Зовнішня торгівля є важливою складовою зовнішньоекономічної діяльності, економічної та зовнішньої безпеки держа- ви. Розширення зовнішньоекономічних зв’язків використовується країнами для досягнення власних цілей та захисту національних інтересів. В той же час, при збільшенні ступеня відкритості економіки виникають серйозні проблеми, особливо, у країн що розвиваються та країн з перехідною економікою (до яких і відноситься Україна), які пов’язані з конкурентоспроможністю вітчизняних товарів на внутрішньому ринку та пошуком шляхів виходу на світові ринки.
Ключові слова: зовнішня торгівля, імпортозалежність, структура, комплементарність, SWOT–аналіз.
Постановка проблеми. Зовнішня торгівля є невід’ємною частиною ефективного функціону- вання економіки країни. Україна – країна з від- критою економікою. Через зміни геополітичної ситуації гостро стоїть питання щодо зміни кра- їн-партнерів та товарної структури зовнішньої торгівлі, більш глибокої інтеграції з ЄС та необ- хідністю переорієнтування експорту України з сировинної продукції до готової.
Аналіз останніх досліджень. Вивченням зо- внішньої торгівлі та міжнародних економіч- них відносин займаються такі українські вчені та економісти, як Н.В. Ковтун, Р.О. Заблоцька, М.М. Кирієнко та інші.
Постановка завдання. На основі викладено- го можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає в визначені сучасного стану зовніш- ньої торгівлі України, розроблені стратегічних напрямів подальшого розвитку, визначені тери- торіальних особливостей розвитку зовнішньої торгівлі України.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Зовнішня торгівля є важливою складовою зо- внішньоекономічної діяльності, економічної та зовнішньої безпеки держави. Розширення зо- внішньоекономічних зв’язків використовується країнами для досягнення власних цілей та за- хисту національних інтересів. В той же час, при збільшенні ступеня відкритості економіки вини- кають серйозні проблеми, особливо, у країн що розвиваються та країн з перехідною економікою (до яких і відноситься Україна), які пов’язані з конкурентоспроможністю вітчизняних товарів на внутрішньому ринку та пошуком шляхів ви- ходу на світові ринки.
Метою статті є дослідження сучасного стану зовнішньої торгівлі України, пошук найбільш ви- гідних напрямків, та надання рекомендації щодо структурних товарних і географічних змін.
У формуванні доходної частини зведеного бю- джету України податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції складають 2,4% у 2017 році ( з них доля ввізного мита – 2,3%). Доля експор- ту у ВВП країни складає 48%, а доля імпорту – 57%. Це дозволяє стверджувати, що Україна є
країною з відкритою економікою, що зумовлює актуальність мети дослідження, яка полягає в обґрунтуванні можливих стратегій підвищення ефективності зовнішньоторговельних потоків України.
Для аналізу стану та перспектив розвитку зо- внішньої торгівлі України були використані такі методи: аналіз синтезу, графічні методи, індек- сний та структурний аналіз, SWOT.
У розвитку економіки зовнішньоторговельні зв’язки відіграють важливу роль. Україна є чле- ном багатьох торгівельних організацій та співп- рацює з понад 200 країнами світу. З 2006 року діє угода про вільну торгівлю між країнами ГУАМ (Грузією, Україною, Вірменією та Молдовою), Україна є учасником об’єднання Єдиний еконо- мічний простір, до якого входять також Росія, Білорусь та Казахстан, які наразі майже не пра- цюють. З 2008 року Україна є членом Всесвітньої Торгівельної Організації. У результаті цього були скасовані деякі обмеження та пом’якшені умови доступу на зовнішні ринки українських товарів.
В останні роки у зв’язку зі зміною геополітич- ного положення нашої країни особлива увага приділяється створенню зон вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, з яким наша країна має з 1994 року угоду про партнерство та співробітництво, та між Україною та КНР.
Україна є імпортозалежною країною. Саме через це на Україну дуже впливають події на зовнішніх ринках. Дивлячись на динаміку обся- гів експорту та імпорту у національній валюті за останні 15 років спостерігається досить стабільне зростання експорту та імпорту зі спадами лише у 2009 році, що пов’язано з наслідками світової кризи та у 2013 році через початок воєнних по- дій у країні. Але ця тенденція не зберігається у перерахунку у долари США. В останні два роки відбувається відновлення обсягів як в іноземній, так і в національній валютах.
Для того щоби зрозуміти за рахунок яких саме категорій товарів відбулися кількісні зміни в обсязі експорту товарів проаналізовано струк- туру зовнішньої торгівлі у 2016 році та зміни, які відбувалися протягом останніх 15 років. Дані
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ
144
4 (26), листопад 2019
Державної служби статистики представлені за УКТЗЕД (Українська класифікація товарів зо- внішньоекономічної діяльності) та уміщує в себе 21 розділ та 97 товарних груп. Вона розробле- на на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклату- ри Європейського Союзу. УКТ ЗЕД співпадає з Гармонізованою системою на рівні шести знаків, а з Комбінованою номенклатурою ЄС – на рівні восьми знаків товарного коду.
У класифікації товарів ВТО групування про- водиться згідно з третьою редакцією SITC (Stan- dard International Trade Classification), яка поді- ляється на секції та розділи.
У структурі експорту товарів переважає си- ровина. Що зменшує отримання доданої вартості від проданої продукції. У 2003 році доля вироб- ничих товарів була значно більшою (на 12,9%), долі сільськогосподарської продукції та готової харчової продукції і були меншими на 16 % кож- на, що свідчить про переорієнтацію від експорту
товарів з більш високим переділом до сировинної продукції та товарів харчової промисловості. За класифікацією ВТО структура зовнішньої тор- гівлі України у 2016 році мала такий вигляд:
Для визначення найбільш успішного співвід- ношення у структурі експорту та імпорту то- варів серед країн-членів ВТО було згруповано країни за рівнем розвитку економіки: розвину- ті, з перехідною економікою та ті, що розвива- ються. Структура експорту та імпорту України за коефіцієнтом подібності структур найближча до країн з перехідною економікою. В експортній структурі розвинутих країн переважають хімі- кати (10,89%), сільськогосподарська продукція (9,05%), їжа (8,88%) машини та транспортне об- ладнання (8,74%).
У географічній структурі зовнішньої торгів- лі України все ще за обсягом перше місце за- ймає Російська Федерація. Доля експорту това- рів до РФ з України у 2017 році складала 9,10%, а доля імпорту 14,52%. Зі зміною геополітичної Рис. 2. Структура зовнішньої торгівлі України у 2016 році
Рис. 1. Динаміка експорту та імпорту у гривні та доларах США
0200 400600 8001000 12001400 16001800 2000
0 20 40 60 80 100 120
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
млн грн.
млн. дол. США
Роки
Експорт у доларах США Імпорт у доларах США Експорт у грн. Імпорт у грн.
4 (26), November 2019 кон’юнктури з’явилась необхідність переорієнта-
ції торгівельних потоків. Другу позицію посідає Китай. Доля експорту товарів з України скла- дає 4,71%, а доля імпорту –11,39%. Ключовим напрямком українсько-китайського співробітни- цтва на найближчі роки є агропромислова сфера.
Китай готовий вкладати в модернізацію логіс- тики експорту зернових, що дозволить Україні значно наростити свій експортний потенціал. Та- кож КНР зацікавлена у співпраці з Україною в галузі виробництва літаків, а також демонструє зацікавленість в налагодженні спільного вироб- ництва авіаційних двигунів, що і може стати важливим кроком у переорієнтації експорту до продукції з високою доданою вартістю.
Значну частку у загальному обсязі експорту товарів з України до Китаю має експорт руди, шлака і золи, що дорівнює 36%. А у імпорті з Ки- таю важливе місце займають електричні машини (26,4%), ядерні реактори, котли і машини (19,1%).
Тобто Україна являє собою сировинну базу для Китаю, а імпортує здебільше готову продукцію.
Причинами цього є орієнтація китайського рин- ку на самозабезпечення та стимулювання вну- трішнього виробника. На сьогодні Китай є одним із найбільших лідерів у світовій економіці, тому формування відносин з КНР посилить економіч- ний стан в Україні. А наявний НТП дасть мож- ливість виробляти більше високотехнологічної продукції ніж сировини.
Окремою та не менш важливою гілкою у зо- внішній торгівлі України є торгові відносини з ЄС. За останні роки співпраця з ЄС у сфері зо- внішньої торгівлі набирає обертів. Доля експор- ту товарів з України до ЄС у загальному обсязі експорту складає 40,5%, а доля імпорту з країн ЄС до України складає 41,9%. Найбільшу долю експорту з України до ЄС складають чорні мета- ли (18,3%), електричні машини (11,7%), зернові культури (9,5%), руди шлаки і зола (9%) та жири та олії тваринного або рослинного походження (8,5%). У товарній структурі імпорту України з ЄС найбільшу долю мають палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (14,7%), реакто- ри ядерні, котли, машини (14,4%) та засоби на- земного транспорту крім залізничного (10,6%).
З 2013 по 2017 рік структура експорту змістила- ся з мінеральних продуктів і кольорових мета- лів в бік машин й устаткування, жирів та олій рослинного або тваринного походження, готових
харчових продуктів і продукції рослинного похо- дження. Структура імпорту з ЄС була стабільною з певним зміщенням до мінеральних продуктів, машин й устаткування за рахунок сільськогоспо- дарської продукції, продуктів хімічної промисло- вості та целюлози і паперу.
Скасування тарифів є класичною основою для створення зони вільної торгівлі. ЄС значною мі- рою послабив обмеження доступу до свого ринку, скасувавши 98,1% своїх ввізних мит. У 2017 році український експорт до ЄС збільшився на 30%.
Це відбулося в основному через реальне розши- рення обсягу експорту, а не через зростання цін.
Імпорт з ЄС зріс на 21% у 2017 році.
Окрім тарифів на зовнішню торгівлю важ- ливим напрямком у розвитку відносин з ЄС є прийняття європейських стандартів для промис- лових, сільськогосподарських і продовольчих то- варів, що важливо для модернізації і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.
Згодом це забезпечить високі стандарти безпеч- ності продовольчих товарів для споживачів як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
Переміщення товарів через кордон залиша- ється громіздким процесом у порівнянні з сусід- німи країнами. Транспортні засоби часто змушені стояти у черзі на прикордонних переходах. Не- ефективну та корумповану митницю називають одним з найбільших торгівельних бар’єрів.
Для аналізу торгівельних відносин України з Китаєм та країнами ЄС в роботі використано індикатор торгової комплементарності (Trade Complementarity Index – TCI), що показує, на- скільки добре взаємодоповнюють одна іншу структури експорту-імпорту країн. Ідея методу полягає у порівнянні структур експорту та ім- порту потенційних партнерів. Індикатор торго- вої комплементарності країн k та j визначається формулою:
TCIkj mik xij
i
n
100 1
2 1| | , (1) де xij – частка товару i у сукупному експорті країни j, а mik – частка імпорту товару i у су- купному імпорті країни k. Індикатор має нульове значення, якщо ні один з товарів, що експорту- ються однією з порівнюваних країн, не імпорту- ється іншою. У випадку ідеального потоварного збігу часток експорту однієї країни з частками імпорту іншої індикатор приймає значення 100[5].
Рис. 3. Динаміка індексів комплементарності з основними напрямками зовнішньої торгівлі України
54% 51% 47% 45%
38% 45%
32% 24% 19% 20%
15%
25%
35%
45%
55%
65%
2013 2014 2015 2016 2017
Індекс комплементарності України з ЄС Індекс комплементарності України з КНР
4 (26), листопад 2019
Динаміка індексів комплементарності з основни- ми напрямками зовнішньої торгівлі України ви- глядає наступним чином:
В обох напрямах індекс комплементарності має спадну тенденцію. Це свідчить про те, що експорт та економіка України для більш успішного роз- витку торгівельних відносин з цими напрямками повинна пройти реструктуризацію задля більш ефективного задоволення потреб країн-партне- рів продукцією українського виробництва. Індекс комплментарності з ЄС більше ніж у два рази перевищує індекс комплементарності з КНР, що свідчить про те, що торгівля України має більшу направленність до Європейського Союзу. Тому варто проаналізувати найбільш комплементрані товари у зовнішній торгівлі України та ЄС.
Аналіз проводиться за формулою індексу комплементарності з урахування товарної спе- цифікації країни, яку було запропоновано Д. Інь та Д. Лі. [6]:
TCI
X Xi M Mw
M Mj M Mw
ij k
ik
w k
kj
w
= * k , (2) де ik
X – експорт країни i товару k, Xi – загаль- ний експорт країни i, wk
M – світовий імпорт товару k, kj
M – імпорт країни j товару k, Mj – загальний імпорт країни j, Mw – загальний світовий імпорт.
Найбільш помітна комплементарність спосте- рігається у заліза та сталі, їжі та сільськогоспо- дарської продукції.
Хоча ЄС і став найбільшим торговельним партнером України, абсолютні обсяги збуту та структура українських товарів, які постачаються до Франції, Великої Британії, значно менші за по- ставки менших країн таких як Молдова й Грузія.
А український експорт до ядра ЄС (Німеччина, Франція, країни Бенілюксу та Велика Британія), яке концентрує понад половину його економічної потужності й імпорту, зна- чно менший, ніж до країн з слабкішими економіками.
Для узагальнення ви- щезазначених проблем та можливостей проведено комплексний стратегічний аналіз зовнішньоторговель- ної діяльності України з ви- користанням методу SWOT- аналізу (таблиця 1).
Висновки з проведеного дослідження. З наведеного вище можна зробити на- ступні висновки, що з метою Рис. 4. Динаміка індексу комплементарності
за товарною специфікацією товарів з висом значенням
Таблиця 1 SWOT аналіз зовнішньої торгівлі України
Сила (Strength)
+ Вигідне географічне положення для розвитку торгівлі та транзитного шляху.
+ Великі можливості національного виробництва та ресурсів.
+ Наявність потенціалу екстенсивного та
інтенсивного розширення номенклатури експортної продукції.
+ Присутність високотехнологічних підприємств, що є базисом у переході від сировинноорієнтованого експорту до готової високотехнологічної продукції.
+ Лібералізація тарифів на зовнішньоекономічну діяльність з країнами-партнерами.
+ Вихід на ринок ЄС української продукції.
+ Уніфікація системи оцінки якості продукції.
+ Розвиток сфери IT
Слабкість (Weaknesses)
– Переважання сировинної продукції та продукції з низьким рівнем доданої вартості у структурі експорту.
– Моноспеціалізованість експорту.
– Флуктуація валютних курсів.
– Відсутність затвердженої стратегії зовнішньої торгівлі.
– Низька конкурентоспроможність товарів.
– Недосконала логістична та митна система.
– Погіршення відносин з головним торгівельним протягом останніх років –Російської Федерації.
– Значна залежність від економічного становища країн-партнерів.
Можливості (opportunities)
+ Поглиблення відносин з ЄС внаслідок зменшення тарифів та підписаних договорів про зону вільної торгівлі.
+ Прийняття реформ щодо спрощення процедур митного контролю.
+ Послаблення вимог щодо виходу на зовнішній ринок бізнесу України через здешевлення процедур експорту та імпорту продукції.
+ Розширення експортної пропозиції завдяки
підвищенню якості конкурентоспроможності продукції, яка імпортується країнами партнерами.
+ Формування позитивного іміджу держави на міжнародній арені.
+ Налагодження зовнішньоторговельних відносин з розвинутими країнами та залучення інвестицій.
Загрози (Threats)
– Підвищення ціни на паливні матеріали, що збільшує вартість транспортування продукції та підвищує собівартість.
– Падіння обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, що спричинить зменшення виробництва таких категорій як харчові продукти, що займають найбільші долі у експортні країни.
– Підрив іміджу України через воєнні дії на території держави.
– Погіршення зовнішньоекономічних стосунків з країнами партнерами.
– Несприятливі умови функціонування економіки провідних держав та країн партнерів.
2 3 4 5 6 7
2013 2014 2015 2016 2017
Сільськогосподарська продукція Їжа Залізо та сталь
Література:
1. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. (зі змінами та доповненнями) [Електрон- ний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/959-12.
3. World Trade Organisation [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://stat.wto.org/StatisticalProgram/
WSDBStatProgramHome.aspx?Language=E.
4. Звіт про науково-дослідницьку роботу Науково-дослідного економічного інституту (НДЕІ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ndei.me.gov.ua
5. Макогін З.Я. Структурні зміни в світовій економіці під впливом глобалізації [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу: http://old.duep.edu/res/files/1882/MakoginSTRUKTURNIZMINIVSVITOVIYEKONOMICIPIDVPLIVOMGL OBALIZACII.doc
6. Jason Z. Explosion of Trade Disputes? / Z. Yin Jason, D. Lee. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.wto.org/
wto/dispute/dsu.htm.
Цыганков Роман Сергеевич
аспирант кафедры статистики, учета и экономической информатики Днепровского национального университета имени Олеся Гончара Бесчастная Дарья Алекснадровна
Преподаватель кафедры статистики, учета и экономической информатики Днепровского национального университета имени Олеся Гончара
Петькова Елизавета Игоревна
студентка специальности «Бизнес-аналитика и иформационная безопасность»
Днепровского национального университета имени Олеся Гончара