— У степ. До ями. Там буде їхня могила.
Я вийняв з валізи шматок білого хліба, що купив у Москві, й сунув співроз- мовникові за пазуху.
— Тікайте звідси, — сказав я. — тікайте в своє село. Там урятуєтесь.
— У моє село? — перепитав він. — У ньому вже половина людей вимерла, а решта — здебільшого побожеволіли. Їдять своїх жінок і дітей (О. Гай-Головко).
ІІ. Напишіть твір-роздум “Нищення України імперською Росією”.
175. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.
1. Чесне діло роби сміло! (Нар. творчість). 2. Без тижня день живемо, а він уже з бродячим каторжанином зв’язався (Григорій Тютюнник). 3. Микола прочитав од дошки до дошки весь часословець і псалтир. 4. Усі замовкли. Про архієреїв ніхто вже й слова не писнув. 5. Ти думаєш, як ти йдеш до церкви ви- тріщати очі на дівчат, то й усі молодиці й дівчата йдуть до церкви на витрішки (З тв. І. Нечуя-Левицького).
131
3. Подовжується приголосний н у наголошених суфіксах -éнн-, -áнн- при- кметників і прислівників, що означають велику міру якості: нескінчéнний, непримирéнний, недоторкáнний, нездолáнний, несказáнний, страшéнний, здоровéнний, числéнний, нескінчéнно, несказáнно, страшéнно.
Подовжується приголосний н і в наголошених суфіксах прикметників-ста- рослов’янізмів: свящéнний, благословéнний, блажéнний, огнéнний, мерзéн- ний, а також: божéственний.
Але ніколи не подовжується приголосний н у суфіксах дієприкметників:
недотóрканий, нескáзаний, нескíнчений, вихований, намальований, при- речений, зібраний, захоплений, даний, написаний. Не подовжується приго- лосний н, зокрема, й у прикметниках юний, шалений, скажений, жаданий, нежданий.
В іменниках на -ість, утворених від прикметників, написання -нн- або -н- зберігається: нескінчéнність, непримирéнність, нездолáнність, мерзéн- ність; старанність, але: приреченість, вихованість, зібраність, захопле- ність, юність.
4. Подовжуються м’які зубні (“де ти з’їси ці лини”) та пом’якшені шиплячі (“ще їжджу”), якщо вони стоять між двома голосними:
1) в іменниках середнього роду (крім тих, що означають назви малих іс- тот): життя [житˊ:а], знання, знаряддя, колосся, мотуззя, гілля, збіжжя [зб‘іж‘:а], клоччя, піддашшя (але: теля, кошеня — назви малих істот);
2) в орудному відмінку однини іменників жіночого роду перед закінченням -ю: сіллю, міццю, міддю, тінню, віссю, ніччю, подорожжю, тушшю (але:
радістю, жовчю — не між двома голосними);
3) у словах Ілля, суддя, рілля, породілля, стаття, баддя, зрання, спро- соння, навмання, попідтинню, попідвіконню.
Якщо м’який чи пом’якшений приголосний стоїть не між двома голосними, то подовження не відбувається: бажань (хоч бажання), облич (хоч обличчя), подільський (хоч Поділля), щастя (хоч життя), Поволжя (хоч Запоріж- жя), Керчю (хоч річчю), нехворощю [нехворошч‘у] (хоч піччю).
Виняток становить дієслово ллю, ллєш і т.д., в якому звук [л’] подовжився на початку слова (не між двома голосними).
В іменнику стаття нема подовження в родовому відмінку множини: ста- тей, але в усіх інших відмінках подовження зберігається: статті, стат- тею і т.д.
176. І. Прочитайте уривок. Випишіть слова з подвоєними буквами й поясніть причину подвоєння їх.
Дніпро, ця священна ріка українського народу, так поетично оспівана Го- голем і Тарасом Шевченком, ріка, з якою для нас пов’язана епохальна подія вітчизняної історії — хрещення Русі, — ця ріка в наші дні почетвертована, пошматована, поділена на так звані “штучні моря” і, втративши динаміку те- чії, щоліта гниє на величезних площах ядучими синьо-зеленими водоростями.
§ 37. Подвоєння букв
В аспекті екологічному Україна сьогодні якоюсь мірою може правити людству за образ недалекого майбутнього, постає моделлю самої планети, що швидко виснажується, де Червоні книги уже не вміщують усіх видів, колись незлічéн- них, флори і фауни, що нині гинуть так бездумно, з такою пожадливістю вини- щувані людиною (О. Гончар).
ІІ. Поміркуйте про долю своєї річки або Дніпра і свої міркування запишіть.
177*. Перепишіть, де треба, подвоюючи букву н.
1. Багато слів написа(н)о пером. Нескáза(н)е лишилось несказá(н)им.
2. Світ незбагнé(н)ий здалеку і зблизька. 3. Я хочу в степ. Я хочу в непомі - че(н)ість. 4. Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в тума(н)ому вікні. 5. Моя любове! Я перед тобою, бери мене в свої блаже(н)і сни. 6. О, як натхнé(н)о вміє він не грати! 7. А я іду. Іду, як завороже(н)а, над прірвою в блакитному саду. 8. Що сьогодні? Який веселий фрагмент із моєї шале(н)ої долі? 9. Поети, не катуйте читача! То непрощé(н)о — гріх багатослів’я (З тв. Л. Костенко).
10. Нема речей непізнá(н)их, є лише досі не пі́з(н)ані (М. Рильський).
178. Випишіть слова у дві колонки: 1) без подвоєння букв; 2) з подвоєнням букв.
І. Ю(н)ий, дерев’я(н)ий, зв’яза(н)ий, (с)авець, глиби(н)ий, розрі(с)я, пі - ща(н)ий, (в)ечері, удава(н)ий, гайдама(ч)ина, твари(н)ий, удови(н)ий, пі(в)відра, о(д)ати, вівся(н)ий, олов’я(н)ий, одното(н)ий, рядня(н)ий, зйо - моч(н)ий, Вінни(ч)ина, (л)яний, змії(н)ий, голуби(н)ий, зако(н)ий.
ІІ. Тума(н)ість, бджоли(н)ий, букве(н)ий, здорове(н)ий, росли(н)ицтво, умотивова(н)ість, скаже(н)ий, обмі(н)ий, притама(н)ий, вихова(н)ість, рва- (н)ий, видума(н)ий, віко(н)иця, свяще(н)ий, ознайомле(н)ий, очище(н)я, широ-
Річка Дніпро. Фото.
133
че(н)ий, орли(н)ий, післяреформе(н)ий, знаме(н)ий, людя(н)ий, стурбо- ва(н)ість, окая(н)ий, числé(н)ий, тьмя(н)о.
З других букв повинні скластися: 1) вислів М. Коцюбинського; 2) закінчення ви- слову Л. Толстого “Думай добре, і…”.
179. Випишіть слова у дві колонки: 1) без подвоєння букв; 2) з подвоєнням букв.
Слова, позначені зірочкою, вжито в орудному відмінку однини.
Змужні(н)я, снас(т)ю*, радіс(т)ю*, осер(д)я, зати(ш)я, (л)ється, сві- жіс(т)ю*, жи(т)євий, входже(н)я, зна(н)я, пам’я(т) ю*, віс(т)ю*, старіс(т)ю*, біл- че(н)я, приві(л)я, попідти(н)ю, зненавис(т)ю*, перехрес(т)я, здоби(ч)ю*, під- ні(ж)я, сміливіс(т)ю*, зап’яс(т)я, свідче(н)я.
З других букв повинен скластися вислів В. Гюґо.
180. І. Текст запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим, помил- ки, якщо вони трапляться, виправте і з’ясуйте.
Ми так мало віддаємо себе природі, мало задумуємось над всесиллям її, що кожне наше спілкування з нею, зустрічі з людьми, які постійно її відчувають, здаються святом.
Одного літа я мандрував Волинським Поліссям, ходив і їздив його стежка- ми, й дорогами, і бездоріжжям, ловив рибу в петлявих, зарослих очеретами і ле- пехою річках, пробував воду в криницях і джерелах і, звісно, слухав, слухав…
Його не можна не слухати, наше Полісся. Це — немов казка, чута в дитин- стві, яка завжди з тобою, яку проносиш крізь усе життя. У шепоті листя, шумі гаїв, у жебонінні струмочка й співі пташок, — у всьому вчувається тут незбаг- ненна легенда віків (М. Олійник).
ІІ. Запишіть своє враження від місцевості, у якій ви живете чи побували.
181. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.
1. Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка). 2. Жити з чистою совістю, як мама ото казала (О. Гончар). 3. Бон- ковський, мов скажений, повернув коня назад (І. Нечуй-Левицький). 4. Але ж там було небезпечно. Я не міг важити вашим життям (Ю. Яновський). 5. Теодо- сій переминався з ноги на ногу, затаїв дихання, тихо ковтав повітря (А. Хиж- няк).
182. Запишіть стислі відповіді на поставлені запитання.
1. Які приголосні можуть бути м’якими в будь-якій позиції?
2. Як позначається м’якість приголосних усередині слова перед приголос- ними?
3. Коли після губних перед я, ю, є апостроф не ставиться?
4. Як переноситься місце перепони на шляху видихуваного повітря під час чергування приголосних?
§ 37. Подвоєння букв
5. Які зміни приголосних відбуваються під час додавання суфіксів -ськ-, -ств-?
6. Як взаємодіють свистячі й шиплячі між собою в мовленнєвому потоці і як це позначається на письмі?
7. У яких групах і чому відбувається випадіння приголосних? Коли це випа- діння на письмі не відбивається?
8. Які є чотири основні причини подовження приголосних?
9. Яка істотна різниця у вимові сонорних, дзвінких і глухих?
ІV. ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ (§§ 27-37) Підготуйте аркуш для відповідей:
001 007 013
002 008 014
003 009 015
004 010 016
005 011 017
006 012 018
Цифрові відповіді на поставлені нижче запитання записуйте проти від- повідних номерів. Наприкінці підручника вміщено таблиці з відповідями, за ними перевірте себе. Правильними слід вважати тільки ті відповіді, у яких всі цифри збігаються з контрольними (не більше й не менше їх, і всі вони такі самі). Помилки обов’язково з’ясуйте.
001. Який правописний принцип застосовано при написанні слів шістдесят, прось- ба, агентство?
1) фонетичний; 2) морфологічний; 3) історичний; 4) розрізнювальний.
002. Запишіть номери слів, у коренях яких відбувається чергування голосних.
1) селитися; 2) замерзати; 3) зберегти; 4) вертіти; 5) чекати.
003. Запишіть номери слів, у які треба вставити букву е.
1) зб..ру; 2) зб..рати; 3) ст..лити; 4) заст..лати; 5) розд..рати.
004. Зробіть те саме, що й у завданні 003.
1) ш..рокий; 2) справ..дливий; 3) з..мовий; 4) леб..диний; 5) джм..левий.
005. Запишіть номери слів, у які треба вставити букву с (не з).
1) не..проста; 2) ро..сада; 3) бе..пека; 4) ро..клад; 5) ви..хідний.
006. Запишіть номери слів, у які треба вставити апостроф.
1) духм..яний; 2) арф..яр; 3) стерв..ятник; 4) брукв..яний; 5) мавп..ячий.
135 007. Зробіть те саме, що й у завданні 006.
1) без..ядерний; 2) без..іменний; 3) дит..ясла; 4) Мін..юст; 5) під..опічний.
008. Зробіть те саме, що й у завданні 006.
1) грав..юра; 2) б..юро; 3) кон..юнктура; 4) Григор..єв; 5) комп..ютер.
009. Запишіть номери слів, у які треба вставити м’який знак.
1) різ..бяр; 2) куз..ня; 3) Уман..щина; 4) пал..чик; 5) промін..чик.
010. Зробіть те саме, що й у завданні 009.
1) прип’ят..ський; 2) чорнобил..ський; 3) хорол..ський; 4) коростен..ський;
5) березан..ський.
011. Зробіть те саме, що й у завданні 009.
1) на сторін..ці; 2) у хатин..ці; 3) у скрин..ці; 4) у землян..ці; 5) у брун..ці.
012. Запишіть номери слів, у які треба вставити букву ш.
1) соня..ник; 2) соня..ний; 3) моло..ний; 4) ру..ник; 5) яє..ня.
013. Утворіть прикметники за допомогою суфікса -ський. Запишіть номери тих при- кметників, у яких суфікс -ський стоїть після приголосного.
1) Гадяч; 2) Калуш; 3) Скалат; 4) Чукотка; 5) Сиваш.
014. Запишіть номери слів, у які треба вставити букву ж (не з).
1) брязк — бря..чати; 2) в’їзд — в’ї..джати; 3) Мотузка — Моту..чин;
4) боягузка — боягу..чин; 5) низько — ни..чати.
015. Запишіть номери слів, у які треба вставити букву т.
1) двоміс..ний; 2) шіс..надцять; 3) контрас..ний; 4) захис..ник; 5) ска- тер..ка.
016. Запишіть номери слів, у яких треба подвоїти букви.
1) скаже(н)ий; 2) навіже(н)ий; 3) недоторкá(н)ий; 4) нежда(н)ий;
5) знамé(н)ий.
017. Зробіть те саме, що й у завданні 016.
1) лома(ч)я; 2) Підзам(ч)я; 3) кло(ч)я; 4) жов(ч)ю; 5) пі(ч)ю.
018. Зробіть те саме, що й у завданні 016.
1) Гали(ч)ина; 2) Вінни(ч)ина; 3) Туре(ч)ина; 4) бо(в)аніти; 5) багато ста(т)ей.
§ 37. Подвоєння букв