Шот Анна Петрівна к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту факультет управління фінансами та бізнесу Львівський національний університет імені Івана Франка
НЕОБХІДНІСТЬ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ
Таблиця 1 Динаміка кредиторської заборгованості в Україні за 2012-2015рр.
(млн. грн.) На початок року Поточні
зобов’язання, всього
Кредиторська заборгованість
Частка кредиторської заборгованості у
поточних зобов’язаннях, %
01.01.2012 2097647,6 1753282,8 83,6
01.01.2013 2448985,8 1990946,9 81,3
01.01.2014* 2358541,4 1335487,7 56,6
01.01.2015* 2936220,2 1673808,7 57,0
*без урахування тимчасово окупованої території АРК, м. Севастополя.
Джерело : складено автором за даними [5]
Серед усіх видів кредиторської заборгованості в обліку особливо виділѐятьсѐ зобов’ѐзаннѐ перед постачальниками, не оплачені в строк, та ті, за ѐкими минув термін позовної давності, ѐкі свідчать про порушеннѐ підприюмством розрахункової дисципліни. Тому, сучасні умови господаря- ваннѐ вимагаять вирішеннѐ рѐду проблем ѐк теоретичного так і практичного характеру, пов’ѐзаних з визначеннѐм та відображеннѐм таких видів креди- торської заборгованості в бухгалтерському обліку.
Проведене дослідженнѐ показало, що жоден з використовуваних в бухгалтерській та податковій практиці нормативних документів не містить конкретного терміну «списаннѐ кредиторської заборгованості», а длѐ прийнѐттѐ управлінського рішеннѐ щодо списаннѐ кредиторської заборгова- ності, необхідно, щоб така заборгованість отримала статус безнадійної.
Отже, на нашу думку, списаннѐ кредиторської заборгованості – це операціѐ з одночасним визнаннѐм доходу та викляченнѐм (списаннѐм) з обліку непогашеної (або не оплаченої кредитору), достовірно визнаної суми кредиторської заборгованості.
ак длѐ податкового так і бухгалтерського обліку важливими ю ознаки за ѐкими кредиторська заборгованість вважаютьсѐ безнадійноя. Проте в бухгал- терському законодавстві такі визначеннѐ відсутні.
Перелік ознак безнадійної заборгованості наведено лише в ПКУ *1+, а саме: безнадійна заборгованість – це заборгованість, ѐка відповідаю одній з таких ознак:
заборгованість за зобов'ѐзаннѐми, щодо ѐких минув строк позовної давності;
заборгованість, ѐка залишиласѐ непогашеноя внаслідок недостатності коштів, одержаних післѐ зверненнѐ кредитором стѐгненнѐ на застав-
лене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стѐгненнѐ іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриттѐ заборгованості;
заборгованість, стѐгненнѐ ѐкої стало неможливим у зв'ѐзку з діюя обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обста- вин), підтверджених у порѐдку, передбаченому законодавством.
Ще одним важливим аспектом, порѐд з ознакоя безнадійності, ѐкий лежить в основі списаннѐ кредиторської заборгованості ю строк позовної давності. Тобто ѐкщо, у договорі зазначено термін виконаннѐ зобов’ѐзань (оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності або виконані роботи чи послуги), то строк позовної давності починаю обчисляватисѐ з днѐ, наступного за останнім днем його невиконаннѐ. Відлік терміну позовної давності починаютьсѐ з дати виникненнѐ у кредитора права пред’ѐвити своюму боржникові вимогу.
Позовна давність, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України – це строк, у межах ѐкого особа може звернутисѐ до суду з вимогоя про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановля- ютьсѐ тривалістя у три роки [2].
Важливий няанс в бухгалтерському обліку заборгованостей, за ѐкими минув строк позивної давності, полѐгаю в тому, що закінченнѐ строку позовної давності не тѐгне за собоя припиненнѐ суб’юктивного права та не позбавлѐю від статусу боржника. У ч. 1 ст. 267 ЦКУ закріплено положеннѐ, згідно з ѐким особа, ѐка виконала зобов’ѐзаннѐ післѐ закінченнѐ позовної давності, не маю права вимагати поверненнѐ виконаного, навіть ѐкщо вона у момент виконаннѐ не знала про сплив позовної давності.
Длѐ бухгалтерського обліку важливим ю визначеннѐ точної дати коли починаютьсѐ і закінчуютьсѐ термін позовної давності, адже списаннѐ безна- дійної кредиторської заборгованості за ѐкоя минув термін позовної давності тісно пов’ѐзане з відображеннѐм доходу (рахунок 717 «Дохід від списаннѐ кредиторської заборгованості») *4+. Не своючасне відображеннѐ доходу від списаннѐ кредиторської заборгованості тѐгне за собоя нарахуваннѐ та сплату фінансових санкцій.
Отже, невиконаннѐ підприюмством договірних зобов’ѐзань перед своїми партнерами може призвести до виникненнѐ додаткових витрат на сплату фінансових санкцій з одніюї сторони та виникненнѐ доходу, при списанні простроченої заборгованості з іншої сторони.
Длѐ того, щоб не пропустити та контролявати дату відображеннѐ в обліку списаннѐ кредиторської заборгованості і визнаннѐ доходу підпри- юмствам доцільно Наказом про облікову політику ввести в робочий план рахунків аналітичні рахунки длѐ обліку простроченої кредиторської заборго- ваності за її видами та термінами виникненнѐ. На наш поглѐд, з метоя контроля, цього не достатньо. Необхідно також внести зміни в діячі облікові реюстри (журнал №2 та №3) або вести облік простроченої кредиторської заборгованості окремо в реюстрах довільної форми.
Основними реквізитами таких облікових реюстрів маять бути: дата виникненнѐ і погашеннѐ заборгованості та первинний документ, що підтвер- джую операція (у тому числі списаннѐ кредиторської заборгованості, за ѐкоя минув термін позовної давності), оскільки відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» *3+ підставоя длѐ бухгалтерського обліку господарських операцій ю первинні документи.
Така інформаціѐ ю надзвичайно важливоя і длѐ управлінського обліку, адже прийнѐттѐ рішеннѐ про списаннѐ кредиторської заборгованості маю бути документально підтвердженим.
Крім цього длѐ відображеннѐ достовірної інформації у фінансовій звітності підприюмств (ф. №1) доцільно на законодавчому рівні внести зміни в діячий План рахунків та ввести субрахунки (рахунки) длѐ обліку простроченої кредиторської заборгованості за термінами. Це в першу чергу стосуютьсѐ рахунків 60 «Короткострокові позики», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрѐдниками», 681 «Розрахунки за авансами одержаними», 50 «Довго- строкові позики» *4+.
Доцільним було б наведеннѐ суб’юктами господаряваннѐ інформації про суми безнадійної, простроченої кредиторської заборгованості та за ѐкоя минув термін позовної давності також і у примітках до фінансової звітності, аналогічно дебіторській заборгованості.
Метоя веденнѐ обліку та складаннѐ фінансової звітності ю, ѐк відомо, наданнѐ користувачам длѐ прийнѐттѐ рішень повної, правдивої та неупере- дженої інформації про діѐльність підприюмства. А в умовах фінансової кризи істотне значеннѐ маю ѐкість інформації про стан розрахунків з кредиторами, що формуютьсѐ на базі даних бухгалтерського обліку конкретних суб'юктів господаряваннѐ. На сьогодні отриманнѐ такої інформації в обсѐзі і виглѐді, достатньому длѐ проведеннѐ аналізу розрахунків з кредиторами ю немож- ливим ѐк за відсутності такої інформації у фінансових звітах суб’юктів господаряваннѐ так і офіційних статистичних даних.
Список літератури:
1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. Цивільний кодекс України від 16.03.2003 № 435-IV.
3. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07. 1999 р. № 996 – ХІУ.
4. Інструкціѐ про застосуваннѐ плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'ѐзань і господарських операцій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.
5. Офіційний сайт Держкомстату України *Електронний ресурс+. – Режим доступу : https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/sze.htm.
Шот Анна Петрівна к. е. н., доцент кафедри обліку і аудиту Литвин Василина Миколаївна магістрантка факультет управління фінансами та бізнесу Львівський національний університет імені Івана Франка