Список літератури:
1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. Цивільний кодекс України від 16.03.2003 № 435-IV.
3. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07. 1999 р. № 996 – ХІУ.
4. Інструкціѐ про застосуваннѐ плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'ѐзань і господарських операцій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.
5. Офіційний сайт Держкомстату України *Електронний ресурс+. – Режим доступу : https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/sze.htm.
Шот Анна Петрівна к. е. н., доцент кафедри обліку і аудиту Литвин Василина Миколаївна магістрантка факультет управління фінансами та бізнесу Львівський національний університет імені Івана Франка
ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ВИТРАТ
Особливістя будівельної сфери ю той факт, що результатом робіт, ѐк виду економічної продукту виступаю будівництво, безпосередньо пов'ѐзане із здійсненнѐм великої кількості витрат. При цьому порѐдок веденнѐ бухгал- терського обліку повинен бути налагоджений таким чином, щоб керівництво організацій могло оперативно отримувати достовірну інформація, у тому числі і про витрати з метоя їх регуляваннѐ. Крім цього важливоя ділѐнкоя роботи бухгалтера ю визначеннѐ кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт, своючасне списаннѐ витрат і віднесеннѐ їх на фінансовий результат.
Длѐ будівельних компаній властиво здійсненнѐ великої кількості витрат, при цьому длѐ ефективної діѐльності необхідно проводити контроль за збереженнѐм майна, формувати оперативно і правильно собівартість робіт, забезпечувати виробничий процес необхідноя кількістя матеріальних ресурсів тощо. Все це може бути здійснено, ѐкщо правильно і своючасно проводити облік витрат, згідно з нормативно-правовим забезпеченнѐм Украни.
В Україні частка будівництва у валовому національному продукті складаю 8%. Будівельна галузь країни у 2016 році досѐгла виконаннѐ будівельних робіт на суму 70,9 млрд. грн., це на 23,3% більше порівнѐно з минулим роком. Зокрема, обсѐги робіт із спорудженнѐ будівель збільшилисѐ на 25,6% (табл. 1).
Таблиця 1 Обсяг виконаних будівельних робіт за видами будівельної продукції
у 2014 - 2016 роках Вид продукції 2014 р.,
млн.грн. 2015 р.,
млн.грн. 2016 р.,
млн.грн. Приріст у
2015 р, % Приріст у 2016 р, %
Будівництво 51108,7 57515 70942,4 12,5 23,3
Будівлі 24856,5 28907,5 36298,9 16,3 25,6
- житлові 11292,4 13908,8 17253,0 23,3 24
- нежитлові 13564,1 14998,7 19045,9 10,6 27
Інженерні споруди 26252,2 28607,5 34643,5 9 21,1 Джерело: розроблено авторами за даними Державної статистичної служби України
Відповідно до Положеннѐ (стандарт) бухгалтерського обліку 18
«Будівельні контракти» витрати за будівельним контрактом вклячаять:
витрати, безпосередньо пов'ѐзані з виконаннѐм даного контракту;
загальновиробничі витрати.
До складу витрат, безпосередньо пов'ѐзаних з виконаннѐм будівель- ного контракту, належать прѐмі матеріальні витрати, прѐмі витрати на оплату
праці, інші прѐмі витрати (вклячаячи вартість виконаних субпідрѐдниками робіт).
До складу загальновиробничих витрат вклячаятьсѐ затрати на управ- ліннѐ, організація та обслуговуваннѐ будівельного виробництва *4+.
Загальновиробничі витрати вклячаятьсѐ до витрат за кожним конт- рактом шлѐхом розподілу загальних витрат організації між об'юктами будів- ництва з використаннѐм бази розподілу при нормальній потужності (про- порційно прѐмим витратам; обсѐгам доходів; прѐмим витратам на оплату праці; відпрацьованому будівельними машинами і механізмами часу тощо).
Головноя проблемоя обліку витрат в будівництві ю розподіл загально- виробничих витрат, оскільки виникаю ймовірність того, що дана категоріѐ витрат в кінці звітного періоду буде недорозподілена по об'юктах кальку- ляваннѐ, тим самим компаніѐ частину витрат не покрию, що призведе до зменшеннѐ фінансового результату. Крім цього длѐ формуваннѐ точної собівартості замовленнѐ необхідно заздалегідь визначити усі витрати. Длѐ вирішеннѐ даної проблеми, тобто оперативності отриманнѐ інформації про загальновиробничі витрати їх потрібно розподілѐти попередньо за допомо- гоя бази розподілу.
На нашу думку, потребую вирішеннѐ проблема вибору бази розподілу загальновиробничих витрат длѐ адекватного їх віднесеннѐ до собівартості окремих об’юктів. Вітчизнѐні підприюмства, ѐк правило, використовуять за базу розподілу суму витрат длѐ оплати праці основного виробничого персо- налу. Проте в умовах науково-технічного прогресу простежуютьсѐ тенденціѐ зменшеннѐ участі лядини у виробничому процесі, що в результаті спонукаю до використаннѐ інших факторів розподілу. У будівельних організаціѐх загальновиробничих витрат між об’юктами будівництва розподілѐятьсѐ із урахуваннѐм специфіки робіт та використаннѐм таких баз розподілу, ѐк:
сума всіх прѐмих витрат на виконаннѐ будівельно-монтажних робіт;
сума прѐмих витрат на оплату праці;
нормативні або фактичні витрати праці на виконаннѐ будівельно- монтажних робіт (в лядино-годинах);
час роботи будівельних машин і механізмів у будівництві конкретних об’юктів (у машино-годинах) та ін.
Таким чином, розподіл загальновиробничих витрат рекомендуютьсѐ виконувати у наступній послідовності:
перший етап - розподіл всіх загальновиробничих витрат на постійні та змінні;
другий етап - вибір бази розподілу.
третій етап - визначеннѐ нормальної потужності підприюмства та вира- женнѐ її в одиницѐх виміру обраної бази.
четвертий етап - обчисленнѐ суми постійних і змінних загальновироб- ничих витрат за умови досѐгненнѐ підприюмством нормальної потуж- ності;
п'ѐтий етап - розрахунок нормативу постійних і змінних витрат на одиниця бази розподілу.
Відповідно до особливостей виробничого процесу, будівельним орга- нізаціѐм рекомендуютьсѐ розподілѐти загальну суму загальновиробничих витрат усіх підрозділів не пропорційно одній базі розподілу, а з викорис- таннѐм оптимального фактора розподілу. Тобто, длѐ кожного підрозділу організації потрібно врахувати, ѐка статтѐ загальновиробничих витрат перева- жаю у структурі його витрат. Використаннѐ даного підходу розподілу загально- виробничих витрат дозволить:
врахувати специфіку діѐльності кожного з підрозділів будівельної організації;
відстежувати та контролявати всі матеріальні витрати будівельної організації;
точніше розподілити загальновиробничі витрати між конкретними об’юктами розподілу;
визначити вплив непрѐмих витрат на формуваннѐ собівартості будівельної продукції.
Таким чином можна зробити висновок, що будівництво ю одніюя з найважливіших галузей економіки країни. Запрпонований алгоритм послі- довності розподілу загальновиробничих витрат дозволить будівельним організаціѐм оптимізувати та мінімізувати свої матеріальні витрати, а це в своя чергу призведе до покращеннѐ фінансового становища та розвитку компаній.
Список літератури:
1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липнѐ 1999р. № 996 – хіv.
2. Національне Положеннѐ (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затв. наказом Міністерства фінансів України від 7 лятого 2013 р. № 73.
3. Положеннѐ (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 груднѐ 1999 р. № 318.
4. Положеннѐ (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти»: затв.
наказом Міністерства фінансів України від 28 квітнѐ 2001 р. № 205.
5. Степанов И. С. Экономика строительства: учебник / под общей ред. И. С. Степа- нова. – 3-е изд., доп. и перераб. — М.: Ярайт-издат, 2007. – 620 с.
Шевців Любов Юліанівна к. е. н., доцент кафедри обліку і аудиту факультет управління фінансами та бізнесу Львівський національний університет імені Івана Франка