що розвиваятьсѐ, зокрема й України. Таким чином, длѐ вирішеннѐ проблем фіскальної підтримки підприюмництва доцільно використовувати ѐк зарубіжний досвід, так і зазначені інструменти вітчизнѐної системи оподат- куваннѐ.
Список літератури:
1. Андрощук Г.А. Основные принципы государственной политики в инновационной сфере // Проблемы формированиѐ и реализации региональной научно- технической политики в Украине: Сб. статей. Симферополь, 1997. С. 21.
2. Желізнѐк Р. Й. Податкове стимуляваннѐ інноваційної діѐльності підприюмств:
дис.канд.екон.наук : спец. 08.00.08 / Р. Й. Желізнѐк. – Львів, 2015. – 225 с.
3. Петренко Н.И. Организациѐ и механізм финансированиѐ инновационных проектов в сфере малого предпринимательства. Киев: Центр исследо- ванийнаучно-техническогопотенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины, 1997. С. 21.
Дуб Андрій Романович к. е. н., доцент кафедри державних та місцевих фінансів факультет управління фінансами та бізнесу Львівський національний університет імені Івана Франка
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОДАТКОВОЇ
складовими функціонуваннѐ держави: економічноя, соціальноя, екологічноя, оборонноя та ін., що доволі часто спричинѐю до конфлікту інтересів (зокрема, спрѐмовувати податкову політику на зростаннѐ темпів економічного розвитку чи на задоволеннѐ поточних потреб соціальної сфери).
Виходѐчи з принципу фіскальної достатності, дцільно виділѐти у складі податкової політики чотири складові (рівні): рівень сталого розвитку (поюднаннѐ природоохоронної, соціально-інституціональної та економічної політики); законодавчий (нормативно-правове забезпеченнѐ процесів госпо- даряваннѐ та оподаткуваннѐ); економічний (податкове регуляваннѐ та стимуляваннѐ економічної діѐльності); виконавчий (фіскальний) *2, с. 96].
Т. а. Маршалок вказую на п’ѐть критеріїв, що характеризуять ефектив- ність податкової політики держави: фіскальної достатності; економічної ефективності; соціальної справедливості; стабільності; гнучкості. При цьому зазначаютьсѐ, що безпосередньо вплив податкового навантаженнѐ виѐвлѐ- ютьсѐ через перші три із названих критеріїв.
О. В. Баранецька, розглѐдаячи фінансово-економічні чинники та індикатори фіскальної безпеки держави, виділѐю чотири критеріїв, що характеризуять податкову політику: коефіціюнти ефективності податкової політики длѐ здійсненнѐ міжнародних співставлень економік різних країн;
показники ефективності податкової системи, ѐкі маять на меті відобразити правильність курсу податкової політики; показники ефективності податкового адмініструваннѐ, ѐкі покликані оцінити податкову діѐльність органів виконавчої влади; показники рівнѐ фіскальної децентралізації в державі
*4, с. 438].
Аналіз ефективності податкової політики в міжнародній практиці здійсняютьсѐ на основі аналізу динаміки доходів державного бяджету та податкових надходжень стосовно ВВП, а також на основі порівнѐннѐ цих співвідношень із показниками різних країн з подібними типом і моделля економіки. Виходѐчи з цього, першу групу критеріїв характеризуять коефіціюнт еластичності податку та коефіціюнт динамічності податку *4, с. 438].
Другу групу становлѐть показники оцінки ефективності податкової системи, ѐкі переважно ѐвлѐять собоя, здебільшого, інтуїтивні суб’юктивні судженнѐ, оскільки визначити їх на практиці – доволі важко. Західні науковці
*5, с. 941-946+, зокрема Г. Джекстонайт (G. Jakštonytė) та Л. Гіріянас (L. Giriūnas), досліджуячи дану проблематику, стверджуять, що не існую юдино визначених критеріїв оцінки податкової системи. Серед найпопулѐр-
ніших вважаютьсѐ діагностичний тест Віто Танзі, ѐкий маю на меті відобразити на скільки податкова система, окрім функції формуваннѐ державних доходів, відповідаю основним макроекономічним цілѐм країни: згладжування прога- лин ринкового механізму та перерозподілу доходів.
Наступноя складовоя оцінки податкової політики можна вважати показники ефективності податкового адмініструваннѐ, обчисленнѐ ѐких дозволить охарактеризувати діѐльність органів виконавчої влади щодо забезпеченнѐ найбільш результативного процесу наповненнѐ доходів бяджету податковими надходженнѐми. До таких показників належать:
фактичний податковий коефіціюнт; показник податкового потенціалу.
Основноя метоя їх розрахунку ю з’ѐсувати наскільки ефективно здійсняютьсѐ впорѐдковане та безінфлѐційне передаваннѐ фінансових ресурсів від платників податків державі, та чи здатні органи державного управліннѐ, в разі виникненнѐ потреби, збільшити рівень надходжень до бяджету за умови мінімальних несприѐтливих наслідків *4, с. 440].
Корелѐціѐ між ефективним виконаннѐм Державноя фіскальноя службоя, покладених на неї обов’ѐзків, та ефективноя податковоя системоя обумовляю актуалізація питаннѐ про запровадженнѐ системи таких критеріїв, ѐкі б дозволили оцінити роботу органів фіскальної служби з позиції взаюмодії з платниками податків. Світовий досвід вказую, що управлінським інструмен- том длѐ вирішеннѐ такого завданнѐ ю система клячових індикаторів оціня- ваннѐ результативності (КРІ), ѐка ѐвлѐю собоя набір кількісних показників, ѐкі використовуятьсѐ організаціюя з метоя оцінки або порівнѐннѐ резуль- тативності з точки зору досѐгненнѐ стратегічних або оперативних цілей *6+.
У зв’ѐзку із зазначеним, а також з метоя зменшеннѐ корупції в ДФС, зменшеннѐ рівнѐ необґрунтованих перевірок, підвищеннѐ ефективності оскаржень, зменшеннѐ рівнѐ податкового боргу та мінімізації лядського фактора Міністерство фінансів України розробило клячові показники ефективності длѐ оцінки діѐльності Державної фіскальної служби *7+. Вказана система КРІ розподілена на групи цілей, ѐкі відображаять певні сторони функціонуваннѐ Державної фіскальної служби України.
Отже, цілком резонно ю розглѐдати критерії, ѐкі оціняять ефективність податкової політики з позиції мультиплікативного ефекту, ѐкий вона чинить на економічну та соціальну сфери держави, в напрѐмі зростаннѐ добробуту населеннѐ. З другого боку, податкова політика за своюя внутрішньоя сутністя ю настільки складноя, що при визначенні її ефективності, обов’ѐзково
потрібно враховувати індикатори ефективності її складових: податкової системи та її структури, діѐльності органів фіскального адмініструваннѐ тощо.
Отже, лише комплексне застосуваннѐ критеріїв дозволить отримати відповідь на запитаннѐ: наскільки ефективноя ю сучасна податкова політика в Україні, і, в ѐкому напрѐмі слід її вдосконалявати?
Список літератури:
1. Чому інвестиції не йдуть в Україну *Електронний ресурс+. – Режим доступу:
http://news.finance.ua/ua/news/-/384643/chomu-investytsiyi-ne-jdut-v-ukrayinu (дата зверненнѐ: 15.09.2016). – Назва з екрана.
2. Вдовиченко А. М. Оцінка ефективності заходів податкового стимуляваннѐ:
основні теоретичні підходи та їх реалізаціѐ щодо національної економіки / А. М. Вдовиченко, В. В. Жовнер, М. С. Онуфрик. – Ірпінь : НДІ фінансового права, 2013. – 48 с.
3. Баранецька О. В. Характеристика фінансово-економічних чинників та індикаторів фіскальної безпеки держави / О. В. Баранецька // Університетські наукові записки. – 2008. – № 4 (28). – С. 436-442.
4. Податкова система: Навчальний посібник / *Баранова В.Г., Дубовик О.Я., Хомутенко В.П. та ін..+; за ред. В.Г. Баранової. – Одеса : ВМВ, 2014. – 344 с.
5. Jakštonytė G. Tax system efficiency evaluation modeling with reference to V. Tanzi criteria / G. Jakštonytė, L. Giriūnas // Economics And Management. – 2010. – № 15. – Рр. 941-946.
6. Хотенко О. Оцінка ѐкості роботи ДФС за методикоя KPI: імітаціѐ чи вихід? / О. Хотенко *Електронний ресурс+. – Режим доступу: http://ngoipr.org.ua/
blog/otsinka-yakosti-roboti-dfs-za-metodikoyu-kpi-imitatsiya-chi-vihid/ (дата зверненнѐ: 15.09.2016). – Назва з екрана.
7. Мінфін розробив показники ефективності длѐ Фіскальної служби *Електронний ресурс+. – Режим доступу: http://economics.unian.ua/finance/1444072-minfin- rozrobiv-pokazniki-efektivnosti-fiskalnoji-slujbi.html (дата зверненнѐ: 15.09.2016). – Назва з екрана.
Дубик Вікторія Яківна к. е. н., доцент кафедри державних та місцевих фінансів факультет управління фінансами та бізнесу Львівський національний університет імені Івана Франка