ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ:
* у чому полягає різниця між словосполученням і реченням;
* члени речення головні й другорядні;
* однорідні члени речення, узагальнювальні слова при них;
* звертання, вставні слова
ЧОГО ТРЕБА НАВЧАТИСЯ:
* визначати головне й залежне слова у словосполученні;
* визначати головні й другорядні члени речення;
* правильно розставляти розділові знаки в реченнях
ЩО ТРЕБА ЗАПАМ'ЯТАТИ:
* як писати лист, підписувати конверт
НАД ЧИМ ВАРТО ЗАМИСЛИТИСЯ:
35 Синтаксис — це душа мови.
Максим Рильський
Синтаксис — розділ науки про мову, який вивчає словосполу
чення та речення.
Пунктуація — розділ науки про мову, який вивчає вживання розділових знаків у реченні й тексті на письмі.
Розділові знаки вживають для того, щоб:
• тому, хто читає, полегшити розуміння писемного мовлення;
• тому, хто пише, допомогти чітко викладати свої думки в письмовій формі.
В українській пунктуації вживають такі розділові знаки:
крапка — . кома —,
знак питання —?
знак оклику — ! двокрапка — :
т и р е --- дужки — ( ) лапки — « »
крапка з комою — ; три крапки —...
Помилка, пов’язана з порушеннями правил пунктуації, називається пунктуаційною.
Зупинки в мовленні називають паузами. Мелодійний лад вимбви називають інтонацією.
Розділові знаки, які ставлять у кінці кожного з речень, вказують на паузи (зупинки) між реченнями. Ці ж знаки вказують, з якою інтонацією (окличною, неокличною) треба вимовляти речення.
Розділові знаки в середині речення також позначають паузи та ви
значають інтонацію. Інтонація, крім пауз, ураховує силу звучання голо
су (гучність), темп (швидкість) мовлення, зміну висоти голосу.
Саме зміни інтонації роблять усне мовлення виразним.
§ 33. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ Й ЗАЛЕЖНЕ СЛОВА У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ
^ Прочитайте слова та словосполучення.
• Книжка — цікава книжка.
• Бібліотека — шкільна бібліотека.
• Корисний — корисний для навчання.
• Читати — читати уважно.
• Спілкуватися — спілкуватися українською мовою.
• Навчатися — навчатися в п’ятому класі.
36 Що точніше називає предмет, ознаку або дію — слово чи слово
сполучення?
Словосполучення, як і слово, вживають для називання пред метів, їхніх ознак, ознак дій. Проте порівняно зі словом слово сполучення є точнішим.
ПОРІВНЯЙТЕ:
СЛОВО СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
підручник сучасний підручник
урок урок літератури
слухати слухати уважно
Словосполучення складається з двох і більше слів.
Як розрізнити у словосполученні головне та залежне слово?
Від головного слова до залежного ставлять питання. На письмі головне слово позначають знаком X.
Н а п р и к л а д : книжка (яка?) цікава очі (чиї?) мамині
^ За допомогою питань установіть змістовий зв’язок між словами в поданих словосполученнях. Словосполучення запишіть, по
значте головні слова.
співати (що?) пісню говорити (як?)упевнено
ЗРАЗОК ^
Усна відповідь; одержати оцінку; наполеглива праця; відчува
ли відповідальність; оцінила справедливо; працювали охоче; допо
міг товаришеві; вивчати старанно; непрості запитання; підтримати однокласника; відпочити на перерві; готувати уроки; домашні завдання; записати до щоденника.
й Із двома-трьома словосполученнями усно складіть речення.
Слова у словосполученні пов’язані:
• за зм істом (за допомогою питання від головного слова до за лежного);
• граматично (за допомогою закінчень (мамин\а\ пісн\я\\ маминіоїд1 пісн\ею[, мамин\Т\ пісн\Т\) або за допомогою закінчень і прийменників одночасно (у маминПй І пісн\Т\\ з мамин\ймй\ пісн\ями\).
^ Перепишіть словосполучення. У кожному зі слів виділіть закінчення. Назвіть прийменники. Який зв’язок забезпечу
ють закінчення або одночасно закінчення й прийменники між словами у словосполученні?
Сонячне проміння; весняного ранку; уважним читачам;
із тлумачного словника; перед наступним уроком; з цікавою книжкою.
Як визначають у словосполученні головне й залежне слова?
Який зв ’язок між словами у словосполученні забезпечують закінчен
ня і прийменники?
Словосполучення бувають непоширені та поширені.
Непоширені словосполучення складаються з двох слів (головного й залежного). Наприклад: гарний вірш, читати вголос.
Пош ирене словосполучення складається з трьох і більше слів.
Одне й те саме слово може бути головним (від нього ставлять питання до залежного слова) і залежним (до нього ставлять питання від іншого головного слова).
Наприклад: збірка дитячих вірш ів-, готуватися д о свята р ід н о ї мови.
^ Запишіть спочатку непоширені словосполучення, потім поширені.
Шкільний товариш; вірна дружба; мати друзів серед одно
класників; допомогти сусідові по парті; готуватися до контрольної роботи; тестове завдання; дотримати даного другові слова; щира приязнь; дружити змалку.
№ Поясніть різницю між словосполученням непоширеним і поширеним.
^ Випишіть лише словосполучення. Скористайтеся пам’яткою.
Сонячний день; біля школи; цікаві уроки, улюблений пред
мет, учні зібралися; школярі прийшли; гомоніли голосно; про ка
нікули; книжки і зошити; мишка від комп’ютера; важлива подія.
ПАМ’ЯТКА ^
До словосполучень не належать:
• поєднання іменників або займенників із прийменниками (після уроків-, перед тобою)-,
• слова, які є головними членами речення (учні читають-, настав вечір)-,
• слова, незалежні одне від одного (квіти і трави-, сучасний і цікавий-, читають і пишуть).
'ґгі^ ^ Випишіть лише словосполучення, у кожному знаком X позначте головне слово.
Вдячний читач; читати й перечитувати; читати вголос;
школяр прочитав; незабутня книжка; прочитали та запам’ятали;
дитина зачиталася; сучасне видавництво.
№ Як ви розрізнили слова головне й залежне?
^ ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ
Складіть висловлення (усно), використавши в його реченнях словосполучення улюблені книжки, відповіді на запитання, запам’ятаємо назавжди.
^ У вказаній послідовності зробіть усний синтаксичний розбір словосполучень:
батькова порада-, скласти пісню-, співати дзвінко.
ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ 1. Назвіть головне й залежне слова.
2. Поставте питання від головного слова до залежного.
3. Визначте, якими частинами мови виражені головне й залежне слова.
4. Укажіть, як граматично пов’язане головне слово із залежним: за допомогою тільки закінчення або за допомогою закінчення та прийменника одночасно.
ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ >
У словосполученні дружна сім 'я головне слово — с ім ’я, залежне — друж на. Сім ’я ( я к а ? ) друж на.
Головне слово виражене іменником, залежне — прикметником.
Граматично залежне слово пов’язане з головним за допомогою закінчення -а.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ >
г X
о ш ю іс ш ь с и л о ’би а ! а
/ьрлілилобгігш ш у илосш иого
^ Прочитайте. Випишіть із речень три словосполучення (на вибір), зробіть їхній синтаксичний розбір (письмово).
1. Світлий день встає над Україною (Д. Луценко). 2. Струни рідного краю у серці щоденно звучать (М .Дорош ). 3. Я вірю у вели-
ке майбутнє українського слова (С. Васильченко). 4. Тільки рідним словом ти проговориш до серця (І. Верхатський).
® Визначте слова, ужиті в переносному значенні, витлумачте це зна
чення.
У мовленні найчастіше вживають вільні (синтаксичні) словоспо
лучення: д и в и т и с я вперед; д и в и т и с я уважно; д и в и т и с я на небо.
Вільні словосполучення слід відрізняти від стійких (фразеологіч
них) словосполучень.
Стійкі словосполучення за значенням дорівнюють або одному слову
(д и в и т и с я звисока — зазнаватися), або словосполученню {дивитися правді у вічі — бути щирим).
Наприклад: Хтось діло робить, а хтось ворон ловить. Ловити ворон {ґав) — ледарювати.
^ 3 кожного рядка випишіть стійке словосполучення, яке за зна
ченням дорівнює одному слову або словосполученню.
• Спіймати зайця; спіймати облизня; спіймати метелика.
• Мокра курка; сита курка; прудка курка.
• Коса заплітається; дівчина заплітається; язик заплітається.
• Як камінь у воді; як риба у воді; як водорості у воді.
ДОВІДКА ^
Зазнати невдачі. Безвольна, нерішуча людина. Вільно, упевнено.
Невиразне або через силу мовлення.
^ Перепишіть, вибравши з дужок слово, яке утворює з поданим стійке словосполучення.
Узяти (книж ку, стілець, моду); читати (оповідання, нота
ц ії, афіші); кусати (хліб, яблуко, лікті); наламати (дров, дерев, парканів).
36 Поясніть значення стійких словосполучень. За потреби скористай
теся довідкою.
ДОВІДКА ^
Вчинити необдумано. Призвичаїтися, звикнути. Шкодувати. Дорікати.