• Nenhum resultado encontrado

У подвійних вікнах лиш оса дзвеніла й билась об легкі ши[б]ки (В. Гаптар)

НАГОЛОШЕНИХ І НЕНАГОЛОШЕНИХ ГОЛОСНИХ

3. У подвійних вікнах лиш оса дзвеніла й билась об легкі ши[б]ки (В. Гаптар)

№ Що вам відомо про українські колядки? Розкажіть про них трьома реченнями. Правильно вимовляйте дзвінкі приголосні звуки.

У середині та в кінці слова дзвінкі приголосні в українській мові не оглушуються і вимовляються чітко: голуб, стежка, мороз, казка.

Виняток становить дзвінкий приголосний [г]. Перед глухими при­

голосними він оглушується і вимовляється, як парний йому глухий [х]:

легко [л Є X к о ], НІГТІ[н' І X т' і].

Глухі приголосні перед дзвінкими звучать, як парні їм дзвінкі: бо­

ротьба [б о р о д' б а ], вокзал [ в о ґ з а л ] .

Така вимбва звуків відповідає правилам української орфоепії.

Щоб не помилитись у написанні, треба так змінити слово або дібрати до нього споріднене, щоб після сумнівного приголосного був голосний звук. Тоді приголосний вимовляється виразно.

Наприклад: легко, бо легенько-, нігті, бо ніготь-, боротьба, бо боро­

тися.

Якщо перевірне слово дібрати неможливо, слід звернутися до орфографічного словника.

ОРФОГРАМА:

літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється:

легко, вокзал, молотьба

^ Передайте кожне слово звукописом, доберіть до нього пере­

вірне слово.

ЗРАЗОК ^

- КАЮШТШ.

Боротьба, кігтик, полегкість, дьогтю, перемогти.

№ Чи уподібнюються в середині та в кінці слова дзвінкі приголосні?

Який приголосний становить виняток?

№ Чи уподібнюються глухі приголосні? Перед яким приголосним? Чи є ця умова обов’язковою?

^ Перепишіть, вибираючи з дужок потрібну літеру. Де потрібно, доберіть перевірні слова (усно).

Холо(д,т), голу(б,п), са(д,т), лі(ж,ш)ко, ни(з,с)ький, ми(г,х)тів, ски(д,т)ка, боро(т,д)ьба.

^ Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Пізнать себе — то школа неле..ка. Ж ..ття мінливе, мов шви..ка ріка (П . Воронько). 2. А десь на гор..зонті дви..тять громи (П. Перебийніс). 3. Небо хмарне, во..ке, наче з вати (Б. Сосюра).

4. Л е..к і тумани серпанками сонні долини вкр..вають (Леся Українка). 5. Багрець в..чірньої зорі палав, м и..тів, палахкотів (М. Бажан).

Й Позначте в словах орфограму «літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється».

й Поясніть значення стійких висловів сідати на легкий хліб; гострити кігті. Вимовте їх відповідно до правил орфоепії.

с а Перепишіть прислів’я, до кожного з виділених слів доберіть перевірне слово й запишіть його в дужках. Позначте у виділених словах орфограму.

ЗРАЗОК

М к ы х ь ІЬГПХШШХЬ, (Ь ш /ш ьи [/ЬШ Ж ЬЬ]'ІАЮ Г7Ц Ь0.

1. Той, хто чухає ведмедя, повинен мати залізні нігті. 2. Да­

леко, та легко, а близько, та слизько. 3. Праця — не ганьба, хоч і молотьба. 4. Покора і просьба стіну пробивають. 5. Ложка дьогтю зіпсує діж ку меду.

№ Поясніть розділові знаки в другому реченні.

Шиплячі приголосні [ж], [ч], [ш], [дж] перед свистячими [з], [з'], [с], [С], [ц], [ц'], [дз], [дз'] змінюються у вимові на відповідні їм свистячі.

Внаслідок такого уподібнення вимовляється подовжений свистячий звук: дочці [д о ц': і] , донечці [ д о н еиц': і], лисичці [л ие с й ц ':і], або два свистячі звуки: подружці [п 6 д р у з' ц' і] , книжці [к н й з' ц' і], товаришці [т о в а р ие с' ц' і], ложці [л о з' ц' і].

На письмі такі зміни у вимові не позначаються.

Щоб не помилитись у написанні, слово із сумнівним приголос­

ним потрібно змінити або дібрати до нього споріднене так, щоб після сумнівного звука стояв голосний (подружці — подруженька) або приголосний, що не впливає на вимову попереднього звука (донечці — донечка).

^ Подані іменники поставте у формі давального відмінка однини.

Запишіть пари слів. Іменники у формі давального відмінка пере­

дайте звукописом.

ЗРАЗОК

Лоою плд - иШ Ж Ц І, [ж О ^’Ц 'Ъ ].

Подружка, книжка, сестричка, лисичка, кішка, кішечка.

Е 1 Перепишіть записуючи буквами подані фонетичною транскрип­

цією слова.

1. Голодній [лиесйц':і] курчатко сниться. 2. У [кнйз'ц'і]

кохайся — розуму набирайся. 3. Молодому тепліше в [сорбц'гі], ніж старому в кожусі. 4. Його і в [лбз'ц'і] не влучиш. 5. [мурас'ц'і]

роса — океан (Народна творчість).

^ Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені літери.

1. І кожен росточок на гіло..ц і грає з..лен ій (Є. Гуцало).

2. Дов..лося біло..ці гриб сушить на гіло..ці (А. Качан). 3. Хто витре Дюймово..ці сльози хустинкою голубою? (Г. Скірська). 4. Жупан — соро..ці не пара. 5. Жвавий, як рибка в рі..ц і. 6. Нашій кіш е..ці миші хвоста від’їли (Народна творчість).

$& Позначте в словах орфограму «літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється».

Уподібнення відбувається при вимові дієслів на -ться, -ш с я :

сміється [с м' і й е ц': а ], переливається [п еи р еи л ие в а й еи ц': а ], на­

хиляєшся [н а х ие л' а й еи с': а ], змагаєшся [з м а г а й еи с ':а ], купаєшся

[ к у п а й е ис': а].

У дієсловах на -ть, -ться пишемо зн ак м ’якшення.

^ Прочитайте прислів’я, дотримуючи правил орфоепії.

1. Глибока вода не каламутиться. 2. Хто трудиться, той менше журиться. 3. Усяка людина цінується за працею. 4. Як боїшся го­

робців, не сій проса. 5. На мені покатаєшся, як на їж аку. 6. Чужим потом не нагрієшся. 7. Хто хвалиться, той кається.

№ Поясніть написання дієслів зі знаком м’якшення та без нього.

# Які прислів’я по-різному висловлюють ту саму думку? Сформулюйте її.

Ш Ь Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки дієслова.

1. Слово до слова, то й ... мова. 2. Де рибка ..., там вудку й закидай. 3. На чужому коні не наїздишся, на чужому добрі.... 4. Пов­

ний колос до з е м л і..., а порожній угору ... . 5. Держися за гриву, бо за хвіст .... 6. Як топишся, то й за соломинку ....

ДОВІДКА ^

Ловиться. Гнеться, пнеться. Зложиться. Схопишся. Не нахвалиш­

ся. Не вдержишся.

№ Прочитайте прислів’я, звертаючи увагу на правильну вимову дієслів.

& Поясніть написання дієслів з не.

й а Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Виділені слова вимовте відповідно до правил орфоепії.

1. Крушімо зло в щоденній боро..ьбі\ (Т. Севернюк). 2. Гуде пла­

нета в буднях, як во..зал (Б. Олійник). 3. Як почуває..ся добре, коли ти у себе вдома! (О. Довготі’літі). 4. Зами.лпіли в повітрі голубині крила(М. Семенко). 5. Навчай гро..ьбою тільки тоді, коли не можна про..ьбою. 6. Л ..лекау соро..ціз полотна — немов косар (Є. Гуцало).

7. Усміхнеться д..тятко в п..лю ..ц і (Б. Василашко).

Позначте в словах орфограму «літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється».

№ Підкресліть слова із сумнівними ненаголошеними голосними. Пояс­

ніть їхнє написання.

§ 2 3 . В И М О В А І П Р А В О П И С П Р Е Ф ІК С ІВ

роз-, без-

Дзвінкий приголосний [з] у префіксах роз-, без- перед наступними глухими приголосними може оглушуватися: розказати [ р о с к а з ё т и ] , безперечно [б еи с п еи р ё ч н о ] .

Префікси р о з-, без- пишемо завжди з літерою з.

^ Перепишіть, виділені слова передайте фонетичною транскрип­

цією. Прочитайте речення, дотримуючи правил орфоепії.

ЗРАЗОК

М о ^ оІв^<м іою нхі, [(Г & о :н )и о ю и о ь ].

1. Розплющ ив ранок очі сині (С. Л епех). 2. Зоря над гаєм розцвіпга (Г. Соколенко). 3. Там шумлять степи безкраї (Г. Черінь).