струкції та розвитку. Важливим завданнѐм длѐ Ювропейського банку реконструкції та розвитку ю заохоченнѐ та залученнѐ жінок до веденнѐ бізнесу. В Україні ю багато жінок-підприюмців, що самостійно зароблѐять гроші, та часто ю юдиним годувальником у сім’ї. Створеннѐ ефективного проекту може дати можливість жінкам розвинути свій бізнес та отримати керівну посаду. Програми допомоги та навчаннѐ додаять жінкам упевненості та навичок, потрібних длѐ веденнѐ успішного бізнесу.
Отже, подальший розвиток суб’юктів господаряваннѐ малого бізнесу забезпечить економічне зростаннѐ території, в тому числі й ефективне управліннѐ захистом довкіллѐ. Оцінивши сучасний стан міжнародної підтримки суб’юктів господаряваннѐ малого бізнесу, вважаюмо за доцільне зазначити наступне. Міжнародні програми потребуять: виділеннѐ інноваційної складової; використаннѐ методів прѐмого впливу через фінансуваннѐ; розробку комплексу цільових програм фінансуваннѐ, таких ѐк
«бонус на інновації», «дешева ліцензіѐ», «розвиток кадрів», «впровадженнѐ ноу-хау» тощо; консультуваннѐ; обмеженнѐ адміністративних бар’юрів.
Завдѐки інвестиційно-інноваційним проектам суб’юкти господаряваннѐ малого бізнесу маять великі шанси длѐ виходу на новий ювропейський рівень діѐльності.
Шевчук Ірина Богданівна к.е.н., доцент, в.о. завідувача кафедри економічної кібернетики факультет управління фінансами та бізнесу Львівський національний університет імені Івана Франка
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІРИ
ІТ‑спільноти, протѐгом останніх 4-5 років щорічне зростаннѐ галузі в середньому складаю не менше 25%. До того ж така тенденціѐ зберігатиметьсѐ впродовж не одного року.
Слід зазначити, що криза останніх років в Україні суттюво не позначилась на функціонуванні ІТ-сфери. Сказане підтверджуютьсѐ тим, що *3+:
попит на українських IТ-фахівців перевищую пропозиція приблизно у 1,8 рази;
основна маса кліюнтів українських IТ-компаній зосереджена в США і Західній Ювропі;
IТ-зарплати в Україні, ѐк правило, фіксуятьсѐ в доларах США і виплачуятьсѐ в національній валяті по поточному обмінному курсі;
найвищими зарплати ю в ІТ-фахівців, що працяять в м. Киюві. В регіонах, ѐк правило, платѐть на 15-30% менше;
податки длѐ IТ-сектора ю порівнѐно нижчими, ніж у більшості розвинених країн. Переважна більшість співробітників компаній майже всі фрілансери;
щороку вищі навчальні заклади України випускаять понад 150 тис.
студентів, серед ѐких 36 тис. спеціалізуятьсѐ на технічних дослі- дженнѐх, у тому числі 15 тис. IT-фахівців;
на території України розташовано 106 ІТ-компаній, в кожній з ѐких працяю понад 80 працівників;
головні офіси більшості ІТ-компаній ю у п’ѐти найбільших містах України: Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ та Одеса.
Розвиток інформаційних технологій тісно переплітаютьсѐ з іншими сферами лядської діѐльності, предметними областѐми і професіѐми. На сьогоднішній день цей процес й надалі супроводжуютьсѐ їх проникненнѐм в нові області застосуваннѐ, де їх раніше не було або вони використовувалисѐ обмежено. При цьому в ѐкомусь сенсі зміняютьсѐ сукупність користувачів ІТ (з точки зору їх демографічної структури та психології поведінки) і професіоналів ІТ (предметні області розробки програмного забезпеченнѐ, спеціалізаціѐ, освітнѐ база, форма зайнѐтості).
Так, у 2016 р. в Україні технологічноя громадськоя організаціюя SocialBoost за підтримки Western NIS Enterprise Fund, компанії «Майкрософт Україна» та урѐду України відкрито перший некомерційний інкубатор ІТ- проектів «1991 Open Data-інкубатор». Основна мета проекту − трансформаціѐ великих обсѐгів відкритих державних даних в ресурс длѐ створеннѐ стартапів, завдѐки функціональним можливостѐм ѐких вирішуватимутьсѐ конкретні
проблеми громадѐн, бізнесу та державних органів. Передбачаютьсѐ розробка:
спеціальних електронних сервісів длѐ агросектору, енергетики та інфра- структури; систем наданнѐ електронних державних послуг на основі державних реюстрів; аналітичних систем длѐ міністерств, обладміністрацій і мерій; проектів Smart City длѐ українських міст.
Слід зазначити, що Львів ю лідером серед українських міст по надання населення електронних послуг. Це стало можливим завдѐки підклячення державних установ Львівської міської ради до Юдиної національної системи електронного дистанційного ідентифікації громадѐн і підприюмств − BankID.
Даний сервіс допомагаю українцѐм отримувати дистанційно адміністративні послуги від тих державних організацій, ѐкі до нього підклячені. Наприклад, взѐти виписку з РАЦСу, довідку про поданої податкової декларації або про склад сім’ї. Такі послуги можна отримати через два українські банки –
«ПриватБанк» і «Подібний сервіс функціоную у Швеції, Норвегії, Фінлѐндії, Естонії, Латвії та інших країнах Ювропи. Також поки що тільки у Львові доступна можливість через ЕЦП (електронний цифровий підпис) податкової отримати послуги фізичній особі.
Не поступаютьсѐ за ѐкістя наданнѐ електронних послуг населення та рівнем використаннѐ IT-технологій у діѐльності органів державної влади та місцевого самоврѐдуваннѐ місто Дніпропетровськ. ак і у Львові, завдѐки інформаційним технологіѐм та мережі Інтернет громадѐни міста можуть замовити довідку про несудимість і доходи, а також стати в електронну чергу за новим паспортом і в МРЕО. Також створено регіональний віртуальний офіс електронних адміністративних послуг Дніпропетровської області (http://e- services.dp.gov.ua/ _layouts/Information/newHomePage.aspx)
Не відстаю від великих міст за ѐкістя наданнѐ електронних послуг й місто Луцьк. На даний момент створено особистий електронний кабінет жителѐ на порталі Адміністративних послуг м. Луцька (ap.lutsk.ua/). Також впроваджено БанкID, до системи електронної верифікації ѐкого підклячено 6 банків: «ПриватБанк», «Ощадбанк», «Фідобанк», «Діамантбанк», «Platinum- Bank», «Банк Михайлівський». Першочергово через портал адміністративних послуг населення надаватимутьсѐ електронні послуги, що стосуятьсѐ видачі архівних довідок, копій, витѐгів; копій рішень міської ради, витѐгів з протоколів сесії міської ради, витѐгів з протоколів засідань постійної комісії міської ради; витѐгів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділѐнки; довідок щодо реюстрації/знѐттѐ з реюстрації місцѐ проживаннѐ фізичної особи.
Помітно поступаютьсѐ у темпах та рівні запровадженнѐ електронних адміністративних послуг згаданим містам столицѐ України *2+. Незважаячи на те, що в Киюві вже досить тривалий час працяю особистий кабінет, кол-центр і так звана «Картка киѐнина» (https://www.kyivcard.com.ua/). Це багатофункціо- нальний інструмент, ѐкий надаю можливість персоніфікувати мешканцѐ міста Киюва. Використовуютьсѐ длѐ отриманнѐ ним різних видів соціальної підтримки, послуг та сервісів. ак от запис до лікарѐ online, електронний рецепт, оплата комунальних та інших послуг online у персональному кабінеті за соціальним ID, юдиний електронний квиток длѐ проїзду в транспорті, доступ в систему е-школа, формуваннѐ електронного пакету документів ЦНАПу тощо.
Загалом процес наданнѐ і використаннѐ результатів електронних адміністративних послуг складаютьсѐ з наступних частин:
1. Поданнѐ фізичноя або яридичноя особоя документів в електрон- ному виглѐді. При цьому застосовуятьсѐ електронні цифрові підписи (длѐ яридичних осіб) та система електронної верифікації BankID (длѐ фізичних осіб).
2. Отриманнѐ фізичноя або яридичноя особоя електронних доку- ментів (результату наданнѐ адміністративних послуг). Ці документи будуть підписані електронними цифровими підписами суб’юктів наданнѐ адміні- стративних послуг.
3. Використаннѐ електронних документів при отриманні інших адміні- стративних послуг.
Протѐгом останніх років у найвищих владних та наукових колах широко дискутуютьсѐ тема створеннѐ в Україні «розумних міст». Це міста, у ѐких інвестиції в лядський і соціальний капітал, а також у транспортну та ІКТ- інфраструктуру створяять підґрунтѐ длѐ сталого економічного розвитку і високої ѐкості життѐ, із розумним управліннѐ природними ресурсами завдѐки врѐдування за широкої участі громадѐн.
Приналежність міста то категорії «розумне місто» можна визначити за наступними шістьма основними критеріѐми *1+:
1) розумна економіка (інноваційність, підприюмництво, економічний імідж та торгові марки, продуктивність, гнучкість ринку праці, здатність до трансформації, місце в міжнародній системі);
2) розумна мобільність (місцева доступність, міжнаціональна доступ- ність, наѐвність інфраструктури ІКТ, сталі, інноваційні та безпечні транспортні системи);
3) розумне довкіллѐ (привабливість природних умов, забрудненнѐ, охорона довкіллѐ, стале управліннѐ ресурсами);
4) розумні ляди (рівень кваліфікації, схильність до навчаннѐ протѐгом життѐ, соціальна та етнічна різноманітність, гнучкість, творчість, відкритість, участь у громадському житті);
5) хороше життѐ (заклади культури, умови охорони здоров’ѐ, безпека проживаннѐ, ѐкість житла, заклади освіти, туристична привабливість, соціаль- на згуртованість);
6) розумне врѐдуваннѐ (участь у прийнѐтті рішень, публічні та соціальні послуги, прозоре врѐдуваннѐ, політичні стратегії та перспективи).
Найкращими прикладами розвитку smart city вважаять Барселону, Амстердам, Лондон, Нья-Йорк. Серед основних smart-можливостей ѐких можна назвати використаннѐ телекомунікаційних мереж, інтелектуальних систем управліннѐ дорожнім рухом і розумний підхід до вуличного освітленнѐ. Длѐ прикладу можна також назвати smart-проекти столиці Каталонії, зокрема спеціальні інтелектуальні датчики різних показників і безкоштовний WiFi до сміттювих контейнерів, ѐкі самі сповіщаять про рівень їх заповненнѐ, «розумні»
паркінги та зупинки, що інформуять про час прибуттѐ транспорту. Також в місті длѐ аналізу ефективності роботи урѐду запроваджена система «Big Data BI».
Щодо України, то таких реальних прикладів впровадженнѐ smart- проектів немаю. На сьогоднішній день поки лише створено ініціативну групу Kyiv Smart City длѐ напрацяваннѐ головних напрѐмків та розробки дорожньої карти із впровадженнѐ обраних технологій «розумного міста» у місті Киюві, зокрема й розроблено Концепція Kyiv Smart City 2020. Подальшим кроком маю стати підписаннѐ Меморандуму між містом, бізнесом, громадськістя та IT-спільнотоя длѐ об’юднаннѐ зусиль з метоя її реалізації.
Kyiv Smart City – це сучасна формула трансформації міста, де збалансо- вано інтереси громадѐн, міської влади та місцевого бізнесу; перехід до нового, оріюнтованого на лядину типу управліннѐ містом; ефективне та прозоре управліннѐ містом із застосуваннѐм новітніх інформаційно-комуні- каційних технологій. Необхідність реалізації концепції Smart City в місті Киюві обумовлена комплексними проблемами міста, підвищеннѐм вимог до влади з боку громадѐн, відсутністя стратегічного підходу до управліннѐ містом, наростаннѐм суспільного запиту на активізація участі громадѐн у розв’ѐзанні міських проблем та управлінні містом.
Розумне місто складаютьсѐ з технологій, ѐкі вклячаять наступні аспекти *4+:
Smart-управліннѐ: рішеннѐ, що допомагаять підвищення ефективності наданнѐ державних послуг, таких ѐк електронний урѐд, електронне навчаннѐ, електронний паспорт;
Smart-енергіѐ: рішеннѐ, що забезпечуять безперебійне постачаннѐ електроенергії до всіх домогосподарств і комерційних будівель;
Smart-середовище: технології, ѐкі дозволѐть відновлявати енергія, управлѐти водовідведеннѐм і забезпечать належні санітарні умови длѐ жителів міста;
Smart-транспорт: рішеннѐ, ѐкі пов’ѐзані з раціоналізаціюя перевезень з метоя оптимізації транспортних потоків та підвищеннѐ зв’ѐзності міст;
Smart IT та комунікації: потужні комунікації та сенсорні мережі між містами дозволѐть правоохоронним органам та іншим установам, що пов’ѐзані із забезпеченнѐм безпеки громадѐн, збирати і інтерпретувати дані, а також ефективно реагувати на буд-ѐкі проѐви злочинності;
Smart будівлі: рішеннѐ, що потрібні длѐ побудови інтелектуальних систем управліннѐ, ѐкі допоможуть заощадити до 30% від споживаннѐ води, 40% від споживаннѐ енергії і на 10-30% скоротити витрати на їх технічне обслуговуваннѐ.
Отож динаміка перебігу процесів інформатизації в Україні та вико- ристаннѐ ІТ у різних сферах лядської діѐльності не дозволѐю розраховувати на суттюві зміни в державі та її регіонах у найближчому майбутньому без спільних цілеспрѐмованих зусиль органів влади, бізнесу та суспільства. Лише спільними зусиллѐми можна досѐгти високого рівнѐ інформаційного розвитку суспільства та ѐкості життѐ.
Список літератури:
1. Smart City – розумне місто *Електрон. ресурс+. – Режим доступу:
https://smartundp. wordpress.com/2012/01/20/smart-city-%D1%80%D0%BE%D0%
B7%D1%83%D0%BC% D0%BD%D0%B5-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE/
2. Електронні послуги в українських містах: Львів лідирую в IT-рейтингу *Електрон.
ресурс+. – Режим доступу: http://www.slovoidilo.ua/2015/09/04/novyna/ suspilstvo/
elektronni- posluhy-v-ukrayinskyx-mistax-lviv-lidyruye-v-it-rejtynhu
3. Україна в стилі IT: 9 вражаячих фактів *Електрон. ресурс+. – Режим доступу:
http://www.epravda.com.ua/interactive/56756ff4a17a5/
4. ак збудувати розумне місто? Індійський досвід *Електрон. ресурс+. – Режим доступу: https://alter-idea.info/yak-zbuduvati-rozumne-misto-indijs-kij-dosvid/
Гупало Олег Григорович к.е.н., доцент, завідувач кафедри економічної теорії факультет управління фінансами та бізнесу Львівський національний університет імені Івана Франка