6. Проаналізуйте, чому Бодлера називають предтечею модернізму
4.2.4 Артюр Рембо (1854–1891)
4. Розкрийте, як у цьому творі позначилась така риса верленівської поезії, як музичність.
5. Поміркуйте, яке символічне значення мають основні образи поезії — осінь, вітер, листя, струни, годинник, скрипка.
6. Кому з перекладачів, на вашу думку, вдалося якнайповніше втілити авторський задум?
7. Вивчіть напам’ять переклад «Осінньої пісні», який вам сподобався.
8. Розгляньте картини, на яких зображено осінь. Яка з них, на вашу думку, може слугувати ілюстрацією до поезії?
9. Запропонуйте або намалюйте власну ілюстрацію до вірша Поля Верлена
«Осіння пісня».
1. Подивіться відеоролики «Осіння пісня» (різні переклади шедевра французького поета, покладені на музику).
2. Подивіться три відеоролики «Chanson d’automne» Поля Верлена французькою мовою. Порівняйте звучання поезії в оригіналі та українською мовою.
3. Прослухайте вірш Верлена «Осіння пісня», покладений на музику.
Україна і світ
Поетичною творчістю Верлена захоплювалися Іван Франко та Леся Українка. Вірші його українською мовою перекладали відомі поети. Зо- крема, перекладав видатного француза Максим Рильський. І звернувся до нього з таким віршем:
Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: «Шалений!
Що зробив ти зі своїм життям?»
В Україні було чимало послідовників поезії символізму. Так, поет Микола Вороний часто вдавався до поетичного реквізиту символістів задля розширення версифікаційних можливостей українського вірша та виведення його на європейські і світові обшири. Тож пропонуємо вам самостійно дослідити долю французького символіста в Україні.
Об’єднайтеся у групи й підготуйте повідомлення з презентацією на теми:
Поль Верлен і українська поезія.
Поль Верлен у перекладах українською.
Поезія французького символізму 191
своїми витівками і стосунками з Верленом, а в неповні двадцять з невідомих причин назавжди залишив творчість. Цей найбільш юний зі світо- вих поетів, що займався віршуванням усього ли- ше п’ять років, назавжди залишився бунтівником у поезії, твори його чарують захопленістю волею, сп’янілою насолодою життям, анархічним бунтом проти реальної дійсності.
Жан Нікола Артюр Рембо народився 20 жовтня 1854 року в невеликому містечку Шарлевіль у родині військового. Батько майбут- нього поета був капітаном піхоти, мати походи- ла із заможної селянської родини. Батько зали- шився на військовій службі й після одруження, тож сім’я його бачила рідко. Артюр був другою дитиною в родині, він мав старшого брата Фре- деріка та двох сестер — Віталі й Ізабель. Коли Артюрові було шість років, батьки розійшлися.
Відтоді виховувала дітей мати у строгому, кон- сервативному дусі.
Початкову освіту Рембо здобув у місцевій школі Росса. А 1865 року вступив до шарлевіль- ського ліцею, де виявив себе зразковим учнем.
«Шарлевільський вундеркінд», як його називали, уже в 1866 році «перестрибнув» через три класи.
Юний Рембо здружився зі своїм молодим учителем риторики Жоржем Ізамбаром, якого дивував надзвичайним поетичним даром, а та- кож зрілістю й оригінальністю міркувань. Ізам- бар часто позичав Рембо книжки із власної бібліотеки. Поява «підозрілих» книжок викликала обурення матері Рембо, яка влаштувала скандал через роман Віктора Гюґо «Знедолені».
У п’ятнадцятирічному віці Рембо написав листа лідерові парнасців Теодору де Банвілю,
Артюр Рембо
Брати Артюр і Фредерік Рембо в день першого причастя
АРТЮР РЕМБО
журналіст
французький поет-символіст поет-ясновидець
активний громадянин
до якого додав свої вірші. Він висловив бажання приєднатися до відомого літературного угрупо- вання. Банвіль відповів на листа, хоча надіслані вірші не надрукував. Проте Рембо не відмовив- ся від мрії про літературний Париж та вільне, самостійне життя у столиці.
Під час шкільних канікул 1870 року Рембо скористався тим, що мати втратила пильність, і потай вирушив до Парижа. Проте його повер- нули додому.
У вересні 1870 року прусські війська оточи- ли Париж. Рембо вирішив записатися до гвардії, та, попри бурхливі протести, одержав відмову, оскільки був неповнолітнім.
У зв’язку з військовими діями канікули для відвідувачів колежу було продовжено до квіт- ня 1871 року. Рембо цим скористався й зно- ву втік із дому в лютому 1871 року, як тільки зняли облогу Парижа. Де перебував Рембо під час Паризької Комуни, точно невідомо. Трагічні події Комуни справили на юного поета глибо- ке враження, що знайшло відображення в його творах.
Поетичний талант Рембо сформувався під впливом романтичної традиції французької поезії, його улюбленими поетами були Віктор Гюґо та Шарль Бодлер. Та він намагався знайти
«універсальну» поетичну мову, проголосивши поета «ясновидцем», що володіє недоступною для простих смертних «алхімією слова».
У цей час Рембо написав поетичну перлину
«Голосівки», де рядки химерно відтворюють від- повідність звуків і кольорів, і славнозвісну пое- зію «П’яний корабель», у якій наче провістив свою майбутню долю.
Кумиром Рембо став Поль Верлен. Як уже за- значалося вище, юний поет надіслав Верлену лис- та, у якому висловив своє захоплення його твор- чістю, додавши власні вірші. У вересні 1871 ро - ку Рембо отримав від Поля Верлена запрошен- ня й вирушив до Парижа. Перше враження від знайомства шокувало обох. Рембо був вражений Рембо обстоював свою інди-
відуальність і свободу в по- езії, демонстрував незалеж- ність від будь-яких «правил»:
не дотримувався пунктуації, відмовлявся від рими, ужи- вав асонанси й укорочені рядки, доповнював описом кольорів властивий віршу- ванню звукопис, створював образи-символи — туманні, багатозначні й не завжди зрозумілі.
Сімдесятирічний Віктор Гю- ґо, почувши вірші Рембо, захоплено вигукнув: «Це Шекспір-дитя!» Деякі митці матеріально і морально підтримували обдарованого юнака, який часто не мав і франка на шматок хліба.
Етьєн Карж
(французький фотограф).
Артюр Рембо в 17 років
Поезія французького символізму 193
«буржуазністю» побуту Верлена, а Верлен — крайньою молодістю й епатажною поведінкою юного поета. Та було те, що об’єднувало їх попри всі розбіжності — поетична творчість і взаємне захоплення.
У жовтні 1871 року Рембо виповнилося лише 17 років, та критики й літературознавці одностайні в думці, що вже в цьому юному віці від досяг вершин поетичної майстерності.
Провокативна й епатажна поведінка Рем- бо спричинила в березні 1872 року справжній скандал. Під час обіду зі знайомими письмен- никами п’яний Рембо поранив десертним ножем для фруктів відомого паризького фотографа Етьєна Каржа. Поль Верлен, нама- гаючись загладити скандал і заодно врятувати свій шлюб, пообіцяв вивезти Рембо з Пари- жа. Артюр Рембо на якийсь час повернувся до Шарлевіля, проте невдовзі знову прибув до столиці.
І вже в липні 1872 року Рембо покинув Париж разом із Верленом. У житті Верлена Рембо відіграв вочевидь фатальну роль: за- ради нього старший колега залишив сім’ю і став його нерозлучним супутником.
Як уже зазначалося вище, у Брюсселі через сварку з Рембо Верлена заарештувала поліція, й він потрапив до в’язниці.
Після Брюсселя Рембо повернувся до Шарлевіля, де написав цикл поезій у прозі
«Осяяння» і книгу-сповідь «Сезон у пеклі», які остаточно дали підстави говорити про митця як основоположника французько- го символізму. Це крик душі двадцятиліт- нього поета, сповнений гірких розчарувань і докорів самому собі. Рембо попрощався з бунтарством, з «осяяннями» й поетични- ми галюцинаціями, а заразом і з художньою творчістю.
Артюр Рембо вирішив покинути літера- турну діяльність і зайнятися заробленням грошей.
Кадр із фільму
«Повне затемнення». 1997 р.
Поштова марка республіки Джибуті (Східна Африка) із зображенням поета
Могила Рембо в Шарлевілі
Рембо відмовився від колишнього способу життя й вирушив у мандри Європою, Азією, Африкою. Він поміняв понад тридцять про- фесій. Іноді, щоб заробити кілька франків, йому доводилось розванта- жувати кораблі чи працювати в каменоломнях на березі Середземного моря.
1880 року Рембо опинився в Ефіопії, в Хагері. Він був першим європейцем, який почав робити бізнес на хагерській каві.
До поетичної творчості Артюр Рембо більше ніколи не повертався.
У 80-х роках твори Рембо почали друкувати без його участі поети-сим- волісти, які вважали його своїм літературним учителем.
У 1891 році, важко занедужавши в Ефіопії, Артюр Рембо повернув- ся на батьківщину, де помер у марсельській лікарні на руках у сестри Ізабель. Про свою поетичну юність Рембо ніколи не згадував. У лікар- няній книзі записано, що помер тридцятисемирічний негоціант Рембо.
Про те, що покійний — видатний поет, там ніхто не знав.
Після смерті до поета прийшла всесвітня слава. Його ім’я стало сим- волом світового поетичного авангарду. Без «ясновидіння» Рембо не було б великої поетичної революції Гійома Аполлінера, французьких сюрреа- лістів, інших поетів. Уся подальша світова поетична практика — Елюар, Арагон, Блок, Анненський, Маяковський, Брюсов, Зеров — великою мірою ґрунтується на концепції поетичного досвіду Артюра Рембо.
Україна і світ
Творчість Рембо привертала увагу ба- гатьох українських поетів. Значний інтерес до неї виявляли Микола Зеров, Юрій Клен і Василь Бобинський. Поезії Рембо пере- кладали Микола Терещенко, Григорій Кочур, Микола Лукаш, Дмитро Павличко, Василь Стус, Всеволод Ткаченко та інші.
Звернулася до Артюра Рембо у своєму вірші видатна українська поетеса Ліна Костенко:
Хлопчичок прийшов із Шарлевіля.
О Парижу, це малий Рембо.
Не доводь його до божевілля, постарайся вберегти або
хоч принаймні пожалій, щоб вижив.
Грубіян? Пробач, переросте.
Він не може звикнуть до принижень, може, він скажений через те.
Він нестерпний? Дами і добродії!
Етику порушив, етикет?
Не доводьте дійсність до пародії, вам нічого, але ж він — поет!
Серед вас, чужих і бородатих, може, йому снився Лангедок.
Я насмілюсь тільки нагадати, що йому ж сімнадцятий годок!
Сни у нього ще не чорно-білі, серце ще обурене на цвіль!
Хлопчичок прийшов із Шарлевіля — Мученик вернувся в Шарлевіль.
Лангедок — історичний ре- гіон на півдні Франції.
Поезія французького символізму 195
1. Розкрийте, у чому полягала концепція «ясновидіння» Артюра Рембо.
У яких поезіях вона якнайкраще виражена?
2. Визначте, що стало емоційним підґрунтям поезії Рембо. Наведіть приклади.
3. Поясніть, чому вірш «П’яний корабель» став своєрідною візитівкою Рембо.
4. Поміркуйте, чим була зумовлена епатажна поведінка юного поета.
5. Висловіть власні припущення, з якої причини Рембо покинув поезію й зайнявся комерцією.
Об’єднайтеся в пари й укладіть схему «Новаторство Рембо-символіс- та» за матеріалами параграфа. Презентуйте її в класі.
Перегляньте відеоролик «Артюр Рембо». Поділіться з однокласниками своїми враженнями.
4.2.5 «Голосівки»
У сонеті «Голос³вки» Артюр Рембо пропонує новий принцип формування образу, який буду- ється на зорових враженнях, вільній асоціації між звуком і кольором. Сонет побудовано як низку до- вільних асоціацій ліричного героя між голосними звуками й зоровими образами. Кольорово-звукові асоціації співвідносяться між собою за принципом контрасту: чорний — білий (смерть — життя), чер- воний — зелений (пристрасть — мудрий спокій).
Проте поет у всьому бачить зв’язок, одне віддзер- калює й підкреслює друге: потворне — прекрасне, швидкоплинне — випадкове.
Як і більшість віршів Рембо, «Голосівки» ма- ють безліч трактувань. Наприклад, одне з них пропонує розглядати вірш як символічну картину людського буття: від темряви (чорний колір А) до світла (білий колір Е), через бурхливі пристрасті (червоний колір І) до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О).
А дехто вважав, що поет просто описав свою різнокольорову дитячу абетку.
ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ
Карикатура на «Голосівки»
Рембо в паризькому журналі. 1888 р.
Рембо використовує форму сонета, який традиційно складається з тези, анти тези та їхнього синтезу, тобто в са- мій його будові закладене протиріччя.
Це дає змогу розглядати «Голосівки»
як зразок символістського пошуку
«відповідностей» між різними началами життя, як панорамну картину Всесвіту.
Одним із перших заговорив про ко- лір музики і про звучання кольору поет Шарль Бодлер у славнозвісному сонеті
«Відповідності». Підхопивши бодлерів- ську ідею загальних «відповідностей» у храмі природи, Рембо вписав її у свою концепцію «яснобачення». Це да- ло йому змогу побачити природу і світобудову позбавленими об’єктивних закономірностей, причиново-наслідкових зв’язків. Звук, ізольований від смислового контексту, набуває в нього функцію «навіювання», прямого впливу на почуття, «сугестивності», за допомогою чого й виявляється
«невідоме». Подібну літературну техніку провіщав принцип Верлена
«найперше — музика у слові» (який, безсумнівно, прямо вплинув на Рембо), але верленівський імпресіонізм зберігав як образ даної душі, так і конкретний природний образ, а у Рембо все просте й відчутне стає непізнаванним.
«Голосівки» вражають своєю динамікою, розмаїттям образів і почут- тів, змінами інтонацій, що допомагає авторові відкрити багатогранний світ людських відчуттів, вражень, асоціацій. Експерименти Артюра Рембо продовжили наступні покоління символістів, шукаючи таємничий зміст у царині звуків і дивовижних образів.
Якщо маєте змогу, ознайомтеся з оригіналом поезії. Прочитайте пере- клад вірша. Поясніть, чи вдалося перекладачеві відтворити настрій оригіналу.
Voyelles
A noir, E blanc, I rouge, U vert, O bleu: voyelles, Je dirai quelque jour vos naissances latentes:
A, noir corset velu des mouches éclatentes Qui bombinent autour des puanteurs cruelles,
Golfes d’ombre; E, candeurs des vapeurs et des tentes, Lances des glaciers fiers, rois blancs, frissons d’ombelles;
I, pourpres, sang craché, rire des lèvres belles Dans la colère ou les ivresses pénitentes;
U, cycles, vibrements divins des mers virides, Paix des pâtis semés d’animaux, paix des rides Que l’alchimie imprime aux grands fronts studieux;
ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ Клод Моне. Венеція. Сутінки.
1893 р.
Поезія французького символізму 197
O, suprêmes Clairon plein des strideurs étranges, Silences traversés des Mondes et des Anges;
— O l’Oméga, rayon violet de Ses Yeux!
Голосівки
А чорне, біле Е, червоне І, зелене У, синє О, — про вас я нині б розповів:
А — чорний мух корсет, довкола смітників Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;
Е — шатра в білій млі, списи льодовиків, Ранкових випарів тремтіння незбагненне;
І — пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене, Сп’яніле каяття або нестримний гнів;
У — жмури на морях божественно-глибокі, І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій — Печать присвячених алхімії ночей;
О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий, Мовчання Янголів, Світів безмовний простір, Омега, блиск його фіалкових Очей.
Переклад Григорія Кочура
1. Доведіть, що вірш Рембо «Голосівки» — сонет.
2. Дослідіть, чим сонет Рембо відрізняється від усіх інших творів подібного жанру.
3. Розкрийте, у чому полягає новизна твору.
4. Простежте за плином асоціацій ліричного героя. У чому їхня особливість?
5. Поясніть, як у сонеті «Голосівки» поєднано риси імпресіонізму й симво- лізму.
6. Поміркуйте, чому Артюра Рембо вважають символом поетичного аван- гарду.
7. Розгляньте картину художника-імпресіоніста Клода Моне «Венеція. Су- тінки». Що об’єднує цю картину й сонет Рембо?
8. Запропонуйте власну ілюстрацію до сонету «Голосівки».
4.2.6 «Моя циганерія»
Настроєм сп’янілої насолоди мистецтвом та анархічного бунту проти дійсності просякнуті рядки сонета Рембо «Моя циганåрія». Цей імпресі- оністичний твір відзначається поєднанням сонетної форми та «земного»
сюжету, сповненого анархічного виклику, характерним для сонетів Артюра Рембо. Слово «циганерія» в перекладі означає «богема», людина богеми.
«Моя циганерія» — справжній гімн богемі, гімн людині, яка відірвалась від суспільства й залишилася наодинці з небом і зорями.
ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ
Ліричний герой вірша — поет. Він вільний мандрівник, його не бентежать голод і холод, бо в нього є найвище щастя для поета — творити, злившись із прекрасною природою.
У перекладі Василя Стуса ліричний герой Рембо — «типовий представник» паризь- кої богеми — більше нагадує українсько- го бурсака. Стус свідомо орієнтується на українську національну традицію. Водночас переклад Стуса передає головне в поезії Рембо: поєднання класичної форми соне- та зі зниженою лексикою та образу вірного служителя Музи («ленника») — з лахміттям волоцюги, для якого має значення тільки свобода й поетичне натхнення.
Загальний тон «Моєї циганерії» доволі оптимістичний, на відміну від інших поезій Рембо, де протистояння ліричного героя з дійсністю набуває драматичного, а подеку- ди й трагічного характеру.
Моя циганерія Руками по кишенях обмацуючи діри І ліктями світивши, я фертиком ішов, Бо з неба сяла Муза! Її я ленник вірний, Ото собі розкішну вигадував любов!
Штани нінащо стерті? Та по коліно море!
Адже котигорошку лиш рими в голові.
Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі, А під Чумацьким Возом — бенкети дарові.
Розсівшись при дорозі, ті гомони лелію, Роса на мене впала, а я собі хмелію, Бо вересневий вечір— немов вино густе.
І все капарю вірші, згорнувшись у калачик.
Мов струни ліри — тіні (їх копаю, як м’ячик).
Штиблети каші просять? Овва, і це пусте!
Переклад Василя Стуса Моя богема
В кишені руки вклав, ішов собі бульваром, Одягнений в самий лиш спогад про пальто, ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ
Ван Гог. Зоряна ніч. 1889 р.
Фертиком іти — мати хвацький, франтуватий вигляд.
Ленник — васал, підданий.
Капарити — писати потай.
Копати — бити ногою.
Поезія французького символізму 199
Та вірний був тобі, о Музо, як ніхто,
I повний — о-ля-ля! палким кохання жаром!
Хлопчак замріяний, я рими добирав, А з дірки у штанах світило голе тіло, I небо зоряне тихенько шелестіло — Ген на Ведмедиці у корчмі я бував.
В осінні вечори сидів я край дороги, Прислухавшись до зір, і крапельки вологи На чолі відчував, немов хмільне пиття;
Між тіней-привидів складав я вірші щирі, Коліном в груди вперсь і грав, немов на лірі, На гумі, видертій з розбитого взуття.
Переклад Юрія Покальчука
1. Поясніть, як ви зрозуміли зміст сонета.
2. Який його настрій?
3. Простежте, як змальовані в сонеті картини природи.
4. Наведіть приклади художніх засобів, які застосовує поет.
5. Поміркуйте, що об’єднує ліричного героя твору «Моя циганерія» з його автором.
6. Порівняйте переклади Василя Стуса та Юрія Покальчука. Що їх об’єднує й чим вони різняться?
7. Запропонуйте музичний супровід до сонета «Моя циганерія».
8. Розгляньте картину художника-постімпресіоніста Ван Гога «Зоряна ніч».
Що спільного в зображеному на картині із сонетом Рембо?
Коротке і яскраве життя Артюра Рембо, його творча спадщина стали темою дискусій як сучасників, так і наступників поета. В історії світової літератури він залишиться юним поетом, генієм, вільним від побуту й суспільства, відданим тільки мистецтву, палко закоханим у Музу, заде- рикуватим і відчайдушним. Не дивно, що впродовж усього XX століття молоді поети подібної вдачі наслідували образ, створений Рембо,— образ людини «богеми».
Шарль Бодлåр — французький поет, якого вважають попередником модернізму, автор єдиної поетичної збірки «Квіти зла», до якої він включив усі свої найкращі твори. Тема вірша «Альбатрос», у якому алегоричний об- раз альбатроса є символом поета, — місце поета та його призначення у світі. У вірші «Відповідності» йдеться про те, що чуттєві речі є символами прихованої реальності і тому можуть існувати відповідності між її виражен- нями в запахах, кольорах і звуках.
ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
ЗАВАНТАЖТЕ ІНФОРМАЦІЮ
Поль Верлåн — французький поет-новатор, котрий утвердив у поезії імпресіонізм і водночас був майстром символізму. У програмному вірші
«Поетичне мистецтво» виклав свої погляди на мистецтво поезії та проти- ставив музичність вірша визначеності його змісту, оголосив війну обмежу- вальним розмірам і римам. На думку Верлена, головне в поезії — краса, легкість, безпосередність, вона має литись, як чарівна пісня, навіювати, захоплювати, кликати в незвідане. Вірш «Осіння пісня» — поетичний ше- девр, славнозвісний «пейзаж душі», у якому яскраво втілено особливості лірики поета.
Артþр Рембî — французький поет, ім’я якого стало символом револю- ції в поезії і світового поетичного авангарду. У сонеті «Голосівки» пропонує новий принцип формування образу, який будується на зорових враженнях, вільній асоціації між звуком і кольором. Імпресіоністичний сонет «Моя цига- нерія» — справжній гімн богемі, гімн вільному мандрівнику-поету, його не бентежать голод і холод, бо в нього є найвище щастя — творити, злившись із прекрасною природою.
Ключові слова:
декадентство, модернізм, символізм, імпресіонізм, авангард, сугес- тія, поетична революція.