієнтування на місцевості без карти
Уявна пряма лінія, яка проходить через центр небесної сфери па
ралельно осі обертання Землі, називається в і с с ю с в і т у . Навкру
ги осі світу відбувається видиме обертання небесної сфери зі сходу на захід, яке здійснюється внаслідок обертання Землі навкруги своєї осі протягом доби з заходу на схід.
Вісь світу перетинає небесну сферу в двох точках - Північному і Південному полюсах світу, які є нерухомими точками небесної сфери.
Північний полюс світу знаходиться поблизу Полярної зірки, а Півден
ний - поблизу сузір'я Октант. Чим ближче світило до Полюса світу, тим менше його видиме обертання протягом доби.
Полярна зірка серед інших зірок на небосхилі для спостерігача зда
ється нерухомою, через те що вона знаходиться поблизу Північного полюса світу. Кутова відстань її від полюса в 1978 р. дорівнювала 50' , але внаслідок прецесії осі обертання Землі у світовому просторі вона зменшується і близько 2 1 00 р. досягне найменшого значення - 28' .
Полярна зірка служить надійним світилом для орієнтування і ви
значення свого місцезнаходження. За спостереженнями Полярної зірки визначають схилення магнітної стрілки, поправки до показів бусолей, гірокомпасів і гіротеодолітів .
Крім Полярної зірки, для орієнтування використовують й інші зірки та сузір'я. Так, у Північній півкулі відомі, наприклад, сузір'я Великої Ве
дмедиці, Малої Ведмедиці, Візничий, Оріон, Лебідь, Ліра, Кассіопея.
Найяскравіші зірки, яких близько 20, називають зірками 1 -ї вели
чини, а зірки, які ледь-ледь видно неозброєним оком, називають зір
ками 6-ї величини. Наприклад, зірка Вега в сузір'ї Ліри є найяскраві
шою зіркою в північній частині небосхилу і знаходиться поблизу Чума
цького Шляху. Яскраві зірки в сузір'ях позначають буквами грецького алфавіту, а деякі з них крім того мають власні назви, наприклад, Вега (а. Ліри) , Арктур (а Волопаса) , Полярна зірка (а Малої Ведмедиці) .
Для того, щоб надійно орієнтуватися і безпомилково розпізнавати сузір'я та окремі зірки, необхідно вивчити зоряне небо. Спочатку за картою зоряного неба запам'ятовують основні сузір'я та їх взаємне розташування.
Впевнено розпізнається на небі сузір'я Великої Ведмедиці, сім зірок якої мають вигляд "ковша" . Якщо продовжити ручку "ковша" Великої Ведмедиці і відкласти в цьому напрямку відстань, яка приблизно до
рівнює довжині всього "ковша" , можна розпізнати зірку Арктур у су
зір'ї Волопаса. Якщо продовжити ручку "ковша" Малої Ведмедиці і відкласти відстань, яка приблизно в два рази більше "ковша" , легко знайти зірку Капеллу в сузір'ї Візничого .
Таким чином, користуючись картою зоряного неба, розпізнають на небі і використовують для орієнтування на місцевості те чи інше сузі
р'я або обирають зірку для визначення астрономічного азимута.
Міхно О.Г.,
ШмальС.Г. ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ 2.7. Способи визначення відстані на місцевості
У бойових обставинах часто виникає необхідність швидко та точ
но визначити відстань до орієнтирів (цілей) . У сучасному швидко
плинному та маневреному бою той, хто якнайшвидше і найточніше визначить відстань до противника, встановить правильно приціль
ний пристрій на своїй зброї, той і вийде переможцем. Вимірювання, виконані несвоєчасно або з грубими помилками, значно знижують ефективність використання зброї, приводять до поразки в бою. Тому кожен військовослужбовець повинен вміти визначати відстані на місцевості різними способами.
Точні способи вимірювання відстаней за допомогою кутомірних приладів і віддалемірів використовуються при топогеодезичній при
в'язці, але ці способи вимірювань потребують багато часу.
У бою відстані на місцевості залежно від обставин і характеру бо- йового завдання вимірюють:
а) окомірно;
б) кроками;
в) за спідометром;
г) за кутовими розмірами предметів;
д) за лінійними розмірами предметів ; е) за часом та швидкістю руху;
є) за співвідношенням швидкості світла і звуку;
ж) на слух;
з) побудовою геометричних фігур на місцевості.
Окомірно - найпростіший та найшвидший спосіб, точність якого залежить від досвіду спостерігача, умов спостереження та величини відстані, що визначається. У досвідченого спостерігача відстань до 1 км може бути визначена з помилкою 1 0- 1 5 %, у недосвідченого - 30-50 %. При збільшенні відстані помилка збільшується. Точність ви
значення відстані підвищується в результаті систематичних трену
вань. При цьому необхідно пам'ятати, що великі та чіткі предмети здаються завжди ближчими; при спостереженні вгору здається, що предмети ближче, а вниз - далі; якщо між спостерігачем і предметом немає інших об'єктів , здається, що він ближче, якщо є - далі; при спостереженні через водні простори, долини та лощини відстані зда
ються меншими; при спостереженні в сутінках, у тумані, при похму
рій погоді відстані здаються більшими.
З достатньою точністю відстані можна вимірювати, користуючись відомостями табл. 2 . 2 .
РОЗДІЛ
2.Орієнтування на місцевості без карти
Таблиця 2.2
Ознаки видимості Відстань
Видно будинки сільського типv 5 км
Розрізняються вікна в будинках 4 км
Видно окремі будинки, димарі на покрівлі будинків З км
Видно окремих людей 2 км
Танк можна відрізнити від автомобіля, видно стовпи ліній 1 500 м зв'язкv
Видно стволи гармат, розрізняються стовбури дерев у лісі 1 000 м
Помітні рухи рук та ніг людини 700 м
Видно командирськv башту танка, помітно рух ІУСениць 500 м Видно ручний кулемет, гвинтівку, колір та частини одягу,
овал обличчя 2 50-300 м
Видно черепицю на покрівлях будинків, листя дерев, дріт на
кілках 200 м
Видно подробиці зброї солдат 1 50- 1 70 м
Видно риси обличчя, nvки, деталі стрілкової зброї 1 00 м
Видно очі у виді крапок 70 м
Видно білки очей 20 м
Вимірювання відстані кроками. Рахунок ведеться парами кро
ків. Після кожної сотні рахунок починається спочатку, а кількість со
тен відмічається на папері або іншими способами. Щоб результати були достатньо точними (2-4 % вимірюваної відстані) , необхідно тре
нуватися у ходінні рівними кроками у будь-яких умовах та визначити довжину свого кроку. Для цього потрібно пройти відрізок у 200 м в одну сторону і навпаки, рахуючи пари кроків, потім 200 м розділити на отриманий середній результат.
Наприклад, при вимірюванні відстані отримаємо 120 та 1 24 пари кроків. Середнє число пар кроків 1 2 2 . Довжина пари кроків буде:
200 м : 1 2 2 = 1 ,6 м.
Для приблизного вимірювання довжини кроків можна користува
тися формулою:
д = - + 37 см, р
4
де Д - довжина кроку, см; Р - зріст людини, см.
Визиачеиия відстані за спідометром. Відстань, пройдена ма
шиною, визначається як різниця покажчика спідометра на початку і в кінці дороги. Під час руху дорогами з твердим покриттям воно буде на 3-5 %, а по в'язкому грунті - на 8- 1 2 % більше дійсної відстані. Та
кі помилки виникають від пробуксовування колес, зміни тиску у ши
нах та їх зносу. Для більш точного визначення відстані необхідно в
Міхно О.Г.,
ШмальС.Г. ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ
покажчики спідометра ввести поправку. Для цього проїжджають ді
лянку дороги в прямому та зворотньому напрямку, знімаючи покази спідометра на початку та в кінці ділянки. З отриманої середньої від
стані ділянки відраховують величину цієї ж ділянки, виміряної відда
леміром або мірною стрічкою. Коефіцієнт коректури шляху виража
ється у відсотках та обчислюється за формулою:
К = s... - S х 1 00 , s
де Scep - середнє арифметичне відликів за спідометром при прямому та зворотньому проїзді ділянки; S - виміряна довжина ділянки.
Наприклад, якщо середнє значення контрольної ділянки дорівнює 4,2 км, а виміряне за картою - 3 ,8 км, то коефіцієнт коректури шляху
К = 4• 2 - 3• 8
х 1 00% = 1 0% . 3, 8
Таким чином, якщо довжина маршруту, виміряного за картою, складає 50 км, то за спідометром буде відрахунок 55 км, тобто на
1 0 % більше. Різниця в 5 км і є величиною поправки.
Визиачеиия відстані за кутовими розмірами предметів. Спо
сіб використовується, коли відомі лінійні розміри віддаленого предме
та, до якого вимірюють відстань.
Сутність способу полягає в наступному. При спостереженні місце
вих предметів (цілей) , віддалених на різні відстані, спостерігач знахо
диться як би у центрі концентричних кіл, радіуси яких дорівнюють відстанням до цих предметів (цілей) . Якщо коло розділити на 6000 поділок, то довжина однієї поділки буде заокруглено дорівнювати од
ній тисячній частині радіуса кола:
ЛZ = 2nR = 6, 28R = -1- R � О 00 1R 6 000 6 000 9 9 5 ' ' де R - радіус кола.
Центральний кут кола, стягнутий дугою, що дорівнює 1 / 6000 дов
жини кола, прийнятий за одиницю вимірювання кутів, називається п о д і л к о ю к у т о м і р а або т и с я ч н о ю .
Таким чином, одиницею виміру кутів є лінійний відрізок, який до
рівнює тисячній частці відстані до об'єкта, що забезпечує швидкий перехід від кутових вимірів до лінійних, і навпаки.
Під час виміру кутів у тисячних прийнято називати і записувати спочатку число сотень, а потім число десятків і одиниць тисячних.
Якщо сотень і десятків немає, то замість них називають і записують нулі (табл. 2 . 3) .