Generalization of the World Experience in Differentiation of Regions on Account of Innovation

(1)

ЕК

ОНОМІК

А

зак

ор

доннИЙ доСВід

БІЗНЕСІНФОРМ № 1 ’2016

31

REFERENCES

“Beyond Institutions. Institutions and organizations in the politics and economics of poverty reduction - a thematic synthesis of research evidence - DFID-funded Research Programme Consor-tium on Improving Institutions for Pro-Poor Growth (IPPG), Sep-tember 2010“ http://www.ippg.org.uk/8933_Beyond%20Institu-tions.final%20(1).pdf

Evenett, S. J. “Aid for Trade and the “Missing Middle” of the World Trade Organization“. General Governance, no. 15 (2009): 359-374.

Kyzym, M. O. et al. Otsinka naslidkiv chlenstva Ukrainy u Svi-tovii orhanizatsii torhivli [An impact assessment of Ukraine's mem-bership in the World Trade Organization]. Kharkiv: INZhEK, 2014.

Nort, D. Instytutsii, instytutsiina zmina ta funktsionuvannia ekonomiky [Institutions, institutional change and economic devel-opment]. Kyiv: Osnovy, 2000.

Sholom, A. S., and Berenda, S. V. “Etymolohiia poniattia «in-stitution» ta evoliutsiia yoho zmistovnoi sutnosti v ekonomichnykh doslidzhenniakh na prykladi SOT“ [Etymology of the concept of «institution» and the evolution of its substantive nature in eco-nomic research on the example of the WTO]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2015): 311-325.

Simmons, B. A., and Martin, L. L. “International Organizations and Institutions“. http://scholar.harvard.edu/bsimmons/files/Sim-monsMartin2002.pdf

Trejo-Mathys, J. “Towards a Critical Treory of the World Trade Organization: Thinking with Rawls beyond Rawls“. Constellations,

volume 20, no. 3 (2013): 459-482.

Van Grasstek, S. The History and Future of the World Trade Or-ganization. Geneva: WTO, 2013.

World Trade Organization: ofitsiinyi veb-sait. http://wto.org

УДК 35:330.341.1

уЗагальнення СвІТОвОгО дОСвІду диференцІацІї регІОнІв

За ОЗнакОю ІннОвацІйнОСТІ

©฀2016_{БЛаГУн і. С., кИЗИмИшИн н. м.}

УДК 35:330.341.1

Благун І. С., Кизимишин Н. М. Узагальнення світового досвіду диференціації регіонів за ознакою інноваційності

Одним із головних стратегічних завдань нашої держави є сприяння інноваційній діяльності, змістом якого має стати розробка і виведення на на

-ціональний ринок нових товарів, розробка і впровадження нових технологій, створення і застосування нових знань. Відповідно до цього у статті

досліджено досвід країн Європейського Союзу щодо підвищення ефективності інноваційної діяльності та диференціації регіонів за ознакою інно

-ваційності, визначено інструменти оцінки стану інноваційної діяльності територій Європейського Союзу на рівні регіонів.

Ключові слова: регіон, інноваційна діяльність, інноваційний розвиток регіону, оцінка, регіональні диспропорції.

Табл.: 3. Бібл.: 8.

Благун Іван Семенович – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічної кібернетики, Прикарпатський національний універ

-ситет ім. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, 76018, Україна)

E-mail: blagun@email.ua

Кизимишин Назарій Михайлович – аспірант, кафедра економічної кібернетики, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, 76018, Україна)

УДК 35:330.341.1

Благун И. С., Кизимишин Н. M. Обобщение мирового опыта дифференциации регионов по признаку инновационности

Одной из главных стратегических задач нашего государства являет

-ся содействие инновационной деятельности, содержанием которого

должна стать разработка и вывод на национальный рынок новых това

-ров, разработка и внедрение новых технологий, создание и применение новых знаний. В соответствии с этим в статье исследован опыт стран

Европейского Союза по повышению эффективности инновационной дея

-тельности и дифференциации регионов по показателю инновационно

-сти, определены инструменты оценки состояния инновационной дея

-тельности территорий Европейского Союза на уровне регионов.

Ключевые слова: регион, инновационная деятельность, инновацион

-ное развитие, оценка, региональные диспропорции.

Табл.: 3. Библ.: 8.

Благун Иван Семенович – доктор экономических наук, профессор, за

-ведующий кафедрой экономической кибернетики, Прикарпатский на

-циональный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина)

Кизимишин Назарий Михайлович – аспирант, кафедра экономической

кибернетики, Прикарпатский национальный университет им. В. Сте

-фаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина)

UDC 35:330.341.1

Blahun I. S., Kyzymyshyn N. M. Generalization of the World Experience in Differentiation of Regions on Account of Innovation

One of the main strategic objectives of our State is to promote innovation,

which should include development and launch of new products at the na

-tional market, development and introduction of new technologies, creation and application of new knowledge. In accordance with the said above, the article has examined the experience of European Union Member States to improve the efficiency of innovation and differentiation of regions in terms of innovation, tools for evaluation of the innovation activity status has been determined in relation to the territories of the European Union at the level of regions.

Keywords: region, innovation activity, innovation development, assessment, regional disparities.

Tabl.: 3. Bibl.: 8.

Blahun Ivan S. – D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department, De

-partment of Economic Cybernetics, Precarpathian National University named after V. Stefanyk (57 Shevchenka Str., Ivano-Frankіvsk, 76018, Ukraine)

(2)

БІЗНЕСІНФОРМ № 1 ’2016

32 ЕК

ОНОМІК

А

зак

ор

доннИЙ доСВід

О

дним з головних завдань держави є сприяння

інноваційній діяльності. У реалізації такого за-вдання необхідно враховувати євроінтеграцій-ний вектор розвитку нашої країни. Відповідно до цього серед завдань з реалізації Концепції реформування дер-жавної політики в інноваційній сфері на 2015–2019 рр. визначено: «створення сприятливих умов для активі-зації інноваційної діяльності, впровадження інновацій, функціонування інноваційної інфраструктури» [6, 7]. Сучасні процеси децентралізації делегують регіонам значні повноваження і ресурси у сфері досліджень, роз-робок та інновацій.

Питанням теорії інноваційного розвитку, роз-робки рекомендацій щодо реалізації державної та ре-гіональної інноваційної політики присвячено низку праць вітчизняних науковців-економістів, серед яких: О. Амоша, Л. Антонюк, В. Геєць, М. Герсимчук, О. Лап-ко, А. Нікіфоров, А. Поручник, В. Савчук та інші [1, 4, 5]. Особливу увагу у вирішенні проблем інноваційного роз-витку територій країн ЄС відповідні інституції приділя-ють оцінці стану та динаміки. Необхідним є визначення наявних інструментів оцінки стану інноваційної діяль-ності територій ЄС на рівні регіонів.

Дослідження стану та динаміки розвитку іннова-ційної діяльності керуючими органами ЄС проводять-ся з метою розробки рекомендацій щодо підвищення ефективності інноваційної діяльності. Необхідно зазна-чити, що сучасна регіональна політика Євросоюзу спря-мована, насамперед, на згладжування регіональних дис-пропорцій між високорозвиненими районами, з одного боку, і відсталими та депресивними – з іншого. Regional Innovation Scoreboard обрано аналітичним інструмен-том такого процесу.

До 2012 р. оцінка інноваційного розвитку European Innovation Scoreboard визначалася на основі 16 індика-торів, які було представлено у просторі з десяти про-міжків. Проміжки розподілу інноваційності регіонів на групи мали однакову довжину.

За даним розподілом:

 до першої частини зараховувались регіони, в

яких у відповідному році вартість характерис-тики інноваційності була мінімальною – такому регіонові поставлено нуль балів;

 друга частина (1 бал) стосується регіонів, для

яких у визначеному році вартість відповідної характеристики інноваційності є вищою від мі-німуму для цієї характеристики, але не нижчою від вартості мінімуму, збільшеної на 1/10 вста-новленого для цієї риси проміжку;

 третя частина (2 бали) стосується регіонів, для

яких у визначеному році вартість відповід-ної характеристики інноваційності є вищою від верхньої границі попередньої частини, але нижчою від вартості мінімуму, збільшеної на 2/10 встановленого для цієї риси проміжку;

 наступні частини встановлено за аналогією;

 до останньої, одинадцятої, частини (10 балів)

зараховано регіони, для яких вартість адекват-ної характеристики інноваційності в аналізо-ваному році є вищою від 9/10 проміжку, аж до максимальної вартості цієї риси (у тому числі й ця вартість) [8].

Методика порівняння таблоїду інноваційності за результатами 2012 р. зазнала значних удосконалень. За

структурою RIS з 2012 р. оцінка інноваційності поділена

на чотири групи та розрахована на базі 13 індикаторів, за трьома блоками – факторами інноваційного розвитку, діяльності фірм та результатами інноваційної діяльно-сті. За результатами оцінки регіонального інноваційного розвитку регіони з 2012 р. розподілено на чотири типи

територій – лідери інновацій (Innovation leaders),

регі-ональні інноваційні послідовники (Innovation followers),

помірні інноватори (Moderate innovators), скромні

інно-ватори (Modest innovators) [8].

За результатами дослідження у сфері

інновацій-ності європейських регіонів за методикою Regional

Innovation Scoreboard 2014 р. серед трьох бельгійських

регіональних одиниць виявлено, що до регіо нів гру-пи послідовників за вартістю індексу інноваційності

(Innovation followers) стабільно входять

адміністративно-територіальні одиниці Валлонія та Фландрія. Столич-ний регіон м. Брюссель наразі входить до групи регіонів

Innovation leaders, але у період 2008–2010 рр. мав

тен-денцію до зниження інноваційності. Протягом аналізо-ваного періоду 2004–2013 рр. регіони Валлонія та Флан-дрія мали тенденцію до стабілізації вартості індексу

інноваційності (табл. 1).

А

налізуючи динаміку набраних балів за

характе-ристиками інноваційності регіонів Королівства Бельгія та розрахункові прогнозні дані, дослі-дженням RIS визначено зростання вартості індексу для однієї територіальної одиниці та наявність спаду для одного регіону (по відношенню до 2010 р.) і стабілізацію двох регіональних одиниць [8].

За аналогічними розрахунками для територіальних одиниць Данії, в якій виділено п’ять регіонів, вартість

за-таблиця 1

Динаміка розподілу на групи за станом інноваційної діяльності регіонів Бельгії за 2004–2013 рр. [8]

Код Назва регіону 2004 2006 2008 2010 2013

BE1

Region de Bruxelles-Capitale / Brussels Hoofdstedelijk Gewest

Follower Follower Follower Follower Follower

BE2 Vlaams Gewest Leader Follower Leader Follower Leader

BE3 Region Wallonne Follower Follower Follower Follower Follower

(3)

ЕК

ОНОМІК

А

зак

ор

доннИЙ доСВід

БІЗНЕСІНФОРМ № 1 ’2016

33

гального індексу інноваційності в кожному з аналізова-них періодах становила понад 40. Найвища оцінка була у столичному регіоні Hovedstaden (вартість індексу від 56 у 2006 р. відповідно 55 у 2010 р. та 58 у 2013 р.), а найнижча (43) була у 2008 р. у регіоні Syddanmark, у 2008 і 2010 рр.

(41 і 43 відповідно) у регіоні Nordjylland (табл. 2).

Серед п’яти данських регіонів наразі чотири

відне-сено до групи Innovation leaders. Виявлено, що до

регіо-нів групи послідовників за вартістю індексу

інновацій-ності (Innovation followers) входить регіон Syddanmark.

Столичний регіон м. Hovedstaden і Midtjylland

стабіль-но входить до групи регіонів Innovation leaders. Регіони

Sjaelland і Nordjylland у період 2004–2013 рр. мали тен-денцію до підвищення рівня інноваційності.

Німеччина поділена на 16 політико-адміні-стративних територій NUTS 2, федеральні землі. Серед

них найвищі вартості індексу інноваційності (І)

отрима-но для таких регіонів (табл. 3):

 Rheinhessen-Pfalz (вартість індексу

інновацій-ності І (51), Karlsruhe (52), Baden-Wurttemberg

(53), Sachsen (55) i Thuringen (56) у 2008 р.;  Hamburg (50), ThHamburg (50), Thuringen (50), Mecklenburg-Vor- uringen (50),

Mecklenburg-Vor-pommern (50), Sachsen (54), Bayern (55), Berlin (57) у 2010 р.;

 ThThuringen (51), Sachsen (55), Hamburg (56), Ber- uringen (51), Sachsen (55), Hamburg (56), Ber-lin (57) у 2013 р. за вартістю характеристик ін- у 2013 р. за вартістю характеристик ін-новаційності [8].

Найнижчі вартості індексів зауважено у 2006 р. для регіону Mecklenburg-Vorpommern (28), у 2010 р. у регіонах Sachsen-Anhalt (28), Mecklenburg-Vorpommern (29), Schleswig-Holstein (29), Bremen (29), тa у 2013 р. – з погляду на вартості характеристик інноваційності – у регіонах Sachsen-Anhalt (27), Schleswig-Holstein (28), Bre - men (29) [8].

Кількість патентів, зареєстрованих у European Pa - tent Office на мільйон робочої сили, є характеристи кою,

таблиця 2

Динаміка розподілу на групи за станом інноваційної діяльності регіонів Данії за 2004–2013 рр. [8]

DKOl Hovedstaden Leader Leader Leader Leader Leader

DK02 Sjaelland Leader Follower Follower Leader Leader

DK03 Syddanmark Leader Follower Follower Follower Follower

DK04 Midtjylland Leader Leader Leader Leader Leader

DK05 Nordjylland Follower Follower Follower Leader Leader

примітка: Follower – послідовники; Leader – лідери.

таблиця 3

Динаміка розподілу на групи за станом інноваційної діяльності регіонів Німеччини за 2004–2013 рр. [8]

DEI

Baden-Wurttem berg Leader Leader Leader Leader Leader

DE2 Bayern Leader Leader Leader Leader Leader

DE3 Berlin Follower Leader Leader Leader Leader

DE4 Brandenburg Follower Follower Follower Follower Follower

DE5 Bremen Follower Follower Follower Follower Follower

DE6 Hamburg Follower Follower Follower Leader Leader

DE7 Hessen Leader Leader Leader Leader Leader

DE8

Mecklenburg-Vorpommern Follower Follower Follower Follower Follower

DE9 Niedersachsen Leader Leader Leader Leader Leader

DEA

Nordrhein-Westfalen Leader Leader Leader Leader Leader

DEB Rheinland-Pfalz Leader Leader Leader Leader Leader

DEC Saarland Follower Follower Follower Follower Follower

DED Sachsen Leader Leader Leader Leader Leader

DEE Sachsen-Anhalt Follower Follower Follower Follower Follower

DEF

Schleswig-Holstein Follower Follower Follower Follower Follower

DEG Thuringen Leader Leader Leader Leader Leader

(4)

БІЗНЕСІНФОРМ № 1 ’2016

34 ЕК

ОНОМІК

А

зак

ор

доннИЙ доСВід

яка найбільш диференціює німецькі регіони, оскільки

є такі, для яких занотовано бали у проміжку 1–3 (Bran-

Bran-denburg, Mecklenburg-Vorpommern, Schleswig-Holstein, Sachsen-Anhalt i Braunschweig), а також такі, яким було надано максимальні бали (Sachsen, Oberbayem, Bayern i Berlin) [8].

З огляду на частку працевлаштованих у середньо- та високотехнологічно розвиненій промисловості (як процент робочої сили), занотовано у німецьких регіонах Mecklenburg-Vorpommern, Brandenburg i Sachsen-Anhalt по 2–4 бали, а також по 10 балів для регіонів Baden-Wurttemberg i Braunschweig [8].

Серед німецьких регіонів найбільшу стабільність, якщо йдеться про кількість балів у обстеженні іннова-ційності RIS, отримано для регіону Baden-Wurttemberg, для якого у випадку 6 із 8 характеристик інноваційно-сті в кожному з проаналізованих періодів бали не змі-нювалися. Більше того, у двох інших німецьких регіонах (Niedersachsen i Sachsen-Anhalt) зауважено стабілізацію балів для половини характеристик.

А

наліз обстеження RIS 2014 підтверджує теорію,

що саме столичні мегаполіси виступають ліде-рами національної інноваційної активності. Як індикатор підтвердження такої теорії автори [2, 5] визна-чають рівень патентної активності. Вона складає близько 50% (відповідно Дублін – 57,8%, Аттика – 56,2%, Уусіма – 49,8%, Норд-Брабант – 49,1%, Токіо – 47,2%, Сеул – 44,2%, Онтаріо – 44%) [64, 66]. Усі три столичні регіони Бельгії, Данії, Німеччини – Region de Bruxelles-Capitale / Brussels Hoofdstedelijk Gewest, Hovedstaden та Berlin відповідно належать до найвищої групи інноваційного розвитку для своєї країни.

Обстеження RIS служить інструментом регіональ-ного управління для впровадження регіональних про-грамам Євросоюзу та окремих держав Європи. Завдяки ним у інноваційно відсталих районах споруджуються промислові підприємства, що виконують роль своє-рідних «локомотивів». Також у депресивних районах утворюються сучасні наукомісткі виробництва та філії великих фірм [3].

Такі заходи сприяють усуненню, або хоча б змен-шенню, негативних для національних соціально-еко-номічних систем наслідків відтворювальних диспропор-цій та мають сприяти активізації проведення політики соціально-економічних реформ, формують

конкуренто-спроможний внутрішній ринок товарів і послуг. 

ЛІтЕРАтУРА

1. Антонюк Л. Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації : монографія / Л. Л. Антонюк, А. М. Поручник, В. С. Савчук. – К. : КНЕУ, 2003. – 394 с.

2. Красноносова О. М. Моделі державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком в країнах світу / О. М. Красноносова, А. Д. Олійник // Економічний простір. – 2011. – № 50. – С. 11–21.

3. Красноносова О. М. Оцінка ознак депресивного стану адміністративних районів Харківської області / О. М. Красноно-сова, О. В. Тур // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2015. – № 3. – С. 536–540.

4. Науково-технічна політика Європейського Союзу: до-сягнення, проблеми, перспективи / І. Ю. Єгоров, В. І. Карпов, К. С. Степанкевич, К. А. Чекмарьов ; [під заг. ред.: А. О. Чекмарьо-ва]. – К. : НБУВ, 2004. – 148 с.

5. поручник А. Регіональна інноваційна система як осно-ва підвищення міжнародного конкурентного статусу націо-нальних регіонів / А. Поручник, І. Брикова // Міжнародна еко-номічна політика. – К. : КНЕУ, 2006. – Вип. 5 – С. 134–173.

6. Про затвердження Програми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні : Постанова КМУ від 2 люто-го 2011 р. № 389 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/389-2011-п

7. Сайт Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу : http://www.dknii.gov.ua/2010-09-09-12-22-00/2011-04-15-11-50-40

8. European Commission (2014). Regional Innovation Score-board 2014. Methodology Report [Electronic resource]. – Mode of access : http://bookshop.europa.eu/en/regional-innovation-score-board-2014-pbNBBC14001/

REFERENCES

Antoniuk, L. L., Poruchnyk, A. M., and Savchuk, V. S. Inno-vatsii: teoriia, mekhanizm rozrobky ta komertsializatsii [Innovations: theory, mechanism of development and commercialization]. Kyiv: KNEU, 2003.

“European Commission. Regional Innovation Scoreboard 2014. Methodology Report“. http://ec.europa.eu/enterprise/poli-cies/innovation/policy/regional-innovation/index_en.htm

Krasnonosova, O. M., and Tur, O. V. “Otsinka oznak depre-syvnoho stanu administratyvnykh raioniv Kharkivskoi oblasti“ [Grade signs doldrums administrative districts of Kharkiv region].

Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, no. 3 (2015): 536-540. Krasnonosova, O. M., and Oliinyk, A. D. “Modeli derzhavnoho upravlinnia naukovo-tekhnichnym ta innovatsiinym rozvytkom v krainakh svitu“ [Models of governance scientific and technological innovation and development in the world]. Ekonomichnyi prostir, no. 50 (2011): 11-21.

Poruchnyk, A., and Brykova, I. “Rehionalna innovatsiina sys-tema yak osnova pidvyshchennia mizhnarodnoho konkurentnoho statusu natsionalnykh rehioniv“ [Regional innovation system as a basis for improving the international competitive status of national regions]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho ekonomichnoho univer-sytetu (2006): 134-173.

“Prohrama rozvytku investytsiinoi ta innovatsiinoi diialnosti v Ukraini“ [The program of investment and innovation activity in Ukraine]. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/389-2011-п

Sait Derzhavnoho ahentstva z pytan nauky, innovatsii ta in-formatyzatsii Ukrainy. http://www.dknii.gov.ua/2010-09-09-12-22-00/2011-04-15-11-50-40