ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА
Е Н С
Як свідчить досвід, канали реалізації туристичного продукту значно відрізняються у туристичних підприємствах і сільських садибах. До прикладу, власники агросадиб зазвичай надають перевагу прямим продажам своїх послуг і уникають посередництва як туроператорів, так і громадських організацій [1]. При цьому, кожен виробник послуг сільського зеленого туризму є орієнтованим на невелику кількість споживачів і повністю контролює процеси розрахунку. Перевагою такого методу є:
прямий контакт із споживачем; додаткові можливості збуту (додаткові послуги); гнучкість для споживачів, яка проявляється через можливість самостійної розробки програми відпочинку в сільській місцевості за рахунок відсутності посередника; можливість отримання високого прибутку в розрахунку на одного туриста, оскільки зникає потреба ділитися цим прибутком; змога здійснення особистого контролю за процесом реалізації туристичної послуги [2]. Для потенційних споживачів особисті продажі дають можливість кожному гостю відчути себе особливою персоною завдяки підвищеній увазі зі сторони господаря. В сучасному інформаційному середовищі люди стали значно байдужими до рекламних атак, чимало споживачів приймають рішення про придбання продукту чи послуги на основі емоцій, через що суттєво зростає роль прямих продажів [3].
Незважаючи на це, основним каналом отримання оперативної інформації про туристичні пропозиції є інформаційні туристичні сайти. За оцінками споживачів, жоден із туристичних сайтів не є досконалим. До недоліків можна зарахувати: наявність типової інформації та її дублювання; застарілі дані та пропозиції господарів сільських садиб; обмеженість у виборі туристичного продукту;
перенасичення рекламою та спамом, відсутність інформації по окремих розділах сайту тощо [4].
Як негатив, слід відзначити той факт, що більшість регіонів України недостатньо використовують ресурси Інтернет для пропозиції та просування своїх послуг. Така ситуація характерна і для Хмельниччини. Згідно матеріалів Хмельницької обласної державної адміністрації, на території регіону нараховується 56 агроосель. Найбільша їх кількість знаходиться у Кам’янець-Подільському, Новоушицькому, Чемеровецькому та Шепетівському районах [5].
Провівши аналіз туристичних сайтів, які містять інформацію про садиби сільського туризму, ми встановили, що лише незначна кількість господарств Хмельниччини представлена на інформаційних порталах.
Великою проблемою є відсутність єдиного інформаційного ресурсу, який би акумулював всю інформацію про сільські туристичні садиби, послуги та умови, які вони пропонують споживачам.
Аналіз поведінки туристів засвідчує, що основну інформацію про місце відпочинку, сільську садибу, умови розміщення та харчування вони отримують з мережі Інтернет, і кількість таких звернень зростає. Трендом сучасності є збільшення кількості замовлень з мобільного телефону. Тому важливого значення для туристичних фірм набуває розробка мобільної стратегії. Гарним прикладом є сайт Hotel Tonight, популярність якого зростає за рахунок мобільного додатку. Іншим трендом туристичної індустрії є розвиток технології Beacon, з допомогою якої можна відправляти інформацію споживачам. Наприклад, зайшовши в магазин, турист може автоматично отримувати на телефон інформацію про знижки, в музей – про експонати тощо. Цю технологію активно розвиває компанія Apple [6].
Саме тому власники туристичних садиб мають здійснювати моніторинг наявності інформації про власну садибу, вчасно її корегувати, проводити гнучку цінову політику для досягнення успіху своєї діяльності.
Для великих об’єднань, туристичних кластерів, з метою покращення інформаційної взаємодії із споживачами можуть використовуватись CRM-системи, які здійснюють обробку та накопичення інформації про клієнта, враховують його смаки та вподобання з метою удосконалення обслуговування та підвищення рівня споживання розробленого туристичного продукту. Використання таких програмних комплексів дозволяє: утримувати споживачів і сформувати у них лояльність; підвищити рентабельність роботи з клієнтами; знизити собівартість послуг, що реалізуються [4].
Прийнята в Україні Стратегія розвитку туризму до 2026 року однією із стратегічних цілей визначає «удосконалення інформаційної інфраструктури рекреаційних та туристичних послуг шляхом створення центрів туристичної інформації та популяризації туристичних продуктів» [7].
Одним із важливих починань із досягнення вказаної стратегічної цілі є створення першого в Україні туристичного порталу «Zruchno. Travel». На цьому сайті потенційний споживач може за короткий час повністю спланувати свою подорож Україною. Даний ресурс містить інформацію про цікаві туристичні місця нашої держави та пропонує різноманітні маршрути, враховуючи введені в систему параметри, які цікавлять клієнта. Туристичний портал акумулює інформацію про цікаві події та мистецькі заходи, які можуть зацікавити споживача в рамках отримання туристичної послуги, але містить ще недостатньо пропозицій сільських туристичних садиб. За оцінками споживачів, поява
«Zruchno. Travel» – це своєрідна революція в індустрії гостинності країни, оскільки світові тенденції доводять, що за такими онлайн-сервісами майбутнє [8].
Одним із важливих напрямів Стратегії є розробка маркетингової політики, що передбачає формування позитивного іміджу України, просування її туристичного бренду, представлення на
міжнародній арені, зокрема в рамках Стратегії передбачається створення та ведення іноземними мовами туристичного Інтернет-порталу «Visit Ukraine», який міститиме актуальну та достовірну інформацію про туристичні можливості регіонів та міст України [7].
Позитивним є виділення урядом коштів для промоції України у світі. Це 1 мільйон євро на рік. До прикладу, у Грузії така сума становить 12 мільйонів євро, у Польщі – близько 15 мільйонів. Саме тому важливим є контроль за витрачанням цих коштів, оскільки через фінансове обмеження, реклама має бути цільовою та орієнтованою на конкретні країни та напрямки інтересів їх громадян. До прикладу, китайців в Україні цікавить промисловий туризм, голландців – Чорнобиль, поляків – історичні місця, італійців і турків – ресторани та розваги, білорусів – доступний шопінг, казахів та азербайджанців – бальнеологічне лікування тощо [8].
Незважаючи на певні зрушення в інформаційній діяльності, слід визнати, що проблема створення інформаційної бази саме сільського зеленого туризму залишається актуальною для України.
В Італії, наприклад, існує проект agriturismo.it, у вигляді окремого веб-сайту, який містить в ієрархічному порядку інформацію про садиби сільського зеленого туризму, розподіл здійснюється за географічним розміщенням, за ціною, видами послуг тощо. Споживачі мають значні можливості щодо підбору туристичних послуг. Сайт містить вбудовану геоінформаційну систему пошуку садиб на базі карт Google. Схожа система працює і в Іспанії (веб-сайт toprural.com.). В системі зареєстровано 9176 сільських туристичних садиб.
Незважаючи на значні можливості, у цих системах відсутній екологічний критерій туристичного продукту, що стримує екологічно орієнтованих туристів та не спонукає власників садиб до екологізації туристичної діяльності.
Тому актуальною є проблема створення інформаційно-аналітичної системи, яка б інтегрувала в собі аналітичні функції по визначенню екологічного стану територій сільського туризму за допомогою математичного апарату. О.О. Степанюк, К.О. Бабікова, В.М. Ісаєнко пропонують таку відкриту інформаційно-аналітичну технологію, яка поділяється на такі функціональні складові:
1. Математична модель для визначення екологічних індексів якості територій.
2. Реляційна база даних, яка включає геоінформаційні дані садиб, інформацію екологічних паспортів і сертифікатів якості, рейтинг садиб тощо.
3. Геоінформаційна система (ГІС), яка ґрунтується на користувацьких картах Google Maps або Open Street Maps та пропонує споживачам нові екологічно безпечні послуги (екологічні маршрути та стежки, екскурсії з екологічно-освітнім спрямуванням тощо).
4. Система категоризації агросадиб, яка здійснює розподіл за сферами послуг, екологічними параметрами, контингентом споживачів, рейтингом господарств тощо.
5. Веб-інтерфейс у вигляді інтернет-сайту з встановленими окремими рівнями допуску для користувачів, власників садиб та адміністраторів.
Впровадження інформаційно-аналітичної системи буде корисним як для господарів, так і для споживачів, а також позитивно вплине на розвиток туристичної галузі та стан навколишнього природного середовища [9, c.59].
Висновки з проведеного дослідження. Аналіз інформаційно-аналітичного забезпечення сільського туризму засвідчує, що на сьогоднішній день відсутня ефективна інформаційна система, яка би містила дані про всі суб’єкти сільського туризму як в масштабах країни, так і на рівні окремого регіону, що створює низку незручностей та створює комунікаційні бар’єри між виробниками послуг туризму та споживачами. З метою популяризації України у світі передбачається створення та ведення іноземними мовами туристичного Інтернет-порталу «Visit Ukraine», який міститиме актуальну та достовірну інформацію про туристичні можливості регіонів.
Для удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення сільського туризму українськими розробниками програм пропонується впровадження інформаційно-аналітичної системи, яка б акумулювала інформацію про регіони та садиби сільського туризму та інтегрувала в собі функцію з визначення екологічного стану територій сільського туризму за допомогою математичного апарату, що дасть змогу туристам, яких цікавить екологічна складова туристичного продукту за заданими критеріями знайти відповідний об’єкт чи територію. Перспективами дослідження є оцінка економічного та соціального ефекту від впровадження системи.
Література
1. Нездоймінов С. Регіональний досвід маркетингу сільського зеленого туризму [Електронний ресурс] / C. Нездоймінов. – Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/
4852/1/Регіональний%20досвід%20маркетингу%20сільського%20зеленого%20туризму.pdf
2. Шевченко І.В. Маркетинг у сільському зеленому туризмі [Електронний ресурс] / І.В. Шевченко.
– Режим доступу: https://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/nppdaa/4.1/317.pdf
Е Н С
3. Пилелиене Л. Моделирование процесса личных продаж в сельском туризме [Електронний ресурс] / Л. Пилелиене. – Режим доступу: http://docplayer.ru/37798266-Modelirovanie-processa-lichnyx- prodazh-v-selskom-turizme-14-lina-pileliene-universitet-imeni-vitautasa-velikogo.html
4. Татаринцева А.С. Управління підприємствами туристичної сфери з використанням сучасних інформаційних технологій [Електронний ресурс] / А.С. Татаринцева, О.М. Олійник. – Режим доступу:
http://web.znu.edu.ua/herald/issues/2011/ eco_2011_1/2011_1/148-153.pdf
5. Хмельницька обласна державна адміністрація. Туризм. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.adm-km.gov.ua/?page_id=1562
6. Карапетян А. Как в будущем изменится туризм? Роль IT в туристическом маркетинге [Електронний ресурс] / А. Карапетян. – Режим доступу: http://businessviews.com.ua/ru/business/id/kak-v- buduschem-izmenitsja-turizm-rol-it-v-turisticheskom-marketinge-885
7. Стратегія розвитку туризму та курортів на період до 2026 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/168-2017-р
8. Будько Є. Депутат від туризму [Електронний ресурс] / Є. Будько. – Режим доступу:
https://www.pressreader.com/ukraine/international-tourismmagazine/20170721/281981787645503.
9. Степанюк О.О. Роль інформаційних технологій в організації сільського зеленого туризму / О.О. Степанюк, К.О. Бабікова, В.М. Ісаєнко // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 58–61.
References
1. Nezdoiminov, S. Regional marketing experience of rural green tourism, available at:
http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/4852/1/Rehionalnyi%20dosvid%20marketynhu%20sils koho%20zelenoho%20turyzmu.pdf (access date November 10, 2017).
2. Shevchenko, I.V. Marketing in rural green tourism, available at: https://www.pdaa.edu.ua/sites /default/files/nppdaa/4.1/317.pdf (access date November 10, 2017).
3. Pylelyene, L. Modeling the process of personal sales in rural tourism, available at:
http://docplayer.ru/37798266-Modelirovanie-processa-lichnyx-prodazh-v-selskom-turizme-14-lina-pileliene- universitet-imeni-vitautasa-velikogo.html (access date November 10, 2017).
4. Tataryntseva, A.S. and Oliinyk, O.M. (2011), “Management of enterprises of tourism sphereusing modern information technologies”, available at: http://web.znu.edu.ua/herald/issues/2011 /eco_2011_1/2011_1/148-153.pdf (access date November 10, 2017).
5. Khmelnytsk regional state administration. Tourism, available at: URL://www.adm- km.gov.ua/?page_id=1562 (access date November 10, 2017).
6. Karapetian, A. How will tourism change in the future? The role of IT in tourism marketing, available at: http://businessviews.com.ua/ru/business/id/kak-v-buduschem-izmenitsja-turizm-rol-it-v-turisticheskom- marketinge-885 (access date November 10, 2017).
7. Strategy for the development of tourism and resorts for the period up to 2026, available at:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/168-2017-r (access date November 10, 2017).
8. Budko, Ye. (2017), A deputy is from tourism, available at: https://www.pressreader.com/ukraine /international-tourismmagazine/20170721/281981787645503. (access date November 10, 2017).
9. Stepaniuk, O.O., Babikova, K.O. and Isaienko, V.M. (2016), “The role of information technology in the organization of rural green tourism”, Balanced nature management, no. 1, pp. 58–61.
Рецензент: д.е.н., доцент Подільського державного аграрно-технічного університету В.К. Рудик