ÏÐÎÃÍÎÇÓÂÀÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÊÎÃͲÒÈÂÍÈÕ ÏÎÐÓØÅÍÜ ÏÐÈ ÇÀÑÒÎÑÓÂÀÍͲ ÍÅÉÐÎÏÑÈÕÎËÎò×ÍÎÃÎ ÒÅÑÒÓÂÀÍÍß Ó ÕÂÎÐÈÕ Ç ÀÐÒÅвÀËÜÍÎÞ Ã²ÏÅÐÒÅÍDzªÞ ÒÀ
òÏÎÒÈÐÅÎÇÎÌ
Герот М.І., Кіра Т.Ю., Ковач Е.А., Когут Ю.І.
Науковий керівник – М.І. Лесів
ДВНЗ«Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра неврології та нейрохірургії
м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: gerotmaria@rambler.ru
Актуальність теми: на сьогоднішній день однією з вагомих проблем клінічної неврології являється розробка нових наукових підходів до визначення когнітив-
них порушень у людей, які страждають на гіпертонічну хворобу та гіпотиреоз-
не захворювання.Діагностика когнітивних порушень у хворих на ранніх стадіях розвитку тяжка у зв’язку з необізнаністю лікарів терапевтичного профілю про особливості перебігів та темпи прогресування даних розумових порушень, особливості їх ведення та необхідності нейропсихологічного тестування, що не викликає сумнівів в актуальності нашої роботи.
Метою наукової роботи було проаналізувати когнітивні порушення у хворих на гіпертонічну хворобу та у пацієнтів із гіпотиреозом за допомогою короткої шкали оцінки психічного статусу(MMSE), шкали MoCA та Когнітивного Тесту Аденбрука – КТА-ІІІ( українська версія 2017р.)
Матеріали і методи: дослідження проводилося за участі 22-ох хворих віком від 45 до 65р., які були поділені на дві
дослідні групи. І- 11 пацієнтів із гіпертонічною хворобою, які отримують антигіпертензивну терапію (50%); ІІ- 11 пацієнтів із гіпотиреозом, які отримують відповідне лікування. Контрольна група – 10 здорових осіб. Тестування проводилося в умовах стаціонару, затрачаючи 30хв. на кожного пацієнта. Використовувались: Mini-Mental State Examination(MMSE), MoCA та The Addenbrooke’s Cognitive Examination Revised ( українська версія 2017р.)
Результати: в результаті статистичного аналізу отриманих даних виявлена різниця між результатами обстеження за шкалами MMSE,MoCA та Аденбрука як першої, так і другої групи у порівнянні з контролем. Проте у дослідженні достовірна різниця між результатами першої і другої дослідницької групи відсутня. Було визначено, що існує прямий сильний зв’язок між результатами тестування MMSE,MoCA та Аденбрука І групи та результатами тестування MMSE,MoCA та Аденбрука ІІ групи пацієнтів.
Чутливість тесту MMSE є недостатньою, як скринінг когнітивних розладів застосовували шкалу MoCA. Шкала Аденбрука виявилась найчутливішою до виявлення зниження когнітивних функцій.
Висновок: виходячи з вищесказаного можна зробити заключення, що використання даних тестів для визначення когнітивних порушень є певною мірою ефективними у попередженні ранніх етапів зниження розумової активності. Що дає поштовх до пошуків специфічних комплексних досліджень до широкого спектру порушень. У даному вибраному науковому напрямку будуть продовженні дослідження.
ÍÅÉÐÎԲDzÎËÎò×Ͳ ÒÀ ÍÅÉÐÎղ̲×Ͳ ÀÑÏÅÊÒÈ ÂÈÍÈÊÍÅÍÍß ÒÀ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÏÀͲ×ÍÈÕ ÀÒÀÊ (ÏÀ)
Горошинська О.В.
Науковий керівник — асист. І.І. Лета
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова Кафедра нервових хвороб
м. Вінниця, Україна, e-mail:
Актуальність: За даними епідеміологічного дослідження “Психічне здоров’я у світі” та згідно з офіційною статистикою МОЗ України станом на 2014 рік рівень звернень населення з приводу панічних розладів протягом життя склав 35,5%. Рівень річних звернень становить близько 4%, для порівняння — рівень США — 11-18% річних звернень. Така велика різниця може свідчити не стільки про низький рівень захворюваності на ПА, скільки про проблему діагностики панічних розладів, клінічні прояви яких часто масковані вегетативними і соматичними скаргами. Дослідження етіології і патогенезу даної патології в рамках неврологічної науки дозволить виділити закономірності виникнення й розвитку та можливості вдосконалення діагностики та лікування ПА.
Мета: Вивчити сучасні погляди на етіологію та патогенез ПА. Дослідити роль зміни активності нейротрансмітерних систем як фактор схильності до розвитку ПА. Вивчити клінічне значення адренореактивності у хворих з панічними розладами. Вивчити зміни когнітивних функцій і стану неспецифічних (скронево-лімбічних і стовбурово-ретикулярних) систем мозку при ПА.
Матеріали та методи: Вивчення наукових публікацій. Дослідження структури захворюваності на панічні розлади в Україні та світі, співвідношення типових і нетипових випадків ПА.
Результати: В ході дослідження з’ясувалося, що у більшості пацієнтів зі схильністю до ПА виявлено порушення нейротрансмісії серотоніну та гамма-аміномасляної кислоти, доказом чого є ефективність застосування серотонінергічних антидепресантів й бензодіазепінів для лікування даної патології. У пацієнтів з низькою адренореактивністю організму приступи ПА носять менш типовий характер, характеризуючись більшим рівнем тривоги і меншою ефективністю ліків, що застосовуються. З результатів досліджень методом викликаних потенціалів (ВП) з оцінкою хвилі Р300 стало відомо, що у осіб з типовими панічними атаками спостерігається збільшення амплітуди піка Р300, тоді як у пацієнтів з нетиповими ПА — її зменшення з переважанням процесів гальмування в корі, що відображає дисфункцію скронево-лімбічних структур мозку.
Висновки: Не зважаючи на яскраву клінічну картину, пацієнти з ПА довгий час лікуються у лікарів-інтерністів з приводу інших патологій, схожих за симптоматикою, не усуваючи самої причини. Наявне на даний момент розуміння панічних розладів не завжди дає успішні результати, тому актуальним є пошук нових методів діагностики і засобів терапії ПА, які могли б забезпечити стійку ремісію й задовільний рівень життя пацієнтів з даним діагнозом.
ÂÏËÈ ÃÐÓÏÈ ÊÐβ ÒÀ ÉÎÄÎÏÐÎÔ²ËÀÊÒÈÊÈ ÍÀ вÂÅÍÜ ÊÎÃͲÒÈÂÍÈÕ ÔÓÍÊÖ²É ÌÀÉÁÓÒÍÜÎÃÎ ÔÀÕ²ÂÖß-ÌÅÄÈÊÀ
Грицишин Л.М.
Науковий керівник – асист. М.І. Лесів
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра неврології та нейрохірургії м. Івано-Франківськ, Україна, е-mail:
Метою роботи є вивчення рівня когнітивних функцій студентів – медиків ІФНМУ в залежності від групи крові та резус- фактора; оцінка рівня когнітивних функцій у студентів, що постійно профілактично вживають йод.
Матеріали і методи: оцінку когнітивних функцій проводили за допомогою Проби Шульте, Тесту запам’ятовування 10 слів (Лурія). Дослідження проводилось на 3-му курсі медичного і фармацевтичного факультетів ІФНМУ. Опитано 56 студентів(36 дівчат і 20 хлопців).
Результати: Поширеність різних груп крові серед даної групи досліджуваних студентів складає І група крові - 24,52%, ІІ – 45,28%, ІІІ – 11% і, ІV -18,86%. Серед вибірки студентів суто з І групою крові спостерігається такий рівень когнітивних функцій:
високий – 15,38%, середній – 38,46%, низький – 46,16%. Серед ІІ групи: високий – 25%, середній – 58,34%, низький – 16,66%.
Серед ІІІ групи крові: високий – 33,33%, середній – 0%, низький – 66,67%. Серед ІV групи крові: високий – 20%, середній – 20%, низький – 60%. Розглядаючи загальну вибірку студентів, враховуючи процентне співвідношення всіх груп крові отримані такі результати: високий рівень спостерігається у 26,41%. Загалом серед цих студентів І група крові зустрічається у 14,28%
випадків, ІІ – 42,85%, ІІІ – 14,28%, ІV- 28,57%. Середній рівень когнітивних функцій спостерігається у 39,62% . Серед них І група крові зустрічається у 23,8% випадків, ІІ – 66,66%, ІІІ – 0%, ІV- 9,52%. Низький рівень наявний у 33,96% опитуваних сту- дентів. Серед них І група крові зустрічається у 33,33% випадків, ІІ – 22,22%, ІІІ – 22,22%, ІV-22,22%. Позитивний резус-фактор
серед опитуваних студентів траплявся у 73,59% випадків, негативний – у 26, 41% випадків. Слід відмітити, що серед студентів з негативним резус - фактором не спостерігався високий рівень когнітивних функцій (71,42% -мали низький і 28,58% - середній рівень).
У 30,18% опитаних студентів спостерігався ендемічний зоб, з частотою приблизно однаковою для всіх груп крові. У 7,5%- аутоімунний тиреоїдит і ,що цікаво, 100% таких студентів із І групою крові та позитивним резус - фактором, і мають невисокий рівень когнітивних функцій.
Серед усіх опитаних студентів, що постійно профілактично вживають йод (препарати йоду в добовій дозі до 200мкг) спостерігався високий рівень когнітивних функцій.
У загальній вибірці студентів з високим рівнем когнітивних функцій 71% -постійно приймають препарати йоду,а решта 29%- постійно вживають йодовану сіль та багаті йодом продукти. Проте відсоток студентів, які проводять постійну йодопрофілактику досить низький – 33,96%.
Висновок: Когнітивні функції є важливим фундаментом у формуванні професійного та клінічного мислення медика, від якого безпосередньо залежить здоров’я і життя пацієнта.У досліджуваних студентів виявлено певний взаємозв’язок когнітивних функцій та із приналежністю до певної групи крові і резус - фактора.
ÇÐÈÒÅËÜÍÀß ÎÁÐÀÒÍÀß ÑÂßÇÜ – ÇÅÐÊÀËÜÍÀß ÒÅÐÀÏÈß Â ÍÅÉÐÎÐÅÀÁÈËÈÒÀÖÈÈ Дурльов М.М.
Научный руководитель – д.мед.н., проф. А.И. Потапов Кафедра неврологии та нейрохирургии
ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»
г. Ивано-Франковск, Украина, e-mail:
Зеркальная терапия (ЗТ) – метод, основанный на создании искусственной визуальной обратной связи. ЗТ используется для лечения болевых синдромов, таких как фантомные боли и комплексный региональный болевой синдром 1 и 2 типов, а также двигательной реабилитации больных с гемипарезом после инсульта и после хирургических вмешательств на верхней конечности. Считается, что основным принципом действия ЗТ является восстановление нарушенной обратной афферентации от пораженной/утраченной конечности. В качестве механизмов действия ЗТ в литературе наиболее часто обсуждается роль
«зеркальных нейронов», объединяющих в мозге процессы выполнения и восприятия действия. Очевидные плюсы метода ЗТ заключаются в простоте использования, доступности и, что особенно важно, в ориентированности на конкретного пациента.
Технология ЗТ. Для проведения ЗТ необходим только один инструмент – зеркало. Во время занятий ЗТ перед пациентом ставится зеркало отражающей поверхностью в сторону здоровой руки или ноги, ориентированное таким образом, что пациент видит только свою здоровую конечность и ее отражение в зеркале. Пациент смотрит в зеркало, за которым находится его пораженная конечность, видит в нем здоровую и старается выполнять синхронные движения обеими руками (ногами) . Таким образом, возникает зрительная иллюзия того, что больная конечность работает так же хорошо, как здоровая.
Основными условиями использования ЗТ являются: наличие нарушений только с одной стороны и способность больного удерживать внимание на отражении в зеркале.
Исследование. В 01.10.2017 г. в областной клинической больнице Ивано-Фр анковска, на кафедре нейрохирургии было проведено первое плацебо-контролируемое исследование эффективности ЗТ, у больных после инсульта. В эксперименте были взяты 50 пациентов с гемипарезом, после инсульта. Эксперимент проводился в течении нескольких месяцев. У 35-ти пациентов за период 1,5 месяца было зарегистрировано улучшение функции пораженных конечностей, пациенты начали выполнять ранние недоступные для них движения. Каждая процедура проводится не дольше периода времени, при котором пациенту удается испытывать ощущение (иллюзию) движение больной конечностью, как здоровой. Пациенты занимались каждый день 4 раза в день по 30 минут.
Заключение.Эффективность метода ЗТ для лечения болевых синдромов и для восстановления движений после инсульта показана во многих работах. Метод ЗТ уже активно применяется в составе комплексной реабилитации после инсульта во многих странах мира. Важно подчеркнуть, что одним из основных достоинств ЗТ является возможность ее использования у больных с тяжелой степенью моторного дефицита, вплоть до плегии. В то же время, ввиду простоты, доступности и безопасности данной методики, нет никаких причин, по которым она не могла бы быть введена как рутинная процедура в комплексе других методов двигательной нейрореабилитации.
ÊÎÍÖÅÏÖ²ß ÏÅÐÂÈÍÍί ÑÓÄÈÍÍί ÑÈÑÒÅÌÈ ßÊ ÎÑÍÎÂÀ ÍβÒÍÜÎÃÎ ÐÎÇÓ̲ÍÍß ÌÅÕÀͲÇ̲ ÒÅÐÀÏÅÂÒÈ×Íί IJ¯ ÀÊÓÏÓÍÊÒÓÐÈ ÏÐÈ ãîëîâíîÌÓ áîëþ ó ä³òåé
Мигаль В.Б.
Науковий керівник — д.мед.н., проф. М.І. Пітик
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра неврології та нейрохірургії м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail:
Актуальність та мета дослідження. Терапевтичні ефекти акупунктури все ширше застосовуються в усьому світі і все більшою мірою важливо з’ясувати їх механізми з точки зору сучасних наукових концепцій . Тому слід запитати, що особливого в акупунктурних точках та меридіанах, і що їх відрізняє від інших сусідніх областей. Як функціонує нейродинаміка або інша стимуляція, що застосовується в акупунктурних точках? Останнім часом акцент ставиться на уточнення анатомо-фізіологічної структури точок акупунктури та меридіанів.
Матеріали та методи дослідження. Нами проведено порівняльний аналіз ефективності використання корпоральної акупунктури у дітей із головним болем. На базі відділення для дітей з ураженням ЦНС та порушенням функції опорно- рухового апарату Івано-Франківської ОДКЛ обстежено 12 дітей віком від 12 до 17 років, які перебували на лікуванні з приводу головного болю напруги (4), церебральної ангіодистонії (5) та мігрені (3 дітей). Також проаналізовано 9 історій хворіб за період з 2015 року, 2- з головним болем напруги та 7 – з церебральною ангіодистонією. Інтенсивність головного болю оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Діти основної групи отримували в комплексному лікуванні курс акупунктури (7 сеансів
з використанням місцевих точок та точок загальної дії).
Результати та їх обговорення. У всіх дітей у порівнянні із дітьми контрольної групи відмічалася позитивна динаміка, більш значне зниження балу за ВАШ спостерігалося у дітей з головним болем напруги, дещо менше – у дітей з церебральною ангіодистонією. У дітей з мігренню акупунктура використовувалася у міжприступному періоді. Слід зазначити, що у всіх обстежених дітей відмічено позитивну динаміку психо-емоційного фону, особливо у дітей з мігренню, у яких зменшувалася тривожність, пов’язана із очікуванням наступного приступу.
Висновки. Корпоральна акупунктура може бути рекомендована для застосування у комплексному лікуванні головного болю у дітей. Позитивний терапевтичний ефект отримує пояснення з позиції розуміння функціонування відкритої в останні роки первинної судинної системи, яку розглядають як реальний функціонально-морфологічний субстрат акупунктурних точок і меридіанів, який тісно пов’язаний з нейромедіаторними механізмами мозку.
ÎÑÎÁËÈÂÎÑÒ² ÏÎÂÒÎÐÍÈÕ ËÅÃÊÈÕ ×ÅÐÅÏÍÎ-ÌÎÇÊÎÂÈÕ ÒÐÀÂÌ Ó ÎѲÁ ÞÍÀÖÜÊÎÃΠ²ÊÓ
Муравська Л.А.
Науковий керівник – к.мед.н., доц. О.І. Троян Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Кафедра нейрохірургії м. Київ, Україна, e-mail:
Метою роботи було вивчення особливостей повторних легких черепно-мозкових травм (ЧМТ) у осіб юнацького віку.
Матеріали і методи. Дослідження включало обстеження 38 осіб юнацького віку, які перенесли в анамнезі повторні легкі ЧМТ (від двох до п`яти) з використанням методів клініко-неврологічного та нейропсихологічного аналізу, нейровізуалізаційних, нейрофізіологічних та імуногенетичних методів, статистичного опрацювання. Контрольну групу склали 30 осіб віком від 16 до 21 року (середній вік 18,23±1,55), які не мали в анамнезі перенесених ЧМТ.
Отримані результати. В клінічній картині наслідків травм голови у осіб юнацького віку домінували такі синдроми як вегетативної дисфункції, цефалгічний, церебрастенічний, когнітивних порушень, лікворно-гіпертензійний; у 56,78% випадків типовим було одночасне поєднання від двох до п`яти клінічних синдромів. Встановлено зниження когнітивних функцій у обстежених пацієнтів за даними нейропсихологічного тестування та дослідження когнітивних викликаних потенціалів головного мозку (Р300).
За даними нейровізуалізуючих методик у осіб юнацького віку, які перенесли повторні легкі ЧМТ виявлені асиметрія бокових шлуночків, розширення бокових, III шлуночків та порожнини прозорої перегородки, конвекситальне розширення підпавутинних просторів.
Характерним було збільшення діаметрів екстракраніальних судин, частоти випадків деформації ходу хребцевої артерії (V2 сегмент), венозні порушення, ангіоспазм, підвищення швидкості кровотоку по екстракраніальних відділах каротидного басейну та зниження в судинах вертебрально-базилярного басейну зі зміною показників судинної резистивності; інтракраніальний відділ каротидного басейну характеризувався зниженням швидкості кровотоку без зміни показників судинної резистивності.
У більшості обстежених пацієнтів мали місце ознаки венозної дисциркуляції у вигляді відхилення швидкісних показників у внутрішній яремній вені та венах Розенталя.
Найбільш частими патологічними електроенцефалографічними змінами у осіб з перенесеними повторними легкими ЧМТ були дифузні зміни біоелектричної активності головного мозку, дисфункція неспецифічних серединних структур, дифузні неепілептиформні та фокальні зміни у лівій півкулі головного мозку; показники амплітуди альфа-ритму знижувались, а частоти альфа-ритму – підвищувались, хоча знаходились в межах норми.
У осіб юнацького віку спостерігалось порушення регуляції клітинної та гуморальної ланок імунної системи, що проявлялось підвищенням хелперно-індукторної субпопуляції Т-лімфоцитів, супресорно-ефекторної субполяції Т-клітин, В-лімфоцитів на фоні зниження відсоткового вмісту природніх кілерів; відзначено підвищення середніх значень рівнів аутоантитіл до нейроспецифічних білків; виявлено дисбаланс у вмісті протизапальних цитокінів. Розвиток синдрому когнітивних порушень достовірно корелював з наявністю генотипу ε3ε4, ε4ε4 та алелі ε4.
Висновок. Дане дослідження дозволяє виявити особливості повторних легких ЧМТ у осіб юнацького віку, що в подальшому дасть можливість прогнозувати ризик розвитку можливих ускладнень та покращити їх профілактику.
ÅÔÅÊÒÈÂͲÑÒÜ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÊÎÐÏÎÐÀËÜÍί ÀÊÓÏÓÍÊÒÓÐÈ ÏÐÈ ÍÅÂÐÎÏÀÒ²¯
ËÈÖÅÂÎÃÎ ÍÅÐÂÀ Ó Ä²ÒÅÉ Романчук Ю.Б., Мацигін Ю.Ю.
Науковий керівник – к.мед.н., асист. І.І. Ліскевич
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра неврології та нейрохірургії м.Івано-Франківськ, Україна, e-mail:
Актуальність теми. Велика поширеність невропатій лицевого нерва у дітей – вони складають до 21% серед інфекційних захворювань периферійної нервової системи, недостатня ефективність лікування у 25-30% випадків, потенційно важкі наслідки (у 8 – 15% хворих залишається грубий дефект обличчя через залишковий парез мімічних м’язів, а у 16 – 32 % хворих розвивається постневритична контрактура мімічних м’язів) визначають необхідність пошуку шляхів удосконалення лікування даної патології, зокрема із використанням рефлексотерапії. Рефлексотерапія може застосовуватися на різних етапах лікування і є сумісною з більшістю інших методів. Її суттєвою перевагою є можливість застосування в гострому періоді. Висока ефективність даного методу зумовлена позитивним впливом на розлади мікроциркуляції, ішемію, гіпоксію нерва, порушення тканинного метаболізму, а також міорелаксуючою, міотонізуючою, аналгезуючою, седативною, імуномодулюючою дією.
Матеріали та методи дослідження. На базі відділення для дітей з ураженням ЦНС та порушенням функції опорно-рухового апарату Івано-Франківської ОДКЛ нами проведено аналіз ефективності використання корпоральної акупунктури у дітей з невропатією лицевого нерва у відновному періоді. Основну групу склало 11 дітей віком від 9 до 17 років, в комплексне лікування
яких були включені сеанси корпоральної акупунктури з використанням точок меридіанів шлунку, потрійного обігрівача, жовчевого міхура, а також точок загальної дії. Голки вводилися в обидві половини обличчя: за стимулюючою методикою на ураженій стороні та гальмівною – на здоровій. Контрольну групу склали 15 дітей, які отримували стандартне лікування (аналіз історій хворіб).
Результати дослідження. На підставі аналізу ступеня ураження системи «лицевий нерв – мімічні м’язи» за шкалою House- Brackmann, термінів стаціонарного лікування та частоти виникнення контрактури мімічних м’язів, нами зроблено висновок, що корпоральна акупунктура є більш ефективною при тяжкому ураженні системи «лицевий нерв – мімічні м’язи». Дещо вищою була частота розвитку контрактури мімічних м’язів у дітей основної групи.
Висновки. Таким чином, корпоральна акупунктура може бути рекомендована для використання у комплексному лікуванні невропатії лицевого нерва у дітей. Оскільки відновлення відбувається на фоні росту та мієлінізації нервових волокон у значно коротші терміни, аніж у дорослих, на наш погляд, більш доцільним є застосування гармонізуючої методики.
ÖÈÒÎÍÅÉÐÎÏÐÎÒÅÊÖ²ß ÏÐÈ ÒÐÈÂÀËÈÕ ÍÅÉÐÎÕ²ÐÓÐò×ÍÈÕ ÂÒÐÓ×ÀÍÍßÕ Тітов О.І., Мельник Ю.В.
Наукові керівники: д.мед.н., проф. О.І. Потапов, асист. І.І. Нестор ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра неврології з курсом нейрохірургії Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail:
Застосування мікроскопічної техніки подовжує час виконання оперативного втручання і вимагає додаткового захисту мозку від неуникних ятрогенних негативних чинників - примусова вентиляція, наркозна медикація, гемодинамічні зміни, температура іригаційних розчинів, електричне подразнення мозку при діатермокоагуляції, механічне подразнення (пошкодження) інструментами. Одним з перспективних засобів для нейропротекції є цитиколін. Метою роботи було вивчення ефективності та безпечності застосування цитиколіну для зменшення вторинних інтраопераційних ішемічних ускладнень, поліпшення результатів лікування.
Під спостереженням знаходилося 52 хворих з інфра- та супратенторіальними пухлинами: 45% чоловіків і 55% жінок. Вік хворих 33- 71 рік. Хворим І групи проводили стандартне загальне знеболювання. Хворим ІІ групи стандартну схему знеболювання доповнювали інфузією 1000 мг цитіколіну («Нейроцитин», Юрія-Фарм, Україна) відразу ж після індукції анестезії та через 2 години від початку оперативного втручання. Для оцінки динаміки ішемічних проявів досліджували вміст нейрон-специфічної енолази (НСЕ) – єдиного загального маркера усіх диференційованих нейронів. У здорових добровольців значення НСЕ складали 10,94±0,35 нг/мл, а вихідні дані у хворих обох груп складали 87,69±1,13 нг/мл, що свідчило про наявність помірної ішемії мозку спричиненої основним захворюванням. У хворих І групи через 1 год. від початку втручання НСЕ складала 96,32±0,41 нг/мл, наприкінці 2 год. – 102,95±0,50 нг/мл, через 3 год. – 112,63±3,92 нг/мл і через 4 год. – 115,80±3,90 нг/мл. З кінця 5 год. рівень НСЕ вже на 45,2% (р<0,001) перевищував вихідні значення, а наприкінці 6 години – на 81% (р<0,001). Після завершення хірургічного втручання значення НСЕ були на 92,7% більшими за вихідні значення, що свідчило про значне посилення вторинного ішемічного ураження нейронів. У хворих ІІ групи значення НСЕ не відрізнялися від вихідних показників, через 2 год. складали 93,32±1,80 нг/мл, через 3 год. – 89,63±2,16 нг/мл, а через 5 год. – 92,17±1,32 нг/мл. Після завершення хірургічного втручання рівень НСЕ складав 78,14±1,68 нг/мл, що на 10,8% менше вихідних значень. Отримані дані свідчать про виражений і швидкий нейрозахисний вплив розчину цитиколіну. Тенденція до зниження вмісту НСЕ зберігалася і в ранньому післяопераційному періоді і досягла свого найнижчої відмітки – 62,22±1,40 нг/мл на 12 год. після закінчення хірургічного втручання. Інтраопераційна нейропротекція розчином цитиколіну в сумарній дозі 2000 мг в/в краплинно є безпечною та ефективною і створює необхідне тло для наступної післяопераційної нейрореабілітації прооперованих хворих.
ϲÄÃÎÒÎÂÊÀ ÄÎ ÀÍÅÑÒÅDz¯ ÒÀ ÎÏÅÐÀÖ²ÉÍÎÃÎ ÂÒÐÓ×ÀÍÍß ÏÀÖ²ªÍÒÀ Ç ÅϲËÅÏѲªÞ Уляновська М.І., Куляба Н.О.
Наукові керівники: к.мед.н., доц. Н.В. Малярська, д.мед.н., проф. У.А. Фесенко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Кафедра неврології
Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії ФПДО м. Львів, Україна, e-mail:
Мета і завдання. Епілепсія є серйозним та доволі поширеним неврологічним розладом, що зустрічається із частотою 0,5- 1% населення. Такі пацієнти часто потребують анестезії для проведення планової чи екстреної хірургії, зокрема, при травмах, отриманих під час нападу. Отже, метою роботи є визначення сучасних рекомендацій щодо періопераційного ведення пацієнтів з епілепсією.
Матеріали і методи. Дослідження проводилося шляхом аналізу медичної літератури, наукових статей.
Результати. При підготовці хворих на епілепсію до операції слід детально вивчити історію хвороби, тип, характер і частоту нападів, отримуване лікування та його ускладнення з дослідженням рівнів препаратів у плазмі крові, показники артеріального тиску. У пацієнтів з анамнезом контрольованої епілепсії треба уникнути відхилень від графіку прийому антиепілептичних препаратів (АЕП) протягом операції. Їм варто приймати свої звичні ліки вранці в день операції і регулярне дозування відновити якнайшвидше після втручання. Якщо буде пропущено кілька доз, AEП слід вводити парентерально.
Індукція та інгібування ізоферментів цитохрому Р450 в метаболізмі печінки є найважливішим механізмом взаємодії препаратів.
Багато з AEП, такі як карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал володіють сильними ферментативними властивостями, отже, при їх використанні знижується концентрація в плазмі інших препаратів. Окскарбазепін і еслікарбазепін є слабшими індукторами,та їх ефекти можуть бути клінічно значущими. Валпроат є інгібітором ферментних систем, тож може зменшити кліренс багатьох ліків, включаючи АЕП. Габапентин, ламотриджин, леветирацетам, тиагабін та вігабатрін не індукують печінкових ферментів.
Макролідові антибіотики, особливо еритроміцин, є сильними інгібіторами CYP3A4, що бере участь у метаболізмі карбамазепіну, тож можуть призвести до збільшення його токсичності. Застосування карбапенемових антибіотиків знижує
концентрацію валпроату у сироватці крові.
Відомо про випадки судом, спричинених такими інгаляційними анестетиками (ІА) як севофлюран (у дітей та при застосуванні високої концентрації під час гіпокапнії) та енфлуран. Ізофлуран показав добрі протисудомні властивості. Ізофлуран та десфлуран використовуються при епілептичному статусі.
Опіоїди (фентаніл, альфентаніл, суфентаніл, морфін та, особливо, меперидин) можуть викликати у пацієнтів генералізовані судоми, часто при інтратекальному введенні. Опіоїдні анестетики, як реміфентаніл і альфентаніл, використовуються для посилення активності ЕЕГ у пацієнтів з фокальною епілепсією.
Внутрішньовенні анестетики (ВВА) (кетамін) мають збуджувальну активність при індукції анестезії, але у більших дозах діють як протисудомні препарати. Барбітурати (тіопентал, метугекситал і пентобарбітал) і пропофол, а також діазепам, мідазолам та лоразепам добре зарекомендували себе для лікування епілептичного статусу.
Висновки. При контрольованій епілепсії основне завдання періопераційного періоду – не порушувати графік прийому препаратів. АЕП з групи карбамазепіну знижують концентрації інших препаратів. Валпроат може зменшити кліренс деяких ліків. З ІА небезпечними є севофлюран, енфлуран, а рекомендованими – ізофлуран та десфлуран.
Опіоїдів варто уникати, вони посилюють активність ЕЕГ. ВВА у низьких дозах можуть сприяти нападам, але в дозах, які спричиняють седативні або анестетичні ефекти, мають протисудомні властивості. Бензодіазепіни мають потужні протисудомні властивості. Жоден з агентів для нервово-м’язового блокування не має просудомних або протисудомних ефектів.
ÎÑÎÁËÈÂÎÑÒ² ÏÅÐÅÁ²ÃÓ ÏÎÑÒ²ÍÑÓËÜÒÍί ÅϲËÅÏѲ¯
Чеховська В.С., Романів І.Я.
Науковий керівник – асист. Н.П. Ткачук
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра неврології та нейрохірургії м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail:
Актуальність теми: вперше виявлена епілепсія у дорослих часто є симптоматичною, що вимагає уточнення причин її розвитку. Результати досліджень останніх років показали, що одним із основних факторів ризику виникнення епілепсії у пацієнтів старшої вікової групи є розлади мозкового кровообігу.
Мета: встановити причини розвитку симптоматичної епілепсії.
Матеріали і методи: ретроспективно опрацьовано 94 історії хвороби пацієнтів з наслідками порушень мозкового кровообігу, що знаходилися на лікуванні у неврологічному відділенні МКЛ №1 м. Івано-Франківська протягом 2016-2017 років.
Результати дослідження: ішемічний інсульт (ІІ) перенесли 59 (62,7%) хворих, паренхіматозний геморагічний інсульт (ГІ) – 19 (20,2%) хворих, субарахноїдальний крововилив (САК) – 16 (17,1%) пацієнтів. Постінсультна епілепсія розвинулася у 21 (22,3%) хворого, причому більший відсоток належав групі пацієнтів з перенесеним САК (у 6 (37,5%) хворих відмічалися генералізовані епілептичні напади). У когорті пацієнтів з перенесеним ІІ епілептичні напади спостерігалися у 12 (12,8%) хворих, що у відсотковому співвідношенні суттєво не відрізнялося від групи з перенесеним паренхіматозним крововиливом (15,8%) (p<0,05). Виявлено, що у більшості хворих з епінападами після ІІ, в патологічний процес були залучені кіркові гілки. За типом нападів переважали фокальні з можливою вторинною генералізацією (71,4%), первинно-генералізовані спостерігалися лише у 6 хворих з перенесеним САК.
Висновок: виявлено, що епілепсія є частим ускладненням цереброваскулярних захворювань, причому більший ризик розвитку епінападів спостерігався у хворих з перенесеними САК та ІІ в кіркових гілках.
ÄÅÐÌÀÒÎÃ˲Բ×ÍÅ ÔÅÍÎÒÈÏÓÂÀÍÍß Ó ÂÇÀªÌÎÇÂ’ßÇÊÓ ²Ç вÂÍÅÌ ²ÍÒÅËÅÊÒÓÀËÜÍÎÃÎ ÐÎÇÂÈÒÊÓ Ó ÑÒÓÄÅÍҲ ÌÅÄÈ×ÍÎÃÎ ÔÀÊÓËÜÒÅÒÓ
Шмигельський Т.В. Щудлюк У.Б.
Науковий керівник – доц. О.Я. Михалойко
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра неврології та нейрохірургії м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail:
В даний час накопичено чимало даних про зв’язок візерунка гребеневої шкіри на дистальних подушечках пальців людини (дерматогліфіка) з морфо-функціональної організацією його ЦНС. З огляду на загальне генетичне джерело розвитку шкіри та нервової системи, можна припустити, що візерунки на кінцевих фалангах пальців можуть служити інформаційним маркером вроджених індивідуальних інтелектуальних особливостей особистості людини.
Мета - пошук взаємозв’язків між візерунками на кінцевих фалангах пальців рук і рівнем успішності студентів.
Матеріали та методи: Сукупність методів, використаних для вирішення поставлених завдань, включала: теоретичний аналіз і узагальнення літературних даних; дерматогліфіка; тестування розумових здібностей студентів; статистичні.
В досліді приймало участь 60 студентів, дівчат та хлопців, різних курсів і спеціальностей. Дослідження проводилися на добровільній основі за згодою кожної людини. Папілярні візерунки визначалися на кінцевих фалангах пальців домінуючої руки.
Візерунки класифікувалися за трьома загальноприйнятими типами: дуга, петля і завиток. Визначення рівня інтелекту за тестом Айзенка.
Результати: Результати дерматогліфіки у студентів свідчили про наявність та здебільшого переважання у осіб чоловічої статі: петля – 60%, завиток – 30,3%, дуга – 9,7%, а у жінок: петля – 57,4%, завиток – 33,7%, дуга – 8,9% .
На наступному етапі студенти пройшли тестування за тестами Айзенка для вимірювання коефіцієнта інтелекту. За результатами тестування всі студенти були розділені на чотири групи в залежності від рівня інтелекту: високий (11), вище середнього (37), середній (10) і низький (2). Аналізуючи результати співставлення та виявлення частоти та особливостей малюнку дистальних фаланг пальців домінуючої руки та рівня інтелекту досліджуваних студентів, нами встановлено, що студенти з високим і вище середнього рівнем інтелекту мають набагато більше завитків (32,8% і 35,7% відповідно) в порівнянні зі студентами із середнім і низьким рівнем інтелекту (27% і 30% відповідно). Причому у першої групи завитки переважають на великих пальцях ведучої руки. У студентів із середнім і низьким рівнем інтелекту переважають петльові візерунки (65% і 60% відповідно), причому