ДЕМОГРАФІЯ, ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ І
Таблиця 1 Наукові підходи до тлумачення поняття «мотивація»
І підхід ІІ підхід ІІІ підхід
М.І. Дьяченко, Л.О. Кандибович розглядають мотивацію як сукупність мотивів, які спонукають до досягнення мети [1]
В.Н. Дружинін під мотивацією розуміє сукупність психічних процесів, які надають поведінці енергетичного імпульсу та загальної спрямованості [10]
Г.А. Дмитренко, К.О.
Шарапатова, Т.М.
Максименко розглядають мотивацію як: 1) систему факторів, які викликають активність організму та визначають спрямованість поведінки людини (потреби, мотиви, наміри, цілі, інтереси, прагнення), 2) характеристику процесу, що забезпечує поведінкову активність на певному рівні, іншими словами – мотивування [19]
С.В. Занюк тлумачить мотивацію як сукупність спонукальних факторів, які визначають активність людини (мотиви, потреби, ситуативні фактори, що детермінують поведінку людини) [2]
Х. Хекхаузен розглядає мотивацію як численні процеси та явища, суть яких зводиться до того, що жива істота обирає свою поведінку виходячи з її очікуваних наслідків, і керує нею в аспекті її спрямування і витрат енергії [11]
В.П. Сладкевич розуміє мотивацію як сукупність рушійних сил, які спонукають людину до виконання певних лій; процес свідомого вибору людиною того чи іншого типу дій, які визначаються комплексним впливом зовнішніх і внутрішніх факторів (відповідно стимулів і мотивів) [3]
Л.Е. Орбан-Лембрик визначає мотивацію як сукупність причин психологічного характеру (система мотивів), які зумовлюють поведінку і вчинки людини, їх початок, спрямованість і активність [12]
Л.Г. Мельник тлумачить мотивацію як відносно стабільну систему мотивів (тобто спонукальних причин дій), що визначає поведінку суб’єкта [4; 5]
О.В. Зозульов вважає, що мотивація – це внутрішня сила, що спонукає індивіда до дії [13]
С.Д. Іллєнкова під мотивацією розуміє: 1) спонукання, що орієнтує людину діяти специфічним, цілеспрямованим чином; 2) внутрішній стан, що визначає поведінку людини [20]
Б.М. Генкін визначає мотивацію як вплив на поведінку людини для досягнення особистих, групових і суспільних цілей [6]
В.Є. Куриляк розглядає мотивацію як готовність докласти максимальних зусиль для досягнення організаційних цілей (мети), зумовлена здатністю цих зусиль задовольнити певну індивідуальну потребу [14]
О.Г. Шпикуляк визначає мотивацію як створення умов для всебічного заохочення, спонукання до результативної праці [7]
Е. Кірхлер, К. Родлер тлумачить мотивацію як готовність індивіда прикладати значних зусиль для досягнення цілей організації за умови, що ці зусилля сприяють задоволенню його потреб [15]
Д. Статт розглядає мотивацію як: 1) складові гіпотетичного
психологічного процесу, який викликає почуття потреб і потягів; 2) поведінку, спрямовану на досягнення мети, що сприяє їх задоволенню [21]
В.Д. Шапіро вважає, що мотивація – це процес стимулювання кого- небудь до діяльності, спрямованої на досягнення цілей організації [8]
Л.О. Верещагіна, І.М. Кареліна визначають мотивацію як процес психічної регуляції, що впливає на спрямування діяльності та кількість енергії, що мобілізується для виконання цієї діяльності [16]
Ж.О. Андрійченко вважає, що мотивація – це вид організаційної діяльності з формування та реалізації поведінки працівників, мотивованої економічними інтересами [9]
Ш. Річі, П. Мартін визначає мотивацію як специфічні для кожного індивідуума спонукання, прагнення, що виникають слідом за задоволенням основних людських потреб [17]
Б.А. Райзберг,
Л.Ш. Лозовський, Є.Б. Стародубцева
визначають мотивацію як:
1) зовнішнє чи внутрішнє спонукання економічного суб’єкта до діяльності в ім'я досягнення будь-яких цілей; 2) наявність інтересу до такої діяльності і способи його ініціювання, спонукання [22]
У Вікіпедії визначають мотива цію як спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини задовольняти свої потреби [18]
*Джерело: узагальнено автором на основі [1-22]
Третій науковий підхід охоплює тих авторів, які, характеризуючи поняття «мотивація», дають відразу два визначення, одне з яких відповідає першому підходу, а інше – другому. Погоджуємось з цим підходом, оскільки вважаємо, що мотивація – це динамічний процес психологічного та емоційного відношення людини до ефективного досягнення поставлених перед нею завдань, що формується на основі певних мотивів та стимулів.
Мотивація – це результат поєднання впливу зовнішніх і внутрішніх факторів спонукання до праці. У відповідності до цього необхідно виділяти два типи мотивації: внутрішню і зовнішню.
Внутрішня мотивація – це особисте бажання (спонукання) людини виконувати певні дії задля досягнення мети.
Зовнішня мотивація – це стимулювання людини кимось іншим до виконання певних дій.
Найбільш ефективним для забезпечення високої продуктивності праці є поєднання зовнішньої і внутрішньої мотивації працівників (рис. 1).
Рис. 1. Взаємозв’язок внутрішніх та зовнішніх мотиваційних факторів Джерело: розробка автора
На рис. 1 показано взаємозв’язок зовнішніх і внутрішніх мотиваційних факторів в управлінні персоналом. З рис. 1 видно, що вплив виключно зовнішніх мотиваційних чинників є не великий. Тобто це свідчить про те, що для внутрішньо невмотивованих працівників застосування зовнішніх мотиваційних факторів матиме малий ефект. Це доводить, що організаціям не варто виділяти великий бюджет на мотивацію для тих працівників, у яких внутрішня вмотивованість відсутня.
Внутрішня мотивація є набагато важливіша у процесі мотивування, що й пояснює той факт, що при прийомі на роботу перевага надається молодим, активним, внутрішньо вмотивованим людям.
Внутрішня мотивація має значно вищий ефект у процесі досягнення певних завдань. Тому її потрібно підтримувати і розвивати. Для цього застосовують чинники зовнішньої мотивації.
Як видно з рис. 1 взаємний вплив внутрішньої і зовнішньої мотивації має набагато більший синергійний ефект, ніж просто сума цих мотивів. Тому для ефективного керівника важливим завданням є створення умов для формування високого рівня внутрішньої та зовнішньої мотивації персоналу.
З метою оцінки основних факторів, що впливають на формування внутрішньої та зовнішньої мотивації працівників, в т.ч. і сільськогосподарських підприємств нами було проведено соціологічне дослідження шляхом анкетування різних категорій працівників. Кількість опитуваних складала 60 працівників різних сфер зайнятості, з яких 20 % працівники сільськогосподарських підприємств.
Вікова характеристика респондентів зображена на рис. 2, тобто 51,7 % опитаних перебувають у віці від 20 до 30 років.
Рис. 2. Вікова характеристика респондентів соціологічного дослідження Джерело: розробка автора
За результатами соціологічного дослідження встановлено основні мотиваційні фактори для працівників:
І місце – місце та умови праці;
ІІ місце – рівень заробітної плати;
ІІІ місце – можливість кар’єрного зростання;
ІV місце – комунікації в колективі;
V місце – сприятливі соціальні умови праці;
VІ місце – психологічний клімат в колективі.
Менш важливими мотиваційними факторами впливу, на думку респондентів, є престиж професії, самостійність у виконанні роботи, різноманітність завдань та участь у прийнятті рішень на підприємстві.
У процесі дослідження встановлено перелік додаткових мотиваційних стимулів, які б хотіли отримувати працівники (рис. 3).
Рис. 3. Результати відповіді на запитання: «Які б додаткові мотиваційні стимули ви б хотіли отримувати?»
Джерело: розробка автора
З рис. 3 видно, що на даний час найважливішими для працівників є матеріальні. Це пов’язано з низьким рівнем доходності населення. Проте чималу роль відіграють також і інші мотиваційні стимули, такі як гнучкий графік роботи, можливість додаткового навчання, кар’єрне зростання. Тому для сучасних менеджерів важливо систематично визначати рівень внутрішньої мотивації працівників та підбирати найбільш дієві інструменти зовнішньої мотивації. Це дозволить підвищити ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств.
Погоджуємось із думкою В.М. Якубів, що мотиваційні інструменти для персоналу сільськогосподарських підприємств повинні бути специфічними з врахуванням особливостей галузі, зокрема під впливом сезонності виробництва та тривалого оборотного циклу [23], а також специфіку тваринницької сфери та особливостей формування конкурентоспроможності у тваринництві [24].
Висновки з проведеного дослідження. Таким чином, дослідження наукових підходів до розуміння сутності поняття «мотивація» показало, що більшість авторів розуміють під цією дефініцією або сукупність стимулюючих інструментів впливу на працівника (зовнішні фактори), або внутрішнє ставлення працівника до своєї роботи. Вважаємо, що мотивація – це динамічний процес психологічного та емоційного відношення людини до ефективного досягнення поставлених перед нею завдань, що формується на основі певних мотивів та стимулів, тобто для тлумачення даного поняття потрібно комплексно розглядати і зовнішні, і внутрішні фактори.
За результатами соціологічного дослідження встановлено, що основними мотиваційними чинниками працівники вважають: матеріальне заохочення у вигляді премій, надбавок, а також гнучкий графік роботи та участь у тренінгах, навчальних курсах, що пов’язані з особистісним розвитком. Тому при розробці комплексного механізму мотивації працівників на сільськогосподарських підприємствах потрібно враховувати ці чинники.
Література
1. Дьяченко М.И. Краткий психологический словарь: Личность, образование, самообразование, профессия / М.И. Дьяченко, Л.А. Кандыбович. – Мн. : «Хэлтон», 1998. – 399 с.
2. Занюк С. Психология мотивации / С. Занюк. – К.п: Эльга-Н; Ника-Центр, 2002. – 352 с.
3. Сладкевич В.П. Мотивационный менеджмент : курс лекций / В.П. Сладкевич. – К. : МАУП, 2001. – 168 с.
4. Мельник Л.Г. Информационная экономика / Л.Г. Мельник. – Сумы: ИТД “Университетская книга”, 2003. – 288 с.
5. Менеджмент та маркетинг інновацій : монографія / За заг. ред. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД
“Університетська книга”, 2004. – 616 с.
6. Генкин Б.М. Экономика и социология труда : учебник для вузов / Б.М. Генкин. – М. : Издательская группа НОРМА-ИНФРА.М, 1999. – 384 с.
7. Шпикуляк О.Г. Менеджмент персоналу та мотивація праці в аграрних підприємствах : автореферат … канд. екон. наук: 08.06.01. / О.Г. Шпикуляк. – К., 2004. – 20 с.
8. Шапиро В.Д. Управление проектами / В.Д. Шапиро. – СПб. : “ДваТрИ”, 1996. – 610 с.
9. Андрійченко Ж.О. Організація мотивації праці на підприємствах в умовах реструктуризації : автореф… канд. екон. наук: 08.06.01. / Ж.О. Андрійченко. – Харків, 2004. – 19 с.
10. Психология : учебник для гуманитарных вузов / Под общ. ред. В.Н. Дружинина. – СПб. : Питер, 2001. – 656 с.
11. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность : 2-е изд. / Х. Хекхаузен. – СПб. : Питер, 2003. – 860 с.
12. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління : посібник / Л.Е. Орбан-Лембрик. – К. : Академвидав, 2003. – 568 с.
13. Зозулѐв А.В. Поведение потребителей : учеб. пособие / А.В. Зозулѐв. – К. : Знання, 2004. – 364 с.
14. Куриляк В.Є. Міжкультурний менеджмент / В.Є. Куриляк. – Тернопіль: Астон, 2004. – 239 с.
15. Кирхлер Э. Мотивация в организациях / Э. Кирхлер, К. Родлер. – Харьков: Издательство
“Гуманитарный центр”, 2003. – 144 с.
16. Верещагина Л.А. Психология потребностей и мотивація персонала / Л.А. Верещагина, И.М. Карелина. – Харьков: Издательство “Гуманитарный центр”, 2002. – 153 с.
17. Ричи Ш. Управление мотивацией : учеб. пособие для вузов / Ш. Ричи, П. Мартин ; пер. с англ.
под ред. Е.А. Климова. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 399 с.
18. Мотивація. Вільна енциклопедія: Вікіпедія. [Електронний ресурс]ю – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%96%D 1%8F.
19. Дмитренко Г.А. Мотивация и оценка персонала / Г.А. Дмитренко, Е.А. Шарапатова, Т.М. Максименко. – К. : МАУП, 2002. – 248 c.
20. Инновационный менеджмент : учебник для вузов / С.Д. Ильенкова, Л.М. Гохберг, С.Ю.
Ягудин и др. / Под ред. С.Д. Ильенковой. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 327 с.
21. Статт Д. Психология потреби теля / Д. Стадд. – СПб. : Питер, 2003. – 446 с.
22. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь – 2-е изд., справ / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лазовский, Е.Б. Стародубцева. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 479 с.
23. Якубів В.М. Управлінська модель забезпечення розвитку сільськогосподарських підприємств шляхом впровадження диверсифікаційних процесів / В.М. Якубів, Н.І. Горогоцька, Р.Д. Якубів //
Актуальні проблеми економіки. – 2015. – № 8. – С. 58-66.
24. Якубів В.М. Перспективи розвитку конкурентоспроможної тваринницької галузі в Карпатському регіоні / В.М. Якубів // Інноваційна економіка. – 2011. – № 3. – С. 78-82.
References
1. Dyachenko, M.I. and Kandybovich, L.A. (1998), Kratkiy psikholohicheskiy slovar: Lichnost, obrazovaniye, samoobrazovaniye, professiia [Brief psychological dictionary: Personality, education, self- education, profession], Halton, Minsk, Belarus, 399 p.
2. Zanyuk, S. (2002), Psikhologiya motivatsii [Psychology of motivation], Elga-N; Nika-Center, Кyiv, Ukraine, 352 p.
3. Sladkevich, V.P. (2001), Motivatsionnyy menedzhment: kurs lektsiy [Motivational management:
The course of lectures], MAUP, Кyiv, Ukraine, 168 p.
4. Melnik, L.G. (2003), Informatsionnaya ekonomika [Information economy], Universitetskaya kniga, ITD, Sumy, Ukraine, 288 p.
5. Illyashenko, S.M. (ed.) (2004), Menegment i marketing innovatsiy [Management and marketing of innovations], monograph, Universitetskaya kniga, ITD, Sumy, Ukraine, 616 p.
6. Genkin, B.M. (1999), Ekonomika i sotsiologiya truda [Economics and sociology of labor], a textbook for high schools, Izdatelskaya gruppa, NORMA-INFRA, Moscow, Russia, 384 p.
7. Shpykuliak, O.G. (2004), “Personnel management and labor motivation at agrarian enterprises”, Thesis abstract of Cand. Sc. (Econ.), 08.06.01., Кyiv, Ukraine, 20 p.
8. Shapiro, V.D. (1996), Upravleniye proyektami [Project management], DvaTri, St. Petersburg, Russia, 610 p.
9. Andriichenko, Zh.O. (2004), “Organization of motivation of labor in enterprises in terms of restructuring”, Thesis abstract of Cand. Sc. (Econ.), 08.06.01., Kharkiv, Ukraine, 19 p.
10. Druzhinin, V.N. (ed.) (2001), Psikhologiya. Uchebnik dlia humanitarnykh vuzov [Psychology.
Textbook for schools of higher learning], Peter, St. Petersburg, 656 p.
11. Khekkhauzen, Kh. (2003), Motivatsiya i deyatelnost, 2-e izd [Motivation and activity], 2nd ed., Piter, St. Petersburg, Russia, 860 p.
12. Orban-Lembryk, L.E. (2003), Psykholohiia upravlinnia [Psychology of Management], tutorial, Akademvydav, Кyiv, Ukraine, 568 p.
13. Zozulyov, A.V. (2004), Povedeniye potrebiteley [Consumer behavior], tutorial, Znannia, Кyiv, Ukraine, 364 p.
14. Kuryliak, V.Ye. (2004), Mizhkulturnyi menedzhment [Intercultural management], Aston, Ternopil, Ukraine, 239 p.
15. Kirkhler, E. and Rodler, K. (2003), Motivatsiya v orhanizatsiyakh [Motivation in organizations], Humanitarnyi tsentr, Kharkov, Ukraine, 144 p.
16. Vereshchagina, L.A. and Karelina, I.M. (2002) Psikhologiya potrebnostey i motivatsiya personala [Psychology of needs and staff motivation], Humanytarnyi tsentr, Kharkov, Ukraine, 153 p.
17. Richi, Sh. and Martin, P. (2004), Upravleniye motivatsiyey [Motivation management], tutorial, YuNYTY-DANA, Moscow, Russia, 327 p.
18. “Motivation. The Free Encyclopedia. Wikipedia”, available at:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%96%D 1%8F (access date November 22, 2017).
19. Dmytrenko, G.A., Sharapatova, Ye.A. and Maksimenko, T.M. (2002), Motivatsiya i otsenka personala [Motivation and evaluation of staff], MAUP, Кyiv, Ukraine, 248 р.
20. Ilyenkova, S.D., Gokhberg, L.M. and Yagudin, S.Yu. (1997), Innovatsionnyy menedzhment [Innovative Management], tutorial, Banki i birzhi, YuNITI, Moscow, Russia, 327 р.
21. Statt, D. (2003), Psikhologiya potrebitelya [Consumer psychology], Piter, St. Petersburg, Russia, 446 p.
22. Raizberh, B.A., Lazovskiy, L.Sh. and Starodubtseva, Ye.B. (1999), Sovremennyy ekonomicheskiy slovar – 2-e yzd., sprav. [Modern economic dictionary], INFRA-M, Moscow, Russia, 479 p.
23. Yakubiv, V.M., Horohotska, N.I. and Yakubiv, R.D. (2015), “Management model for the development of agricultural enterprises through the introduction of diversification processes”, Aktualni problemy ekonomiky, no. 8, pp. 58-66.
24. Yakubiv, V.M. (2011), “Prospects for the development of a competitive livestock sector in the Carpathian region”, Innovative economy, no. 3, pp. 78-82.
Рецензент: д.е.н., професор ДВНЗ “Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника” Н.І. Пилипів