Основні правила ведення робочої карти Кожний офіцер особисто веде свою робочу карту так, щоб в ній міг

РОЗДІЛ

10.

Робоча карта командира

Н а

с

е

л

е н і п у н к т и обводять чорним олівцем по зовнішньому контуру і підкреслюють їх назви або збільшують підпис.

Д о р о г и піднімають проведенням біля умовного знаку (знизу і праворуч від нього) потовщеної лінії коричневого кольору.

М о с т и , п е р е п р а в и , б р о д и , г а т і піднімають збіль­

шенням умовного знаку олівцем чорного кольору. Місцеві предмети, які використовуються при орієнтуванні на місцевості і зображуються позамасштабними умовними знаками, обводять колом чорного ко­

льору діаметром 0,5

^-

1 см.

Р

і ч к и , с т р у м к и , к а н а л и піднім

^ают

ь потовщенням ліній і тушуванням синього кольору. Болота заштриховують лініями синього кольору, паралельними до н

ижн

ьої (верхньої) сторони рамки карти.

Л

і с и , ч а г а р н и к и і с а д и обводять потовщеною лінією зе­

леного кольору.

Місцеві предмети і рельєф піднім

ают

ь на карті тільки після нане­

сення на неї обстановки.

Приладдям для ведення робочої карти є набір кольорових олівців типу "Тактика" , командирська лінійка, лінійка довжиною 40 см, скла­

дний ніж, циркуль-вимірник, курвіметр, rумка. Фломастери

для

ве­

дення робочих карт використовують тільки

^для

оформлення підписів, розграфлення і заповнен:Ня таблиць. На.Носити ними обстановку не рекомендУється, тому що вилучити застарілі або помилково нанесені дані дуже в

ажк

о.

10.6. Основні правила ведення робочої карти

Міхно О.Г., Шмаль С.Г. ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ Кожен бойовий документ повинен мати службовий заголовок і під­

пис із зазначенням посади, військового звання та прізвища особи, яка підписала документ; у заголовку письмового бойового документа крім найменування документа вказується порядковий номер докуме­

нта, місце пункту управління, час і дата його складання (підпису) , ма­

сштаб і рік видання карти, за якою документ розроблений.

Населені пункти і місцеві предмети, рубежі, райони зосередження (розташування) або дій своїх підрозділів необхідно вказувати почи­

наючи з п р а в о г о флангу, а противника - з його л і в о г о флангу;

рубежі необхідно вказувати д в о м а , а райони (опорні пункти) - т р ь о м а пунктами. Крім того власні назви населених пунктів, річок та інших місцевих предметів необхідно вказувати точно за картою і не відмінювати їх. Наприклад, в н.п. Вугринівка, вздовж н.п. Вугри­

нівка, через н.п. Вугринівка.

Розмежувальні лінії надаються не менше

ніж

т р ь о м а пунктами, один з яких повинен бути на передньому краю: в обороні і в наступі - з тилу і в сторону противника, при відході - від противника в напря­

мку відходу. Лінії вказуються спочатку п р а в о р у ч , потім л і в о - р у ч : в обороні - на г р а н и ч н у д о с я ж н і с т ь своїх вогневих засобів, у наступі - на г л и б и н у б о й о в о г о з а в д а н н я ; роз­

межувальні лінії в тил необхідно показувати на г л и б и н у б о й о - в о г о п о р я д к у . Крім того напрямок наступу треба вказувати де­

кількома пунктами на в с ю г л и б и н у б о й о в о г о з а в д а н н я . Маршрути руху необхідно вказувати назвами місцевих предметів або населених пунктів: перший - на в и х і д н о м у р у б е ж і (пунк­

ті) , всередині маршруту - вказується н а й в а ж л и в і ш і , через які проходить маршрут, і останній - в р а й о н і з о с е р е д ж е н н я або на р у б е ж і п е р е х о д у в а т а к у .

Вказувати, входить чи ні орієнтир до району (рис. 1 0.5). Дужки, які вказують положення відносно розмежувальної лінії мостів, невеликих населених пунктів, позначок висот, наносяться радіусом 4-5 мм; вели­

ких міст, лісних масивів та інших площинних орієнтирів - до 1 О мм.

Обстановку на карту необхідно наносити встановленими умовними зн

акам

и, тонкими лініями, при цьому зберігаючи топографічну основу карти (назви топографічних елементів місцевості, їх кількісні та якісні характеристики) .

Завдання і положення підрозділів, бойова

техніка

і озброєння нано­

сять

ся,

як

правило, тактичними умовними знаками загального при­

значення, а якщо т

^аких

знаків немає застосовуються додаткові умов­

ні знаки з обов'язковим поясненнями на карті або схемі.

Положення своїх військ, їхні завдання і дії позначаються ч е р в о -

н и м , кольором, крім ракетних військ, артилерії, військ ППО та спе-

РОЗДІЛ

10.

Робоча карта командира

ціальних військ, які познач

^ают

ься - ч о р н и м кольором, а положен­

ня і дії військ противника позначаються, с и н і м кольором. При цьому нумерація, найменування частин (підрозділів) і пояснювальні написи своїх військ наносяться ч о р н и м кольором, а противника - с и н і м . Скорочені підписи підрозділів і частин своїх військ і військ противника необхідно давати тільки малими літерами. У тому випад­

ку,

якщо документ виконаний одним кольором необхідно всі тактичні умовні знаки і підписи наносити ч о р н и м кольором, а умовні знаки

противника - п о д в і й н о ю лінією.

Рис.

^10.5.

Нанесения

^на

карту дужок і розмежувВАЬиих .а.іній Умовні знаки військ, озброєння і техніки наносять на карту (схему) відповідно до дійсного положення їх на місцевості і розташовуються за напрямком дій або ведення вогню; всередині або поряд з умовними знаками вогневих засобів, бойової та іншої техніки і, при необхіднос­

ті, вказуються тип і кількість цих засобів. Для позначення військ про­

тивника застосовуються такі ж умовні знаки, що і

для

своїх військ, з необхідними написами.

Джерела даних про противника позначаються ч о р н и м кольором, при цьому найменування джерел пишуться початковими літерами, на­

приклад: С- спостереження, П - свідчення полонених, ДП - документи противника, ВР - військова розвідка, ПР - повітряна розвідка,

АР

- артилерійська розвідка, ІР - інженерна розвідка,

_ХР

- хімічна розвід­

ка.

Час і дата одержання відомостей про противника підписуються під позначен

ням

джерела або в рядок; відомості, які потребують пе­

ревірки, відмічаються знаком питання.

Другорядні дані, а також дані, які немо

жли

во відобразити умовни­

ми знаками, необхідно надавати на полях карти або в робочому

зошиті.

Міхно О.Г., Шмаль С.Г. ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ Положення і дії військ наносяться умовними знаками с у ц і л ь - н о ю лінією, а дії, які передбачаються, а також дороги, аеродроми та інші спорудження, що будуються, - п е р е р и в ч а с т о ю

ЛІНІЄЮ

(пунктиром) ; запасні райони розташування військ і запасні позиції позначаються п е р е р и в ч а с т о ю лінією (пунктиром) з літерою

"З"

усередині знака або поряд з ним; фальшиві райони, рубежі, фальшиві спорудження і об'єкти позначаються з е

л

е н и м кольором і доповню­

ються літерою "Ф" усередині знака або поряд з ним

При нанесенні на карту (схему) кількох положень підрозділу (час­

тини) за даними на різний час або

^для

більшої наочності нанесеної на карту обстановки, умовні знаки дозволяється доповнювати штриха­

ми, пунктирними лініями, крапками, (рис. 1 0 . 6) або підтушовувати кольорами; при цьому рекомендується найб

лижч

е завдання підтушо­

вувати ж о в т о г а р я ч и м , а подальше - з е л е н и м кольором. Час, до якого відноситься те чи інше положення військ, указується під на­

йменуванням підрозділу (частини) або в рядок. Ці підписи в окремих випадках можуть бути зроблені на вільному місці карти зі стрілкою від напису до умовного знака. Всі підписи необхідно наносити пара­

лельно до н

ижн

ьої (верхньої) рамки карти (схеми) . Літери і цифри пишуть без зв'язок, погоджуючи їх розмір з масштабом карти та вій­

ськовою інстанцією.

Графічний документ, який виконаний на прозорій основі по карті, повинен мати не менше т р ь о х пунктів (для наступного сполучення) , розташованих, як правило, по кутах внутрішньої рамки топографіч­

ної карти або в пересічені координатної сітки, а також масштаб, но­

менклатуру і рік видання карти, за якою він виготовлений. Якщо до­

кумент виготовлений у довільному масштабі і не має координатної сітки - наноситься стрілка

для

позначення напрямку "північ-південь" .

j( "

" 1 _мср

" 22.00

""

"

1 _мср 12.00 2.7 •

1

1 _мср б.ОО 2.7

І

я

Рис. 10.6. Нанесення на карту положения підрозділу на визна�еннй �ас

1 _мер 20.00 1 .7

Контури ліній умовних знаків узгоджуються за накресленням із ре­

льєфом і контурами об'єктів місцевості (рис. 1 0.7) , а підписи, які від­

носяться до тактичної обстановки, розташовуються паралельно до пі-

No documento вЕР-200ё_итп_ (3)УДК ББК 26.12я73+68я73 М69 Рецензенти: д-р геогр (páginas 196-200)