3. Вікарчук О. І. Концесіѐ у трансформаційній економіці: автореферат дис. канд.
екон. наук / О.І.Вікарчук – К.: 2006. – 17 с.
4. Пілігрім Г. С. Правове регуляваннѐ розвитку концесійних відносин в Україні і за кордоном (порівнѐльно-правове дослідженнѐ) / Г. С. Пілігрім *Електронний ресурс+. – Режим доступу : http://www.hozpravo.com.ua/conferences/uchastnik/
index.php_ELEMENT_ID=109.
5. Цогла О. О. Теоретичні засади трактуваннѐ понѐттѐ «концесіѐ» / О. О. Цогла //
Актуальні проблеми економіки : Наук.-економ. журн. – 2013. – № 7. – С. 34–38.
6. Бойко О. Державно-приватне партнерство: світовий досвід та перспективи реалізації в Україні: *Електронний ресурс+ / О. Бойко. – Режим доступу : http://www.interlegal.com.ua/corporate/?p=383
7. Ковальова О. Проблеми розвитку концесійних відносин в Україні/ О. Ковальова // Науковий вісник. – 2014. – № 1. – С. 55-65. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nv_2014_1_8
Петик Любов Орестівна к.е.н., доцент кафедри державних та місцевих фінансів
факультет управління фінансами та бізнесу Львівський національний університет імені Івана Франка
Один з провідних західних вчених у галузі цінних паперів Френк Фабоцці зазначаю, що під структурованими продуктами слід розуміти вільне поюднаннѐ стандартних або екзотичних опціонів, свопів на акції або пов’ѐзаних з акціѐми та боргових зобов’ѐзань в одному пакеті. Поюднаннѐ інструментів підбираютьсѐ у відповідності з вимогами інвесторів до ризику/дохідності. Тобто ці цінні папери створяятьсѐ шлѐхом структуруваннѐ на основі грошових потоків пулів активів, що лежать в їх основі. До структурованих фінансових продуктів вчений відносить також комерційні іпотечні цінні папери (CMBS) та інші інструменти, що випускаятьсѐ при приватизації. Варто підкреслити, що всі інструменти, ѐкі вчений відносить до СФП, ю цінними паперами, а не набором активів, ѐкі вклячаятьсѐ в інвестиційний портфель, або окремо взѐтими інструментами (напр., окремо депозит і опціони) *7+. Ф. Фaбоцці відображаю механізм структурованого фінансуваннѐ у виглѐді трансформації фінансових активів, вартість ѐких залежить від одного перебігу подій, у aктиви, вартість ѐких визначаютьсѐ іншим перебігом подій. Процес структурованого фінaнсуваннѐ, на думку вченого, ю поюднаннѐм клaсичних первинних активів (кредити, іпотечні позички, облігаційні займи та інвестиційний капітал) з похідними інструмен- тaми (деривативами), такими ѐк форвaрди, ф'ячерси, опціони чи свопи. Ф.
Фaбоцці характеризую вищеназвані деривaтиви ѐк структурні елементи структурованого фінaнсуваннѐ. Усі похідні інструменти ю взаюмодоповняячими компонентами, що при мінливих ринкових умовах можуть бути розподілені в будь-ѐкий спосіб длѐ досѐгненнѐ найбільшої віддачі за збереженнѐ певного рівнѐ ризику *6].
На думку Е. Банкса, структурованими активами слід вважати інструменти, ѐкі створяятьсѐ або реконструяятьсѐ з метоя зміни грошових потоків. А інструменти, ѐкі створяятьсѐ із одного або декількох деривативів, автор визначаю ѐк синтетичні активи *3+.
М. Чудрі відносить до структурованих фінансових інструментів вклячаю наступні продукти *5+: цінні папери, забезпечені активами і випущені в результаті сек'ятеризації (asset-backed securities); гібридні фінансові продук- ти; кредитні продукти (credit-linked).
Наступним підходом до розкриттѐ сутності структурованих продуктів ю традиційний (інструментальний) підхід, відповідно до ѐкого структурований продукт ю комбінаціюя більш простих фінансових інструментів і деривативів.
Прихильники цього підходу у класичний варіант внутрішньої побудови структурного продукту, ѐк правило, вклячаять інструменти з фіксованоя дохідністя (депозити, облігації, векселі і т.п.) та деривативи (найчастіше
різноманітні опціони). Гарантіѐ поверненнѐ певної суми доѐгаютьсѐ за рахунок того, що більша частина інвестованих коштів вкладаютьсѐ в депозити або облігації. Наперед визначаютьсѐ рівень гарантії поверненості капіталу. На залишок придбаваятьсѐ опціони, ѐкі при вдалому збігу обставин можуть принести прибуток, що значно перевищую ставку банківського депозиту.
Павел Стоіменов стверджую, що структуровані продукти повинні поюд- нувати в собі щонайменше два фінансових інструменти, один з ѐких повинен бути похідним *10+. На думку Р. Кноппа структурований продукт складаютьсѐ з кредиту в різних його проѐвах та одного або декількох похідних інструментів.
Структуровані продукти призначені длѐ інвесторів з визначеним баченнѐм ринку і розуміннѐм того, ѐке співвідношеннѐ ризику і дохідності ю длѐ них оптимальним *9+.
Третій підхід до розкриттѐ сутності структурованих продуктів базуютьсѐ на грошових потоках (або потоках активів), доповнених різними умовами.
Його прихильникамим ю Хері Кет *8+ та М. Я. Глухов. М. Я. Глухов трактую понѐттѐ структурованого фінансового продукту ѐк комплексного фінансовий продукт, що випускаютьсѐ переважно комерційними та інвестиційними банка- ми, конструяютьсѐ длѐ задоволеннѐ специфічних потреб кліюнтів та маю нестандартні характеристики (співвідношеннѐ ризику і дохідності, структура потоків), ѐкі досѐгаятьсѐ за рахунок комбінуваннѐ у структурі продукту постійних та змінних потоків активів (грошових та негрошових), доповнених різними додатковими умовами (напр., правом відміни потоку, правом зміни параметру потоку і т.д.). Він використовую більш ширший підхід, згідно з ѐким структурований продукт може бути призначений длѐ розвѐзаннѐ різного роду завдань, а не тільки длѐ отриманнѐ інвестиційного доходу (напр., хеджуван- нѐ, економіѐ трансакційних витрат, вихід на інші ринки, оптимізаціѐ оподат- куваннѐ і т.п.). До переліку структурованих продуктів, на думку М. Я. Глухова, можна вклячити ширший спектр продуктів, ніж при використанні тради- ційного (інструментального) підходу (напр., різні пенсійні та страхові продук- ти, серед ѐких Life Assurance Bond - облігаціѐ страхуваннѐ життѐ та ін.) *1+.
Таким чином, у підході, що базуютьсѐ на потоках, акцент робитьсѐ не на складових елементах продукту, а на потоках активів.
Світові регулѐтори ринку цінних паперів також не залишаять поза своюя увагоя інвестуваннѐ у структуровані фінансові продукти. Ювропейське управліннѐ з цінних паперів та ринків (ESMA), що ю пан’ювропейським регулѐтором фондового ринку в ЮС, зазначаю, що продукт може вважатисѐ складним, ѐкщо той відповідаю одному чи кільком із таких критеріїв:
ю похідним інструментом, або вклячаю в себе похідні фінансові інструменти;
базовим активом продукту ю активи або індекси, вар-тість ѐких складно оцінити, або ѐкі об’юднані таким чином, що важко оцінити ризико- ваність і передбачити сценарії зміни дохідності продукту;
маять фіксований термін обігу та бар’юри длѐ виходу з інвестиції, ѐкі чітко не прописані. Наприклад, такі бар’юри можуть бути пов’ѐзані з відсутністя вторинного ринку обігу інструмента, або зі значними штрафами чи збитками від завчасного виходу;
длѐ визначеннѐ доходів або втрат від інвестиції вико-ристовуютьсѐ декілька змінних або складні математичні формули;
маю гарантії захисту капіталу, ѐкі носѐть умовний або частковий характер, або ѐкі можуть зникати при настанні певних подій.
Таким чином, складними можна вважати досить широкий спектр продуктів, зокрема, такі ѐк контракти на різниця (CFD), екзотичні опціони, облігації з правом дострокового погашеннѐ; конвертовані облігації; безстро- кові облігації, субординовані облігації, цінні папери, забезпечені активами, та багато інших фінансових інструментів. І хоча часто понѐттѐ «складний» та
«структурований» продукт вживаять ѐк синоніми, проте не всі складні фінансові продукти ю структурованими. ак правило, до складу структурованих продуктів не вклячаять безпосередньо варранти, ф’ячерси та біржові опціони, а також продукти, засновані на банківських депозитах. Проте комбінації цих продуктів можуть бути складовоя структурованих продуктів [2].
Асоціаціѐ структурованих продуктів (ASP) визначаю структурований продукт ѐк фінансовий інструмент, що призначений длѐ задоволеннѐ специ- фічних потреб інвесторів за рахунок використаннѐ спеціальних характеристик, вклячаячи гарантії поверненнѐ інвестованих капіталів, варрантів, наданнѐ кредитного плеча, забезпеченнѐ зв'ѐзку з іноземними цінними паперами, товарними ринками і інвестуваннѐ у фондові індекси *11+.
Систематизувавши інформація щодо сутності структурованих фінансо- вих продуктів, можна підвести підсумок словами Дж. С. Бреддока:
«структуровані продукти ю фінансовими інструментами і договірними зобов'ѐ- заннѐми, ѐкі проектуятьсѐ, створяятьсѐ, випускаятьсѐ і продаятьсѐ інвес- торами длѐ задоволеннѐ специфічних інвестиційних цілей» *4+.
Все, що пропонуять різні вчені щодо сутності структурованих продуктів та їх визначеннѐ, маю підґрунтѐ, проте тільки відносно тих продуктів, ѐкі
розглѐдаятьсѐ ними в ѐкості структурованого продукту. Проведений аналіз дозволѐю стверджувати, що часто продукти, ѐкі різними авторами відносѐтьсѐ до структурованих, значно відрізнѐятьсѐ своїми характеристиками, параме- трами, завданнѐми, ѐкі вони виконуять, та методикоя конструяваннѐ. Чітке визначеннѐ на теоретичному рівні загальновизнаних правил та принципів віднесеннѐ фінансових продуктів і фінансових інструментів до структурованих продуктів, виробленнѐ законодавчої бази сприѐло б ѐкісному розвиткові ринку структурованих продуктів. Розвиток такого ринку позитивно вплива- тиме на ціноутвореннѐ та ліквідність похідних фінансових інструментів, на розширеннѐ можливостей інституційних та приватних інвесторів. Длѐ банків – це механізм залученнѐ фінансуваннѐ, сек’яритизації та більш комплексного обслуговуваннѐ своїх кліюнтів.
Список літератури:
1. Глухов М. Я. Структурированные финансовые продукты: понѐтие и устройство. / М. Я. Глухов// Вестник Финансовой Академии. –М., 2007. – № 3(43). – с. 124-132.
2. Шапран Н. Структуровані фінансові продукти: актуальні проблеми регуляваннѐ //Н. Шапран/ Цінні папери україни. – 2014 - № 20 (815). - *Електронний ресурс+ – Режим доступу: http://www.securities.org.ua/securities_paper/review.php?id=815
&pub=6710
3. Banks E. Synthetic and Structured Assets. L.: John Wiley & Sons Ltd., 2006.
4. Braddock J. C. Derivatives demystified: using structured financial products. - John Wiley&Sons Ltd, 1997.
5. Choudhry M. Corporate Bonds and Structured Financial Products. - Jordan Hill, Oxford OX2 9DP 200 Wheeler Road, Burlington, MA 01803: Elsevier Butterworth-Heinemann Linacre House, 2004
6. Fabozzi F.J. Accessing Capital Markets Through Securitization. – John Wiley and Sons, 2001. –248 p.
7. Fabozzi F.J., Choudhry M. The European handbook of structured financial products.
Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons Inc., 2004.
8. Kat H.M. Structured equity derivatives: the definitive guide to exotic options and tructured notes. NY: John Wiley & Sons Ltd, 2001
9. Knop R. Structured Products, A Complete Toolkit to Face Changing Financial Markets.
NY: John Wiley & Sons Ltd., 2002.
10.Stoimenov P.A., Wilkens S. Are structured products «fairly» priced? An analyses of German market for equity-linked instruments // Journal of banking and Finance. 2005.
January, 18.
11.Structured Products Association. - *Електронний ресурс+. - Режим досутупу:
http://www.structuredinvestments.com/
Татарин Наталія Богданівна к. е. н., доцент кафедри державних та місцевих фінансів факультет управління фінансами та бізнесу Львівський національний університет імені Івана Франка