РОЗДІЛ 6. Вивчення за картою рельєфу місцевості

З давніх давен і до кінця

XVIII

ст. на картах застосовувалося перс­

пективне або картинне зображення рельєфу, в яких гори та інші не­

рівності земної поверхні зображалися у вигляді рисунків форм рельє­

фу в профіль. Таке зображення рельєфу було наочним, проте мало до­

стовірним і зовсім непригожим

для

будь-яких вимірів.

Удосконалення стрілецької зброї та артилерії і пов'язаний з цим розвиток воєнного мистецтва потребували розробки нових, більш то­

чних способів передачі рельєфу на картах. На початку ХІХ ст. на змі­

ну перспективним прий

шли

пластичні або тіньові способи, які відо­

бражають нерівності суші на картах

шлях

ом відтінення

їх

штрихами різної товщини, розтушовуванням або відмивкою. Сутність цих спо­

собів полягає у відображенні нерівностей земної поверхні співвідно­

шенням світла і тіні, яка досягається зміною густоти штриховки або відмивки схилів, які мають різку стрімкість. Способи зображення ре­

льєфу показано у додатку

_б.

Найбільше розповсюдження мав спосіб штриховки, у якого була добра наочність зображення, мо

жли

вість правильно передати на кар­

ті розчленованість рельєфу, напрямок хребтів, стрімкість схилів тощо.

Проте цей спосіб зображення рельєфу був трудомі

стки

м для виконан­

ня і, головне, не дозволяв точно визначати перевищення точок і утру­

днював зображення на карті інших елементів місцевості. Тому у по­

дальшому військам потрібні були більш точні кількісні характеристи­

ки рельєфу і на зміну штрихам (середина ХІХ ст.) прийшов геометри­

чний спосіб зображення рельєфу, який базується на застосування ізо­

гіпс (горизонталей) .

На сьогоднішній день геометричний спосіб є основним способом зображення рельєфу на всіх топографічних і багатьох оглядових та спеціальних картах. Не маючи такої пластичності, як штрихи або відмивка, горизонталі дозволяють відображати на картах всі різнови­

ди рельєфу і при цьому дають мо

жли

вість достатньо точно визначити абсолютні висоти точок, напрямок, стрімкість і форму схилів. Геомет­

ричний спосіб, як найбільш точний, наочний і простий

для

виконан­

ня, використовується

для

зображення рельєфу на топографічних кар­

тах всіх країн світу. Проте й інші способи зображення рельєфу слу­

жать додатковими і повністю базуються на способі горизонталей.

При зображенні рельєфу на дрібномасштабних картах ( 1 : 500

ООО

і 1 : 1

ООО ООО)

спосіб горизонталей втрачає свої переваги, зображення поверхні великих районів стає не наочним. Тому на дрібномасштаб­

них картах зображення рельєфу горизонталями часто доповнюється гіпсометричним забарвленням і відмивкою.

Г

і п с о м е т р и ч н е з а б а р в л е н н я . До кольорового способу

зображення рельєфу відноситься розфарбування висотних ступенів у

Міхно О.Г.,

^Шмаль

С.Г. ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ проміжках між горизонталями певною кольоровою шкалою, що скла­

дає враження об'ємності форм рельєфу і відтіняє його висотну харак­

теристику від світло-зеленого внизу до жовтогарячого і коричневого наверху (чим вище, тим темніше) . Гіпсометричне видання топографі­

чних і оглядових карт виконується у наступному гіпсометричному розфарбуванні:

О,

100, 200, 400, 600, 800, 1 000, 1 400, 2000 м і вище.

В і д м и в к а р е л ь є ф у являє собою найбільш наочний пластич­

ний спосіб зображення рельєфу. При цьому способі світлотіньовий рисунок створює напівтони, які змінюються за освітленням від білого до чорного. Кожна форма рельєфу при освітленні отримує в різних частинах різну кількість світла. Там, де промені світла пад

^ают

ь на по­

верхню перпендикулярно, освітленість більша, чим на ділянках, які освітлені кососпрямованими (під певним кутом) променями. Зазвичай відмивку виконують при умові, що дЖерело освітлення (умовно) зна­

ходиться в північно-західній стороні рамки карти. При такому освіт­

ленні відмивка виконується з урахуванням стрімкості та висоти схи­

лів

і за принципом: чим стрімкіший і вищий схил, тим він темніший.

Таким чином, у зображенні рельєфу цим способом виникає враження об'єму місцевості, а у поєднанні з гіпсометричним забарвленням рель­

єфу на карті складає враження макету місцевості.

6.3. Суrність зображення рельєфу горизонталями Сутність зображення рельєфу горизонталями розглянемо на такому прикладі. Уявимо острів у вигляді гори (рис. 6. 1 ) .

Висота перерізу

Рис. 6. 1 . Сутність зображення реАЬєфу rоризонталямн

РОЗДІЛ

6.

Вивчення за картою рельєфу місцевості

У цьому положенні берегова лінія виходить у вигляді кривої

АВ,

проекція якої на горизонтальну площину дає таку ж замкнену криву

ав.

Припустимо, що рівень води піднявся на 1 0 м. При цьому утвори­

лася нова берегова лінія

CD,

усі точки якої лежать на однаковій висо­

ті, але на 10 м вище, ніж початкова берегова лінія

АВ.

Проекція нової берегової лінії

_CD

на горизонтальну площину дає таку ж замкнену криву

_cd.

Кожному рівню води відповідатиме своя берегова лінія

(АВ,

CD,

KL) у вигляді замкненої кривої, всі точки якої м

ают

ь одинакову висоту. Ці замкнені лінії можна розглядати як сліди перерізу рельєфу місцевості рівневими поверхнями, паралельними рівневій поверхні моря, яку прийнято за початок відліку висот.

Якщо кожну берегову лінію спроектувати на горизонтальну площи­

ну і зобразити в заданому масштабі на карті, то ми одержиме;> зобра­

ження гори у вигляді кривих замкнених ліній

_{(аЬ, cd,} k� .

Проекція одержаних кривих на площині дасть зображення гори горизонталями.

Г

о р и з о н т а л ь - лінія однакових висот або замкнена крива, що поєднує на карті точки однакових висот. Горизонталі зображуються на картах к о р и ч н е в и м к о л ь о р о м і бувають кількох видів (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Види rоризоитадей:

1 -основні; ₂ -потовщені; З -додаткові; 4 -допоміжні

Міхно О.Г.,

^Шмаль

С.Г. ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ 1 . О с н о в н і (с у ц і л ь н і ) г о р и з о н т а л і - проводяться через висоту перерізу рельєфу, служать

для

відображення основних форм рельєфу і зображуються на карті суцільною тонкою лінією.

2. П о т о в щ е н і г о р и з о н т а л і служать

для

полегшення раху­

нку горизонталей і зручності в читанні рельєфу; кожна п'ята горизон­

таль потовшується.

З .

Д о д а т к о в і ( н а п і в г о р и з о н т а л і ) та д о п о м і

ж

н і ( ч в е р т і ) г о р и з о н т а л і служать

для

відображання в

ажли

вих подробиць рельєфу, що не виражаються основними горизонталями, і проводяться через

'h

і % висот перерізу рельєфу. На картах зображу­

ються переривчастими (напівгоризонталі) і короткими переривчасти­

ми (чверті) лініями.

Під південною рамкою карти вказується висота перерізу рельєфу підписом. Наприклад, на карті масштабу 1 : 50

ООО

надається підпис

"Суцільні горизонталі проведені через 1 0 м". Це означає, що основні горизонталі проведені через 1 0 м, потовщені - через 50 м, напівгори­

зонталі - через 5 м, а чверті - через 2 , 5 м.

На топографічних картах прийнята наступна висота перерізу рель­

єфу:

для

карт масштабів 1 : 25

ООО -

5 м, 1 : 50

ООО -

1 0 м, 1 : 1 00

ООО -

20 м, 1 :200

ООО -

40 м, 1 : 500

ООО -

50 м, 1 : 1 000

ООО -

1 00 м.

Основні елементи рельєфу, які зображуються горизонталями на кар­

тах мають визначений зовнішній вигляд, який наведено в табл. 6. 1 .

Таблиця 6.1

Типові форми Зображення форм Напрямок Назви основ- них точок реАЬєфу реАЬєфу на карті схИАів і Аіиій

Гора

� ^-18..

ⁱ А - вершина

Улоговина

CQ) ^_)Д..

^{t А - дно}

Хребет

�)))-

^А

^-г

^{f В} АВ - вододіл

Лощина

d))))

^{А i} t ^{В АВ} - водозлив

Сідловина

@@

^{-·-tд i} А - перевал

РОЗДІЛ

6.

Вивчення за картою рельєфу місцевості

Із зображення горизонталями типових форм рельєфу ми бачимо, що можна переплутати гору з улоговиною, хребет із лощиною тощо.

Щоб уникнути цієї плутанини, необхідно знати ознаки зниження схи­

лу (рис.

б.З) :

1 .

Пок

ажч

ик схилу (бергштрих) завжди спрямований у бік зни­

ження.

2 . Схил починається у напрямку водоймища (хребет "лізе" у воду, а лощина від води "біжить") .

З .

Верх цифр підписів горизонталей завжди вказує у бік підняття схилу.

4. Зубці знаків скель і обривів указують в бік зниження.

5. Виїмки на дорогах робляться в позитивних формах рельєфу (гора, хребет) , а насипи - у негативних (улоговина, лощина) .

б.

Різниця двох висот на одному схилі показує напрямок загально­

го зниження місцевості.

Рис. 6.3. Ознаки зниження схилу

Знаючи сутність зображення рельєфу горизонталями та ознаки зниження схилу, на карті легко визначити на маршруті руху підйоми і спуски. Сутність

їх

визначення полягає у знаходженні на карті ліній вододілу і водозливу. Рухаючись певним маршрутом (рис. 6.4) , зрозу­

міло, що відрізок на схилі від вододілу до водозливу означатиме спуск, навпаки - підйом.

Елементи рельєфу, які не можна зобразити горизонталями, викрес­

люють на картах <jІ еціальними умовними знаками (рис. 6.5) .

До об'єктів рельєфу, які немо

жли

во показати горизонталями нале­

жать п р и р о д н і у т в о р е н н я (яри, вимоїни, скелі, обриви, ями,

Міхно О.Г"

Шмаль

С.Г. ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ обсипи, кургани тощо) , а також ш т у ч н і у т в о р е н н я (дорожні насипи, виїмки, терикони, скелі-останці, перевали, входи в печери і гроти, скупчення каміння тощо) . Слід пам'ятати, що умовні знаки п р и р о д н и х у т в о р е н ь р е л ь є ф у і відповідні до них підписи характеристик зображуються на картах к о р и ч н е в и м к

�

ь о - р о м , а

ш

т у ч н и х - ч о р н и м к о л ь о р о м . Крім того, в и с о - к о г і р н и й р е л ь є ф , покритий вічними снігами і льодовиками, зображується на картах горизонталями с и н ь о г о к о л ь о р у . Умо­

вні знаки льодових урвищ, скель, льодових тріrцин і числові характе­

ристики до них також друкуються с и н і м к о л ь о р о м . Умовні зна­

ки елементів рельєфу наведені у додатку 3 (NoNo 22 1 -24 1 , 307-3 1 0) .

t

р І

Рис. 6.4. Визначення підйомів і спусків за маршрутом руху:

П - підйом; С - спуск; Р - рівні ділянки

No documento вЕР-200ё_итп_ (3)УДК ББК 26.12я73+68я73 М69 Рецензенти: д-р геогр (páginas 118-124)