Розглянуто сутність та функції фінансів суб’єкта господарювання. Розглянуто завдання фінансової діяльності суб’єктів господарювання та відносини, які охоплює фінансова система на рівні підприємств. Також розглянуто функції фінан- сів суб’єктів господарювання. Досліджено фінансові ресурси як активи суб’єктів господарювання. Наведено приклади вдосконалення фінансів суб’єктів господарювання.
Ключові слова: фінанси,суб’єкт господарювання,фінансова система, фінансові ресурси,ринкова економіка.
Постановка проблеми. Фінанси суб’єктів гос- подарювання є складовою частиною фінансової системи і займають визначальне місце у системі фінансових відносин суспільства. Вони функці- онують у сфері суспільного виробництва, ство- рюють валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід тобто основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів суб’єктів господарювання за- лежить можливість задоволення потреб суспіль- ства та фінансова стійкість країни.
Функціонуючи в умовах ринкової економіки, господарюючий суб’єкт постійно здійснює операції з фінансовими ресурсами, результатом яких мо- жуть бути витрати або збільшення існуючих фі- нансових ресурсів. Витрати підприємства можуть мати негативні наслідки як в поточному, так і в перспективному періоді. Саме тому важливо до- сліджувати сутність та функції фінансів суб’єктів господарювання, розробляти не лише методоло- гічні аспекти, але й дієву систему сучасних ін- струментів фінансового управління економічного зростання підприємств з урахуванням специфіки сучасного етапу розвитку національної економіки.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Сутність та функції фінансів суб’єктів господа- рювання розглянуто у вітчизняних літературних джерелах. Теоретичні й практичні аспекти цієї проблеми дослідили такі науковці-фінансисти,
як: Акімова Л.М., Жерліцин Д.М., Кузьмук С.Г., Ломачинська І.А., Манн Р.В., Мегей В.В., Мель- ник П.І., Мицюк С.В., Попова А., Чмерук Г.Г. і ін.
Метою статті є дослідити сутність та функції фінансів суб’єктів господарювання.
Виклад основного матеріалу. Від належної організації фінансової роботи значно залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечен- ня виробничо-господарської діяльності та вико- нання фінансових зобов’язань.
3 погляду економічної теорії під фінансами суб’єктів господарювання розуміють систему відносин, що виникають у процесі господарської діяльності у зв’язку з формуванням і викорис- танням грошових фондів, що забезпечують про- цес виробництва та відтворення в межах підпри- ємства. Дане визначення не відображає сферу фінансових відносин підприємства, оскільки не вказано, які саме відносини опосередковують суб’єкти господарювання, а, своєю чергою, фі- нанси підприємств охоплюють систему економіч- них відносин, пов’язаних із рухом вартості сус- пільного продукту [7, с. 59].
Поняття фінансів суб’єктів господарювання набуває певного специфічного розуміння з пози- цій господарського права, на відміну від фінан- сово-правої концепції. Характеризуючи фінанси суб’єктів господарювання, необхідно враховувати такі ключові елементи, як фінансова діяльність у
сфері господарювання і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснен- ня такої діяльності. Господарський кодекс Укра- їни фінанси суб’єктів господарювання визначає як самостійну ланку національної фінансово- кредитної системи з індивідуальним кругообігом коштів, що забезпечує покриття витрат виробни- цтва продукції (робіт, послуг) і одержання при- бутку (ст. 333) [1, с. 36].
Фінанси суб’єктів господарювання є базо- вою ланкою всієї фінансової системи, оскільки саме тут утворюється значна частина ВВП, що є об’єктом розподілу через фінансові відносини.
Фінанси суб’єктів господарювання становлять систему грошових фондів, що утворюються та використовуються для фінансування виробни- чого процесу, забезпечення розширеного відтво- рення матеріального стимулювання й соціально- го забезпечення робітників [6, с. 61].
Суб’єкти господарювання виступають осно- вним джерелом наповнення Державного бюдже- ту, оскільки сплачують основну частину податків і зборів, які відіграють важливу роль у фінан- совому регулюванні економіки. Податок на при- буток підприємств є одним із основних бюдже- тоутворювальних податків та одним із основних інструментів у регулюванні діяльності підпри- ємств [6, с. 63].
Функціонування фінансів господарюючих суб’єктів забезпечується застосуванням відповід- ного фінансового механізму, який включає різні види, форми і методи організації їх фінансових відносин. У складі цього механізму найважливі- шими елементами є принципи організації фінан- сів господарюючих суб’єктів, організаційно-пра- вові форми здійснення їхньої діяльності, форми і методи вилучення частини доходів до бюджету і позабюджетні фонди, організації кредитування, діяльності на фінансовому ринку, страхування ризиків і т. д. Фінансові відносини суб'єкта госпо- дарювання можуть бути дуже складними, коли йдеться про холдинги (перерозподіл фінансових ресурсів між центральною компанією та її до- чірніми фірмами), учасників фінансово-промис- лових груп і т. д. [9, с. 93].
Фінансова діяльність суб’єктів господарюван- ня спрямована на вирішення завдань (рис. 1), які стимулюватимуть ріст економіки та забезпечу- вати відповідний рівень життя та потреб сус- пільства [5, с. 165].
На рівні підприємств фінансова система охоплює такі відносини:
– з іншими підприємствами та організаціями з приводу поставок сировини, матеріалів, комплекту- ючих виробів, реалізації продукції, надання послуг;
– з банківською системою та небанківськими установами з при- воду банківських послуг при отри- манні та погашенні кредитів, ку- півлі та продажу валюти та інших операцій;
– зі страховими компаніями та організаціями з приводу страху- вання активів, комерційних і фі- нансових ризиків;
– з товарними, сировинними, фондовими бір- жами;
– з інвестиційними інститутами з приводу розміщення інвестицій;
– з філіями та дочірніми підприємствами;
– з працівниками з приводу виплати заробіт- ної плати, премій, дивідендів;
– з акціонерами (зовнішніми інвесторами) [9, с. 92].
Сутність фінансів суб’єктів господарювання проявляється через їх функції:
1. Акумулююча функція полягає у мобіліза- ції та накопиченні фінансових ресурсів у процесі виробничо-фінансової діяльності, тобто це фор- мування фінансових ресурсів у процесі фінан- сово-господарської діяльності: тобто здійснення підприємством розподілу доходів від звичайної та надзвичайної діяльності з метою формування гро- шових резервів і фондів цільового призначення.
2. Розподільча – у розподілі та використанні фінансових ресурсів для забезпечення виробни- чої, інвестиційної діяльності та соціально-еконо- мічного розвитку підприємства. Розподіл та ви- користання фінансових ресурсів здійснюєтся для забезпечення поточної (операційної) та інвести- ційної діяльності; виконання зобов’язань перед бюджетами всіх рівнів, фінансовими установами та іншими інститутами, що впорядковують та об- слуговують економічну діяльність у сфері сус- пільного виробництва.
3. Контрольна функція проявляється у здій- сненні постійного моніторингу за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення. Контроль за дотриманням вартісних пропорцій, формуванням та використанням фі- нансових ресурсів у відтворювальному процесі, що перебуває у тісному зв’язку і взаємообумов- леності з розподільчою функцією [2, с. 81].
Сутність фінансових ресурсів дозволяє ви- явити три їх ключові характеристики: наявність джерела створення, форму виявлення й цільове призначення, що дозволяє визначити фінансові ресурси як частину коштів підприємства у фон- довій і нефондовій формі, що формуються при розподілі виготовленого продукту, залучаються підприємством з різних джерел і спрямовуються на забезпечення розширеного відтворення ви- робництва [5, с. 25]. При цьому можна погоди- тися з російськими економістами, які вважають,
Рис. 1. Завдання фінансів суб’єктів господарювання Завдання фінансів суб’єктів господарювання
фінансове забезпечення поточної діяльності підприємства пошук резервів збільшення прибутку, підвищення рентабельності
та платоспроможності підприємства виконання всіх фінансових зобов’язань
перед партнерами банками, державою мобілізація фінансових ресурсів в обсязі необхідному для виробничого і соціального розвитку підприємства контроль за ефективним використанням фінансових ресурсів
4 (26), листопад 2019
що використання фінансів у нефондовій формі є виключенням з правила, яке виникає при по- рушенні режиму функціонування звичайного фі- нансово-господарського механізму (безакцентне зняття коштів з розрахункового рахунку, арешт або відчуження майна без згоди керівництва й власників тощо).
Таким чином, фінанси суб’єктів господарю- вання – це сукупність економічних відносин між економічними суб’єктами у процесі виробничо- господарської, інвестиційної та іншої діяльності із приводу формування, розподілу й використан- ня фінансових ресурсів із метою забезпечення розширеного відтворення.
В умовах ринкової економіки, на відміну від фінансів на макрорівні, вони, окрім розподільної (перерозподільної) та контрольної функцій, як і фінанси підприємств в командно-адміністратив- ній економіці, виконують функцію забезпечення фінансовими ресурсами індивідуального круго- обігу капіталу: «гроші – товар – гроші» [8, с. 60].
Ломачинська І.А. розглядає фінансові ресурси з двох основних точок зору. По-перше, з точки зору наявності у підприємства майна підприємства (ак- тивів) і джерел його формування (пасиви), і, з ін- шої – цілеспрямованого їх використання [4, с. 28].
Фінансові ресурси як активи суб’єктів господа- рювання характеризуються ступенем ліквідності.
Ліквідність у даному випадку – це здатність із мінімальними витратами відносно балансової вартості й у мінімальний термін часу трансфор- муватися в інші види фінансових ресурсів, а, також, здатність із мінімальними витратами в короткий термін трансформуватися саме в необ- хідні для раціонального споживання підприєм- ством форми майна [4, с. 20].
При цьому особливості організації фінансів суб’єктів господарювання визначаються метою функціонування суб’єкту, галузевою належніс- тю, організаційно-правовою формою, формою власності, фазою життєвого циклу.
Реальному вдосконаленню фінансів суб’єктів господарювання можуть сприяти:
– здатність бюджетної системи підвищити якість державного і місцевих бюджетів, забезпе- чити формування оптимального розміру видатків і надходжень і достатнього розміру коштів, що залишаються в розпорядженні суб’єктів господа- рювання для продовження їх діяльності;
– здатність грошово-кредитної і валютної сис- тем забезпечити стійкість національної грошової одиниці, ліквідувати незаконне вільне ходіння іноземних валют у країні, обмежити домінування імпортних товарів на вітчизняному ринку, спри- яти розвитку експорту вітчизняних товарів;
– здатність банків та інших фінансових уста- нов ефективно підтримувати вітчизняного то- варовиробника за рахунок здешевлення креди- тування і надання інших послуг, забезпечити пріоритетне надання позичок підприємствам ма- лого і середнього бізнесу;
– здатність інвестиційних інститутів забез- печити першочергове інвестування пріоритет- них державних програм і проектів, пов’язаних зі структурною перебудовою економіки;
– здатність антимонопольної системи зупини- ти панування монополій і домінування імпорту на вітчизняному ринку, створити нормальні умо- ви для розвитку конкуренції;
– здатність системи страхування надійно за- хищати від ризиків діяльності підприємств;
– здатність органів державної влади й управ- ління вдосконалити систему регулювання цін і тарифів;
– здатність системи стандартизації підвищи- ти якість державних стандартів до європейсько- го рівня, забезпечити жорсткий контроль за їх виконанням;
– здатність органів державної влади вдоско- налити нормативне і правове забезпечення фі- нансово-господарської діяльності підприємств і закріпити в законодавчих актах нормативну базу державного регулювання фінансів підпри- ємств [7, с. 224].
Висновки. Таким чином, фінанси суб’єктів гос- подарювання є важливим елементом національ- ної економіки, ефективність функціонування яко- го забезпечує конкурентоспроможність суб’єктів господарювання на основі впровадження новітніх технологій, формування нематеріальних активів в умовах зростання темпів НТП, розширення й ди- версифікації товарного портфелю, впровадження механізмів підвищення ефективності менеджмен- ту, забезпечення умов реалізації стратегічного розвитку. Саме тому ефективне управління фі- нансами підприємств є важливим чинником від- новлення фінансової спроможності, прибутковос- ті як на мікро-, так і мезо-, та макрорівнях.
Література:
1. Акімова Л.М. Фінанси як суб’єкт господарювання. Ефективність державного управління. 2016. Вип. 1-2(2). С. 32-40.
2. Жерліцин Д.М. Теоретичні особливості реалізації функцій контролю у межах фінансової системи підприємства.
Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Економічні науки. 2015. Вип. 13(1). С. 80-83.
3. Кузьмук С.Г. Еволюція концепцій та парадигм фінансів підприємств і сучасні напрямки їх дослідження. Економіка.
Фінанси. Право. 2016. № 10(2). С. 18-22.
4. Ломачинська І.А. Формування сучасного концептуального підходу до визначення сутності фінансів підприємств.
Ефективна економіка. 2013. № 6.
5. Манн Р.В. Особливості сучасної підготовки лекцій з дисципліни "фінанси підприємств". Науковий вісник Херсонсь- кого державного університету. Серія : Економічні науки. 2015. Вип. 10(3). С. 164-167.
6. Мицюк С.В., Мегей В.В. Фінанси суб’єктів господарювання в умовах євроінтеграційних процесів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2018. – Вип. 1. – С. 60-67.
7. Мельник П.І. Проблеми та перспективи вдосконалення фінансів підприємств. Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. 2014. № 4. С. 219-225.
8. Попова А. Поняття фінансів суб’єктів господарювання. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2013. – Вип. 3. – С. 59-63.
9. Чмерук Г.Г. Сутність та визначення фінансових відносин суб’єктів господарювання. Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. 2018. № 5. С. 91-99.
Смолинска София Дмитриевна кандидат экономических наук,
доцент кафедры государственных и местных финансов Львовского национального университета имени Ивана Франко Гумен Андрей Богданович
студент
Львовского национального университета имени Ивана Франко