Українські імена й прізвища пишемо за тими самими нормами правопису, що й слова, від яких їх утворено: Віра (бо віра), Сивокінь (бо сивий кінь), Они- щук (бо Онисько), Олійник (бо олія), Січкаренко (бо січка), Олексієнко (бо Олексій), Решетило (бо решето). Прізвища не перекладаються.
1. Букву и пишемо:
1) у корені, якщо вона є в слові, від якого утворено прізвище: Глинський (бо глина), Скибенко (бо скиба), Киричук (бо Кирило), Гаврилишин (бо Гав- рилиха);
2) у префіксі при-: Прищепа, Пришва, Приймаченко;
3) у суфіксах -ик-, -иц-, -ич-, -ил(о), -ин-: Дудик, Олійник, Петрицький, Базилевич, Петриченко, Павличко, Закусило, Ковалишин, Жулинський.
У прізвищах російського походження букву и пишемо:
1) якщо в українській мові є споріднене слово з и: Тихомиров (бо тихий і мир), Данилов (бо Данило), Сидоров (бо Сидір);
2) у префіксі при- та суфіксах -ик, -иц, -ич, -иш, -ищ: Привалов, Нови- ков, Костричев, Павлишин, Петрищев;
§ 45. Написання імен та прізвищ
3) після шиплячих та ц: Жижков, Чичибабін, Курицин.
2. Букву і пишемо:
1) у корені, якщо вона є в слові, від якого утворено прізвище: Лісниченко (бо ліс), Білик (бо білий), Різник (бо різати), Залізняк (бо залізо), Леміш (бо леміш);
2) у префіксі під-: Підсуха, Підіпригора, Підвисоцький;
3) у суфіксі -ій: Багрій, Заморій, Червоній, Кублій.
У прізвищах російського походження букву і пишемо в усіх інших випад- ках, крім тих, коли треба писати букву и: Нікітін (але Микитин), Кірсанов, Матрьохін.
3. У прізвищах російського походження букву є пишемо:
1) в тих випадках, коли в українській мові є споріднене слово з постій- ним і: Свєтлов (бо світло), Хлєбников (бо хліб), але Лебедєв (бо і непостійне:
лебідь — лебедя);
2) у суфіксах -єв, -єєв, якщо вони стоять не після шиплячих, ц або р: Сер- гєєв, Матвєєв, але: Аракчеєв, Рум’янцев, Козирев.
4. Апостроф у прізвищах пишемо за тими самими правилами, що й у за- гальних назвах: В’ячеслав, Крип’якевич, Дроб’язко, Солов’яненко, Карп’юк, Стеф’юк, М’яло, Мар’яненко, Лук’янчук; але не ставимо апостроф: Свято- слав, Довбяга, Ужвюк, Рябокляч.
5. М’який знак в іменах і прізвищах вживаємо за тими самими правилами, що й в інших словах: Василь, Семенець, Вихованець, Довгань, Рудь, Гуць, Шмигельський, Старицький, Водолазький; але не пишемо м’якого знака:
Ігор, Бондар, Панченко (хоч Панько), Гринчишин (хоч Гринько), Дяченко (бо дяк), Касяненко (бо Касян), Улянич (бо Уляна).
В українських власних назвах м’який знак перед я не вживається: Ната- ля, Тетяна, Уляна, Омелян, Касян, Севастян, Касяненко, Дяченко, Третяк.
6. Букви подвоюємо в прізвищах, якщо одна частина слова закінчується, а друга починається на ту саму букву: Піддубний, Беззубенко, Винниченко, Тютюнник, Долинний.
В українізованих запозичених іменах букви звичайно не подвоюються:
Авакум, Інокентій, Іполит, Калістрат, Кирило, Пилип, Сава, Саватій; Аг- неса, Агрипина, Інеса, Каміла, Мар’яна, Сара.
Подвоюються букви:
1) у чоловічих іменах: Аполлінарій, Аполлон, Вассіан, Віссаріон, Генна- дій, Еммануїл, Палладій;
2) у жіночих іменах: Алла, Аполлінарія, Аполлонія, Белла, Васса, Ві- олетта, Ганна, Жанна, Елла, Емма, Іванна, Ізабелла, Інна, Маріанна, Нонна, Римма, Стелла, Сусанна.
212. Поясніть написання імен та прізвищ у поданих уривках.
І. Назва “Празька школа”, яка об’єднала самобутніх і близьких за світогля- дом поетів, а саме — Юрія Дарагана, Євгена Маланюка, Леоніда Мосендза, Юрія Клена, Олега Ольжича, Наталю Лівицьку-Холодну, Юрія Липу, Олексу Стефановича, Оксану Лятуринську, Галю Мазуренко, Олену Телігу, Андрія
157
Гарасевича та інших, уперше була вжита професором Володимиром Держави- ним. Попри те, що навколо поняття “Празька школа” точилися різні супереч- ки, тим не менше не викликає жодного сумніву, що “пражани” були своєрід- ним “творчим клубом”.
Ще одним суттєвим аргументом на користь назви “Празька школа” є гео- графічний чинник. Не слід забувати, що становлення поетів як індивідуальних творчих особистостей відбулося в Празі 20-х років, де більшість із них навча- лися, відвідували лекції чи викладали у місцевих вузах та інших навчальних установах: Карловий університет (О. Стефанович, О. Лятуринська, О. Ольжич, Н. Лівицька-Холодна, А. Гарасевич), Український Вільний Університет (О. Стефанович, О. Ольжич, А. Гарасевич), Українська господарська академія (Є. Маланюк, Л. Мосендз), Український високий педагогічний інститут ім. Ми- хайла Драгоманова (Ю. Дараган, О. Теліга, Г. Мазуренко), Українські студії практичного мистецтва (О. Лятуринська, Г. Мазуренко). Міжвоєнна Прага, по суті, перетворилася на один із найбільших мегаполісів українського наукового, літературного та політичного життя на еміграції (За А. Дністровим).
ІІ. 1. Він [Лазаревський] тільки знав, що це Шевченко — той дивовижний чарівник слова, який вперше примусив рідну українську мову звучати з такою ж силою і красою, якою зазвучала російська мова під чарівним пером великого Пушкіна і Лермонтова або німецька в вогненних строфах Фрідріха Шилле- ра. 2. Мєшков навмисно вийшов на плац, щоб поговорити з цим дивакуватим Шевченком, про якого чомусь так піклується і полковник Матвєєв, і генерал Федяєв, і інші начальники з Оренбурга. 3. У своїх листах Лизогубові та Рєп- ніній Шевченко писав, що навесні його, мабуть, надішлють в експедицію на Аральське море. 4. Писав Сажину, Лизогубові, писав Плетньову й Далю, Гри- горовичу й Гребінці. 5. Фельдфебель Лаптєв вийшов з юрти, подивився на небо й на степ і послав унтера Злинцева доповісти майорові. 6. Потім Макшеєв по- чав розповідати літературні новини минулої зими, про те, як він познайомився у Петрашевського з талановитим письменником Достоєвським та поетом Пле- щеєвим. 7. Звичайно, сьогодні їм обом згадався і Щепкін, і Каратигін, і Глинка, і Гулак-Артемовський, і багато інших діячів мистецтва (З тв. З. Тулуб).
213. Прізвища запишіть у дві колонки: 1) зі вставленою буквою и; 2) зі вставленою буквою і.
Григор..шин, Охр..менко, Нов..цький, Стр..льчук, Здоров..ло, Ситн..к, Лав- р..ненко, Васильк..вський, Он..щенко, Погор..лий, К..ндратенко, Л..товченко.
З других букв слів першої колонки прочитаєте закінчення вислову Ф. Бекона:
“Любов до Батьківщини починається з …”.
214. Прізвища запишіть у дві колонки: 1) зі вставленою буквою і; 2) зі вставленою буквою є.
Б..лаш, Ем..ль, Н..мцов, Алекс..єв, З..нченко, Р..зниченко, Онопр..єнко, Р..пін, Д..брова, Ужв..й, Ор..хов, Н..мчук, Еп..к, Д..ткін, Ут..хін, М..рошник, Аброск..н.
З перших букв має скластися прислів’я.
§ 45. Написання імен та прізвищ